Дозировка
Взрослым и детям старше 12 лет назначают по 1 капле/ в пораженный глаз.
Лекарственная форма
Гель глазной бесцветный, опалесцирующий, без запаха.
Состав
тимолола малеат \00091.37 мг,
что соответствует содержанию тимолола \00091 мг
Вспомогательные вещества: бензалкония хлорид, карбомер, лизина моногидрат, поливиниловый спирт, натрия ацетата тригидрат, сорбитол, вода д/и.
Фармакологическое действие
Противоглаукомный препарат, неселективный бета-адреноблокатор. Снижает повышенное внутриглазное давление за счет уменьшения продукции водянистой влаги. Подобно другим бета-адреноблокаторам, тимолол оказывает незначительное действие на систему оттока внутриглазной жидкости. Обладает слабым анестезирующим действием и не влияет на величину зрачка и аккомодацию.
Эффект снижения внутриглазного давления достигается при условии инстилляции Ниолола по 1 капле/ Максимальное снижение внутриглазного давления развивается через несколько часов после инстилляции и сохраняется в течение суток
Фармакокинетика
Тимолол может подвергаться системной абсорбции через сосуды конъюнктивы, слизистой носа и слезного тракта и, таким образом, достигать системного кровотока. Очень редко сывороточный уровень определяется в течение 90 мин после инстилляции. Тем не менее, тимолол определяется в минимальной концентрации в моче более длительное время. Выделяется с грудным молоком.
Побочные действия
Со стороны органа зрения (местные реакции): слабая гиперемия конъюнктивы, ощущение инородного тела в глазу, жжение или боль сразу после инстилляции; 1-3% - преходящее снижение зрения продолжительностью более 3 мин, слезотечение, светобоязнь, отек эпителия роговицы, гиперемия кожи век, блефарит, конъюнктивит, кератит, птоз, снижение чувствительности роговицы, нарушения зрения, включавшие изменения рефракции (возникавшие в ряде случаев в связи с отменой миотиков), диплопию; при длительном применении возможно развитие поверхностной точечной кератопатии. При применении бета-адреноблокаторов отмечались случаи развития синдрома сухого глаза.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, нарушение AV-проводимости (развитие AV-блокады впервые или прогрессирование уже существующей AV-блокады), артериальная гипотензия, сердечная недостаточность, аритмии, синкопальное состояние (обморок), нарушение мозгового кровообращения, ощущение сердцебиения, синдром Рейно, похолодание рук и ног, преходящая хромота, внезапная остановка сердца.
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм (в большинстве случаев у пациентов с обструктивными бронхо-легочными заболеваниями), дыхательная недостаточность, одышка и кашель.
Дерматологические реакции: реакции повышенной чувствительности, местная или генерализованная эритема, крапивница, выпадение волос, псориазоформные поражения кожи или прогрессирование псориаза. Частота развития данных нежелательных явлений была низкой.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентов с сердечной недостаточностью необходимо обследовать перед началом лечения Ниололом. Пациентам с другими тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями требуется обследование с целью выявления возможных симптомов скрытой сердечной недостаточности и регулярный контроль ЧСС и АД.
При развитии дерматологических реакций, возможно связанных с применением препарата, лечение Ниололом следует немедленно прекратить.
Для снижения повышенного внутриглазного давления при закрытоугольной глаукоме Ниолол следует назначать в комбинации с миотиками. Как и при применении других противоглаукомных препаратов, после длительного лечения отмечаются случаи отсутствия реакции на тимолол малеат.
При применении Ниолола необходимо контролировать функцию слезоотделения, состояние роговицы и оценивать величину полей зрения не реже 1 раза в 6 мес.
Бензалконий хлорид, входящий в состав глазного геля Ниолол, может вызывать аллергические реакции у чувствительных пациентов.
Любые глазные капли следует применять до инстилляции Ниолола. Для сохранения его активности интервал между инстилляциями других глазных капель и Ниолола должен составлять не менее 5 мин. Необходим регулярный контроль внутриглазного давления каждые 3-4 недели.
Перед применением глазного геля необходимо снять контактные линзы и не использовать их в течение 15 мин после инстилляции препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Влияние Ниолола на способность управлять автотранспортом и/или работать с механизмами не изучалось. Такие побочные эффекты Ниолола, как кратковременное снижение остроты зрения, птоз, нарушения зрения, включавшие изменения рефракции и диплопию, головокружение и повышенная утомляемость, могут отрицательно влиять на способность к управлению автотранспортом и другим потенциально опасным видам деятельности, требующим повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— повышение внутриглазного давления (офтальмогипертензия);
— открытоугольная глаукома;
— вторичная глаукома (увеальная, афакическая посттравматическая).
Противопоказания
— дистрофические заболевания роговицы;
— острая и хроническая сердечная недостаточность;
— аритмия (в т.ч. AV-блокада II и III степени);
— брадикардия;
— кардиогенный шок;
— бронхиальная астма;
— хронический обструктивный бронхит с явлениями бронхоспазма;
— повышенная чувствительность к тимолола малеату или другим компонентам препарата.
Не рекомендуется применять у детей младше 12 лет (опыта применения не имеется).
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с легочной недостаточностью, тяжелой цереброваскулярной недостаточностью, хронической сердечной недостаточностью, при сахарном диабете, гипогликемии, тиреотоксикозе, миастении, одновременно с другими бета-адреноблокаторами.
С особой осторожностью назначать новорожденным и недоношенным детям.
Лекарственное взаимодействие
При применении бета-адреноблокаторов одновременно с блокаторами кальциевых каналов возможно развитие артериальной гипотензии, нарушений AV-проводимости или левожелудочковой недостаточности.
Следует с осторожностью применять бета-адреноблокаторы одновременно с блокаторами кальциевых каналов, вводимыми в/в. Производные дигидропиридина, такие как нифедипин, могут вызвать артериальную гипотензию, тогда как верапамил и дилтиазем имеют склонность вызывать нарушения AV-проводимости или левожелудочковую недостаточность при комбинации с бета-адреноблокаторами.
Одновременное применение бета-адреноблокаторов и препаратов наперстянки может привести к усилению нарушения AV-проводимости.
При применении бета-адреноблокаторов вместе с клонидином (антигипертензивный препарат центрального действия) возможно значительное повышение АД после резкой отмены терапии клонидином.
Назначение бета-адреноблокаторов в комбинации с антиаритмическими препаратами класса I (хинидин, дизопирамид) и класса II
(3707)
Дозування
Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 1 краплі/ в уражене око.
Лікарська форма
Гель очний безбарвний, опалесцентний, без запаху.Склад
тимололу малеат \00091.37 мг,
що відповідає вмісту тимололу \00091 мг
Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, карбомер, лізину моногідрат, полівініловий спирт, натрію ацетату тригідрат, сорбітол, вода д/в.Фармакологічна дія
Протиглаукомний препарат, неселективний бета-адреноблокатор. Знижує підвищений внутрішньоочний тиск�� за рахунок зменшення продукції водянистої вологи. Подібно до інших бета-адреноблокаторами, тимолол чинить незначну дію на систему відтоку внутрішньоочної рідини. Має слабку анестезуючу дію і не впливає на розмір зіниці та акомодацію.
Ефект зниження внутрішньоочного тиску досягається за умови інстиляції Ниолола по 1 краплі/ Максимальне зниження внутрішньоочного тиску розвивається через кілька годин після інстиляції та зберігається протягом добиФармакокінетика
Тимолол може піддаватися системної абсорбції через судини кон'юнктиви, слизової носа та слізного тракту і, таким чином, досягати системного кровотоку. Дуже рідко сироватковий рівень визначається протягом 90 хв після інстиляції. Тим не менш, тимолол визначається мінімальної концентрації в сечі більш тривалий час. Виділяється з грудним молоком.Побічні дії
З боку органу зору (місцеві реакції): слабка гіперемія кон'юнктиви, відчуття чужорідного тіла в оці, печіння або біль відразу після інстиляції; 1-3% - минуще зниження зору продовительностью більше 3 хв, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, гіперемія шкіри повік, блефарит, кон'юнктивіт, кератит, птоз, зниження чутливості рогівки, порушення зору, включали зміни рефракції (виникали в ряді випадків у зв'язку з відміною міотиків), диплопию; при тривалому застосуванні можливий розвиток поверхневої точкової кератопатія. При застосуванні бета-адреноблокаторів відзначалися випадки розвитку синдрому сухого ока.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, порушення AV-провідності (ррозвиток AV-блокади вперше або прогресування вже наявної AV-блокади), артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, аритмії, синкопальний стан (непритомність), порушення мозкового кровообігу, відчуття серцебиття, синдром Рейно, похолодання рук і ніг, минуща кульгавість, раптова зупинка серця.
З боку дихальної системи: бронхоспазм (у більшості випадків у пацієнтів з обструктивними бронхо-легеневими захворюваннями), дихальна недостатність, задишка і кашель.
Дерматологічні реакції: реакци�� підвищеної чутливості, локальна або генералізована еритема, кропив'янка, випадання волосся, псориазоформные ураження шкіри або прогресування псоріазу. Частота розвитку цих небажаних явищ була низькою.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтів з серцевою недостатністю необхідно обстежувати перед початком лікування Ниололом. Пацієнтам з іншими тяжкими серцево-судинними захворюваннями потрібне обстеження з метою виявлення можливих симптомів прихованої серцевої недостатності і регулярный контроль ЧСС і ПЕКЛО.
При розвитку дерматологічних реакцій, можливо пов'язані з застосуванням препарату, лікування Ниололом слід негайно припинити.
Для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при закритокутовій глаукомі Ниолол слід призначати в комбінації з миотиками. Як і при застосуванні інших протиглаукомних препаратів, після тривалого лікування відзначаються випадки відсутності реакції на тимолол малеат.
При застосуванні Ниолола необхідно контролювати функцію сльозовиділення, стан ро��овицы і оцінювати величину полів зору не рідше 1 разу на 6 міс.
Бензалконий хлорид, що входить до складу очного гелю Ниолол, може викликати алергічні реакції у чутливих пацієнтів.
Будь-які очні краплі слід застосовувати до інстиляції Ниолола. Для збереження його активності інтервал між інстиляціями інших очних крапель і Ниолола повинен становити не менше 5 хв. Необхідний регулярний контроль внутрішньоочного тиску кожні 3-4 тижні.
Перед застосуванням очного гелю необхідно зняти контактні лінзи і не тавикористовувати їх протягом 15 хв після інстиляції препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Вплив Ниолола на здатність керувати автотранспортом та/або працювати з механізмами не вивчався. Такі побічні ефекти Ниолола, як короткочасне зниження гостроти зору, птоз, порушення зору, включали зміни рефракції і диплопию, запаморочення і підвищена втомлюваність, можуть негативно впливати на здатність до керування автотранспортом та іншим потенційно небезпечним відам діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— підвищення внутрішньоочного тиску (офтальмогипертензия);
— відкритокутова глаукома;
— вторинна глаукома (увеальна, афакическая посттравматична).Протипоказання
— дистрофічні захворювання рогівки;
— гостра та хронічна серцева недостатність;
— аритмія (в т. ч. AV-блокада II і III ступеня);
— брадикардія;
— кардіогенний шок;
— бронхіальна астма;
— хронический обструктивний бронхіт з явищами бронхоспазму;
— підвищена чутливість до тимололу малеату або до інших компонентів препарату.
Не рекомендується застосовувати у дітей молодше 12 років (досвіду застосування не є).
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із легеневою недостатністю, тяжкою цереброваскулярною недостатністю, хронічною серцевою недостатністю, при цукровому діабеті, гіпоглікемії, тиреотоксикозі, міастенії, одночасно з іншими бета-адреноблокаторами.
З особливої обережністю призначати новонародженим і недоношеним дітям.Лікарська взаємодія
При застосуванні бета-адреноблокаторів одночасно з блокаторами кальцієвих каналів можливий розвиток артеріальної гіпотензії, порушень AV-провідності або лівошлуночкової недостатності.
Слід з обережністю застосовувати бета-адреноблокатори одночасно з блокаторами кальцієвих каналів, що вводяться в/в. Похідні дигідропіридину, такі як ніфедипін, можуть викликати артеріальну гіпотензію, тоді як верапаміл та дилтіазем іме��т схильність викликати порушення AV-провідності або лівошлуночкова недостатність при комбінації з бета-адреноблокаторами.
Одночасне застосування бета-адреноблокаторів і препаратів наперстянки може призвести до посилення порушення AV-провідності.
При застосуванні бета-адреноблокаторів разом з клонідином (антигіпертензивний препарат центральної дії) можливе значне підвищення артеріального тиску після різкої відміни терапії клонідином.
Призначення бета-адреноблокаторів у комбінації з антиаритмічними препарату��і класу I (хінідин, дизопірамід) і класу II