Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Пантопразол канон 0,02 n28 табл кишеч/раств п/плен оболоч (Пантопразол канон 0,02 n28 табл кишеч/раств п/плен оболоч)

614 грн
0 грн
Рейтинг: 58 (4.6) 5
Артикул: 5112
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь. Таблетку следует проглатывать целиком, не разжевывая и не разламывая, запивая небольшим количеством жидкости, перед едой, обычно перед завтраком. При двукратном приеме вторую дозу препарата рекомендуется принимать перед ужином. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, эрозивный гастрит (в том числе связанные с приемом НПВП) Рекомендуемая доза по 40-80 мг в сутки. Курс лечения 2 недели при обострении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и 4-8 недель при обострении язвенной болезни желудка. Противорецидивное лечение язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки – по 20 мг в сутки. Эрадикация Helicobacterpylori В качестве тройной терапии применяют следующие комбинации: 1. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 раза в сутки + амоксициллин по 1000 мг 2 раза в сутки + кларитромицин по 500 мг 2 раза в сутки. Курс лечения 7-14 дней. 2. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 раза в сутки + метронидазол по 500 мг 2 раза в сутки + кларитромицин по 500 мг 2 раза в сутки. Курс лечения 7-14 дней. 3. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 раза в сутки + амоксициллин по 1000 мг 2 раза в сутки + метронидазол по 500 мг 2 раза в сутки. Курс лечения 7-14 дней. После окончания комбинированной терапии прием препарата Пантопразол Канон может быть продолжен с целью заживления язвы. При язве двенадцатиперстной кишки прием препарата Пантопразол Канон может быть продлен от 1 до 3 недель. Пациентам с тяжелой степенью нарушения функции почек (клиренс креатинина <20 мл/мин), или находящимся на гемодиализе эрадикационная терапия Helicobacter pylori таким пациентам не назначается. Лечение симптомов гастроэзофагеальной рефлюксной болезни легкой степени выраженности (таких, как изжога, тошнота, кислая отрыжка) Рекомендуемая доза препарата - 20 мг в сутки. Для достижения положительной динамики в устранении симптомов может потребоваться прием препарата в течение 2-3 дней, однако для полного устранения симптомов может потребоваться прием препарата в течение 7 дней. При ухудшении состояния в течение первых 3 дней лечения рекомендуется консультация специалиста. Прием препарата следует прекратить сразу после исчезновения симптомов. Синдром Золлингера-Эллисона Рекомендуемая доза 40-80 мг в сутки. У пациентов с выраженными нарушениями функции печени дозу следует уменьшить до 40 мг 1 раз в 2 дня. В этом случае необходимо контролировать биохимические показатели крови. При увеличении активности печеночных ферментов следует прекратить применение препарата. Пожилые пациенты Коррекция дозы не требуется. Тем не менее, пожилым пациентам не следует превышать суточную дозу 40 мг. Исключением является применение комбинированной антимикробной терапии в отношении Helicobacter pylori, когда и пожилые пациенты должны применять препарат Пантопразол Канон по 40 мг 2 раза в сутки. Пациенты с почечной недостаточностью Пациентам с тяжелой степенью нарушения функции почек (клиренс креатинина <20 мл/мин), или находящихся на гемодиализе не следует превышать суточную дозу 40 мг. По этой причине эрадикационная терапия Helicobacter pylori таким пациентам не назначается. Не следует принимать препарат Пантопразол Канон в целях профилактики.

Лекарственная форма

Круглые, двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-зеленого или зеленого с голубоватым оттенком цвета. На поперечном разрезе – почти белого цвета.

Состав

1 таблетка кишечнорастворимая,покрытая пленочной оболочкой, 20 мг содержит:

активное вещество: пантопразол натрия сесквигидрат 22,57 мг, в пересчете на пантопразол 20 мг;

вспомогательные вещества: магния гидроксикарбонат тяжелый 7,53 мг, макрогол (полиэтиленгликоль) 1,2 мг, маннитол 63 мг, кальция стеарат 1,2 мг, кремния диоксид коллоидный 1 мг, кросповидон 20 мг, повидон К-30 3,5 мг;

состав пленочной оболочки: Опадрай прозрачный 2,4 мг (в том числе: гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) 1,920 мг, макрогол (полиэтиленгликоль) 0,48 мг), Акрил-Из зеленый 8,6 мг (в том числе: метакриловой кислоты и этилакрилата сополимер [1:1] 5,676 мг, кремния диоксид коллоидный 0,086 мг, натрия гидрокарбонат 0,086 мг, натрия лаурилсульфат 0,043 мг, железа оксид желтый 0,06 мг, краситель индигокармин 0,069 мг, краситель бриллиантовый голубой 0,026 мг, тальк 1,419 мг, титана диоксид 1,135 мг). Триэтилцитрат 1 мг.

Фармакологическое действие

Ингибитор протонного насоса (Н+/К+-АТФ-азы). Блокирует заключительную стадию секреции соляной кислоты, снижая базальную и стимулированную секрецию независимо от природы раздражителя.

Антисекреторная активность

После перорального приема препарата Пантопразол Канон антисекреторный эффект наступает через 1 ч и достигает максимума через 2-4 ч. При язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, снижение желудочной секреции повышает чувствительность микроорганизмов к антибиотикам. Не влияет на моторику желудочно-кишечного тракта. Секреторная активность нормализуется через 3-4 дня после окончания приема.

По сравнению с другими ингибиторами протонного насоса пантопразол имеет большую химическую стабильность при нейтральном значении pH и меньший потенциал взаимодействия с оксидазной системой печени, зависящей от цитохрома P450. Поэтому пантопразол не взаимодействует со многими другими распространенными препаратами.

Фармакокинетика

Всасывание

Пантопразол быстро всасывается после приема внутрь. Максимальная концентрация (Cmax) в плазме крови при пероральном применении достигается уже после первой дозы 20 мг или 40 мг. В среднем, Cmax,равная 1,0 – 1,5 мкг/мл, достигается через 2-2,5 ч для дозировки 20 мг, и равная 2,0 – 3,0 мкг/мл – через 2,5 ч для дозировки 40 мг. Данный показатель остается постоянным после многократного применения препарата. Абсолютная биодоступность составляет 77 %. Одновременное применение пантопразола с пищей не влияет на площадь под фармакокинетической кривой «концентрация-время» (AUC) и Cmax.

Распределение

Связывание с белками плазмы крови составляет 98 %. Объем распределения составляет 0,15 л/кг, клиренс – 0,1 л/ч/кг.

Метаболизм

Метаболизируется в печени. Основным метаболитом в плазме крови и моче является десметилпантопразол, конъюгирующий с сульфатом.

Выведение

Период полувыведения (Т1/2) пантопразола составляет 1 ч, метаболита – 1,5 ч. Основной путь выведения – через почки (около 80 %) в виде метаболитов пантопразола, в небольшом количестве выводится через кишечник.

Фармакокинетика у различных групп пациентов

Возраст: Небольшое повышение показателя AUC и Cmaxу пожилых людей не является клинически значимым.

Почечная недостаточность: При применении пантопразола у пациентов с нарушением функции почек (включая пациентов, находящихся на гемодиализе) снижение дозы не требуется. Как и у здоровых пациентов, экскреция препарата происходит достаточно быстро и кумуляции не происходит.

Печеночная недостаточность: У пациентов с циррозом печени (классы А и В по классификации Чайлд-Пью) значение Т1/2 увеличивается до 3-6 ч при применении пантопразола в дозировке 20 мг и до 7-9 ч при применении пантопразола в дозировке 40 мг. Показатель AUC увеличивается в 3-5 раз (для дозировки 20 мг) и в 5-7 раз (для дозировки 40 мг). Cmaxувеличивается в 1,3 раза (для дозировки 20 мг) и в 1,5 раза (для дозировки 40 мг) по сравнению со здоровыми пациентами.

Побочные действия

Классификация ВОЗ частоты развития побочных эффектов:

очень часто - ?1/10 назначений (>10%)

часто - от ?1/100 до < 1/10 назначений (>1% и <10%)

нечасто - от ?1/1000 до <1/100 назначений (>0.1% и <1%)

редко - от ?1/10000 до <1/1000 назначений (>0.01% и <0.1%)

очень редко - <1/10000 назначений (<0.01%)

частота не известна - невозможно оценить на основе имеющихся данных

Нарушения со стороны крови и лимфатической системы:

редко – агранулоцитоз;

очень редко – лейкопения, тромбоцитопения, панцитопения.

Нарушения со стороны иммунной системы:

очень редко – анафилактические реакции, в том числе анафилактический шок.

Нарушения психики:

нечасто – нарушения сна;

редко – депрессия, галлюцинации, дезориентация, помутнение сознания, особенно у пациентов предрасположенных к этому, а также усиление данных симптомов в случае, если у пациентов они ранее наблюдались.

Нарушения со стороны нервной системы:

часто – головная боль;

нечасто – головокружение;

редко – дисгевзия.

Нарушение со стороны органа зрения:

нечасто – нарушение зрения (затуманенное зрение).

Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта:

часто – боль в верхней части живота, диарея, запор, метеоризм;

нечасто – тошнота/рвота;

редко – сухость во рту.

Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей:

очень редко – тяжелое повреждение паренхимы печени, приводящее к желтухе с печеночной недостаточностью или без нее.

Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей:

нечасто – зуд и кожная сыпь;

очень редко – крапивница, ангионевротический отек, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), экссудативная многоформная эритема, синдром Лайелла, фотосенсибилизация.

Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани:

редко – артралгия;

очень редко – миалгия.

Нарушение со стороны обмена веществ:

редко – гиперлипидемия, изменения массы тела;

частота неизвестна – гипонатриемия, гипомагниемия.

Нарушения со строны мочевыделительной системы:

очень редко – интерстициальный нефрит.

Нарушения со стороны половых органов и молочной железы:

редко – гинекомастия.

Общие расстройства:

нечасто – слабость, утомляемость и недомогание;

очень редко – периферические отеки, повышение температуры тела.

Лабораторные и инструментальные данные:

редко – повышение содержания билирубина;

очень редко – повышение активности «печеночных» ферментов (аспартатаминотрансаминазы, гамма-глютамилтрансферазы), повышение содержания триглицеридов.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Следует регулярно контролировать активность ферментов печени в плазме крови при применении препарата Пантопразол Канон пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью, особенно при длительном применении. При повышении активности трансаминаз в плазме крови лечение препаратом следует прекратить.

У пациентов, имеющих повышенный риск развития осложнений со стороны желудочно-кишечного тракта и длительно получающих нестероидные противовоспалительные препараты, препарат Пантопразол Канон в дозе 20 мг для профилактики язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки следует применять с осторожностью.

Необходимо с осторожностью применять препарат Пантопразол Канон у пожилых пациентов (старше 65 лет), имеющих в анамнезе язвенную болезнь желудка или двенадцатиперстной кишки, а также кровотечения из верхних отделов желудочно-кишечного тракта.

До и после лечения обязателен эндоскопический контроль для исключения возможности наличия злокачественных заболеваний желудка и пищевода, так как лечение препаратом Пантопразол Канон может маскировать симптоматику и затруднять правильную диагностику.

Понижение кислотности желудочного сока повышает количество бактерий в желудке, приводя к развитию инфекционных заболеваний желудочно-кишечного тракта, вызванных Salmonella spp., и Campylobacter spp.

Пантопразол снижает всасывание витамина B12 из-за гипо- и ахлоргидрии. Это следует учитывать при длительной терапии у пациентов с низкой массой тела или с повышенным риском снижения всасывания витамина B12.

Пациенты, у которых лечение не привело к эффекту в течение 4 недель, нуждаются в обследовании.

При длительном приеме препарата Пантопразол Канон пациенты нуждаются в регулярном врачебном наблюдении.

Влияние на способность управления транспортными средствами и занятия другими потенциально опасными видами деятельности

Следует обратить внимание на то, что во время лечения может развиться головокружение, в связи с чем необходимо соблюдать осторожность при управлении автотранспортом и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Передозировка

До настоящего времени явлений передозировки в результате применения пантопразолаотмечено не было. Дозы, превышающие 240 мг внутривенно, вводились в течение 2 минут и переносились хорошо.

Тем не менее, в случае передозировки и только при наличии клинических проявлений проводится симптоматическое и поддерживающее лечение. Гемодиализ неэффективен.

Показания

язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в фазе обострения), эрозивный гастрит (в том числе связанный с приемом нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП));

лечение симптомов гастроэзофагеальной рефлюксной болезни легкой степени выраженности (таких, как изжога, тошнота, кислая отрыжка);

синдром Золлингера-Эллисона;

эрадикация Helicobacter pylori в комбинации с антибактериальными средствами.

Противопоказания

гиперчувствительность к компонентам препарата;

диспепсия невротического генеза;

детский возраст до 18 лет (безопасность и эффективность в педиатрии не установлены);

злокачественные заболевания желудочно-кишечного тракта;

одновременное применение с атазанавиром;

эрадикация Helicobacter pylori у пациентов с тяжелой степенью почечной недостаточности (клиренс креатинина <20 мл/мин);

период грудного вскармливания.

С осторожностью

печеночная недостаточность;

беременность;

пожилой возраст;

у пациентов, имеющих повышенный риск развития осложнений со стороны желудочно-кишечного тракта и длительно получающих нестероидные противовоспалительные препараты в качестве противорецидивного лечения язвенной болезни желудка или двенадцатиперстной кишки в дозе 20 мг.

Применение при беременности и в период грудного вскармливания.

Препарат Пантопразол Канон можно применять во время беременности только в том случае, если польза для матери превышает возможный потенциальный риск для плода.

В экспериментальных исследованиях установлено, что пантопразол выделяется с грудным молоком, поэтому в случае необходимости применения препарата Пантопразол Канон грудное вскармливание следует прекратить.

Лекарственное взаимодействие

Одновременное применение пантопразола может уменьшить всасывание препаратов, биодоступность которых зависит от pH среды желудка (например, соли железа, кетоконазол, атазанавир).

Известно, что абсорбция ритонавира так же зависит от рН. Поэтому применять пантопразол совместно с ритонавиром следует с осторожностью, из-за возможного снижения биодоступности ритонавира.

Пантопразол, в отличие от других ингибиторов протонной помпы, может быть назначен без риска лекарственного взаимодействия:

- пациентам с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, принимающим сердечные гликозиды (дигоксин), блокаторы «медленных» кальциевых каналов (нифедипин), бета-адреноблокаторы (метопролол);

- пациентам с заболеваниями желудочно-кишечного тракта, принимающим антибиотики (амоксициллин, кларитромицин);

- пациентам, принимающим пероральные контрацептивы;

- пациентам, принимающим нестероидные противовоспалительные препараты (диклофенак, феназон, напроксен, пироксикам);

- пациентам с заболеваниями эндокринной системы, принимающим глибенкламид, левотироксин натрия;

- пациентам с тревожными состояниями и расстройствами сна, принимающим диазепам;

- пациентам с эпилепсией, принимающим карбамазепин и фенитоин;

- пациентам, перенесшим трансплантацию, принимающим циклоспорин, такролимус.

Отсутствуют данные одновременного взаимодействия пантопразола с антацидными средствами.При одновременном применении с варфарином может повышаться международное нормализованное отношение (МНО), необходим контроль данного показателя.Отмечено также отсутствие лекарственного взаимодействия с теофиллином, кофеином и этанолом.
(4112)


Дозування

Всередину. Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи та не розламуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, перед їдою, звичайно перед сніданком. При дворазовому прийомі другу дозу препарату рекомендується приймати перед вечерею. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний гастрит (у тому числі пов'язані з прийомом НПЗП) Рекомендована доза по 40-80 мг на добу. Курс лікування 2 тижні при загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і 4-8 тижнів при загостренні виразкової хвороби шлунка. Суперечить��идивное лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки – по 20 мг на добу. Ерадикація Helicobacterpylori як потрійної терапії застосовують наступні комбінації: 1. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу. Курс лікування 7-14 днів. 2. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 рази на добу + метронідазол по 500 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу. Курс лікування 7-14 днів. 3. Пантопразол Канонпо 20-40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + метронідазол п�� 500 мг 2 рази на добу. Курс лікування 7-14 днів. Після закінчення комбінованої терапії прийом препарату Пантопразол Канон може бути продовжений з метою загоєння виразки. При виразці дванадцятипалої кишки прийом препарату Пантопразол Канон може бути продовжений від 1 до 3 тижнів. Пацієнтам з тяжким ступенем порушення функції нирок (кліренс креатиніну <20 мл/хв), або які перебувають на гемодіалізі ерадикаційної терапія Helicobacter pylori таким пацієнтам не призначається. Лікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби легкого ступеня вираженості (таких, як печія, нудота, кисла відрижка) Рекомендована доза препарату - 20 мг на добу. Для досягнення позитивної динаміки в усуненні симптомів може знадобитися прийом препарату протягом 2-3 днів, однак для повного усунення симптомів може знадобитися прийом препарату протягом 7 днів. При погіршенні стану протягом перших 3 днів лікування рекомендується консультація фахівця. Прийом препарату слід припинити відразу після зникнення симптомів. Синдром Золлингераэллисона Рекомендована доза-40-80 мг на добу. У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки дозу слід зменшити до 40 мг 1 раз у 2 дні. В цьому випадку необхідно контролювати біохімічні показники крові. При збільшенні активності печінкових ферментів слід припинити застосування препарату. Пацієнти літнього віку Корекція дози не потрібна. Тим не менш, літнім пацієнтам не слід перевищувати добову дозу 40 мг. Винятком є застосування комбінованої антимікробної терапії відносно Helicobacter pylori, коли і літні пацієнти повинні застосовувати препарат Пантопразол Канон по 40 мг 2 раза добу. Пацієнти з нирковою недостатністю, Пацієнтам з тяжким ступенем порушення функції нирок (кліренс креатиніну <20 мл/хв), або перебувають на гемодіалізі не слід перевищувати добову дозу 40 мг. З цієї причини ерадикаційної терапія Helicobacter pylori таким пацієнтам не призначається. Не слід приймати препарат Пантопразол Канон в цілях профілактики.

Лікарська форма

Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-зеленого або зеленого з голубуватим відтінком кольору. На поперечному розрізі – майже білого кольору.

Склад

1 таблетка кишечнорастворимая,вкрита плівковою оболонкою, 20 мг містить:

активна речовина: пантопразол натрію сесквигидрат 22,57 мг, у перерахуванні на пантопразол 20 мг;

допоміжні речовини: магнію гидроксикарбонат важкий 7,53 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 1,2 мг, манітол 63 мг, кальцію стеарат 1,2 мг, кремнію діоксид колоїдний 1 мг, кросповідон 20 мг, повідон К-30 3,5 мг;

склад плівкової оболонки: Опадрай прозорий 2,4 мг (у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 1,920 мг, макрогол (п��лиэтиленгликоль) 0,48 мг), Акрил-зелений З 8,6 мг (у тому числі: метакрилової кислоти і этилакрилата сополімер [1:1] 5,676 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,086 мг, натрію гідрокарбонат 0,086 мг, натрію лаурилсульфат 0,043 мг, заліза оксид жовтий 0,06 мг, барвник індигокармін 0,069 мг, барвник брильянтовий голубий 0,026 мг, тальк 1,419 мг, титану діоксид 1,135 мг). Триэтилцитрат 1 мг.

Фармакологічна дія

Інгібітор протонного насоса (Н+/К+-АТФ-ази). Блокує заключну стадію секреції соляної кислоти, знижуючи базальну і стимульовану секрецію незалеж��мо від природи подразника.

Антисекреторна активність

Після перорального прийому препарату Пантопразол Канон антисекреторний ефект настає через 1 год і досягає максимуму через 2-4 ч. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому.

Порівняно з іншими інгібіторами прот��нного насоса пантопразол має велику хімічну стабільність при нейтральному значенні рн і менший потенціал взаємодії з оксидазной системою печінки, залежної від цитохрому P450. Тому пантопразол не взаємодіє з багатьма іншими поширеними препаратами.

Фармакокінетика

Всмоктування

Пантопразол швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові при пероральному застосуванні досягається вже після першої дози 20 мг або 40 мг. У середньому, Cmax,що дорівнює 1,0 – 1,5 мкг/мл, досягається через 2-2,5 год для дозування 20 мг, і дорівнює 2,0 – 3,0 мкг/мл – через 2,5 год для дозування 40 мг. Даний показник залишається постійним після багаторазового застосування препарату. Абсолютна біодоступність становить 77 %. Одночасне застосування пантопразолу з їжею не впливає на площу під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) та Cmax.

Розподіл

Зв'язування з білками плазми крові становить 98 %. Об'єм розподілу становить 0,15 л/кг, кліренс – 0,1 л/год/кг

Метаболізм

Метаболізується в печінці. Основним метаболітом у ��лазме крові та сечі є десметилпантопразол, конъюгирующий з сульфатом.

Виведення

Період напіввиведення (Т1/2) пантопразолу становить 1 год, метаболіту – 1,5 ч. Основний шлях виведення – через нирки (близько 80 %) у вигляді метаболітів пантопразолу, в невеликій кількості виводиться через кишечник.

Фармакокінетика у різних груп пацієнтів

Вік: Невелике підвищення показника AUC і Смаху людей похилого віку не є клінічно значущим.

Ниркова недостатність: При застосуванні пантопразолу у пацієнтів з порушеннями��ением функції нирок (включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі) зменшення дози не потрібно. Як і у здорових пацієнтів, екскреція препарату відбувається досить швидко і кумуляції не відбувається.

Печінкова недостатність: У пацієнтів з цирозом печінки (класи А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) значення Т1/2 збільшується до 3-6 год при застосуванні пантопразолу в дозі 20 мг і до 7-9 год при застосуванні пантопразолу в дозі 40 мг. Показник AUC збільшується в 3-5 разів (для дозування 20 мг) і в 5-7 разів (для дозування 40 мг). Смахувеличивается в 13 рази (для дозування 20 мг) і в 1,5 рази (для дозування 40 мг) в порівнянні зі здоровими пацієнтами.

Побічні дії

Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів:

дуже часто - ?1/10 призначень (>10%)

часто - від ?1/100 до < 1/10 призначень (>1% та <10%)

нечасто - від ?1/1000 до <1/100 призначень (>0.1% та <1%)

рідко - від ?1/10000 до <1/1000 призначень (>0.01% та <0.1%)

дуже рідко - <1/10000 призначень (<0.01%)

частота не відома - неможливо оцінити на основі ма��стосуються даних

Порушення з боку крові та лімфатичної системи:

рідко – агранулоцитоз;

дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

Порушення з боку імунної системи:

дуже рідко – анафілактичні реакції, в тому числі анафілактичний шок.

Порушення психіки:

нечасто – порушення сну;

рідко – депресія, галюцинації, дезорієнтація, сплутаність свідомості, особливо у пацієнтів, схильних до цього, а також посилення цих симптомів у випадку, якщо у пацієнтів віні раніше спостерігалися.

Порушення з боку нервової системи:

часто – головний біль;

нечасто – запаморочення;

рідко – дисгевзія.

Порушення з боку органа зору:

нечасто – порушення зору (затуманений зір).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:

часто – біль у верхній частині живота, діарея, запор, метеоризм;

нечасто – нудота/блювання;

рідко – сухість у роті.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів:

дуже рідко – тяжкий пошкодитиоворення паренхіми печінки, що приводить до жовтяниці з печінковою недостатністю або без неї.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – свербіж та шкірні висипи;

дуже рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексудативна багатоформна еритема, синдром Лайєлла, фотосенсибілізація.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:

рідко – артралгія;

дуже рідко – міалгія.

Порушення з боку обміну речовин:

рідко – гіперліпідемія, зміни маси тіла;

частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія.

Порушення з боку сечовидільної системи:

дуже рідко – інтерстиціальний нефрит.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози:

рідко – гінекомастія.

Загальні розлади:

нечасто – слабкість, стомлюваність і нездужання;

дуже рідко – периферичні набряки, підвищення температури тіла.

Лабораторні та інструментальні дані:

рідко – підвищенняшення вмісту білірубіну;

дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів (аспартатаминотрансаминазы, гамма-глютамилтрансферазы), підвищення вмісту тригліцеридів.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Слід регулярно контролювати активність ферментів печінки в плазмі крові при застосуванні препарату Пантопразол Канон пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, особливо при тривалому застосуванні. При підвищенні активності трансаміназ у плазмі крові лікування препаратом слід прекрат��ть.

У пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту і тривало отримують нестероїдні протизапальні препарати, препарат Пантопразол Канон в дозі 20 мг для профілактики виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки слід застосовувати з обережністю.

Необхідно з обережністю застосовувати препарат Пантопразол Канон у літніх пацієнтів (старше 65 років), що мають в анамнезі виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки, а також кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

До і після лікування обов'язковий ендоскопічний контроль для виключення можливості наявності злоякісних захворювань шлунка та стравоходу, оскільки лікування препаратом Пантопразол Канон може маскувати симптоматику і ускладнювати правильну діагностику.

Пониження кислотності шлункового соку, підвищує кількість бактерій в шлунку, приводячи до розвитку інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, спричинених Salmonella spp., та Campylobacter spp.

Пантопразол знижує всмоктування вітаміну B12 з-за гіпо - та ахлоргідрії. Це слід враховувати при тривалій терапії у пацієнтів з низькою масою тіла або з підвищеним ризиком зниження всмоктування вітаміну B12.

Пацієнти, у яких лікування не привело до ефекту протягом 4 тижнів, потребують обстеження.

При тривалому прийомі препарату Пантопразол Канон пацієнти потребують регулярного лікарського нагляду.

Вплив на здатність керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності

Слід звернути увагу на те, що під час лікування може розвинутися запаморочення, у зв'язку з чим необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Передозування

Дотепер явищ передозування в результаті застосування пантопразолаотмечено не було. Дози, що перевищують 240 мг внутрішньовенно, вводилися протягом 2 хвилин і переносилися добре.

Тим не менш, у разі передозування і тільки за наявності клінічних проявів проводиться симптоматичне та підтримуюче лікування. Гемодіаліз неефективний.

Свідчення

виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (у фазі загострення), ерозивний гастрит (у тому числі пов'язаний з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП));

лікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби легкого ступеня вираженості (таких як печія, нудота, кисла відрижка);

синдром Золлингераэллисона;

ерадикація Helicobacter pylori у комбінації з антибактериальними засобами.

Протипоказання

гіперчутливість до компонентів препарату;

диспепсія невротичного генезу;

дитячий вік до 18 років (безпека і ефективність у педіатрії не встановлені);

злоякісні захворювання шлунково-кишкового тракту;

одночасне застосування з атазанавіром;

ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну <20 мл/хв);

період грудного вигодовування.

З обережністю

печінкова недостато��ність;

вагітність;

літній вік;

у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту і тривало отримують нестероїдні протизапальні препарати в якості протирецидивного лікування виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки в дозі 20 мг.

Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування.

Препарат Пантопразол Канон можна застосовувати під час вагітності тільки в тому випадку, якщо користь для матері перевищує можливий потенциальный ризик для плода.

В експериментальних дослідженнях встановлено, що пантопразол виділяється з грудним молоком, тому в разі необхідності застосування препарату Пантопразол Канон грудне вигодовування слід припинити.

Лікарська взаємодія

Одночасне застосування пантопразолу може зменшити всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рн середовища шлунка (наприклад, солі заліза, кетоконазол, атазанавір).

Відомо, що абсорбція ритонавіру так само залежить від рН. Тому застосовувати пантопразол спільно з ритонавіром слід з обережністю, через можливе зниження біодоступності ритонавіру.

Пантопразол, на відміну від інших інгібіторів протонної помпи, може бути призначений без ризику лікарської взаємодії:

- пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, які приймають серцеві глікозиди (дігоксин), блокатори «повільних» кальцієвих каналів (ніфедипін), бета-адреноблокатори (метопролол);

- пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які приймають антибіотики (амоксицилли��, кларитроміцин);

- пацієнтам, які приймають пероральні контрацептиви;

- пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, феназон, напроксен, піроксикам);

- пацієнтам із захворюваннями ендокринної системи, які беруть глібенкламід, левотироксин натрію;

- пацієнтам з тривожними станами і розладами сну, які беруть діазепам;

- пацієнтам з епілепсією, які приймають карбамазепін та фенітоїн;

- пацієнтам, що перенесли трансплантацію, які приймають циклоспорин, такролимус.

Відсутні дані одночасного взаємодії пантопразолу з антацидними засобами.При одночасному застосуванні з варфарином може підвищуватися міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), необхідний контроль цього показника.Відзначено також відсутність лікарської взаємодії з теофіліном, кофеїном і етанолом.
Хранить в защищенном от света месте: Да
Производитель: КАНОНФАРМА ПРОДАКШН
Общее описание: Средство, понижающее секрецию желез желудка – протонного насоса ингибитор.
Хранить в сухом месте: Да
Беречь от детей: Да
Действующие вещества: Пантопразол
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: 28 таб в уп
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Амоксициллин Экобол 0,5 n20 табл
251 грн
229 грн
Тромбо асс 0,1 n100 табл п/о
0 грн
554 грн
Верошпирон 0,025 n20 табл
0 грн
456 грн
Де-нол 0,12 n112 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 540 грн
Новобисмол 0,12 n56 табл п/о
0 грн
768 грн
Пантопразол канон 0,04 n28 табл кишеч/раств п/плен оболоч
0 грн
738 грн
Долобене 100,0 гель/туба
0 грн
930 грн
Аторвастатин 0,02 n30 табл п/плен/оболоч/озон/
0 грн
536 грн
Аторвастатин-сз  0,04 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
686 грн
Беталок зок 0,05 n30 табл замедл высвоб п/о
0 грн
738 грн
Бисопролол 0,0025 n30 табл п/о/вертекс/
0 грн
456 грн
Бисопролол 0,005 n30 табл п/о/вертекс/
0 грн
444 грн
Валсартан зентива 0,08 n28 табл п/плен/оболоч
0 грн
652 грн
Цетиризин 0,01 n20 табл п/о/реплекфарм
0 грн
452 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка