Дозировка
Данный препарат назначается в качестве дополнения к диете и физическим нагрузкам для снижения уровня глюкозы крови, его введение должно быть приурочено к приемам пищи. Препарат принимают внутрь перед основными приемами пищи. Рекомендуется принимать препарат за 15 мин до основного приема пищи. Допускается прием препарата в интервале от 0 до 30 мин. Пациенты, у которых возможны пропуски приема пищи (или дополнительные приемы пищи), должны получить инструкцию соответственно, о пропуске (или дополнительном приеме) дозы препарата. Доза подбирается индивидуально для каждого пациента в зависимости от уровня глюкозы в крови. Помимо контроля уровня глюкозы в крови, который осуществляет сам пациент, также необходимо, чтобы уровень глюкозы в крови периодически определял врач, что позволит установить минимальную эффективную дозу для данного пациента. Уровень гликозилированного гемоглобина также является показателем ответа пациента на терапию. У пациентов с сахарным диабетом 2 типа, у которых сахарный диабет обычно хорошо контролируется с помощью диеты, в периоды временной потери гликемического контроля может оказаться достаточным проведение короткого курса терапии репаглинидом. Рекомендуемая начальная разовая доза перед основным приемом пищи составляет 0.5 мг. Коррекция дозы проводится 1 раз в неделю или 1 раз в 2 недели (при этом ориентируются на уровень глюкозы в крови как на показатель ответа на терапию). Если пациент переходит с приема другого перорального гипогликемического средства на лечение препаратом НовоНорм®, то рекомендованная начальная доза перед каждым основным приемом пищи должна быть 1 мг. Рекомендуемая максимальная разовая доза перед основными приемами пищи составляет 4 мг. Суммарная максимальная суточная доза не должна превышать 16 мг. Пациенты, которые уже получали ранее другие пероральные гипогликемические препараты Перевод пациентов с терапии другими пероральными гипогликемическими препаратами на терапию репаглинидом можно осуществлять сразу. Вместе с тем, не выявлено точного соотношения между дозой репаглинида и дозой других гипогликемических препаратов. Рекомендованная максимальная начальная доза для пациентов, которые переводятся на репаглинид, составляет 1 мг перед каждым основным приемом пищи. Комбинированная терапия В случае неадекватного контроля глюкозы в крови на монотерапии метформином или репаглинидом, репаглинид может назначаться в комбинации с метформином. При этом используется такая же начальная доза репаглинида, как и при монотерапии. Затем дозу каждого препарата корректируют в зависимости от достигнутого уровня глюкозы в крови.
Передозировка
В случае передозировки препарата НовоНорм® возможно появление симптомов гипогликемии: чувство голода, повышенное потоотделение, сердцебиение, тремор, тревожность, головная боль, бессонница, раздражительность, депрессия, нарушение речи и зрения.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
репаглинид1 мг
Вспомогательные вещества: полоксамер 188, повидон, меглюмин, крахмал кукурузный, кальция гидрофосфат безводный, целлюлоза микрокристаллическая (E460), глицерол 85%, полиакрилат калия (калия полиакрилин), магния стеарат, краситель железа оксид желтый (E172).
Фармакологическое действие
Пероральный гипогликемический препарат нового поколения короткого действия. Быстро снижает содержание глюкозы в крови, стимулируя выделение инсулина поджелудочной железой. Связывается на мембране бета-клеток со специфическим для данного препарата белком-рецептором. Это приводит к блокированию АТФ-зависимых калиевых каналов и деполяризации клеточной мембраны, что, в свою очередь, способствует открытию кальциевых каналов. Поступление кальция внутрь бета-клетки стимулирует секрецию инсулина. У больных сахарным диабетом 2 типа инсулинотропная реакция наблюдается в течение 30 мин после приема препарата внутрь. Это обеспечивает снижение уровня глюкозы в крови в течение всего периода приема пищи. При этом уровень репаглинида в плазме быстро снижается и через 4 ч после приема препарата в плазме пациентов с сахарным диабетом 2 типа обнаруживаются низкие концентрации препарата. Дозозависимое снижение уровня глюкозы в крови отмечается у пациентов с сахарным диабетом 2 типа при назначении репаглинида в диапазоне доз от 0.5 до 4 мг. Репаглинид следует принимать перед приемом пищи за 0-30 мин (препрандиальное дозирование).
Фармакокинетика
Всасывание
Репаглинид быстро абсорбируется из ЖКТ, что сопровождается быстрым повышением концентрации в плазме. Cmax в плазме достигается в течение 1 ч после приема. После достижения Cmax содержание репаглинида в плазме быстро снижается, и препарат полностью выводится из организма в течение 4-6 ч. Фармакокинетика репаглинида характеризуется средней абсолютной биодоступностью, равной 63% (коэффициент вариабельности равен 11%).
Распределение
Фармакокинетика репаглинида характеризуется низким Vd (30 л) - в соответствии с распределением во внутриклеточной жидкости, а также быстрой элиминацией из крови. Репаглинид в организме человека характеризуется высокой степенью связывания с белками плазмы (более 98%).
Метаболизм
Репаглинид полностью метаболизируется, преимущественно под воздействием CYP2C8, но также, хотя и в меньшей степени - CYP3A4, и при этом не было идентифицировано метаболитов, оказывающих клинически значимое гипогликемическое действие.
Выведение
Репаглинид и его метаболиты выводятся преимущественно с желчью. Менее 2% препарата обнаруживается в кале в неизменном виде. Небольшая часть (приблизительно 8%) от введенной дозы обнаруживается в моче, преимущественно в форме метаболитов. T1/2 составляет приблизительно 1 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические параметры репаглинида при однократном введении и в состоянии равновесия оценивали у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и нарушением функции почек различной степени тяжести. Значения AUC и Cmax были одинаковыми у пациентов с нормальной функцией почек и у пациентов с нетяжелым или умеренным снижением функции почек (средние значения составляли 56.7 нг/мл ч по сравнению с 57.2 нг/мл ч, и 37.5 нг/мл по сравнению с 37.7 нг/мл, соответственно). У пациентов с тяжелым нарушением функции почек отмечались повышенные значения AUC и Сmах (98 нг/мл ч и 50.7 нг/мл, соответственно), однако это исследование выявило наличие лишь слабой корреляции между концентрацией репаглинида и клиренсом креатинина. Представляется, что пациентам с нарушенной функцией почек нет необходимости проводить корректировку начальной дозы. Однако, последующее увеличение дозы у пациентов с сахарным диабетом 2 типа в сочетании с тяжелым нарушением функции почек, при котором требуется проведение гемодиализа, следует проводить с осторожностью.
Было проведено открытое исследование, предусматривавшее однократный прием репаглинида 12 здоровыми добровольцами, а также 12 пациентами с хроническим заболеванием печени (ХЗП), которое классифицировалось по шкале Чайлд-Пью, а также по значению клиренса креатинина. У пациентов со среднетяжелым или тяжелым нарушением функции печени выявлялись более высокие и сохранявшиеся более продолжительное время концентрации общего и несвязанного репаглинида в сыворотке, чем у здоровых добровольцев (AUC у здоровых добровольцев составляло 91.6 нг/мл ч; AUC у пациентов с ХЗП - 368.9 нг/мл ч;
Побочные действия
Наиболее частыми побочными эффектами являются изменения уровня глюкозы в крови, т.е., гипогликемия. Частота таких реакций зависит, как и при применении любого вида терапии сахарного диабета, от индивидуальных факторов, таких как пищевые привычки, дозировка препарата, физическая нагрузка и стресс.
Аллергические реакции: зуд, сыпь, крапивница; очень редко - реакции генерализованной гиперчувствительности или иммунологические реакции, такие как васкулиты.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия. Как и при применении других гипогликемических средств, при применении репаглинида может развиваться гипогликемия, которая проявляется следующими симптомами: ощущение тревоги, головокружение, потливость, тремор, голод, трудность сконцентрировать внимание. Эти реакции в большинстве случаев бывают нетяжелыми и их можно устранить приемом углеводов. При тяжелых реакциях (гипогликемия с потерей сознания, гипогликемическая кома) может потребоваться медицинская помощь, в частности, внутривенное введение декстрозы (глюкозы). Однако, такие реакции встречаются крайне редко, невозможно определить их частоту, исходя из имеющихся данных. Риск развития гипогликемии может возрастать при взаимодействиях репаглинида с другими лекарственными средствами.
Со стороны органа зрения: расстройства зрения. Изменения уровня глюкозы в крови могут приводить к расстройствам зрения, особенно на начальном этапе терапии гипогликемическими препаратами.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Репаглинид не рекомендуется назначать одновременно с гемфиброзилом. Однако, если такая комбинированная терапия необходима, при ее проведении следует осуществлять тщательный контроль уровня глюкозы в крови, поскольку может потребоваться снижение дозы репаглинида.
Репаглинид показан при неудовлетворительном контроле гликемии и сохранении симптомов сахарного диабета на фоне диетотерапии и физических упражнений, его введение должно быть приурочено к приемам пищи.
Поскольку репаглинид является препаратом, стимулирующим секрецию инсулина, он может вызывать гипогликемию. При комбинированной терапии риск гипогликемии повышается.
У пациента с достигнутой стабилизацией сахарного диабета с помощью какого-либо гипогликемического препарата воздействие какого-либо стрессорного фактора, например, лихорадки, травмы, инфекции, или хирургического вмешательства может привести к ухудшению контроля гликемии. В таких случаях может потребоваться отмена репаглинида и временное назначение инсулинотерапии.
Гипогликемический эффект пероральных гипогликемических препаратов у многих пациентов со временем ослабевает. Это может быть обусловлено как прогрессированием тяжести течения сахарного диабета, так и ослаблением ответа на препарат. Данный феномен известен как "вторичная резистентность", и его следует отличать от "первичной резистентности", при которой препарат оказывается неэффективен у конкретного пациента уже при первом назначении. Перед тем, как расценивать ситуацию у пациента как "вторичную резистентность", следует произвести коррекцию дозы, а также проверить точность выполнения пациентом рекомендаций по диете и физическим нагрузкам.
У пациентов с истощением, а также пациентов, получающих неполноценное питание, необходима осторожность при выборе начальной и поддерживающей дозы, и ее титрации, во избежание гипогликемических реакций.
Назначение обычных доз репаглинида у пациентов с нарушенной функцией печени может приводить к более высоким концентрациям репаглинида и его метаболитов, чем у пациентов с нормальной функцией печени. В связи с этим, пациентам с нарушенной функцией печени репаглинид следует назначать с осторожностью. Чтобы в полной мере оценить ответ на терапию, следует удлинить интервалы коррекции дозы.
Хотя выявляется лишь слабая связь между концентрацией репаглинида и клиренсом креатинина, общий клиренс препаратов в плазме у пациентов с тяжелым поражением почек снижается. Поскольку у пациентов с сахарным диабетом и поражением почек чувствительность к инсулину повышена, подбор дозы таким пациентам следует производить с осторожностью.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Способность пациентов к концентрации внимания и скорость реакции могут нарушаться во время гипогликемии и гипергликемии, что может представлять опасность в тех ситуациях, когда эта способность особенно необходима (например, при управлении автомобилем или работе с машинами и механизмами). Пациентам необходимо рекомендов
Показания
— сахарный диабет 2 типа при неэффективности диетотерапии, снижения массы тела и физических нагрузок.
У пациентов с сахарным диабетом 2 типа репаглинид также можно применять в комбинации с метформином в случаях, когда не удается добиться удовлетворительного контроля гликемии с помощью монотерапии репаглинидом или метформином.
Противопоказания
— сахарный диабет 1 типа;
— диабетический кетоацидоз;
— диабетическая прекома и кома;
— инфекционные заболевания, большие хирургические вмешательства и другие состояния, требующие проведения инсулинотерапии;
— беременность;
— период кормления грудью;
— известная повышенная чувствительность к репаглиниду или к любому из компонентов препарата.
Клинических исследований у пациентов в возрасте моложе 18 лет и старше 75 лет не проводилось.
С осторожностью (необходимость более тщательного наблюдения) следует применять при нарушении функции печени, лихорадочном синдроме, хронической почечной недостаточности, алкоголизме, общем тяжелом состоянии, неполноценном питании.
Лекарственное взаимодействие
Необходимо принимать во внимание возможное взаимодействие репаглинида с препаратами, влияющими на метаболизм глюкозы.
Репаглинид метаболизируется преимущественно под влиянием ферментов CYP2C8 и CYP3A4. Наиболее важным ферментом, участвующим в метаболизме репаглинида, является CYP2C8, а сильные ингибиторы CYP3A4 имеют лишь ограниченное значение, однако их относительный вклад может повышаться в случаях, когда происходит ингибирование CYP2C8. Последующий метаболизм, и, таким образом, клиренс репаглинида, могут изменяться под воздействием препаратов, которые оказывают влияние, подавляя или активизируя ферменты из группы цитохрома Р450. Особую осторожность следует соблюдать при одновременном назначении с репаглинидом ингибиторов CYP2C8 и CYP3A4. Исследования по лекарственным взаимодействиям у здоровых добровольцев показали, что одновременное назначение гемфиброзила (по 600 мг 2) - ингибитора CYP2C8
(888)
Дозування
Даний препарат призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження рівня глюкози крові, його введення повинно бути приурочено до прийомів їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі. Рекомендується приймати препарат за 15 хв до основного прийому їжі. Допускається прийом препарату в інтервалі від 0 до 30 хв. Пацієнти, у яких можливі пропуски прийому їжі (або додаткові прийоми їжі), повинні отримати інструкцію відповідно, про пропуск (або додатковому прийомі дози препарата. Доза підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від рівня глюкози в крові. Окрім контролю рівня глюкози в крові, який здійснює сам пацієнт, також необхідно, щоб рівень глюкози в крові періодично визначав лікар, що дозволить встановити мінімальну ефективну дозу для даного пацієнта. Рівень глікозильованого гемоглобіну також є показником відповіді пацієнта на терапію. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, у яких цукровий діабет зазвичай добре контролюється за допомогою дієти, в періоди вр��тимчасовій втрати глікемічного контролю може виявитися достатнім проведення короткого курсу терапії репаглинидом. Рекомендована початкова разова доза перед основним прийомом їжі становить 0.5 мг. Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз у 2 тижні (при цьому орієнтуються на рівень глюкози в крові як на показник відповіді на терапію). Якщо пацієнт переходить з прийому іншого перорального гіпоглікемічного засобу на лікування препаратом НовоНорм®, то рекомендована початкова доза перед кожним основним прийомом їжі повинна быть 1 мг. Рекомендована максимальна разова доза перед основними прийомами їжі становить 4 мг. Сумарна максимальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг. Пацієнти, які вже раніше отримували інші пероральні гіпоглікемічні препарати Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглинидом можна здійснювати відразу. Разом з тим, не виявлено точного співвідношення між дозою репаглинида і дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза для пацієнтів, які переводяться на репаглінід, становить 1 мг перед кожним основним прийомом їжі. Комбінована терапія У разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном або репаглинидом, репаглінід може призначатися в комбінації з метформіном. При цьому використовується така ж початкова доза репаглинида, як і при монотерапії. Потім дозу кожного препарату коригують залежно від досягнутого рівня глюкози в крові.Передозування
У разі передозування препарату НовоНорм® можлива поява симптомів гіпоглікемії: відчуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, головний біль, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
репаглинид1 мг
Допоміжні речовини: полоксамер 188, повідон, меглюмин, крохмаль кукурудзяний, кальцію гідрофосфат безводний, целюлоза мікрокристалічна (E460), гліцерин 85%, поліакрилат калію (калію полиакрилин), магнію стеарат, барвник заліза оксид жовтий (E172).Фармакологічна дія
Пероральний р��погликемический препарат нового покоління короткої дії. Швидко знижує вміст глюкози в крові, стимулюючи виділення інсуліну підшлунковою залозою. Зв'язується на мембрані бета-клітин зі специфічним для даного препарату білком-рецептором. Це призводить до блокування АТФ-залежних калієвих каналів та деполяризації клітинної мембрани, що, в свою чергу, сприяє відкриттю кальцієвих каналів. Надходження кальцію всередину бета-клітини стимулює секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу инсулинотропная реакц��я спостерігається протягом 30 хв після прийому препарату всередину. Це забезпечує зниження рівня глюкози в крові протягом усього періоду прийому їжі. При цьому рівень репаглинида в плазмі швидко знижується і через 4 год після прийому препарату в плазмі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації препарату. Дозозалежне зниження рівня глюкози в крові відзначається у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу при призначенні репаглинида в діапазоні доз від 0.5 до 4 мг. Репаглінід слід приймати перед прийомом їжі за 0-30 хв (викл��андиальное дозування).Фармакокінетика
Всмоктування
Репаглінід швидко абсорбується з ШКТ, що супроводжується швидким підвищенням концентрації в плазмі. Cmax в плазмі досягається протягом 1 год після прийому. Після досягнення Cmax зміст репаглинида в плазмі швидко знижується, і препарат повністю виводиться з організму протягом 4-6 ч. Фармакокінетика репаглинида характеризується середньою абсолютною біодоступністю, яка дорівнює 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%).
Розподіл
Фармакокінетика репаглинида характ��ризуется низьким Vd (30 л) - у відповідності з розподілом у внутрішньоклітинній рідині, а також швидкою елімінацією з крові. Репаглінід в організмі людини характеризується високим ступенем зв'язування з білками плазми (більше 98%).
Метаболізм
Репаглінід повністю метаболізується, переважно під впливом CYP2C8, але також, хоча і в меншій мірі - CYP3A4, і при цьому не було ідентифіковано метаболітів, які чинять клінічно значуще гіпоглікемічну дію.
Виведення
Репаглінід та його метаболіти висновок��ться переважно з жовчю. Менше 2% препарату виявляється в калі в незмінному вигляді. Невелика частина (близько 8%) від введеної дози виявляється у сечі, переважно у формі метаболітів. T1/2 складає приблизно 1 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні параметри репаглинида при однократному введенні та в стані рівноваги оцінювали у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і порушенням функції нирок різного ступеня тяжкості. Значення AUC і Cmax були однаковими у пацієнтів з но��мальной функцією нирок і у пацієнтів з нетяжким або помірним зниженням функції нирок (середні значення становили 56.7 нг/мл год порівняно з 57.2 нг/мл год, і 37.5 нг/мл порівняно з 37.7 нг/мл, відповідно). У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалися підвищені значення AUC і Смах (98 нг/мл год і 50.7 нг/мл, відповідно), однак це дослідження виявило наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглинида і кліренсом креатиніну. Представляється, що пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корировку початкової дози. Однак, подальше збільшення дози у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з важким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.
Було проведено відкрите дослідження, передбачала одноразовий прийом репаглинида 12 здоровими добровольцями, а також 12 пацієнтами з хронічним захворюванням печінки (ХЗП), яке класифікувалося за шкалою Чайлд-П'ю, а також за значенням кліренсу креатиніну. У пацієнтів із середньотяжким або тяжким нар��порушенням функції печінки виявлялись більш високі і зберігалися більш тривалий час концентрації загального та незв'язаного репаглинида в сироватці, ніж у здорових добровольців (AUC у здорових добровольців становила 91.6 нг/мл год; AUC у пацієнтів з ХЗП - 368.9 нг/мл год;Побічні дії
Найбільш частими побічними ефектами є зміни рівня глюкози в крові, тобто, гіпоглікемія. Частота таких реакцій залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, дозування п��епарата, фізичне навантаження і стрес.
Алергічні реакції: свербіж, висип, кропив'янка; дуже рідко - реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглинида може розвиватися гіпоглікемія, яка проявляється наступними симптомами: відчуття тривоги, запаморочення, пітливість, тремор, голод, труднощі сконцентрувати увагу. Ці реакції в більшості випадків бувають неважкими і їх можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях (гіпоглікемія з втратою свідомості, гіпоглікемічна кома) може знадобитися медична допомога, зокрема, внутрішньовенне введення декстрози (глюкози). Проте такі реакції зустрічаються вкрай рідко, неможливо визначити їх частоту, виходячи з наявних даних. Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглинида з іншими лікарськими засобами.
З боку органа зору: розлади зору. Зміни рівня глюкози в крові можуть призводити до розладів зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Репаглінід не рекомендується призначати одночасно з гемфіброзилом. Однак, якщо така комбінована терапія необхідна, під час її проведення слід здійснювати ретельний контроль рівня глюкози в крові, оскільки може знадобитися зниження дози репаглинида.
Репаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії і збереженні симптомів сахарного діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ, його введення повинно бути приурочено до прийомів їжі.
Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може викликати гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії підвищується.
У пацієнта з досягнутою стабілізацією цукрового діабету за допомогою якого-небудь гіпоглікемічного препарату вплив якого-небудь стрессорного фактора, наприклад, гарячки, травми, інфекції, або хірургічного втручання може призвести до ухудшению контролю глікемії. У таких випадках може знадобитися відміна репаглинида і тимчасове призначення інсулінотерапії.
Гіпоглікемічний ефект пероральних гіпоглікемічних препаратів у багатьох пацієнтів з часом слабшає. Це може бути обумовлено як прогресуванням важкості перебігу цукрового діабету, так і ослабленням відповіді на препарат. Цей феномен відомий як "вторинна резистентність", і його слід відрізняти від "первинної резистентності", при якій препарат виявляється неефективним у конкрет��ого пацієнта вже при першому призначенні. Перед тим, як розцінювати ситуацію у пацієнта як "вторинну резистентність", слід провести корекцію дози, а також перевірити точність виконання пацієнтом рекомендацій щодо дієти і фізичних навантажень.
У пацієнтів із виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової і підтримуючої дози, і її титрации, щоб уникнути гіпоглікемічних реакцій.
Призначення звичайних доз репаглинида у пацієнтів з порушеною функцією печени може призводити до більш високим концентраціям репаглинида і його метаболітів, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим, пацієнтам з порушеною функцією печінки репаглінід слід призначати з обережністю. Щоб повною мірою оцінити відповідь на терапію, слід подовжити інтервали корекції дози.
Хоча виявляється лише слабкий зв'язок між концентрацією репаглинида і кліренсом креатиніну, загальний кліренс препаратів у плазмі у пацієнтів з тяжким ураженням нирок знижується. Оскільки у пацієнтів з цукровим диабето�� і ураженням нирок підвищена чутливість до інсуліну, підбір дози таким пацієнтам слід проводити з обережністю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може бути небезпечним у тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з машинами та механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендовПо��азанія
— цукровий діабет 2 типу, при неефективності дієтотерапії, зниження маси тіла і фізичних навантажень.
У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу репаглінід також можна застосовувати у комбінації з метформіном у випадках, коли не вдається досягти задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглинидом або метформіном.Протипоказання
— цукровий діабет 1 типу;
— діабетичний кетоацидоз;
— діабетична прекома і кома;
— інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, що вимагають проведення інсулінотерапії;
— вагітність;
— період годування груддю;
— відома підвищена чутливість до репаглиниду або до будь-якого з компонентів препарату.
Клінічних досліджень у пацієнтів у віці молодше 18 років і старше 75 років не проводилося.
З обережністю (необхідність більш ретельного спостереження) слід застосовувати при порушенні функції печінки, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загальному важкому стані, непол��оценном харчуванні.Лікарська взаємодія
Необхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглинида з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози.
Репаглінід метаболізується переважно під впливом ферментів CYP2C8 і CYP3A4. Найбільш важливим ферментом, який бере участь у метаболізмі репаглинида, є CYP2C8, а сильні інгібітори CYP3A4 мають лише обмежене значення, проте їх відносний внесок може підвищуватися у випадках, коли відбувається інгібування CYP2C8. Подальший метаболізм, і, таким чином, кліренс репаглинида, можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р450. Особливу обережність слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглинидом інгібіторів CYP2C8 і CYP3A4. Дослідження лікарських взаємодій у здорових добровольців показали, що одночасне призначення гемфиброзила (по 600 мг 2) - інгібітора CYP2C8
