Дозировка
Индивидуальный. При приеме внутрь разовая доза составляет 20–40 мг. Суточная доза — 20–80 мг; частота применения — 1–2 раза/сут. Продолжительность лечения — 2–8 недель
Лекарственная форма
капсулы
Состав
Омепразол 20мг; Вспомогательные в-ва: маннитол, сахароза, натрия гидрофосфат, лактоза, кальция карбонат, метакриловой к-ты, пропиленгликоль, диэтилфталат, тальк, титана диоксид
Фармакологическое действие
Ингибитор H+-K+-АТФ-азы. Тормозит активность H+-K+-АТФ-азы в париетальных клетках желудка и блокирует тем самым заключительную стадию секреции соляной кислоты. Это приводит к снижению уровня базальной и стимулированной секреции, независимо от природы раздражителя. Как следствие снижения секреции кислоты, препарат снижает или нормализует воздействие кислоты на пищевод у пациентов с рефлюкс-эзофагитом.
Омепразол оказывает бактерицидный эффект на Helicobacter pylori. Эрадикация H. pylori при одновременном применении омепразола и антибиотиков позволяет быстро купировать симптомы заболевания, достичь высокой степени заживления поврежденной слизистой и стойкой длительной ремиссии и уменьшить вероятность развития кровотечения из ЖКТ.
Фармакокинетика
При приеме внутрь быстро всасывается из ЖКТ. Проникает в париетальные клетки слизистой оболочки желудка. Связывание с белками плазмы около 95%, преимущественно с альбуминами. Биотрансформируется в печени. Выводится почками — 72–80%, с калом — около 20%. Период полувыведения 0.5–1 ч. У пациентов с хроническими заболеваниями печени период полувыведения увеличивается до 3 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: редко — тошнота, диарея, запор, боли в животе, метеоризм, диспептические расстройства.
Со стороны ЦНС: редко — головная боль, головокружение, слабость.
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях — анемия, эозинопения, нейтропения, тромбоцитопения.
Со стороны мочевыделительной системы: в отдельных случаях — гематурия, протеинурия.
Со стороны костно-мышечной системы: в отдельных случаях — артралгия, мышечная слабость, миалгия.
Аллергические реакции: редко — кожная сыпь.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом терапии необходимо исключить возможность наличия злокачественного процесса (особенно при язве желудка), т.к. лечение омепразолом может замаскировать симптоматику и отсрочить правильную диагностику.
На фоне применения омепразола возможно искажение результатов лабораторных исследований функции печени и показателей концентрации гастрина в плазме крови.
В связи с отсутствием опыта клинического применения омепразол не рекомендуется применять у детей.
Показания
Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения (в т.ч. ассоциированная с Helicobacter pylori), рефлюкс-эзофагит, синдром Золлингера — Эллисона, эрозивно-язвенные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки, связанные с приемом НПВС
Противопоказания
Хронические заболевания печени (в т.ч. в анамнезе), повышенная чувствительность к омепразолу.
Лекарственное взаимодействие
На фоне приема омепразола возможно снижение всасывания кетоконазола.
Омепразол замедляет выведение диазепама, варфарина, фенитоина, а также других лекарственных средств, которые метаболизируются в печени при участии цитохрома P450 2C19.
При длительном одновременном применении омепразола и кларитромицина происходит повышение их концентраций в плазме крови.
При одновременном применении омепразола с антацидами лекарственного взаимодействия не отмечено.
(4065)
Дозування
Індивідуальний. При прийомі внутрішньо разова доза становить 20-40 мг. Добова доза — 20-80 мг, частота застосування — 1-2 рази/добу. Тривалість лікування — 2-8 тижнів
Лікарська форма
капсулиСклад
Омепразол 20 мг; Допоміжні в-ва: манітол, сахароза, натрію гідрофосфат, лактоза, кальцію карбонат, метакрилової до-ти, пропіленгліколь, діетилфталат, тальк, титану діоксидФармакологічна дія
Інгібітор Н+-K+-АТФ-ази. Гальмує активність H+-K+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка і блокує тим самим закл��чительную стадію секреції соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної і стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Як наслідок зниження секреції кислоти, препарат знижує або нормалізує вплив кислоти на стравохід у пацієнтів з рефлюкс-езофагітом.
Омепразол чинить бактерицидний ефект на Helicobacter pylori. Ерадикація H. pylori при одночасному застосуванні омепразолу та антибіотиків дає змогу швидко купірувати симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння ушкодженої слизової та стойкой тривалої ремісії та зменшити ймовірність розвитку кровотечі з ШКТ.Фармакокінетика
При прийомі всередину швидко всмоктується з ШКТ. Проникає в парієтальні клітини слизової оболонки шлунка. Зв'язування з білками плазми близько 95%, переважно з альбумінами. Біотрансформується в печінці. Виводиться нирками — 72-80%, з калом — близько 20%. Період напіввиведення-0.5–1 ч. У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки період напіввиведення збільшується до 3 ч.Побічні дії
З боку травної системи: рідко — нудота, діарея, запор, болі в животі, метеоризм, диспепсичні розлади.
З боку ЦНС: рідко — головний біль, запаморочення, слабкість.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках — анемія, еозинопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку сечовидільної системи: в окремих випадках — гематурія, протеїнурія.
З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках — артралгія, м'язова слабкість, міалгія.
Алергічні реакції: рідко — шкірний висип.Особливості продажу
рецептурні>Особливі умовиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунку), оскільки лікування омепразолом може замаскувати симптоматику і відстрочити правильну діагностику.
На тлі застосування омепразолу можливе спотворення результатів лабораторних досліджень функції печінки і показників концентрації гастрину в плазмі крові.
У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду застосування омепразол не рекомендується застосовувати у дітей.Свідчення
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення (у т. ч. асоційована з Helicobacter pylori), рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера — Еллісона, ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НПЗЗПротипоказання
Хронічні захворювання печінки (у т. ч. в анамнезі), підвищена чутливість до омепразолу.Лікарська взаємодія
На тлі прийому омепразолу можливе зниження всмоктування кетоконазолу.
Омепразол уповільнює виведення діазепаму, варфарину, фенітоїну, а також інших лікарських средств, які метаболізуються в печінці за участю цитохрому Р450 2С19.
При тривалому одночасному застосуванні омепразолу і кларитроміцину відбувається підвищення їх концентрацій в плазмі крові.
При одночасному застосуванні омепразолу з антацидами лікарської взаємодії не відмічено.
