Дозировка
Внутрь, начальная доза для лечения артериальной гипертензии и стенокардии составляет 5 мг 1 раз/ Максимальная суточная доза - 10 мг. При артериальной гипертензии поддерживающая доза составляет 5 мг/ Не требуются изменения дозы при одновременном назначении с тиазидными диуретиками, бета-адреноблокаторами и ингибиторами АПФ. У пациентов пожилого возраста может увеличиваться Т1/2 амлодипина и снижаться клиренс креатинина. Изменения доз не требуется, но необходимо более тщательное наблюдение за пациентами. У пациентов с почечной недостаточностью не требуются изменения дозы.
Передозировка
выраженное снижение АД, тахикардия, чрезмерная периферическая вазодилатация (риск развития выраженной и стойкой артериальной гипотензии, в т.ч. с развитием шока и летального исхода).
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
амлодипина безилат 6.944 мг,
что соответствует содержанию амлодипина 5 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, кальция гидрофосфат безводный, натрия карбоксиметилкрахмал тип А, магния стеарат
Фармакологическое действие
Блокатор медленных кальциевых каналов, производное дигидропиридина, оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Связываясь с сегментами S6 III и IV доменов альфа1-субъединицы кальциевого канала L-типа, блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты). Антиангинальное действие обусловлено расширением коронарных и периферических артерий и артериол: при стенокардии уменьшает выраженность ишемии миокарда; расширяя периферические артериолы, снижает ОПСС, уменьшает преднагрузку на сердце, снижает потребность миокарда в кислороде. Расширяет коронарные артерии и артериолы в неизмененных и ишемизированных зонах миокарда, увеличивает поступление кислорода в миокард (особенно при вазоспастической стенокардии); предотвращает развитие спазма коронарных артерий (в т.ч. вызванного курением). У больных стабильной стенокардией разовая суточная доза увеличивает толерантность к физической нагрузке, замедляет развитие стенокардии и "ишемической" депрессии сегмента ST, снижает частоту приступов стенокардии и потребления нитроглицерина и других нитратов.
Оказывает длительный дозозависимый гипотензивный эффект. Гипотензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении больного "лежа" и "стоя").
Ортостатическая гипотензия при назначении амлодипина встречается достаточно редко. Не вызывает снижения толерантности к физической нагрузке, фракции выброса левого желудочка. Уменьшает степень гипертрофии миокарда левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, повышает скорость клубочковой фильтрации, обладает слабым натрийуретическим действием. При диабетической нефропатии не увеличивает выраженность микроальбуминурии. Не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови и может применяться при лечении больных бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой.
Время наступления эффекта - 2-4 ч, длительность эффекта - 24 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь медленно и почти полностью абсорбируется из ЖКТ. Прием пищи не влияет на всасывание. Cmax в плазме крови достигается через 6-9 ч, как у пожилых, так и у молодых пациентов. Средняя абсолютная биодоступность составляет 64%.
Распределение
Css амлодипина в плазме крови достигается после непрерывного применения в течение 7-8 дней.
Vd составляет приблизительно 21 л/кг, что указывает на превалирующее распределение в тканях. Проникает через ГЭБ и в грудное молоко.
Связывание с белками плазмы - 97%.
Метаболизм
Около 90% амлодипина биотрансформируется в печени с образованием неактивных метаболитов.
Выведение
Амлодипин выводится из организма с мочой (10% дозы - в неизмененном виде и 60% - в виде неактивных метаболитов) и с калом (20-25% в виде метаболитов). Выведение является двухфазным, T1/2 в среднем составляет 31-48 ч. Общий клиренс амлодилина составляет 7 мл/мин/кг. При гемодиализе амлодипин не удаляется.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пожилых пациентов (старше 65 лет) выведение амлодипина замедлено (T1/2 - 65 ч) по сравнению с молодыми пациентами, однако эти различия не имеют клинического значения.
Удлинение T1/2 у пациентов с печеночной недостаточностью предполагает, что при длительном назначении кумуляция препарата в организме будет выше (T1/2 - до 60 ч).
Наличие у пациента почечной недостаточности не оказывает существенного влияния на фармакокинетику амлодипина.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - сердцебиение, периферические отеки (отечность лодыжек и стоп), приливы крови к коже лица; нечасто - чрезмерное снижение АД; очень редко - развитие или усугубление течения сердечной недостаточности, нарушения ритма (брадикардия, желудочковая тахикардия, мерцание предсердий), инфаркт миокарда, боль в грудной клетке, ортостатическая гипотензия, васкулит.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: часто - головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, сонливость; нечасто - астения, общее недомогание, гипестезия, парестезии, периферическая невропатия, тремор, вертиго, обморок, бессонница, лабильность настроения, необычные сновидения, повышенная возбудимость, депрессия, тревога; очень редко - апатия, атаксия, ажитация, амнезия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, боли в животе; иногда - рвота, запор или диарея, метеоризм, диспепсия, анорексия, сухость слизистой оболочки полости рта, жажда; редко - гиперплазия десен, повышение аппетита; очень редко - панкреатит, гастрит, желтуха (обусловленные холестазом), гипербилирубинемия, повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит.
Со стороны органов кроветворения: очень редко - тромбоцитопеническая пурпура, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны мочеполовой системы: редко - учащенное мочеиспускание, болезненное мочеиспускание, никтурия, импотенция; очень редко - дизурия, полиурия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения препаратом Нормодипин® необходимо контролировать массу тела и потребление натрия, показано назначение соответствующей диеты. Необходимо поддержание гигиены зубов и наблюдение у стоматолога (для предотвращения болезненности, кровоточивости и гиперплазии десен).
Пациентам с малой массой тела, пациентам невысокого роста и больным с выраженным нарушением функции печени может потребоваться меньшая доза.
При нарушении функции печени также может удлиняться T1/2 препарата. Поэтому таким пациентам Нормодипин® необходимо назначать с осторожностью.
Несмотря на то, что прекращение приема препарата Нормодипин® не сопровождается развитием синдрома отмены, прекращение лечения желательно проводить, постепенно уменьшая дозу препарата.
Эффективность и безопасность препарата при гипертоническом кризе не установлена.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управление механизмами
Не было сообщений о влиянии препарата Нормодипин® на управление автомобилем или работу с механизмами. Тем не менее, у некоторых пациентов, преимущественно в начале лечения, могут возникать сонливость, головокружение и другие побочные эффекты со стороны нервной системы. При их возникновении пациент должен соблюдать особые меры предосторожности при управлении автомобилем и работе со сложными механизмами.
Показания
— артериальная гипертензия (в виде монотерапии или в комбинации с другими антигипертензивными средствами);
— стабильная стенокардия напряжения (в виде монотерапии или в комбинации с другими антиангинальными средствами);
— ангиоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала) (в виде монотерапии или в комбинации с другими антиангинальными средствами).
Противопоказания
— выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт. ст.);
— коллапс;
— кардиогенный шок;
— клинически значимый стеноз аорты;
— нестабильная стенокардия (за исключением стенокардии Принцметала);
— беременность;
— период лактации;
— возраст до 18 лет (из-за отсутствия клинического опыта по применению);
— повышенная чувствительность к амлодипину и другим производным дигидропиридина.
С осторожностью следует назначать препарат при нарушениях функции печени, СССУ (выраженная брадикардия, тахикардия), хронической сердечной недостаточности неишемической этиологии III-IV функционального класса по классификации NYHA, артериальной гипотензии, митральном стенозе, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, остром инфаркте миокарда (и в течение 1 мес после него), пациентам пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
Амлодипин может безопасно применяться для лечения артериальной гипертензии вместе с тиазидными диуретиками, альфа-адреноблокаторами, бета-адреноблокаторами или ингибиторами АПФ. У пациентов со стабильной стенокардией препарат можно комбинировать с другими антиангинальными средствами, например, с нитратами пролонгированного действия, бета-адреноблокаторами или нитратами короткого действия.
Амлодипин можно одновременно применять с НПВП (особенно индометацином), антибактериальными средствами и гипогликемическими средствами для приема внутрь.
Возможно усиление антиангинального и гипотензивного действия блокаторов медленных кальциевых каналов дигидропиридинового ряда при совместном применении с тиазидными и "петлевыми" диуретиками, верапамилом, ингибиторами АПФ, бета-адреноблокаторами и нитратами, а так же усиление их гипотензивного действия при совместном применении с альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.
(6506)
Дозування
Всередину, початкова доза для лікування артеріальної гіпертензії і стенокардії становить 5 мг 1 раз/ Максимальна добова доза - 10 мг. При артеріальній гіпертензії підтримуюча доза становить 5 мг/ Не потребує зміни дози при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ. У пацієнтів похилого віку може збільшуватися T1/2 амлодипіну і знижуватися кліренс креатиніну. Зміни доз не потрібна, але необхідно більш ретельне спостереження за пацієнтами. У пацієнтів з почечною недостатністю не потребує зміни дози.Передозування
виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація (ризик розвитку вираженої і стійкої артеріальної гіпотензії, у т. ч. з розвитком шоку і летального результату).
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
амлодипіну безилат 6.944 мг,
що відповідає змісту амлодипіну 5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, натрію карбоксиметилкрахмал тип А, магнію стеаратФармаколог��тичне дія
Блокатор повільних кальцієвих каналів похідні дигідропіридину, чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Зв'язуючись з сегментами S6 III і IV доменів альфа1-субодиниці кальцієвого каналу L-типу, блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (більшою мірою в гладком'язові клітини судин, ніж в кардіоміоцити). Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних і периферичних артерій та артеріол: при стенокардії зменшує вираженість ішемії міокарда; расширяя периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує переднавантаження на серце, знижує потребу міокарда в кисні. Розширює коронарні артерії та артеріоли в незмінених та ішемізованих зонах міокарда, збільшує надходження кисню в міокард (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає розвитку спазму коронарних артерій (у т. ч. викликаного палінням). У хворих на стабільну стенокардію разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, уповільнює розвиток стенокардії і "ішемічної" депресії сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Надає тривалий дозозалежний антигіпертензивний ефект. Гіпотензивна дія зумовлена прямим вазодилатирующим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 год (в положенні хворого "лежачи" і "стоячи").
Ортостатична гіпотензія при призначенні амлодипіну зустрічається досить рідко. Не викликає зниження тол��рантности до фізичного навантаження, фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує ступінь гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не чинить впливу на скоротність і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, підвищує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичний дією. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин і концентрацію ліпідів плазми крові і може ��рименяться при лікуванні хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет і подагру.
Час настання ефекту - 2-4 год, тривалість ефекту - 24 год.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі внутрішньо повільно та майже повністю абсорбується з ШКТ. Прийом їжі не впливає на всмоктування. Cmax в плазмі крові досягається через 6-9 год, як у літніх, так і у молодих пацієнтів. Середня абсолютна біодоступність становить 64%.
Розподіл
Css амлодипіну у плазмі досягається після безперервного застосування протягом 7-8 днів.
Vd складає приблизно 21 л/кг, що вказує на переважаюче розподіл у тканинах. Проникає через ГЕБ і в грудне молоко.
Зв'язування з білками плазми - 97%.
Метаболізм
Близько 90% амлодипіну біотрансформується в печінці з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
Амлодипін виводиться з організму з сечею (10% дози - у незміненому вигляді і 60% - у вигляді неактивних метаболітів) і з калом (20-25% у вигляді метаболітів). Виведення є двофазним, T1/2 складає в середньому 31-48 ч. Загальний кліренс з амлодилинастановить 7 мл/хв/кг При гемодіалізі амлодипін не видаляється.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У літніх пацієнтів (старше 65 років) виведення амлодипіну сповільнене (T1/2 65 год) у порівнянні з молодими пацієнтами, однак ці відмінності не мають клінічного значення.
Подовження T1/2 у пацієнтів з печінковою недостатністю передбачає, що при тривалому призначенні акумуляція препарату в організмі буде вище (T1/2 до 60 год).
Наявність у пацієнта ниркової недостатності не робить істотного впливу на фармакокинетику амлодипіну.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, периферичні набряки (набряклість щиколоток і стоп), припливи крові до шкіри обличчя; нечасто - надмірне зниження артеріального тиску; дуже рідко - розвиток або погіршення перебігу серцевої недостатності, порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, ортостатична гіпотензія, васкуліт.
З боку центральної і периферичної нервової системи: часто - головний біль, головокруж��ня, підвищена стомлюваність, сонливість; нечасто - астенія, загальне нездужання, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, тремор, вертиго, запаморочення, безсоння, лабільність настрою, незвичайні сновидіння, підвищена збудливість, депресія, тривога; дуже рідко - апатія, атаксія, ажитація, амнезія.
З боку травної системи: часто - нудота, біль у животі; іноді - блювання, запор або діарея, метеоризм, диспепсія, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; рідко - гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дужеь рідко - панкреатит, гастрит, жовтяниця (обумовлені холестазом), гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит.
З боку органів кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку сечостатевої системи: рідко - часте сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія, імпотенція; дуже рідко - дизурія, поліурія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування препаратом Нормодипин® необхідно контролювати масу тіла і споживання натрію, показано призначення відповідної дієти. Необхідна підтримка гігієни зубів і нагляд у стоматолога (запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Пацієнтам з малою масою тіла, пацієнтам невисокого зросту і хворим з вираженим порушенням функції печінки може знадобитися менша доза.
При порушенні функції печінки також може збільшуватися T1/2 препарату. Тому таким пацієнтам Нормодипин® слід призначати з обережністю.
Незважаючи на те, що прекращени�� прийому препарату Нормодипин® не супроводжується розвитком синдрому відміни, припинення лікування бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату.
Ефективність і безпека препарату при гіпертонічному кризі не встановлена.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управління механізмами
Не було повідомлень про вплив препарату Нормодипин® на керування автомобілем або роботу з механізмами. Тим не менш, у деяких пацієнтів, переважно на початку лікування можуть виникати сонливість, голівоточення та інші побічні ефекти з боку нервової системи. При їх виникненні пацієнт повинен дотримуватися особливих заходів обережності при керуванні автомобілем та роботі зі складними механізмами.Свідчення
— артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами);
— стабільна стенокардія напруження (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антиангінальними засобами);
— ангиоспастическая стенокардія (стенокардія Принцметала) (у вигляді монотерапії або в комбинации з іншими антиангінальними засобами).Протипоказання
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст.);
— колапс;
— кардіогенний шок;
— клінічно значимий стеноз аорти;
— нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметала);
— вагітність;
— період лактації;
— вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду по застосуванню);
— підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину.
З осторожностью слід призначати препарат при порушеннях функції печінки, СССУ (виражена брадикардія, тахікардія), хронічної серцевої недостатності неішемічною етіології III-IV функціонального класу по класифікації NYHA, артеріальної гіпотензії, мітральному стенозі, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, гострому інфаркті міокарда (протягом 1 міс після нього), пацієнтам літнього віку.Лікарська взаємодія
Амлодипін може безпечно застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії разом з тіазидними диурет��ками, альфа-адреноблокаторами, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ. У пацієнтів зі стабільною стенокардією препарат можна комбінувати з іншими антиангінальними засобами, наприклад, з нітратами пролонгованої дії, бета-адреноблокаторами або нітратами короткої дії.
Амлодипін можна одночасно застосовувати з НПЗП (особливо індометацином), антибактеріальними засобами і гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо.
Можливе посилення антиангінального та гіпотензивної дії блокаторів мо��лених кальцієвих каналів дигидропиридинового ряду при спільному застосуванні з тіазидними і "петльовими" діуретиками, верапамілом, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами, а так само посилення їхньої гіпотензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.