Дозировка
Оксалиплатин-Тева назначают только взрослым в виде внутривенной инфузии в течение 2-6 часов. Гипергидратации при применении препарата не требуется. Если Оксалиплатин-Тева применяется в комбинации с фторурацилом, инфузия Оксалиплатина-Тева должна предшествовать введению фторурацила. Адъювантная терапия колоректального рака - по 85 мг/м2 1 раз в 2 недели в течение 12 циклов (6 мес). Лечение диссеминированного колоректального рака - по 85 мг/м2 1 раз в 2 недели в качестве монотерапии или в комбинации с фторурацилом. Лечение рака яичников - по 85 мг/м2 1 раз в 2 недели в качестве монотерапии или в комбинации с другими химиотерапевтическими препаратами. Повторные введения Оксалиплатина-Тева производят только при количестве нейтрофилов более 1.5x10% и тромбоцитов более 50?10%. Рекомендации по коррекции дозы и режима введения оксалиплатина При гематологических нарушениях (количество нейтрофилов <1,5?109 и/или тромбоцитов <50?109), проведение следующего курса откладывают до восстановления нормальных лабораторных показателей. При развитии диареи IV степени токсичности (по шкале ВОЗ), нейтропении III—IV степени (количество нейтрофилов <1?10%), тромбоцитопении III-IV степени (количество тромбоцитов 50?109) доза Оксалиплатина-Тева при последующих введениях должна быть снижена с 85 мг/м2 до 65 мг/м2 при терапии диссеминированного колоректального рака и рака яичников; до 75 мг/м2 при адъювантной терапии колоректального рака в дополнение к обычному снижению дозы фторурацила в случае их комбинированного применения. Больным, у которых в ходе инфузии или в течение нескольких часов после 2-х часовой инфузии развивается острая гортанно-глоточная дизестезия, следующую инфузию Оксалиплатина-Тева следует проводить в течение 6 часов. При появлении боли (как признака нейротоксичности) продолжительностью более чем 7 дней или при парестезии без функциональных нарушений, сохраняющейся до следующего цикла, последующая доза Оксалиплатина-Тева должна быть снижена на 25%. При парестезии с функциональными нарушениями, сохраняющейся до следующего цикла, Оксалиплатин-Тева должен быть отменен; при уменьшении выраженности симптомов нейротоксичности после отмены Оксалиплатина-Тева можно рассмотреть вопрос о возобновлении лечения. При развитии стоматита и/или мукозитов II и более степени токсичности, лечение Оксалиплатином-Тева должно быть приостановлено до их купирования или снижения проявлений токсичности до I степени. Больные с почечной недостаточностью. Данных по применению оксалиплатина у больных с тяжелой степенью нарушения функции почек нет. В связи с ограниченностью данных в отношении безопасности и переносимости препарата у больных с умеренной степенью нарушения функции почек, перед применением препарата следует взвесить отношение польза/риск для больного. Терапия у данной категории больных может быть начата с рекомендованной дозы, под тщательным контролем функции почек. При легкой степени нарушения функции почек коррекции дозы оксалиплатина не требуется. Больные с недостаточностью функции печени. Изменения режима дозирования у больных со слабой или умеренной формой недостаточности функции печени не требуется. Данных по применению оксалиплатина у больных с тяжелыми нарушениями функции печени нет. Пожилые пациенты. Не требуется коррекции режима дозирования при назначении оксалиплатина пациентам в возрасте старше 65 лет (в т.ч. при применении в комбинации с фторурацилом). Правила приготовления и введения раствора При приготовлении и при введении Оксалиплатина-Тева нельзя использовать иглы и другое оборудование, содержащее алюминий. Для приготовления инфузионного раствора оксалиплатин разбавляют 250-500 мл 5% раствора декстрозы. Концентрация полученного раствора оксалиплатина должна составлять от 0,2 до 0,7 мг/мл; при этом 0,7 мг/мл - наиболее высокая концентрация, применяемая в клинической практике при дозе 85 мг/м2. Для приготовления раствора препарата должны применяться только рекомендованные растворители. Нельзя применять препарат неразбавленным. Не использовать для растворения препарата или разведения раствора препарата (для приготовления инфузионного раствора) 0,9% раствор натрия хлорида и другие солевые растворы. Не смешивать в одной емкости и не назначать одновременно в одной инфузионной системе с другими препаратами (в особенности с фторурацилом, трометамолом и препаратами кштьция фолината, содержащими трометамол в своем составе), щелочными растворами или растворами, содержащими хлориды. Оксалиплатин может назначаться совместно с инфузиями кальция фолината. В этом случае препараты не следует смешивать в одной емкости для инфузии. Качьция фолинат для проведения инфузии следует разводить с использованием 5 % раствора декстрозы, но ни в коем случае не следует использовать растворы, содержащие натрия хлорид, или щелочные растворы. Приготовленный раствор препарата должен быть прозрачным и не должен содержать нерастворенных частиц. В противном случае раствор препарата применять нельзя. Раствор препарата применяют сразу же после приготовления. Препарат предназначен только для однократного применения. Неиспользованный раствор препарата должен быть уничтожен. В случае экстравазации введение препарата должно быть немедленно прекращено.
Лекарственная форма
Прозрачный бесцветный или почти бесцветный с желтоватым оттенком раствор
Состав
В 1 мл концентрата содержится: активное вещество оксалиплатин 5 мг; вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 45 мг, вода для инъекций 1015 мг (до 1 мл)
Фармакологическое действие
Оксалиплатин является противоопухолевым препаратом, относящимся к новому классу соединений на основе платины, в котором атом платины образует комплексную связь с 1,2-диаминоциклогексаном (ДАЦГ) и оксалатной группой.
Оксалиплатин обладает противоопухолевой активностью при различных видах опухолей, включая колоректальный рак. Он эффективен также при лечении опухолей, устойчивых к цисплатину. Действие проявляется вне зависимости от фазы клеточного цикла. При применении с фторурацилом наблюдается синергизм цитотоксического действия. Механизм противоопухолевого эффекта оксалиплатина основан на цитотоксическом действии и до конца не изучен. Предположительно, оксалиплатин образует меж- и внутритяжевые связи с ДНК, ингибируя тем самым фазы ее репликации и транскрипции.
Фармакокинетика
In vivo оксалиплатин подвергается активной биотрансформации и не выявляется в плазме к концу 2 ч после введения в дозе 130 мг/м2, при этом 15% введенной платины находится в крови, а остальные 85% быстро распределяются по тканям или выводятся почками. Платина связывается с альбумином плазмы и выводится с мочой в течение первых 48 часов. К 5 дню около 54% всей дозы обнаруживается в моче и менее 3% - в кале. При почечной недостаточности наблюдается значительное снижение клиренса оксалиплатина с 17,55±2,18 л/час до 9,95±1,91 л/час. Влияние тяжелой почечной недостаточности на клиренс платины не изучено.
Побочные действия
Частота побочных реакций, приведенных ниже, определялась соответственно следующим критериям: очень часто (>1/10), часто (>1/100, ?1/10); нечасто (>1/1000, ?1/100); редко (>1/10000, ?1/1000); очень редко (< 1/10000), включая отдельные сообщения.
Со стороны системы кроветворения: очень часто - анемия, лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, лимфопения; часто - фебрильная нейтропения (включая 3-4 степень), сепсис на фоне нейтропении; редко - гемолитическая анемия, иммунная тромбоцитопения.
Со стороны системы пищеварения: очень часто - тошнота, рвота, диарея, стоматит/мукозит, боли в области живота, запор, потеря аппетита; часто - диспепсия, гастро-эзофагеальный рефлюкс, кишечное кровотечение, икота, метаболический ацидоз, панкреатит; нечасто - паралитический илеус, кишечная непроходимость; редко - колит, включая случаи псевдомембранозного колита.
Со стороны гепато-билиарной системы: очень редко синусоидальная обструкция портального кровотока, пелиоз печени, нодулярная регенеративная гиперплазия печеночной ткани, перисинусоидальный фиброз; клинически осложнения проявляются портальной гипертензией и/или повышением активности «печеночных» трансаминаз.
Со стороны нервной системы: очень часто - периферическая сенсорная нейропатия, нарушения чувствительности, головная боль, астения; часто - головокружение, менингизм, депрессия, бессонница, нечасто - повышенная нервозность; редко - дизартрия, судороги. Нейротоксичность является дозолимитирующим фактором. Часто симптомы сенсорной нейропатии провоцируются холодом. Длительность этих симптомов, которые обычно купируются в промежутке между курсами, увеличивается в зависимости от суммарной дозы оксалиплатина. Функциональные нарушения в виде затруднения выполнения точных движений являются возможными последствиями сенсорного повреждения. Риск функциональных нарушений при суммарной дозе около 850 мг/м2 (10 циклов) составляет около 10%, достигая 20% в случае суммарной дозы 1020 мг/м2 (12 циклов).
После прекращения лечения в большинстве случаев степень тяжести неврологических симптомов уменьшается или они полностью купируются. У 3% больных через 3 года после окончания лечения наблюдались или устойчивые локальные парестезии умеренной интенсивности (2.3%), или парестезии, влияющие на функциональную активность (0.5%). На фоне лечения оксалиплатином отмечены острые нейросенсорные проявления, которые обычно возникали в течение нескольких часов после введения препарата и чаще всего провоцировались воздействием холода. Они характеризовались преходящей парестезией, дизестезией или гипестезией, редко (1-2%) - острым синдромом гортанно-глоточной дизестезии. Последний проявлялся субъективным чувством дисфагии и одышки без объективных признаков респираторного дистресс-синдрома (цианоза или гипоксии), или же спазмом гортани, или бронхоспазмом (без стридора или свистящего дыхания). Также наблюдались такие явления, как спазм мышц челюсти, дизестезия языка, дизартрия и ощущение давления в грудной клетке. Обычно эти симптомы быстро купировались как без применения медикаментозной терапии, так и при введении антигистаминных и бронхолитических средств. Увеличение продолжительности инфузии при последующих циклах терапии оксалиплатином позволяет уменьшить частоту этого синдрома.
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто - боли в спине; часто - артралгия, боли в костях.
Со стороны органов дыхания: очень часто - кашель, одышка; часто - ринит, инфекции верхних дыхательных путей, боль в области грудной клетки; редко - и нтерстициальная пневмония, фиброз легких.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - боли за грудиной, тромбофлебит глубоких вен, тромбоэмболия легочных артерий.
Со стороны мочевыделителъной системы: часто - гематурия, дизурия, гемолитико-уремический синдром, острый тубулярный некроз, острый интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.
Со стороны кожи и кожных придатков: очень часто - алопеция, кожные высыпания; часто - шелушение кожи ладоней и стоп, эритематозные высыпания, повышенная потливость, изменения со стороны ногтей.
Со стороны органов зрения и слуха: часто - конъюнктивит, нарушения зрения; редко - транзиторное снижение остроты зрения, выпадение полей зрения, неврит зрительного нерва, снижение слуха, неврит слухового нерва.
Аллергические реакции: редко (при применении в виде монотерапии) или часто (в комбинации с фторурацилом и кальция фолинатом) могут наблюдаться бронхоспазм, ангионевротический отек, снижение артериального давления, анафилактический шок. Часто отмечались случаи таких аллергических проявлений, как сыпь (в особенности крапивница), конъюнктивит или ринит.
Местные реакции: при экстравазации препарата - покраснение, боль и воспалительные реакции в месте введения.
Со стороны лабораторных показателей: очень часто - гипокалиемия, гипонатриемия, гипергликемия, повышение уровня щелочной фосфатазы, активности «печеночных» ферментов, содержания билирубина, лакгатдегидрогеназы; часто - повышение уровня креатинина.
Прочие: очень часто - повышение температуры тела, повышенная усталость, повышение массы тела, нарушения вкуса, носовое кровотечение
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Оксалиплатин-Тева должен применяться только под наблюдением врача-онколога, имеющего опыт работы с противоопухолевыми препаратами.
Регулярно (раз в неделю), а также перед каждым введением препарата следует проводить контроль форменных элементов периферической крови и показателей функции почек и печени.
Перед началом каждого введения и в ходе лечения следует проводить неврологическое обследование пациентов на предмет выявления признаков нейротоксичности, особенно в случае применения Оксалиплатина-Тева с другими препаратами, оказывающими специфическое токсическое влияние на нервную систему. Больных следует проинформировать о возможности сохранения симптомов периферической сенсорной нейропатии после окончания курса лечения. Локализованные умеренные парестезии с функциональными нарушениями могут сохраняться до 3 лет после окончания применения препарата в целях адъювантной терапии.
При появлении респираторных симптомов (сухой кашель, диспноэ, хрипы или выявление легочных инфильтратов при рентгенологическом исследовании), лечение Оксалиплатином-Тева следует приостановить до исключения наличия интерстициального пневмонита. Такие симптомы как дегидратация, паралитический илеус, непроходимость кишечника, гипокалиемия, метаболический ацидоз и почечная недостаточность могут быть обусловлены выраженной диареей или рвотой, особенно при применении Оксалиплатина-Тева в комбинации с фторурацилом.
Больных с аллергическими реакциями на другие соединения платины в анамнезе следует контролировать на наличие аллергических симптомов. В случае реакции на Оксалиплатин-Тева, подобной анафилактической, инфузию следует немедленно прервать и назначить соответствующее симптоматическое лечение. Дальнейшее применение Оксалиплатина-Тева в случае развития аллергических реакций противопоказано.
В случае экстравазации инфузию следует немедленно прекратить и начать местное симптоматическое лечение. Оставшуюся дозу препарата следует ввести в другую вену. Женщинам и мужчинам во время лечения Оксалиплатином-Тева и в течение 6 месяцев после окончания терапии Оксалиплатином-Тева следует использовать надежные способы контрацепции.
В случае попадания препарата в глаза их необходимо немедленно промыть большим количеством воды или раствора хлорида натрия. В случае попадания препарата на кожу необходимо немедленно промыть место соприкосновения с препаратом большим количеством воды. В случае вдыхания препарата или попадания его в рот необходимо немедленно обратиться к врачу.
Влияние на способность управлять автомобилем и другими механизмами
Специальных исследований по влиянию оксалиплатина на скорость психомоторных реакций не проводилось. Но так как на фоне применения оксалиплатина могут развиться тошнота, рвота, головокружение и другие неврологические симптомы, влияющие на общее состояние, от вождения автомобиля и работы с другими механизмами на этот период рекомендуется воздержат
Показания
адъювантная терапия колоректального рака Ш стадии (С по Дьюку) после радикальной резекции первичной опухоли в комбинации с фторурацилом/кальция фолинатом;
диссеминированный колоректальный рак (в качестве монотерапии или комбинированной терапии в комбинации с фторурацилом/кальция фолинатом);
рак яичников (в качестве второй линии терапии).
Противопоказания
гиперчувствительность к оксалиплатину, другим производным платины или другим компонентам препарата;
миелосупрессия до начала первого курса терапии при уровне нейтрофилов менее 2х10% и/или тромбоцитов менее 100х10%);
периферическая сенсорная нейропатия с функциональными нарушениями до начала первого курса терапии;
выраженное нарушение функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин);
беременность и период кормления грудью;
детский возраст.
С осторожностью: при нарушениях функции почек, тяжелых нарушениях функции печени.
Лекарственное взаимодействие
Существенного изменения связывания оксалиплатина с белками плазмы крови при одновременном применении с эритромицином, салицилатами, гранисетроном, паклитакселом и вальпроевой кислотой не наблюдалось.
При взаимодействии с алюминием возможно образование осадка и снижение активности оксалиплатина.
Оксалиплатин-Тева фармацевтически не совместим с 0,9% раствором натрия хлорида и другими растворами, содержащими хлориды, а также щелочными растворами.
(5297)
Дозування
Оксаліплатин-Тева призначають тільки дорослим у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 2-6 годин. Гіпергідратації при застосуванні препарату не потрібно. Якщо Оксаліплатин-Тева застосовується в комбінації з фторурацилом, інфузія Оксаліплатину-Тева повинна передувати введенню фторурацилу. Ад'ювантна терапія колоректального раку - по 85 мг/м2 1 раз на 2 тижні протягом 12 циклів (6 міс). Лікування дисемінованого колоректального раку - по 85 мг/м2 1 раз у 2 тижні у якості монотерапії або в комбінації з фторурацилом. Лікування раку мі��ників - по 85 мг/м2 1 раз у 2 тижні у якості монотерапії або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами. Повторні введення Оксаліплатину-Тева виробляють лише при кількості нейтрофілів більше 1.5x10% і тромбоцитів понад 50?10%. Рекомендації з корекції дози і режиму введення оксаліплатину При гематологічних порушень (кількість нейтрофілів <1,5?109 і/або тромбоцитів <50?109), проведення наступного курсу відкладають до відновлення нормальних лабораторних показників. При розвитку діареї IV ступеня токсичності (за шкале ВООЗ), нейтропенії III—IV ступеня (кількість нейтрофілів <1?10%), тромбоцитопенії III-IV ступеня (кількість тромбоцитів 50?109) доза Оксаліплатину-Тева при наступних введеннях повинна бути знижена з 85 мг/м2 до 65 мг/м2 при терапії дисемінованого колоректального раку і раку яєчників; до 75 мг/м2 при ад'ювантної терапії колоректального раку у додаток до звичайного зниження дози фторурацилу у випадку їх комбінованого застосування. Хворим, у яких у ході інфузії або протягом декількох годин після 2-х годинної інфузії розвивається гостра гортан��про-глоткова дизестезия, наступну інфузію Оксаліплатину-Тева слід проводити протягом 6 годин. При появі болю (як ознаки нейротоксичності) тривалістю більше ніж 7 днів або при парестезії без функціональних порушень зберігається до наступного циклу, наступна доза Оксаліплатину-Тева повинна бути знижена на 25%. При парестезії з функціональними порушеннями зберігається до наступного циклу, Оксаліплатин-Тева має бути скасований; при зменшенні виразності симптомів нейротоксичності після відміни Оксаліплатину-Тев�� можна розглянути питання про поновлення лікування. При розвитку стоматиту і/або мукозитов II і більш ступеня токсичності, лікування Оксаліплатином-Тева має бути припинене до їх усунення або зниження проявів токсичності до I ступеня. Хворі з нирковою недостатністю. Даних щодо застосування оксаліплатину у хворих з тяжким ступенем порушення функції нирок немає. У зв'язку з обмеженістю даних щодо безпеки і переносимості препарату у хворих з помірним ступенем порушення функції нирок, перед застосуванням препарата слід зважити відношення користь/ризик для хворого. Терапія у даної категорії хворих може бути розпочато з рекомендованої дози під ретельним контролем функції нирок. При легкому ступені порушення функції нирок корекції дози оксаліплатину не потрібна. Хворі з недостатністю функції печінки. Зміни режиму дозування у хворих зі слабкою або помірною формою недостатності функції печінки не потрібна. Даних щодо застосування оксаліплатину у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки немає. Літні пацієнти. Не вимагається корекції режиму дозування оксаліплатину при призначенні пацієнтам віком старше 65 років (у т. ч. при застосуванні в комбінації з фторурацилом). Правила приготування і введення розчину При приготуванні і при введенні Оксаліплатину-Тева не можна використовувати голки та інше обладнання, що містить алюміній. Для приготування інфузійного розчину оксаліплатин розбавляють 250-500 мл 5% розчину декстрози. Концентрація отриманого розчину оксаліплатину повинна становити від 0,2 до 0,7 мг/мл; 0,7 мг/мл - найбільш висока концентрація, применяемая у клінічній практиці при дозі 85 мг/м2. Для приготування розчину препарату повинні застосовуватися тільки рекомендовані розчинники. Не можна застосовувати препарат нерозбавленим. Не використовувати для розчинення препарату або розведення розчину препарату (для приготування інфузійного розчину) 0,9% розчин натрію хлориду і інші сольові розчини. Не змішувати в одній ємності і не призначати одночасно в одній інфузійній системі з іншими препаратами (особливо з фторурацилом, трометамолом і засобами кштьция фоліната, що містять трометамол у своєму складі), лужними розчинами або розчинами, що містять хлориди. Оксаліплатин може призначатися разом з інфузіями кальцію фолінату. У цьому разі препарати не слід змішувати в одній ємності для інфузії. Качьция фолінат для проведення інфузії слід розводити з використанням 5 % розчину декстрози, але ні в якому разі не слід використовувати розчини, що містять натрію хлорид, або лужні розчини. Приготований розчин препарату повинен бути прозорим і не повинен містити нерастворе��вих частинок. В іншому разі розчин препарату застосовувати не можна. Розчин препарату застосовують одразу після приготування. Препарат призначений тільки для одноразового застосування. Невикористаний розчин препарату повинен бути знищений. У разі екстравазації введення препарату повинно бути негайно припинено.
Лікарська форма
Прозорий безбарвний або майже безбарвний з жовтуватим відтінком розчинСклад
В 1 мл концентрату містить: активна речовина оксаліплатин 5 мг; допоміжні речовини: лактози моно��идрат 45 мг, вода для ін'єкцій 1015 мг (1 мл)Фармакологічна дія
Оксаліплатин є протипухлинним препаратом, який належить до нового класу сполук на основі платини, в якому атом платини утворює комплексну зв'язок з 1,2-диаминоциклогексаном (ДАЦГ) і оксалатной групою.
Оксаліплатин виявляє протипухлинну активність при різних видах пухлин, включаючи колоректальний рак. Він ефективний також при лікуванні пухлин, стійких до цисплатину. Дія проявляється незалежно від фази клітинного циклу. Прі застосуванні з фторурацилом спостерігається синергізм цитотоксичної дії. Механізм протипухлинного ефекту оксаліплатину заснований на цитотоксическом дії і до кінця не вивчений. Імовірно, оксаліплатин утворює між - і внутритяжевые зв'язку з ДНК, інгібуючи тим самим фази її реплікації та транскрипції.Фармакокінетика
In vivo оксаліплатин піддається активній біотрансформації та не виявляється у плазмі до кінця 2 год після введення у дозі 130 мг/м2, при цьому 15% введеної платини знаходиться в крові, а інші 85% швидко розподіляють��я по тканинах або виводяться нирками. Платина зв'язується з альбуміном плазми і виводиться з сечею протягом перших 48 годин. До 5 дня близько 54% всієї дози виявляється в сечі і менше 3% - у калі. При нирковій недостатності спостерігається значне зниження кліренсу оксаліплатину з 17,55±2,18 л/год до 9,95±1,91 л/год. Вплив тяжкої ниркової недостатності на кліренс платини не вивчено.Побічні дії
Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступних критеріїв: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, ?1/10); нечасто (>1/1000, ?1/100); рідко (>1/10000, ?1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку системи кровотворення: дуже часто - анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфопенія; часто - фебрильна нейтропенія (включаючи 3-4 ступінь), сепсис на фоні нейтропенії; рідко - гемолітична анемія, імунна тромбоцитопенія.
З боку системи травлення: дуже часто - нудота, блювання, діарея, стоматит/мукозит, біль у ділянці живота, запор, втрата апетиту; часто - диспепсія, гастро-эзофагеальный рефлюкс, кишкова кровотеча, гикавка, метаболический ацидоз, панкреатит; нечасто - паралітичний ілеус, кишкова непрохідність; рідко - коліт, включаючи випадки псевдомембранозного коліту.
З боку гепато-біліарної системи: дуже рідко синусоїдальна обструкція портального кровотоку, пелиоз печінки, нодулярная регенеративна гіперплазія печінкової тканини, перисинусоидальный фіброз; клінічно ускладнення проявляються портальною гіпертензією та/або підвищенням активності «печінкових» трансаміназ.
З боку нервової системи: дуже часто - периферична сенсорн��я нейропатія, порушення чутливості, головний біль, астенія; часто - запаморочення, менінгізм, депресія, безсоння, нечасто - підвищена нервозність; рідко - дизартрія, судоми. Нейротоксичність є дозолімітуючим фактором. Часто симптоми сенсорної нейропатії провокуються холодом. Тривалість цих симптомів, які зазвичай купіруються у проміжку між курсами, збільшується залежно від сумарної дози оксаліплатину. Функціональні порушення у вигляді ускладнення виконання точних рухів є можливими последствиями сенсорного пошкодження. Ризик функціональних порушень при сумарній дозі близько 850 мг/м2 (10 циклів) становить близько 10%, досягаючи 20% у випадку сумарної дози 1020 мг/м2 (12 циклів).
Після припинення лікування у більшості випадків ступінь тяжкості неврологічних симптомів зменшується або вони повністю купіруються. У 3% хворих через 3 роки після закінчення лікування спостерігалися або стійкі локальні парестезії помірної інтенсивності (2.3%) або парестезії, що впливають на функціональну активність (0.5%). На фоні лікування оксаліплатином від��ечены гострі нейросенсорні прояви, які зазвичай виникали протягом декількох годин після введення препарату і найчастіше провокувалися впливом холоду. Вони характеризувалися минущою парестезією, дизестезией або гіпестезією, рідко (1-2%) - гострим синдромом гортанно-глоткової дизестезии. Останній проявлявся суб'єктивним відчуттям дисфагії і задишки без об'єктивних ознак респіраторного дистрес-синдрому (ціанозу або гіпоксії), або спазмом гортані, або бронхоспазмом (без стридора або свистячого дихання). Також набл��далися такі явища, як спазм м'язів щелепи, дизестезия мови, дизартрія і відчуття тиску в грудній клітці. Зазвичай ці симптоми швидко купировались як без застосування медикаментозної терапії, так і при введенні антигістамінних і бронхолітичних засобів. Збільшення тривалості інфузії при наступних циклах терапії оксаліплатином дозволяє зменшити частоту цього синдрому.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто - біль у спині; часто - артралгія, біль у кістках.
З боку органів дихання: дуже часто - ка��ялина, задишка; часто - риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, біль в області грудної клітини; рідко - і нтерстициальная пневмонія, фіброз легенів.
З боку серцево-судинної системи: часто - болі за грудниною, тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневих артерій.
З боку мочевыделителъной системи: часто - гематурія, дизурія, гемолітико-уремічний синдром, гострий тубулярний некроз, гострий інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку шкіри і шкірних придатків: дуже часто - алопеція, шкір��ті висипання; часто - лущення шкіри долонь і стоп, еритематозні висипання, підвищена пітливість, зміни з боку нігтів.
З боку органів зору і слуху: часто - кон'юнктивіт, порушення зору; рідко - транзиторне зниження гостроти зору, випадання полів зору, неврит зорового нерва, зниження слуху, неврит слухового нерва.
Алергічні реакції: рідко (при застосуванні у вигляді монотерапії) або часто (в комбінації з фторурацилом і кальцію фолинатом) можуть спостерігатися бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, анафілактичний шок. Часто відзначалися випадки таких алергічних проявів, як висипання на шкірі (особливо кропив'янка), кон'юнктивіт або риніт.
Місцеві реакції: при екстравазації препарату - почервоніння, біль і запальні реакції в місці введення.
З боку лабораторних показників: дуже часто - гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперглікемія, підвищення рівня лужної фосфатази, активності «печінкових» ферментів, вмісту білірубіну, лакгатдегидрогеназы; часто - підвищення рівня креатиніну.
Інші: дуже часто - підвищення температури тіла, підвищена втома, збільшення маси тіла, порушення смаку, носова кровотечаОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Оксаліплатин-Тева повинен застосовуватись лише під наглядом лікаря-онколога, що має досвід роботи з протипухлинними препаратами.
Регулярно (раз в тиждень), а також перед кожним введенням препарату слід проводити контроль формених елементів периферичної крові і показників функції нирок і печінки.
Перед початком кожного введення й �� ході лікування слід проводити неврологічне обстеження пацієнтів на предмет виявлення ознак нейротоксичності, особливо у разі застосування Оксаліплатину-Тева з іншими препаратами, що виявляють специфічний токсичний вплив на нервову систему. Хворих слід поінформувати про можливість збереження симптомів периферичної сенсорної нейропатії після закінчення курсу лікування. Локалізовані помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть зберігатися до 3 років після закінчення застосування препарату в цілях адъювантной терапії.
При появою респіраторних симптомів (сухий кашель, диспное, хрипи або виявлення легеневих інфільтратів при рентгенологічному дослідженні), лікування Оксаліплатином-Тева слід призупинити до виключення наявності інтерстиціального пневмоніту. Такі симптоми, як дегідратація, паралітичний ілеус, непрохідність кишечнику, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз і ниркова недостатність можуть бути обумовлені вираженою діареєю або блюванням, особливо при застосуванні Оксаліплатину-Тева у комбінації з фторурацілом.
Хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі варто контролювати на наявність алергічних симптомів. У разі реакції на Оксаліплатин-Тева, подібної анафілактичній, інфузію слід негайно перервати і призначити відповідне симптоматичне лікування. Подальше застосування Оксаліплатину-Тева у випадку розвитку алергійних реакцій протипоказано.
У разі екстравазації інфузію слід негайно припинити і почати місцеве симптоматичне лікування. Решту дозу пре��арата варто ввести в іншу вену. Жінкам і чоловікам під час лікування Оксаліплатином-Тева та протягом 6 місяців після закінчення терапії Оксаліплатином-Тева слід використовувати надійні способи контрацепції.
У разі потрапляння препарату в очі їх необхідно негайно промити великою кількістю води або розчину хлориду натрію. У разі потрапляння препарату на шкіру необхідно негайно промити місце зіткнення з препаратом великою кількістю води. У разі вдихання препарату або попадання його в рот необхідно немедлен звернутися до лікаря.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами
Спеціальних досліджень щодо впливу оксаліплатину на швидкість психомоторних реакцій не проводилося. Але так як на тлі застосування оксаліплатину можуть розвинутися нудота, блювання, запаморочення та інші неврологічні симптоми, що впливають на загальний стан, від водіння автомобіля і роботи з іншими механізмами на цей період рекомендується воздержатСвідчення
ад'ювантна терапія колоректального раку Ш стадії (С за Дьюка) після радикальної резекції первинної пухлини в комбінації з фторурацилом/кальцію фолинатом;
дисемінований колоректальний рак (у якості монотерапії або комбінованої терапії у комбінації з фторурацилом/кальцію фолинатом);
рак яєчників (у якості другої лінії терапії).Протипоказання
гіперчутливість до оксалиплатину, інших похідних платини або інших компонентів препарату;
мієлосупресія до початку першого курсу терапії при рівні нейтрофілів менше 2х10% та/або тромбоцитів менше 100х10%);
пері��ерическая сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями до початку першого курсу терапії;
виражене порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
вагітність і період годування груддю;
дитячий вік.
З обережністю: при порушеннях функції нирок, тяжких порушеннях функції печінки.Лікарська взаємодія
Істотної зміни зв'язування оксаліплатину з білками плазми крові при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранисетроном, паклітакселом і вальп��оевой кислотою не спостерігалося.
При взаємодії з алюмінієм можливе утворення осаду і зниження активності оксаліплатину.
Оксаліплатин-Тева фармацевтично не сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду та іншими розчинами, що містять хлориди, а також лужними розчинами.
