Дозировка
Внутрь, после еды. Взрослым: по 1 таблетке 3 раз/сут. Максимальная суточная доза - 3 таблетки. Детям старше 12 лет (масса тела более 40 кг): по 1 таблетке 2 раза/сут. Длительность лечения не более 3 дней в качестве жаропонижающего средства и не более 5 дней - в качестве обезболивающего. Продолжение лечения препаратом возможно только после консультации с врачом.
Передозировка
Симптомы: боль в животе, тошнота, рвота, возбуждение или заторможенность, сонливость, спутанность сознания, тахикардия, аритмия, острая почечная недостаточность, метаболический ацидоз, учащенное мочеиспускание, гипертермия, головная боль, тремор или мышечные подергивания; повышение активности печеночных трансаминаз, увеличение протромбинового времени. При подозрении на передозировку необходимо немедленно обратиться за врачебной помощью. Лечение: промывание желудка, с последующим назначением активированного угля; щелочное питье, форсированный диурез, симптоматическая терапия.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой красного цвета, овальные, двояковыпуклые, с риской, на поперечном срезе ядро белого или почти белого цвета.
Состав
1 таб.
ибупрофен 400 мг
парацетамол 200 мг
Вспомогательные вещества: кальция гидрофосфат (Фуджикалин) - 80 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 64.5 мг, кроскармеллоза натрия - 24.3 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза (Клуцел EF)) - 19.3 мг, тальк - 12.1 мг, магния стеарат - 7.3 мг, кремния диоксид коллоидный (аэросил) - 2.5 мг.
Состав оболочки: Опадрай 20A250004 Красный (Opadry 20A250004 Red) [гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) - 13.1 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) - 8.1 мг, тальк - 6.4 мг, титана диоксид - 2.5 мг, краситель пунцовый [Понсо 4R] (E124) - 0.9 мг, краситель солнечный закат желтый (E110) - 0.5 мг] - 31.5 мг; Опадрай II 85F19250 Прозрачный (Opadry II 85F19250 Clear) [макрогол (полиэтиленгликоль) - 0.3 мг, поливиниловый спирт - 1 мг, полисорбат 80 - 0.1 мг, тальк - 0.6 мг] - 2 мг.
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, оказывает анальгетическое, противовоспалительное и жаропонижающее действие.
Парацетамол - ненаркотический анальгетик, оказывает жаропонижающее и обезболивающее действие, обусловленное блокадой ЦОГ в ЦНС и воздействием на центры боли и терморегуляции.
Ибупрофен - НПВС, оказывает анальгезирующее, противовоспалительное и жаропонижающее действие, связанное с неселективным подавлением активности ЦОГ, регулирующей синтез простагландинов.
Компоненты препарата воздействуют как на центральный, так и на периферический механизмы формирования болевого синдрома. Направленное, взаимодополняющее действие двух компонентов оказывает быстрый терапевтический эффект и выраженное анальгезирующее действие.
Фармакокинетика
Парацетамол
Абсорбция - высокая, Cmax составляет 5-20 мкг/мл, Тmax - 0.5-2 ч; связывание с белками плазмы - 15%. Проникает через ГЭБ.
Метаболизируется в печени, с образованием как активных, так и неактивных метаболитов.
T1/2 - 1-4 ч. Преимущественно выводится почками в виде метаболитов - глюкуронидов и сульфатов, 3% - в неизмененном виде.
Ибупрофен
Хорошо абсорбируется из ЖКТ. Тmax при приеме натощак - 45 мин, при приеме после еды - 1.5-2.5 ч. Связывание с белками плазмы - 90%. Концентрация препарата в синовиальной жидкости превышает содержание в плазме.
Подвергается пресистемному и постсистемному метаболизму в печени.
Имеет двухфазную кинетику выведения, T1/2 равен 2-2.5 ч. Выводится почками (в неизмененном виде не более 1%) и в меньшей степени - с желчью.
Побочные действия
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— эрозивно-язвенные заболевания органов ЖКТ (в фазе обострения), желудочно-кишечное кровотечение;
— тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность;
— нарушения свертываемости крови (гемофилия, удлинение времени кровотечения, склонность к кровотечениям, геморрагический диатез);
— полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других НПВС, в т.ч. в анамнезе;
— состояние после проведения аортокоронарного шунтирования;
— подтвержденная гиперкалиемия;
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
— III триместр беременности;
— детский возраст до 12 лет.
С осторожностью: хроническая сердечная недостаточность; вирусный гепатит, алкогольное поражение печени, печеночная и/или почечная недостаточность средней и легкой степени тяжести, доброкачественные гипербилирубинемии (синдром Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора), цирроз печени с портальной гипертензией, нефротический синдром; сахарный диабет, заболевания периферических артерий, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе); гастрит, энтерит, колит; бронхиальная астма, бронхоспазм; пожилой возраст; беременность (I и II триместры - применение возможно только по назначению врача в тех случаях, когда потенциальная польза превышает возможный риск), период лактации (при необходимости применения препарата в период грудного вскармливания следует прекратить грудное вскармливание).
Применение при беременности и кормлении грудью
Применение препарата в III триместре беременности противопоказано.
При необходимости применения препарата в I и II триместре беременности следует соблюдать осторожность - применение возможно только по назначению врача в тех случаях, когда потенциальная польза превышает возможный риск.
При необходимости применения препарата в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Следует избегать одновременного применения препарата с другими лекарственными средствами, содержащими парацетамол и/или НПВС.
При применении препарата более 5-7 дней следует контролировать показатели периферической крови и функциональное состояние печени.
Парацетамол искажает результаты лабораторных исследований содержания глюкозы и мочевой кислоты в плазме крови.
При появлении симптомов НПВП-гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, анализ крови с определением гемоглобина и гематокрита, анализ кала на скрытую кровь.
При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 ч до исследования.
На фоне приема препарата пациентам следует воздерживаться от всех видов деятельности, требующих повышенного внимания, быстрой психической и двигательной реакции.
В период лечения не рекомендуется употребление напитков, содержащих алкоголь.
Показания
— головная боль (в т.ч. мигрень);
— зубная боль;
— альгодисменорея;
— невралгия;
— миалгия;
— боли в спине;
— суставные боли, болевой синдром при воспалительных и дегенеративных заболеваниях опорно-двигательного аппарата;
— боли при ушибах, растяжениях, вывихах, переломах;
— посттравматический и послеоперационный болевой синдром;
— лихорадочные состояния (в т.ч. при гриппе и простудных заболеваниях).
Лекарственное взаимодействие
Индукторы микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, флумецинол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, что обусловливает возможность развития тяжелой интоксикации при передозировке.
Ингибиторы микросомального окисления (в т.ч. циметидин) снижают риск гепатотоксического действия.
Миелотоксические лекарственные средства усиливают проявления гематотоксичности препарата.
Сочетание ибупрофена с этанолом, ГКС повышает риск эрозивно-язвенного поражения ЖКТ.
Одновременное применение парацетамола с этанолом повышает риск возникновения острого панкреатита.
Парацетамол и ибупрофен усиливают действие антикоагулянтов непрямого действия и снижают эффективность урикозурических препаратов.
Длительное использование барбитуратов снижает эффективность парацетамола.
Дифлунисал повышает плазменную концентрацию парацетамола на 50%, что повышает риск развития гепатотоксичности.
Ибупрофен снижает гипотензивную активность вазодилататоров, натрийуретическую и диуретическую - фуросемида и гидрохлоротиазида.
Антациды и колестирамин снижают абсорбцию ибупрофена.
Ибупрофен усиливает эффект пероральных гипогликемических средств и инсулина.
Ибупрофен увеличивает концентрацию в крови дигоксина, препаратов лития и метотрексата.
При одновременном назначении с ацетилсалициловой кислотой ибупрофен снижает ее противовоспалительное и антиагрегантное действие.
Цефамандол, цефаперазон, цефотетан, вальпроевая кислота, пликамицин увеличивают частоту развития гипопротромбинемии.
(4972)
Дозування
Всередину, після їжі. Дорослим: по 1 таблетці 3 раз/добу. Максимальна добова доза - 3 таблетки. Дітям старше 12 років (маса тіла більше 40 кг): по 1 таблетці 2 рази/добу. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижуючий засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливо тільки після консультації з лікарем.Передозування
Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, збудження або загальмованість, сонливість, сплутаність свідомості, тахікардія, аритмія, гостра ниркова недостаточн��сть, метаболічний ацидоз, прискорене сечовипускання, гіпертермія, головний біль, тремор або м'язові посмикування; підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу. При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за лікарською допомогою. Лікування: промивання шлунка з подальшим призначенням активованого вугілля, лужне питво, форсований діурез, симптоматична терапія.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою червоного кольору, овальні, двоопуклі, з риской, на поперечному зрізі ядро білого або майже білого кольору.Склад
1 таб.
ібупрофен 400 мг
парацетамол 200 мг
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат (Фуджикалин) - 80 мг, целюлоза мікрокристалічна - 64.5 мг, натрію кроскармелоза - 24.3 мг, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза (Клуцел EF)) - 19.3 мг, тальк - 12.1 мг, магнію стеарат - 7.3 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 2.5 мг.
Склад оболонки: Опадрай 20A250004 Червоний (Opadry 20A250004 Red) [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 13.1 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) - 8.1 мг, тальк - 6.4 мг, титану діоксид - 2.5 мг, барвник пунцовий [Понсо 4R] (E124) - 0.9 мг, барвник сонячний захід жовтий (E110) - 0.5 мг] - 31.5 мг; Опадрай II 85F19250 Прозорий (Opadry II 85F19250 Clear) [макрогол (поліетиленгліколь) - 0.3 мг, полівініловий спирт - 1 мг, полісорбат 80 - 0.1 мг, тальк - 0.6 мг] - 2 мг.Фармакологічна дія
Комбінований препарат, чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію.
Парацетамол - ненаркотичний анальгетик, має жарознижувальну і знеболювальну дію, зумовлену блокадою ЦОГ в ЦНС і впливом на центри болю і терморегуляції.
Ібупрофен - НПЗЗ, чинить аналгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію, пов'язану з неселективним пригніченням активності ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ, що регулює синтез простагландинів.
Компоненти препарату впливають як на центральний, так і периферичний механізми формування больового синдрому. Спрямоване, взаємодоповнююче дію двох компонентів надає швидкий терапевтичний ефект і виражену аналгезуючу дію.Фармакокінетика</h3>Парацетамол
Абсорбція - висока, Cmax складає 5-20 мкг/мл, Тмах - 0.5-2 год; зв'язування з білками плазми - 15%. Проникає через ГЕБ.
Метаболізується в печінці, з утворенням як активних, так і неактивних метаболітів.
T1/2 - 1-4 ч. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів - глюкуронідів і сульфатів, 3% - у незміненому вигляді.
Ібупрофен
Добре абсорбується з ШКТ. Тмах при прийомі натщесерце - 45 хв, при прийомі після їжі - 1.5-2.5 ч. Зв'язування з білками плазми - 90%. Концентрація препарату в синовіальній рідині превышает вміст у плазмі.
Піддається пресистемному і постсистемному метаболізму в печінці.
Має двофазну кінетику виведення T1/2 дорівнює 2-2.5 ч. Виводиться нирками (у незмінному вигляді не більше 1%) і меншою мірою - з жовчю.Побічні дії
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— ерозивно-виразкові захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча;
— тяжка печінкова та/або ниркова недостатність;
— порушення згортання крові (гемофілія, подовженийие часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез);
— повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ, у т. ч. в анамнезі;
— стан після проведення аортокоронарного шунтування;
— підтверджена гіперкаліємія;
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
— ІІІ триместр вагітності;
— дитячий вік до 12 років.
З обережністю: хронічна сердечна недостатність; вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, печінкова і/або ниркова недостатність середнього та легкого ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), цироз печінки з портальною гіпертензією, нефротичний синдром; цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі); гастрит, ентерит, коліт; бронхіальна астма, бронхоспазм; літній вік; вагітність (I і II триместри - застосування можливо тільки�� за призначенням лікаря в тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик), період лактації (при необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід припинити грудне вигодовування).
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Застосування препарату в ІІІ триместрі вагітності протипоказане.
При необхідності застосування препарату у I та II триместрі вагітності слід дотримуватися обережності - застосування можливе тільки за призначенням лікаря у тих випадках, коли потенційних можливоа користь перевищує можливий ризик.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол і/або НПЗЗ.
При застосуванні препарату більше 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові і функціональний стан печінки.
Парацетамол спотворює результати лабораторних дослідженьний вмісту глюкози і сечової кислоти в плазмі крові.
При появі симптомів НПЗП-гастропатії показаний пильний контроль, який включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну і гематокриту, аналіз калу на приховану кров.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
На тлі прийому препарату пацієнтам слід утримуватися від усіх видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкої психічної і рухової реа��ції.
У період лікування не рекомендується вживання напоїв, що містять алкоголь.Свідчення
— головний біль (у т.ч. мігрень);
— зубний біль;
— альгодисменорея;
— невралгія;
— міалгія;
— болі у спині;
— суглобові болі, больовий синдром при запальних та дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
— болі при ударах, розтягненнях, вивихах, переломах;
— посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
— гарячкові стани (в т. ч. при р��иппе та застудних захворюваннях).Лікарська взаємодія
Індуктори мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку важкої інтоксикації при передозуванні.
Інгібітори мікросомального окислення (у т.ч. циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії.
Миелотоксические лікарські засоби підсилюють прояви гематотоксичности препарату.
Поєднання ібупрофену з етанолом, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Одночасне застосування парацетамолу з етанолу підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту.
Парацетамол та ібупрофен підсилюють дію антикоагулянтів непрямої дії та знижують ефективність урикозуричних препаратів.
Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Дифлунисал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик ррозвитку гепатотоксичності.
Ібупрофен знижує гіпотензивну активність вазодилататорів, натрийуретическую і діуретичну - фуросеміду та гідрохлортіазиду.
Антациди та колестирамін знижують абсорбцію ібупрофену.
Ібупрофен посилює ефект пероральних гіпоглікемічних засобів та інсуліну.
Ібупрофен збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату.
При одночасному призначенні з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну та антиагрегантну действие.
Цефамандол, цефаперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, пликамицин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
