Дозировка
Цитостатическая терапия Выбор режима дозирования определяется эметогенностью противоопухолевой терапии. Для взрослых суточная доза, как правило, составляет 8-32 мг, рекомендуются следующие режимы: При умеренной эметогенной химиотерапии ипи радиотерапии: 8 мг внутривенно струйно медленно или внутримышечно, непосредственно перед началом терапии; При высокоэметгенной химиотерапии: - 8 мг внутривенно струйно медленно непосредственно перед началом химиотерапии, а затем еще две внутривенные инъекции по 8 мг,каждая из которых осуществляется через 2-4 часа; - непрерывная 24-часовая инфузия препарата в дозе 24 мг со скоростью 1 мг/час;-16-32 мг, разведенные в 50-100 мл соответствующего инфузионного раствора, в виде 15-минутнои инфузии, непосредственно перед началом химиотерапии.Эффективность ондансетрона может быть увеличена путем разового внутривенного введения глюкокортикоида (например, 20 мг фосфорнонатриевой соли дексаметазона) до начала химиотерапии. Дети Детям старше 2-х лет препарат назначается в дозе 5 мг/м2 поверхности тела внутривенно, непосредственно перед началом химиотерапии. Предупреждение послеоперационной тошноты и рвоты Взрослым вводят разовую дозу 4 мг внутримышечно или внутривенно струйно, медленно в начале наркоза.Для купирования возникшей тошноты и рвоты рекомендуется внутримышечное ипи медленное внутривенное введение 4 мгпрепарата. Внутримышечно в один и тот же участок тела ондансетрон может быть введен в дозе, не превышающей 4 мг! Детям для предотвращения послеоперационной тошноты и рвоты ондансетрон применяется парентерально в разовой дозе 0,1 мг/кг(максимально до 4 мг) в виде медленной внутривенной инъекции до или после анестезии. Для лечения развившейся послеоперационной тошноты и рвоты у детей рекомендуется медленное внутривенное введение разовой дозы препарата 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). В отношении предотвращения и лечения послеоперационной тошноты и рвоты у детей в возрасте до 2 лет достаточного опыта нет. Пожилые больные Изменения дозировки не требуется.
Лекарственная форма
Раствор для инъекций
Состав
ондансетрон (в форме гидрохлорида дигидрата) 2 мг/мл
Вспомогательные вещества: лимонная кислота, натрия цитрат, сорбитол, вода д/и.
Фармакологическое действие
Ондансетрон является селективным антагонистом рецепторов 5-НТз (серотонина). Лекарственные средства для цитостатической химиотерапии и радиотерапия могут вызвать повышение уровня серотонина, который путем активации вагусных афферентных волокон, содержащих рецепторы 5-НТз, вызывает рвотный рефлекс.
Ондансетрон тормозит появление рвотного рефлекса путем блокады рецепторов 5-НТз на уровне нейронов как центральной, так и периферической нервной системы. По-видимому, на этом механизме действия основано предупреждение и лечение послеоперационной и вызванной цитостатической химио- и радиотерапией рвоты и тошноты.
Фармакокинетика
При внутримышечном введении пиковая концентрация в плазме достигается в течение 10 минут. Препарат подвергается метаболизму в печени. Связывание с белками плазмы составляет 70-76 %. С мочой в неизмененном виде выделяется менее 5 % препарата.
При парентеральном введении период полувыведения составляет около 3 ч., у пожилых больных может достигать 5 часов, а при выраженной печеночной недостаточности -15-20 часов. При поражении почек (почечный клиренс меньше 15 мл/мин) период полувыведения увеличивается на 4-5 часов, но это увеличение не имеет клинического значения.
Побочные действия
Аллергические реакции: крапивница, бронхоспазм. ларингоспазм. ангионевротический отек, анафилаксия.
Со стороны пищеварительной системы: икота, сухость во рту. лиарея. запор, иногла бессимптомное прехоляшее повышение уровня аминотрансфераз в сыворотке крови.
Со стороны сердечнососудистой системы: боли в грудной клетке, в ряде случаев с депрессией сегмента ST. аритмии, браликардия, снижение артериального давления.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, спонтанные двигательные расстройства и судороги.
Местные реакции: боль, жжение и покраснение в месте введения.
Прочие: прилив крови к лицу, чувство жара, временное нарушение остроты зрения, гипокалиемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У пациентов, у которых ранее при применении других селективных антагонистов 5-HT3 рецепторов, наблюдались реакции повышенной чувствительности, при применении Ондансетрона также могут развиться аналогичные реакции. Так как Ондансетрон может вызывать запор, больные с признаками непроходимости кишечника после применения препарата требуют регулярного наблюдения. Инфузионный раствор должен быть приготовлен непосредственно перед использованием.
В случае необходимости готовый инфузионный раствор может храниться до использования максимально в течение 24 часов при температуре 2-8 °С. Во время проведения инфузии защиты от света не требуется; разведенный инъекционный раствор сохраняет свою стабильность как минимум в течение 24 часов при естественном свете или нормальном освещении.
Показания
Предупреждение и устранение тошноты и рвоты, вызванных цитостатической химиотерапией и радиотерапией, а также послеоперационной тошноты и рвоты.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата, беременность и лактация.
Детский возраст до 2-х лет (безопасность и эффективность применения не изучалась).
Лекарственное взаимодействие
Так как ондансетрон метаболизируется ферментной системой (цитохром Р450) печени, требуется осторожность при совместном применении:
с ферментативными индукторами Р450 (CYP2D6 и CYP3A) (барбитураты, карбамазепин, каризопродол, глютетимид, гризеофульвин, закись азота, папаверин, фенилбутазон, фенитоин (вероятно, и другие гидантоины), рифампицин, толбутамид);
с ингибиторами ферментов Р450 (CYP2D6 и CYP3A) (аллопуринол, макролидные антибиотики, антидепрессанты - ингибиторы МАО, хлорамфеникол, циметидин, пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, дилтиазем, дисульфирам, вальпроевая кислота, вальпроат натрия, эритромицин, флюконазол, фторхинолоны, изониазид, кетоконазол, ловастатин, метронидазол, омепразол, пропранолол, хинидин, хинин, верапамил).
(4075)
Дозування
Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається эметогенностью протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза, як правило, дорівнює 8-32 мг, рекомендуються такі режими: При помірній эметогенной хіміотерапії або радіотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово, безпосередньо перед початком терапії; При высокоэметгенной хіміотерапії: - 8 мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще дві внутрішньовенні ін'єкції по 8 мг,кожна з ко��орых здійснюється через 2-4 години; - безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/год;-16-32 мг, розведені в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину, у вигляді 15-минутнои інфузії безпосередньо перед початком хіміотерапії.Ефективність ондансетрону може бути збільшена шляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикоида (наприклад, 20 мг фосфорнонатріевой солі дексаметазону) до початку хіміотерапії. Діти Дітям старше 2-х років препарат призначається в дозі 5 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, безпосередньо п��ред початком хіміотерапії. Попередження післяопераційної нудоти і блювоти Дорослим вводять разову дозу 4 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно, повільно на початку наркозу.Для купірування виникла нудоти і блювання рекомендується внутрішньом'язове або повільне внутрішньовенне введення 4 мгпрепарата. Внутрішньом'язово в одну й ту саму ділянку тіла ондансетрон може бути введений в дозі, що не перевищує 4 мг! Дітям для запобігання післяопераційної нудоти та блювання ондансетрон застосовується парентерально у разовій дозі 0,1 мг/кг(максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування розвилася післяопераційної нудоти і блювання у дітей, рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози препарату 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання і лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Літні хворі Зміни дозування не потрібно.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкційСклад
ондансетрон (у формі гідрохлориду дигідрату) 2 мг/мл
Вспомогательны�� речовини: кислота лимонна, натрію цитрат, сорбітол, вода д/в.Фармакологічна дія
Ондансетрон є селективним антагоністом рецепторів 5-НТз (серотоніну). Лікарські засоби для цитостатичної хіміотерапії і радіотерапія можуть викликати підвищення рівня серотоніну, який шляхом активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-НТз, викликає блювотний рефлекс.
Ондансетрон гальмує появу блювотного рефлексу шляхом блокади рецепторів 5-НТз на рівні нейронів як центральної, так і периферичеський нервової системи. Очевидно, на цьому механізмі дії базується попередження і лікування післяопераційного і викликаного цитостатичною хіміо - та радіотерапією блювоти і нудоти.Фармакокінетика
При внутрішньом'язовому введенні пікова концентрація у плазмі досягається протягом 10 хвилин. Препарат піддається метаболізму в печінці. Зв'язування з білками плазми становить 70-76 %. Із сечею в незміненому вигляді виділяється менше 5 % препарату.
При парентеральному введенні період напіввиведення становить близько 3 год, у літніх бо��ьних може досягати 5 годин, а при вираженій печінковій недостатності -15-20 годин. При ураженні нирок (нирковий кліренс менше 15 мл/хв) період напіввиведення збільшується на 4-5 годин, але це збільшення не має клінічного значення.Побічні дії
Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм. ларингоспазм. ангіоневротичний набряк, анафілаксія.
З боку травної системи: гикавка, сухість у роті. лиарея. запор, иногла безсимптомний прехоляшее підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові.
З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, у ряді випадків з депресією сегмента ST. аритмії, браликардия, зниження артеріального тиску.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади і судоми.
Місцеві реакції: біль, печіння та почервоніння в місці введення.
Інші: приплив крові до обличчя, відчуття жару, тимчасове порушення гостроти зору, гіпокаліємія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У пацієнтів, у яких раніше при застосуванні інших селектив��ивных антагоністів 5-HT3 рецепторів, спостерігалися реакції підвищеної чутливості, при застосуванні Ондансетрону також можуть розвинутися аналогічні реакції. Оскільки Ондансетрон може викликати запор, хворі з ознаками непрохідності кишечнику після застосування препарату вимагають регулярного спостереження. Інфузійний розчин повинен бути приготовлений безпосередньо перед використанням.
У разі необхідності готовий інфузійний розчин може зберігатися до використання максимально протягом 24 годин при температурі 2-8 °��. Під час проведення інфузії захисту від світла не потрібно; розведений ін'єкційний розчин зберігає свою стабільність як мінімум протягом 24 годин при природному світлі або нормальному освітленні.Свідчення
Попередження і усунення нудоти і блювання, спричинених цитостатичною хіміотерапією і радіотерапією, а також післяопераційної нудоти та блювання.Протипоказання
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, вагітність і лактація.
Дитячий вік до 2-х років (безпека та ефективність застосування не вивчалася).Лікарська взаємодія
Оскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою (цитохром Р450 печінки, потрібна обережність при сумісному застосуванні:
з ферментативними індукторами Р450 (CYP2D6 та CYP3A) (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глютетимид, гризеофульвін, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн (ймовірно, й інші гідантоїни), рифампіцин, толбутамід);
з інгібіторами ферментів Р450 (CYP2D6 та CYP3A) (алопуринол, макролідні антибіотики, антидепресанти, інгібітори МАО, хлорамфенікол, циме��один, пероральні контрацептиви, що містять естрогени, дилтіазем, дисульфірам, вальпроєва кислота, вальпроат натрію, еритроміцин, флюконазол, фторхінолони, ізоніазид, кетоконазол, ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).
