Дозировка
Цитостатическая терапия Выбор режима дозирования определяется эметогенностью противоопухолевой терапии. Для взрослых суточная доза, как правило, составляет 8-32 мг, рекомендуются следующие режимы При умеренной эметогенной химиотерапии ши радиотерапии: -8 мг внутривенно струйно медленно или внутримышечно, непосредственно перед началом терапии; При высокоэметогенной химиотерапии: -8 мг внутривенно струйно медленно непосредственно перед началом химиотерапии, а затем еще две внутривенные инъекции по 8 мг, каждая из которых осуществляется через 2-4 часа; непрерывная 24-часовая инфузия препарата в дозе 24 мг со скоростью 1 мг/час; -16-32 мг, разведенные в 50-100 мл соответствующего инфузионного раствора, в виде 15-минутной инфузии, непосредственно перед началом химиотерапии. Эффективность препарата может быть увеличена путем разового внутривенного введения глюкокортикоида (например, 20 мг дексаметазона) до начала химиотерапии. Дети Детям старше 2-х лет препарат назначается в дозе 5 мг/м2 поверхности тела внутривенно, непосредственно перед началом химиотерапии. Предупреждение послеоперационной тошноты и рвоты Взрослым вводят разовую дозу 4 мг внутримышечно или внутривенно струйно, медленно в начале наркоза. Для купирования возникшей тошноты и рвоты рекомендуется внутримышечное или медленное внутривенное введение 4 мг препарата. Внутримышечно в один и тот же участок тела ондансетрон может быть введен в дозе, не превышающей 4 мг! Детям для предотвращения послеоперационной тошноты и рвоты ондансетрон применяется парентерально в разовой дозе 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) в виде медленной внутривенной инъекции до или после анестезии. Для лечения развившейся послеоперационной тошноты и рвоты у детей рекомендуется медленное внутривенное введение разовой дозы препарата 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). В отношении предотвращения и лечения послеоперационной тошноты и рвоты у детей в возрасте до 2 лет достаточного опыта нет. Пожилые больные Изменения дозировки не требуется. Больные с поражениями почек и печени При поражении почек изменять обычную суточную дозу и частоту введения препарата не требуется. При поражении печени в значительной степени уменьшается клиренс ондансетрона, причем увеличивается время полувыведения его из плазмы, поэтому необходимо снизить дозу до 8 мг в день. Для разведения инъекционного раствора могут применяться следующие растворы: 0,9% раствор натрия хлорида, 5% раствор декстрозы, раствор Рингера,0,3% раствор калия хлорида и 0,9% раствор натрия хлорида, 0,3% раствор калия хлорида и 5% раствор декстрозы.
Передозировка
В случаях предполагаемой передозировки показана симптоматическая терапия. Специфический антидот не известен.
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная или слегка окрашенная жидкость.
Состав
Активное вещество:
ондансетрона гидрохлорида дигидрат в
пересчете на основание - 2 мг
Вспомогательные вещества:
натрия хлорид 9 мг, 1 М раствор
хлористоводородной кислоты до pH
3,0-4,0, вода для инъекций до 1 мл.
Фармакологическое действие
Ондансетрон является селективным антагонистом рецепторов 5НТз (серотонина). Лекарственные средства для цитостатической химиотерапии и радиотерапия могут вызвать повышение уровня серотонина, который путем активации вагусных афферентных волокон, содержащих рецепторы 5-ЦТз, вызывает рвотный рефлекс. Ондансетрон тормозит появление рвотного рефлекса путем блокады рецепторов 5-НТз на уровне нейронов как центральной, так и периферической нервной системы.
По-видимому, на этом механизме действия основано предупреждение и лечение послеоперационной и вызванной цитостатической химио- и радио-терапией рвоты и тошноты.
Фармакокинетика
При внутримышечном введении пиковая концентрация в плазме достигается в течение 10 минут. Препарат подвергается метаболизму в печени. Связывание с белками плазмы составляет 70-76%. С мочой в неизмененном виде выделяется менее 5% препарата.
Период полувыведения составляет около 3 ч., у пожилых больных может достигать 5 часов, а при выраженной печеночной недостаточности - 15-20 часов. При поражении почек (почечный клиренс меньше 15 мл/мин) период полувыведения увеличивается на 4-5 часов, но это увеличение не имеет клинического значения.
Побочные действия
Аллергические реакиии: крапивница, бронхоспазм, ларингоспазм, ангионевротический отек, анафилаксия.
Со стороны пищеварительной системы: икота, сухость во рту, диарея, запор, иногда бессимптомное преходящее повышение уровня аминотрансфераз в сыворотке крови.
Со стороны сердечнососудистой системы: боли в грудной клетке, в ряде случаев с депрессией сегмента ST, аритмии, брадикардия, снижение артериального давления.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, спонтанные двигательные расстройства и судороги.
Местные реакиии: боль, жжение и покраснение в месте введения,
Прочие: прилив крови к лицу, чувство жара, временное нарушение остроты зрения, гипокалиемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Возможное влияние лекарственного препарата на способность управлять транспортными средствами, механизмами: Сведения отсутствуют.
У пациентов, у которых ранее при применении других селективных антагонистов 5ШУ рецепторов, наблюдались реакции повышенной чувствительности, при применении ондансетрона также могут развиться аналогичные реакции.
Так как ондансетрон может вызывать запор, больные с признаками непроходимости кишечника после применения препарата требуют регулярного наблюдения.
Инфузионный раствор должен быть приготовлен непосредственно перед использованием. В случае необходимости готовый инфузионный раствор может храниться до использования максимально в течение 24 часов при температуре 2-8°С.
Во время проведения инфузии защиты от света не требуется; разведенный инъекционный раствор сохраняет свою стабильность как минимум в течение 24 часов при естественном свете или нормальном освещении.
Показания
Предупреждение и устранение тошноты и рвоты, обусловленных цитостатической химиотерапией и радиотерапией, а также послеоперационной тошноты и рвоты.
Противопоказания
-Повышенная чувствительность к ондансетрону или любому другому компоненту препарата
-Беременность и лактация.
-Детский возраст до 2-х лет (отсутствие достаточного опыта применения).
Лекарственное взаимодействие
?Гак как ондансетрон метаболизируется ферментной системой (цитохром Р450) печени, требуется осторожность при совместном применении:
•\0009с ферментативными индукторами Р450 (CYP2D6 и CYP3A) (барбитураты, карбамазепин, каризопродол, глютетимид, гризеофульвин, динитроген оксид, папаверин, фенилбутазон, фенитоин (вероятно и другие гидантоины), рифампицин, толбутамид);
•\0009с ингибиторами ферментов Р450 (CYP2D6 и CYP3A) (аллопуринол, макролидные антибиотики, антидепрессанты - ингибиторы МАО, хлорамфеникол, циметидин, пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, дилтиазем, дисульфирам, вальпроевая кислота, вальпроат натрия, эритромицин, флуконазол, фторхинолоны, изониазид, кетоконазол, ловастатин, метронидазол, омепразол, пропранолол, хинидин, хинин, верапамил).
(8048)
Дозування
Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається эметогенностью протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза, як правило, дорівнює 8-32 мг, рекомендуються такі режими При помірній эметогенной хіміотерапії ши радіотерапії: -8 мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово, безпосередньо перед початком терапії; При високоеметогенній хіміотерапії: -8 мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще дві внутрішньовенні ін'єкції по 8 мг, кожна з яких��их здійснюється через 2-4 години; безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/год; -16-32 мг, розведені в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину, у вигляді 15-хвилинної інфузії безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність препарату може бути збільшена шляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикоида (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Діти Дітям старше 2-х років препарат призначається в дозі 5 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, безпосередньо перед початком хіміотерапії. ��редупреждение післяопераційної нудоти і блювоти Дорослим вводять разову дозу 4 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно, повільно на початку наркозу. Для купірування виникла нудоти і блювання рекомендується внутрішньом'язове або повільне внутрішньовенне введення 4 мг препарату. Внутрішньом'язово в одну й ту саму ділянку тіла ондансетрон може бути введений в дозі, що не перевищує 4 мг! Дітям для запобігання післяопераційної нудоти та блювання ондансетрон застосовується парентерально у разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної всерединівенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування розвилася післяопераційної нудоти і блювання у дітей, рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози препарату 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання і лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Літні хворі Зміни дозування не потрібно. Хворі з ураженням нирок та печінки При ураженні нирок змінювати звичайну добову дозу і частоту введення препарату не потрібно. При ураженні печінки в дт��значну мірою зменшується кліренс ондансетрону, причому збільшується час напіввиведення його з плазми, тому необхідно зменшити дозу до 8 мг в день. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватися наступні розчини: 0,9% розчин натрію хлориду, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера,0,3% розчин калію хлориду і 0,9% розчин натрію хлориду, 0,3% розчин калію хлориду і 5% розчин декстрози.Передозування
У випадках підозрюваного передозування показана симптоматична терапія. Специфічний антидот не відомий.
Лікарськихвиробнича форма
Прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.Склад
Активна речовина:
ондансетрону гідрохлориду в дигідрат
перерахунку на основу - 2 мг
Допоміжні речовини:
натрію хлорид 9 мг, 1 М розчин
хлористоводневої кислоти до рн
3,0-4,0, вода для ін'єкцій до 1 млФармакологічна дія
Ондансетрон є селективним антагоністом рецепторів 5НТз (серотоніну). Лікарські засоби для цитостатичної хіміотерапії і радіотерапія можуть викликати підвищення рівня серотоніну, який шляхом активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-ЦТз, викликає блювотний рефлекс. Ондансетрон гальмує появу блювотного рефлексу шляхом блокади рецепторів 5-НТз на рівні нейронів як центральної, так і периферичної нервової системи.
Очевидно, на цьому механізмі дії базується попередження і лікування післяопераційного і викликаного цитостатичною хіміо - та радіо-терапією блювання та нудоти.Фармакокінетика
При внутрішньом'язовому введенні пікова концентрація у плазмі досягається протягомня 10 хвилин. Препарат піддається метаболізму в печінці. Зв'язування з білками плазми становить 70-76%. Із сечею в незміненому вигляді виділяється менше 5% препарату.
Період напіввиведення становить близько 3 год, у літніх хворих може досягати 5 годин, а при вираженій печінковій недостатності - 15-20 годин. При ураженні нирок (нирковий кліренс менше 15 мл/хв) період напіввиведення збільшується на 4-5 годин, але це збільшення не має клінічного значення.Побічні дії
Алергічні реакиии: кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ��нгионевротический набряк, анафілаксія.
З боку травної системи: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, іноді безсимптомне минуще підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові.
З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, у ряді випадків з депресією сегмента ST, аритмії, брадикардія, зниження артеріального тиску.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади і судоми.
Місцеві реакиии: біль, печіння та почервоніння в місці ��ведення,
Інші: приплив крові до обличчя, відчуття жару, тимчасове порушення гостроти зору, гіпокаліємія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Можливий вплив лікарського препарату на здатність керувати транспортними засобами, механізмами: Відомості відсутні.
У пацієнтів, у яких раніше при застосуванні інших селективних антагоністів 5ШУ рецепторів, спостерігалися реакції підвищеної чутливості, при застосуванні ондансетрону також можуть розвинутися аналогічні реакції.
Так як ондансетрон може викликати запор, хворі з ознаками непрохідності кишечнику після застосування препарату вимагають регулярного спостереження.
Інфузійний розчин повинен бути приготовлений безпосередньо перед використанням. У разі необхідності готовий інфузійний розчин може зберігатися до використання максимально протягом 24 годин при температурі 2-8°С.
Під час проведення інфузії захисту від світла не потрібно; розведений ін'єкційний розчин зберігає свою стабільність як мінімум протягом 24 годин при природному світлі ��чи нормальному освітленні.Свідчення
Попередження і усунення нудоти і блювання, спричинених цитостатичною хіміотерапією і радіотерапією, а також післяопераційної нудоти та блювання.Протипоказання
-Підвищена чутливість до ондансетрону або будь-якого іншого компонента препарату
-Вагітність та лактація.
-Дитячий вік до 2-х років (відсутність достатнього досвіду застосування).Лікарська взаємодія
?Дак як ондансетрон метаболізується ферментною системою (цитохром Р450 печінки, потрібно осторожн��сть при спільному застосуванні:
•\0009с ферментативними індукторами Р450 (CYP2D6 та CYP3A) (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глютетимид, гризеофульвін, динитроген оксид, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн (ймовірно та інші гідантоїни), рифампіцин, толбутамід);
•\0009с інгібіторами ферментів Р450 (CYP2D6 та CYP3A) (алопуринол, макролідні антибіотики, антидепресанти, інгібітори МАО, хлорамфенікол, циметидин, пероральні контрацептиви, що містять естрогени, дилтіазем, дисульфірам, вальпроєва кислота, вальпроат натрію, ��ритромицин, флуконазол, фторхінолони, ізоніазид, кетоконазол, ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).
