Дозировка
Дозы и длительность лечения Нейромидином определяют индивидуально в зависимости от степени тяжести заболевания. Заболевания периферической нервной системы, миастения и миастенический синдром Внутрь препарат назначают по 10-20 мг (0.5-1 таблетки) 1-3 Парентерально препарат применяют в/м или п/к по 5-15 мг 1-2 Курс лечения составляет от 1 до 2 мес. При необходимости курс лечения можно повторить несколько раз с перерывом между курсами в 1-2 мес. Предотвращение миастенических кризов при тяжелых нарушениях нервно-мышечной проводимости Кратковременно парентерально вводят 1-2 мл (15-30 мг) 1.5% раствора Нейромидина для инъекций, затем лечение продолжают таблетками - дозу можно увеличить до 20-40 мг (1-2 таблетки) 5 раз/ Лечение и профилактика атонии кишечника Внутрь препарат назначают по 20 мг (1 таблетки) 2-3 в течение 1-2 недель. Если очередная доза не была принята вовремя, дополнительно ее принимать не следует. Максимальная суточная доза - 200 мг. При парентеральном введении начальная доза препарата составляет 10-15 мг/ в течение 1-2 недель. Доза препарата может быть повышена до 30 мг/
Передозировка
снижение аппетита, бронхоспазм, слезотечение, усиленное потоотделение, сужение зрачков, нистагм, усиление перистальтики ЖКТ, спонтанная дефекация и мочеиспускание, рвота, желтуха, брадикардия, нарушение внутрисердечной проводимости, аритмии, снижение АД, беспокойство, тревога, возбуждение
Лекарственная форма
Раствор для в/м и п/к введения в виде прозрачной, бесцветной жидкости
Состав
ипидакрин5 мг
Вспомогательные вещества: хлористоводородная кислота, вода д/и.
Фармакологическое действие
Обратимый ингибитор холинэстеразы, непосредственно стимулирует проведение импульса в нервно-мышечном синапсе и в ЦНС вследствие блокады калиевых каналов мембраны. Усиливает действие на гладкие мышцы ацетилхолина, адреналина, серотонина, гистамина и окситоцина.
Нейромидин® улучшает и стимулирует нервно-мышечную передачу; улучшает проводимость в периферической нервной системе, нарушенную вследствие травм, воспалений, воздействия местных анестетиков, некоторых антибиотиков, калия хлорида; усиливает сократимость гладкомышечных органов под влиянием агонистов ацетилхолиновых, адреналиновых, серотониновых, гистаминовых и окситоциновых рецепторов, за исключением калия хлорида; улучшает память.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь препарат быстро всасывается из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 1 ч.
После парентерального введения препарат быстро всасывается. Cmax в плазме крови достигается через 25-30 мин после введения.
Распределение
Связывание с белками плазмы крови составляет 40-55%. Ипидакрин быстро поступает в ткани, в равновесном состоянии в плазме крови обнаруживается только 2% активного вещества.
Метаболизм
Ипидакрин метаболизируется в печени.
Выведение
Выводится почками, а также экстраренально (через ЖКТ). Период полураспределения составляет 40 мин. Экскреция почками происходит, главным образом, путем канальцевой секреции и только 1/3 активного вещества выделяется путем клубочковой фильтрации. После парентерального введения 34.8% выводится с мочой в неизмененном виде
Побочные действия
Реакции, обусловленные стимуляцией м-холинорецепторов: <10% - слюнотечение, усиленное потоотделение, сердцебиение, тошнота, диарея, желтуха, брадикардия, боль в эпигастрии, усиленное выделение секрета бронхов, судороги. Слюнотечение и брадикардию можно уменьшить м-холиноблокаторами (в т.ч. атропин).
При применении препарата в высоких дозах: <10% - головокружение, головная боль, рвота, общая слабость, сонливость, кожные аллергические реакции (зуд, сыпь). В этих случаях уменьшают дозу или кратковременно (на 1-2 дня) прерывают прием препарата.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат не оказывает мутагенного, канцерогенного и иммунотоксического действия. Не влияет на эндокринную систему.
Пациент должен информировать врача о приеме других лекарственных средств, появлении побочных эффектов во время лечения Нейромидином.
Использование в педиатрии
Применение препарата в детском возрасте противопоказано.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Во время лечения следует воздержаться от вождения автомобиля, а также занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— заболевания периферической нервной системы (в т.ч. неврит, полиневрит, полиневропатия, полирадикулопатии, миастения, миастенический синдром различной этиологии);
— бульбарные параличи и парезы;
— восстановительный период органических поражений ЦНС, сопровождающихся двигательными нарушениями;
— комплексная терапия демиелинизирующих заболеваний;
— атония кишечника.
Противопоказания
— эпилепсия;
- веститибулярные расстройства;
— экстрапирамидные заболевания с гиперкинезами;
— стенокардия;
— выраженная брадикардия;
— бронхиальная астма;
— язвенная болезнь желудка или двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
— непроходимость кишечника или мочевыводящих путей;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью применять при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, тиреотоксикозе, заболеваниях сердечно-сосудистой системы, а также у пациентов с обструктивными заболеваниями дыхательной системы в анамнезе или при острых заболеваниях дыхательных путей
Лекарственное взаимодействие
Нейромидин® усиливает седативный эффект в комбинации со средствами, угнетающими ЦНС.
Действие препарата и побочные эффекты усиливаются при совместном применении с другими ингибиторами холинэстеразы и м-холиномиметическими средствами.
У пациентов с миастенией увеличивается риск развития холинергического криза, при одновременном применении Нейромидина с другими холинергическими средствами.
Возрастает риск развития брадикардии, если бета-адреноблокаторы применялись до начала лечения Нейромидином.
Препарат можно применять в комбинации с церебролизином.
Этанол усиливает побочные эффекты препарата.
Нейромидин® ослабляет угнетающее действие на нервно-мышечную передачу и проведение возбуждения по периферическим нервам местных анестетиков, аминогликозидов, калия хлорида.
(2993)
Дозування
Дози і тривалість лікування Нейромидином визначають індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання. Захворювання периферичної нервової системи, міастенія та міастенічний синдром Всередину препарат призначають по 10-20 мг (0.5-1 таблетки) 1-3 Парентерально препарат застосовують в/м або п/к по 5-15 мг 1-2 Курс лікування становить від 1 до 2 міс. При необхідності курс лікування можна повторити кілька разів з перервою між курсами в 1-2 міс. Запобігання миастенических кризів при тяжких порушеннях нервово-м'язової проводимості Короткочасно парентерально вводять 1-2 мл (15-30 мг) 1.5% розчину Нейромідину ® для ін'єкцій, потім лікування продовжують таблетками - дозу можна збільшити до 20-40 мг (1-2 таблетки) 5 разів/ Лікування і профілактика атонії кишечника Всередину препарат призначають по 20 мг (1 таблетки) 2-3 протягом 1-2 тижнів. Якщо чергова доза не була прийнята вчасно, додатково її приймати не слід. Максимальна добова доза - 200 мг. При парентеральному введенні початкова доза препарату становить 10-15 мг/ протягом 1-2 тижнів. Доза препарату може бути підвищена до 30 мг/Передозировка
зниження апетиту, бронхоспазм, сльозотеча, посилене потовиділення, звуження зіниць, ністагм, посилення перистальтики ШЛУНКОВО-кишкового тракту, спонтанна дефекація і сечовипускання, блювання, жовтяниця, брадикардія, порушення внутрішньосерцевої провідності, аритмії, зниження АТ, занепокоєння, тривога, збудження
Лікарська форма
Розчин для в/м і п/к введення у вигляді прозорої, безбарвної рідиниСклад
ипидакрин5 мг
Допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, вода д/в.Фармакологічна дія
Оборотний інгибитор холінестерази, безпосередньо стимулює проведення імпульсу в нервово-м'язовому синапсі і в ЦНС внаслідок блокади калієвих каналів мембрани. Посилює дію на гладкі м'язи ацетилхоліну, адреналіну, серотоніну, гістаміну і окситоцину.
Нейромідин® покращує і стимулює нервово-м'язову передачу; покращує провідність в периферичній нервовій системі, порушену внаслідок травм, запалень, впливу місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, калію хлориду; посилює скоротливість гладком'язових органів по�� впливом агоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових і окситоциновых рецепторів, за винятком калію хлориду; покращує пам'ять.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину препарат швидко всмоктується з ШКТ. Cmax в плазмі крові досягається через 1 ч.
Після парентерального введення препарат швидко всмоктується. Cmax в плазмі крові досягається через 25-30 хв після введення.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові становить 40-55%. Іпідакрин швидко надходить у тканини, в равновесном стані в плазмі крові виявляється тільки 2% активної речовини.
Метаболізм
Іпідакрин метаболізується в печінці.
Виведення
Виводиться нирками, а також экстраренально (через ШКТ). Період полураспределения становить 40 хв. Екскреція нирками відбувається, головним чином, шляхом канальцевої секреції, і лише 1/3 активної речовини виділяється шляхом клубочкової фільтрації. Після парентерального введення 34.8% виводиться з сечею в незміненому виглядіПобічні дії
Реакції, зумовлені стимуляцією м-холінорецепторів: <10% - слинотеча, посилене потовиділення, серцебиття, нудота, діарея, жовтяниця, брадикардія, біль в епігастрії, посилене виділення секрету бронхів, судоми. Слинотеча і брадикардію можна зменшити м-холиноблокаторами (у т. ч. атропін).
При застосуванні препарату у високих дозах: <10% - запаморочення, головний біль, блювота, загальна слабкість, сонливість, шкірні алергічні реакції (свербіж, висип). У цих випадках зменшують дозу або короткочасно (на 1-2 дні) переривають прийом препарату.Особливості продажу
рецептурн��еОсобливі умови
Препарат не чинить мутагенної, канцерогенної та імунотоксичної дії. Не впливає на ендокринну систему.
Пацієнт повинен поінформувати лікаря про прийом інших лікарських засобів, появі побічних ефектів під час лікування Нейромидином.
Використання в педіатрії
Застосування препарату в дитячому віці протипоказано.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Під час лікування слід утримуватися від водіння автомобіля, а також за��ємств потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— захворювання периферичної нервової системи (у т. ч. неврит, поліневрит, поліневропатія, полирадикулопатии, міастенія, міастенічний синдром різної етіології);
— бульбарні паралічі і парези;
— відновний період органічних уражень ЦНС, які супроводжуються руховими порушеннями;
— комплексна терапія демієлінізуючих захворювань;
— атонія кишечніка.Протипоказання
— епілепсія;
- веститибулярные розлади;
— екстрапірамідні захворювання з гіперкінезами;
— стенокардія;
— виражена брадикардія;
— бронхіальна астма;
— виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
— непрохідність кишечника або сечовивідних шляхів;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий вік;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю застосовувати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, тиреотоксикозі, захворюваннях серцево-судинної системи, а також у пацієнтів з обструктивними захворюваннями дихальної системи в анамнезі або при гострих захворюваннях дихальних шляхівЛікарська взаємодія
Нейромідин® посилює седативний ефект в комбінації з засобами, що пригнічують ЦНС.
Дія препарату і побічні ефекти посилюються при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами холінестерази і м-холіноміметичними се��ствами.
У пацієнтів з міастенією збільшується ризик розвитку холінергичного кризу, при одночасному застосуванні Нейромідину ® з іншими холінергічними засобами.
Зростає ризик розвитку брадикардії, якщо бета-адреноблокатори застосовувалися до початку лікування Нейромидином.
Препарат можна застосовувати в комбінації з церебролизином.
Етанол посилює побічні ефекти препарату.
Нейромідин® послаблює пригнічувальну дію на нервово-м'язову передачу і проведення збудження по периферичних нервах момих анестетиків, аміноглікозидів, калію хлориду.
