Дозировка
Интраназально. Впрыскивание суспензии, содержащейся во флаконе, осуществляется при помощи специальной дозирующей насадки на флаконе. Наклоните голову и впрысните препарат в каждый носовой ход так, как рекомендовал лечащий врач. Перед первым применением назального спрея Нозефрин® необходимо провести его «калибровку» путем нажатия на дозирующую насадку 6-7 раз, после чего устанавливается стереотипная подача препарата - 0,1 г суспензии [50 мкг мометазона). Если спрей не использовался в течение 14 и более дней, то необходима повторная «калибровка». Перед каждым применением необходимо интенсивно встряхивать флакон. Лечение сезонного или круглогодичного аллергического ринита Взрослые [в том числе пожилого возраста] и подростки с 12 лет: Рекомендуемая профилактическая и терапевтическая доза препарата составляет два впрыскивания [по 50 мкг каждое] в каждый носовой ход один раз в сутки (суточная доза - 200 мкг). По достижении лечебного эффекта для поддерживающей терапии возможно уменьшение дозы до одного впрыскивания в каждый носовой ход один раз в сутки (суточная доза -100 мкг]. В случае, если уменьшения симптомов заболевания не удается достичь применением препарата в рекомендуемой терапевтической дозе, суточная доза может быть увеличена до четырех впрыскиваний в каждый носовой ход один раз в сутки (суточная доза - 400 мкг]. После уменьшения симптомов заболевания рекомендуется снижение дозы. Дети 2-11 лет; Рекомендуемая терапевтическая доза - одно впрыскивание (50 мкг] в каждый носовой ход один раз в сутки [суточная доза 100 мкг]. Для применения препарата у детей может потребоваться помощь взрослых. Начало действия препарата обычно отмечается клинически уже через 12 часов после первого применения препарата. Вспомогательное лечение острого синусита или обострения хронического синусита Рекомендуемая терапевтическая доза для взрослых (в том числе пожилого возраста] и подростков с 12 лет составляет два впрыскивания [по 50 мкг] в каждый носовой ход два раза в сутки [суточная доза - 400 мкг). В случае, если уменьшения симптомов заболевания не удается достичь применением препарата в рекомендуемой терапевтическай дозе, суточная доза может быть увеличена до четырех впрыскиваний в каждый носовой ход два раза в сутки (суточная доза - 800 мкг]. После уменьшения симптомов заболевания рекомендуется снижение дозы. Лечение острого риносинусита без признаков тяжелой бактериальной инфекции Рекомендуемая терапевтическая доза препарата для взрослых и подростков с 12 лет составляет два впрыскивания [по 50 мкг) в каждый носовой ход два раза в сутки (суточная доза - 400 мкг). При ухудшении симптомов в ходе лечения необходима консультация специалиста. Лечение полипоза носа Рекомендуемая терапевтическая доза препарата для взрослых от 18 лет (в том числе пожилого возраста] составляет два впрыскивания (по 50 мкг] в каждый носовой ход два раза в сутки (суточная доза - 400 мкг). После уменьшения симптомов заболевания рекомендуется снижение дозы до двух впрыскиваний (по 50 мкг] в каждый носовой ход один раз в сутки (суточная доза - 200 мкг].
Передозировка
Симптомы Угнетение функции гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы (может возникнуть в случае длительного применения ГКС в высоких дозах, а также при одновременном применении нескольких ГКС]. Лечение Вследствие низкой системной биодоступности препарата (менее 1 % при чувствительности метода определения 0,25 пг/мл], маловероятно, что при случайной или намеренной передозировке потребуется принятие каких-либо мер помимо наблюдения с возможным последующим возобновлением приема препарата в рекомендованной дозе. При необходимости лечение симптоматическое.
Лекарственная форма
Белая или почти белая суспензия. Имеет гелеобразную структуру, которая при встряхивании переходит в жидкость.
Состав
1 доза содержит:
активное вещество: мометазона фуроат - 50 мкг; вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза и карбоксиметилцеллюлоза натрия - 2000 мкг, глицерол -2100 мкг, лимонной кислоты моногидрат - 200 мкг, натрия цитрата дигидрат - 280 мкг, полисорбат 80-10 мкг, бензалкония хлорид (раствор 50 %] - 40 мкг, вода очищенная - до 0,1 г.
Фармакологическое действие
Мометазон является синтетическим глюкокортикостероидом (ГКС) для местного применения. Оказывает противовоспалительное и противоаллергическое действие при применении в дозах, при которых не возникает системных эффектов. Тормозит высвобождение медиаторов воспаления. Повышает продукцию липомодулина, являющегося ингибитором фосфолипазы А, что обусловливает снижение высвобождения арахидоновой кислоты и, соответственно, угнетение синтеза продуктов метаболизма арахидоновой кислоты - циклических эндоперекисей, простагландинов. Предупреждает краевое скопление нейтрофилов, что уменьшает воспалительный экссудат и продукцию лимфокинов, тормозит миграцию макрофагов, приводит к уменьшению процессов инфильтрации и грануляции. Уменьшает воспаление за счет снижения образования субстанции хемотаксиса (влияние на «поздние» реакции аллергии), тормозит развитие аллергической реакции немедленного типа обусловлено торможением продукции метаболитов арахидоновой кислоты и снижением высвобождения из тучных клеток медиаторов воспаления].
В исследованиях с провокационными тестами с нанесением антигенов на слизистую оболочку полости носа была продемонстрирована высокая противовоспалительная активность мометазона как в ранней, так и в поздней стадии аллергической реакции. Это было подтверждено снижением (по сравнению с плацебо) уровня гистамина и активности эозинофилов, а также уменьшением [по сравнению с исходным уровнем] числа эозинофилов, нейгтрофилов и белков адгезии эпителиальных клеток.
Фармакокинетика
При интраназальном применении системная биодоступность мометазона составляет менее 1 % (при чувствительности метода определения 0,25 пг/мл]. Суспензия мометазона очень плохо всасывается в желудочно-кишечном тракте, и то небольшое количество суспензии мометазона, которое может попасть в желудочно-кишечный тракт после носовой ингаляции, еще до экскреции почками или с желчью подвергается активному первичному метаболизму.
Побочные действия
У взрослых и подростков: головная боль, носовые кровотечения (то есть явное кровотечение, а также выделение окрашенной кровью слизи или сгустков крови], фарингит, ощущение жжения в носу, раздражение слизистой оболочки носа, изъязвление слизистой оболочки носа, инфекции верхних дыхательных путей, ощущение раздражения слизистой оболочки глотки. Носовые кровотечения, как правило, были умеренными и прекращались самостоятельно, частота их возникновения была несколько большей, чем при использовании плацебо (5 %), но равной или меньшей, чем при назначении других назальных ГкС, которые использовались в качестве активного контроля (у некоторых из них частота возникновения носовых кровотечений составляла до 15 %). Частота возникновения всех других нежелательных явлений была сопоставимой с частотой их возникновения при назначении плацебо.
У детей: носовые кровотечения, головная боль, ощущение раздражения в носу, чихание. Частота возникновения указанных нежелательных явлений у детей была сравнима с частотой их возникновения при применении плацебо.
Редко отмечались реакции повышенной чувствительности немедленного типа (например, бронхоспазм, одышка).
Очень редко - анафилаксия, ангионевротический отек, нарушение вкуса и обоняния.
Также очень редко при интраназальном применении ГКС отмечались случаи перфорации носовой перегородки и повышения внутриглазного давления.
При длительном применении назальных ГКС в высоких дозах возможно развитие системных побочных эффектов. К потенциальным системным эффектам относятся синдром Кушинга, характерные признаки кушингоида, подавление функции надпочечников, задержка роста у детей и подростков, катаракта, глаукома и, реже, ряд психологических или поведенческих эффектов, включая психомоторную гиперактивность, нарушение сна, беспокойство, депрессию или агрессию (особенно у детей).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не применять в офтальмологии.
При применении препарата в течение длительного времени (в течение нескольких месяцев и дольше] необходим периодический осмотр у врача для своевременного выявления возможных изменений слизистой оболочки полости носа.
В случае развития локальной грибковой инфекции носа или глотки может потребоваться прекращение терапии препаратом и проведение специального лечения. Сохраняющееся в течение длительного времени раздражение слизистой оболочки полости носа и глотки также является показанием к отмене терапии препаратом.
Пациенты, которые переходят к лечению назальным спреем Нозефрин® после длительной терапии ГКС системного действия, требуют к себе особого внимания. Отмена ГКС системного действия у таких пациентов может привести к недостаточности функции надпочечников, восстановление которой может занять несколько месяцев. В случае появления признаков надпочечниковой недостаточности следует возобновить прием системных ГКС и принять другие необходимые меры.
Во время перехода от лечения ГКС системного действия к лечению назальным спреем Нозефрин® у некоторых пациентов могут возникнуть симптомы отмены системных ГКС (например, боли в суставах и/ил и мышцах, чувство усталости и депрессия]. Таких пациентов необходимо убеждать в целесообразности продолжения лечения назальным спреем Нозефрин®. Переход от системных к местным ГКС может также выявить ранее развившиеся аллергические заболевания, такие как аллергический конъюнктивит и экзема, которые прежде маскировались терапией ГКС системного действия.
Пациенты, применяющие ГКС, обладают потенциально сниженной иммунной реактивностью и должны быть предупреждены о повышенном для них риске заражения в случае контакта с больными некоторыми инфекционными заболеваниями [например, ветряной оспой, корью), а также о необходимости консультации с врачом, если такой контакт произошел.
Необходим регулярный мониторинг за состоянием пациентов, получающих препарат длительное время. При длительном применении назальных ГКС в высоких дозах возможно развитие системных побочных эффектов. Вероятность развития этих эффектов гораздо меньше, чем при применении системных ГКС, и может различаться у отдельных пациентов, а также между разными ГКС. К потенциальным системным эффектам относятся синдром Кушинга, характерные признаки кушингоида, подавление функции надпочечников, задержка роста у детей и подростков, катаракта, глаукома и, реже, ряд психологических или поведенческих эффектов, включая психомоторную гиперакгивностъ, нарушение сна, беспокойство, депрессию или агрессию (особенно у детей]. Рекомендуется регулярно мониторировать рост детей, получающих длительную терапию мометазоном. При замедлении роста следует пересмотреть проводимую терапию с целью снижения дозы мометазона до минимальной эффективной дозы, позволяющей контролировать симптомы заболевания. Кроме того, следует направить пациента на консультацию к педиатру. Лечение ГКС более высокими дозами, чем рекомендуемые, может привести к клинически значимому угнетению функции надпочечников.
При появлении признаков выраженной бактериальной инфекции [например, лихорадки, упорной и резкой боли с одной стороны лица или зубной боли, припухлости в орбитальной или периорби-тальной области] неоходима немедленная консультация врача. При применении мометазона в лекарственной форме спрей назальный в течение 12 месяцев не возникало признаков атрофии слизистой оболочки полости носа.
Эффективность и безопасность мометазона не изучена при лечении односторонних полипов, полипов, связанных с муковиз-цидозом, и полипов, которые полностью закрывают носовую полость. Односторонние полипы неправильной формы или кровоточащие полипы следует дополнительно обследовать.
Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами
Данные об отрицательном влиянии препарата в рекомендуемых дозах на способность управлять транспортными средствами и механизмами, а также выполнять другие виды деятельности, требующие концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, отсутствуют.
Показания
- сезонный или круглогодичный аллергические риниты у взрослых, подростков и детей с 2 лет;
- острый синусит или обострение хронического синусита у взрослых (в том числе пожилого возраста) и подростков с 12 лет в составе комплексной терапии;
- острый риносинуст- с легкими и умеренно выраженными симптомами без признаков тяжелой бактериальной инфекции у пациентов в возрасте 12 лет и старше;
- профилактическое лечение сезонного аллергического ринита среднетяжела го и тяжелого течения у взрослых и подростков с 12 лет [рекомендуется за 2-4 недели до предполагаемого начала сезона пыления];
- полипоз носа, сопровождаемый нарушением носового дыхания и обоняния, у взрослых [от 18 лет].
Противопоказания
-повышенная чувствительность к мометазону или к какому-либо из компонентов, входящих в состав препарата:
-недавно перенесенное оперативное вмешательство или травма носа с повреждением слизистой оболочки полости носа - до заживления раны [в связи с ингибирующим действием ГКС на процессы заживления);
-детский возраст (при сезонном и круглогодичном аллергических ринкггах - до 2 лет, при остром синуств или обострении хронического синусита - до 12 лет, при полипозе - до 18 лет] в связи с отсутствием соответствующих данных.
С осторожностью
-туберкулезная инфекция (активная или латентная) респираторного тракта;
-нелеченная грибковая, бактериальная, системная вирусная инфекция или инфекция, вызванная Herpes simplex с поражением глаз (в виде исключения возможно применение препарата при перечисленных инфекциях по указанию врача);
-нелеченная местная инфекция с вовлечением в процесс слизистой оболочки полости носа;
-длительная терапия глюкокортикостероидами системного действия;
-беременность;
-период грудного вскармливания.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Исследований действия препарата у беременных и у женщин, кормящих грудью, не проводилось.
Как и при применении других назальных ГКС, Нозефрин® следует применять при беременности и в период грудного вскармливания только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или новорожденного. Новорожденные, матери которых во время беременности применяли Нозефрин®, должны быть тщательно обследованы для выявления возможной гипофункции надпочечников.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении мометазона с лоратадином наблюдалась хорошая переносимость пациентами. Не было отмечено какого-либо влияния мометазона на концентрацию лоратадина или его основного метаболита в плазме крови. Исследования взаимодействия с другими препаратами не проводились.
(1718)
Дозування
Інтраназально. Впорскування суспензії, що міститься у флаконі, здійснюється за допомогою дозуючої спеціальної насадки на флаконі. Нахиліть голову і введіть препарат у кожен носовий хід так, як рекомендував лікар. Перед першим застосуванням назального спрею Нозефрин® необхідно провести його «калібрування» шляхом натискання на дозирующую насадку 6-7 разів, після чого встановлюється стереотипна подача препарату - 0,1 г суспензії [50 мкг мометазону). Якщо спрей не використовувався протягом 14 і більше днів, то необхідна��торная «калібрування». Перед кожним застосуванням необхідно інтенсивно струшувати флакон. Лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту Дорослі [у тому числі літнього віку] та підлітки від 12 років: Рекомендована профілактична і терапевтична доза препарату становить два впорскування [по 50 мкг кожне] у кожну ніздрю один раз на добу (добова доза - 200 мкг). По досягненні лікувального ефекту для підтримуючої терапії можливе зменшення дози до одного впорскування у кожну ніздрю один раз на добу (добова доза -100 мкг]. У разі, якщо зменшення симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добова доза може бути збільшена до чотирьох впорскувань у кожну ніздрю один раз на добу (добова доза - 400 мкг]. Після зменшення симптомів захворювання рекомендується зниження дози. Діти 2-11 років; Рекомендована терапевтична доза - одне впорскування (50 мкг] у кожну ніздрю один раз на добу [добова доза 100 мкг]. Для застосування препарату у дітей може знадобитися допомога дорослих. Почав�� дії препарату зазвичай відзначається клінічно вже через 12 годин після першого застосування препарату. Допоміжне лікування гострого синуситу або загострення хронічного синуситу Рекомендована терапевтична доза для дорослих (у тому числі літнього віку] і підлітків з 12 років становить два впорскування [по 50 мкг] у кожну ніздрю два рази на добу [добова доза - 400 мкг). У разі, якщо зменшення симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням препарату в рекомендованій терапевтическай дозі, добова доза може бути повівичена до чотирьох впорскувань у кожну ніздрю два рази на добу (добова доза - 800 мкг]. Після зменшення симптомів захворювання рекомендується зниження дози. Лікування гострого риносинуситу без ознак тяжкої бактеріальної інфекції Рекомендована терапевтична доза препарату для дорослих і підлітків від 12 років становить два впорскування [по 50 мкг) у кожну ніздрю два рази на добу (добова доза - 400 мкг). При погіршенні симптомів під час лікування необхідна консультація фахівця. Лікування поліпозу носа Рекомендована терапевти��еская доза препарату для дорослих від 18 років (у тому числі літнього віку] становить два впорскування (по 50 мкг] у кожну ніздрю два рази на добу (добова доза - 400 мкг). Після зменшення симптомів захворювання рекомендується зниження дози до двох впорскувань (по 50 мкг] у кожну ніздрю один раз на добу (добова доза - 200 мкг].Передозування
Симптоми Пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (може виникнути у разі тривалого застосування ГКС у високих дозах, а також при одночасному застосуванні декілька засновник��ких ГКС]. Лікування Внаслідок низької системної біодоступності препарату (менше 1 % при чутливості методу визначення 0,25 пг/мл], малоймовірно, що при випадковій чи навмисній передозуванні буде потрібно прийняття будь-яких заходів, крім спостереження з можливим подальшим поновленням прийому препарату в рекомендованій дозі. При необхідності лікування симптоматичне.
Лікарська форма
Біла або майже біла суспензія. Має гелеподібну структуру, яка при струшуванні переходить в рідину.Склад
1 доза містить:>
активна речовина: мометазону фуроат - 50 мкг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза і карбоксиметилцелюлоза натрію - 2000 мкг, гліцерол -2100 мкг, лимонної кислоти моногідрат - 200 мкг, натрію цитрату дигідрат - 280 мкг, полісорбат 80-10 мкг, бензалконію хлорид (розчин 50 %] - 40 мкг, вода очищена - до 0,1 р.Фармакологічна дія
Мометазон є синтетичним глюкокортикостероидом (ГКС) для місцевого застосування. Надає протизапальну і протиалергічну дію при застосуванні в дозах, при яких не підзникает системних ефектів. Гальмує вивільнення медіаторів запалення. Підвищує продукцію липомодулина, що є інгібітором фосфоліпази А, що обумовлює зниження вивільнення арахідонової кислоти і, відповідно, пригнічення синтезу продуктів метаболізму арахідонової кислоти - циклічних эндоперекисей, простагландинів. Попереджає крайове скупчення нейтрофілів, що зменшує запальний ексудат і продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, що призводить до зменшення процесів інфільтрації і грануляції. Розуміньшает запалення за рахунок зниження утворення субстанції хемотаксису (вплив на «пізні» реакції алергії), гальмує розвиток алергічної реакції негайного типу обумовлена гальмуванням продукції метаболітів арахідонової кислоти і зниженням вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення].
У дослідженнях із провокаційними тестами з нанесенням антигенів на слизову оболонку порожнини носа була продемонстрована висока протизапальна активність мометазону як у ранній, так і в пізній стадії аллергическою реакції. Це було підтверджено зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну й активності еозинофілів, а також зменшенням у порівнянні з вихідним рівнем] числа еозинофілів, нейгтрофилов і білків адгезії епітеліальних клітин.Фармакокінетика
При інтраназальному застосуванні системна біодоступність мометазону становить менше 1 % (при чутливості методу визначення 0,25 пг/мл]. Суспензія мометазону дуже погано всмоктується в шлунково-кишковому тракті, і то невелику кількість суспензії мометазону, яке може потрапити �� шлунково-кишковий тракт після носової інгаляції, ще до екскреції нирками або з жовчю піддається активному первинному метаболізму.Побічні дії
У дорослих і підлітків: головний біль, носові кровотечі (тобто явна кровотеча, а також виділення забарвленої кров'ю слизу чи згустків крові], фарингіт, відчуття печіння в носі, подразнення слизової оболонки носа, виразки слизової оболонки носа, інфекції верхніх дихальних шляхів, відчуття подразнення слизової оболонки глотки. Носові кровотечі, як правило, був�� помірними і припинялися самостійно, частота їх виникнення була дещо більшою, ніж при використанні плацебо (5 %), але рівної або меншої, ніж при призначенні інших назальних ГкС, які використовувалися в якості активного контролю (у деяких із них частота виникнення носових кровотеч становила до 15 %). Частота виникнення всіх інших небажаних явищ була порівняна з частотою їх виникнення при призначенні плацебо.
У дітей: носові кровотечі, головний біль, відчуття подразнення в носі, чихани��. Частота виникнення вказаних небажаних явищ у дітей була порівнюваною з частотою виникнення при застосуванні плацебо.
Рідко відмічались реакції підвищеної чутливості негайного типу (наприклад, бронхоспазм, задишка).
Дуже рідко - анафілаксія, ангіоневротичний набряк, порушення смаку та нюху.
Також дуже рідко при інтраназальному застосуванні ГКС відзначалися випадки перфорації носової перегородки чи підвищення внутрішньоочного тиску.
При тривалому застосуванні назальних ГКС у високих дозах можливий розвиток системних побічних ефектів. До потенційних системних ефектів відносяться синдром Кушинга, характерні ознаки кушингоида, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, катаракта, глаукома та, рідше, ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію або агресію (особливо у дітей).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не застосовувати в офтальмології.
При застосуванні препарату протягом длительног�� час (протягом декількох місяців і довше] необхідний періодичний огляд у лікаря для своєчасного виявлення можливих змін слизової оболонки порожнини носа.
У випадку розвитку локальної грибкової інфекції носа чи глотки може знадобитися припинення терапії препаратом та проведення спеціального лікування. Зберігається протягом тривалого часу подразнення слизової оболонки порожнини носа та глотки також є показанням до відміни терапії препаратом.
Пацієнти, які переходять на лікування назальним спреєм Нозефрин® після тривалої терапії ГКС системної дії, вимагають до себе особливої уваги. Скасування ГКС системної дії у таких хворих може призвести до недостатності функції надниркових залоз, відновлення якої може зайняти кілька місяців. У разі появи ознак надниркової недостатності слід відновити прийом системних ГКС і вжити інших необхідних заходів.
Під час переходу від лікування ГКС системної дії на лікування назальним спреєм Нозефрин® у деяких пацієнтів можуть виникнути симпт��ми відміни системних ГКС (наприклад, біль у суглобах та/іл і м'язах, відчуття втоми і депресія]. Таких пацієнтів необхідно переконувати у доцільності продовження лікування назальним спреєм Нозефрин®. Перехід від системних до місцевих ГКС може також виявити раніше розвинулися алергічні захворювання, такі як алергічний кон'юнктивіт та екзема, які маскувалися терапією ГКС системної дії.
Пацієнти, які застосовують ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ, мають потенційно зниженою імунною реактивністю і повинні бути попереджені про повышенном для них ризик зараження у разі контакту з хворими на деякі інфекційні захворювання (наприклад, вітряну віспу, кір), а також про необхідність консультації лікаря, якщо такий контакт відбувся.
Необхідний регулярний моніторинг за станом пацієнтів, які отримують препарат тривалий час. При тривалому застосуванні назальних ГКС у високих дозах можливий розвиток системних побічних ефектів. Ймовірність розвитку цих ефектів набагато менше, ніж при застосуванні системних ГКС, і може різнитися в окремих пацієнтів, �� також між різними ГКС. До потенційних системних ефектів відносяться синдром Кушинга, характерні ознаки кушингоида, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, катаракта, глаукома та, рідше, ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гиперакгивностъ, порушення сну, неспокій, депресію або агресію (особливо у дітей]. Рекомендується регулярно моніторувати зростання дітей, які отримують тривалу терапію мометазоном. При уповільненні зростання слід переглянути терапію з цєлью зниження дози мометазону до мінімальної ефективної дози, що дозволяє контролювати симптоми захворювання. Крім того, слід направити пацієнта на консультацію до педіатра. Лікування ГКС більш високими дозами, ніж рекомендовані, може призвести до клінічно значимого пригнічення функції надниркових залоз.
При появі ознак вираженої бактеріальної інфекції [наприклад, лихоманки, наполегливої і різкого болю з одного боку особи або зубного болю, припухлості в орбітальній або периорби-ментальною області] неоходима негайна консультація лікаря. При застосуванні мометазону в лікарській формі спрей назальний протягом 12 місяців не виникало ознак атрофії слизової оболонки порожнини носа.
Ефективність і безпека мометазону не вивчена при лікуванні односторонніх поліпів, поліпів, пов'язаних з муковиз-цидозом, і поліпів, які повністю закривають носову порожнину. Односторонні поліпи неправильної форми або кровоточать поліпи слід додатково обстежити.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Так��ві про негативний вплив препарату в рекомендованих дозах на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, а також виконувати інші види діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, відсутні.Свідчення
- сезонний або цілорічний алергічні риніти у дорослих, підлітків і дітей з 2 років;
- гострий синусит або загострення хронічного синуситу у дорослих (у тому числі літнього віку) і підлітків з 12 років у складі комплексної терапії;
- гострий риносинуст - з ле��кімі і помірно вираженими симптомами без ознак тяжкої бактеріальної інфекції у пацієнтів у віці 12 років і старше;
- профілактичне лікування сезонного алергічного риніту среднетяжела го і важкого перебігу у дорослих і підлітків з 12 років [рекомендується за 2-4 тижні до передбачуваного початку сезону пилкування];
- поліпоз носа, що супроводжується порушенням носового дихання і нюху, у дорослих [від 18 років].Протипоказання
-підвищена чутливість до мометазону або до будь-якого з компонентів, що входять до складу ��репарата:
-нещодавно перенесене оперативне втручання або травму носа з пошкодженням слизової оболонки порожнини носа - до загоєння рани [у зв'язку з інгібуючим дією ГКС на процеси загоєння);
-дитячий вік (при сезонному і цілорічному алергічних ринкггах - до 2 років, при гострому синуств або загостренні хронічного синуситу - до 12 років, при поліпозі - до 18 років) в зв'язку з відсутністю відповідних даних.
З обережністю
-туберкульозна інфекція (активна або латентна) респіраторного тракту;>
-нелікована грибкова, бактеріальна, системна вірусна інфекція або інфекція, викликана Herpes simplex з ураженням очей (у вигляді виключення можливе застосування препарату при таких інфекціях за вказівкою лікаря);
-нелікована місцева інфекція з залученням у процес слизової оболонки порожнини носа;
-тривала терапія глюкокортикостероїдами системної дії;
-вагітність;
-період грудного вигодовування.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Досліджень де��дії препарату у вагітних та у жінок, які годують груддю, не проводилося.
Як і при застосуванні інших назальних ГКС, Нозефрин® слід застосовувати при вагітності і в період грудного вигодовування тільки у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або новонародженого. Новонароджені, матері яких під час вагітності застосовували Нозефрин®, повинні бути ретельно обстежені для виявлення можливої гіпофункції надниркових залоз.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні мометазона з лоратадином спостерігалася гарна переносимість пацієнтами. Не було відзначено будь-якого впливу мометазону на концентрацію лоратадину або його основного метаболіту в плазмі крові. Дослідження взаємодії з іншими препаратами не проводилися.
