Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Нолодатак 0,1 n10 капс (Нолодатак 0,1 n10 капс)

744 грн
0 грн
Рейтинг: 58 (4.8) 5
Артикул: 4492
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат принимают внутрь. Капсулу следует проглатывать целиком, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости (предпочтительно воды). По возможности препарат следует принимать, находясь в вертикальном положении. Рекомендуемая доза препарата - 100 мг (1 капс.) 3-4 раза/сут, по возможности, с равными интервалами между приемами. При выраженных болях - по 200 мг (2 капс.) 3 раза/сут. Максимальная суточная доза составляет 600 мг (6 капс.). Дозу подбирают в зависимости от интенсивности боли и индивидуальной чувствительности к препарату. Следует применять минимальную эффективную дозу в течение максимально короткого промежутка времени. Продолжительность лечения не должна превышать 2 недель. Пациентам пожилого возраста (старше 65 лет) в начале лечения назначают по 100 мг (1 капс.) 2 раза/сут, утром и вечером. У пациентов с почечной недостаточностью следует контролировать концентрацию креатинина в плазме крови. Максимальная суточная доза не должна превышать 300 мг (3 капс.). У пациентов с почечной недостаточностью легкой и средней степени коррекция дозы не требуется. У пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени или при гипоальбуминемии максимальная суточная доза не должна превышать 300 мг (3 капс.). При необходимости назначения препарата в более высоких дозах за пациентами устанавливают тщательное наблюдение.

Лекарственная форма

твердые желатиновые капсулы № 1 коричневого цвета

Состав

1 капс.

флупиртина малеат 100 мг

Вспомогательные вещества: кальция гидрофосфата дигидрат - 186 мг, коповидон - 6 мг, магния стеарат -2,0 мг, кремния диоксид коллоидный - 1.5 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 4,5 мг.

Фармакологическое действие

Неопиоидный анальгетик центрального действия. Флупиртин является представителем селективных активаторов нейрональных калиевых каналов.

Флупиртин активирует связанные с G-белком нейрональные калиевые каналы внутреннего выпрямления. Выход ионов калия вызывает стабилизацию потенциала покоя и снижение возбудимости мембран нейронов. В результате наступает непрямое ингибирование рецепторов NMDA (N-метил-D-аспартат), поскольку блокада NMDA-рецепторов ионами магния сохраняется до тех пор, пока не наступит деполяризация клеточной мембраны (непрямое антагонистическое действие на NMDA-рецепторы).

При терапевтически значимых концентрациях флупиртин не связывается с ?1-, ?2-адренорецепторами, 5НТ1(5-гидрокситриптофан)-, 5НТ2-серотониновыми, допаминовыми, бензодиазепиновыми, опиоидными, центральными м- и н-холинорецепторами.

Такое центральное действие флупиртина приводит к реализации 3 основных эффектов.

Анальгезирующее действие

В результате селективного открытия потенциал-зависимых нейрональных калиевых каналов с сопутствующим выходом ионов калия потенциал покоя нейрона стабилизируется. Нейрон становится менее возбудимым.

Непрямой антагонизм флупиртина в отношении NMDA-рецепторов защищает нейроны от поступления ионов кальция. Таким образом смягчается сенсибилизирующий эффект повышения внутриклеточной концентрации ионов кальция.

Следовательно, при возбуждении нейрона происходит ингибирование передачи восходящих ноцицептивных импульсов

Миорелаксирующее действие

Фармакологические эффекты, описанные для анальгетического эффекта, функционально подкрепляются усилением поглощения ионов кальция митохондриями, которое имеет место при терапевтически значимых концентрациях. Миорелаксирующее действие возникает в результате сопутствующего ингибирования передачи импульсов к моторным нейронам и соответствующих эффектов вставочных нейронов. Таким образом, этот эффект проявляется, в основном, в отношении всей мускулатуры в целом.

Эффект процессов хронификации

Процессы хронификации следует рассматривать как процессы нейрональной проводимости, обусловленные пластичностью функции нейронов.

Посредством индукции внутриклеточных процессов эластичность функций нейронов создает условия для реализации механизмов типа "взвинчивания", при которых происходит усиление ответа на каждый последующий импульс. За запуск таких изменений во многом ответственны NMDA-рецепторы (экспрессия генов). Непрямая блокада этих рецепторов под действием флупиртина приводит к подавлению этих эффектов. Таким образом, создаются неблагоприятные условия для клинически значимой хронизации боли, а в случае присутствовавшей ранее хронической боли - для "стирания" болевой памяти посредством стабилизации мембранного потенциала, что приводит к снижению болевой чувствительности.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь практически полностью (до 90%) и быстро всасывается из ЖКТ.

Концентрация действующего вещества в плазме крови пропорциональна дозе.

Метаболизм

Метаболизируется в печени (до 75% принятой дозы) с образованием активного метаболита М1 (2-амино-3-ацетамино-6-[4-фтор]-бензиламинопиридин) и М2. Активный метаболит М1 образуется в результате гидролиза уретановой структуры (1 фаза реакции) и последующего ацетилирования (2 фаза реакции). Этот метаболит обеспечивает в среднем 25% анальгезирующей активности флупиртина. Другой метаболит (М2 - биологически неактивный) образуется в результате реакции окисления (1 фаза) пара-фторбензила с последующей конъюгацией (2 фаза) пара-фторбензойной кислоты с глицином.

Исследования по поводу того, какой изофермент преимущественно участвует в окислительном пути деструкции, не проводились. Следует ожидать, что флупиртин будет обладать лишь незначительной способностью к взаимодействию.

Выведение

T1/2 составляет около 7 ч (10 ч для основного вещества и метаболита М1), что является достаточным для обеспечения анальгезирующего эффекта.

Выводится в основном почками (69%): 27% выводится в неизмененном виде, 28% - в виде метаболита М1 (ацетил-метаболит), 12% - в виде метаболита М2 (пара-фторгиппуровая кислота) и 1/3 введенной дозы выводится в виде метаболитов с невыясненной структурой. Небольшая часть дозы выводится из организма с желчью и калом.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

У пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) по сравнению с молодыми пациентами наблюдается увеличение T1/2 (до 14 ч при однократном приеме и до 18.6 ч при приеме в течение 12 дней) и Cmax, соответственно, в плазме крови выше в 2-2.5 раза.

Побочные действия

Нежелательные реакции классифицированы по частоте следующим образом: очень часто (>1/10); часто (>1/100, но <1/10); нечасто (>1/1000, но <1/100); редко (>1/10 000, но <1/1000); очень редко (1/10 000); частота неизвестна (невозможно оценить на основании имеющихся данных).

Со стороны иммунной системы: нечасто - повышенная чувствительность к препарату, аллергические реакции (в отдельных случаях сопровождающиеся повышенной температурой тела, кожной сыпью, крапивницей, кожным зудом).

Со стороны нервной системы: часто - нарушение сна, депрессия, беспокойство/нервозность, головокружение, тремор, головная боль; нечасто - спутанное сознание.

Со стороны органа зрения: нечасто - нарушение зрения.

Со стороны пищеварительной системы: часто - диспепсия, тошнота, рвота, боль в области желудка, запор, боль в животе, сухость слизистой оболочки полости рта, метеоризм, диарея.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: очень часто - повышение активности печеночных трансаминаз; частота неизвестна - гепатит, печеночная недостаточность.

Со стороны кожи и подкожных тканей: часто - потливость.

Прочие: очень часто - усталость/слабость (у 15% пациентов), особенно в начале лечения, отсутствие аппетита.

Побочные действия, в основном, зависят от дозы препарата (за исключением аллергических реакций). Во многих случаях они исчезают сами по себе по мере проведения или после окончания лечения.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Препарат следует применять, в том случае, если лечение другими обезболивающими препаратами (например, НПВС или опиоидные препараты) противопоказано.

При применении у пациентов со сниженной функцией почек следует контролировать концентрацию креатинина в крови.

У пациентов в возрасте старше 65 лет или при тяжелой почечной недостаточности или при гипоальбуминемии требуется коррекция дозы препарата.

Во время лечения препаратом Нолодатак следует 1 раз в неделю контролировать состояние функции печени, т.к. при терапии флупиртином возможно повышение активности трансаминаз, развитие гепатита и печеночной недостаточности. Если результаты исследования функции печени отклоняются от нормы или проявляются клинические симптомы, которые указывают на поражение печени, следует прекратить применение препарата

Пациентов следует предупредить о том, что во время лечения препаратом необходимо обращать внимание на любые симптомы поражения печени (например, отсутствие аппетита, тошнота, рвота, боль в желудке, усталость, темная моча, желтуха, зуд). При проявлении таких симптомов следует прекратить прием препарата и немедленно обратиться к врачу.

При лечении флупиртином возможны ложноположительные реакции теста с диагностическими полосками на билирубин, уробилиноген и белок в моче. Аналогичная реакция возможна при количественном определении концентрации билирубина в плазме крови.

При применении препарата в высоких дозах в отдельных случаях может отмечаться окрашивание мочи в зеленый цвет, что не является клиническим признаком какой-либо патологии.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами



При применении препарата Нолодатак следует воздержаться от вождения автотранспорта и управления механизмами, в связи с тем, что у пациентов могут развиться сонливость и головокружение, что может повлиять на концентрацию внимания и скорость психомоторных реакций. Особенно важно это помнить при одновременном употреблении алкоголя.

Показания

Нолодатак предназначен для лечения острой и хронической боли легкой и средней степени интенсивности.

Противопоказания

— пациенты с риском развития печеночной энцефалопатии и холестазом (возможно развитие энцефалопатии или усугубление уже имеющейся энцефалопатии или атаксии);

— myasthenia gravis (в связи с миорелаксирующим действием флупиртина);

— заболевания печени;

— хронический алкоголизм;

— звон в ушах (в т.ч. недавно излеченный);

— одновременное применение флупиртина с другими лекарственными препаратами, оказывающими гепатотоксическое действие;

— детский и подростковый возраст до 18 лет;

— повышенная чувствительность к действующему веществу или любому другому компоненту препарата.

С осторожностью назначают при почечной недостаточности, гипоальбуминемии, пациентам пожилого возраста (старше 65 лет).

Недостаточно данных о применении флупиртина при беременности. В экспериментальных исследованиях на животных флупиртин показал репродуктивную токсичность, но не тератогенность. Потенциальный риск для человека неизвестен. Препарат Нолодатак не следует применять при беременности, за исключением тех случаев, когда польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Согласно проведенным исследованиям, флупиртин в незначительном количестве проникает в грудное молоко. В связи с этим не следует применять в период грудного вскармливания за исключением тех случаев, когда в приеме препарата есть крайняя необходимость. При необходимости применения препарата в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.

Лекарственное взаимодействие

Флупиртин усиливает действие седативных средств, миорелаксантов, а также этанола.

В связи с тем, что флупиртин связывается с белками, следует учитывать возможность взаимодействия его с другими одновременно принимаемыми лекарственными средствами, (например, ацетилсалициловой кислотой, бензилпенициллином, дигоксином, глибенкламидом, пропранололом, клонидином, варфарином и диазепамом), которые могут вытесняться флупиртином из связи с белками, что может приводить к усилению их активности. Особенно этот эффект может быть выражен при одновременном приеме варфарина или диазепама с флупиртином.

При одновременном назначении флупиртина и производных кумарина рекомендуется регулярно контролировать протромбиновый индекс, чтобы своевременно скорректировать дозу кумарина. Данных о взаимодействии с другими антикоагулянтами или антиагрегантами (в т.ч. с ацетилсалициловой кислотой) нет.

При одновременном применении флупиртина с препаратами, которые также метаболизируются в печени, требуется регулярный контроль активности печеночных ферментов. Следует избегать комбинированного применения флупиртина и лекарственных средств, содержащих парацетамол и карбамазепин
(3492)


Дозування

Препарат приймають внутрішньо. Капсулу слід ковтати цілою, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (переважно води). По можливості препарат слід приймати, знаходячись у вертикальному положенні. Рекомендована доза препарату - 100 мг (1 капс.) 3-4 рази/добу, по можливості, з рівними інтервалами між прийомами. При виражених болях - по 200 мг (2 капс.) 3 рази/добу. Максимальна добова доза становить 600 мг (6 капс.). Дозу підбирають залежно від інтенсивності болю та індивідуальної чутливості до препарату. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом максимально короткого проміжку часу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижнів. Пацієнтам літнього віку (старше 65 років) на початку лікування призначають по 100 мг (1 капс.) 2 рази/добу, вранці і ввечері. У пацієнтів з нирковою недостатністю слід контролювати концентрацію креатиніну в плазмі крові. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг (3 капс.). У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня корекція дози не потрібна. У пациентов з нирковою недостатністю тяжкого ступеня або при гіпоальбумінемії максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг (3 капс.). При необхідності призначення препарату в більш високих дозах за пацієнтами встановлюють ретельне спостереження.

Лікарська форма

тверді желатинові капсули № 1 коричневого кольору

Склад

1 капс.

флупиртина малеат 100 мг

Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат - 186 мг, коповідон - 6 мг, магнію стеарат -2,0 мг, кремнію діоксид колоїдний - 1.5 мг, карбоксиметилкрахмал натрію 4,5 мг.

Фармакологічна дія

Неопиоидный анальгетик центральної дії. Флупиртин є представником селективних розчинників нейрональних калієвих каналів.

Флупиртин активує пов'язані з G-білком нейрональні калієві канали внутрішнього випрямлення. Вихід іонів калію викликає стабілізацію потенціалу спокою і зниження збудливості мембран нейронів. В результаті настає непряме інгібування рецепторів NMDA (N-метил-D-аспартат), оскільки блокада NMDA-рецепторів іонами магнію зберігається до тих пір, пока не настане деполяризація клітинної мембрани (непряме антагоністичну дію на NMDA-рецептори).

При терапевтично значущих концентраціях флупиртин не зв'язується з ?1-, ?2-адренорецепторами, 5НТ1(5-гідроксітріптофан)-, 5НТ2-серотониновыми, допаминовыми, бензодіазепіновими, опіоїдними, центральними м - і н-холінорецепторами.

Таке центральне дію флупиртина призводить до реалізації 3 основних ефектів.

Аналгезуючу дію

У результаті відкриття селективного потенціал-залежних нейрональних калі��вих каналів з супутнім виходом іонів калію потенціал спокою нейрона стабілізується. Нейрон стає менш збудливим.

Непрямий антагонізм флупиртина відносно NMDA-рецепторів захищає нейрони від надходження іонів кальцію. Таким чином пом'якшується сенсибилизирующий ефект підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію.

Отже, при порушенні нейрона відбувається інгібування передачі висхідних ноцицептивных імпульсів

Міорелаксуючу дію

Фармакологічні ефекти, описаний��ті для аналгетичного ефекту, функціонально підкріплюються посиленням поглинання іонів кальцію мітохондріями, яке має місце при терапевтично значущих концентраціях. Міорелаксуючу дію виникає в результаті супутнього інгібування передачі імпульсів до моторних нейронів і відповідних ефектів вставних нейронів. Таким чином, цей ефект проявляється, в основному, у відношенні всієї мускулатури в цілому.

Ефект процесів хроніфікації

Процеси хроніфікації слід розглядати як процеси нейрональной провідності, обумовлені пластичністю функції нейронів.

За допомогою індукції внутрішньоклітинних процесів еластичність функцій нейронів створює умови для реалізації механізмів типу "роздування", при яких відбувається посилення відповіді на кожний наступний імпульс. За запуск таких змін багато в чому відповідальні NMDA-рецептори (експресія генів). Непряма блокада цих рецепторів під дією флупиртина призводить до придушення цих ефектів. Таким чином, створюються несприятливі умови для клінічно значимой хронізації болю, а у випадку присутній раніше хронічного болю - для "стирання" больовий пам'яті допомогою стабілізації мембранного потенціалу, що призводить до зниження больової чутливості.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому внутрішньо практично повністю (до 90%) і швидко всмоктується з ШКТ.

Концентрація діючої речовини в плазмі крові пропорційна дозі.

Метаболізм

Метаболізується в печінці (до 75% прийнятої дози) з утворенням активного метаболіту М1 (2-аміно-3-ацетамино-6-[4-фтор]-бензиламинопиридин) і М2. Активний метаболіт М1 утворюється в результаті гідролізу уретанових структури (1 фаза реакції) і подальшого ацетилювання (2 фаза реакції). Цей метаболіт забезпечує в середньому 25% анальгезирующей активності флупиртина. Інший метаболіт (М2 - біологічно неактивний) утворюється в результаті реакції окислення (1 фаза) пара-фторбензила з подальшою конъюгацией (2 фаза) пара-фторбензойной кислоти з гліцином.

Дослідження з приводу того, який ізофермент переважно бере участь в окисному шляху ��еструкции, не проводилися. Слід очікувати, що флупиртин буде мати лише незначною здатністю до взаємодії.

Виведення

T1/2 становить близько 7 год (10 год для основного речовини та метаболіту М1), що є достатнім для забезпечення анальгезирующего ефекту.

Виводиться в основному нирками (69%): 27% виводиться в незміненому вигляді, 28% - у вигляді метаболіту М1 (ацетил-метаболіт), 12% - у вигляді метаболіту М2 (пара-фторгиппуровая кислота) і 1/3 введеної дози виводиться у вигляді метаболітів з невідомою структурою. Невелика ч��сть дози виводиться з організму з жовчю і калом.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У пацієнтів літнього віку (старше 65 років) порівняно з молодими пацієнтами спостерігається збільшення T1/2 (до 14 год при одноразовому прийомі і до 18.6 год при прийомі протягом 12 днів) і Cmax, відповідно, у плазмі крові вище в 2-2.5 рази.

Побічні дії

Небажані реакції класифіковані за частотою наступним чином: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, але <1/10); нечасто (>1/1000, але <1/100); рідко (>1/10 000, але <1/1000); дуже рідко (1/10 000); частота н��невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).

З боку імунної системи: нечасто - підвищена чутливість до препарату, алергічні реакції (в окремих випадках супроводжуються підвищеною температурою тіла, шкірними висипами, кропив'янкою, шкірним свербежем).

З боку нервової системи: часто - порушення сну, депресія, тривога/нервозність, запаморочення, тремор, головний біль; нечасто - сплутана свідомість.

З боку органа зору: нечасто - порушення зору.

З боку травної сис��емы: часто - диспепсія, нудота, блювання, біль у ділянці шлунка, запор, біль у животі, сухість слизової оболонки порожнини рота, метеоризм, діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; частота невідома - гепатит, печінкова недостатність.

З боку шкіри і підшкірних тканин: часто - пітливість.

Інші: дуже часто - втома/слабкість (у 15% пацієнтів), особливо на початку лікування, відсутність апетиту.

Побічні дії, в основному, залежать від дози препарата (за винятком алергічних реакцій). У багатьох випадках вони зникають самі по собі в міру проведення чи після закінчення лікування.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Препарат слід застосовувати в тому випадку, якщо лікування іншими знеболюючими препаратами (наприклад, НПЗЗ або опіоїдні препарати) протипоказано.

При застосуванні у пацієнтів зі зниженою функцією нирок слід контролювати концентрацію креатиніну в крові.

У пацієнтів віком старше 65 років або при тяжкій нирковій недостатності або при гіпоальбумінемії потрібна корекція дози препарату.

Під час лікування препаратом Нолодатак слід 1 раз на тиждень контролювати стан функції печінки, оскільки при терапії флупиртином можливе підвищення активності трансаміназ, розвиток гепатиту та печінкової недостатності. Якщо результати дослідження функції печінки відхиляються від норми або проявляються клінічні симптоми, які вказують на ураження печінки, слід припинити застосування препарату

Пацієнтів слід попередити про те, що під час лікування�� препаратом необхідно звертати увагу на будь-які симптоми ураження печінки (наприклад, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у шлунку, втома, темна сеча, жовтяниця, свербіж). При появі таких симптомів слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.

При лікуванні флупиртином можливі хибнопозитивні реакції тесту з діагностичними смужками на білірубін, уробіліноген і білок у сечі. Аналогічна реакція можлива при кількісному визначенні концентрації білірубіну в плазмі крові.

При прим��зміні препарату у високих дозах в окремих випадках може спостерігатися фарбування сечі в зелений колір, що не є клінічною ознакою якої-небудь патології.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами



При застосуванні препарату Нолодатак слід утриматися від керування автотранспортом і управління механізмами, у зв'язку з тим, що у пацієнтів можуть розвинутися сонливість і запаморочення, що може вплинути на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій. Особливо важливо ето пам'ятати при одночасному вживанні алкоголю.

Свідчення

Нолодатак призначений для лікування гострої і хронічної болю легкої та середньої ступені інтенсивності.

Протипоказання

— пацієнти з ризиком розвитку печінкової енцефалопатії і холестазом (можливий розвиток енцефалопатії або посилення вже наявної енцефалопатії або атаксії);

— myasthenia gravis (у зв'язку з міорелаксуючою дією флупиртина);

— захворювання печінки;

— хронічний алкоголізм;

— дзвін у вухах (у т. ч. нещодавно вилікований);

— ��дновременное застосування флупиртина з іншими лікарськими препаратами, що чинять гепатотоксична дія;

— дитячий та підлітковий вік до 18 років;

— підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.

З обережністю призначають при нирковій недостатності, гіпоальбумінемії, пацієнтам літнього віку (старше 65 років).

Недостатньо даних про застосування флупиртина при вагітності. В експериментальних дослідженнях на тваринах флупиртин показав репроду��тивний токсичність, але не тератогенність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат Нолодатак не слід застосовувати при вагітності, за винятком тих випадків, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Згідно з проведеними дослідженнями, флупиртин у незначній кількості проникає в грудне молоко. У зв'язку з цим не слід застосовувати в період грудного вигодовування за винятком тих випадків, коли в прийомі препарату є крайня необхідність. При необхідності застосування препарату в пе��іод лактації слід припинити грудне вигодовування.

Лікарська взаємодія

Флупиртин підсилює дію седативних засобів, транквілізаторів, а також етанолу.

У зв'язку з тим, що флупиртин зв'язується з білками, слід враховувати можливість взаємодії з іншими одночасно прийнятими лікарськими засобами (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою, бензилпеніциліном, дигоксином, глібенкламідом, пропранололом, клонідином, варфарином і діазепамом), які можуть витіснятися флупиртином із зв'язку з білкамиі, що може призводити до посилення їх активності. Особливо цей ефект може бути виражений при одночасному прийомі варфарину або діазепаму з флупиртином.

При одночасному призначенні флупиртина і похідних кумарину рекомендується регулярно контролювати протромбіновий індекс, щоб своєчасно скорегувати дозу кумарину. Даних про взаємодію з іншими антикоагулянтами чи антиагрегантами (в т. ч. з ацетилсаліциловою кислотою) немає.

При одночасному застосуванні флупиртина з препаратами, які також метаболизи��уются в печінці, потрібен регулярний контроль активності печінкових ферментів. Слід уникати комбінованого застосування флупиртина і лікарських засобів, що містять парацетамол і карбамазепін
Форма выпуска: по 10 капсул в контурную ячейковую уп , помещ. в пачку из картона
Беречь от детей: Да
Производитель: АКРИХИН
Общее описание: Анальгезирующее ненаркотическое средство
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Хранить в защищенном от света месте: Да
Действующие вещества: Флупиртин
Страна происхождения: Россия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Мемантин 0,01 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 148 грн
Панкреатин 25ед n60 табл п/кишечнорастворим/оболоч /банка/
0 грн
422 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка