Дозировка
При выборе режима и доз в каждом индивидуальном случае следует руководствоваться данными специальной литературы. Для предупреждения тяжелых реакций гиперчувствительности всем пациентам следует проводить премедикацию с применением ГКС, антигистаминных препаратов и антагонистов гистаминовых Н1- и Н2-рецепторов. Рекомендуемый режим премедикации представлен в таблице 1. Таблица 1. Рекомендуемый режим премедикации Лекарственный препарат Доза (мг) Способ применения Дексаметазон 20* Внутрь приблизительно за 12 ч и 6 ч до введения препарата Паклитаксел-Тева или в/в за 30-60 мин до введения препарата Паклитаксел-Тева Дифенгидрамин** 50 В/в за 30-60 мин до введения препарата Паклитаксел-Тева Циметидин или ранитидин 300 50 В/в за 30-60 мин до введения препарата Паклитаксел-Тева * 8-20 мг для пациентов с саркомой Капоши; ** или его эквивалент, например, хлорфенирамин 10 мг в/в Рак яичников Терапия первой линии В дозе 175 мг/м2 в виде 3-часовой в/в инфузии с последующим введением цисплатина каждые 3 недели или в дозе 135 мг/м2 в виде 24-часовой в/в инфузии с последующим введением цисплатина каждые 3 недели. Терапия второй линии (монотерапия) В дозе 175 мг/м2 в виде 3-часовой в/в инфузии 1 раз в 3 недели. Рак молочной железы Адъювантная терапия После стандартного комбинированного лечения проводится 4 курса терапии препаратом Паклитаксел-Тева в дозе 175 мг/м2 в виде 3-часовой в/в инфузии каждые 3 недели. Подробнее читайте инструкцию.
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий в виде прозрачного, бесцветного или слегка желтоватого, вязкого раствора.
Состав
1 мл
паклитаксел 6 мг
Вспомогательные вещества: макрогола глицерилрицинилолеат - 527 мг, лимонная кислота безводная - 2 мг, этанол абсолютный - 396 мг (до 933 мг, что эквивалентно 1 мл).
Фармакологическое действие
Противоопухолевый препарат растительного происхождения. Паклитаксел получают полусинтетическим путем из растения Taxus Baccata.
Механизм действия связан со способностью стимулировать "сборку" микротрубочек из димерных молекул тубулина, стабилизировать их структуру и тормозить динамическую реорганизацию в интерфазе, что нарушает митотическую функцию клетки.
Фармакокинетика
Всасывание
При в/в введении в течение 3 ч в дозе 135 мг/м Cmax составляет 2170 нг/мл, AUC - 7952 нг/ч/мл; при введении той же дозы в течение 24 ч - 195 нг/мл и 6300 нг/ч/мл, соответственно. Cmax и AUC дозозависимы: при 3-часовой инфузий увеличение дозы до 175 мг/м2 приводит к повышению этих параметров на 68% и 89%, а при 24-часовом - на 87% и 26% соответственно.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 88-98%. Время полураспределения из крови в ткани - 30 мин. Легко проникает и абсорбируется тканями, накапливается преимущественно в печени, селезенке, поджелудочной железе, желудке, кишечнике, сердце, мышцах.
Метаболизм и выведение
Метаболизируется в печени путем гидроксилирования с участием изоферментов CYP2D8 (с образованием метаболита - 6-альфа-гидроксипаклитаксел) и CYP3A4 (с образованием метаболитов 3-пара-гидроксипаклитаксел и 6-альфа, 3-пара-дигидроксипаклитаксел). Выводится преимущественно с желчью - 90%. При повторных инфузиях не кумулирует.
T1/2 и общий клиренс вариабельны и зависят от дозы и длительности в/в введения: 13.1-52.7 ч и 12.2-23.8 л/ч/м2 соответственно. После в/в инфузий (1-24 ч) общее выведение почками составляет 1.3-12.6% от дозы (15-275 мг/м2), что указывает на наличие интенсивного внепочечного клиренса.
Побочные действия
Частота и тяжесть побочных реакций при монотерапии паклитакселом в целом схожи при применении у пациентов с различными солидными опухолями (рак яичников, рак молочной железы, немелкоклеточный рак легкого). Не выявлено зависимости проявления токсичности паклитаксела от возраста пациентов.
Частота развития побочных эффектов классифицирована согласно рекомендациям ВОЗ: очень часто (не менее 10%), часто (не менее 1%, но менее 10%), нечасто (не менее 0.1%, но менее 1%), редко (не менее 0.01%, но менее 0.1%), очень редко, включая единичные случаи (менее 0.01%).
Инфекционные заболевания: очень часто - инфекции (в основном мочевыводящих путей и верхних дыхательных путей), включая сообщения о летальном исходе; нечасто - септический шок; редко - сепсис, перитонит, пневмония.
Со системы кроветворения: очень часто - миелосупрессия, нейтропения, анемия, тромбоцитопения, лейкопения, кровотечение; редко - фебрильная нейтропения; очень редко - острый миелобластный лейкоз, миелодиспластический синдром. Угнетение функции костного мозга, главным образом гранулоцитарного ростка, было основным токсическим эффектом, ограничивающим дозу препарата. Максимальное снижение АКН обычно наблюдается на 8-11 день, нормализация наступает на 22 день.
Со стороны иммунной системы: очень часто - незначительные реакции повышенной чувствительности (в основном кожная сыпь); нечасто - выраженные реакции повышенной чувствительности, требующие медикаментозной терапии (снижение АД), ангионевротический отек, респираторный дистресс-синдром, генерализованная крапивница, озноб, боль в спине, боль в груди, тахикардия, боль в конечностях, повышенное потоотделение и повышение АД); редко - анафилактиче ские реакции, спутанность сознания; очень редко - анафилактический шок.
Со стороны обмена веществ: неизвестная частота - синдром лизиса опухоли.
Со стороны нервной системы: очень часто - нейротоксичность, в основном периферическая полиневропатия; редко - периферическая моторная нейропатия (приводящая к дистальной слабости); очень редко - судорожные припадки типа grand mal , вегетативная невропатия, приводящая к паралитической непроходимости кишечника и ортостатической гипотензии, энцефалопатия, судороги, головокружение, атаксия, головная боль.
Со стороны органа зрения: очень редко - поражение зрительного нерва и/или нарушение зрения ("мерцающая скотома"), особенно у пациентов, которые получали дозы выше, чем рекомендованные; неизвестная частота - макулярный отек, фотопсия, "плавающее" помутнение стекловидного тела.
Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: очень редко - потеря слуха, шум в ушах, вертиго.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень часто - снижение АД, "приливы"; часто - брадикардия; нечасто - инфаркт миокарда, AV-блокада, обморок, кардиомиопатия, бессимптомная желудочковая тахикардия, в т.ч. с бигеминией, тромбоз венозных сосудов, повышение АД, тромбофлебит; редко - сердечная недостаточность; очень редко - фибрилляция желудочков, суправентрикулярная тахикардия, шок; неизвестная частота - флебит.
Со стороны дыхательной системы: редко - дыхательная недостаточность, легочная эмболия, фиброз легкого, интерстициальная пневмония, одышка, плевральный выпот; очень редко - кашель.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - диарея, рвота, тошнота, воспаление слизистой оболочки полости рта; редко - кишечная непроходимость, перфорация кишечника, ишемический колит, панкреатит; очень редко - анорексия, тромбоз мезентериальных артерий брыжейки, псевдомембранозный колит, нейтропенический колит, асцит, эзофагит, запор, некроз печени, печеночная энцефалопатия с летальным исходом.
Со стороны кожи и подкожных тканей: очень часто - алопеция; нечасто - обратимые изменения кожи и ногтей; редко - кожный зуд, кожная сыпь, эритема; очень редко - синдром Стивенса-Джонсона, эпидермальный некролиз, многоформная эритема, эксфолиативный дерматит, крапивница, онихолизис (рекомендуется наносить солнцезащитный крем на руки и ноги); неизвестная частота - склеродермия.
Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: очень часто - артралгия, миалгия; неизвестная частота - системная красная волчанка.
Местные реакции: часто - реакции в месте введения (отек, боль, эритема и уплотнение, в отдельных случаях - кровоизлияние, которое может стать причиной воспаления подкожной клетчатки, фиброза кожи и некроза кожи).
Лабораторные данные: часто - выраженное повышение активности ACT, ЩФ; нечасто - повышение концентрации билирубина; редко - повышение концентрации креатинина.
Прочие: редко - лихорадка, обезвоживание, астения, периферические отеки, общее недомогание, повышение температуры тела.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение препаратом Паклитаксел-Тева проводится под наблюдением врача, имеющего опыт работы с противоопухолевыми химиотерапевтическими препаратами. Учитывая возможность экстравазации, необходимо контролировать введение препарата Паклитаксел-Тева.
Следует учитывать, что в связи с возможностью развития серьезных реакций повышенной чувствительности должны быть заранее приняты соответствующие меры предосторожности. Серьезные реакции повышенной чувствительности, сопровождающиеся одышкой, артериальной гипотензией, требующей терапевтического вмешательства, генерализованной крапивницей, наблюдались менее чем у 1% пациентов, получавших препарат Паклитаксел-Тева после адекватной премедикации. Эти реакции, вероятно, гистамин-опосредованы. В случае развития тяжелых реакций гиперчувствительности следует немедленно прекратить инфузию препарата Паклитаксел-Тева и начать симптоматическое лечение. Повторно вводить препарат Паклитаксел-Тева таким пациентам не следует.
Если препарат Паклитаксел-Тева применяется в комбинации с цисплатином, сначала следует вводить препарат Паклитаксел-Тева, а затем цисплатин.
Угнетение функции костного мозга (в первую очередь нейтропения) является основным токсическим эффектом, ограничивающим дозу препарата Паклитаксел-Тева. Во время лечения необходимо регулярно контролировать анализ крови.
Пациенты с печеночной недостаточностью наиболее подвержены риску развития токсического эффекта препарата Паклитаксел-Тева, что может проявиться миелосупрессией 3-4 степени. Нет сведений о том, что у пациентов с умеренным нарушением функции печени может увеличиться токсический эффект при 3-часовой инфузии препарата Паклитаксел-Тева. При более продолжительном введении препарата Паклитаксел-Тева степень миелосупрессии увеличивается у пациентов с умеренной и тяжелой степенью печеночной недостаточности. Недостаточно данных для того, чтобы рекомендовать изменение дозы препа рата Паклитаксел-Тева у пациентов с легким и умеренным нарушением функции печени. Нет данных о применении препарата Паклитаксел-Тева у пациентов с исходно тяжелым холестазом. У пациентов с тяжелым нарушением функции печени применение препарата Паклитаксел-Тева не рекомендуется.
При монотерапии препаратом Паклитаксел-Тева нарушение сердечной проводимости развивается редко. В случаях развития тяжелых нарушений AV-проводимости при повторных введениях необходимо проводить соответствующую терапию и не прерывный кардиомониторинг. Снижение и повышение АД, брадикардия, зафиксированные во время кардиомониторинга, как правило, не сопровождаются субъективной симптоматикой и не требуют лечения. Наиболее часто изменение жизненно важных показателей сердечной деятельности наблюдается в течение первого часа инфузии препарата Паклитаксел-Тева. Тяжелые нарушения сердечной деятельности чаще наблюдаются у пациентов с немелкоклетоным раком легких, чем при раке яичников и раке молочной железы. У пациентов с саркомой Капоши не было зафиксировано случаев сердечной недостаточности.
Перед проведением терапии первой линии метастатического рака молочной железы комбинацией препарата Паклитаксел-Тева с доксорубицином или трастузумабом состояние сердечной деятельности пациента необходимо тщательно обследовать (анамнез, данные физикального обследования, ЭКГ, эхокардиография, многовходная изотопная артериография). Во время лечения этими комбинациями требуется проведение тщательного кардиомониторинга (например, каждые 3 месяца) для того, чтобы иметь возможность выявить пациентов с прогрессирующим нарушением сердечной функции и вовремя модифицировать кумулятивную дозу (мг/м2 ) антрациклинов. При снижении сократительной функции миокарда, даже в случае бессимптомного течения, лечащий врач должен тщательно оценить отношение ожидаемой пользы от продолжительности химиотерапии и возможного риска ухудшения сердечной деятельности, в т.ч. риска появления не обратимых повреждений миокарда. В случае продолжения химиотерапии кардиомониторинг следует проводить более часто (например, через 1-2 цикла). С дополнительной информацией можно ознакомиться в инструкциях по медицинскому применению лекарственных препаратов доксорубицин и трастузумаб.
Несмотря на то, что при применении препарата Паклитаксел-Тева симптомы периферической невропатии возникают часто, тяжелые их проявления наблюдаются редко.
Препарат Паклитаксел-Тева в комбинации с лучевой терапией, независимо от хронологии применения этой схемы лечения, может способствовать развитию интерстициального пневмонита.
Редкие случаи псевдомембранозного колита у пациентов, которым одновременно с препаратом Паклитаксел-Тева не применяли антибиотики, необходимо дифференцировать со случаями тяжелой или персистирующей диареи, которая может возникнуть во время или вскоре после окончания лечения препаратом Паклитаксел-Тева.
Т.к. препарат Паклитаксел-Тева содержит этанол (396 мг/мл), необходимо учитывать возможность развития нежелательных реакций со стороны ЦНС.
Паклитаксел-Тева является цитотоксическим веществом, при работе с которым необходимо соблюдать осторожность, пользоваться перчатками и избегать его попадания на кожу или слизистые оболочки, которые в таких случаях необходимо тщательно промыть мылом и водой, либо (глаза) большим количеством воды.
После разведения концентрата физико-химическая стабильность препарата Паклитаксел-Тева сохраняется в течение 96 ч при температуре менее 25 °С. После разведения раствор нельзя замораживать.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения препаратом Паклитаксел-Тева пациенты должны соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятиях другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, в связи с возможным развитием головокружения.
Передозировка
Симптомы: угнетение функции костного мозга, периферическая невропатия, мукозиты.
Лечение: проведение симптоматической терапии. Антидот к паклитакселу не известен.
Показания
Рак яичников
— терапия первой линии в комбинации с цисплатином у пациентов с поздними стадиями рака яичников или остаточной опухолью (более 1 см) после хирургического вмешательства;
— терапия второй линии у пациентов с метастатическим раком яичников в случае, если стандартная терапия препаратами платины неэффективна.
Рак молочной железы
— адъювантная терапия у пациентов с метастазами в лимфатических узлах после терапии антрациклинами и циклофосфамидом (АЦ). Адъювантную терапию паклитакселом следует рассматривать как альтернативу пролонгированной терапии АЦ;
— терапия первой линии метастатического рака молочной железы после рецидива заболевания в течение 6 мес после начала проведения адъювантной терапии с включением препаратов антрациклинового ряда, при отсутствии противопоказаний для их применения;
— терапия первой линии местно-распространенного или метастатического рака молочной железы в комбинации с препаратами антрациклинового ряда при отсутствии противопоказаний для их применения, либо с трастузумаб
Противопоказания
— повышенная чувствительность к паклитакселу или к другим компонентам препарата, в т.ч. к полиоксиэтилированному касторовому маслу (макрогола глицерилрицинилолеат);
— исходное АКН менее 1500/мкл у пациентов с солидными опухолями;
— исходное (или зарегистрированное в процессе лечения) АКН менее 1000/мкл у пациентов с саркомой Капоши;
— сопутствующие тяжелые неконтролируемые инфекции у пациентов с саркомой Капоши;
— тяжелое нарушение функции печени;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст (безопасность и эффективность не установлены).
С осторожностью: угнетение костномозгового кроветворения, тромбоцитопения (менее 100 000/мкл), легкое и умеренное нарушение функции печени, острые инфекционные заболеваниях (в т.ч. опоясывающий лишай, ветряная оспа, герпес), тяжелое течение ИБС, инфаркт миокарда (в анамнезе), аритмии.
Применение при беременности и кормлении грудью
Препарат противопоказан при беременности и в период грудного вскармливания.
Мужчинам и женщинам репродуктивного возраста во время лечения препаратом Паклитаксел-Тева и, по крайней мере, в течение 6 месяцев после окончания терапии следует использовать эффективные методы контрацепции.
Мужчинам следует рекомендовать проведение криоконсервации спермы до начала лечения препаратом Паклитаксел-Тева из-за возможного развития бесплодия.
Применение при нарушениях функции печени
С осторожностью: печеночная недостаточность.
Применение у детей
Противопоказание: детский возраст (безопасность и эффективность не установлены).
Лекарственное взаимодействие
При терапии первой линии рака яичников паклитаксел следует применять перед применением цисплатина. Когда паклитаксел применяется перед цисплатином, профиль без опасности применения паклитаксела соответствует монотерапии паклитакселом. В случае, если паклитаксел применяется после цисплатина, у пациентов наблюдается более выраженная миелосупрессия и на 25% снижается клиренс паклитаксела. У пациентов, принимающих комбинацию паклитаксел/цисплатин, риск развития почечной недостаточности выше по сравнению с монотерапией цисплатином при лечении рака органов малого таза у женщин.
При лечении рака молочной железы комбинацией паклитаксел/доксорубицин инфузию паклитаксела необходимо проводить через 24 ч после введения доксорубицина. В случае более раннего введения паклитаксела может быть снижено выведение доксорубицина и его активных метаболитов.
Метаболизм паклитаксела катализируется, в частности, изоферментами CYP2C8 и CYP3A4 системы цитохрома Р450. Одновременное применение мощных ингибиторов изофермента CYP3A4, например, кетоконазола, не препятствует выведению паклитаксела у пациентов, поэтому отсутствует необходимость проводить коррекцию дозы.
Другие данные о потенциальном лекарственном взаимодействии между паклитакселом и другими ингибиторами изофермента CYP3A4 ограничены. Поэтому следует соблюдать осторожность при применении паклитаксела одновременно с известными ингибиторами изоферментов CYP2C8 и CYP3A4 (например, эритромицин, флуоксетин, гемфиброзил) или индукторами изоферментов CYP2C8 и CYP3A4 (например, рифампицин, карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал, эфавиренз, невирапин).
Одновременное применение с циметидином, ранитидином, дексаметазоном или дифенгидрамином не влияет на связывание паклитаксела с белками плазмы крови.
Системный клиренс паклитаксела был значительно ниже при применении с нелфинавиром и ритонавиром и не изменялся при применении с индинавиром. О взаимодействии паклитаксела с другими ингибиторами протеазы информации недостаточно. Поэтому следует соблюдать осторожность при применении паклитаксела у пациентов, принимающих ингибиторы протеазы.
Полиоксиэтилированное касторовое масло, входящее в состав паклитаксела, может вызывать экстракцию ДЭГФ из пластифицированных ПВХ-контейнеров, причем степень вымывания ДЭГФ увеличивается при увеличении концентрации раствора и со временем
(5355)
Дозування
При виборі режиму і доз в кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури. Для попередження важких реакцій гіперчутливості всім пацієнтам слід проводити премедикацію із застосуванням ГКС, антигістамінних препаратів і антагоністів гістамінових Н1 - і Н2-рецепторів. Рекомендований режим премедикації представлений в таблиці 1. Таблиця 1. Рекомендований режим премедикації Лікарський препарат Доза (мг) Спосіб застосування Дексаметазон 20* Внутрішньо приблизно за 12 год і 6 год до ст��дення препарату Паклітаксел-Тева або в/в за 30-60 хв до введення препарату Паклітаксел-Тева Дифенгідрамін** 50 В/В за 30-60 хв до введення препарату Паклітаксел-Тева Циметидин або ранітидин 300 50 В/В за 30-60 хв до введення препарату Паклітаксел-Тева * 8-20 мг для пацієнтів з саркомою Капоші; ** або його еквівалент, наприклад, хлорфенірамін 10 мг в/в Рак яєчників Терапія першої лінії У дозі 175 мг/м2 у вигляді 3-годинної в/в інфузії з подальшим введенням цисплатину кожні 3 тижні або в дозі 135 мг/м2 у вигляді 24-годинної в/в інфузії з подальшим введенням цисплатина кожні 3 тижні. Терапія другої лінії (монотерапія) У дозі 175 мг/м2 у вигляді 3-годинної в/в інфузії 1 раз у 3 тижні. Рак молочної залози (Ад'ювантна терапія Після стандартного комбінованого лікування проводиться 4 курсу терапії препаратом Паклітаксел-Тева у дозі 175 мг/м2 у вигляді 3-годинної в/в інфузії кожні 3 тижні. Детальніше читайте інструкцію.
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорого, безбарвного або злегка жовтуватого, в'язкого розчину.Склад
1 мл
паклітаксел 6 мг
Допоміжні речовини: макрогола глицерилрицинилолеат - 527 мг, лимонна кислота безводна - 2 мг, етанол абсолютний - 396 мг (до 933 мг, що еквівалентно 1 мл).Фармакологічна дія
Протипухлинний препарат рослинного походження. Паклітаксел отримують напівсинтетичним шляхом з рослини Taxus Baccata.
Механізм дії пов'язаний зі здатністю стимулювати "складання мікротрубочок з димеризованих молекул тубуліну, стабілізувати їх структуру і гальмувати динамічну реорганізацію в інтерфазі, що порушує митот��логічну функцію клітини.Фармакокінетика
Всмоктування
При в/в введенні протягом 3 год у дозі 135 мг/м Cmax становить 2170 нг/мл, а AUC - 7952 нг/год/мл; при введенні тієї ж дози протягом 24 год - 195 нг/мл і 6300 нг/год/мл, відповідно. Cmax та AUC дозозалежні: при 3-годинних інфузій збільшення дози до 175 мг/м2 приводить до підвищення цих параметрів на 68% і 89%, а при 24-годинному - на 87% і 26% відповідно.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 88-98%. Час полураспределения з крові в тканини - 30 хв. Легко проникає і абсорбується тканинами, накаплива��ться переважно в печінці, селезінці, підшлунковій залозі, шлунку, кишечнику, серці, м'язах.
Метаболізм і виведення
Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з участю ізоферментів CYP2D8 (з утворенням метаболіту - 6-альфа-гидроксипаклитаксел) і CYP3A4 (з утворенням метаболітів 3-пара-гидроксипаклитаксел і 6-альфа, 3-пара-дигидроксипаклитаксел). Виводиться переважно з жовчю - 90%. При повторних інфузіях не кумулює.
T1/2 і загальний кліренс варіабельні і залежать від дози і тривалості в/в ��ведення: 13.1-52.7 год і 12.2-23.8 л/год/м2 відповідно. Після в/в інфузій (1-24 год) загальне виведення нирками становить 1.3-12.6% від дози (15-275 мг/м2), що вказує на наявність інтенсивного внепочечного кліренсу.Побічні дії
Частота та тяжкість побічних реакцій при монотерапії паклітакселом у цілому схожі при застосуванні у пацієнтів з різними солідними пухлинами (рак яєчників, рак молочної залози, недрібноклітинний рак легені). Не виявлено залежності прояви токсичності паклітакселу від віку пацієнтів.
Частота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто (не менше 10%), часто (не менше 1%, але менше 10%), нечасто (не менше 0.1%, але менш 1%), рідко (не менше 0.01%, але менше 0.1%), дуже рідко, включаючи поодинокі випадки (менше 0.01%).
Інфекційні захворювання: дуже часто - інфекції (в основному сечовивідних шляхів та верхніх дихальних шляхів), включаючи повідомлення про летальний кінець; нечасто - септичний шок; рідко - сепсис, перитоніт, пневмонія.
З системи кровотворення: дуже часто - мієлосупресія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, кровотеча; рідко - фебрильна нейтропенія; дуже рідко - гострий мієлобластний лейкоз, мієлодиспластичний синдром. Пригнічення функції кісткового мозку, головним чином гранулоцитарного паростка, було основним токсичним ефектом, що обмежує дозу препарату. Максимальне зниження АКН зазвичай спостерігається на 8-11 день, нормалізація настає на 22 день.
З боку імунної системи: дуже часто - незначні реакції підвищеної чутливості (в основному шкірний висип); нечасто - виражені реакції підвищеної чутливості, ��ребующие медикаментозної терапії (зниження артеріального тиску), ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес-синдром, генералізована кропив'янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, біль у кінцівках, підвищене потовиділення і підвищення артеріального тиску); рідко - анафилактиче ські реакції, сплутаність свідомості; дуже рідко - анафілактичний шок.
З боку обміну речовин: частота невідома - синдром лізису пухлини.
З боку нервової системи: дуже часто - нейротоксичність, в основному периферична поліневропатія; рідко - периферичес��а моторна нейропатія (що призводить до дистальної слабкості); дуже рідко - судомні напади типу grand mal , вегетативна нейропатія, що призводить до паралітичної непрохідності кишечнику й ортостатичної гіпотензії, енцефалопатія, судоми, запаморочення, атаксія, головний біль.
З боку органа зору: дуже рідко - ураження зорового нерва та/або порушення зору ("мерехтлива скотома"), особливо у пацієнтів, які отримували дози вище, ніж рекомендовані; невідома частота - макулярний набряк, фотопсія, "плаваюче" помутнение склоподібного тіла.
З боку органа слуху й лабіринтові порушення: дуже рідко - втрата слуху, шум у вухах, вертиго.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто - зниження АТ, "припливи"; часто - брадикардія; нечасто - інфаркт міокарда, AV-блокада, непритомність, кардіоміопатія, безсимптомна шлуночкова тахікардія, у т. ч. з бигеминией, тромбоз венозних судин, підвищення АТ, тромбофлебіт; рідко - серцева недостатність; дуже рідко - фібриляція шлуночків, суправентрикулярная тахікардія, шок; невідома часто��а - флебіт.
З боку дихальної системи: рідко - дихальна недостатність, легенева емболія, фіброз легені, інтерстиціальна пневмонія, задишка, плевральний випіт; дуже рідко - кашель.
З боку травної системи: дуже часто - діарея, блювання, нудота, запалення слизової оболонки порожнини рота; рідко - кишкова непрохідність, перфорація кишечнику, ішемічний коліт, панкреатит; дуже рідко - анорексія, тромбоз мезентеріальних артерій брижі, псевдомембранозний коліт, нейтропенический коліт, асцит, езофагіт, за��ор, некроз печінки, печінкова енцефалопатія з летальним результатом.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто - алопеція; нечасто - зворотні зміни шкіри та нігтів; рідко - шкірний свербіж, шкірний висип, еритема; дуже рідко - синдром Стівенса-Джонсона, епідермальний некроліз, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхолізисом (рекомендується наносити сонцезахисний крем на руки і ноги); невідома частота - склеродермія.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже часто - артралгія, миалг��я; невідома частота - системний червоний вовчак.
Місцеві реакції: часто - реакції в місці введення (набряк, біль, еритема та ущільнення, в окремих випадках - крововилив, яке може стати причиною запалення підшкірної клітковини, фіброз шкіри і некроз шкіри).
Лабораторні дані: часто - виражене підвищення активності АСТ, ЛФ; нечасто - підвищення концентрації білірубіну; рідко - підвищення концентрації креатиніну.
Інші: рідко - гарячка, зневоднення, астенія, периферичні набряки, загальне нездужання, підвищення тімпературы тіла.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування препаратом Паклітаксел-Тева проводиться під наглядом лікаря, який має досвід роботи з протипухлинними хіміотерапевтичними препаратами. Враховуючи можливість екстравазації необхідно контролювати введення препарату Паклітаксел-Тева.
Слід враховувати, що у зв'язку з можливістю розвитку серйозних реакцій підвищеної чутливості повинні бути заздалегідь прийняті відповідні запобіжні заходи. Серйозні реакції підвищеної чувствительности, що супроводжуються задишкою, гіпотензією, що вимагає терапевтичного втручання, генералізованою кропив'янкою, спостерігалися менш ніж в 1% пацієнтів, які отримували препарат Паклітаксел-Тева після адекватної премедикації. Ці реакції, ймовірно, гістамін-опосередковані. У разі розвитку тяжких реакцій гіперчутливості слід негайно припинити інфузію препарату Паклітаксел-Тева і почати симптоматичне лікування. Повторно вводити препарат Паклітаксел-Тева таким пацієнтам не слід.
Якщо препарат Паклитаксел-Тева застосовується в комбінації з цисплатином, спершу слід вводити препарат Паклітаксел-Тева, а потім цисплатин.
Пригнічення функції кісткового мозку (в першу чергу нейтропенія) є основним токсичним ефектом, що обмежує дозу препарату Паклітаксел-Тева. Під час лікування необхідно регулярно контролювати аналіз крові.
Пацієнти з печінковою недостатністю найбільш схильні до ризику розвитку токсичного ефекту препарату Паклітаксел-Тева, що може проявитися миелосупрессией 3-4 ступеня. Немає свеустанов про те, що у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки може збільшитися токсичний ефект при 3-годинної інфузії препарату Паклітаксел-Тева. При більш тривалому введенні препарату Паклітаксел-Тева ступінь мієлосупресії збільшується у пацієнтів з помірним і тяжким ступенем печінкової недостатності. Недостатньо даних для того, щоб рекомендувати зміна дози препа рата Паклітаксел-Тева у пацієнтів з легким і помірним порушенням функції печінки. Немає даних про застосування препарату Паклітаксел-Тева у пациентоз початково тяжким холестазом. У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки застосування препарату Паклітаксел-Тева не рекомендується.
При монотерапії препаратом Паклітаксел-Тева порушення серцевої провідності розвивається рідко. У випадках розвитку тяжких порушень AV-провідності при повторних введеннях необхідно проводити відповідну терапію і не перервний кардиомониторинг. Зниження і підвищення АТ, брадикардія, зафіксовані під час кардиомониторинга, як правило, не супроводжуються суб'єктивною симптоматикою і не вимагають лікування. Найбільш часто зміна життєво важливих показників серцевої діяльності спостерігається протягом першої години інфузії препарату Паклітаксел-Тева. Тяжкі порушення серцевої діяльності частіше спостерігаються у пацієнтів з немелкоклетоным рак легень, ніж при раку яєчників і раку молочної залози. У пацієнтів з саркомою Капоші не було зафіксовано випадків серцевої недостатності.
Перед проведенням терапії першої лінії метастатичного раку молочної залози комбінацією препарату Паклітаксел-Тева з доксору��ицином або трастузумабом стан серцевої діяльності пацієнта необхідно ретельно обстежити (анамнез, дані фізикального обстеження, ЕКГ, ехокардіографія, многовходная ізотопна артеріографія). Під час лікування цими комбінаціями потрібне проведення ретельного кардиомониторинга (наприклад, кожні 3 місяці) для того, щоб мати можливість виявити пацієнтів з прогресуючим порушенням серцевої функції і вчасно модифікувати кумулятивну дозу (мг/м2 ) антрациклинов. При зниженні скоротливої функції міокарда, навіть �� разі безсимптомного перебігу, лікуючий лікар повинен ретельно оцінити відношення очікуваної користі від тривалості хіміотерапії та можливого ризику погіршення серцевої діяльності, в т. ч. ризику появи не оборотних ушкоджень міокарда. У разі продовження хіміотерапії кардиомониторинг слід проводити частіше (наприклад, через 1-2 циклу). З додатковою інформацією можна ознайомитися в інструкціях з медичного застосування лікарських препаратів, доксорубіцин і трастузумаб.
Незважаючи на те, що при застосуванні препарата Паклітаксел-Тева симптоми периферичної невропатії виникають часто, тяжкі їх прояви спостерігаються рідко.
Препарат Паклітаксел-Тева у комбінації з променевою терапією, незалежно від хронології застосування цієї схеми лікування, може сприяти розвитку інтерстиціального пневмоніту.
Рідкісні випадки псевдомембранозного коліту у пацієнтів, яким одночасно з препаратом Паклітаксел-Тева не застосовували антибіотики, необхідно диференціювати з випадками тяжкої або персистуючої діареї, яка може виникнути під час або незабаром після закінчення лікування препаратом Паклітаксел-Тева.
Оскільки препарат Паклітаксел-Тева містить етанол (396 мг/мл), необхідно враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку ЦНС.
Паклітаксел-Тева є цитотоксичною речовиною, при роботі з якими необхідно дотримуватися обережності, користуватися рукавичками та уникати його потрапляння на шкіру або слизові оболонки, які в таких випадках необхідно ретельно промити милом та водою, або (очі) великою кількістю води.
Після ��азведения концентрату фізико-хімічна стабільність препарату Паклітаксел-Тева зберігається протягом 96 год при температурі 25 °С. Після розведення розчин не можна заморожувати.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування препаратом Паклітаксел-Тева пацієнти повинні дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з воозвможливлює розвитком запаморочення.
Передозування
Симптоми: пригнічення функції кісткового мозку, периферична невропатія, мукозиты.
Лікування: проведення симптоматичної терапії. Антидот до паклитакселу не відомий.Свідчення
Рак яєчників
— терапія першої лінії у комбінації з цисплатином у пацієнтів з пізніми стадіями раку яєчників або залишковою пухлиною (більш 1 см) після хірургічного втручання;
— терапія другої лінії у пацієнтів з метастатичним раком яєчників у разі, якщо стандартна терапия препаратами платини неефективна.
Рак молочної залози
— ад'ювантна терапія у пацієнтів з метастазами в лімфатичних вузлах після терапії антрациклінами і циклофосфамідом (АЦ). Ад'ювантну терапію паклітакселом слід розглядати як альтернативу пролонгованої терапії АЦ;
— терапія першої лінії метастатичного раку молочної залози після рецидиву захворювання протягом 6 міс після початку проведення ад'ювантної терапії з включенням препаратів антрациклінового ряду при відсутності противопоказани�� для їх застосування;
— терапія першої лінії місцево-поширеного або метастатичного раку молочної залози у комбінації з препаратами антрациклінового ряду при відсутності протипоказань для їх застосування, або з трастузумабПротипоказання
— підвищена чутливість до паклитакселу або до інших компонентів препарату, в т. ч. до полиоксиэтилированному касторовому маслу (макрогола глицерилрицинилолеат);
— початкове АКН менше 1500/мкл у пацієнтів із солідними пухлинами;
— початкове (або зареєстроване в процесі лікування) АКН менше 1000/мкл у пацієнтів з саркомою Капоші;
— супутні важкі неконтрольовані інфекції у пацієнтів з саркомою Капоші;
— тяжке порушення функції печінки;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий вік (безпека й ефективність не встановлені).
З обережністю: пригнічення кістковомозкового кровотворення, тромбоцитопенія (менше 100 000/мкл), легке і помірне порушення функції печінки, гострі інфекційні захворювання (у т. ч. оперізувальний��ий лишай, вітряна віспа, герпес), важкий перебіг ІХС, інфаркт міокарда (в анамнезі), аритмії.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Препарат протипоказаний при вагітності і в період грудного вигодовування.
Чоловікам і жінкам репродуктивного віку під час лікування препаратом Паклітаксел-Тева і, принаймні, протягом 6 місяців після закінчення терапії слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Чоловікам слід рекомендувати проведення кріоконсервації сперми до початку лікування п��епаратом Паклітаксел-Тева з-за можливого розвитку безпліддя.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю: печінкова недостатність.
Застосування у дітей
Протипоказання: дитячий вік (безпека й ефективність не встановлені).Лікарська взаємодія
При терапії першої лінії раку яєчників паклітаксел слід застосовувати перед застосуванням цисплатину. Коли паклітаксел застосовується перед цисплатином, профіль безпеки застосування паклітакселу відповідає монотерапії паклитакселом. У разі, якщо паклітаксел застосовується після цисплатину, у хворих спостерігається більш виражена мієлосупресія і на 25% знижується кліренс паклітакселу. У пацієнтів, які приймають комбінацію паклітаксел/цисплатин, ризик розвитку ниркової недостатності вище у порівнянні з монотерапією цисплатином при лікуванні раку органів малого таза у жінок.
При лікуванні раку молочної залози комбінацією паклітаксел/доксорубіцин інфузію паклітакселу необхідно проводити через 24 год після введення доксорубіцину. У випадку більш раннегпро введення паклітакселу може бути знижене виведення доксорубіцину і його активних метаболітів.
Метаболізм паклітакселу каталізується, зокрема, ізоферментами CYP2C8 і CYP3A4 системи цитохрому Р450. Одночасне застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, наприклад, кетоконазолу, не перешкоджає виведенню паклітакселу у пацієнтів, тому немає необхідності проводити корекцію дози.
Інші дані про потенційного лікарську взаємодію між паклітакселом і іншими інгібіторами ізоферменту CYP3A4 обмежений��. Тому слід дотримуватися обережності при застосуванні паклітакселу одночасно з відомими інгібіторами ізоферментів CYP2C8 і CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, флуоксетин, гемфіброзил) або індукторами ізоферментів CYP2C8 і CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, ефавіренз, невірапін).
Одночасне застосування з циметидином, ранітидином, дексаметазоном або дифенгидрамином не впливає на зв'язування паклітакселу з білками плазми крові.
Системний кліренс паклітакселу був значно нижче при застосуванні з нелфинавиром і ритонавіром і не змінювався при застосуванні з индинавиром. Про взаємодії паклітакселу з іншими інгібіторами протеази інформації недостатньо. Тому слід дотримуватися обережності при застосуванні паклітакселу у пацієнтів, які приймають інгібітори протеази.
Полиоксиэтилированное рицинова олія, що входить до складу паклітакселу, може спричинити екстракцію ДЭГФ з пластифікованих ПВХ-контейнерів, причому ступінь вимивання ДЭГФ збільшується при збільшенні концентрації розчину та з часом
