Дозировка
Препарат принимают внутрь. Начальная доза составляет 30 мг 1 раз/ В дальнейшем при необходимости дозу можно постепенно увеличить до 60 мг 1 раз/ и даже до 120 мг 1 раз/ в зависимости от степени тяжести заболевания и индивидуальной реакции пациента. Продолжительность лечения определяется врачом. Таблетку следует проглатывать целиком, не разжевывая и не разламывая, запивая небольшим количеством жидкости, принимать независимо от приема пищи, беречь от воздействия влаги и вынимать из фольги непосредственно перед самым приемом. При тяжелых нарушениях функции печени проводят коррекцию режима дозирования.
Передозировка
потеря сознания вплоть до комы, выраженное снижение АД. тахикардия/брадикардия, гипергликемия, метаболический ацидоз, гипоксия, кардиогенный шок, сопровождающийся отеком легких.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой, с контролируемым высвобождением
Состав
нифедипин30 мг
Вспомогательные вещества: гипромеллоза, магния стеарат, полиэтиленоксид, натрия хлорид, железа оксид красный, целлюлозы ацетат, полиэтиленгликоль 4000, опадрай OY-S-24914 (железа оксид красный, титана диоксид).
Фармакологическое действие
Селективный блокатор медленных кальциевых каналов, производное 1,4-дигидропиридина. Оказывает антиангинальное и гипотензивное действие.
Уменьшает ток ионов кальция через медленные кальциевые каналы внутрь клеток, преимущественно кардиомиоцитов, гладкомышечных клеток коронарных и периферических артерий, понижая при этом ОПСС и расширяя коронарные артерии, крупные сосуды и интактные сегменты стенок частично стенозированных сосудов. Нифедипин снижает тонус гладкой мускулатуры коронарных артерий, тем самым предотвращает ангиоспазм, усиливает кровоток в постстенотических отделах сосудов и увеличивает доставку кислорода к миокарду. Уменьшает потребность миокарда в кислороде за счет снижения ОПСС (постнагрузки), а при длительном приеме способен предотвращать развитие новых атеросклеротических повреждений в коронарных артериях. Нифедипин снижает тонус гладкой мускулатуры артериол, тем самым, уменьшая повышенное ОПСС и, следовательно, АД.
В начале лечения нифедипином возможно временное рефлекторное повышение ЧСС и, как следствие, сердечного выброса. Однако это повышение не настолько значительно, чтобы компенсировать расширение кровеносных сосудов. Кроме того, нифедипин и при кратковременном, и при длительном применении увеличивает выведение ионов натрия и воды из организма. Гипотензивное действие нифедипина особенно выражено у пациентов с артериальной гипертензией. У пациентов с артериальной гипертензией и наличием, по крайней мере, еще одного фактора риска, снижает частоту сердечно-сосудистых и цереброваскулярных эпизодов в такой же степени, как комбинация диуретиков.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь нифедипин почти полностью всасывается из ЖКТ. Биодоступность нифедипина из таблеток составляет 45-56% вследствие эффекта "первого прохождения" через печень. Биодоступность нифедипина из таблеток с контролируемым высвобождением относительно таблеток составляет 68-86%. Прием пищи незначительно снижает начальную скорость абсорбции, но не влияет на величину биодоступности. Нифедипин выделяется из таблетки с контролируемым высвождением через особую мембрану по осмотическому градиенту с константой скорости нулевого порядка, при этом происходит контролируемое повышение концентрации нифедипина в плазме крови, которая достигает плато приблизительно через 6-12 ч после приема. В течение 24 ч поддерживается постоянная концентрация препарата в плазме крови. Скорость высвобождения нифедипина не зависит от рН среды и моторики ЖКТ. При приеме Осмо-Адалата в дозе 30 мг и 60 мг Сmax в плазме крови составляет соответственно 20-21 нг/мл и 43-55 нг/мл и достигается через 12-15 ч и 7-9 ч соответственно. Связывание с белками плазмы крови (альбумином) - около 95%.Проникает через ГЭБ и плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
После приема внутрь нифедипин метаболизируется в стенке кишечника и в печени с образование неактивных метаболитов.
Выведение
T1/2 нифедипина при приеме таблеток составляет 1.7-3.4 ч. Концентрация нифедипина при приеме таблеток с контролируемым высвобождением в плазме крови поддерживается в виде плато в течение всего периода высвобождения и всасывания, и только после высвобождения последней дозы нифедипина из таблетки с контролируемым высвобождением его концентрация в плазме начинает снижаться, и T1/2 соответствует таковому при приеме нифедипина в форме таблеток. Нифедипин выводится из организма в виде неактивных метаболитов через почки, только 5-15% - с желчью через кишечник. В неизмененном виде нифедипин присутствует в моче в незначительных количествах (менее 0.1%).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При нарушении функции почек фармакокинетика не изменяется.
При нарушении функции печени клиренс нифедипина снижается.
Гемодиализ и перитонеальный диализ не влияют на фармакокинетику нифедипина, плазмаферез усиливает его выведение.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С особой осторожностью следует назначать нифедипин пациентам с выраженным стенозом любого отдела ЖКТ, поскольку возможно развитие кишечной непроходимости. В отдельных случаях симптомы кишечной непроходимости могут наблюдаться у пациентов без патологии со стороны ЖКТ.
Следует иметь в виду, что при проведении рентгена кишечника с барием можно выявить ложноположительные симптомы полипа (дефект наполнения).
При печеночной недостаточности рекомендуется наблюдение за пациентами; при необходимости следует уменьшить дозу препарата или применять нифедипин в других лекарственных формах.
При одновременном применении препарата Осмо-Адалат® и блокаторов бета-адренорецепторов пациенту требуется тщательное наблюдение, поскольку возможно развитие выраженного снижения АД и усугубление симптомов сердечной недостаточности.
При одновременном приеме с грейпфрутовым соком возможно усиление гипотензивного действия, которое сохраняется в течение 3 дней после последнего приема сока.
Нифедипин вызывает ложноположительное увеличение концентрации ванилилминдальной кислоты в моче при определении спектрофотометрическим методом и не влияет на результат этой реакции при использовании метода высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при занятиях потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, и воздерживаться от применения этанола.
Показания
— ИБС: стабильная стенокардия (стенокардия напряжения);
— артериальная гипертензия.
Противопоказания
— кардиогенный шок;
— выраженная артериальная гипотензия (систолическое давление <90 мм рт.ст.);
— илеостома, установленная после проктоколэктомии;
— одновременное применение рифампицина;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к нифедипину.
С осторожностью следует назначать препарат при сердечной недостаточности, тяжелом аортальном стенозе, субаортальном стенозе, остром инфаркте миокарда с левожелудочковой недостаточностью, выраженной брадикардии, при печеночной недостаточности, стенозе любого отдела ЖКТ, тяжелых нарушениях мозгового кровообращения, легкой или умеренной артериальной гипотензии, пациентам пожилого возраста, пациентам со злокачественной артериальной гипертензией и гиповолемией, находящимся на гемодиализе.
Лекарственное взаимодействие
Гипотензивный эффект нифедипина может усилиться при одновременном применении с препаратами, снижающими АД, а также с ингаляционными анестетиками, празозином и другими альфа-адреноблокаторами.
Гипотензивный эффект нифедипина снижают симпатомиметики, НПВС из-за подавления синтеза простагландинов в почках и задержки натрия и жидкости в организме, эстрогены (за счет задержки жидкости в организме) и препараты кальция.
Нифедипин метаболизируется с помощью изофермента CYP3А4, поэтому препараты, которые ингибируют или индуцируют эти ферменты, могут взаимодействовать с нифедипином при его приеме внутрь, нарушая клиренс или эффект "'первого прохождения" через печень.
Нифедипин снижает клиренс дигоксина, что приводит к повышению его концентрации в плазме крови, поэтому пациенты требуют тщательного наблюдения для выявления симптомов передозировки сердечного гликозида, а его доза при необходимости должна быть снижена.
(6517)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо. Початкова доза становить 30 мг 1 раз/ надалі при необхідності дозу можна поступово збільшити до 60 мг 1 раз/ і навіть до 120 мг 1 раз/ у залежності від ступеня тяжкості захворювання та індивідуальної реакції пацієнта. Тривалість лікування визначається лікарем. Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи та не розламуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, приймати незалежно від прийому їжі, берегти від впливу вологи і виймати з фольги безпосередньо перед прийомом. Прі тяжких порушеннях функції печінки проводять корекцію режиму дозування.Передозування
втрата свідомості аж до коми, виражене зниження артеріального тиску. тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, з контрольованим вивільненнямСклад
нифедипин30 мг
Допоміжні речовини: гіпромелоза, магнію стеарат, поліетиленоксид, хлорид натрію, заліза оксид червоний, целюлози ацетат, поліетиленгліколь 4000, опадрай OY-S-24914 (заліза оксид червоний, титану діоксид).Фармакологічна дія
Селективний блокатор повільних кальцієвих каналів, похідне 1,4-дигідропіридину. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію.
Зменшує струм іонів кальцію через повільні кальцієві канали всередину клітин, переважно кардіоміоцитів, гладком'язові клітини коронарних і периферичних артерій, знижуючи при цьому ОПСС і розширюючи коронарні артерії, крупні судини і інтактні сегменти стінок частково стенозированных судин. Нифедип��н знижує тонус гладкої мускулатури коронарних артерій, тим самим запобігає ангіоспазм, підсилює кровотік в постстенотических відділах судин і збільшує доставку кисню до міокарда. Зменшує потребу міокарда в кисні за рахунок зниження ЗПОС (післянавантаження), а при тривалому прийомі може запобігати розвиток нових атеросклеротичних пошкоджень в коронарних артеріях. Ніфедипін знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, тим самим зменшуючи підвищений ОПСС і, отже, ПЕКЛО.
На початку лікування ніфедипіном можливе тимчасове рефлекторне підвищення ЧСС та, як наслідок, серцевого викиду. Однак це підвищення не настільки значно, щоб компенсувати розширення кровоносних судин. Крім того, ніфедипін і при короткочасному, і при тривалому застосуванні збільшує виведення іонів натрію та води з організму. Гіпотензивна дія ніфедипіну особливо виражена у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та наявністю принаймні ще одного фактора ризику, знижує частоту серцево-судинних і ��ереброваскулярных епізодів в такій же мірі, як комбінація діуретиків.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому внутрішньо ніфедипін майже повністю всмоктується з ШКТ. Біодоступність ніфедипіну із таблеток становить 45-56% внаслідок ефекту "першого проходження" через печінку. Біодоступність ніфедипіну з таблеток з контрольованим вивільненням щодо таблеток становить 68-86%. Прийом їжі незначно знижує початкову швидкість абсорбції, але не впливає на величину біодоступності. Ніфедипін виділяется з таблетки з контрольованим высвождением через особливу мембрану за осмотичному градієнту з константою швидкості нульового порядку, при цьому відбувається контрольоване підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі крові, яка досягає плато приблизно через 6-12 год після прийому. Протягом 24 год підтримується постійна концентрація препарату у плазмі крові. Швидкість вивільнення ніфедипіну не залежить від рН середовища і моторики ШКТ. При прийомі Осмо-Адалата в дозі 30 мг і 60 мг Смах в плазмі крові становить відповідно 20-21 нг/мл і 43-55 нг/мл і досягається через 12-15 год і 7-9 год відповідно. Зв'язування з білками плазми крові (альбуміном) - близько 95%.Проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Після прийому внутрішньо ніфедипін метаболізується у стінці кишечнику та в печінці до утворення неактивних метаболітів.
Виведення
T1/2 ніфедипіну при прийомі таблеток становить 1.7-3.4 ч. Концентрація ніфедипіну при прийомі таблетки з контрольованим вивільненням в плазмі крові підтримується у вигляді плато протягом усього період�� вивільнення і всмоктування, і тільки після вивільнення останньої дози ніфедипіну з таблетки з контрольованим вивільненням його концентрація в плазмі починає знижуватися, і T1/2 відповідає такому при прийомі ніфедипіну у формі таблеток. Ніфедипін виводиться з організму у вигляді неактивних метаболітів через нирки, тільки 5-15% - з жовчю через кишечник. У незміненому вигляді ніфедипін присутній у сечі в незначних кількостях (менше 0,1%).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При порушенні функції нирок фарма��окинетика не змінюється.
При порушенні функції печінки кліренс ніфедипіну знижується.
Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не впливають на фармакокінетику ніфедипіну, плазмаферез підсилює його виведення.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З особливою обережністю слід призначати ніфедипін пацієнтам з вираженим стенозом будь-якого відділу ШЛУНКОВО-кишкового тракту, оскільки можливий розвиток кишкової непрохідності. В окремих випадках симптоми кишкової непрохідності можуть спостерігатися у пацієнтів без патології з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту.r />
Слід мати на увазі, що при проведенні рентгена кишечнику з барієм можна виявити позитивні симптоми поліпа (дефект наповнення).
При печінковій недостатності рекомендується спостереження за пацієнтами; при необхідності слід зменшити дозу препарату або застосовувати ніфедипін в інших лікарських формах.
При одночасному застосуванні препарату Осмо-Адалат® і блокаторів бета-адренорецепторів пацієнту потрібне ретельне спостереження, оскільки можливий розвиток вираженого зниження артеріального тиску і збільшення сімптомов серцевої недостатності.
При одночасному прийомі з грейпфрутовим соком можливе посилення гіпотензивної дії, яке зберігається протягом 3 днів після останнього вживання соку.
Ніфедипін викликає ложноположительное збільшення концентрації ванилилминдальной кислоти в сечі при визначенні спектрофотометричним методом і не впливає на результат цієї реакції при використанні методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню м��ханізм
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, і утримуватися від застосування етанолу.Свідчення
— ІХС: стабільна стенокардія (стенокардія напруги);
— артеріальна гіпертензія.Протипоказання
— кардіогенний шок;
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт.ст.);
— илеостома, встановлена після проктоколэктомии;
— одночасне застосування рифампіцину;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до нифедипину.
З обережністю слід призначати препарат при серцевій недостатності, тяжкому аортальному стенозі, субаортальному стенозі, гострому інфаркті міокарда з лівошлуночковою недостатністю, вираженої брадикардії, при печінковій недостатності, стенозі будь-якого відділу ШЛУНКОВО-кишкового тракту, тяжких порушеннях мозкового кровообігу, легкій або помірній гіпотензії, пацієнтам літнього віку, пацієнтам зі злоякісною артеріальною гіпертензією і гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі.Лікарська взаємодія
Гіпотензивний ефект ніфедипіну може посилитися при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують АТ, а також з інгаляційними анестетиками, празозином та іншими альфа-адреноблокаторами.
Гіпотензивний ефект ніфедипіну симпатоміметики знижують, НПЗЗ через придушення сі��теза простагландинів у нирках та затримки натрію і рідини в організмі, естрогени (за рахунок затримки рідини в організмі) і препарати кальцію.
Ніфедипін метаболізується за допомогою ізоферменту СУР3А4, тому препарати, які інгібують або індукують ці ферменти, можуть взаємодіяти з ніфедипіном при його прийомі всередину, порушуючи кліренс або ефект "першого проходження" через печінку.
Ніфедипін знижує кліренс дигоксину, що призводить до підвищення його концентрації в плазмі крові, тому пацієнти потребують ретельного спостереження для виявлення симптомів передозування серцевого глікозиду, а його доза при необхідності повинна бути знижена.
