Дозировка
При артериальной гипертензии и стенокардии средняя начальная доза составляет 5 мг 1 раз/, в зависимости от индивидуальной реакции больного ее можно увеличить до максимальной дозы, составляющей 10 мг. Таблетки принимают внутрь 1 раз/, запивая необходимым объемом воды (до 100 мл). Изменения режима дозирования Норваска при одновременном применении тиазидных диуретиков, бета-адреноблокаторов или ингибиторов АПФ не требуется. У пожилых пациентов препарат рекомендуется применять в средних терапевтических дозах, изменение дозы препарата не требуется. Несмотря на то, что T1/2 амлодипин, как и всех блокаторов кальциевых каналов, увеличивается у больных с нарушениями функции печени, каких-либо изменений дозы препарата у данной категории больных обычно не требуется. При почечной недостаточности рекомендуется применять Норваск® в обычных дозах, однако необходимо учитывать возможное незначительное увеличение T1/2.
Передозировка
выраженное снижение АД с возможным развитием рефлекторной тахикардии и чрезмерной периферической вазодилатации (существует вероятность появления выраженной и стойкой артериальной гипотензии, в т.ч. с развитием шока и летального исхода).
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
амлодипина бесилат* 6.935 мг,
что соотв. содержанию амлодипина 5 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, кальция гидрофосфат безводный, натрия крахмала гликолат тип А, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Связываясь с дигидропиридиновыми рецепторами, блокирует медленные кальциевые каналы, ингибирует трансмембранный переход кальция внутрь клеток гладкой мышцы сердца и сосудов (в большей степени - в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).
Оказывает антигипертензивный и антиангинальный эффект.
Механизм антигипертензивного действия амлодипина обусловлен прямым расслабляющим влиянием на гладкие мышцы сосудов.
Амлодипин уменьшает ишемию миокарда двумя путями: расширяет периферические артериолы и таким образом снижает ОПСС (постнагрузку), при этом ЧСС практически не изменяется, что приводит к снижению потребления энергии и потребности миокарда в кислороде; а также расширяет коронарные и периферические артерии и артериолы как в нормальных, так и в ишемизированных зонах миокарда, что увеличивает поступление кислорода в миокард у больных вазоспастической стенокардией (стенокардия Принцметала) и предотвращает развитие коронароспазма, вызванного курением.
У больных с артериальной гипертензией разовая суточная доза Норваска обеспечивает снижение АД на протяжении 24 ч как в положении лежа, так и стоя. Благодаря медленному началу действия амлодипин не вызывает резкого снижения АД.
У больных со стенокардией разовая суточная доза амлодипина увеличивает время выполнения физической нагрузки, задерживает развитие очередного приступа стенокардии и депрессии сегмента ST (на 1 мм) во время ее выполнения, снижает частоту приступов стенокардии и потребление таблеток нитроглицерина.
У пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (включая коронарный атеросклероз с поражением одного сосуда и до стеноза 3 и более артерий и атеросклероза сонных артерий), перенесших инфаркт миокарда, чрескожную транслюминальную ангиопластику коронарных артерий (ТЛП) или страдающих стенокардией, применение Норваска предупреждает развитие утолщения интимы-медии сонных артерий, значительно снижает летальность от сердечно-сосудистых причин, инфаркта миокарда, инсульта, ТЛП, аортокоронарного шунтирования, приводит к снижению числа госпитализаций по поводу нестабильной стенокардии и прогрессирования хронической сердечной недостаточности, снижает частоту вмешательств, направленных на восстановление коронарного кровотока.
Норваск® не повышает риск смерти или развития осложнений, приводящих к смертельным исходам у больных с хронической сердечной недостаточностью (III-IV функциональный класс по классификации NYHA) на фоне терапии дигоксином, диуретиками и ингибиторами АПФ.
У больных с хронической сердечной недостаточностью (III-IV функциональный класс по классификации NYHA) неишемической этиологии при применении Норваска существует вероятность возникновения отека легких.
Норваск® не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь в терапевтических дозах амлодипин хорошо абсорбируется, Cmax в крови достигается через 6-12 ч после приема. Абсолютная биодоступность составляет 64-80%. Прием пищи не влияет на абсорбцию амлодипина.
Vd равен примерно 21 л/кг. Связывание с белками плазмы составляет примерно 97.5%. Амлодипин проникает через ГЭБ.
Css в плазме достигается через 7-8 дней постоянного приема препарата.
Метаболизм и выведение
Амлодипин биотрансформируется в печени с образованием неактивных метаболитов. T1/2 из плазмы составляет около 35-50 ч, что соответствует назначению препарата 1 раз/ Общий клиренс - 0.43 л/ч/кг.
10% неизмененного активного вещества и 60% метаболитов выводится с мочой.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с печеночной недостаточностью и тяжелой хронической сердечной недостаточностью T1/2 увеличивается до 56-60 ч.
T1/2 из плазмы у больных с почечной недостаточностью увеличивается до 60 ч. Изменение концентрации амлодипина в плазме не коррелирует со степенью нарушения функции почек.
У пожилых и более молодых людей время, необходимое для достижения Cmax амлодипина в плазме крови, практически одинаковое. У людей пожилого возраста с хронической сердечной недостаточностью отмечена тенденция к снижению клиренса амлодипина, что приводит к увеличению AUC и T1/2 (до 65 ч
Побочные действия
Определение частоты побочных реакций: часто (>1%), иногда (<1%), редко (<0.1%), очень редко (<0.01%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - периферические отеки (лодыжек и стоп), сердцебиение; иногда - чрезмерное снижение АД, ортостатическая гипотензия, васкулит; редко - развитие или усугубление сердечной недостаточности; очень редко - нарушения ритма сердца (включая брадикардию, желудочковую тахикардию и мерцание предсердий), инфаркт миокарда, боли в грудной клетке, мигрень.
Со стороны костно-мышечной системы: иногда - артралгия, судороги мышц, миалгия, боль в спине, артроз; редко - миастения.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - ощущение жара и "приливов" крови к коже лица, повышенная утомляемость, головокружение, головная боль, сонливость; иногда - недомогание, обморок, повышенное потоотделение, астения, гипестезии, парестезии, периферическая невропатия, тремор, бессонница, лабильность настроения, необычные сновидения, нервозность, депрессия, тревога; редко - судороги, апатия, ажитация; очень редко - атаксия, амнезия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - боль в брюшной полости, тошнота; иногда - рвота, запор, метеоризм, диспепсия, диарея, анорексия, сухость во рту, жажда; редко - гиперплазия десен, повышение аппетита; очень редко - гастрит, панкреатит, гипербилирубинемия, желтуха (обычно холестатическая), повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с нарушениями функции печени, хронической сердечной недостаточностью (III-IV функционального класса по классификации NYHA) неишемической этиологии, аортальным стенозом, острым инфарктом миокарда (и в течение 1 мес после него).
Как и при назначении других блокаторов кальциевых каналов, необходимо соблюдать осторожность при приеме Норваска пациентами с СССУ, митральном стенозом, гипертрофической обструктивной кардиомиопатией, артериальной гипотензией.
При лечении артериальной гипертензии Норваск® можно применять в комбинации с тиазидными диуретиками, альфа- и бета-адреноблокаторами, ингибиторами АПФ, нитратами пролонгированного действия, сублингвальным нитроглицерином, НПВП, антибиотиками и пероральными гипогликемическими средствами.
Для лечения стенокардии Норваск® можно назначать в виде монотерапии или в комбинации с другими антиангинальными препаратами в т.ч. у больных, рефрактерных к лечению нитратами и/или бета-адреноблокаторами в адекватных дозах.
Норваск® не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и липиды плазмы крови и может применяться при лечении больных бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой.
Норваск® может быть применен и в тех случаях, когда больной предрасположен к сосудистому спазму (вазоконстрикции).
Пациентам с малой массой тела, пациентам невысокого роста и больным с выраженным нарушением функции печени может потребоваться уменьшение дозы.
Во время лечения необходимы контроль массы тела и наблюдение у стоматолога (для предотвращения болезненности, кровоточивости и гиперплазии десен).
Использование в педиатрии
С осторожностью следует назначать препарат детям и подросткам в возрасте до 18 лет, т.к. эффективность и безопасность его применения у данной группы пациентов точно не установлены.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Хотя на фоне приема Норваска какого-либо отрицательного влияния на способность управлять автомобилем или другими техническими средствами не наблюдалось, однако вследствие возможного чрезмерного снижения АД, развития головокружения, сонливости и других побочных явлений следует внимательно относиться к индивидуальному действию препарата в указанных ситуациях, особенно в начале лечения и при изменении режима дозирования.
Показания
— артериальная гипертензия (как в качестве монотерапии, так и в сочетании с другими антигипертензивными средствами);
— стабильная стенокардия и ангиоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала) (как в качестве монотерапии, так и в сочетании с другими антиангинальными средствами).
Противопоказания
— тяжелая артериальная гипотензия;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим производным дигидропиридина.
Лекарственное взаимодействие
Можно ожидать, что ингибиторы микросомального окисления будут повышать концентрацию амлодипина в плазме, усиливая риск побочных эффектов, а индукторы микросомальных ферментов печени - уменьшать.
При одновременном применении Норваска с циметидином фармакокинетика амлодипина не меняется.
В отличие от других блокаторов кальциевых каналов значимого взаимодействия препарата Норваск® при совместном применении с НПВП, особенно с индометацином, обнаружено не было.
Возможно усиление антиангинального и гипотензивного действия блокаторов кальциевых каналов при совместном применении с тиазидными и "петлевыми" диуретиками, верапамилом, ингибиторами АПФ, бета-адреноблокаторами и нитратами; а также повышение их гипотензивного действия при совместном применении с альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.
(6501)
Дозування
При артеріальній гіпертензії і стенокардії середня початкова доза становить 5 мг 1 раз/, залежно від індивідуальної реакції хворого її можна збільшити до максимальної дози, що становить 10 мг. Таблетки приймають внутрішньо 1 раз/, запиваючи необхідним об'ємом води (до 100 мл). Зміни режиму дозування Норваска при одночасному застосуванні тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або інгібіторів АПФ не потрібно. У літніх пацієнтів препарат рекомендується застосовувати у середніх терапевтичних дозах, зміна дози п��епарата не потрібно. Незважаючи на те, що T1/2 амлодипін, як і всіх блокаторів кальцієвих каналів, збільшується у хворих з порушеннями функції печінки, будь-яких змін дози препарату у даної категорії хворих зазвичай не вимагається. При нирковій недостатності рекомендується застосовувати Норваск® у звичайних дозах, однак необхідно враховувати можливе незначне збільшення T1/2.Передозування
виражене зниження артеріального тиску з можливим розвитком рефлекторної тахікардії і надмірної периферичної вазодилатації (існує вероятност�� появи вираженої і стійкої артеріальної гіпотензії, у т. ч. з розвитком шоку і летального результату).
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
амлодипіну бесилат* 6.935 мг,
що соотв. змістом амлодипіну 5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, натрію крохмалю гликолат тип А, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Блокатор повільних кальцієвих каналів похідні дигідропіридину. Зв'язуючись з дигидропиридиновыми рецепторами, блокує повільні кальциевые канали, інгібує трансмембранний перехід кальцію всередину клітин гладкої м'язи серця і судин (більшою мірою в гладком'язові клітини судин, ніж в кардіоміоцити).
Має антигіпертензивний та антиангінальний ефект.
Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений прямим розслаблюючим впливом на гладкі м'язи судин.
Амлодипін зменшує ішемію міокарда двома шляхами: розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує ОПСС (постнавантаження), при цьому ЧСС практично не изменяе��ся, що призводить до зниження споживання енергії і потреби міокарда в кисні; а також розширює коронарні та периферичні артерії і артеріоли як в нормальних, так і в ішемізованих зонах міокарда, що збільшує надходження кисню в міокард у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала) та запобігає розвитку коронароспазму, викликаного палінням.
У хворих з артеріальною гіпертензію разова добова доза Норваска забезпечує зниження артеріального тиску протягом 24 год як у положенні лежачи, так і стоячи. Блазавдяки повільному початку дії амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску.
У хворих на стенокардію разова добова доза амлодипіну збільшує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток чергового нападу стенокардії та депресії сегмента ST (на 1 мм) під час її виконання, знижує частоту нападів стенокардії та споживання таблеток нітрогліцерину.
У пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (включаючи коронарний атеросклероз з ураженням однієї судини і до стенозу 3 і більше артерій та атероскле��оза сонних артерій), які перенесли інфаркт міокарда, черезшкірну транслюминальную ангіопластику коронарних артерій (ТЛП) або страждають стенокардією, застосування Норваска запобігає розвитку потовщення інтими-медії сонних артерій, значно знижує летальність від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда, інсульту, ТЛП, аортокоронарного шунтування, призводить до зниження числа госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії і прогресування хронічної серцевої недостатності, знижує частоту втручань, спрямованих на відновлення коронарного кровотоку.
Норваск® не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень, що призводять до смертельних наслідків у хворих з хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA), на тлі терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами АПФ.
У хворих з хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) неішемічною етіології при застосуванні Норваска існує ймовірність виникнення набряку легенів.
Норваск® не чинить будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин і концентрацію ліпідів плазми крові.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому внутрішньо в терапевтичних дозах амлодипін добре абсорбується, Cmax в плазмі крові досягається через 6-12 год після прийому. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Прийом їжі не впливає на абсорбцію амлодипіну.
Vd дорівнює приблизно 21 л/кг, Зв'язування з білками плазми становить приблизно 97.5%. Амлодипін проникає через ГЕБ.
Css в плазмі досягається через 7-8 днів постійного прийому препарату.r />
Метаболізм і виведення
Амлодипін біотрансформується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. T1/2 з плазми становить приблизно 35-50 год, що відповідає призначенню препарату 1 раз/ Загальний кліренс - 0.43 л/год/кг
10% незміненої активної речовини і 60% метаболітів виводиться з сечею.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з печінковою недостатністю та тяжкою хронічною серцевою недостатністю T1/2 збільшується до 56-60 ч.
T1/2 з плазми у хворих з нирковою недостатністю увеличивается до 60 ч. Зміна концентрації амлодипіну у плазмі не корелює зі ступенем порушення функції нирок.
У літніх і більш молодих людей час, необхідний для досягнення Cmax амлодипіну в плазмі крові, практично однаковий. У людей похилого віку з хронічною серцевою недостатністю відмічена тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC і T1/2 (до 65 годПобічні дії
Визначення частоти побічних реакцій: часто (>1%), іноді (<1%), рідко (<0.1%), дуже рідко (<0.01%).
З боку серцево��про-судинної системи: часто - периферичні набряки (щиколоток і стоп), серцебиття; іноді - надмірне зниження АТ, ортостатична гіпотензія, васкуліт; рідко - розвиток або посилення серцевої недостатності; дуже рідко - порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію і мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, мігрень.
З боку кістково-м'язової системи: іноді - артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко - міастенія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - відчуття жару і "припливів" крові до шкіри обличчя, підвищена стомлюваність, запаморочення, головний біль, сонливість; іноді - нездужання, непритомність, підвищене потовиділення, астенія, гіпестезії, парестезії, периферична нейропатія, тремор, безсоння, лабільність настрою, незвичайні сновидіння, нервозність, депресія, тривога; рідко - судоми, апатія, ажитація; дуже рідко - атаксія, амнезія.
З боку травної системи: часто - біль у черевній порожнині, нудота; іноді - блювання, запор, метеоризм, диспепсія, діарея, анорексія, сухість у роті, спрага; рідко - гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко - гастрит, панкреатит, гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з порушеннями функції печінки, хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціонального класу по класифікації NYHA) неішемічною етіології, аортальним стенозом, гострим інфарктом міокарда (протягом 1 мо�� після нього).
Як і при призначенні інших блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності при прийомі Норваска пацієнтами з СССУ, мітральному стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, артеріальною гіпотензією.
При лікуванні артеріальної гіпертензії Норваск® можна застосовувати у комбінації з тіазидними діуретиками, альфа - і бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами пролонгованої дії, сублингвальным нітрогліцерином, НПЗП, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними середовидствами.
Для лікування стенокардії Норваск® можна призначати у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антиангінальними препаратами в т. ч. у хворих, рефрактерних до лікування нітратами і/або бета-адреноблокаторами в адекватних дозах.
Норваск® не чинить будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові і може застосовуватися при лікуванні хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет і подагру.
Норваск® може бути застосований і в тих випадках, коли хворий схильний до судинного спазму (��азоконстрикции).
Пацієнтам з малою масою тіла, пацієнтам невисокого зросту і хворим з вираженим порушенням функції печінки може знадобитися зменшення дози.
Під час лікування необхідні контроль маси тіла та нагляд у стоматолога (запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Використання в педіатрії
З обережністю слід призначати препарат дітям та підліткам віком до 18 років, оскільки ефективність і безпеку його застосування у цієї групи пацієнтів точно не встановни.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Хоча на тлі прийому Норваска якого-небудь негативного впливу на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами не спостерігалося, однак внаслідок можливого надмірного зниження АТ, розвитку запаморочення, сонливості і інших побічних явищ слід уважно ставитися до індивідуального дії препарату у зазначених ситуаціях, особливо на початку лікування та при зміні режиму дозування.Свідчення
— арте��иальная гіпертензія (як у якості монотерапії, так і в поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами);
— стабільна стенокардія і ангиоспастическая стенокардія (стенокардія Принцметала) (як в якості монотерапії, так і в поєднанні з іншими антиангінальними засобами).Протипоказання
— тяжка артеріальна гіпотензія;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших похідних дигідропіридину.Лікарська взаємодія
Можна очікувати, що інгибиторы мікросомального окислення будуть підвищувати концентрацію амлодипіну в плазмі, підсилюючи ризик побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки - зменшувати.
При одночасному застосуванні Норваска з циметидином фармакокінетика амлодипіну не змінюється.
На відміну від інших блокаторів кальцієвих каналів значущої взаємодії препарату Норваск® при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами, особливо з індометацином, виявлено не було.
Можливе посилення антиангінального та гіпотензивної дії блокаторів ��альциевых каналів при спільному застосуванні з тіазидними і "петльовими" діуретиками, верапамілом, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами; а також підвищення їх гіпотензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.
