Дозировка
Для оптимальной абсорбции итраконазола Орунгамин необходимо принимать сразу после еды. Капсулы следует проглатывать целиком. Биодоступность итраконазола при пероральном приеме может быть снижена у некоторых пациентов с нарушенным иммунитетом, например, у больных с нейтропенией, больных СПИД или с пересаженными органами. Следовательно, может потребоваться двукратное увеличение дозы. При онихомикозах применяют пульс-терапию. Один курс пульс-терапии заключается в ежедневном приеме по 2 капс. Орунгамина 2 (по 200 мг 2) в течение 1 недели. Для лечения грибковых поражений ногтевых пластинок кистей рекомендуется 2 курса. Для лечения грибковых поражений ногтевых пластинок стоп рекомендуется 3 курса (см. таблицу). Промежуток между курсами, в течение которого не нужно принимать препарат, составляет 3 недели. Клинические результаты станут очевидны после окончания лечения, по мере отрастания ногтей.
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
итраконазол 100 мг;
Вспомогательные в-ва: гипромеллоза, бутилметакрилат, диметиламиноэтилметакрилат и метилметакрилата сополимер
Фармакологическое действие
Синтетическое противогрибковое средство широкого спектра действия. Производное триазола. Подавляет синтез эргостерола клеточной мембраны грибов. Активен в отношении дерматофитов (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дрожжевых грибов Candida spp. (включая Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), плесневых грибов (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides braziliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis). Эффективность лечения оценивается через 2-4 нед после прекращения терапии (при микозах), через 6-9 мес - при онихомикозах (по мере смены ногтей).
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диспепсия, тошнота, боль в животе, запор, обратимое повышение активности печеночных ферментов, холестатическая желтуха, гепатит; очень редко – тяжелое токсическое поражение печени (в т.ч. случаи острой печеночной недостаточности с летальным исходом).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: анорексия, головная боль, утомляемость, головокружение, периферическая невропатия.
Со стороны половой системы: нарушения менструального цикла
Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, окрашивание мочи в темный цвет.
Со стороны обмена веществ: отеки, гипокалиемия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможны застойная сердечная недостаточность, отеки, отек легких.
Аллергические реакции: зуд, сыпь, крапивница, ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Прочие: алопеция
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У пациентов с нарушенным иммунитетом (СПИД, после трансплантации органов, нейтропения) может потребоваться увеличение дозы. Больным циррозом печени и/или почечной недостаточностью, с повышенной активностью "печеночных" трансаминаз итраконазол назначают под контролем его концентрации в плазме и только в тех случаях, когда ожидаемый эффект терапии превышает возможный риск поражения печени. При длительности приема более 1 мес необходим контроль функции печени. Женщинам репродуктивного возраста в период лечения необходимо применять методы контрацепции. При развитии нарушения функции печени или периферической невропатии итраконазол следует отменить.
Показания
—дерматомикозы;
—грибковый кератит;
—онихомикозы, вызванные дерматофитами и/или дрожжами и плесневыми грибами;
—системные микозы: системный аспергиллез и кандидоз, криптококкоз (включая криптококковый менингит), гистоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомикоз и другие системные или тропические микозы;
—кандидомикозы с поражением кожи или слизистых оболочек, в т.ч. вульвовагинальный кандидоз;
—глубокие висцеральные кандидозы;
—отрубевидный лишай.
Противопоказания
—одновременный прием терфенадина, астемизола, мизоластина, цизаприда, дофетилида, хинидина, пимозида, триазолама, мидазолама (метаболизирующихся с участием фермента CYP3A4);
—одновременный прием ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы (симвастатин, ловастатин);
—повышенная чувствительность к компонентам препарата.
При беременности Орунгамин назначают только в случаях, когда ожидаемая польза терапии для матери превышает потенциальный риск для плода.
С осторожностью назначают в детском возрасте, при тяжелой сердечной недостаточности, заболеваниях печени (в т.ч. сопровождающихся печеночной недостаточностью).
Лекарственное взаимодействие
Усиливает и удлиняет эффект ЛС, метаболизм которых осуществляется с участием ферментов типа цитохрома P450 (изофермент CYP3A4): терфенадин, астемизол, цизаприд; мидазолам, триазолам (для перорального приема), непрямые антикоагулянты, циклоспорин А, дигоксин, метилпреднизолон, БМКК типа дигидропиридина, хинидин, такролимус и винкристин. Ингибиторы изофермента CYP3A4 (ритонавир, индинавир, кларитромицин) увеличивают биодоступность. Индукторы микросомального окисления в печени (рифампицин, изониазид, фенитоин) снижают биодоступность. Антацидные ЛС, м-холиноблокаторы, блокаторы H2-гистаминовых рецепторов, омепразол и сукралфат снижают всасывание (интервал между приемом должен быть не менее 2 ч). При комбинации с цизапридом усиливается токсичность последнего с развитием желудочковой аритмии
(5151)
Дозування
Для оптимальної абсорбції ітраконазолу Орунгамин необхідно приймати відразу після їжі. Капсули слід ковтати цілком. Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосуванні може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобиться подвоєння дози. При оніхомікозах застосовують пульс-терапію. Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капс. Орунгамина 2 (по 200 мг 2) протягом��ие 1 тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується 2 курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується 3 курсу (див. таблицю). Проміжок між курсами, протягом якого не потрібно приймати препарат, становить 3 тижні. Клінічні результати будуть очевидні після закінчення лікування в міру відростання нігтів.
Лікарська форма
КапсулиСклад
ітраконазол 100 мг;
Допоміжні в-ва: гіпромелоза, бутилметакрилат, диметиламиноэтилметакрилат і метилметакрилата сополімерФармакологічна дія
Синтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне триазолу. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), пліснявих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides braziliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomices dermatidis). Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 міс - при пронихомикозах (у міру зміни нігтів).Побічні дії
З боку травної системи: диспепсія, нудота, біль у животі, запор, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит; дуже рідко – тяжке токсичне ураження печінки (у т. ч. випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: анорексія, головний біль, стомлюваність, запаморочення, периферична невропатія.
З боку статевої системи: порушення менструальної��про циклу
З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, забарвлення сечі в темний колір.
З боку обміну речовин: набряки, гіпокаліємія.
З боку серцево-судинної системи: можливі застійна серцева недостатність, набряки, набряк легенів.
Алергічні реакції: свербіж, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші: алопеціяОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтроп��ня) може знадобитися збільшення дози. Хворим на цироз печінки і/або нирковою недостатністю, з підвищеною активністю "печінкових" трансаміназ ітраконазол призначають під контролем його концентрації в плазмі і тільки в тих випадках, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризик ураження печінки. При тривалості прийому більше 1 міс необхідний контроль функції печінки. Жінкам репродуктивного віку в період лікування необхідно застосовувати методи контрацепції. При розвитку порушення функції печінки або периферичної не��ропатии ітраконазол слід відмінити.Свідчення
—дерматомікози;
—грибковий кератит;
—оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами;
—системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомікоз та інші системні або тропічні мікози;
—кандидомикозы з ураженням шкіри або слизових оболонок, у т. ч. вульвовагінальний кандидоз;
—глибокі вісцеральні кандидози;
—висівкоподібний лишай.Протипоказання
—одночасний прийом терфенадину, астемізолу, мизоластина, цизаприду, дофетилида, хінідину, пімозиду, тріазоламу, мідазоламу (метаболізуються за участю ферменту CYP3A4);
—одночасний прийом інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (симвастатин, ловастатин);
—підвищена чутливість до компонентів препарату.
При вагітності Орунгамин призначають тільки у випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода.
З обережністю назначают в дитячому віці, при тяжкій серцевій недостатності, захворюваннях печінки (у т. ч. супроводжуються печінковою недостатністю).Лікарська взаємодія
Посилює і подовжує ефект ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю ензимів типу цитохрому P450 (ізофермент CYP3A4): терфенадин, астемізол, цизаприд; мідазолам, триазолам (для перорального прийому), непрямі антикоагулянти, циклоспорин А, дигітоксин, метилпреднізолон, БМКК типу дигідропіридину, хінідин, такролімус і вінкристин. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 (ритонавир, індинавір, кларитроміцин) збільшують біодоступність. Індуктори мікросомального окислення в печінці (рифампіцин, ізоніазид, фенітоїн) знижують біодоступність. Антацидні ЛЗ, м-холіноблокатори, блокатори H2-гістамінових рецепторів, омепразол і сукралфат знижують всмоктування (інтервал між прийомом повинен бути не менше 2 год). При комбінації з цизапридом посилюється токсичність останнього з розвитком шлуночкової аритмії