Дозировка
Взрослым и детям старше 12 лет внутрь, после еды в таблетках по 200 мг 3-4 раза в сутки. Таблетки следует запивать водой. Для достижения быстрого терапевтического эффекта у взрослых доза может быть увеличена до 400 мг (2 таблетки) 3 раза в сутки. Не принимать больше 6 таблеток за 24 часа. Максимальная суточная доза составляет 1200 мг. Максимальная суточная доза для детей от 12-17 лет составляет 1000 мг. Если при приеме препарата в течение 2-3 дней симптомы сохраняются, необходимо прекратить лечение и обратиться к врачу.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
ибупрофена натрия дигидрат 256 мг (эквивалентно ибупрофену 200 мг);
вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия 30 мг, ксилитол 30 мг, целлюлоза микрокристаллическая 30 мг, магния стеарат 8 мг, кремния диоксид коллоидный 2 мг;
состав оболочки: кармеллоза натрия 0,5 мг, тальк 24 мг, акации камедь 0,8 мг, сахароза 93,1 мг, титана диоксид (Е171) 1,65 мг, макрогол-6000 0,25 мг, чернила черные [Опакод S-1-277001] (шеллак 28,225 %, краситель железа оксид черный (Е172) 24,65 %, пропиленгликоль 1,30 %, изопропанол* 0,55 %, бутанол* 9,75 %, этанол* 32,275 %, вода* 3,25 %).
* Растворители, испарившиеся после процесса печати.
Фармакологическое действие
Механизм действия ибупрофена, производного пропионовой кислоты из группы нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), обусловлен ингибированием синтеза простагландинов – медиаторов боли, воспаления и гипертермической реакции. Неизбирательно блокирует ЦОГ1 и ЦОГ2, оказывая быстрое направленное действие против боли (обезболивающее), оказывает жаропонижающее и противовоспалительное действие. Кроме того, ибупрофен обратимо ингибирует агрегацию тромбоцитов.
Фармакокинетика
Абсорбция - высокая, быстро и практически полностью всасывается из ЖКТ. После приема препарата натощак максимальная концентрация Сmax ибупрофена в плазме достигается через 30-35 мин. Прием препарата вместе с едой может увеличивать Тmax. Связь с белками плазмы более 90%, период полувыведения Т1/2 – 2 ч. Медленно проникает в полость суставов, задерживается в синовиальной жидкости, создавая в ней большие концентрации, чем в плазме. После абсорбции около 60% фармакологически неактивной R-формы медленно трансформируется в активную S-форму. Подвергается метаболизму в печени. Выводится почками (в неизменном виде не более 1%) и, в меньшей степени, с желчью.
У пожилых людей не обнаруживалось значимых различий в фармакокинетическом профиле препарата по сравнению с более молодыми людьми. В ограниченных исследованиях ибупрофен обнаруживался в грудном молоке в очень низких концентрациях
Побочные действия
Риск возникновения побочных эффектов можно свести к минимуму, если принимать препарат в течение непродолжительного промежутка времени, в минимальной эффективной дозе, необходимой для устранения симптомов.
У люде пожилого возраста наблюдается повышенная частота побочных реакций на фоне применения НПВП, особенно желудочно-кишечных кровотечений и перфораций, в некоторых случаях со смертельным исходом.
Побочные эффекты преимущественно являются дозозависимыми. В частности, риск развития желудочно-кишечного кровотечения зависит от диапазона доз и от длительности лечения.
При применении ибупрофена сообщалось о реакциях гиперчувствительности, которые могут включать неспецифические аллергические реакции и анафилактические реакции, реакции со стороны дыхательных путей – астма, в т.ч. ее обострение, бронхоспазм, одышка, кожные реакции – зуд, крапивница, отек Квинке, реже эксфолиативные и буллезные дерматозы, в том числе токсический эпидермальный некролиз и многоформная эритема. Нижеперечисленные побочные реакции отмечались при кратковременном приеме ибупрофена в дозах, не превышающих 1200 мг/сут (3 таблетки). При лечении хронических состояний и при длительном применении возможно появление других побочных реакций.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
У пациентов с бронхиальной астмой или аллергическим заболеванием в стадии обострения, а также у пациентов с анамнезом бронхиальной астмы/аллергического заболевания препарат может спровоцировать бронхоспазм. Применение препарата у пациентов с системной красной волчанкой или смешанным заболеванием соединительной ткани связано с повышенным риском развития асептического менингита. Имеются ограниченные данные в отношении того, что средства, подавляющие циклооксигеназу и синтез простагландинов, могут воздействовать на овуляцию, нарушая женскую репродуктивную функцию. Такое действие является обратимым после отмены лечения.
Во время длительного лечения необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек. При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, общий анализ крови (определение гемоглобина), анализ кала на скрытую кровь. При необходимости определения 17 - кетостероидов препарат следует отменить за 48 часов до исследования. В период лечения не рекомендуется прием этанола
Показания
при головной и зубной боли, мигрени, болезненных менструациях, невралгии, болях в спине, мышечных, ревматических и других видах боли; а также при лихорадочном состоянии при гриппе и простудных заболеваниях
Противопоказания
• Гиперчувствительность к ибупрофену или любому из компонентов, входящих в состав препарата; гиперчувствительность к ацетилсалициловой кислоте или другим НПВС в анамнезе (в частности, бронхиальная астма, ринит, отек Квинке или крапивница).
• Эрозивно-язвенные заболевания органов желудочно-кишечного тракта в стадии обострения или в анамнезе (в том числе язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, болезнь Крона, неспецифический язвенный колит), язвенное кровотечение в остром периоде или в анамнезе (два или более подтвержденных эпизода язвенной болезни или язвенного кровотечения); кровотечение или перфорация язвы желудочно-кишечного тракта в анамнезе, спровоцированные применением НПВС;
• Выраженная печеночная недостаточность или активное заболевание печени;
• Выраженная почечная недостаточность (клиренс креатинина < 30 мл/мин), подтвержденная гиперкалиемия;
• Тяжелая сердечная недостаточность, декомпенсированная сердечная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Следует избегать одновременного применения ибупрофена со следующими лекарственными средствами:
• АСК (аспирин): за исключением низких доз аспирина (не более 75 мг в сутки), назначенных врачом, поскольку совместное применение может повысить риск возникновения побочных эффектов. При одновременном назначении ибупрофен снижает противовоспалительное и антиагрегантное действие ацетилсалициловой кислоты (возможно повышение частоты развития острой коронарной недостаточности у больных, получающих в качестве антиагрегантного средства малые дозы ацетилсалициловой кислоты, после начала приема ибупрофена).
• Другие НПВП, в частности, селективные ингибиторы циклооксигеназы-2: следует избегать одновременного применения двух и более препаратов из группы НПВП из-за возможного увеличения риска возникновения побочных эффектов.
С осторожностью назначать одновременно со следующими лекарственными средствами:
• Антикоагулянты: НПВП могут усиливать эффект антикоагулянтов, в частности, варфарина.
(4997)
Дозування
Дорослим і дітям старше 12 років внутрішньо, після їжі в таблетках по 200 мг 3-4 рази на добу. Таблетки слід запивати водою. Для досягнення швидкого терапевтичного ефекту у дорослих доза може бути збільшена до 400 мг (2 таблетки) 3 рази на добу. Не приймати більше 6 таблеток за 24 години. Максимальна добова доза становить 1200 мг. Максимальна добова доза для дітей від 12-17 років становить 1000 мг. Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються, слід припинити лікування та звернутися до лікаря.
Лікарська фор��а
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
ібупрофену натрію дигідрат 256 мг (еквівалентно ибупрофену 200 мг);
допоміжні речовини: натрію кроскармелоза 30 мг, ксилітол 30 мг, целюлоза мікрокристалічна 30 мг, магнію стеарат 8 мг, кремнію діоксид колоїдний 2 мг;
склад оболонки: кармеллоза натрію 0,5 мг, тальк 24 мг, камедь акації 0,8 мг, сахароза 93,1 мг, титану діоксид (Е171) 1,65 мг, макрогол-6000 0,25 мг, чорнило чорне [Опакод S-1-277001] (шелак 28,225 %, барвник заліза оксид чорний (Е172) 24,65 %, пропіленгліколь 1,30 %, ізопропанол* 0,55 %, бутанол* 9,75 %, етанол* 32,275 %, вода* 3,25 %).
* Розчинники, випарувалися після процесу друку.Фармакологічна дія
Механізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує ЦОГ1 і ЦОГ2, обумовлюючи швидке спрямоване дію проти болю (знеболююче), має жарознижувальну і протизапальну дію. Крім того, ибупро��єп оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів.Фармакокінетика
Абсорбція - висока, швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Після прийому препарату натще максимальна концентрація Смах ібупрофену в плазмі досягається через 30-35 хв. Прийом препарату разом з їжею може збільшувати Тмах. Зв'язок з білками плазми більш 90%, період напіввиведення Т1/2 – 2 ч. Повільно проникає в порожнину суглобів, затримується в синовіальній рідини, створюючи в ній більші концентрації, ніж у плазмі. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується в активну S-форму. Піддається метаболізму в печінці. Виводиться нирками (у незмінному вигляді не більше 1%) і меншою мірою-з жовчю.
У літніх людей не виявлялося значущих відмінностей у фармакокінетичну профілі препарату у порівнянні з більш молодими людьми. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся в грудному молоці в низьких концентраціяхПобічні дії
Ризик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат протягом нетривало��про проміжку часу, в мінімальній ефективній дозі, необхідній для усунення симптомів.
У людей літнього віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на тлі застосування НПЗП, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, в деяких випадках із смертельним наслідком.
Побічні ефекти переважно є дозозалежними. Зокрема, ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі залежить від діапазону доз та тривалості лікування.
При застосуванні ібупрофену повідомлялося про реакції гиперч��вствительности, які можуть включати неспецифічні алергічні реакції, анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів, астма, у т. ч. її загострення, бронхоспазм, задишка, шкірні реакції – свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, рідше ексфоліативні та бульозні дерматози, в тому числі токсичний епідермальний некроліз і багатоформна еритема. Нижчеперелічені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг/добу (3 таблетки). При лікуванні хронічних станів та при тривалому при��енении можлива поява інших побічних реакцій.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергією в стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язано з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту. Є обмежені дані в отнош��нді того, що засоби, що пригнічують циклооксигеназу і синтез простагландинів, можуть впливати на овуляцію, порушуючи жіночу репродуктивну функцію. Така дія є оборотним після відміни лікування.
Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок. При появі симптомів гастропатії показаний пильний контроль, який включає проведення езофагогастродуоденоскопії, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. При необ��одимости визначення 17 - кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом етанолуСвідчення
при головному та зубному болю, мігрені, хворобливих менструаціях, невралгії, болях у спині, м'язових, ревматичних та інших видах болю; а також при гарячковому стані при грипі і застудних захворюванняхПротипоказання
• Гіперчутливість до ибупрофену або будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату; гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПВ�� в анамнезі (зокрема, бронхіальна астма, риніт, набряк Квінке або кропив'янка).
• Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту в стадії загострення або в анамнезі (у тому числі виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт), виразкова кровотеча в гострому періоді або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або виразкового кровотечі); кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосований��єм НПЗЗ;
• Виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
• Виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;
• Тяжка серцева недостатність, декомпенсована серцева недостатність.Лікарська взаємодія
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами:
• АСК (аспірин): за винятком низьких доз аспірину (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки совм��стное застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному призначенні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують в якості антиагрегантної кошти малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофен).
• Інші НПЗП, зокрема, селективні інгібітори циклооксигенази-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препара��тов з групи НПЗП із-за можливого збільшення ризику виникнення побічних ефектів.
З обережністю призначати одночасно з такими лікарськими засобами:
• Антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину.