Дозировка
Внутрь, не разжевывая капсулу и запивая достаточным количеством жидкости (предпочтительней воды). По возможности препарат принимают, находясь в вертикальном положении. В исключительных случаях капсулу препарата Нейродолон можно вскрыть и принять внутрь / ввести через зонд лишь содержимое капсулы, при приеме внутрь содержимого капсулы рекомендуется нейтрализовать его горький вкус приемом пищи, например, банана. Применяют по 100 мг (1 капсула) 3–4 раза в день с равными интервалами между приемами. При выраженных болях — по 200 мг (2 капсулы) 3 раза в день. Максимальная суточная доза — 600 мг/сут (6 капсул). Дозы подбирают в зависимости от интенсивности боли и индивидуальной переносимости препарата. Следует применять минимально эффективную дозу в течении максимально короткого промежутка времени. Продолжительность лечения не должна превышать 2 недель. Пациенты старше 65 лет: в начале лечения по 100 мг (1 капсуле) 2 раза в день утром и вечером. Доза может быть увеличена до 300 мг в зависимости от интенсивности боли и переносимости препарата. У пациентов с почечной недостаточностью следует контролировать концентрацию креатинина в плазме крови. Максимальная суточная доза не должна превышать 300 мг/сут (3 капсулы). У пациентов с легкой и умеренной почечной недостаточность: коррекция дозы не требуется. У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью или с гипоальбуминемией: максимальная суточная доза не должна превышать 300 мг/сут (3 капсулы). При необходимости применения препарата в более высокой дозе пациенты должны находиться под наблюдением врача.
Лекарственная форма
Твердые желатиновые капсулы № 0, крышечка и корпус оранжевого цвета. Содержимое капсул – почти белый порошок с включениями в виде небольших кусочков спрессованной массы или спрессованная масса почти белого цвета, рассыпающаяся при легком нажатии.
Состав
1 капсула содержит:
активное вещество: флупиртина малеат 100 мг;
вспомогательные вещества: кальция гидрофосфата дигидрат 132 мг, крахмал кукурузный прежелатинизированный 62 мг, магния стеарат 3 мг, тальк 3 мг;
капсула твердая желатиновая № 0 - 96 мг, в том числе: корпус - краситель солнечный закат желтый 0,059 мг, титана диоксид 1,18 мг, желатин 57,761 мг,
крышечка - краситель солнечный закат желтый 0,037 мг, титана диоксид 0,74 мг, желатин 36,223 мг.
Фармакологическое действие
Флупиртин является представителем «селективных активаторов нейрональных калиевых каналов» (Selective Neuronal Potassium Channel Opener — SNEPCO) и относятся к неопиоидным анальгетикам центрального действия.
Флупиртин активирует связанные с G-белком нейрональные K+ каналы внутреннего выпрямления. Выход ионов K+ вызывает стабилизацию потенциала покоя и снижение возбудимости мембран нейронов. В результате наступает непрямое ингибирование рецепторов NMDA (N-метил-D-аспартат), поскольку блокада рецепторов NMDA ионами Mg2+ сохраняется до тех пор, пока не наступит деполяризация клеточной мембраны (непрямое антагонистическое действие на NMDA-рецепторы).
При терапевтически значимых концентрациях флупиртин не связывается с альфа1-, альфа2-, 5НТ1(5-гидрокситриптофан)-, 5НТ2-серотониновыми, опиоидными, центральными м- и н-холинорецепторами.
Такое центральное действие флупиртина приводит к реализации трех основных эффектов.
Анальгетический эффект
По причине селективного открытия потенциал-зависимых K+ каналов нейронов с сопутствующим выходом ионов K+ потенциал покоя нейрона стабилизируется. Нейрон становится менее возбудимым.
Непрямой анатагонизм флупиртина в отношении MNDA-рецепторов защищает нейроны от входа ионов Ca2+. Таким образом, смягчается сенсибилизирующий эффект повышения внутриклеточной концентрации ионов Ca2+.
Следовательно, при возбуждении нейрона происходит ингибирование передачи восходящих ноцицептивных импульсов.
Миорелаксирующий эффект
Фармакологический эффекты, описанные для анальгетического эффекта, функционально подкрепляются усилением поглощения ионов Ca2+ митохондриями, которое имеет место при терапевтически значимых концентрациях. Миорелаксирующее действие возникает в результате сопутствующего ингибирования передачи импульсов к моторным нейронам и соответствующих эффектов вставочных нейронов. Таким образом, этот эффект проявляется, в основном, в отношении локальных мышечных спазмов, а не в отношении всей мускулатуры в целом.
Эффект процессов хронификации
Процессы хронификации следует рассматривать как процессы нейрональной проводимости, обусловленные пластичностью функций нейронов.посредством индукции внутриклеточных процессов эластичность функций нейронов создает условия для реализации механизмов типа «взвинчивания», при которых происходит усиление ответа за каждый последующий импульс. За запуск таких изменений во многом ответственны NMDA-рецепторы (экспрессия генов). Непрямая блокада этих рецепторов под действием флупиртина приводит к подавлению этих эффектов. Таким образом, создаются неблагоприятные условия для клинической значимости хронизации боли, а в случае присутствующей ранее хронической боли – для «стирания» болевой памяти посредством стабилизации мембранного потенциала, что приводит к снижению болевой чувствительности.
Фармакокинетика
После приема внутрь флупиртин быстро и практически полностью (90 %) всасывается в ЖКТ. До 75 % принятой дозы метаболизируется в печени с образованием метаболитов M1 и М2. Активный метаболит M1 (2-амино-3-ацетамино-6-(4-фтор)-бензиламинопиридин) образуется в результате гидролиза уретановой структуры (1-я фаза реакции) и последующего ацетилирования (2-я фаза реакции) и обеспечивает в среднем 25 % обезболивающей активности флупиртина. Другой метаболит М2 - не является биологически активным, образуется в результате реакции окисления (1-я фаза) п-фторбензила с последующей конъюгацией (2-я фаза) п-фторбензойной кислоты с глицином. Исследования по поводу того, какой изофермент преимущественно участвует в окислительном пути деструкции, не проводились. Следует ожидать, что флупиртин будет обладать лишь незначительной способностью к взаимодействию. T1/2 флупиртина из плазмы крови составляет около 7 ч (10 ч для основного вещества и метаболита M1), что является достаточным для обеспечения анальгетического эффекта. Концентрация флупиртина в плазме крови пропорциональна дозе.
У лиц пожилого возраста (старше 65 лет), по сравнению с молодыми пациентами, наблюдается увеличение периода полувыведения (T1/2) (до 14 ч при однократном приеме и до 18,6 ч при приеме в течение 12 дней) и максимальной концентрации препарата в плазме крови (Cmax), соответственно в 2–2,5 раза выше.
Большей частью выводится почками (69 %): 27 % — в неизмененном виде, 28 % — в виде метаболита M1 (ацетил-метаболит), 12 % — в виде метаболита М2 (п-фторгиппуровая кислота); 1/3 введенной дозы выводится в виде метаболитов невыясненной структуры. Небольшая часть дозы выводится из организма с желчью и калом.
Побочные действия
Классификация ВОЗ частоты развития побочных эффектов:
очень часто - 1/10 назначений (>10 %)
часто - от 1/100 до < 1/10 назначений (>1 % и <10 %)
нечасто - от 1/1000 до <1/100 назначений (>0.1 % и <1 %)
редко - от 1/10000 до <1/1000 назначений (>0.01 % и <0.1 %)
очень редко - <1/10000 назначений (<0.01 %)
частота неизвестна (невозможно оценить на основании имеющихся данных)
Нарушения со стороны гепатобилиарной системы:
очень часто – повышение активности «печеночных» трансаминаз;
частота неизвестна – гепатит, печеночная недостаточность.
Со стороны иммунной системы:/
нечасто – повышенная чувствительность к препарату, аллергические реакции (в отдельных случаях сопровождающиеся повышенной температурой тела, кожной сыпью, крапивницей, кожным зудом).
Со стороны обмена веществ:
часто – отсутствие аппетита.
Со стороны нервной системы:
часто – нарушение сна, депрессия, беспокойство/ нервозность, головокружение, тремор, головная боль;
нечасто – спутанное сознание.
Со стороны органа зрения:
нечасто – нарушение зрения.
Со стороны желудочно-кишечного тракта:
часто – диспепсия, тошнота, рвота, боль в области желудка, запор, боль в животе, сухость слизистой оболочки полости рта, метеоризм, диарея.
Со стороны кожи и подкожных тканей:
часто – потливость.
Прочие:
очень часто – усталость/ слабость (у 15 % больных), особенно в начале лечения.
Побочные действия в основном зависят от дозы препарата (за исключением аллергических реакций). Во многих случаях они исчезают сами по себе по мере проведения или после окончания лечения
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Нейродолонследует применять в том случае, если лечение другими обезболивающими препаратами (например, нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) или легкие опиоидные препараты) противопоказано.
У пациентов со сниженной функцией почек следует контролировать концентрацию креатинина в плазме крови.
У пациентов старше 65 лет или с выраженными признаками почечной недостаточности или гипоальбуминемии необходимо проводить коррекцию дозы.
Во время лечения препаратом Нейродолон один раз в неделю следует контролировать состояние функции печени, так как при терапии флупиртином возможно повышение активности «печеночных» трансаминаз, развитие гепатита и печеночной недостаточности.
Если результаты исследования печени отклоняются от нормы или проявляются клинические симптомы, которые указывают на поражение печени, то следует прекратить применение препарата Нейродолон.
Пациентов следует предупредить о том, что во время лечения препаратом Нейродолон необходимо обращать внимание на любые симптомы поражения печени (например, отсутствие аппетита, тошнота, рвота, боль в желудке, усталость, темная моча, желтуха, зуд). При проявлении таких симптомов следует прекратить прием препарата Нейродолон и в срочном порядке обратиться к врачу.
При лечении флупиртином возможны ложноположительные реакции теста с диагностическими полосками на билирубин, уробилиноген и белок в моче. Аналогичная реакция возможна при количественном определении концентрации билирубина в плазме крови.
При применении препарата в высоких дозах в отдельных случаях может отмечаться окрашивание мочи в зеленый цвет, что не является клиническим признаком какой-либо патологии.
Влияние на способность управления транспортными средствами и механизмами
Учитывая, что препарат Нейродолон может ослаблять внимание и замедлять скорость реакции, во время лечения рекомендуется воздерживаться от управления транспортом и занятий потенциально опасными видами деятельности. Особо важно это помнить при одновременном употреблении алкоголя.
Передозировка
Имеются сообщения о единичных случаях передозировки с суицидальными намерениями. При этом прием дозы 5 г флупиртина вызвал следующие симптомы: тошнота, тахикардия, состояние прострации, плаксивость, ступор, спутанность сознания, оглушенность сознания, сухость слизистой оболочки полости рта.
После рвоты или применения форсированного диуреза, приема активированного угля и введения электролитов самочувствие восстанавливалось в течение 6-12 часов. Об опасных для жизни состояниях не сообщалось.
В случае передозировки или признаках интоксикации следует иметь ввиду возможность возникновения нарушений со стороны центральной нервной системы, а также проявления гепатотоксичности по типу усиления метаболических нарушений в печени. Следует провести симптоматическое лечение. Специфический антидот не известен
Показания
Лечение острой боли легкой и средней тяжести у взрослых.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к действующему веществу или любому другому компоненту препарата.
Пациенты с риском развития печеночной энцефалопатии и пациенты с холестазом, т.к. может развиться энцефалопатия или усугубиться течение уже имеющейся энцефалопатии или атаксии.
Пациенты с миастенией gravis в связи с миорелаксирующим действием флупиртина.
Пациенты с сопутствующими заболеваниями печени или алкоголизмом.
Одновременное применение флупиртина с другими лекарственными препаратами, которые могут оказывать гепатотоксическое действие.
Пациенты с недавно излеченным или имеющимся звоном в ушах, т.к. данные пациенты имеют высокий риск активности «печеночных» ферментов.
Детский возраст до 18 лет.
С осторожностью
Почечная недостаточность, гипоальбуминемия, пожилой возраст старше 65 лет.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Недостаточно данных о применении флупиртина при беременности. В экспериментальных исследованиях на животных флупиртин показал репродуктивную токсичность, но не тератогенность. Потенциальный риск для человека не известен. Препарат Нейродолон нельзя применять при беременности, за исключением тех случаев, когда польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Согласно проведенным исследованиям, флупиртин в незначительном количестве проникает в грудное молоко. В связи с этим, Нейродолон нельзя применять в период грудного вскармливания за исключением тех случаев, когда в приеме препарата есть крайняя необходимость. При необходимости применения препарата Нейродолонв период лактации следует прекратить грудное вскармливание.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие алкоголя, седативных средств и миорелаксантов. В связи с тем, что флупиртин имеет высокую степень связи с белками, он может изменять степень связывания с белками других одновременно применяемых препаратов. В результате исследования in vitro взаимодействия флупиртина с варфарином, ацетилсалициловой кислотой, диазепамом, бензилпенициллином, дигоксином, глибенкламидом, пропранололом, клонидином, было выявлено, что только веропамил и диазепам вытесняются флупиртином из связи с белками плазмы, что может приводить к усилению их активности.
При одновременном применении флупиртина и непрямых антикоагулянтов - производных кумарина рекомендуется регулярно контролировать протромбиновое время для того, чтобы своевременно скорректировать дозу непрямых антикоагулянтов. Данных о взаимодействии с другими антикоагулянтными или антиагрегантными средствами нет (ацетилсалициловая кислота и др.). При одновременном применении флупиртина с препаратами, которые метаболизируются в печени, требуется регулярный контроль активности «печеночных» ферментов. Следует избегать комбинированного применения флупиртина и лекарственных средств, содержащих парацетамол и карбамазепин.
(3470)
Дозування
Внутрішньо, не розжовуючи капсулу і запиваючи достатньою кількістю рідини (краще води). По можливості препарат приймають, знаходячись у вертикальному положенні. У виняткових випадках капсулу препарату Нейродолон можна розкрити і прийняти всередину / ввести через зонд лише вміст капсули, при прийомі всередину вмісту капсули рекомендується нейтралізувати його гіркий смак прийомом їжі, наприклад, банана. Застосовують по 100 мг (1 капсула) 3-4 рази в день з рівними інтервалами між прийомами. При виражених болях — по 200 ��г (2 капсули) 3 рази на день. Максимальна добова доза — 600 мг/добу (6 капсул). Дози підбирають залежно від інтенсивності болю та індивідуальної переносимості препарату. Слід застосовувати мінімально ефективну дозу протягом максимально короткого проміжку часу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижнів. Пацієнти старше 65 років: на початку лікування по 100 мг (1 капсулі) 2 рази в день вранці і ввечері. Доза може бути збільшена до 300 мг, залежно від інтенсивності болю та переносимості препарату. У пацієнтів з нирковою недостаточностью слід контролювати концентрацію креатиніну в плазмі крові. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг/добу (3 капсули). У пацієнтів з легкою і помірною нирковою недостатність: корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або з гіпоальбумінемією: максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг/добу (3 капсули). При необхідності застосування препарату в більш високій дозі пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря.
Лікарська форма
Тверді желатинові капсули № 0, рышечка і корпус помаранчевого кольору. Вміст капсул – майже білий порошок з включеннями у вигляді невеликих шматочків спресованої маси або спресована маса майже білого кольору, розсипається при легкому натисканні.Склад
1 капсула містить:
активна речовина: флупиртина малеат 100 мг;
допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат 132 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 62 мг, магнію стеарат 3 мг, тальк 3 мг;
тверда желатинова капсула № 0 - 96 мг, у тому числі: корпус - барвник сонячний захід жовтий 0,059 мг, титану діоксид 1,18 мг, желатин 57,761 мг,
кришечка - барвник сонячний захід жовтий 0,037 мг, титану діоксид 0,74 мг, желатин 36,223 мг.Фармакологічна дія
Флупиртин є представником «селективних розчинників нейрональних калієвих каналів» (Selective Neuronal Potassium Channel Opener — SNEPCO) і відносяться до неопиоидным анальгетиків центральної дії.
Флупиртин активує пов'язані з G-білком нейрональні K+ канали внутрішнього випрямлення. Вихід іонів K+ викликає стабілізацію потенціалу спокою і зниження збудливості мембран не��ронов. В результаті настає непряме інгібування рецепторів NMDA (N-метил-D-аспартат), оскільки блокада рецепторів NMDA іонами Mg2+ зберігається до тих пір, поки не настане деполяризація клітинної мембрани (непряме антагоністичну дію на NMDA-рецептори).
При терапевтично значущих концентраціях флупиртин не зв'язується з альфа1-, альфа2-, 5НТ1(5-гідроксітріптофан)-, 5НТ2-серотониновыми, опіоїдними, центральними м - і н-холінорецепторами.
Таке центральне дію флупиртина призводить до реалізації трьох основних ефектів./>
Аналгетичний ефект
Внаслідок селективного відкриття потенціал-залежних К+ каналів нейронів з супутнім виходом іонів K+ потенціал спокою нейрона стабілізується. Нейрон стає менш збудливим.
Непрямий анатагонизм флупиртина щодо MNDA-рецепторів захищає нейрони від входу іонів Ca2+. Таким чином, пом'якшується сенсибилизирующий ефект підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів Ca2+.
Отже, при порушенні нейрона відбувається інгібування передачі висхідних ноцицептивных импульсо��.
Миорелаксирующий ефект
Фармакологічний ефекти, описані для аналгетичного ефекту, функціонально підкріплюються посиленням поглинання іонів Ca2+ мітохондріями, яке має місце при терапевтично значущих концентраціях. Міорелаксуючу дію виникає в результаті супутнього інгібування передачі імпульсів до моторних нейронів і відповідних ефектів вставних нейронів. Таким чином, цей ефект проявляється, в основному, у відносно локальних м'язових спазмів, а не у відношенні всієї мускулатури в цілому.
Ефект процесів хроніфікації
Процеси хроніфікації слід розглядати як процеси нейрональної провідності, обумовлені пластичністю функцій нейронів.за допомогою індукції внутрішньоклітинних процесів еластичність функцій нейронів створює умови для реалізації механізмів типу «роздування», при яких відбувається посилення відповіді за кожний наступний імпульс. За запуск таких змін багато в чому відповідальні NMDA-рецептори (експресія генів). Непряма блокада цих рецепторів під дією флупиртина призводить до придушення цих ефектів. Таким чином, створюються несприятливі умови для клінічної значущості хронізації болю, а в разі присутньої раніше хронічного болю – для «стирання» больовий пам'яті допомогою стабілізації мембранного потенціалу, що призводить до зниження больової чутливості.Фармакокінетика
Після прийому всередину флупиртин швидко і практично повністю (90 %) всмоктується в ШКТ. До 75 % прийнятої дози метаболізується в печінці з утворенням метаболітів М1 і М2. Активний метаболіт M1 (2-аміно-3-ацетамино-6-(4-фтор)-бензиламинопиридин) утворюється в результаті гідролізу уретанових структури (1-я фаза реакції) і подальшого ацетилювання (2-я фаза реакції) і забезпечує в середньому 25 % знеболюючої активності флупиртина. Інший метаболіт М2 - не є біологічно активним, утворюється в результаті реакції окислення (1-я фаза) п-фторбензила з подальшою конъюгацией (2-я фаза) п-фторбензойной кислоти з гліцином. Дослідження з приводу того, який ізофермент переважно бере участь в окисному шляху деструкції, не проводилися. Слід очікувати сер��, що флупиртин буде мати лише незначною здатністю до взаємодії. T1/2 флупиртина з плазми крові становить близько 7 год (10 год для основного речовини та метаболіту M1), що є достатнім для забезпечення аналгетичного ефекту. Концентрація флупиртина в плазмі крові пропорційна дозі.
В осіб літнього віку (старше 65 років) порівняно з молодими пацієнтами, спостерігається збільшення періоду напіввиведення (T1/2) (до 14 год при одноразовому прийомі і до 18,6 год при прийомі протягом 12 днів) і максимальної концентрації препарат�� в плазмі крові (Cmax), відповідно в 2-2,5 рази вище.
Здебільшого виводиться нирками (69 %): 27 % — у незміненому вигляді, 28 % — у вигляді метаболіту M1 (ацетил-метаболіт), 12 % — у вигляді метаболіту М2 (п-фторгиппуровая кислота); 1/3 введеної дози виводиться у вигляді метаболітів нез'ясованої структури. Невелика частина дози виводиться з організму з жовчю і калом.Побічні дії
Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів:
дуже часто - 1/10 призначень (>10 %)
часто - від 1/100 до < 1/10 призначень (>1 % та <10 %)<br />
нечасто - від 1/1000 до <1/100 призначень (>0.1 % та <1 %)
рідко - від 1/10000 до <1/1000 призначень (>0.01 % та <0.1 %)
дуже рідко - <1/10000 призначень (<0.01 %)
частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних)
Порушення з боку гепатобіліарної системи:
дуже часто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ;
частота невідома – гепатит, печінкова недостатність.
З боку імунної системи:/
нечасто – підвищена чутливості до гавкотуь до препарату, алергічні реакції (в окремих випадках супроводжуються підвищеною температурою тіла, шкірними висипами, кропив'янкою, шкірним свербежем).
З боку обміну речовин:
часто – відсутність апетиту.
З боку нервової системи:
часто – порушення сну, депресія, тривога/ нервозність, запаморочення, тремор, головний біль;
нечасто – сплутана свідомість.
З боку органа зору:
нечасто – порушення зору.
З боку шлунково-кишкового тракту:
часто – диспепсія, то��нота, блювання, біль у ділянці шлунка, запор, біль у животі, сухість слизової оболонки порожнини рота, метеоризм, діарея.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
часто – пітливість.
Інші:
дуже часто – втома/ слабкість (у 15% хворих), особливо на початку лікування.
Побічні дії в основному залежать від дози препарату (за винятком алергічних реакцій). У багатьох випадках вони зникають самі по собі в міру проведення чи після закінчення лікуванняОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Нейродолонследует застосовувати в тому випадку, якщо лікування іншими знеболюючими препаратами (наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або легкі опіоїдні препарати) протипоказано.
У пацієнтів зі зниженою функцією нирок слід контролювати концентрацію креатиніну в плазмі крові.
У пацієнтів старше 65 років або з вираженими ознаками ниркової недостатності або гіпоальбумінемії необхідно проводити корекцію дози.
Під час лікування препаратом Нейродолон один раз в тиждень слід контро��ировать стан функції печінки, так як при терапії флупиртином можливо підвищення активності «печінкових» трансаміназ, розвиток гепатиту та печінкової недостатності.
Якщо результати дослідження печінки відхиляються від норми або проявляються клінічні симптоми, які вказують на ураження печінки, слід припинити застосування препарату Нейродолон.
Пацієнтів слід попередити про те, що під час лікування препаратом Нейродолон необхідно звертати увагу на будь-які симптоми ураження печінки (наприклад, відсутність��дію апетиту, нудота, блювання, біль у шлунку, втома, темна сеча, жовтяниця, свербіж). При появі таких симптомів слід припинити прийом препарату Нейродолон і в терміновому порядку звернутися до лікаря.
При лікуванні флупиртином можливі хибнопозитивні реакції тесту з діагностичними смужками на білірубін, уробіліноген і білок у сечі. Аналогічна реакція можлива при кількісному визначенні концентрації білірубіну в плазмі крові.
При застосуванні препарату у високих дозах в окремих випадках може відзначатися фарбують��ання сечі в зелений колір, що не є клінічною ознакою якої-небудь патології.
Вплив на здатність керування транспортними засобами і механізмами
Враховуючи, що препарат Нейродолон може послабляти увагу і сповільнювати швидкість реакції, під час лікування рекомендується утримуватися від керування транспортом і занять потенційно небезпечними видами діяльності. Особливо це важливо пам'ятати при одночасному вживанні алкоголю.
Передозування
Є повідомлення про поодинокі випадки передозування з суїцидальними намірами. При цьому прийом дози 5 р флупиртина викликав наступні симптоми: нудота, тахікардія, стан прострації, плаксивість, ступор, сплутаність свідомості, оглушення свідомості, сухість слизової оболонки порожнини рота.
Після блювоти або застосування форсованого діурезу, приймання активованого вугілля і введення електролітів самопочуття відновлювалося протягом 6-12 годин. Про небезпечних для життя станах не повідомлялося.
У разі передозування або ознаках інтоксикації слід мати на увазі можливість під��ня порушень з боку центральної нервової системи, а також прояви гепатотоксичності за типом посилення метаболічних порушень в печінці. Слід провести симптоматичне лікування. Специфічний антидот не відомийСвідчення
Лікування гострого болю легкої та середньої тяжкості у дорослих.Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.
Пацієнти з ризиком розвитку печінкової енцефалопатії і пацієнти з холестазом, оскільки може розвинутися енцефалопатія або ��сугубиться протягом вже наявної енцефалопатії або атаксії.
Пацієнти з міастенією gravis у зв'язку з міорелаксуючою дією флупиртина.
Пацієнти із супутніми захворюваннями печінки або алкоголізм.
Одночасне застосування флупиртина з іншими лікарськими препаратами, які можуть надавати гепатотоксична дія.
Пацієнти з нещодавно вилікуваним або наявними дзвоном у вухах, т. к. дані пацієнти мають високий ризик активності «печінкових» ферментів.
Дитячий вік до 18 років.
З осто��ожностью
Ниркова недостатність, гіпоальбумінемія, літній вік старше 65 років.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Недостатньо даних про застосування флупиртина при вагітності. В експериментальних дослідженнях на тваринах флупиртин показав репродуктивну токсичність, але не тератогенність. Потенційний ризик для людини не відомий. Препарат Нейродолон можна застосовувати при вагітності, за винятком тих випадків, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. />
Згідно з проведеними дослідженнями, флупиртин у незначній кількості проникає в грудне молоко. У зв'язку з цим, Нейродолон не можна застосовувати в період грудного вигодовування за винятком тих випадків, коли в прийомі препарату є крайня необхідність. При необхідності застосування препарату Нейродолонв період лактації слід припинити грудне вигодовування.Лікарська взаємодія
Посилює дію алкоголю, седативних засобів і транквілізаторів. У зв'язку з тим, що флупиртин має високу ступінь зв'язку з білкамі, він може змінювати ступінь зв'язування з білками інших одночасно застосованих препаратів. В результаті дослідження in vitro взаємодії флупиртина з варфарином, ацетилсаліциловою кислотою, діазепамом, бензилпеніциліном, дигоксином, глібенкламідом, пропранололом, клонідином, було виявлено, що тільки веропамил і діазепам витісняються флупиртином із зв'язку з білками плазми, що може призводити до посилення їх активності.
При одночасному застосуванні флупиртина та непрямих антикоагулянтів - похідних кумарину рекомендується ��егулярно контролювати протромбіновий час для того, щоб своєчасно скорегувати дозу непрямих антикоагулянтів. Даних про взаємодію з іншими антикоагулянтними або антиагрегантними засобами немає (ацетилсаліцилова кислота та ін). При одночасному застосуванні флупиртина з препаратами, які метаболізуються в печінці, потрібен регулярний контроль активності «печінкових» ферментів. Слід уникати комбінованого застосування флупиртина і лікарських засобів, що містять парацетамол і карбамазепін.