Дозировка
Внутрь. Принимать в любое время суток независимо от приема пищи. Перед началом лечения препаратом следует попытаться добиться контроля гиперхолестеринемии с помощью диеты, физических упражнений и снижения массы тела у пациентов с ожирением, а также терапией основного заболевания. При назначении препарата пациенту необходимо рекомендовать стандартную гипохолестеринемическую диету, которой он должен придерживаться в течение всего периода терапии. Доза препарата варьируется от 10 мг до 80 мг 1 раз в сутки и титруется с учетом исходного содержания ХС-ЛПНП, цели терапии и индивидуального эффекта на проводимую терапию. Максимальная суточная доза препарата для однократного приема составляет 80мг.
Лекарственная форма
Капсулы твердые желатиновые, №0, корпус и крышечка светло-желтого цвета с бежевым оттенком, непрозрачные.
Состав
таб.
аторвастатина кальция тригидрат 43.37 мг,
что соответствует содержанию аторвастатина 40 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 174.83 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 60 мг, натрия лаурилсульфат - 2 мг, повидон К17 - 10 мг, кальция карбонат - 70 мг, карбоксиметилкрахмал натрия - 16 мг, магния стеарат - 3.8 мг.
Состав корпуса капсулы: краситель железа оксид желтый - 0.1763%, титана диоксид - 0.9744%, желатин - до 100%.
Состав крышечки капсулы: краситель железа оксид желтый - 0.1763%, титана диоксид - 0.9744%, желатин - до 100%.
Фармакологическое действие
Синтетическое гиполипидемическое средство. Аторвастатин - селективный конкурентный ингибитор З-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзим А-редуктазы (ГМГ-КоА-редуктазы), ключевого фермента, превращающего 3-гидрокси-З-метилглутарил-КоА в мевалонат - предшественник стеролов, включая холестерин. У пациентов с гомозиготной и гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, несемейными формами гиперхолестеринемии и смешанно дислипидемией аторвастатин снижает концентрацию в плазме крови общего холестерина (ХС), холестерина липопротеинов низко плотности (ХС-ЛПНП) и аполипопротеина В (Апо-В), а также холестерина липопротеинов очень низкой плотности (ХС-ЛПОНП) и триглицеридов (ТГ), вызывает неустойчивое повышение концентрации холестерин липопротеинов высокой плотности (ХС-ЛПВП). Аторвастатин снижает концентрацию холестерина и липопротеинов в плазме крови, ингибируя
ГМГ-КоА-редуктазу и синтез холестерина в печени и, увеличивая число «печеночных» рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, что приводит к усилению захвата и катаболизма ХС-ЛПНП.
Аторвастатин уменьшает образование ХС-ЛПНП и число частиц ЛПНП, вызывает выраженное и стойкое повышение активности ЛПНП-рецепторов в сочетании с благоприятными качественными изменениями ЛПНП-частиц, а также снижает концентрацию ХС-ЛПНП у пациентов с гомозиготной наследственной семейной гиперхолестеринемией, устойчивой к терапии другими гиполипидемическими средствами.
Фармакокинетика
Аторвастатин быстро абсорбируется из ЖКТ. Абсолютная биодоступность низкая - около 12%, что обусловлено пресистемным клиренсом в слизистой оболочке ЖКТ и/или вследствие "первого прохождения" через печень, преимущественно в месте действия.
Аторвастатин метаболизируется при участии изофермента CYP3A4 с образованием ряда веществ, которые являются ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы.
T1/2 из плазмы составляет около 14 ч, хотя T1/2 ингибитора активности ГМГ-КоА-редуктазы составляет приблизительно 20-30 ч, что обусловлено участием активных метаболитов.
Связывание с белками плазмы составляет 98%.
Аторвастатин выводится в форме метаболитов преимущественно с желчью.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: > 1% - бессонница, головокружение; < 1% - головная боль, астения, недомогание, сонливость, кошмарные сновидения, парестезии, периферическая невропатия, амнезия, эмоциональная лабильность, атаксия, паралич лицевого нерва, гиперкинезы, мигрень, депрессия, гипестезия, потеря сознания.
Со стороны органов чувств: < 1% - амблиопия, звон в ушах, сухость конъюнктивы, нарушение аккомодации, кровоизлияние в сетчатую оболочку глаза, глухота, глаукома, паросмия, потеря вкусовых ощущений, извращение вкуса.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: > 1% - боль в груди; < 1% - сердцебиение, симптомы вазодилатации, ортостатическая гипотензия, повышение АД, флебит, аритмия, стенокардия.
Со стороны системы кроветворения: < 1% - анемия, лимфоаденопатия, тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы: > 1% - бронхит, ринит; < 1% - пневмония, диспноэ, обострение бронхиальной астмы, носовое кровотечение.
Со стороны пищеварительной системы: > 1% - тошнота; < 1% - изжога, запор или диарея, метеоризм, гастралгия, боль в животе, снижение или повышение аппетита, сухость во рту, отрыжка, дисфагия, рвота, стоматит, эзофагит, глоссит, эрозивно-язвенные поражения слизистой оболочки полости рта, гастроэнтерит, гепатит, желчная колика, хейлит, язва двенадцатиперстной кишки, панкреатит, холестатическая желтуха, нарушение функции печени, ректальное кровотечение, мелена, кровоточивость десен, тенезмы.
Со стороны костно-мышечной системы: > 1% - артрит; < 1% - судороги мышц ног, бурсит, тендосиновит, миозит, миопатия, артралгии, миалгия, рабдомиолиз, кривошея, мышечный гипертонус, контрактуры суставов, отечность суставов, тендопатия (в некоторых случаях с разрывом сухожилий).
Со стороны мочеполовой системы: > 1% - урогенитальные инфекции, периферические отеки; < 1% - дизурия (в т.ч. поллакиурия, никтурия, недержание мочи или задержка мочеиспускания, императивные позывы на мочеиспускание), лейкоцитурия, нефрит, гематурия, вагинальное кровотечение, нефроуролитиаз, метроррагия, эпидидимит, снижение либидо, импотенция, нарушение эякуляции.
Дерматологические реакции: > 1% - алопеция, ксеродермия, фотосенсибилизация, повышенное потоотделение, экзема, себорея, экхимозы, петехии.
Со стороны эндокринной системы: < 1% - гинекомастия, мастодиния.
Со стороны обмена веществ: < 1% - увеличение массы тела, обострение подагры.
Аллергические реакции: < 1% - кожный зуд, кожная сыпь, контактный дерматит, редко - крапивница, ангионевротический отек, отек лица, анафилаксия, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Лабораторные показатели: < 1% - гипергликемия, гипогликемия, повышение сывороточной КФК, альбуминурия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До начала и во время лечения аторвастатином, особенно при появлении симптомов поражения печени, необходимо контролировать показатели функции печени. При повышении уровня трансаминаз их активность следует контролировать вплоть до нормализации. Если активность АСТ или АЛТ, более чем в 3 раза превышающая норму, сохраняется, рекомендуется снижение дозы или отмена аторвастатина.
При появлении на фоне лечения симптомов миопатии следует определить активность КФК. Если значительное повышение уровня КФК сохраняется, то рекомендуется снизить дозу или отменить аторвастатин.
Риск миопатии во время лечения аторвастатином повышается при одновременном применении циклоспорина, фибратов, эритромицина, противогрибковых препаратов, относящихся к азолам, и ниацина.
Существует вероятность развития следующих побочных реакций, однако не во всех случаях установлена четкая связь с приемом аторвастатина: судороги мышц, миозит, миопатия, парестезия, периферическая невропатия, панкреатит, гепатит, холестатическая желтуха, анорексия, рвота, алопеция, зуд, сыпь, импотенция, гипергликемия и гипогликемия.
У детей опыт применения аторвастатина в дозе до 80 мг/сут ограничен.
С осторожностью применяют аторвастатин у пациентов с хроническим алкоголизмом.
Показания
• Первичная гиперхолестеринемия (гетерозиготная семейная и несемейная гиперхолестеринемия (тип IIа по классификации Фредриксона);
• Комбинированная (смешанная) гиперлипидемия (типа IIа и IIb по классификации Фредриксона);
• Дисбеталипопротеинемия (тип III по классификации Фредриксона) (в качестве дополнения к гипохолестериновой диете);
• Семейная эндогенная гипертриглицеридемия (тип IV по классификации Фредриксона), резистентная к гипохолестериновой диете;
• Гомозиготная семейная гиперхолестеринемия при недостаточной эффективности диетотерапии и других нефармакологических методов лечения;
• Первичная профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов без клинических признаков ишемической болезни сердца, но имеющих несколько факторов риска ее развития: возраст старше 55 лет, никотиновая зависимость, артериальная гипертензия, сахарный диабет, низкие концентрации ХС-ЛПВП в плазме крови, генетическая предрасположенность, в том числе на фоне дислипидемии;
• Вторичная профилактика сердечно-сосудист
Противопоказания
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата. Активное заболевание печени или повышение активности «печеночных» трансаминаз в плазме крови неясного генеза более чем в 3 раза по сравнению с верхней границей нормы (ВГН). Возраст до 18 лет (недостаточно клинических данных по эффективности и безопасности препарата в данной возрастной группе).
Применение у женщин репродуктивного возраста, не пользующихся адекватными методами контрацепции. Беременность, период грудного вскармливания. Непереносимость лактозы, дефицит лактазы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
Аторвастатин противопоказан к применению при беременности и в период лактации (грудного вскармливания).
Неизвестно, выделяется ли аторвастатин с грудным молоком. Учитывая возможность нежелательных явлений у грудных детей, при необходимости применения препарата в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Женщины репродуктивного возраста во время лечения должны пользоваться адекватными методами контрацепции. Аторвастатин можно применять у женщин репродуктивного возраста только в том случае, если вероятность беременности очень низкая, а пациентка информирована о возможном риске лечения для плода.
Противопоказание: заболевания печени в активной стадии.
До начала и во время лечения аторвастатином, особенно при появлении симптомов поражения печени, необходимо контролировать показатели функции печени. При повышении уровня трансаминаз их активность следует контролировать вплоть до нормализации. Если активность АСТ или АЛТ, более чем в 3 раза превышающая норму, сохраняется, рекомендуется снижение дозы или отмена аторвастатина.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении аторвастатина с дигоксином незначительно повышается концентрация дигоксина в плазме крови.
Дилтиазем, верапамил, израдипин ингибируют изофермент CYP3A4, который участвует в метаболизме аторвастатина, поэтому при одновременном применении с этими блокаторами кальциевых каналов возможно повышение концентрации аторвастатина в плазме крови и увеличение риска развития миопатии.
При одновременном применении итраконазола значительно повышается концентрация аторвастатина в плазме крови, по-видимому, вследствие ингибирования итраконазолом его метаболизма в печени, который происходит при участии изофермента CYP3A4; повышение риска развития миопатии.
При одновременном применении колестипола возможно уменьшение концентрации аторвастатина в плазме крови, при этом гиполипидемический эффект усиливается.
При одновременном применении антациды, содержащие магния гидроксид и алюминия гидроксид, снижают концентрацию аторвастатина примерно на 35%.
При одновременном применении циклоспорина, фибратов (в т.ч. гемфиброзила), противогрибковых препаратов производных азола, никотиновой кислоты повышается риск развития миопатии.
При одновременном применении эритромицина, кларитромицина умеренно повышается концентрация аторвастатина в плазме, повышается риск развития миопатии.
При одновременном применении этинилэстрадиола, норэтистерона (норэтиндрона) незначительно повышается концентрация этинилэстрадиола, норэтистерона и (норэтиндрона) в плазме крови.
При одновременном применении ингибиторов протеаз повышается концентрация аторвастатина в плазме крови, т.к. ингибиторы протеаз являются ингибиторами изофермента CYP3А4.
(6497)
Дозування
Всередину. Приймати в будь-який час доби незалежно від прийому їжі. Перед початком лікування препаратом слід спробувати домогтися контролю гіперхолестеринемії за допомогою дієти, фізичних вправ та зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, а також терапією основного захворювання. При призначенні препарату пацієнту необхідно рекомендувати стандартну гипохолестеринемическую дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього періоду терапії. Доза препарату варіюється від 10 мг до 80 мг 1 раз на добу та титрується з облік��м вихідного вмісту ХС-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуального ефекту на проведену терапію. Максимальна добова доза препарату для одноразового прийому становить 80мг.
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, №0, корпус і кришечка світло-жовтого кольору з бежевим відтінком, непрозорі.Склад
таб.
аторвастатину кальцію тригідрат 43.37 мг,
що відповідає змісту аторвастатину 40 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 174.83 мг, целюлоза мікрокристалічна - 60 мг, натрію лаурилсульфат - 2 мг, повідон К17 - 10 мг, кальцію карбонат - 70 мг, карбоксиметилкрахмал натрію - 16 мг, магнію стеарат - 3.8 мг.
Склад корпусу капсули: барвник заліза оксид жовтий - 0.1763%, титану діоксид - 0.9744%, желатин - до 100%.
Склад кришечки капсули: барвник заліза оксид жовтий - 0.1763%, титану діоксид - 0.9744%, желатин - до 100%.Фармакологічна дія
Синтетичне гіполіпідемічну засіб. Аторвастатин - селективний конкурентний інгібітор З-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А-редуктази (ГМГ-КоА-редуктази), ключового ферменту, превращающего 3-гідрокси-З-метилглутарил-КоА в мевалонат - попередник стеролів, включаючи холестерин. У пацієнтів з гомозиготною і гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, несемейными формами гіперхолестеринемії та змішано дислипидемией аторвастатин знижує концентрацію в плазмі крові загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів низько щільності (ХС-ЛПНЩ) та аполіпопротеїну В (Апо-В), а також холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ), викликає нестійке підвищення концентрації холестерин липопротеинов високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Аторвастатин знижує концентрацію холестерину і ліпопротеїнів у плазмі, інгібуючи
ГМГ-КоА-редуктазу та синтез холестерину в печінці і збільшуючи число печінкових» рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ХС-ЛПНЩ.
Аторвастатин зменшує утворення ХС-ЛПНЩ і число частинок ЛПНЩ, викликає виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів у поєднанні зі сприятливими якісними змінами ЛПНЩ-частинок, а також знижує концентру��ію ХС-ЛПНЩ у пацієнтів із гомозиготною спадковою родинною гіперхолестеринемією, стійкій до терапії іншими гіполіпідемічними засобами.Фармакокінетика
Аторвастатин швидко абсорбується з ШКТ. Абсолютна біодоступність низька - близько 12%, що обумовлена пресистемним кліренсом у слизовій оболонці ШЛУНКОВО-кишкового тракту і/або внаслідок "першого проходження" через печінку, переважно у місці дії.
Аторвастатин метаболізується за участі ізоферменту CYP3A4 з утворенням ряду речовин, які є інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази.
T1/2 з плазми становить близько 14 год, хоча T1/2 активності інгібітора ГМГ-КоА-редуктази становить приблизно 20-30 год, що зумовлено участю активних метаболітів.
Зв'язування з білками плазми становить 98%.
Аторвастатин виводиться у формі метаболітів переважно з жовчю.Побічні дії
З боку нервової системи: > 1% - безсоння, запаморочення; < 1% - головний біль, астенія, нездужання, сонливість, жахливі сновидіння, парестезії, периферична невропатія, амнезія, емоційна лабильн��сть, атаксія, параліч лицьового нерва, гіперкінези, мігрень, депресія, гіпестезія, втрата свідомості.
З боку органів чуття: < 1% - амбліопія, дзвін у вухах, сухість кон'юнктиви, порушення акомодації, крововилив в сітчасту оболонку ока, глухота, глаукома, паросмія, втрата смакових відчуттів, збочення смаку.
З боку серцево-судинної системи: > 1% - біль у грудях; < 1% - серцебиття, симптоми вазодилатації, ортостатична гіпотензія, підвищення артеріального тиску, флебіт, аритмія, стенокардія.
З боку системи кровотворення: < 1% - анемія, лімфоаденопатія, тромбоцитопенія.
З боку дихальної системи: > 1% - бронхіт, риніт; < 1% - пневмонія, диспное, загострення бронхіальної астми, носова кровотеча.
З боку травної системи: > 1% - нудота; < 1% - печія, запор або діарея, метеоризм, гастралгія, біль у животі, зниження або підвищення апетиту, сухість у роті, відрижка, дисфагія, блювання, стоматит, езофагіт, глосит, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки порожнини рота, гастроентерит, гепатит, жовчна коліка, хейліт, виразка двенадцатиперстної кишки, панкреатит, холестатична жовтяниця, порушення функції печінки, ректальна кровотеча, мелена, кровоточивість ясен, тенезми.
З боку кістково-м'язової системи: > 1% - артрит; < 1% - судоми м'язів ніг, бурсит, тендосиновіт, міозит, міопатія, артралгія, міалгія, рабдоміоліз, кривошия, м'язовий гіпертонус, контрактури суглобів, набряклість суглобів, тендопатия (в деяких випадках з розривом сухожиль).
З боку сечостатевої системи: > 1% - урогенітальні інфекції, периферичні набряки; < 1% - дизурія (у т. ч. полакіурія, ніктурія, нетримання сечі або затримка сечовипускання, імперативні позиви на сечовипускання), лейкоцитурія, нефрит, гематурія, вагінальне кровотеча, нефроуролитиаз, метрорагія, епідидиміт, зниження лібідо, імпотенція, порушення еякуляції.
Дерматологічні реакції: > 1% - алопеція, ксеродермія, фотосенсибілізація, підвищене потовиділення, екзема, себорея, екхімози, петехії.
З боку ендокринної системи: < 1% - гінекомастія, мастодиния.
З боку обміну речовин: < 1% - збільшення маси тіла, загострення подагри.
Алергічні реакції: < 1% - шкірний свербіж, шкірний висип, контактний дерматит, рідко - кропив'янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, анафілаксія, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Лабораторні показники: < 1% - гіперглікемія, гіпоглікемія, підвищення сироваткової КФК, альбумінурія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
До початку і під час лікування аторвастатином, особливо при появі симптомів ураження печінки, необ��одимо контролювати показники функції печінки. При підвищенні рівня трансаміназ їх активність слід контролювати аж до нормалізації. Якщо активність АСТ або АЛТ більш ніж в 3 рази перевищує норму, зберігається, рекомендується зниження дози або відміна аторвастатину.
При появі на фоні лікування симптомів міопатії потрібно визначити активність КФК. Якщо значне підвищення рівня КФК, що зберігається, рекомендується понизити дозу або відмінити аторвастатин.
Ризик міопатії під час лікування аторвастатином підвищуєся при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, які належать до азолам, і ніацину.
Існує ймовірність розвитку таких побічних реакцій, проте не у всіх випадках встановлено чіткий зв'язок з прийомом аторвастатину: судоми м'язів, міозит, міопатія, парестезії, периферична невропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, анорексія, блювання, алопеція, свербіж, висип, імпотенція, гіперглікемія та гіпоглікемія.
У дітей досвід застосування аторвастатину у дозі до 80 мг/добу об��ічен.
З обережністю застосовують аторвастатин у пацієнтів з хронічним алкоголізмом.Свідчення
• Первинна гіперхолестеринемія (гетерозиготна сімейна і несімейна гіперхолестеринемія (тип ІІа за класифікацією Фредріксона);
• Комбінована (змішана) гіперліпідемія (типи ІІа і IIb за класифікацією Фредріксона);
• Дисбеталипопротеинемия (тип III за класифікацією Фредріксона) (як доповнення до гипохолестериновой дієті);
• Сімейна ендогенна гіпертригліцеридемія (тип IV за класифікацією Фредриксону), резистентна до гипохолестериновой дієті;
• Гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія при недостатній ефективності дієтотерапії та інших нефармакологічних методів лікування;
• Первинна профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів без клінічних ознак ішемічної хвороби серця, але які мають кілька факторів ризику її розвитку-вік старше 55 років, нікотинова залежність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низькі концентрації ХС-ЛПВЩ в плазмі крові, генетична предрасположенность, у тому числі на тлі дисліпідемії;
• Вторинна профілактика серцево-судинніПротипоказання
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Активне захворювання печінки або підвищення активності «печінкових» трансаміназ у плазмі крові неясного генезу більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми (ВМН). Вік до 18 років (недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки препарату у даній віковій групі).
Застосування у жінок репродуктивного віку, які не користуються адеквапосадовими методами контрацепції. Вагітність, період грудного вигодовування. Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Аторвастатин протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Невідомо, чи виділяється аторвастатин з грудним молоком. Враховуючи можливість небажаних явищ у грудних дітей, при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Жінки репродуктивного віку під час лікування повинні користуватися адекватними методами контрацепції. Аторвастатин можна застосовувати у жінок репродуктивного віку тільки у тому випадку, якщо ймовірність вагітності дуже низька, а пацієнтка поінформована про можливий ризик лікування для плода.
Протипоказання: захворювання печінки в активній стадії.
До початку і під час лікування аторвастатином, особливо при появі симптомів ураження печінки, необхідно контролювати показники функції печінки. При підвищення�� рівня трансаміназ їх активність слід контролювати аж до нормалізації. Якщо активність АСТ або АЛТ більш ніж в 3 рази перевищує норму, зберігається, рекомендується зниження дози або відміна аторвастатину.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні аторвастатину з дигоксином незначно підвищується концентрація дигоксину в плазмі крові.
Дилтіазем, верапаміл, ізрадипін інгібують ізофермент CYP3A4, який бере участь у метаболізмі аторвастатину, тому при одночасному застосуванні з цими блокаторіві кальцієвих каналів можливе підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові і збільшення ризику розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні ітраконазолу значно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові, мабуть, внаслідок інгібування ітраконазолом його метаболізму в печінці, який відбувається за участю ізоферменту CYP3A4; підвищення ризику розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні колестиполу можливе зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові, при цьому гиполипидемическ��ї ефект посилюється.
При одночасному застосуванні антациди, що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, знижують концентрацію аторвастатину приблизно на 35%.
При одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів (у т. ч. гемфиброзила), протигрибкових препаратів похідних азола, нікотинової кислоти підвищується ризик розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні еритроміцину, кларитроміцину помірно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії.
При одночасному застосування етинілестрадіолу, норэтистерона (норетиндрону) незначно підвищується концентрація етинілестрадіолу, норэтистерона і (норетиндрону) в плазмі крові.
При одночасному застосуванні інгібіторів протеаз підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові, оскільки інгібітори протеаз є інгібіторами ізоферменту CYP3A4.
