Дозировка
Препарат Нимесулид Канон принимают внутрь, по 1 пакетику (100 мг нимесулида) два раза в сутки. Препарат Нимесулид Канон рекомендуется принимать после еды. Содержимое пакетика высыпают в стакан и растворяют примерно в 100 мл воды (образуется суспензия от белого до светло-желтого цвета). Приготовленный раствор хранению не подлежит. Препарат Нимесулид Канон применяется только для лечения пациентов старше 12 лет. Подростка (от 12 до 18 лет): на основе фармакокинетического профиля и фармакодинамических характеристик нимесулида необходимости в корректировке дозы у подростков нет. Пациенты с нарушенной функцией ночек: на основании фармакокинетических данных необходимости в корректировке дозы у пациентов с легкой и средней степенью тяжести почечной недостаточности (клиренс креатинина 30-80 мл/мин) нет. Пациенты пожилого возраста: при лечении пожилых пациентов необходимость корректировки суточной дозы определяется врачом исходя из возможности взаимодействия с другими лекарственными средствами. Максимальная длительность лечения нимесулидом составляет 15 суток. Для уменьшения риска возникновения нежелательных побочных эффектов следует использовать минимальную эффективную дозу минимально коротким курсом.
Передозировка
Симптомы: апатия, сонливость, тошнота, рвота, боль в эпигастральной области. Возможно возникновение желудочно-кишечного кровотечения. В редких случаях возможно повышение артериального давления, острая почечная недостаточность, угнетение дыхания и кома, анафилактоидные реакции. Лечение: Симптоматическое. Специфического антидота нет. В случае, если передозировка произошла в течение последних 4 часов, необходимо вызвать рвоту и/или обеспечить прием активированного угля (от 60 до 100 г на взрослого человека) и/или осмотического слабительного. Форсированный диурез, гемодиализ - неэффективны из-за высокой связи препарата с белками.
Лекарственная форма
Смесь гранул и порошка светло-желтого цвета с запахом апельсина.
Состав
1 пакет содержит:
активное вещество: нимесулид 100 мг;
вспомогательные вещества: ароматизатор апельсиновый 5 мг, кросповидон 140 мг, лимонная кислота безводная 25 мг, мальтодекстрин 15 мг, сахароза 1715 мг.
Фармакологическое действие
Нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП), оказывает противовоспали-тельное, анальгезирующее, жаропонижающее и антиагрегантное действие. В отличие от других НПВП селективно подавляет циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), тормозит синтез про-стагландинов (Pg) в очаге воспаления; оказывает менее выраженное угнетающее влияние на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) (реже вызывает побочные эффекты, связанные с угнетением синтеза Pg в здоровых тканях).
Фармакокинетика
Абсорбция при приеме внутрь - высокая (прием пищи снижает скорость абсорбции, не влияя на ее степень). Время достижения максимальной концентрации в плазме крови (ТСтах) - 1,5-2,5 ч. Связь с белками плазмы - 95 %, с эритроцитами - 2 %, с липопро-теинами - 1%, с кислым альфа 1-гликопротеидом - I %. Изменение дозы не влияет на степень связывания. Максимальная концентрация (Стах) - 3,5-6,5 мг/л. Объем распре-деления - 0,19-0,35 л/кг. Хорошо проникает в кислую среду очага воспаления (40 %), синовиальную жидкость (43 %). Легко проникает через гистогематические барьеры. Метаболизируется в печени тканевыми монооксигеназами. Основной метаболит – 4-гидроксинимесулид (25 %), обладает сходной фармакологической активностью, но вследствие уменьшения размера молекул способен быстро диффундировать по гидро-фобному каналу ЦОГ-2 к активному центру связывания метильной группы. 4-гидроксинимесулид является водорастворимым соединением, для выведения которого не требуются глутатион и реакции конъюгации II фазы метаболизма (сульфатирование, глюкуронирование и др.). Период полувыведения (Т1/2) нимесулида - 1,56-4,95 ч, 4-гидроксинимесулида - 2,89-4,78 ч. 4-Гидроксинимесулид выводится почками (65 %) и с желчью (35 %), подвергается энтерогепатической рециркуляции.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой и кроветворной системы: не часто-гипертензия, редко -тахикардия, изменения артериального давления, гилеркалиемия;
Со стороны кроветворной системы: редко - анемия, эозинофилия. кровотечения; очень редко - тромбоцитоления,панцитопения,пурпура;
Со стороны органов ЖКТ: часто-диарея, тошнота, рвота: не часто- запор, вздутие живота, гастрит; очень редко - абдоминальная боль, диспепсия, стоматиты, желудочно-кишечные кровотечения, язва желудка и двенадцатиперстной кишки;
Гепато-билиарные расстройства: очень редко - гепатиты (включая фатальные случаи), желтуха, хопестаз;
Аллергические реакции: не часто - зуд, сыпь, повышенная потливость, редко - гиперчувствитепьность, редко -экзантема, эритема; очень редко-анафилактический шок. крапивница, отек Квинке, синдром Стивена- Джонса. эпидермальный некропиз;
Со стороны нервной системы: не часто - головокружение; редко - беспокойство, раздражительность, расстройство сна; очень редко - головная бопь, энцефалопатия, синдром Рейе (его симптомы развиваются в течение нескольких часов и включают рвоту, сонливость и судороги. По мере прогрессирования синдрома Рейе возникает кома и остановка дыхания), сонливость;
Со стороны мочеполовой системы: редко - дизурия, гематурия, задержка мочи; очень редко - почечная недостаточность, олигурия. интерегициальный нефрит;
Респираторные нарушения: не часто- запруднение дыхания; очень редко - астма, бронхоспазм;
Прочие: нечасто -отеки; редко - нарушения зрения, вертиго, недомогание, астения: очень редко-гипотермия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Риск побочных эффектов может быть снижен при применении порошка «Нимесулид-Фарма» на протяжении как можно более короткого времени.
При отсутствии терапевтического эффекта следует прекратить прием препарата.
Редко могут возникать гепатотоксические реакции, вкпючающие редкие фатальные случаи. При возникновении гепатотоксических реакций (анорексия, тошнота, рвота, абдоминальные бопи, усталость и потемнение мочи) лечение нимесулидом должно быть прекращено. Большинство случаев повреждения печени обратимо при условии применения нимесупида в короткий период.
Следует избегать одновременного приема нимесулида с другими гепатотоксическими средствами и алкоголем, в связи с повышением риска гепатотоксических реакций.
Нимесулид с осторожностью применяют с другими анальгетиками. Одновременное применение с другими НПВС не рекомендуется.
Желудочно-кишечные кровотечения или изъязвления/перфорации могут появляться втечение всего периода лечения бессимптомно или с выраженными симптомами даже при отсутствии желудочно-кишечных заболеваний в анамнезе. При возникновении таких побочных эффектов лечение нимесулидом следует прекратить. Нимесулид с осторожностью применяется при заболеваниях ЖКТ, включая пептические язвы, геморрагии, язвенный колит или болезнь Крона.
Пациентам с почечными и сердечными заболеваниями следует с осторожностью применять нимесулид.
Пожилые пациенты особенно чувствительны к НПВС. При приеме нимесулида у них могут возникать желудочно-кишечные геморрагии и перфорации, повреждения почечной, сердечной и печеночной функций, поэтому рекомендуется тщательное наблюдение.
Т.к. нимесулид может ухудшать тромбоцитарную активность, следует с осторожностью назначать пациентам с нарушениями свертываемости крови. Однако нимесулид не является заменителем ацетилсалициловой кислоты для профилактики кардиоваскулярных нарушений.
Т.к. нимесулид обладает жаропонижающим свойством, то при его применении при инфекциях не происходит повышения температуры тела, что может затруднить диагностику этих инфекций.
Нет сведений о влиянии нимесулида на концентрацию внимания. Однако пациентам с побочными реакциями со стороны нервной системы и вестибулярного аппарата следует воздержаться от вождения транспортных средств и от работы, требующей повышенной концентрацией внимания.
В состав препарата входит сахар, что следует учитывать при лечении больных сахарным диабетом.
Влияние на способность управления транспортными средствами и механизмами
Влияние препарата Нимесулид Канон на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами не изучалось, поэтому в период лечения препаратом Нимесулид Канон следует соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятиях потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
-Лечение острых болей (боль в спине, пояснице; болевой синдром в костномышечной системе, включая травмы, растяжения связок и вывихи суставов; тендениты, бурситы; зубная боль).
-Симптоматическое лечение остеоартроза с болевым синдромом.
-Альгодисменорея.
Лекарственный препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления; не влияет на прогрессирование заболевания.
Противопоказания
Гиперчувствительность к нимесулиду или любому вспомогательному компоненту препарата.
-Дефицит сахаразы/изомальтазы, непереносимость фруктозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат Нимесулид Канон содержит сахарозу).
-Полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа или околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и других НПВП (в том числе в анамнезе).
-Эрозивно-язвенные изменения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное или иное кровотечение.
-Воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона, язвенный колит) в фазе обострения.
-Гемофилия и другие нарушения свертываемости крови.
-Декомпенсированная сердечная недостаточность.
-Печеночная недостаточность или любое активное заболевание печени.
-Анамнестические данные о развитии гепатотоксических реакций при использовании препаратов нимесулида.
-Алкоголизм, наркомания.
-Тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина <30 мл/мин),прогрессирующие заболевания почек, подтвержденная гиперкалиемия.
-Период после проведения аортокоронарного шунтирования.\0009
-Одновременный прием других гепатотоксических лекарственных средств.
-Беременность и период лактации.
-Детский возраст до 12 лет.
С осторожностью
-Артериальная гипертензия, сахарный диабет, компенсированная сердечная недостаточность, ишемическая болезнь сердца, цереброваскулярные заболевания, дислипидемия/гиперлипидемия, заболевания периферических артерий, курение, почечная недостаточность (клиренс креатинина 30-60 мл/мин).
-Анамнестические данные о наличии язвенного поражения ЖКТ, инфекции, вызванной Helicobacter pylori; пожилой возраст; длительное предшествующее использование НПВП; тяжелые соматические заболевания.
-Сопутствующая терапия следующими препаратами: антикоагулянты (например, варфарин), антиагреганты (например, ацетилсалициловая кислота, клопидогрел), пероральные глюкокортикостероиды (например, преднизолон), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (например, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин).
Решение о назначении препарата Нимесулид Канон должно основываться на индивидуальной оценке «риск-польза» при приеме препарата.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания Применение препарата Нимесулид Канон во время беременности и в период грудного вскармливания противопоказано. При необходимости применения препарата в период грудного вскармливания, грудное вскармливание следует прекратить.
Применение нимесулида может отрицательно влиять на женскую фертильность и не рекомендуется женщинам, планирующим беременность. При планировании беременности необходима консультация с лечащим врачом.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение нимесулида с варфарином или другими антиноагулянтами, а также ацетилсалициловой кислотой провоцирует риск появления кровотечений. Поэтому такая комбинация не рекомендуется и служит противопоказанием для пациентов с различными нарушениями свёртывания крови. Если же такая комбинация неизбежна, то антикоагупянтная активность должна тщательно контролироваться.
Нимесулид ингибирует CYP2C9, вследствие чего концентрация в плазме лекарственных средств, являющихся субстратами этого энзима, может увеличиваться.
Одновременный приемнимесулидасмочегонными может отрицательно повлиять на почечную гемодинамику. Обычные концентрации ненасыщенных жирных кислот не влияют на связь нимесупида с альбумином. У больных со сниженной синтетической функцией печени или выраженной почечной недостаточностью связывание нимесулида с белками ппаэмы (впрочем, как и других НЛВП) значительно снижается, приводя к появлению свободной фракции препарата, которая может усиливать частоту и выраженность. При одновременном применении нимесулида и фуросемида кратковременно снижается выведение натрия и калия, а следовательно снижается эффект диуретиков. Результатом сочетания нимесулида и фуросемида является снижение (до 20%) площади под кинетической кривой и суммарная экскреция фуросемида путём почечного клиренса. Одновременное использование фуросемида и нимесулида требует повышенного внимания у пациентов с заболеваниями сердца или почек. Одновременный прием нимесулида с мочегонными может отрицательно повлиять на почечную гемодинамику.
Нимесулид способствует накоппению пития в плазме, в результате чего повышается его токсичность.
Фармакокинетическое взаимодействие с глибенкламидом, теофилином, дигоксином, цимитидином и антацидами также изучались in vivo, однако клинически значимого взаимодействия выявлено не было.
Прием нимесулида менее чем за 24 часа до или после лечения метотрексатом приводит к увеличению концентрации последнего в сыворотке крови, что увеличивает его токсичность.
Действие нимесулида на простагландинсинтетазу и на почечные простагландины может приводить к повышению нефротоксичности циклоспорина.
(3474)
Дозування
Препарат Німесулід Канон приймають внутрішньо, по 1 пакетику (100 мг німесуліду) два рази на добу. Препарат Німесулід Канон рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика висипають у стакан і розчиняють приблизно в 100 мл води утворюється суспензія від білого до світло-жовтого кольору). Приготовлений розчин зберіганню не підлягає. Препарат Німесулід Канон застосовується тільки для лікування пацієнтів старше 12 років. Підлітки (від 12 до 18 років): на основі фармакокінетичного профілю і фармакодинамічних характеристик німесуліду необх��необхідності в коригуванні дози у підлітків немає. Пацієнти з порушеною функцією ночек: на підставі фармакокінетичних даних необхідності в коригуванні дози у пацієнтів з легким і середнім ступенем тяжкості ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) немає. Пацієнти літнього віку: при лікуванні літніх пацієнтів необхідність коригування добової дози визначається лікарем, виходячи з можливості взаємодії з іншими лікарськими засобами. Максимальна тривалість лікування німесулідом-15 діб. Для зменшення ризику виникнення небажаних побічних ефектів слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально коротким курсом.Передозування
Симптоми: апатія, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастральній області. Можливо виникнення шлунково-кишкової кровотечі. У рідкісних випадках можливо підвищення артеріального тиску, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома, анафілактоїдні реакції. Лікування: Симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У разі, якщо передозування відбулося протягом останніх 4 годин, необхідно викликати блювання та/або забезпечити прийом активованого вугілля (від 60 до 100 г на дорослої людини) та/або осмотичного проносного. Форсований діурез, гемодіаліз малоефективні через високу зв'язку препарату з білками.
Лікарська форма
Суміш гранул і порошку світло-жовтого кольору з запахом апельсину.Склад
1 пакет містить:
активна речовина: німесулід 100 мг;
допоміжні речовини: ароматизатор апельсиновий 5 мг, кросповідон 140 мг, лимонна кислота безводна 25 мг, мальтоде��стрин 15 мг, сахароза 1715 мг.Фармакологічна дія
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), надає противовоспали-валий, аналгезуючу, жарознижувальну та антиагрегантну дію. На відміну від інших НПЗП селективно пригнічує циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), гальмує синтез про-стагландинов (Pg) у вогнищі запалення; виявляє менш виражений пригнічуючий вплив на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) (рідше викликає побічні ефекти, пов'язані з пригніченням синтезу Pg в здорових тканинах).Фармакокінетика
Абсорбція при прийомі всередину - ��ысокая (прийом їжі знижує швидкість абсорбції, не впливаючи на її ступінь). Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (ТСтах) - 1,5-2,5 ч. Зв'язок з білками плазми - 95 %, з еритроцитами - 2 %, з липопро-теинами - 1%, з кислим альфа 1-гликопротеидом - I %. Зміна дози не впливає на ступінь зв'язування. Максимальна концентрація (Стах) - 3,5-6,5 мг/л. Об'єм розподілу - 0,19-0,35 л/кг. Добре проникає в кисле середовище вогнища запалення (40 %), синовіальну рідину (43 %). Легко проникає через гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці тканинними монооксигеназами. Основний метаболіт – 4-гидроксинимесулид (25 %), має подібну фармакологічну активність, але внаслідок зменшення розміру молекул здатний швидко дифундувати з гідро-фобному каналу ЦОГ-2 до активного центру зв'язування метильної групи. 4-гидроксинимесулид є водорозчинним з'єднанням, для виведення якого не потрібні глутатіон та реакції кон'югації ІІ фази метаболізму (сульфатирование, глюкуронирование та ін). Період напіввиведення (Т1/2) німесуліду - 1,56-4,95 год, 4-гидроксинимесулида - 2,89-4,78 год 4-Гидроксинимесулид виводиться нирками (65 %) і з жовчю (35 %), підлягає ентерогепатичній рециркуляції.Побічні дії
З боку серцево-судинної та кровотворної системи: не часто-гіпертензія, рідко -тахікардія, зміни артеріального тиску, гилеркалиемия;
З боку кровотворної системи: рідко - анемія, еозинофілія. кровотечі; дуже рідко - тромбоцитоления,панцитопенія,пурпура;
З боку органів ШКТ: часто-діарея, нудота, блювання: не часто - запор, здуття живота, гастрит; дуже рідко - абдомінальний біль, диспепсія, стоматити, шлунково-кишкові кровотечі, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки;
Гепато-билиарные розлади: дуже рідко - гепатити (включаючи летальні випадки), жовтяниця, хопестаз;
Алергічні реакції: нечасто - свербіж, висип, підвищена пітливість; рідко - гиперчувствитепьность, рідко -висип, еритема; дуже рідко-анафілактичний шок. кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівена - Джонса. епідермальний некропиз;
З боку нервової системи: не часто - запаморочення; рідко - занепокоєння, дратівливість, розлад сну; очень рідко - головний бопь, енцефалопатія, синдром Рейє (його симптоми розвиваються протягом декількох годин і включають нудоту, сонливість і судоми. По мірі прогресування синдрому Рейє виникає кома і зупинка дихання), сонливість;
З боку сечостатевої системи: рідко - дизурія, гематурія, затримка сечі; дуже рідко - ниркова недостатність, олігурія. интерегициальный нефрит;
Респіраторні порушення: не часто - запруднение дихання; дуже рідко - астма, бронхоспазм;
Інші: нечасто -набряки; рідко - порушення зору, вертиго, нездужання, астенія, дуже рідко-гіпотермія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Ризик побічних ефектів може бути знижений при застосуванні порошку «Німесулід-Фарма» впродовж якомога коротшого часу.
При відсутності терапевтичного ефекту слід припинити прийом препарату.
Рідко можуть виникати гепатотоксичні реакції, вкпючающие рідкісні фатальні випадки. У разі виникнення гепатотоксичних реакцій (анорексія, нудота, блювання, абдомінальні бопи, втома і потемніння можеі) лікування німесулідом повинно бути припинено. Більшість випадків пошкодження печінки оборотно за умови застосування нимесупида в короткий період.
Слід уникати одночасного прийому німесуліду з іншими гепатотоксичними засобами та алкоголем, у зв'язку з підвищенням ризику гепатотоксичних реакцій.
Німесулід з обережністю застосовують з іншими анальгетиками. Одночасне застосування з іншими НПЗЗ не рекомендується.
Шлунково-кишкові кровотечі або виразки/перфорації можуть з'являтися протягом всего періоду лікування безсимптомно або з вираженими симптомами навіть при відсутності шлунково-кишкових захворювань в анамнезі. При виникненні таких побічних ефектів лікування німесулідом слід припинити. Німесулід з обережністю застосовується при захворюваннях ШКТ, включаючи пептичні виразки, геморагії, виразковий коліт або хворобу Крона.
Пацієнтам з нирковими і серцевими захворюваннями слід з обережністю застосовувати німесулід.
Літні пацієнти особливо чутливі до НПЗЗ. При прийомі німесуліду у них можуть виниклать шлунково-кишкові геморагії і перфорації, пошкодження ниркової, серцевої та печінкової функцій, тому рекомендується ретельне спостереження.
Оскільки німесулід може погіршувати тромбоцитарную активність, слід з обережністю призначати пацієнтам з порушеннями згортання крові. Однак німесулід не є замінником ацетилсаліцилової кислоти для профілактики кардіоваскулярних порушень.
Оскільки німесулід володіє жарознижуючою властивістю, то при його застосуванні при інфекціях не відбувається підвищення температури т��ла, що може утруднити діагностику цих інфекцій.
Немає відомостей про вплив німесуліду на концентрацію уваги. Однак пацієнтам з побічними реакціями з боку нервової системи і вестибулярного апарату слід утриматися від керування транспортними засобами та від роботи, яка потребує підвищеної концентрацією уваги.
До складу препарату входить цукор, що слід враховувати при лікуванні хворих на цукровий діабет.
Вплив на здатність керування транспортними засобами і механізмами
Вплив препарата Німесулід Канон на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами не вивчався, тому в період лікування препаратом Німесулід Канон слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
-Лікування гострого болю (біль у спині, попереку; больовий синдром у кістково-м'язової системи, включаючи травми, розтягнення зв'язок та вивихи суглобів; тендениты, бурсити; зубний біль).
-Симптоматичне лікування остеоартрозу з больовим синдромом.
-Альгодисменорея.
Лікарський препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення; не впливає на прогресування захворювання.Протипоказання
Гіперчутливість до нимесулиду або будь-якого допоміжного компонента препарату.
-Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат Німесулід Канон містить сахарозу).
-Повне або неповне поєднання бронхиальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ (у тому числі в анамнезі).
-Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна або інше кровотеча.
-Запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення.
-Гемофілія й інші порушення згортання крові.
-Декомпенсована серцева недостатність./>
-Печінкова недостатність або будь-яке активне захворювання печінки.
-Анамнестичні дані про розвиток гепатотоксичних реакцій при застосуванні препаратів німесуліду.
-Алкоголізм, наркоманія.
-Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв),прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія.
-Період після проведення аортокоронарного шунтування.\0009
-Одночасний прийом інших гепатотоксичних лікарських засобів.
-Вагітність і період лактації.
-Дитячий вік до 12 років.
З обережністю
-Артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, компенсована серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, захворювання периферичних артерій, куріння, ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв).
-Анамнестичні дані про наявність виразкового ураження ШКТ, інфекції, викликані Helicobacter pylori; літній вік; тривале попереднє використання НПЗП; тяжкі соматичні зазахворювання.
-Супутня терапія наступними препаратами: антикоагулянти (наприклад, варфарин), антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).
Рішення про призначення препарату Німесулід Канон повинно базуватись на індивідуальній оцінці ризик / користь» при прийомі препарату.
Застосування при вагітності і в період грудного вскармливаня Застосування препарату Німесулід Канон під час вагітності і в період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату в період годування груддю, грудне вигодовування слід припинити.
Застосування німесуліду може негативно впливати на жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують вагітність. При плануванні вагітності необхідна консультація з лікарем.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування німесуліду з варфарином або іншими антиноагулянтами, а також ацетилсаліциловою кислотою провокує ризик появи кровотеч. Тому така комбінація не рекомендується і служить протипоказанням для пацієнтів з різними порушеннями згортання крові. Якщо така комбінація неминуча, то антикоагупянтная активність повинна ретельно контролюватися.
Німесулід інгібує CYP2C9, внаслідок чого концентрація в плазмі лікарських засобів, що є субстратами цього ензиму, може збільшуватися.
Одночасний приемнимесулидасмочегонными може отрі��ательно вплинути на ниркову гемодинаміку. Звичайні концентрації ненасичених жирних кислот не впливають на зв'язок нимесупида з альбуміном. У хворих зі зниженою синтетичною функцією печінки або вираженою нирковою недостатністю зв'язування німесуліду з білками ппаэмы (втім, як і інших НЛВП) значно знижується, приводячи до появи вільної фракції препарату, яка може посилювати частоту і вираженість. При одночасному застосуванні німесуліду та фуросеміду швидко знижується виведення натрію і калію, а слідчий��про знижується ефект діуретиків. Результатом поєднання німесуліду та фуросеміду є зниження (до 20%) площі під кінетичною кривою і сумарна екскреція фуросеміду шляхом ниркового кліренсу. Одночасне застосування фуросеміду та німесуліду вимагає підвищеної уваги у пацієнтів з захворюваннями серця або нирок. Одночасний прийом німесуліду з сечогінними може негативно вплинути на ниркову гемодинаміку.
Німесулід сприяє накоппению пиття в плазмі, в результаті чого підвищується його токсичність.
Фармакокинетическое взаємодія з глібенкламідом, теофіліном, дигоксином, цимитидином і антацидами також вивчалися in vivo, однак клінічно значущої взаємодії виявлено не було.
Прийом німесуліду менш ніж за 24 години до або після лікування метотрексатом призводить до збільшення концентрації останнього в сироватці крові, що збільшує його токсичність.
Дія німесуліду на простагландинсинтетазу і на ниркові простагландини може призводити до підвищення нефротоксичності циклоспорину.
