Дозировка
Взрослым (включая пожилых) препарат назначают по 500 мг-1 г (1-2 таблетки) до 4 раз/, если необходимо. Интервал между приемами - не менее 4 ч, разовую дозу (2 таблетки) можно принимать не чаще 4 раз (8 таблетки) в течение 24 ч. Детям в возрасте 6-9 лет назначают по 1/2 таблетки 3-4, если необходимо. Интервал между приемами - не менее 4 ч. Максимальная разовая доза для детей 6-9 лет - 1/2 таблетки (250 мг), максимальная суточная - 2 таблетки (1 г). Детям в возрасте 9-12 лет назначают по 1 таблетки до 4 раз/, если необходимо. Интервал между приемами - не менее 4 ч, разовую дозу (1 таблетки) можно принимать не чаще 4 раз (4 таблетки) в течение 24 ч. Препарат не рекомендуется применять более 5 дней в качестве обезболивающего и более 3 дней жаропонижающего средства без назначения и наблюдения врача. Увеличение суточной дозы препарата или продолжительности лечения возможны только под наблюдением врача.
Передозировка
тошнота, рвота, боли в желудке, потливость, бледность кожных покровов
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
парацетамол 500 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, крахмал прежелатинизированный, калия сорбат, повидон, тальк, стеариновая кислота, триацетин, гипромеллоза
Фармакологическое действие
Анальгетик-антипиретик. Оказывает анальгезирующее и жаропонижающее действие. Блокирует ЦОГ-1 и ЦОГ-2 преимущественно в ЦНС, воздействуя на центры боли и терморегуляции.
Противовоспалительный эффект практически отсутствует. Не вызывает раздражения слизистой желудка и кишечника. Не оказывает влияния на водно-солевой обмен, поскольку не воздействует на синтез простагландинов в периферических тканях.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Абсорбция - высокая, Cmax достигается через 0.5-2 ч и составляет - 5-20 мкг/мл.
Связь с белками плазмы - 15%. Проникает через ГЭБ. Менее 1% от принятой кормящей матерью дозы парацетамола проникает в грудное молоко. Терапевтически эффективная концентрация парацетамола в плазме достигается при его назначении в дозе 10-15 мг/кг.
Метаболизм и выведение
Метаболизируется в печени (90-95%): 80% вступает в реакции конъюгации с глюкуроновой кислотой и сульфатами с образованием неактивных метаболитов; 17% подвергается гидроксилированию с образованием 8 активных метаболитов, которые конъюгируют с глутатионом с образованием уже неактивных метаболитов. При недостатке глутатиона эти метаболиты могут блокировать ферментные системы гепатоцитов и вызывать их некроз. В метаболизме препарата также участвует изофермент CYP 2E1.
T1/2 - 1-4 ч. Выводится почками в виде метаболитов, преимущественно конъюгатов, только 3% в неизмененном виде.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пожилых больных снижается клиренс препарата и увеличивается T1/2.
Побочные действия
В рекомендованных дозах препарат обычно хорошо переносится.
Аллергические реакции: иногда - высыпания на коже, зуд, отек Квинке.
Со стороны системы кроветворения: редко - анемия, тромбоцитопения, метгемоглобинемия.
Со стороны мочевыделительной системы: при длительном применении в высоких дозах - почечная колика, неспецифическая бактериурия, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При длительном применении в высоких дозах необходим контроль картины крови.
С осторожностью и только под контролем врача следует применять препарат при заболеваниях печени или почек, при одновременном приеме противорвотных препаратов (метоклопрамид, домперидон), а также препаратов, понижающих уровень холестерина в крови (колестирамин).
В случае ежедневной потребности в приеме анальгетиков при одновременном приеме антикоагулянтов парацетамол можно принимать изредка.
При проведении анализов на определение мочевой кислоты и уровня глюкозы в крови следует предупредить врача о приеме Панадола.
Во избежание токсического поражения печени парацетамол не следует сочетать с приемом алкогольных напитков, а также принимать лицам, склонным к хроническому потреблению алкоголя.
Показания
Симптоматическая терапия:
— болевого синдрома: головная боль, мигрень, зубная боль, боль в горле, боль в пояснице, боли в мышцах, болезненные менструации;
— лихорадочного синдрома (в качестве жаропонижающего средства): повышенная температура тела на фоне простудных заболеваний и гриппа.
Препарат предназначен для уменьшения боли на момент использования и на прогрессирование заболевания не влияет
Противопоказания
— детский возраст до 6 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при почечной и печеночной недостаточности, доброкачественных гипербилирубинемиях (в т.ч. синдроме Жильбера), вирусном гепатите, дефиците глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкогольном поражении печени, алкоголизме, в пожилом возрасте, при беременности и в период лактации
Лекарственное взаимодействие
Длительное совместное использование парацетамола и других НПВП повышает риск развития "анальгетической" нефропатии и почечного папиллярного некроза, наступления терминальной стадии почечной недостаточности.
Одновременное длительное назначение парацетамола в высоких дозах и салицилатов повышает риск развития рака почки или мочевого пузыря.
Дифлунисал повышает плазменную концентрацию парацетамола на 50%, что повышает риск развития гепатотоксичности.
Миелотоксические лекарственные средства усиливают проявления гематотоксичности препарата.
Препарат при приеме в течение длительного времени усиливает эффект непрямых антикоагулянтов (варфарин и другие кумарины), что увеличивает риск кровотечений.
Индукторы ферментов микросомального окисления в печени (барбитураты, фенитоин, карбамазепин, рифампицин, зидовудин, фенитоин, этанол, флумецинол, фенилбутазон и трициклические антидепрессанты) повышают риск гепатотоксического действия при передозировках.
(3505)
Дозування
Дорослим (включаючи людей похилого) препарат призначають по 500 мг-1 г (1-2 таблетки) 4 рази/, якщо необхідно. Інтервал між прийомами - не менше 4 год, разову дозу (2 таблетки) можна приймати не частіше 4 разів (8 таблетки) протягом 24 год. Дітям віком 6-9 років призначають по 1/2 таблетки 3-4, якщо необхідно. Інтервал між прийомами - не менше 4 ч. Максимальна разова доза для дітей 6-9 років - 1/2 таблетки (250 мг), максимальна добова - 2 таблетки (1 г). Дітям у віці 9-12 років призначають по 1 таблетки до 4 разів/, якщо необхідно. Інтервал між прийомами - не менше 4 год, разову дозу (1 таблетки) можна приймати не частіше 4 разів (4 таблетки) протягом 24 год. Препарат не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий і більше 3 днів жарознижуючий засіб без призначення та нагляду лікаря. Збільшення добової дози препарату чи тривалості лікування можливі тільки під наглядом лікаря.Передозування
нудота, блювота, болі у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
парацетамол 500 мг
Допоміжні весуспільства: крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, калію сорбат, повідон, тальк, стеаринова кислота, триацетин, гіпромелозаФармакологічна дія
Анальгетик-антипіретик. Чинить аналгетичну та антипіретичну дію. Блокує ЦОГ-1 і ЦОГ-2 переважно в ЦНС, впливаючи на центри болю і терморегуляції.
Протизапальний ефект практично відсутній. Не викликає подразнення слизової шлунка і кишечника. Не чинить впливу на водно-сольовий обмін, оскільки не впливає на синтез простагландинов в периферичних тканинах.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Абсорбція - висока, Cmax досягається через 0.5-2 год і становить - 5-20 мкг/мл
Зв'язок з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ. Менше 1% від прийнятої годуючою матір'ю дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу в плазмі досягається при його призначенні в дозі 10-15 мг/кг.
Метаболізм і виведення
Метаболізується в печінці (на 90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гидроксилированию з освітою 8 активних метаболітів, що кон'югують з глутатионом з утворенням вже неактивних метаболітів. При недостатності глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів і спричинити їх некроз. В метаболізмі препарату також бере участь ізофермент CYP 2E1.
T1/2 - 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, тільки 3% у незміненому вигляді.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У ��ожилых хворих знижується кліренс препарату і збільшується T1/2.Побічні дії
У рекомендованих дозах препарат зазвичай добре переноситься.
Алергічні реакції: іноді - висипи на шкірі, свербіж, набряк Квінке.
З боку системи кровотворення: рідко - анемія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія.
З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні у високих дозах - ниркова коліка, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При тривалому застосуванні у високих дозах необхідний контроль картини крові.
З обережністю і тільки під контролем лікаря слід застосовувати препарат при захворюваннях печінки або нирок, при одночасному прийомі протиблювотних препаратів (метоклопрамід, домперидон), а також препаратів, що знижують рівень холестерину в крові (колестирамін).
У разі щоденної потреби в прийомі анальгетиків при одночасному прийомі антикоагулянтів парацетамол можна приймати зрідка.
При проведенні аналізів на визначення сечової кислоти і рівня глюкози в крові слід попередити лікаря про прийом Панадола.
Щоб уникнути токсичного ураження печінки парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю.Свідчення
Симптоматична терапія:
— больового синдрому: головний біль, мігрень, зубний біль, біль у горлі, біль у попереку, біль у м'язах, хворобливі менструації;
— гарячкового синдрому (як жарознижуючий засіб): вище��ва температура тіла на тлі простудних захворювань і грипу.
Препарат призначений для зменшення болю на момент використання і на прогресування захворювання не впливаєПротипоказання
— дитячий вік до 6 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій і печінковій недостатності, доброякісних гіпербілірубінеміях (у т.ч. синдром Жильбера), вірусний гепатит, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкогольному ураженні печено��, алкоголізмі, у літньому віці, при вагітності і в період лактаціїЛікарська взаємодія
Тривале спільне використання парацетамолу та інших НПЗП підвищує ризик розвитку "аналгетичну" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності.
Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах і саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура.
Дифлунисал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що п��вышает ризик розвитку гепатотоксичності.
Миелотоксические лікарські засоби підсилюють прояви гематотоксичності препарату.
Препарат при прийомі протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч.
Індуктори ферментів мікросомального окислення в печінці (барбітурати, фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин, зидовудин, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) збільшують ризик гепатотоксическог�� дії при передозуванні.
