Дозировка
Вводят в/в. Паклитаксел можно применять как в виде монотерапии, так и в сочетании с другими противоопухолевыми препаратами. Дозу и схему применения препарата подбирают индивидуально. Для предупреждения тяжелых реакций повышенной чувствительности всем больным следует проводить премедикацию с использованием кортикостероидов, блокаторов гистаминовых Н1- и Н2-рецепторов. Рекомендуемая схема премедикации - 20 мг дексаметазона (или его эквивалента) внутрь приблизительно за 12 ч и 6 ч до введения препарата Паклитаксел-Эбеве, 50 мг дифенгидрамина (или его эквивалента) в/в и 300 мг циметидина или 50 мг ранитидина в/в за 30-60 мин до введения препарата Паклитаксел-Эбеве. Химиотерапия первой линии рака яичников Рекомендуется комбинированная схема лечения паклитакселом и цисплатином. Паклитаксел вводят в дозе 175 мг/м2 поверхности тела в течение 3-часовой в/в инфузии или в дозе 135 мг/м2 в течение 24-часовой в/в инфузии, после этого вводят цисплатин в дозе 75 мг/м2. Интервалы между курсами - 3 недели. Химиотерапия второй линии рака яичников Паклитаксел рекомендуется вводить в дозе 175 мг/м2 поверхности тела путем 3-часовой в/в инфузии. Интервалы между курсами - 3 недели. Адъювантная химиотерапия рака молочной железы Паклитаксел назначают после химиотерапии антрациклинами и циклофосфамидом. Паклитаксел рекомендуется вводить в дозе 175 мг/м2 в/в в течение 3 ч. 4 курса с интервалами между курсами - 3 недели. Химиотерапия первой линии рака молочной железы В случае комбинированного применения с доксорубицином (в дозе 50 мг/м2 поверхности тела), паклитаксел необходимо вводить через 24 ч после доксорубицина. Рекомендованная доза паклитаксела - 220 мг/м2 поверхности тела при введении путем 3-часовой в/в инфузии. Интервалы между курсами - 3 недели. В случае комбинированного применения с трастузумабом, паклитаксел рекомендуется вводить в дозе 175 мг/м2 поверхности тела путем 3-часовой в/в инфузии с интервалом между курсами 3 недели. Паклитаксел можно вводить на следующий день после введения первой дозы трастузумаба или немедленно после введения последующих доз, если предшествующие дозы трастузумаба хорошо переносились. Химиотерапия второй линии рака молочной железы Паклитаксел рекомендуется вводить в дозе 175 мг/м2 путем 3-часовой в/в инфузии. Интервалы между курсами - 3 недели.
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий от бесцветного до светло-желтого цвета, прозрачный.
Состав
1 мл
паклитаксел 6 мг
Вспомогательные вещества: макрогола глицерилрицинолеат (касторовое масло полиоксиэтилированное) - 522.396 мг, этанол - 401.664 мг.
Фармакологическое действие
Противоопухолевый препарат природного происхождения, получаемый полусинтетическим путем из растения Taxus baccata.
Механизм действия связан со способностью стимулировать сборку микротрубочек из димерных молекул тубулина, стабилизировать их структуру и тормозить динамическую реорганизацию в интерфазе, что нарушает митотическую функцию клетки.
Вызывает дозозависимое угнетение костномозгового кроветворения.
Фармакокинетика
Распределение
При в/в введении в течение 3 ч в дозе 135 мг/м2 Cmax составляет 2170 нг/мл, AUC – 7952 нг/ч/мл; при введении той же дозы в течение 24 ч – 195 нг/мл и 6300 нг/ч/мл соответственно. Величины Cmax и AUC дозозависимы: при инфузии в течение 3 ч увеличение дозы до 175 мг/м2 приводит к повышению этих параметров на 68% и 89%; в течение 24 ч – на 87% и 26% соответственно.
Связывание с белками плазмы составляет 88-98%. Средний Vd – 198-688 л/м2. Время полураспределения из крови в ткани – 30 мин. Легко проникает в ткани организма, преимущественно в печень, селезенку, поджелудочную железу, желудок, кишечник, сердце, мышцы. При повторных инфузиях в организме не кумулирует.
Метаболизм
Метаболизируется в печени путем гидроксилирования с участием изоферментов цитохрома Р450 CYP2D8 (с образованием метаболита 6-альфа-гидроксипаклитаксел) и CYP3CA4 (с образованием метаболитов 3-пара-гидроксипаклитаксел и 6-альфа,3-пара-дигидроксипаклитаксел).
Выведение
Выводится преимущественно с желчью – 90%. T1/2 и общий клиренс вариабельны и зависят от дозы и длительности в/в введения: 13.1-52.7 ч и 12.2-23.8 л/ч/м2, соответственно. После в/в инфузии (1-24 ч) общее выведение почками составляет 1.3-12.6% от дозы (15-275 мг/м2), что указывает на наличие интенсивного внепочечного клиренса. Общий клиренс – 11-24 л/м2.
Побочные действия
Частота и выраженность побочных эффектов носят дозозависимый характер.
Определение частоты побочных эффектов: очень часто - > 10%, часто - от 1 до 10%, нечасто - от 0.1% до 1%, редко - от 0.01 до 0.1%, очень редко - менее 0.01%.
Со стороны системы кроветворения: очень часто - миелосупрессия, нейтропения, тромбоцитопения, анемия, лейкопения, кровотечение; редко - фебрильная нейтропения; очень редко - острый миелоидный лейкоз, миелодиспластический синдром.
Со стороны нервной системы: очень часто - нейротоксические эффекты (преимущественно периферическая невропатия), парестезии; редко - моторная невропатия (умеренно выраженная слабость дистальных мышц, трудность выполнения точных движений); очень редко - вегетативная невропатия (приводящая к паралитической непроходимости кишечника и ортостатической гипотензии), большие эпилептические припадки (grand mal), судороги, энцефалопатия, головокружение, головная боль, спутанность сознания, атаксия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - брадикардия, снижение АД; нечасто - кардиомиопатия, бессимптомная желудочковая тахикардия, AV-блокада, обморок, повышение АД, инфаркт миокарда, тромбоз сосудов, тромбофлебит; очень редкие - фибрилляция предсердий, наджелудочковая тахикардия, шок.
Со стороны органов чувств: очень редко - поражения зрительного нерва и/или нарушения зрения (мерцательная скотома), потеря слуха, шум в ушах, головокружение.
Со стороны дыхательной системы: редко - одышка, плевральный выпот, интерстициальная пневмония, фиброз легких, эмболия легочной артерии, дыхательная недостаточность, лучевой пневмонит у больных, одновременно проходящих курс лучевой терапии; очень редкие - кашель.
Со стороны пищеварительной системы: очень частые - тошнота, рвота, диарея, воспаление слизистых оболочек; редко - панкреатит, перфорация кишечника, ишемический колит; очень редко - анорексия, запор, мезентериальный тромбоз, псевдомембранозный колит, эзофагит, асцит, нейтропенический колит, некроз печени, печеночная энцефалопатия (имеются единичные сообщения о летальном исходе).
Со стороны кожи и кожных придатков: очень часто - алопеция; часто - преходящее небольшие изменения ногтей и кожи (нарушение пигментации, обесцвечивание ногтевого ложа); редко - зуд кожных покровов, высыпания, эритема; очень редко - синдром Стивенса-Джонсона (изъязвление слизистой оболочки полости рта, горла, глаз, половых органов, других участков кожи и слизистых оболочек), эпидермальный некролиз, многоформная эритема, эксфолиативный дерматит, крапивница, онихолизис.
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто - артралгия, миалгия.
Со стороны иммунной системы: очень частые - инфекции (преимущественно мочевого тракта и верхних отделов дыхательных путей); нечасто - серьезные реакции гиперчувствительности, требующие принятия терапевтических мер (а именно, снижение АД, ангионевротический отек, респираторный дистресс-синдром, генерализованная крапивница, озноб, боль в спине, боль в груди, тахикардия, абдоминальная боль, боль в конечностях, выраженное потоотделение, повышение АД); редко - анафилатоидные реакции.
Со стороны лабораторных показателей: часто - увеличение активности печеночных трансаминаз, увеличение концентрации ЩФ, билирубина, креатинина в сыворотке крови.
Местные реакции: часто - боль, локализованный отек, эритема, индурация и пигментация кожи в месте инъекции; экстравазация может вызывать воспаление и некроз подкожной клетчатки.
Прочие: редко - астения, повышение температуры тела, дегидратация, общая слабость.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Применение Паклитаксела-Эбеве должно осуществляться под наблюдением врача, имеющего опыт работы с противоопухолевыми химиотерапевтическими препаратами.
При развитии тяжелых реакций гиперчувствительности введение препарата Паклитаксел-Эбеве следует немедленно прекратить и начать симптоматическую терапию, причем повторное введение препарата проводить не следует.
Если Паклитаксел-Эбеве применяется в комбинации с цисплатином, сначала следует вводить Паклитаксел-Эбеве, а затем цисплатин.
При работе с Паклитакселом-Эбеве необходимо соблюдать осторожность (как при работе с другими цитотоксическими веществами), пользоваться перчатками и избегать его попадания на кожу или слизистые оболочки. При попадании на кожу ее следует тщательно промыть мылом и водой; при попадании в глаза - большим количеством воды.
Контроль лабораторных показателей
Во время лечения необходимо регулярно контролировать картину периферической крови, АД, ЧСС и число дыханий (особенно на протяжении первого часа инфузии).
Контроль ЭКГ следует проводить до начала терапии и регулярно во время лечения.
При развитии нарушений AV-проводимости во время проведения повторных введений необходимо проводить непрерывный мониторинг ЭКГ.
Использование в педиатрии
Безопасность и эффективность препарата Паклитаксел-Эбеве у детей не установлена. Применение в педиатрии противопоказано.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Из-за вероятности проявления побочных эффектов, таких как головная боль, головокружение, сонливость, в период лечения пациенты должны воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Меры предосторожности при работе и уничтожении неиспользованного препарата
При работе с препаратом Паклитаксел-Эбеве необходимо соблюдать осторожность. Разводить препарат следует в асептических условиях в специально отведенном помещении. Этим должен заниматься подготовленный персонал. Необходимо принимать все меры для предотвращения попадания раствора паклитаксела на кожу и слизистые оболочки, в частности пользоваться защитной одеждой (халат, шапочка, маска, очки и одноразовые перчатки). При вдыхании паров или распыленных растворов паклитаксела сообщалось о возникновении одышки, боли в груди, ощущении жжения в горле, тошноте.
При попадании паклитаксела на кожу или слизистые оболочки необходимо тщательно промыть мылом и водой либо (глаза) большим количеством воды.
Препарат нельзя замораживать, поскольку при этом в нем может образовываться осадок. Такой осадок обычно растворяется при нагреве флакона до комнатной температуры (25°С). Если же раствор в ранее замороженном флаконе остается мутным или в нем присутствует нерастворимый осадок, препарат использовать нельзя и такой флакон должен быть уничтожен. Приготовленный раствор для инфузий не нуждается в защите от света.
Остатки препарата и все инструменты, и материалы, которые использовались для приготовления раствора для инфузий и введения Паклитаксел-Эбеве, следует уничтожать в соответствии со стандартной больничной процедурой утилизации отходов цитотоксических веществ, с учетом действующих нормативных актов уничтожения опасных отходов.
Передозировка
Симптомы: угнетение функции костного мозга, периферическая невропатия, воспаление и изъязвление слизистых оболочек.
Лечение: симптоматическое. Антидот к паклитакселу не известен.
Показания
— рак яичников (терапия первой линии в комбинации с препаратами платины и терапия второй линии при метастазах после стандартной терапии, не давшей положительного результата);
— рак молочной железы (в качестве терапии первой и второй линии, а также адъювантного лечения);
— немелкоклеточный рак легких (терапия первой линии больных, которым не планируется проведение хирургического лечения и/или лучевой терапии /в комбинации с цисплатином/);
— саркома Капоши у больных СПИД (терапия второй линии, после неэффективной терапии липосомальными антрациклинами).
Противопоказания
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим препаратам, лекарственная форма которых включает полиоксиэтилированное касторовое масло;
— исходное содержание нейтрофилов менее 1500/мкл у пациентов с солидными опухолями;
— исходное (или зарегистрированное в процессе лечения) содержание нейтрофилов менее 1000/мкл при саркоме Капоши у больных СПИД;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский возраст (безопасность и эффективность не установлены).
С осторожностью применяют у пациентов с угнетением костномозгового кроветворения (в т.ч. после химио- или лучевой терапии), печеночной недостаточностью, острых инфекционными заболеваниями (в т.ч. опоясывающий лишай, ветряная оспа, герпес), тяжелым течением ИБС, с инфарктом миокарда в анамнезе, при аритмии.
Лекарственное взаимодействие
Цисплатин снижает общий клиренс паклитаксела на 20%, поэтому при комбинированной химиотерапии паклитаксел необходимо вводить до цисплатина. Более выраженная миелосупрессия наблюдается в случае, когда паклитаксел вводят после цисплатина. При комбинированной химиотерапии (паклитаксел и цисплатин) риск развития почечной недостаточности выше, чем при монотерапии цисплатином.
Одновременное назначение с циметидином, ранитидином, дексаметазоном или дифенгидрамином не влияет на связь паклитаксела с белками плазмы крови.
Поскольку элиминация доксорубицина и его активных метаболитов может снижаться при сокращении временного интервала между введениями паклитаксела и доксорубицина, паклитаксел необходимо вводить через 24 ч после доксорубицина.
Информация о потенциально возможном взаимодействии паклитаксела с ингибиторами и индукторами изоферментов системы цитохрома Р450 (в частности изофермента CYP3A4) ограничена, поэтому необходима осторожность при одновременном применении ингибиторов (например, эритромицин, флуоксетин, гемфиброзил) или индукторов (например, рифампицин, карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал) изоферментов системы цитохрома Р450.
Ингибиторы микросомального окисления (в т.ч. кетоконазол, циметидин, верапамил, диазепам, хинидин, циклоспорин) подавляют метаболизм паклитаксела. Однако известно, что при одновременном приеме кетоконазола и паклитаксела, элиминация последнего не замедляется, поэтому оба препарата можно применять без коррекции доз.
При одновременном применении паклитаксела и нелфинавира или ритонавира (но не индинавира) значительно снижается системный клиренс паклитаксела. Недостаточно информации о взаимодействии паклитаксела и других ингибиторов протеазы при одновременном применении.
Полиоксиэтилированное касторовое масло, входящее в состав паклитаксела, может вызвать экстракцию ди-(2-гексил)фталата (ДЭГП) из пластифицированных ПВХ-контейнеров, причем степень вымывания ДЭГП увеличивается при увеличении концентрации раствора и временем. Поэтому, при приготовлении, хранении и введении препарата Паклитаксел-Эбеве следует пользоваться оборудованием, которое не содержит деталей из ПВХ.
(5300)
Дозування
Вводять в/в. Паклітаксел можна застосовувати як у вигляді монотерапії, так і в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. Дозу і схему застосування препарату підбирають індивідуально. Для попередження тяжких реакцій підвищеної чутливості усім хворим слід проводити премедикацію з використанням кортикостероїдів, блокаторів гістамінових Н1 - і Н2-рецепторів. Рекомендована схема премедикації - 20 мг дексаметазону (або його еквівалента) внутрішньо приблизно за 12 год і 6 год до введення препарату Паклітаксел-Эбеве, 50 мг дифенгідраміну (або його еквівалента) в/в і 300 мг циметидину або 50 мг ранітидину в/в за 30-60 хв до введення препарату Паклітаксел-Эбеве. Хіміотерапія першої лінії раку яєчників Рекомендується комбінована схема лікування паклітакселом і цисплатином. Паклітаксел вводять у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла протягом 3-годинної в/в інфузії або у дозі 135 мг/м2 протягом 24-годинної в/в інфузії, після цього вводять цисплатин у дозі 75 мг/м2. Інтервали між курсами - 3 тижні. Хіміотерапія другої лінії раку яєчників Паклітаксел рекомендується вводити у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-годинної в/в інфузії. Інтервали між курсами - 3 тижні. Ад'ювантна хіміотерапія раку молочної залози Паклітаксел призначають після хіміотерапії антрациклінами і циклофосфамідом. Паклітаксел рекомендується вводити у дозі 175 мг/м2 в/в протягом 3 ч. 4 курсу з інтервалами між курсами - 3 тижні. Хіміотерапія першої лінії раку молочної залози У разі комбінованого застосування з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м2 поверхні тіла), паклітаксел необхідно вводити через 24 години після доксорубіцину. Рекомендована доз�� паклітакселу - 220 мг/м2 поверхні тіла при введенні шляхом 3-годинної в/в інфузії. Інтервали між курсами - 3 тижні. У разі комбінованого застосування з трастузумабом, паклітаксел рекомендується вводити у дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-годинної в/в інфузії з інтервалом між курсами 3 тижні. Паклітаксел можна вводити наступного дня після введення першої дози трастузумаба або негайно після введення наступних доз, якщо попередні дози трастузумаба добре переносилися. Хіміотерапія другої лінії раку молочної залози Паклитаксел рекомендується вводити у дозі 175 мг/м2 шляхом 3-годинної в/в інфузії. Інтервали між курсами - 3 тижні.
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузій від безбарвного до світло-жовтого кольору, прозорий.Склад
1 мл
паклітаксел 6 мг
Допоміжні речовини: макрогола глицерилрицинолеат (рицинова олія полиоксиэтилированное) - 522.396 мг, етанол - 401.664 мг.Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат природного походження, отриманий напівсинтетичним шляхом з рослиния Taxus baccata.
Механізм дії пов'язаний зі здатністю стимулювати складання мікротрубочок з димеризованих молекул тубуліну, стабілізувати їх структуру і гальмувати динамічну реорганізацію в інтерфазі, що порушує мітотичну функцію клітини.
Викликає дозозалежне пригнічення кістковомозкового кровотворення.Фармакокінетика
Розподіл
При в/в введенні протягом 3 год у дозі 135 мг/м2 Cmax становить 2170 нг/мл, а AUC – 7952 нг/год/мл; при введенні тієї ж дози протягом 24 год – 195 нг/мл і 6300 нг/год/мл відповідно. Величини Cmax і AUC дозо��ависимы: при інфузії протягом 3 год збільшення дози до 175 мг/м2 приводить до підвищення цих параметрів на 68% і 89%; протягом 24 год – на 87% і 26% відповідно.
Зв'язування з білками плазми становить 88-98%. Середній Vd – 198-688 л/м2. Час полураспределения з крові в тканини – 30 хв. Легко проникає в тканини організму, переважно в печінку, селезінку, підшлункову залозу, шлунок, кишечник, серце, м'язи. При повторних інфузіях в організмі не кумулює.
Метаболізм
Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з участю изоферме��тов цитохрому Р450 CYP2D8 (з утворенням метаболіту 6-альфа-гидроксипаклитаксел) і CYP3CA4 (з утворенням метаболітів 3-пара-гидроксипаклитаксел і 6-альфа,3-пара-дигидроксипаклитаксел).
Виведення
Виводиться переважно з жовчю – 90%. T1/2 і загальний кліренс варіабельні і залежать від дози і тривалості в/в введення: 13.1-52.7 год і 12.2-23.8 л/год/м2, відповідно. Після в/в інфузії (1-24 год) загальне виведення нирками становить 1.3-12.6% від дози (15-275 мг/м2), що вказує на наявність інтенсивного внепочечного кліренсу. Загальний кліренс – 11-24 л/м2.Побічні дійств��я
Частота і вираженість побічних ефектів носять дозозалежний характер.
Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто - > 10%, часто - від 1 до 10%, нечасто - від 0.1% до 1%, рідко - від 0.01 до 0.1%, дуже рідко - менше 0.01%.
З боку системи кровотворення: дуже часто - мієлосупресія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, кровотеча; рідко - фебрильна нейтропенія; дуже рідко - гострий мієлоїдний лейкоз, мієлодиспластичний синдром.
З боку нервової системи: дуже часто - нейротоксичні ефекти (перевагвійськово периферична невропатія), парестезії; рідко - моторна невропатія (помірно виражена слабкість дистальних м'язів, важкість виконання точних рухів); дуже рідко - вегетативна нейропатія (що призводить до паралітичної непрохідності кишечнику й ортостатичної гіпотензії), великі епілептичні напади (grand mal), судоми, енцефалопатія, запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, атаксія.
З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, зниження артеріального тиску; нечасто - кардіоміопатія, безсимптомна желудочковая тахікардія, AV-блокада, непритомність, підвищення АТ, інфаркт міокарда, тромбоз судин, тромбофлебіт; дуже рідкісні - фібриляція передсердь, надшлуночкові тахікардія, шок.
З боку органів чуття: дуже рідко - ураження зорового нерва та/або порушення зору (миготлива скотома), втрата слуху, шум у вухах, запаморочення.
З боку дихальної системи: рідко - задишка, плевральний випіт, інтерстиціальна пневмонія, фіброз легенів, емболія легеневої артерії, дихальна недостатність, променевий пневмоніт у хворих, одночасномупро проходять курс променевої терапії; дуже рідко - кашель.
З боку травної системи: дуже часті - нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок; рідко - панкреатит, перфорація кишечнику, ішемічний коліт; дуже рідко - анорексія, запор, мезентеріальний тромбоз, псевдомембранозний коліт, езофагіт, асцит, нейтропенический коліт, некроз печінки, печінкова енцефалопатія (є поодинокі повідомлення про летальний кінець).
З боку шкіри і шкірних придатків: дуже часто - алопеція; часто - минуще невеликі зрад��ня нігтів і шкіри (порушення пігментації, знебарвлення нігтьового ложа); рідко - свербіж шкірних покривів, висипання, еритема; дуже рідко - синдром Стівенса-Джонсона (виразка слизової оболонки порожнини рота, горла, очей, статевих органів, інших ділянок шкіри та слизових оболонок), епідермальний некроліз, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхолізисом.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - артралгія, міалгія.
З боку імунної системи: дуже часті - інфекції (переважно сечового тракту і верхніх відділів дихальних шляхів); нечасто - серйозні реакції гіперчутливості, що вимагають вжиття терапевтичних заходів (а саме, зниження артеріального тиску, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес-синдром, генералізована кропив'янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, абдомінальний біль, біль у кінцівках, виражений потовиділення, підвищення АТ); рідко - анафилатоидные реакції.
З боку лабораторних показників: часто - збільшення активності печінкових трансаміназ, збільшення концентрації ЛФ, білірубіну, креати��їна в сироватці крові.
Місцеві реакції: часто - біль, локалізований набряк, еритема, індурація і пігментація шкіри в місці ін'єкції; экстравазация може викликати запалення і некроз підшкірної клітковини.
Інші: рідко - астенія, підвищення температури тіла, дегідратація, загальна слабкість.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Застосування Паклітакселу-Эбеве повинно здійснюватися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними хіміотерапевтичними препаратами.
При розвитку тяжких реакцій гіперчутливості введення препарату Паклітаксел-Эбеве слід негайно припинити та розпочати симптоматичну терапію, причому повторне введення препарату проводити не слід.
Якщо Паклітаксел-Эбеве застосовується в комбінації з цисплатином, спершу слід вводити Паклітаксел-Эбеве, а потім цисплатин.
При роботі з Паклітакселом-Эбеве необхідно дотримуватися обережності (як при роботі з іншими цитотоксичними речовинами), користуватися рукавичками та уникати його потрапляння на шкіру або слизові оболонки. При поп��данії на шкіру її слід ретельно промити милом та водою; при попаданні в очі великою кількістю води.
Контроль лабораторних показників
Під час лікування необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, АТ, ЧСС і число дихань (особливо протягом першої години інфузії).
Контроль ЕКГ слід проводити до початку терапії і регулярно під час лікування.
При розвитку порушень AV-провідності під час проведення повторних введень необхідно проводити безперервний моніторинг ЕКГ.
��спользование в педіатрії
Безпека та ефективність препарату Паклітаксел-Эбеве у дітей не встановлена. Застосування в педіатрії протипоказано.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Через імовірність прояву побічних ефектів, таких як головний біль, запаморочення, сонливість, у період лікування пацієнти повинні утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Заходіви обережності при роботі і знищення невикористаного препарату
При роботі з препаратом Паклітаксел-Эбеве необхідно дотримуватися обережності. Розводити препарат необхідно в асептичних умовах у спеціально відведеному приміщенні. Цим повинен займатися підготовлений персонал. Необхідно вживати всіх заходів для запобігання попадання розчину паклітакселу на шкіру та слизові оболонки, зокрема користуватися захисним одягом (халат, шапочка, маска, окуляри і рукавички одноразові). При вдиханні парів чи розпорошених раст��орів паклітакселу повідомлялося про виникнення задишки, біль у грудях, відчуття печіння в горлі, нудоту.
При попаданні паклітакселу на шкіру або слизові оболонки необхідно ретельно промити милом та водою або (очі) великою кількістю води.
Препарат не можна заморожувати, оскільки при цьому може утворюватися осад. Такий осад звичайно розчиняється при нагріванні флакона до кімнатної температури (25°С). Якщо ж розчин у раніше замороженому флаконі залишається каламутним або в ньому присутній нерозчинний осад, препарат іс��ользовать не можна і такий флакон повинен бути знищений. Приготований розчин для інфузій не потребує захисту від світла.
Залишки препарату та всі інструменти, і матеріали, які використовувалися для приготування розчину для інфузій та введення Паклітаксел-Эбеве, слід знищити відповідно до стандартної лікарняному процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин, з урахуванням чинних нормативних актів знищення небезпечних відходів.
Передозування
Симптоми: пригнічення функції кісткового мозку, п��риферическая невропатія, запалення і виразки слизових оболонок.
Лікування: симптоматичне. Антидот до паклитакселу не відомий.Свідчення
— рак яєчників (терапія першої лінії у комбінації з препаратами платини і терапія другої лінії при метастазах після стандартної терапії, що не дала позитивного результату);
— рак молочної залози (в якості терапії першої і другої лінії, а також ад'ювантної лікування);
— недрібноклітинний рак легенів (терапія першої лінії хворих, яким не планується проведення хірургічного лікування і/або променевої терапії /в комбінації з цисплатином/);
— саркома Капоші у хворих на СНІД (терапія другої лінії, після неефективної терапії липосомальными антрациклінами).Протипоказання
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших препаратів, лікарська форма яких включає полиоксиэтилированное касторове масло;
— вихідне вміст нейтрофілів менше ніж 1500/мкл у пацієнтів із солідними пухлинами;
— початкове (або зареєстрована�� в процесі лікування) вміст нейтрофілів менше 1000/мкл при саркомі Капоші у хворих на СНІД;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— дитячий вік (безпека й ефективність не встановлені).
З обережністю застосовують у пацієнтів з пригніченням кістково-мозкового кровотворення (в т. ч. після хіміо - або променевої терапії), печінковою недостатністю, гострих інфекційними захворюваннями (у т. ч. оперізувальний лишай, вітряна віспа, герпес), важким перебігом ІХС, з інфарктом міокарда в анамнезі, при аритмії.Лікарська взаємодія
Цисплатин знижує загальний кліренс паклітакселу на 20%, тому при комбінованій хіміотерапії паклітаксел необхідно вводити до цисплатину. Більш виражена мієлосупресія спостерігається у випадку, коли паклітаксел вводять після цисплатину. При комбінованій хіміотерапії (паклітаксел і цисплатин) ризик розвитку ниркової недостатності вище, ніж при монотерапії цисплатином.
Одночасне призначення з циметидином, ранітидином, дексаметазоном або дифенгидрамином не впливає на зв'язок паклітакселу з білками плазми крові.
Оскільки елімінація доксорубіцину і його активних метаболітів може знижуватися при скороченні тимчасового інтервалу між введеннями паклітакселу і доксорубіцину, паклітаксел необхідно вводити через 24 години після доксорубіцину.
Інформація про потенційно можливу взаємодію паклітакселу з інгібіторами та індукторами ізоферментів системи цитохрому Р450 (зокрема ізоферменту CYP3A4) обмежена, тому необхідна обережність при одночасному застосуванні інгібіторів (наприклад, еритроміцин, флуоксетін, гемфіброзил) або індукторів (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал) ізоферментів системи цитохрому Р450.
Інгібітори мікросомального окислення (у т. ч. кетоконазол, циметидин, верапаміл, діазепам, хінідин, циклоспорин) пригнічують метаболізм паклітакселу. Однак відомо, що при одночасному прийомі кетоконазолу та паклітакселу, елімінація останнього не сповільнюється, тому обидва препарати можна застосовувати без корекції доз.
При одночасному застосуванні паклітакселу і нелфінавіру або ритонавіру (але не ін��инавира) значно знижується системний кліренс паклітакселу. Недостатньо інформації про взаємодії паклітакселу та інших інгібіторів протеази при одночасному застосуванні.
Полиоксиэтилированное рицинова олія, що входить до складу паклітакселу, може спричинити екстракцію ди-(2-гексил)фталатів (ДЭГП) з пластифікованих ПВХ-контейнерів, причому ступінь вимивання ДЭГП збільшується при збільшенні концентрації розчину і часом. Тому, при приготуванні, зберіганні і введенні препарату Паклітаксел-Эбеве слід користуватися обладнанням, що не містить деталей із ПВХ.
