Дозировка
Внутрь. Содержимое 1 пакетика гранулята растворяют в 80-100 мл воды. Рекомендуемая доза для взрослых и подростков в возрасте 12-18 лет составляет 100 мг (1 пакетик) 2 после еды. Максимальная суточная доза для взрослых и подростков в возрасте 12-18 лет составляет - 200 мг. Не требуется снижения дозы для пациентов пожилого возраста. Пациентам с хронической почечной недостаточностью требуется снижение суточной дозы до 100 мг. Минимально эффективная доза должна назначаться на протяжении как можно более короткого периода времени с тем, чтобы минимизировать риск развития побочных реакций. Максимальная продолжительность приема препарата не должна превышать 15 дней.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
нимесулид 100мг; Вспомогательные в-ва: лактозы моногидрат, карбоксиметилкрахмал натрия, повидон, магния стеарат, МКЦ, кремния иоксид кремния
Фармакологическое действие
НПВП, оказывает противовоспалительное, анальгезирующее, жаропонижающее и антиагрегантное действие. В отличие от других НПВП селективно подавляет циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), тормозит синтез простагландинов (Pg) в очаге воспаления; оказывает менее выраженное угнетающее влияние на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) (реже вызывает побочные эффекты, связанные с угнетением синтеза Pg в здоровых тканях).
Фармакокинетика
Абсорбция при приеме внутрь - высокая (прием пищи снижает скорость абсорбции, не влияя на ее степень). Время достижения Cmax - 1.5-2.5 ч. Связывание с белками плазмы - 95%, с эритроцитами - 2%, с липопротеинами - 1%, с кислым альфа1-гликопротеидом - 1%. Изменение дозы не влияет на степень связывания. Cmax - 3.5-6.5 мг/л. Vd - 0.19-0.35 л/кг. Хорошо проникает в кислую среду очага воспаления (40%), синовиальную жидкость (43%). Легко проникает через гистогематические барьеры. Метаболизируется в печени тканевыми монооксигеназами. Основной метаболит -4-гидроксинимесулид (25%), обладает сходной фармакологической активностью, но вследствие уменьшения размера молекул способен быстро диффундировать по гидрофобному каналу ЦОГ-2 к активному центру связывания метильной группы. 4-гидроксинимесулид является водорастворимым соединением, для выведения которого не требуются глутатион и реакции конъюгации II фазы метаболизма (сульфатирование, глюкуронирование и др.). T1/2 нимесулида - 1.56-4.95 ч, 4-гидроксинимесулида - 2.89-4.78 ч. 4 - Гидроксинимесулид выводится почками (65%) и с желчью (35%), подвергается энтерогепатической рециркуляции.
Побочные действия
Аллергические реакции: реакции гиперчувствительности, анафилактоидные реакции.
Со стороны ЦНС: головокружение, ощущение страха, нервозность, кошмарные сновидения, головная боль, сонливость, энцефалопатия (синдром Рейе).
Со стороны кожных покровов: зуд, кожная сыпь, усиление потоотделения, эритема, дерматит, крапивница, ангионевротический отек, отечность лица, многоформная экссудативная эритема, в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны мочевыделительной системы: отеки, дизурия, гематурия, задержка мочи, гиперкалиемия, почечная недостаточность, олигурия, интерстициальный нефрит.
Со стороны пищеварительной системы: диарея, тошнота, рвота, запор, метеоризм, гастрит, боли в животе, стоматит, дегтеобразный стул, желудочно-кишечное кровотечение, язва и/или перфорация желудка или двенадцатиперстной кишки.
Со стороны печени и желчевыводящей системы: повышение печеночных трансаминаз, гепатит, молниеносный гепатит, желтуха, холестаз.
Со стороны системы кроветворения: анемия, эозинофилия, тромбоцитопения, панцитопения, пурпура, удлинение времени кровотечения.
Со стороны дыхательной системы: одышка, обострение бронхиальной астмы, бронхоспазм.
Со стороны органов чувств: нечеткость зрения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, тахикардия, геморрагии, приливы.
Прочие: общая слабость, гипотермия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Для снижения риска развития побочных эффектов необходимо применять препарат в минимальной эффективной дозе с наименьшей продолжительностью. Если состояние больного не улучшается, лечение необходимо прекратить.
Необходимо прекратить прием препарата в случае повышения температуры или развития на фоне его приема гриппоподобных симптомов.
При появлении у больных, принимающих Нимесулид, симптомов, указывающих на повреждение печени (например, анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, повышенная утомляемость, темная моча), или повышения уровня печеночных трансаминаз, препарат следует отменить. Таким больным не рекомендуется назначать Нимесулид и в дальнейшем.
Желудочно-кишечное кровотечение или язва/перфорация желудка или двенадцатиперстной кишки могут развиться в любой момент при применении препарата, которые могут не сопровождаться клинически выраженными симптомами (в т.ч. болевой синдром). При возникновении желудочно-кишечного кровотечения или язвы препарат следует отменить.
В случае ухудшения функции почек препарат следует отменить.
В случае использования препарата более 2-х недель необходим контроль показателей функции печени.
У больных циррозом печени или с почечной недостаточностью с гипоальбуминемией или гипербилирубинемией связывание нимесулида снижается.
У больных пожилого возраста наиболее часто развиваются побочные эффекты при приеме препарата, в том числе желудочно-кишечные кровотечения, перфорации, нарушение функции сердца, почек и печени. Поэтому рекомендуется регулярный клинический контроль состояния больного.
Применение нимесулида может отрицательно влиять на женскую фертильность и не рекомендуется женщинам, планирующим беременность.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В случае, если при использовании препарата возникают нежелательные явления со стороны ЦНС и органов чувств необходимо воздержаться от вождения автотранспортом и занятий видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— ревматоидный артрит;
— остеоартроз;
— артриты различной этиологии;
— артралгии;
— миалгии;
— послеоперационные и посттравматические боли;
— бурсит;
— тендинит;
— альгодисменорея;
— зубная и головная боль.
Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшая боль и воспаление на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
— полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа или околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты (АСК) и других НПВП (в т.ч. в анамнезе);
— эрозивно-язвенные поражения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки;
— активное желудочно-кишечное кровотечение;
— цереброваскулярное или иное кровотечение;
— воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона, язвенный колит) в фазе обострения;
— гемофилия и другие нарушения свертываемости крови;
— декомпенсированная хроническая сердечная недостаточность (ХСН);
— печеночная недостаточность или любое активное заболевание печени;
— гепатотоксические реакции при использовании нимесулида в анамнезе;
— алкоголизм;
— наркомания;
— выраженная хроническая почечная недостаточность (ХПН) (КК менее 30 мл/мин);
— прогрессирующие заболевания почек;
— подтвержденная гиперкалиемия;
— период после проведения аортокоронарного шунтирования;
Лекарственное взаимодействие
Имеются данные о том, что нимесулид может снижать биодоступность фуросемида, выступать конкурентом по связыванию белков плазмы с фенофибратом, салициловой кислотой, толбутамидом.
Нимелид может замещать салициловую кислоту и фуросемид (но не варфарин) в плазменных белках.
Он не оказывает никакого влияния на препараты, воздействующие на концентрацию глюкозы крови и толерантность к глюкозе у больных сахарным диабетом, леченных различными препаратами, содержащими производные сульфонилмочевины.
Не рекомендуется прием нимесулида одновременно с мочегонными, оказывающими повреждающий эффект на почечную гемодинамику.
Физиологические концентрации ненасыщенных жирных кислот не влияют на связывание нимесулида с сывороточным альбумином.
В терапевтических концентрациях на связывание нимесулида не влияли варфарин, фуросемид, глибенкламид, дигитоксин.
В присутствии нимесулида могут значительно возрасти свободные фракции метотрексата.
Прием нимесулида в терапевтических дозах внутрь
(4980)
Дозування
Всередину. Вміст 1 пакетика грануляту розчиняють в 80-100 мл води. Рекомендована доза для дорослих і підлітків у віці 12-18 років становить 100 мг (1 пакетик) 2 після їжі. Максимальна добова доза для дорослих і підлітків у віці 12-18 років становить - 200 мг. Не потрібно зниження дози для пацієнтів літнього віку. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю потрібне зниження добової дози до 100 мг. Мінімально ефективна доза повинна призначатися протягом якомога більш короткого періоду часу з тим, що��и мінімізувати ризик розвитку побічних реакцій. Максимальна тривалість прийому препарату не повинна перевищувати 15 днів.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
німесулід 100мг; Допоміжні в-ва: лактози моногідрат, карбоксиметилкрахмал натрію, повідон, магнію стеарат, МКЦ, кремнію иоксид кремніюФармакологічна дія
НПЗП, має протизапальну, аналгезуючу, жарознижувальну та антиагрегантну дію. На відміну від інших НПЗП селективно пригнічує циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), гальмує синтез простагландинов (Pg) у вогнищі запалення; виявляє менш виражений пригнічуючий вплив на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) (рідше викликає побічні ефекти, пов'язані з пригніченням синтезу Pg в здорових тканинах).Фармакокінетика
Абсорбція при прийомі всередину - висока (прийом їжі знижує швидкість абсорбції, не впливаючи на її ступінь). Час досягнення Cmax - 1.5-2.5 ч. Зв'язування з білками плазми - 95%, з еритроцитами - 2%, з ліпопротеїнами - 1%, з кислим альфа1-гликопротеидом - 1%. Зміна дози не впливає на ступінь зв'язування. Cmax - 3.5-6.5 мг/л. Vd - 0.19-0.35 л/кг. Добре проникає в кислу середовище вогнища запалення (40%), синовіальну рідину (43%). Легко проникає через гістогематичні бар'єри. Метаболізується в печінці тканинними монооксигеназами. Основний метаболіт -4-гидроксинимесулид (25%), має подібну фармакологічну активність, але внаслідок зменшення розміру молекул здатний швидко дифундувати з гидрофобному каналу ЦОГ-2 до активного центру зв'язування метильної групи. 4-гидроксинимесулид є водорозчинним з'єднанням, для виведення якого не потрібні глутатіон та реакції кон'югації II фази метаболізму (сульфатирование, глюкуронирование та ін). T1/2 німесуліду - 1.56-4.95 год, 4-гидроксинимесулида - 2.89-4.78 ч. 4 - Гидроксинимесулид виводиться нирками (65%) і з жовчю (35%), підлягає ентерогепатичній рециркуляції.Побічні дії
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції.
З боку ЦНС: запаморочення, відчуття страху, нервозність, кошмарні сновидіння, головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє).
З боку шкірних покривів: свербіж, шкірний висип, посилення потовиділення, еритема, дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, багатоформна ексудативна еритема, у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку сечовидільної системи: набряки, дизурія, гематурія, затримка сечі, гіперкаліємія, ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит.
З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, запор, метеоризм, гастрит, біль у животі, стоматит, баріться стілець, шлунково-кишкова кровотеча, виразка і/або перфорація жлудка або дванадцятипалої кишки.
З боку печінки та жовчовивідної системи: підвищення печінкових трансаміназ, гепатит, блискавичний гепатит, жовтяниця, холестаз.
З боку системи кровотворення: анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура, подовження часу кровотечі.
З боку дихальної системи: задишка, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм.
З боку органів чуття: нечіткість зору.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія, геморрагии, припливи.
Інші: загальна слабкість, гіпотермія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати препарат у мінімальній ефективній дозі з найменшою тривалістю. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.
Необхідно припинити прийом препарату у випадку підвищення температури або розвитку на тлі його прийому грипоподібних симптомів.
При появі у хворих, які приймають Німесулід, симптомів, що вказують на ушкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, підвищена втомлюваність, темна сеча), або підвищення рівня печінкових трансаміназ, препарат слід відмінити. Таким хворим не рекомендується призначати Німесулід і надалі.
Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація шлунка або дванадцятипалої кишки можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, які можуть не супроводжуватися клінічно вираженими симптомами (у т. ч. больовий синдром). При виникненні шлунково-кишкового кров��течії або виразки препарат слід відмінити.
У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити.
У разі використання препарату більше 2-х тижнів необхідний контроль показників функції печінки.
У хворих цирозом печінки або з нирковою недостатністю з гіпоальбумінемією або гіпербілірубінемією зв'язування німесуліду знижується.
У хворих літнього віку найчастіше розвиваються побічні ефекти при прийомі препарату, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції сердца, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану хворого.
Застосування німесуліду може негативно впливати на жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують вагітність.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У разі, якщо при застосуванні препарату виникають небажані явища з боку ЦНС та органів чуття необхідно утриматися від керування автотранспортом і занять видами діяльності, що вимагають підвищеної кон��ентрации уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— ревматоїдний артрит;
— остеоартроз;
— артрити різної етіології;
— артралгії;
— міалгії;
— післяопераційні і посттравматичні болі;
— бурсит;
— тендиніт;
— альгодисменорея;
— зубний і головний біль.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшуючи біль і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
— повне або неполн��е поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти (АСК) і інших НПЗП (у т. ч. в анамнезі);
— ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки;
— активна шлунково-кишкова кровотеча;
— цереброваскулярна або інше кровотеча;
— запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення;
— гемофілія й інші порушення згортання крові;
— декомпенсированная хронічна серцева недостатність (ХСН);
— печінкова недостатність або будь-яке активне захворювання печінки;
— гепатотоксичні реакції при використанні німесуліду в анамнезі;
— алкоголізм;
— наркоманія;
— виражена хронічна ниркова недостатність (ХНН) (КК менше 30 мл/хв);
— прогресуючі захворювання нирок;
— підтверджена гіперкаліємія;
— період після проведення аортокоронарного шунтування;Лікарська взаємодія
Є дані про те, що німесулід може знижувати біодоступність фуросеміду, виступати конкурентом на зв'язування білків плазми з фенофибратом, саліциловою кислотою, толбутамідом.
Нимелид може заміщати саліцилову кислоту і фуросемід (але не варфарин) у плазмових білках.
Він не робить ніякого впливу на препарати, що впливають на концентрацію глюкози у крові та толерантність до глюкози у хворих на цукровий діабет, лікованих різними препаратами, що містять похідні сульфонілсечовини.
Не рекомендується прийом німесуліду про��водночас з сечогінними, надають пошкоджуючий ефект на ниркову гемодинаміку.
Фізіологічні концентрації ненасичених жирних кислот не впливають на зв'язування німесуліду з сироватковим альбуміном.
В терапевтичних концентраціях на зв'язування німесуліду не впливали варфарин, фуросемід, глібенкламід, дигоксин.
У присутності німесуліду можуть значно зрости вільні фракції метотрексату.
Прийом німесуліду в терапевтичних дозах всередину