Дозировка
Нимесил принимают внутрь, по 1 пакетику (100 мг нимесулида) 2 Препарат рекомендуется принимать после еды. Содержимое пакетика высыпают в стакан и растворяют примерно в 100 мл воды. Приготовленный раствор хранению не подлежит. Нимесил применяется только для лечения пациентов старше 12 лет. Подростки (в возрасте от 12 до 18 лет): на основне фармакокинетического профиля и фаркмакодинамических характеристик нимесулида необходимости в корректировке дозы у подростков нет. Пациенты с нарушенной функцией почек: на основании фармакокинетических данных необходимости в корректировке дозы у пациентов с легкой и умеренной формами почечной недостаточности (КК 30-80 мл/мин) нет. Пациенты пожилого возраста: при лечении пожилых пациентов необходимость корректировки суточной дозы определяется врачом исходя из возможности взаимодействия с другими лекарственными средствами. Максимальная длительность лечения нимесулидом составляет 15 дней. Для уменьшения риска возникновения нежелательных побочных эффектов следует использовать минимальную эффективную дозу минимально коротким курсом.
Лекарственная форма
Гранулы для приготовления суспензии для приема внутрь в виде светло-желтого зернистого порошка с апельсиновым запахом
Состав
нимесулид100 мг
Вспомогательные вещества: кетомакрогол 1000, сахароза, мальтодекстрин, лимонная кислота безводная, апельсиновый ароматизатор.
Фармакологическое действие
НПВП группы метансульфонанилидов, оказывает противовоспалительное, обезболивающее и жаропонижающее действие. Терапевтический эффект нимесулида обусловлен тем, что он влияет на метаболизм арахидоновой кислоты и снижает биосинтез простагландинов путем ингибирования ЦОГ. За счет селективного действия на ЦОГ-2 не нарушается синтез простагландинов с цитопротекторным эффектом в слизистой оболочке желудка, снижается риск развития побочных эффектов. Кроме того, нимесулид уменьшает образование супероксидных анионов нейтрофильными гранулоцитами и угнетает образование свободных радикалов, образующихся при воспалении.
Фармакокинетика
Хорошо всасывается при пероральном приеме, достигая Cmax в плазме крови через 2–3 ч. До 97,5% нимесулида связывается с белками плазмы крови.
Нимесулид активно метаболизируется в печени при участии CYP 2C9, изофермента цитохрома Р450. Основным метаболитом является парагидроксипроизводное, также обладающее фармакологической активностью. T1/2 — 3,2–6 ч. Нимесулид выводится из организма с мочой — около 50% принятой дозы. Около 29% принятой дозы выводится с калом в метаболизованном виде и только 1–3% выводится из организма в неизмененном состоянии. Фармакокинетический профиль у лиц пожилого возраста не меняется. При длительном применении не кумулирует в организме.
Побочные действия
Cо стороны системы кроветворения: редко - анемия, эозинофилия, геморрагический синдром; очень редко - тромбоцитопения, пацитопения, тромбоцитопеническая пурпура.
Аллергические реакции: нечасто - зуд, сыпь, повышенная потливость; редко - реакции гиперчувствительности, эритема, дерматит; очень редко - анафилактоидные реакции, крапивница, ангионевротический отек, полиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны ЦНС: нечасто - головокружение; редко - чувство страха, нервозность, ночные кошмарные сновидения; очень редко - головная боль, сонливость, энацефалопатия (синдром Рейе).
Со стороны органа зрения: редко - нечеткое зрение.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: нечасто - артериальная гипертензия, тахикардия, лабильность артериального давления, "приливы".
Со стороны дыхательной системы: нечасто - одышка; очень редко - обострение бронхиальной астмы, бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диарея, тошнота, рвота; нечасто - запор, метеоризма, гастрит; очень редко - боли в животе, диспепсия, стоматит, дегтеобразный стул, желудочно-кишечное кровотечение, язва и/или перфорация желудка или двенадцатиперстной кишки; очень редко - гепатит, молниеносный гепатит, желтуха, холестаз, повышение активности печеночных ферментов.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - дизурия, гематурия, задержка мочеиспускания; очень редко - почечная недостаточность, олигурия
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
риск возникновения побочных явлений может быть снижен, если нимесулид, по возможности, применять в течение минимального промежутка времени. Лечение необходимо прекратить при отсутствии положительного клинического эффекта на протяжении нескольких дней. При повышении температуры тела и появлении гриппоподобных симптомов у больных, применяющих нимесулид, прием препарата следует отменить. При применении нимесулида были сообщения о возникновении серьезных побочных реакций со стороны печени (очень редко с летальным исходом), поэтому при длительном применении нимесулида необходимо контролировать показатели функции печени с периодичностью 1 раз в 2 нед. Если у пациентов, принимающих нимесулид, наблюдаются изменения показателей функции печени (повышение АлАТ, АсАТ, ЩФ), появляются симптомы поражения печени (анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, темная окраска мочи), препарат отменяют и в дальнейшем не назначают. Были сообщения о поражении печени (большинство которых имело обратимый характер) после кратковременного применения препарата. Во время лечения нимесулидом следует избегать его сочетанного применения с препаратами, обладающими гепатотоксическим эффектом, а также злоупотребления алкоголем, поскольку эти вещества могут повысить риск возникновения побочных реакций со стороны печени. При лечении нимесулидом следует воздерживаться от применения других анальгетиков.
Нимесулид следует с осторожностью назначать больным с нарушениями со стороны ЖКТ (пептическая язва, желудочно-кишечное кровотечение в анамнезе, язвенный колит или болезнь Крона). На любой стадии лечения нимесулид может спровоцировать желудочно-кишечное кровотечение, появление пептической язвы или перфорацию полого органа независимо от того, отмечались ли в анамнезе заболевания пищеварительного тракта. В случае возникновения таких осложнений лечение нимесулидом необходимо прекратить.
Пациентам с нарушением функции почек или сердца Нимесил следует применять с осторожностью, поскольку он может вызвать или усилить эти нарушения. В таком случае терапию Нимесилом следует прекратить. Препарат может вызвать задержку жидкости в организме, поэтому у пациентов с АГ и сердечной недостаточностью его следует применять с особой осторожностью.
Препарат может вызывать сонливость или головокружение. Лица пожилого возраста более склонны к возникновению побочных действий при применении НПВП, таких как желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, нарушение функций сердца, печени или почек, поэтому эти пациенты нуждаются в проведении постоянного медицинского контроля. Нимесулид может нарушать функции тромбоцитов, поэтому его следует назначать с осторожностью при геморрагических диатезах.
Нимесил нельзя применять как заменитель ацетилсалициловой кислоты для проведения кардиоваскулярной профилактики. Нимесулид может маскировать повышение температуры тела, связанное с бактериальной инфекцией
Показания
— лечение острых болей (боль в спине, пояснице; болевой синдром в костно-мышечной системе, включая травмы, растяжения связок и вывихи суставов, тендениты, бурситы; зубная боль);
— симптоматическое лечение остеоартроза с болевым синдромом;
— альгодисменорея.
Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования.
Противопоказания
— гиперергические реакции в анамнезе, например, бронхоспазм, ринит, крапивница, свяазнные с приемом ацетилсалициловой кислоты или других НПВП, в т.ч. нимесулида;
— гепатотоксические реакции на нимесулид в анамнезе;
— сопутствующий (одновременный) прием лекарственных средств с потенциальной гепатотоксичностью, например, парацетамола или других анальгезирующих или нестероидных противовоспалительных препаратов;
— воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона, неспецифический язвенный колит) в фазе обострения;
— период после проведения аортокоронарного шунтирования;
— лихорадка при инфекционно-воспалительных заболеваниях;
— полное или частичное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа или околоносовыхпазух с непереносимостью ацетилсалициловой кислоты и других НПВП (в т.ч. в анамнезе);
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, наличие язвы в анамнезе, перфорации или кровотечения в желудочно-кишечном тракте;
Лекарственное взаимодействие
у пациентов, применяющих варфарин или другие непрямые антикоагулянты, или ацетилсалициловую кислоту, имеется повышенный риск возникновения кровотечений при одновременном применении Нимесила, поэтому такая комбинация не рекомендуется, а при тяжелых формах нарушения свертываемости крови она противопоказана. Если же такой комбинации невозможно избежать, необходим регулярный контроль состояния свертывающей системы крови. У здоровых лиц нимесулид временно снижает диуретическое действие фуросемида и выведение натрия и в меньшей степени — калия, поэтому при одновременном применении нимесулида и фуросемида при нарушении функции почек или сердца следует соблюдать особую осторожность. Имеются данные о том, что НПВП снижают клиренс лития, что приводит к повышению уровня лития в плазме крови и повышению его токсичности. Если Нимесил назначают пациенту, получающему препараты лития, требуется проведение частого контроля уровня лития в плазме крови.
(4976)
Дозування
Німесил приймають внутрішньо, по 1 пакетику (100 мг німесуліду) 2 Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика висипають у стакан і розчиняють приблизно в 100 мл води. Приготовлений розчин зберіганню не підлягає. Німесил застосовується тільки для лікування пацієнтів старше 12 років. Підлітки (віком від 12 до 18 років): на основні фармакокінетичного профілю і фаркмакодинамических характеристик німесуліду необхідності в коригуванні дози у підлітків немає. Пацієнти з порушеною функцією нирок: на підставі фармакокинетичних даних необхідності в коригуванні дози у пацієнтів з легкою та помірною формами ниркової недостатності (КК 30-80 мл/хв) немає. Пацієнти літнього віку: при лікуванні літніх пацієнтів необхідність коригування добової дози визначається лікарем, виходячи з можливості взаємодії з іншими лікарськими засобами. Максимальна тривалість лікування німесулідом становить 15 днів. Для зменшення ризику виникнення небажаних побічних ефектів слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально короткім курсом.
Лікарська форма
Гранули для приготування суспензії для прийому всередину у вигляді світло-жовтого зернистого порошку з апельсиновим запахомСклад
нимесулид100 мг
Допоміжні речовини: кетомакрогол 1000, сахароза, мальтодекстрин, лимонна кислота безводна, апельсиновий ароматизатор.Фармакологічна дія
НПЗП групи метансульфонанилидов, чинить протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Терапевтичний ефект німесуліду обумовлений тим, що він впливає на метаболізм ара��идоновой кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібування ЦОГ. За рахунок селективної дії на ЦОГ-2 не порушується синтез простагландинів з цитопротекторным ефектом у слизовій оболонці шлунка, знижується ризик розвитку побічних ефектів. Крім того, німесулід зменшує утворення супероксидных аніонів нейтрофильными гранулоцитами, та пригнічує утворення вільних радикалів, що утворюються при запаленні.Фармакокінетика
Добре всмоктується при пероральному прийомі, досягаючи Cmax в плазмі крові через 2-3 ч. До 97,5% нимесуліда зв'язується з білками плазми крові.
Німесулід активно метаболізується у печінці за участю CYP 2C9, ізоферменту цитохрому Р450. Основним метаболітом є парагидроксипроизводное, також володіє фармакологічною активністю. T1/2 — 3,2–6 ч. Німесулід виводиться із організму з сечею — близько 50% прийнятої дози. Близько 29% дози виводиться з калом у метаболизованном вигляді і лише 1-3% виводиться із організму у незміненому стані. Фармакокінетичний профіль у осіб похилого віку не змінюється. При тривалому застосуванні не кумулює в організмі.Побічні дії
З боку системи кровотворення: рідко - анемія, еозинофілія, геморагічний синдром; дуже рідко - тромбоцитопенія, пацитопения, тромбоцитопенічна пурпура.
Алергічні реакції: нечасто - свербіж, висип, підвищена пітливість; рідко - реакції гіперчутливості, еритема, дерматит; дуже рідко - анафілактоїдні реакції, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, поліформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку ЦНС: не��асто - запаморочення; рідко - відчуття страху, нервозність, нічні жахливі сновидіння; дуже рідко - головний біль, сонливість, энацефалопатия (синдром Рейє).
З боку органу зору: рідко - нечітке зір.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - артеріальна гіпертензія, тахікардія, лабільність артеріального тиску, "припливи".
З боку дихальної системи: нечасто - задишка; дуже рідко - загострення бронхіальної астми, бронхоспазм.
З боку травної системи: часто - діарея, нудота, блювання; нечасто - запор, метеоризму, гастрит; дуже рідко - болі у животі, диспепсія, стоматит, баріться стілець, шлунково-кишкова кровотеча, виразка і/чи перфорація шлунка або дванадцятипалої кишки; дуже рідко - гепатит, блискавичний гепатит, жовтяниця, холестаз, підвищення активності печінкових ферментів.
З боку сечовидільної системи: рідко - дизурія, гематурія, затримка сечовипускання; дуже рідко - ниркова недостатність, олігуріяОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
ризик виникнення побочны�� явищ може бути знижений, якщо німесулід, за можливості, застосовувати протягом мінімального проміжку часу. Лікування необхідно припинити при відсутності позитивного клінічного ефекту протягом декількох днів. При підвищенні температури тіла та появи грипоподібних симптомів у хворих, які застосовують німесулід, прийом препарату слід відмінити. При застосуванні німесуліду були повідомлення про виникнення серйозних побічних реакцій з боку печінки (дуже рідко-з летальним наслідком), тому при тривалому застосуванні нимес��ліда необхідно контролювати показники функції печінки з періодичністю 1 раз у 2 тиж. Якщо у пацієнтів, які приймають німесулід, спостерігаються зміни показників функції печінки (підвищення АлАТ, АсАТ, ЛФ), з'являються симптоми ураження печінки (анорексія, нудота, блювання, біль у животі, темна забарвлення сечі), препарат відміняють і надалі не призначають. Були повідомлення про ураження печінки (більшість яких мала оборотний характер) після короткочасного застосування препарату. Під час лікування німесулідом слід уникати його поєднаного ��рименение з препаратами, які мають гепатотоксичний ефект, а також зловживання алкоголем, оскільки ці речовини можуть підвищити ризик виникнення побічних реакцій з боку печінки. При лікуванні німесулідом слід утримуватися від застосування інших аналгетиків.
Німесулід слід з обережністю призначати хворим з порушеннями з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту (пептична виразка, шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі, виразковий коліт або хвороба Крона). На будь-якій стадії лікування німесулід може спровокувати шлунково-кишкова ��ровотечение, поява пептичної виразки або перфорації полого органу незалежно від того, відзначалися в анамнезі захворювання травного тракту. У разі виникнення таких ускладнень лікування німесулідом слід припинити.
Пацієнтам з порушенням функції нирок або серця Німесил слід застосовувати з обережністю, оскільки він може викликати або посилити ці порушення. У такому разі терапію Нимесилом слід припинити. Препарат може викликати затримку рідини в організмі, тому у пацієнтів з АГ і серцевої недостатточністю його слід застосовувати з особливою обережністю.
Препарат може викликати сонливість або запаморочення. Особи літнього віку більш схильні до виникнення побічних дій при застосуванні НПЗП, таких як шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, порушення функцій серця, печінки або нирок, тому ці пацієнти потребують проведення постійного медичного контролю. Німесулід може порушувати функцію тромбоцитів, тому його слід призначати з обережністю при геморагічних діатезах.
Німесил не можна ��рименять як замінник ацетилсаліцилової кислоти для проведення кардіоваскулярної профілактики. Німесулід може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з бактеріальною інфекцієюСвідчення
— лікування гострого болю (біль у спині, попереку; больовий синдром у кістково-м'язовій системі, включаючи травми, розтягнення зв'язок та вивихи суглобів, тендениты, бурсити; зубний біль);
— симптоматичне лікування остеоартрозу з больовим синдромом;
— альгодисменорея.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, у��еньшения болю і запалення на момент використання.Протипоказання
— гіперергічні реакції в анамнезі, наприклад, бронхоспазм, риніт, кропив'янка, свяазнные з прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП, у т. ч. німесуліду;
— гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі;
— супутній (одночасний) прийом лікарських засобів з потенційну гепатотоксичність, наприклад, парацетамолу або інших анальгезуючих або нестероїдних протизапальних препаратів;
— запальні захворювань�� кишечнику (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт) у фазі загострення;
— період після проведення аортокоронарного шунтування;
— пропасниця при інфекційно-запальних захворюваннях;
— повне або часткове поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або околоносовыхпазух з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗП (у т. ч. в анамнезі);
— виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність виразки в анамнезі, перфорації або кровотечі в желудочно-кишковому тракті;Лікарська взаємодія
у пацієнтів, які застосовували варфарин або інші непрямі антикоагулянти або ацетилсаліцилову кислоту, є підвищений ризик виникнення кровотеч при одночасному застосуванні Німесил, тому така комбінація не рекомендується, а при тяжких формах порушення згортання крові вона протипоказана. Якщо ж такої комбінації уникнути неможливо, необхідний регулярний контроль стану системи згортання крові. У здорових осіб німесулід тимчасово знижує діуретичний ��ействие фуросеміду та виведення натрію і меншою мірою калію, тому при одночасному застосуванні німесуліду та фуросеміду при порушенні функції нирок або серця слід дотримуватись особливої обережності. Є дані про те, що НПЗЗ зменшують кліренс літію, що призводить до підвищення рівня літію в плазмі та підвищення його токсичності. Якщо Німесил призначають пацієнту, який отримує препарати літію, потрібне проведення частого контролю рівня літію в плазмі крові.