Дозировка
Интравагинально, перед сном. При атрофии слизистой оболочки нижних отделов урогенитального тракта назначают по 1 суппозиторию (0,5 мг) ежедневно в первые 2-3 нед, затем постепенно снижают дозу, основываясь на симптоматике, 1 суппозиторий (0,5 мг) 2 раза в неделю. Пред- и послеоперационная терапия у женщин в постменопаузе - по 1 суппозиторию (0,5 мг) в течение 2 нед до или после операции. В качестве диагностического средства - 1 суппозиторий через день в течение недели перед взятием следующего мазка. В случае, если очередная доза препарата была пропущена, следует принять ее немедленно. Однако, если это обнаружилось только в день приема следующей дозы, следует продолжить прием препарата по обычной схеме, не восполняя пропущенную дозу. Нельзя применять две дозы в один день.
Передозировка
При интравагинальном применении передозировка маловероятна. Симптомы (при случайном приеме внутрь): тошнота, рвота, кровотечения "отмены". Лечение: симптоматическое. Специфического антидота нет. Симптомы (при случайном приеме внутрь): тошнота, рвота, кровотечения «отмены». Лечение: симптоматическое. Специфического антидота нет.
Лекарственная форма
Суппозитории вагинальные белого или белого с желтоватым оттенком цвета, цилиндроконической формы; на срезе допускается наличие воздушного или воронкообразного углубления.
Состав
эстриол - 0,5 мг;
вспомогательные вещества: полусинтетические глицериды (типа «Суппоцир») 1999,5 мг.
Фармакологическое действие
Эстроген, синтезируемый в организме человека. Попадая в кровоток, образует комплекс со специфическими рецепторами (в матке, влагалище, мочеиспускательном канале, грудной железе, печени, гипоталамусе, гипофизе), стимулирует синтез ДНК и протеинов. Обладает селективным действием, преимущественно на шейку матки, влагалище, вульву, вызывает усиление пролиферации эпителия влагалища и шейки матки, стимулирует его кровоснабжение, способствует восстановлению эпителия при его атрофических изменениях в периоды пременопаузы и менопаузы, нормализует рН влагалищной среды, микрофлору влагалища, повышает сопротивляемость его эпителия к инфекционным и воспалительным процессам, оказывает влияние на качество и количество цервикальной слизи. Воздействие на эндометрий незначительно (незначительный риск маточных кровотечений). Оказывает гиполипидемическое действие, незначительно увеличивает концентрацию в крови бета-липопротеинов, повышает чувствительность к действию инсулина, улучшает утилизацию глюкозы, стимулирует выработку печенью глобулинов, связывающих половые гормоны, ренин, ЛПВП и факторы свертывания крови. Благодаря участию в реализации положительной и отрицательной обратной связи в гипоталамо-гипофизарно-овариальной системе эстриол способен вызвать умеренно выраженные центральные эффекты; стимулирует парасимпатикомиметические реакции.
Фармакокинетика
Абсорбция высокая. Время достижения максимальной концентрации в плазме крови при интравагинальном применении - 1-2 ч. Связывание с альбуминами плазмы составляет 90 %.
Выведение осуществляется в основном почками в виде метаболитов (через несколько часов после приема и продолжается до 18 ч), 2 % выводится через кишечник в неизмененном виде
Побочные действия
Возможно: зуд и раздражение в месте введения, напряжение и болезненность молочных желез.
В комбинации с гестагенами: доброкачественные и злокачественные эстрогензависимые опухоли (в т.ч. рак молочной железы и эндометрия), венозная тромбоэмболия (в т.ч. глубоких вен голени и малого таза, легочных вен), инфаркт миокарда, инсульт, заболевания желчного пузыря, хлоазма, многоформная эритема, узловатая эритема, геморрагическая пурпура, деменция при начале ЗГТ в непрерывном приеме препарата после 65 лет, ациклические кровянистые выделения, кровотечения "прорыва", повышение либидо.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При длительном лечении эстрогенами показано проведение систематических медицинских обследований. Перед началом приема и каждые 6 месяцев лечения следует проводить тщательное общее медицинское и гинекологическое обследование, включая обследование молочных желез.
Заместительную гормональную терапию (ЗГТ) при лечении климактерических симптомов рекомендуется начинать только в том случае, если они неблагоприятно влияют на качество жизни пациентки. Во всех остальных случаях необходимо сопоставлять соотношение пользы и риска. В более молодом возрасте соотношение пользы и риска благоприятнее, чем у женщин пожилого возраста. Во время лечения необходимо информировать врача о случаях вагинального кровотечения, об изменениях в молочных железах, появлении желтухи, а также о появлении признаков тромбоэмболии (например, болезненный отек конечностей, внезапная боль в груди, одышка). Во всех случаях пациентки требуют тщательного обследования.
Причины для немедленной отмены терапии:
— желтуха или нарушение функции печени;
— повышение АД;
— возникновение головной боли по типу мигрени;
— флебит.
Опухоли
При длительной монотерапии эстрогенами повышается риск развития гиперплазии или рака эндометрия, который прямо пропорционален дозе препарата и продолжительности терапии.
Риск развития рака молочной железы зависит от длительности ЗГТ, но через несколько лет (чаще всего 5 лет) после прекращения терапии возвращается к норме. На фоне ЗГТ может увеличиваться плотность ткани молочной железы, что усложняет ее радиологическое исследование.
Длительная терапия эстрогенами (5-10 лет) также связана с увеличением риска развития рака яичников.
На фоне применения половых гормонов в редких случаях наблюдались доброкачественные или злокачественные опухоли печени. В отдельных случаях эти опухоли приводили к развитию представляющего угрозу для жизни внутрибрюшного кровотечения. При появлении болей в верхней части живота, увеличении печени или признаках внутрибрюшного кровотечения при дифференциальной диагностике следует учитывать наличие опухоли печени.
Сердечно-сосудистые заболевания
ЗГТ связана с увеличением риска развития венозных тромбоэмболий (ВТЭ) в 1.3-3 раза и наиболее вероятна в течение первого года применения препарата, чем в более поздние сроки. Следует учитывать все факторы риска ВТЭ, и при назначении препарата перед проведением хирургического вмешательства необходимо проводить профилактику ВТЭ, а также необходимо временно отменить ЗГТ за 4-6 недель до хирургической операции и возобновить лечение только после того, как женщина начнет ходить.
Риск ишемического инсульта особенно повышается в пожилом возрасте.
При отсутствии ВТЭ в анамнезе, но при наличии тромбоза в молодом возрасте у ближайших родственников, рекомендовано провести скрининговое обследование на наличие тромбофилических нарушений. При выявлении тромбофилического дефекта, не идентичного заболеванию у родственников, либо наличии тяжелого дефекта (например, дефицита антитромбина, протеина S или протеина С, либо сочетание этих дефектов), ЗГТ противопоказана.
Женщинам, которые получают лечение антикоагулянтами, необходимо сопоставлять соотношение пользы и риска.
Эстрогены могут вызывать задержку жидкости. Больные с почечной или сердечной недостаточностью во время приема ЗГТ должны находиться под наблюдением врача.
Другие состояния
Эстрогены увеличивают литогенность желчи, что увеличивает предрасположенность у некоторых пациенток к развитию желчнокаменной болезни при применении эстрогенов.
Эстрогены являются слабым антагонистом гонадотропина и не оказывают значимых влияний на эндокринную систему.
Когнитивная функция на фоне ЗГТ не улучшается. Получены данные о повышенном риске развития деменции у женщин, начавших принимать непрерывно комбинированную ЗГТ или монотерапию эстрогенами после 65 лет.
В случае выявления пролактиномы, пациентка должна находиться под тщательным медицинским наблюдением (включая периодическую оценку концентрации пролактина).
У женщин с наследственными факторами ангионевротического отека экзогенные эстрогены могут вызывать или ухудшить симптомы ангионевротического отека.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Влияние препарата Овипол Клио® на способность управлять транспортными средствами и механизмами не выявлено.
Показания
— заместительная гормональная терапия при атрофии слизистой оболочки нижних отделов урогенитального тракта, связанной с дефицитом эстрогенов;
— пред- и послеоперационная терапия у женщин в постменопаузе, которым предстоит или проведена операция влагалищным доступом;
— с диагностической целью при неясных результатах мазка из влагалища на фоне атрофических изменений.
Противопоказания
— установленный (в т.ч. в анамнезе) или подозреваемый рак молочной железы;
— эстрогензависимые злокачественные новообразования или подозрение на них (в т.ч. рак эндометрия);
— недиагностированное генитальное кровотечение;
— нелеченная гиперплазия эндометрия;
— тромбозы (венозные и артериальные) и тромбоэмболии в настоящее время или в анамнезе (в т.ч. тромбоз глубоких вен, тромбоэмболия легочной артерии, инфаркт миокарда, инсульт), цереброваскулярные нарушения;
— состояния, предшествующие тромбозу (в т.ч. транзиторные ишемические атаки, стенокардия) в настоящее время или в анамнезе;
— множественные или выраженные факторы риска венозного или артериального тромбоза (в т.ч. осложненные поражения клапанного аппарата сердца, фибрилляция предсердий, заболевания сосудов головного мозга или коронарных артерий; неконтролируемая артериальная гипертензия, серьезное хирургическое вмешательство с длительной иммобилизацией, курение в возрасте старше 35 лет);
— подтвержденные тромбофилии, наследственные или приобретенные факторы, предрасполагающие к развитию венозных и артериальных тромбозов, такие как: резистентность к активированному протеину С, дефицит антитромбина III, дефицит протеина С, дефицит протеина S, наличие антител к фосфолипидам и другие;
— тромбофлебит глубоких вен (в т.ч. в анамнезе);
— выраженная гипертриглицеридемия;
— холестатическая желтуха;
— отосклероз (в т.ч. во время предшествующей беременности или при лечении половыми гормонами);
— острые заболевания печени или наличие заболеваний печени в анамнезе до тех пор, пока показатели печеночной функции не вернутся в норму;
— порфирия;
— беременность;
— период лактации;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью: лейомиома или эндометриоз, тромбоэмболия в анамнезе или факторы риска ее развития, факторы риска эстрогензависимых опухолей, в т.ч. 1-я степень родства по раку молочной железы в семейном анамнезе, артериальная гипертензия, заболевания печени (в т.ч. аденома), сахарный диабет с диабетической ангиопатией или без нее, холелитиаз, мигрень или тяжелая головная боль, СКВ, эпилепсия, бронхиальная астма, семейная гиперлипопротеинемия, панкреатит, рак или гиперплазия эндометрия в анамнезе, сердечная или почечная недостаточность, метаболические нарушения костной ткани, герпес во время предшествующей беременности.
Применение при беременности и кормлении грудью
Препарат противопоказан при беременности и в период лактации.
Лекарственное взаимодействие
Индукторы микросомального окисления (фенобарбитал, карбамазепин, фенитоин, рифампицин, рифабутин, невирапин, эфавиренз) усиливают метаболизм эстрогенов; мощные ингибиторы (ритонавир, нелфинавир) - значительно угнетают метаболизм.
Препараты зверобоя продырявленного могут индуцировать метаболизм эстрогенов.
Эстриол усиливает действие гиполипидемических средств.
Ослабляет эффекты мужских половых гормонов, антикоагулянтов, антидепрессантов, диуретических, гипотензивных, гипогликемических средств.
(894)
Дозування
Інтравагінально, перед сном. При атрофії слизової оболонки нижніх відділів урогенітального тракту призначають по 1 супозиторію (0,5 мг) щоденно в перші 2-3 тижнів, потім поступово знижують дозу, грунтуючись на симптоматиці, 1 супозиторій (0,5 мг) 2 рази в тиждень. Перед - і післяопераційна терапія у жінок в постменопаузі - по 1 супозиторію (0,5 мг) протягом 2 тижнів до або після операції. В якості діагностичного засобу - 1 супозиторій через день протягом тижня перед взяттям наступного мазка. У разі, якщо чергова доза ��репарата була пропущена, слід прийняти її негайно. Однак, якщо це виявилося тільки в день прийому наступної дози препарату, слід продовжити прийом препарату за звичайною схемою, не заповнюючи пропущену дозу. Не можна приймати дві дози в один день.Передозування
При інтравагінальному застосуванні передозування малоймовірне. Симптоми (при випадковому прийомі всередину): нудота, блювання, кровотечі "відміни". Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Симптоми (при випадковому прийомі всередину): нудота, блювання, кровотечі «скасуваньи». Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає.
Лікарська форма
Супозиторії вагінальні білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, цилиндроконической форми; на зрізі допускається наявність повітряного або воронкоподібного поглиблення.Склад
естріол - 0,5 мг;
допоміжні речовини: напівсинтетичні гліцериди (типу «Суппоцир») 1999,5 мг.Фармакологічна дія
Естроген, що синтезується в організмі людини. Потрапляючи в кров, утворює комплекс із специфічними рецепторами (в матці, піхву, сечівнику, грудній залозі, печінці, гіпоталамусі, гіпофізі), стимулює синтез ДНК і протеїнів. Володіє селективним дією, переважно на шийку матки, піхву, вульву, викликає посилення проліферації епітелію піхви і шийки матки, стимулює його кровопостачання, сприяє відновленню епітелію при його атрофічних змінах в період пременопаузи і менопаузи, нормалізує рН піхвового середовища, мікрофлору піхви, підвищує його опірність епітелію до інфекційних та запальних процесів, ок��доводить вплив на якість і кількість цервікального слизу. Вплив на ендометрій незначно (незначний ризик маткових кровотеч). Чинить гіполіпідемічну дію, незначно збільшує концентрацію в крові бета-ліпопротеїнів, підвищує чутливість до дії інсуліну, покращує утилізацію глюкози, стимулює вироблення печінкою глобулінів, що зв'язують статеві гормони, ренін, ЛПВЩ і фактори згортання крові. Завдяки участі у реалізації позитивного та негативного зворотного зв'язку у гіпоталамо-гипофи��арно-оваріальної системи естріол здатний викликати помірно виражені центральні ефекти; стимулює парасимпатикомиметические реакції.Фармакокінетика
Абсорбція висока. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові при інтравагінальному застосуванні - 1-2 ч. Зв'язування з альбумінами плазми становить 90 %.
Виведення здійснюється в основному нирками у вигляді метаболітів (через кілька годин після прийому і триває до 18 год), 2 % виводиться через кишечник у незміненому виглядіПобічні дії
Можливо: свербіж і раздражение у місці введення, напруга і болючість молочних залоз.
У комбінації з гестагенами: доброякісні та злоякісні эстрогензависимые пухлини (в т. ч. рак молочної залози і ендометрію), венозна тромбоемболія (у т. ч. глибоких вен гомілки і малого тазу, легеневих вен), інфаркт міокарда, інсульт, захворювання жовчного міхура, хлоазма, багатоформна еритема, вузлувата еритема, геморагічна пурпура, деменція при початку ЗГТ у безперервному прийомі препарату після 65 років, ациклічні кров'янисті виділення, кровотечі "прориву", підвищення лібідо.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При тривалому лікуванні естрогенами показано проведення систематичних медичних обстежень. Перед початком прийому і кожні 6 місяців лікування слід проводити ретельне загальне медичне і гінекологічне обстеження, включаючи обстеження молочних залоз.
Замісну гормональну терапію (ЗГТ) при лікуванні клімактеричних симптомів рекомендується починати тільки в тому випадку, якщо вони несприятливо впливають на якість жжиття пацієнтки. У всіх інших випадках необхідно зіставляти співвідношення користі і ризику. У більш молодому віці співвідношення користі і ризику сприятливішими, ніж у жінок похилого віку. Під час лікування необхідно інформувати лікаря про випадки вагінальної кровотечі, про зміни в молочних залозах, появі жовтяниці, а також про появу ознак тромбоемболії (наприклад, хворобливий набряк кінцівок, раптовий біль у грудях, задишка). У всіх випадках пацієнтки потребують ретельного обстеження.
Причини для негайної протмены терапії:
— жовтяниця або порушення функції печінки;
— підвищення артеріального тиску;
— виникнення головного болю за типом мігрені;
— флебіт.
Пухлини
При тривалій монотерапії естрогенами підвищується ризик розвитку гіперплазії або раку ендометрія, який прямо пропорційний дозі препарату і тривалості терапії.
Ризик розвитку раку молочної залози залежить від тривалості ЗГТ, але через кілька років (частіше всього 5 років) після припинення терапії повертається до норми. На тлі ЗГТ може увеличиват��ся щільність тканини молочної залози, що ускладнює її радіологічне дослідження.
Тривала терапія естрогенами (5-10 років) також пов'язана зі збільшенням ризику розвитку раку яєчників.
На тлі застосування статевих гормонів у рідкісних випадках спостерігалися доброякісні або злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до розвитку представляє загрозу для життя внутрішньочеревної кровотечі. При появі болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі пр�� диференційній діагностиці слід враховувати наявність пухлини печінки.
Серцево-судинні захворювання
ЗГТ пов'язана зі збільшенням ризику розвитку венозних тромбоемболій (ВТЕ) у 1.3-3 рази і найбільш ймовірна протягом першого року застосування препарату, ніж у більш пізні терміни. Слід враховувати всі фактори ризику ВТЕ, і при призначенні препарату перед проведенням хірургічного втручання необхідно проводити профілактику ВТЕ, а також необхідно тимчасово відмінити ЗГТ за 4-6 тижнів до хірургічної операції і відновити лікування тільки після того, як жінка почне ходити.
Ризик ішемічного інсульту особливо підвищується в літньому віці.
При відсутності ВТЕ в анамнезі, але при наявності тромбозу в молодому віці у найближчих родичів, рекомендовано провести скринінгове обстеження на наявність тромбофіліческіх порушень. При виявленні тромбофилического дефекту, не ідентичного захворювання у родичів, або наявності важкого дефекту (наприклад, дефіцит антитромбіну, протеїну S або протеїну С, або поєднання цих дефектів), ЗГТ прот��вопоказана.
Жінкам, які отримують лікування антикоагулянтами, необхідно зіставляти співвідношення користі і ризику.
Естрогени можуть спричиняти затримку рідини. Хворі з нирковою або серцевою недостатністю під час прийому ЗГТ повинні перебувати під наглядом лікаря.
Інші стани
Естрогени збільшують літогенність жовчі, що збільшує схильність у деяких пацієнток до розвитку жовчнокам'яної хвороби при застосуванні естрогенів.
Естрогени є слабким антагоністом гонадотропина і не надають значущих впливів на ендокринну систему.
Когнітивна функція на тлі ЗГТ не поліпшується. Отримані дані про підвищений ризик розвитку деменції в жінок, які почали приймати безперервно комбіновану ЗГТ або монотерапію естрогенами після 65 років.
У разі виявлення пролактиноми, пацієнтка повинна перебувати під ретельним медичним наглядом (включаючи періодичну оцінку концентрації пролактину).
У жінок з спадковими факторами ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликативати або погіршити симптоми ангіоневротичного набряку.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Вплив препарату Овипол Кліо® на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не виявлено.Свідчення
— замісна гормональна терапія при атрофії слизової оболонки нижніх відділів урогенітального тракту, пов'язаної з дефіцитом естрогенів;
— перед - і післяопераційна терапія у жінок у постменопаузі, яким належить або проведена операція піхвовим дост��пом;
— з діагностичною метою при неясних результатах мазка з піхви на тлі атрофічних змін.Протипоказання
— встановлений (у т. ч. в анамнезі) або підозрюваний рак молочної залози;
— эстрогензависимые злоякісні новоутворення або підозра на них (у т. ч. рак ендометрія);
— недиагностированное генітальне кровотеча;
— нелікована гіперплазія ендометрія;
— тромбози (венозні та артеріальні) і тромбоемболії в даний час або в анамнезі (у т. ч. тромбоз глибоких вен, тр��мбоэмболия легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт), цереброваскулярні порушення;
— стану, що передують тромбозу (у т. ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час або в анамнезі;
— множинні або виражені фактори ризику венозного або артеріального тромбозу (у т.ч. ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій; неконтрольована артеріальна гіпертензія, серйозне хірургічне втручання з duration��льної іммобілізацією, куріння у віці старше 35 років);
— підтверджені тромбофілії, спадкові або набуті фактори, що призводять до розвитку венозних і артеріальних тромбозів, такі як: резистентність до активированному протеїну С, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, наявність антитіл до фосфоліпідів та інші;
— тромбофлебіт глибоких вен (у т. ч. в анамнезі);
— виражена гіпертригліцеридемія;
— холестатична жовтяниця;
— отосклероз (у т. ч. під час предшествующей вагітності або при лікуванні статевими гормонами);
— гострі захворювання печінки або наявність захворювань печінки в анамнезі до тих пір, поки показники печінкової функції не повернуться в норму;
— порфірія;
— вагітність;
— період лактації;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю: лейоміома або ендометріоз, тромбоемболія в анамнезі або фактори ризику її розвитку, фактори ризику естрогензалежних пухлин, у т. ч. 1-я ступінь спорідненості на рак молочної залози в сімейному анамнезі, артеріальна гіпертензія, захворювання печінки (у т. ч. аденома), цукровий діабет з діабетичною ангіопатією або без неї, холелітіаз, мігрень або важка головний біль, ВКВ, епілепсія, бронхіальна астма, сімейна гіперліпопротеїнемія, панкреатит, рак або гіперплазія ендометрія в анамнезі, серцева або ниркова недостатність, порушення метаболізму кісткової тканини, герпес під час попередньої вагітності.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Препарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Лікарська взаємодія
Індуктори мікросомального окислення (фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн, рифампіцин, рифабутин, невірапін, ефавіренз) посилюють метаболізм естрогенів; потужні інгібітори (ритонавір, нелфінавір) - значно пригнічують метаболізм.
Препарати звіробою продірявленого можуть індукувати метаболізм естрогену.
Естріол посилює дію гіполіпідемічних засобів.
Послаблює ефекти чоловічих статевих гормонів, антикоагулянтів, антидепресантів, діуретичних, гіпотензивних, гіпогликемических коштів.