Дозировка
Подкожно, внутримышечно - 1-2 мл раствора с концентрацией 20 мг/мл (20- 40 мг) 2-4 раза в сутки; внутривенно медленно - 20 мг с предварительным разведением в 10-20 мл 0,9 % раствора натрия хлорида.
Передозировка
Симптомы: диплопия, слабость, снижение АД, сонливость. Лечение: симптоматическое (поддержание АД).
Лекарственная форма
Прозрачная слабо окрашенная жидкость.
Состав
Активное вещество:
Папаверина гидрохлорид - 20 мг
Вспомогательные вещества: динатриевая соль этилендиаминтетрауксусной кислоты (эдетат динатрия) - 0,05 мг, метионин - 0,1 мг, вода для инъекций - до 1 мл.
Фармакологическое действие
Спазмолитическое средство, оказывает гипотензивное действие. Ингибирует фосфодиэстеразу, вызывает накопление в клетке циклического аденозинмонофосфата и снижение содержания ионов кальция; снижает тонус и расслабляет гладкие мышцы внутренних органов (желудочно-кишечного тракта, дыхательной и мочеполовой системы) и сосудов. В больших дозах снижает возбудимость сердечной мышцы и замедляет внутрисердечную проводимость. Действие на центральную нервную систему выражено слабо (в больших дозах оказывает седативный эффект).
Фармакокинетика
Абсорбция зависит от лекарственной формы. Биодоступность в среднем - 54 %. Связь с белками плазмы - 90 %. Хорошо распределяется, проникает через гисто-гематические барьеры. Метаболизируется в печени. Период полувыведения препарата - 0.5-2 ч (может удлиняться до 24 ч). Выводится почками в виде метаболитов. Полностью удаляется из крови при гемодиализе.
Побочные действия
Аллергические реакции; AV блокада, желудочковая экстрасистолия, снижение артериального давления (АД), запор, сонливость, повышение активности "печеночных" трансаминаз, эозинофилия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Внутривенно следует вводить медленно, под контролем врача.
В период лечения прием этанола должен быть исключен.
При беременности и лактации безопасность препарата не установлена.
Вазодилатирующее действие снижается при табакокурении.
Показания
Спазм гладких мышц: органов брюшной полости (холецистит, пилороспазм, спастический колит, почечная колика); периферических сосудов (эндартериит); сосудов головного мозга; сердца - стенокардия (в составе комплексной терапии); бронхоспазм.
В качестве вспомогательного лекарственного средства для премедикации.
Противопоказания
Гиперчувствительность, AV блокада, глаукома, тяжелая печёночная недостаточность, пожилой возраст (риск развития гипертермии), детский возраст (до 6 мес).
С осторожностью:
Состояния после черепно-мозговой травмы, хроническая почечная недостаточность, недостаточность функции надпочечников, гипотиреоз, гиперплазия предстательной железы, наджелудочковая тахикардия, шоковые состояния.
Беременность и лактация:
При беременности и лактации безопасность препарата не установлена.
Лекарственное взаимодействие
Папаверин снижает противопаркинсонический эффект леводопы и гипотензивный эффект метилдопы.
В комбинации с барбитуратами спазмолитическое действие папаверина усиливается.
При совместном применении с трициклическими антидепрессантами, про- каинамидом, резерпином, хинидином возможно усиление гипотензивного эффекта папаверина.
(3511)
Дозування
Підшкірно, внутрішньом'язово - 1-2 мл розчину з концентрацією 20 мг/мл (20 - 40 мг) 2-4 рази на добу; внутрішньовенно повільно - 20 мг з попереднім розведенням у 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.Передозування
Симптоми: диплопія, слабкість, зниження артеріального тиску, сонливість. Лікування: симптоматичне (підтримання АТ).
Лікарська форма
Прозора слабо забарвлена рідина.Склад
Активна речовина:
Папаверину гідрохлорид - 20 мг
Допоміжні речовини: динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (едетат дінатрія) - 0,05 мг, метіонін - 0,1 мг, вода для ін'єкцій - до 1 млФармакологічна дія
Спазмолітичний засіб, чинить гіпотензивну дію. Інгібує фосфодіестеразу, зумовлює накопичення в клітині циклічного аденозинмонофосфату і зниження вмісту іонів кальцію; знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів (шлунково-кишкового тракту, дихальної і сечостатевої системи) та судин. У великих дозах знижує збудливість серцевого м'яза і уповільнює внутрисердечную провідність. Дія на центральну нервову�� систему виражена слабко (у великих дозах виявляє седативний ефект).Фармакокінетика
Абсорбція залежить від лікарської форми. Біодоступність у середньому - 54 %. Зв'язок з білками плазми - 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гісто-гематичні бар'єри. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення препарату - 0.5-2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Цілком видаляється з крові при гемодіалізі.Побічні дії
Алергічні реакції; AV блокада, шлуночкова екстрасистолія, зниження артеріального ��авления (АД), запор, сонливість, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, еозинофілія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Внутрішньовенно слід вводити повільно, під контролем лікаря.
У період лікування прийом етанолу повинен бути виключений.
При вагітності та лактації безпека препарату не встановлена.
Вазодилатуючу дію знижується при тютюнокурінні.Свідчення
Спазм гладких м'язів: органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова коліка); периферических судин (ендартеріїт); судин головного мозку; серця - стенокардія (у складі комплексної терапії); бронхоспазм.
В якості допоміжного лікарського засобу для премедикації.Протипоказання
Гіперчутливість, AV блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, літній вік (ризик розвитку гіпертермії), дитячий вік (до 6 міс).
З обережністю:
Стани після черепно-мозкової травми, хронічна ниркова недостатність, недостатність функції надниркових залоз, гіпотиреоз, гиперплазія передміхурової залози, надшлуночкові тахікардія, шокові стани.
Вагітність та лактація:
При вагітності та лактації безпека препарату не встановлена.Лікарська взаємодія
Папаверин знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи.
У комбінації з барбітуратами спазмолітичну дію папаверину посилюється.
При спільному застосуванні з трициклічними антидепресантами, про - каинамидом, резерпіном, хінідином можливо посилення гипотензивн��го ефекту папаверину.
