Дозировка
Устанавливают индивидуально, в зависимости от показаний и стадии заболевания, состояния системы кроветворения, схемы противоопухолевой терапии.
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий в виде прозрачного, бесцветного или слегка желтоватого, вязкого раствора
Состав
1 мл
паклитаксел 6 мг
Вспомогательные вещества: макрогола глицерилрицинолеат - 527 мг, лимонная кислота безводная - 2 мг, этанол абсолютный - 396 мг (до 0.933 мг, что эквивалентно 1 мл).
Фармакологическое действие
Паклитаксел является противоопухолевым препаратом природного происхождения, получаемым полусинтетическим путем из растения Taxus Baccata.
Механизм действия связан со способностью препарата стимулировать «сборку» микротрубочек из димерных молекул тубулина, стабилизировать их структуру и тормозить динамическую реорганизацию в интерфазе, что нарушает митотическую функцию клетки.
Вызывает дозозависимое подавление костномозгового кроветворения. По экспериментальным данным обладает мутагенными и эмбриотоксическими свойствами, вызывает снижение репродуктивной функции.
Фармакокинетика
При внутривенном (в/в) введении в течение 3 часов в дозе 135 мг/м2 максимальная концентрация (Cmax) составляет 2170 нг/мл, площадь под кривой “концентрация-время” (AUC) - 7952 нг/ч/мл; при введении той же дозы в течение 24 часов - 195 нг/мл и 6300 нг/ч/мл, соответственно. Cmax и AUC дозозависимы: при 3 часовой инфузии увеличение дозы до 175 мг/м2 приводит к повышению этих параметров на 68% и 89%, соответственно, при 24 часовом - на 87% и 26%, соответственно.
Связь с белками плазмы - 88-98%. Средний объем распределения – 198-688 л/м2. Время полураспределения из крови в ткани - 30 мин. Легко проникает и адсорбируется тканями, накапливается преимущественно в печени, селезенке, поджелудочной железе, желудке, кишечнике, сердце, мышцах.
Метаболизируется в печени путем гидроксилирования с участием изоферментов цитохрома Р450 CYP2D8 (с образованием метаболита - 6-альфа-гидроксипаклитаксел) и CYP3СА4 (с образованием метаболитов 3-пара-гидроксипаклитаксел и 6-альфа, 3-пара-дигидроксипаклитаксел). Выводится преимущественно с желчью - 90%. При повторных инфузиях не кумулирует.
Период полувыведения и общий клиренс вариабельны и зависят от дозы и длительности в/в введения: 13.1-52.7 ч и 12.2-23.8 л/ч/м2, соответственно. После в/в инфузии (1-24 ч) общее выведение почками составляет 1.3-12.6% от дозы (15-275 мг/м2), что указывает на наличие интенсивного внепочечного клиренса. Общий клиренс - 11-24 л/кв.м.
Побочные действия
Частота и выраженность побочных эффектов носят дозозависимый характер.
Со стороны органов кроветворения: нейтропения, тромбоцитопения, анемия. Подавление функции костного мозга, главным образом гранулоцитарного ростка, было основным токсическим эффектом, ограничивающим дозу препарата. Максимальное снижение уровня нейтрофилов обычно наблюдается на 8-11 день, нормализация наступает на 22 день.
Аллергические реакции: в первые часы после введения Паклитаксела могут наблюдаться реакции повышенной чувствительности, проявляющиеся бронхоспазмом, снижением артериального давления, болями за грудиной, приливами крови к лицу, кожными высыпаниями, генерализованной крапивницей, ангионевротическим отеком. Описаны единичные случаи озноба и болей в спине.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение артериального давления, реже – повышение АД, брадикардия, возможны тахикардия, атриовентрикулярная блокада, изменения на ЭКГ, тромбоз сосудов и тромбофлебит.
Со стороны дыхательной системы: интерстициальная пневмония, фиброз легких, эмболия легочной артерии, а также более частое развитие лучевого пневмонита у больных, одновременно проходящих курс лучевой терапии.
Со стороны нервной системы: главным образом парестезии. Редко - судорожные припадки типа grand mal, нарушения зрения, атаксия, энцефалопатия, вегетативная нейропатия, проявляющаяся паралитической непроходимостью кишечника и ортостатической гипотонией. Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, мукозиты, анорексия, запор. Единичные сообщения об острой кишечной непроходимости, перфорации кишечника, тромбозе брыжеечной артерии, ишемическом колите.
Со стороны функции печени: увеличение активности «печеночных» трансаминаз (чаще АСТ), щелочной фосфатазы и билирубина в сыворотке крови. Описаны случаи развития гепатонекроза и печеночной энцефалопатии.
Местные реакции: болевые ощущения, отек, эритема, индурация и пигментация кожи в месте инъекции; экстравазация может вызывать воспаление и некроз подкожной клетчатки.
Со стороны кожи и кожных придатков: алопеция, редко нарушение пигментации или обесцвечивание ногтевого ложа.
Прочие побочные реакции: астения и общее недомогание.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Применение Паклитаксела должно осуществляться под наблюдением врача, имеющего опыт работы с противоопухолевыми химиотерапевтическими препаратами.
Для предупреждения тяжелых реакций повышенной чувствительности всем больным должна проводиться премедикация с использованием глюкокортикостероидов, антигистаминных препаратов и антагонистов Н2 гистаминовых рецепторов: 20 мг дексаметазона (или его эквивалент) внутрь приблизительно за 12 и 6 часов до введения Паклитаксела, 50 мг дифенгидрамина (или его эквивалент) внутривенно и 300 мг циметидина или 50 мг ранитидина внутривенно за 30-60 минут до введения Паклитаксела.
В случае развития тяжелых реакций гиперчувствительности вливание препарата Паклитаксел следует немедленно прекратить и начать симптоматическое лечение, причем вводить препарат повторно не следует. Макроголглицерол рицинолеат, входящий в состав препарата Паклитаксел, может вызывать экстракцию ДЭГП [ди-(2-гексил)фталата] из пластифицированных поливинилхлоридных (ПВХ) контейнеров, причем степень вымывания ДЭГП увеличивается при увеличении концентрации раствора и со временем. Поэтому, при приготовлении, хранении и введении препарата Паклитаксел следует пользоваться оборудованием, которое не содержит деталей из ПВХ.
Во время лечения необходимо регулярно контролировать картину периферической крови, АД, ЧСС и число дыханий (особенно на протяжении первого чaca инфузии), ЭКГ-контроль (и до начала лечения). В случаях развития нарушений атриовентрикулярной проводимости, при повторных введениях необходимо проводить непрерывный кардиомониторинг.
Подробнее см. инструкцию
Показания
Рак яичников (в т.ч. при неэффективности препаратов платины), рак молочной железы (терапия второй линии)
Подробнее см. инструкцию.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к препарату, а также другим препаратам, лекарственная форма которых включает макроголглицерол рицинолеат.
Беременность и период кормления грудью.
Исходное содержание нейтрофилов менее 1500/мкл у пациентов с солидными опухолями.
Исходное (или зарегистрированное в процессе лечения) содержание нейтрофилов менее 1000/мкл у пациентов с саркомой Капоши у больных СПИДом.
С осторожностью: тромбоцитопения (менее 100000/мкл), печеночная недостаточность, острые инфекционные заболевания (в т.ч. опоясывающий лишай, ветряная оспа, герпес), тяжелое течение ишемической болезни сердца, инфаркт миокарда (в анамнезе), аритмии.
Применение в педиатрии. Безопасность и эффективность препарата Паклитаксел у детей не установлена.
Лекарственное взаимодействие
См. инструкцию
(5299)
Дозування
Встановлюють індивідуально, залежно від показань і стадії захворювання, стану системи кровотворення, схеми протипухлинної терапії.
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорого, безбарвного або злегка жовтуватого, в'язкого розчинуСклад
1 мл
паклітаксел 6 мг
Допоміжні речовини: макрогола глицерилрицинолеат - 527 мг, лимонна кислота безводна - 2 мг, етанол абсолютний - 396 мг (до 0.933 мг, що еквівалентно 1 мл).Фармакологічна дія</h3>Паклітаксел є протипухлинним препаратом природного походження, одержуваним напівсинтетичним шляхом з рослини Taxus Baccata.
Механізм дії пов'язаний зі спроможністю препарату стимулювати «складання мікротрубочок з димеризованих молекул тубуліну, стабілізувати їх структуру і гальмувати динамічну реорганізацію в інтерфазі, що порушує мітотичну функцію клітини.
Викликає дозозалежне пригнічення кістковомозкового кровотворення. За експериментальними даними володіє мутагенними і эмбриотоксическими свій��твами, викликає зниження репродуктивної функції.Фармакокінетика
При внутрішньовенному (в/в) введення протягом 3 годин у дозі 135 мг/м2 максимальна концентрація (Cmax) становить 2170 нг/мл, площа під кривою "концентрація-час" (AUC) - 7952 нг/год/мл; при введенні тієї ж дози протягом 24 годин - 195 нг/мл і 6300 нг/год/мл, відповідно. Cmax та AUC дозозалежні: при 3 годинної інфузії збільшення дози до 175 мг/м2 приводить до підвищення цих параметрів на 68% і 89%, відповідно, при 24 годинному - на 87% і 26%, відповідно.
Зв'язок з білками плазми - 88-98%. Середній обсяг расрозподілу – 198-688 л/м2. Час полураспределения з крові в тканини - 30 хв. Легко проникає і адсорбується тканинами, накопичується переважно в печінці, селезінці, підшлунковій залозі, шлунку, кишечнику, серці, м'язах.
Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з участю ізоферментів цитохрому Р450 CYP2D8 (з утворенням метаболіту - 6-альфа-гидроксипаклитаксел) і СУР3СА4 (з утворенням метаболітів 3-пара-гидроксипаклитаксел і 6-альфа, 3-пара-дигидроксипаклитаксел). Виводиться переважно з жовчю - 90%. При повторних інфузія�� не кумулює.
Період напіввиведення і загальний кліренс варіабельні і залежать від дози і тривалості в/в введення: 13.1-52.7 год і 12.2-23.8 л/год/м2, відповідно. Після в/в інфузії (1-24 год) загальне виведення нирками становить 1.3-12.6% від дози (15-275 мг/м2), що вказує на наявність інтенсивного внепочечного кліренсу. Загальний кліренс - 11-24 л/кв. м.Побічні дії
Частота і вираженість побічних ефектів носять дозозалежний характер.
З боку органів кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія. Пригнічення функції кісткового мозку, головним ��чином гранулоцитарного паростка, було основним токсичним ефектом, що обмежує дозу препарату. Максимальне зниження рівня нейтрофілів звичайно спостерігається на 8-11 день, нормалізація настає на 22 день.
Алергічні реакції: в перші години після введення Паклітакселу можуть спостерігатися реакції підвищеної чутливості, що проявляються бронхоспазмом, зниженням артеріального тиску, болями за грудиною, припливами крові до обличчя, шкірними висипами, генералізованою кропив'янкою, ангіоневротичним набряком. Описані поодинокі випадки ознобу і болів в спині.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, рідше – підвищення артеріального тиску, брадикардія, можливі тахікардія, атріовентрикулярна блокада, зміни на ЕКГ, тромбоз судин і тромбофлебіт.
З боку дихальної системи: інтерстиціальна пневмонія, фіброз легенів, емболія легеневої артерії, а також більш часте розвиток променевого пневмоніту у хворих, які одночасно проходять курс променевої терапії.
З боку нервової системи: головним чином парестезії. Рідко - судорож��ті напади типу grand mal, порушення зору, атаксія, енцефалопатія, вегетативна нейропатія, що виявляється паралітичною непрохідністю кишечника та ортостатичною гіпотензією. З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, мукозиты, анорексія, запор. Поодинокі повідомлення про гострої кишкової непрохідності, перфорації кишечнику, тромбоз брижової артерії, ішемічному коліті.
З боку функції печінки: збільшення активності «печінкових» трансаміназ (ча��е АСТ), лужної фосфатази і білірубіну в сироватці крові. Описані випадки розвитку гепатонекрозу та печінкової енцефалопатії.
Місцеві реакції: болісні відчуття, набряк, еритема, індурація і пігментація шкіри в місці ін'єкції; экстравазация може викликати запалення і некроз підшкірної клітковини.
З боку шкіри і шкірних придатків: алопеція, рідко-порушення пігментації або знебарвлення нігтьового ложа.
Інші побічні реакції: астенія і загальне нездужання.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Застосуванняня Паклітакселу повинно здійснюватися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними хіміотерапевтичними препаратами.
Для попередження тяжких реакцій підвищеної чутливості всім хворим повинна проводитися премедикація з використанням глюкокортикостероїдів, антигістамінних препаратів і антагоністів Н2 гістамінових рецепторів: 20 мг дексаметазону (або його еквівалент) внутрішньо приблизно за 12 та 6 годин до введення Паклітакселу, 50 мг дифенгідраміну (або його еквівалент) внутрішньовенно та 300 мг циметидина або 50 мг ранітидину внутрішньовенно за 30-60 хвилин до введення Паклітакселу.
У разі розвитку тяжких реакцій гіперчутливості вливання препарату Паклітаксел слід негайно припинити і почати симптоматичне лікування, причому вводити препарат повторно не слід. Макроголглицерол ріцінолеат, що входить до складу препарату Паклітаксел, може спричинити екстракцію ДЭГП [ді-(2-гексил)фталата] із пластифікованих полівінілхлоридних (ПВХ) контейнерів, причому ступінь вимивання ДЭГП збільшується при збільшенні концентрації раствора і з часом. Тому, при приготуванні, зберіганні і введенні препарату Паклітаксел слід користуватись обладнанням, що не містить деталей із ПВХ.
Під час лікування необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, АТ, ЧСС і число дихань (особливо протягом першої години інфузії), ЕКГ-контроль (до початку лікування). У випадках розвитку порушень атріовентрикулярної провідності, при повторних введеннях необхідно проводити безперервний кардиомониторинг.
Детальніше див. інструкціюСвідчення
Рак яєчників (у т. ч. при неефективності препаратів платини), рак молочної залози (терапія другої лінії)
Детальніше див. інструкцію.Протипоказання
Підвищена чутливість до препарату, а також інших препаратів, лікарська форма яких включає макроголглицерол ріцінолеат.
Вагітність і період годування груддю.
Вихідне вміст нейтрофілів менше ніж 1500/мкл у пацієнтів із солідними пухлинами.
Вихідне (або зареєстроване в процесі лікування) вміст нейтрофілів менше 1000/мкл у пацієнтів з саркомою Капоші у хворих на Снід.
З обережністю: тромбоцитопенія (менше 100000/мкл), печінкова недостатність, гострі інфекційні захворювання (у т. ч. оперізувальний лишай, вітряна віспа, герпес), важкий перебіг ішемічної хвороби серця, інфаркт міокарда (в анамнезі), аритмії.
Застосування в педіатрії. Безпека та ефективність препарату Паклітаксел у дітей не встановлена.Лікарська взаємодія
См. інструкцію
