Дозировка
Внутрь, запивая необходимым количеством воды (100 мл), в одно и тоже время суток, независимо от приема пищи. Эссенциалъная гипертензия. Начальная доза по 5 мг 1 раз в сутки. Оптимальный эффект развивается через 1-2 недели лечения, а в ряде случаев - через 4 недели. При необходимости можно увеличить дозу до 10 мг в сутки. Хроническая сердечная недостаточность. Лечение ХСН должно начинаться с постепенного увеличения дозы до достижения индивидуальной оптимальной поддерживающей дозы. Подбор дозы в начале лечения необходимо осуществлять по схеме, выдерживая двухнедельные интервалы и, основываясь на переносимости этой дозы пациентом: доза, составляющая 1,25 - 2,5 мг (1/4 таблетки - 1/2 таблетки) препарата Небиволол -Тева 1 раз в сутки, может быть увеличена сначала до 2,5 - 5 мг (1/2 таблетки -1 таблетка) препарата Небиволол -Тева, а затем - до 10 мг (2 таблетки) 1 раз в сутки. Пациент должен находиться под контролем врача в течение 2 ч после приема первой дозы препарата, а также после каждого последующего увеличения дозы. Каждое увеличение дозы должно осуществляться не менее чем через 2 недели. Максимально рекомендованная доза при терапии ХСН составляет 10 мг препарата Небиволол -Тева 1 раз в сутки. Во время титрования рекомендуется регулярный контроль АД, ЧСС и симптомов выраженности ХСН. Во время фазы титрации в случае ухудшения течения ХСН или непереносимости препарата рекомендуется снизить дозу препарата Небиволол -Тева или в случае необходимости немедленно прекратить его прием (в случае ярко выраженной артериальной гипотензии, ухудшении течения ХСН с острым отеком легких, в случае развития кардиогенного шока, симптоматической брадикардии или AV блокаде). У пациентов с почечной недостаточностью начальная доза по 2,5 мг 1 раз в сутки. При необходимости можно увеличить дозу до 5 мг в сутки. При КК менее 20 мл/мин и у пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени максимальная суточная доза составляет 10 мг. У пожилых пациентов начальная доза по 2,5 мг 1 раз в сутки. При необходимости можно увеличить дозу до 5 мг в сутки.
Передозировка
брадикардия, выраженное снижение АД, выраженная брадикардия, AV-блокада, кардиогенный шок, остановка сердца, потеря сознания, кома, тошнота, рвота, цианоз, бронхоспазм, острая сердечная недостаточность
Лекарственная форма
таблетки
Состав
небиволол (небиволола гидрохлорид) 5,00 (5,45) мг;
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 142,21мг, крахмал кукурузный 46,00 мг, кроскармеллоза натрия 13,8 мг, целлюлоза микрокристаллическая 16,10 мг, гипромеллоза-Е15 4,6 мг, кремния диоксид коллоидный 0,69 мг, магния стеарат 1,15 мг.
Фармакологическое действие
Кардиоселективный бета-адреноблокатор с вазодилатирующими свойствами. Небиволол представляет собой рацемат, состоящий из двух энантиомеров: SRRR-небиволола (D-небиволола) и RSSS-небиволола (L-небиволола), сочетающий два фармакологических действия:
•D-небиволол является конкурентным и высокоселективным блокатором бета1-адренорецепторов (сродство к бета1адренорецепторам в 293 раза выше, чем к бета2-адренорецепторам);
•L-небиволол оказывает сосудорасширяющее действие за счет модуляции высвобождения релаксирующего фактора из эндотелия сосудов.
Снижает повышенное артериальное давление (АД) в покое, при физическом напряжении и стрессе. Конкурентно и избирательно блокирует синаптические и постсинаптические бета1-адренорецепторы, делая их недоступными для катехоламинов, модулирует высвобождение эндотелиального вазодилатирующего фактора оксида азота. Антигипертензивный эффект развивается на 2-5 день лечения, стабильное действие отмечается через 1 месяц. Данный эффект сохраняется при длительном лечении. Антигипертензивное действие обусловлено также уменьшением активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС) (прямо не коррелирует с изменением активности ренина в плазме крови).
Применение небиволола улучшает показатели системной и внутрисердечной гемодинамики. Небиволол урежает ЧСС в покое и при физической нагрузке, уменьшает конечное диастолическое давление левого желудочка, снижает общее периферическое сопротивление сосудов (ОПСС), улучшает диастолическую функцию сердца (снижает давление наполнения), увеличивает фракцию выброса, уменьшает массу миокарда и индекс массы миокарда. Снижая потребность миокарда в кислороде (урежение ЧСС, снижение преднагрузки и постнафузки), уменьшает количество и тяжесть приступов стенокардии и улучшает переносимость физической нагрузки. Антиаритмическое действие обусловлено подавлением автоматизма сердца (в т.ч. в патологическом очаге) и замедлением атрио-вентрикулярной (AV) проводимости.
Фармакокинетика
После приема внутрь небиволол быстро абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не оказывает влияние на всасывание, поэтому небиволол можно принимать независимо от приема пищи.
Небиволол активно метаболизируется, частично с образованием активных гидроксиметаболитов. Метаболизм происходит путем алициклического и ароматического гидроксилирования, N-дезалкилирования и глюкуронирования, кроме того, образуются глюкурониды гидроксиметаболитов. Скорость метаболизма небиволола путем ароматического гидроксилирования генетически определена окислительным полиморфизмом и зависит от активности изофермента CYP2D6.
Биодоступность небиволола колеблется от 12% у пациентов с высокой активностью изофермента CYP2D6 до 96% у пациентов с низкой активностью CYP2D6.
У здоровых пациентов с экстенсивным метаболизмом небиволола, неизмененная средняя максимальная концентрация препарата в плазме крови (Сmax) составляла 1,48 нг/мл и достигалась через 1 час после однократного приема небиволола внутрь в дозе 5 мг. Площадь под кривой "концентрация-время" (AUC) составляла 7,76 нг*ч/мл. У пациентов с эссенциальной гипертензией показатели Сmax для D- и L-небиволола и их гидроксилированных метаболитов составили 7,3 и 13,1 нг/мл и были достигнуты через 2,5 и 2,6 часов соответственно после однократного приема внутрь небиволола в дозе 5 мг. Соответствующие показатели AUC24 составили 65 и 109 нг*ч/мл.
Равновесная концентрация (Css) небиволола в плазме крови у большинства пациентов (с высокой активностью изофермента CYP2D6) достигается в течение 24 ч, a Css для гидроксиметаболитов - через несколько суток. Сmax в плазме 1-30 мкг/л пропорциональны дозе. Оба изомера небиволола в высокой степени связываются с белками плазмы крови (преимущественно с альбуминами). Связывание с белками плазмы на 98,1% для D-небиволола и 97,9% для L-небиволола. Плазменные концентрации пропорциональны дозе в интервале от 1 мг до 30 мг небиволола.
Через неделю после введения 38% (количество неизмененного активного вещества составляет менее 0,5%) дозы выводится почками и 48% - через кишечник.
У пациентов с высокой активностью изофермента CYP2D6 период полувыведения (Т1/2) небиволола из плазмы составляет в среднем 10 ч, у пациентов с низкой активностью CYP2D6 - в 3-5 раз выше. У пациентов с высокой активностью изофермента CYP2D6 Т1/2 гидроксиметаболитов из плазмы составляют в среднем 24 ч, у пациентов с низкой активностью CYP2D6 - в 2 раза выше. Как оказалось, более низкие концентрации неизмененного небиволола у пациентов с высокой активностью изофермента CYP2D6 компенсируются более интенсивным образованием активных гидроксилированных метаболитов, что свидетельствует о незначительных различиях в клинических эффектах небиволола у данных категорий пациентов.
Фармакокинетика небиволола не зависит от возраста и от пола пациентов.
Побочные действия
Частота побочных реакций, приведенных ниже, определялась соответственно следующему (классификация Всемирной организации здравоохранения): очень часто - не менее 10%; часто - не менее 1%, но менее 10%; нечасто - не менее 0,1%, но менее 1%; редко - не менее 0,01%, но менее 0,1%; очень редко - менее 0,01%, включая отдельные сообщения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы (ССС): нечасто - брадикардия, усугубление течения ХСН, замедление атриовентрикулярной проводимости, атриовентрикулярная блокада, выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия, нарушения ритма сердца, кардиалгия, прогрессирование сопутствующей перемежающейся хромоты, периферические отеки.
Со стороны нервной системы: часто - повышенная утомляемость, головная боль, головокружение, парестезии; нечасто - "кошмарные сновидения", снижение способности к концентрации внимания, сонливость, бессонница, депрессия; очень редко -галлюцинации, обморок.
Со стороны органов чувств: нечасто - ослабление зрения.
Со стороны дыхательной системы: часто - одышка; нечасто - бронхоспазм, ринит.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость слизистой оболочки полости рта, запор, тошнота, диарея; нечасто - рвота, метеоризм.
Со стороны кожных покровов: очень редко - обострение течение псориаза, фотодерматоз, гипергидроз.
Аллергические реакции: нечасто - кожный зуд, эритематозная сыпь; очень редко - ангионевротический отек.
Со стороны репродуктивной системы: нечасто - импотенция.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Отмену бета-адреноблокаторов следует проводить постепенно, в течение 10 дней. Лечение ХСН препаратом Небиволол -Тева проводят на фоне стабильных показателей гемодинамики, не ранее, чем через 6 недель после окончания периода декомпенсации. Препарат Небиволол -Тева может безопасно применяться для терапии ХСН вместе с тиазидными диуретиками, дигоксином, ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента или антагонистами рецепторов ангиотензина II.
В начале лечения следует ежедневно контролировать АД и ЧСС. Эффективность бета-адреноблокаторов у курильщиков ниже, чем у некурящих. Небиволол не оказывает влияния на концентрацию глюкозы у пациентов с сахарным диабетом. Тем не менее, следует соблюдать осторожность при лечении этих пациентов, поскольку препарат Небиволол -Тева может маскировать определенные симптомы гипогликемии (например, тахикардию), вызванные приемом гипогликемических препаратов.
При необходимости применения небиволола у пациентов с псориазом следует тщательно оценить ожидаемую пользу терапии и возможный риск обострения псориаза. Бета-адреноблокаторы следует с осторожностью применять при повышенной функции щитовидной железы в связи с тем, что под влиянием бета-адреноблокаторов могут маскироваться клинические признаки гипертиреоза, такие как тахикардия. Резкая отмена препарата может вызвать обострение симптомов заболевания и развитие тиреотоксического криза.
Небиволол может усиливать симптомы нарушения периферического кровообращения. Пациенты, носящие контактные линзы, должны учитывать, что на фоне применения бета-адреноблокаторов возможно снижение продукции слезной жидкости.
При планировании хирургических вмешательств следует предупредить врача/анестезиолога о том, что пациент принимает бета-адреноблокаторы. Бета-адреноблокаторы должны быть отменены не менее чем за 24 часа до начала подготовки к анестезии.
Возможно усиление выраженности реакции повышенной чувствительности и отсутствие эффекта от обычных доз эпинефрина (адреналина) на фоне отягощенного аллергологического анамнеза.
Бета-адреноблокаторы следует применять с осторожностью у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких, поскольку может усилиться бронхоспазм. Перед началом лечения рекомендуется проводить исследование функции внешнего дыхания у пациентов с отягощенным бронхолегочным анамнезом.
При применении препарата Небиволол -Тева у пациентов с феохромоцитомой имеется риск развития парадоксальной артериальной гипертензии (если предварительно не достигнута эффективная блокада альфа-адренорецепторов).
При одновременном применении клонидина его прием может быть прекращен только через несколько дней после отмены препарата Небиволол -Тева.
Рекомендуется прекратить терапию препаратом Небиволол -Тева при развитии депрессии. Контроль концентрации глюкозы в плазме крови следует проводить 1 раз в 4-5 мес (у пациентов с сахарным диабетом).
Контроль лабораторных показателей функции почек следует проводить 1 раз в 4-5 мес (у пациентов пожилого возраста).
Показания
•Эссенциальная гипертензия.
•Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии) у пациентов старше 65 лет
Противопоказания
Повышенная чувствительность к небивололу и другим компонентам препарата; тяжелые нарушения функции печени; острая сердечная недостаточность; кардиогенный шок; хроническая сердечная недостаточность (ХСН) в стадии декомпенсации; синдром слабости синусового узла, включая синоатриальную блокаду (без кардиостимулятора); атриовентрикулярная блокада II и III степени (без искусственного водителя ритма); бронхоспазм в анамнезе и бронхиальная астма; феохромоцитома (без одновременного применения альфа-адреноблокаторов); метаболический ацидоз; брадикардия (ЧСС менее 60 уд/мин до начала терапии); тяжелая артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт.ст.); тяжелые нарушения периферического кровообращения ("перемежающая хромота", синдром Рейно); миастения; депрессия; одновременное применение с флоктафенином и сультопридом; дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция; возраст до 18 лет.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказано одновременное применение небиволола и флоктафенина. Существует угроза выраженного снижения АД или шока.
Противопоказано одновременное применение небиволола и сультоприда. Повышается риск развития желудочковой артимии, особенно по типу "пируэт".
Снижение сократительной функции сердца и замедление атриовентрикулярной проводимости возникает при сочетании с блокаторами "медленных" кальциевых каналов. В/в введение верапамила/дилтиазема на фоне бета-адреноблокаторов приводит к снижению АД, атривентрикулярной блокаде и остановке сердца.
Гипотензивные препараты (клонидин, гуанфацин, моксонидин, метилдопа, рилменидин) могут привести к снижению сердечной деятельности за счет снижения симпатической активности (урежение ЧСС, снижение сердечного выброса, симптомы вазодилатации). Амиодарон в сочетании с небивололом может способствовать увеличению степени атриовентрикулярной блокады.
(6465)
Дозування
Внутрішньо, запиваючи необхідною кількістю води (100 мл), в одне і теж час доби, незалежно від прийому їжі. Эссенциалъная гіпертензія. Початкова доза 5 мг 1 раз на добу. Оптимальний ефект розвивається через 1-2 тижні лікування, а в ряді випадків - через 4 тижні. При необхідності можна збільшити дозу до 10 мг на добу. Хронічна серцева недостатність. Лікування ХСН має починатися з поступового збільшення дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримуючої дози. Підбір дози на початку лікування необхідно щоять за схемою, витримуючи двотижневі інтервали і, грунтуючись на переносимість цієї дози пацієнтом: доза, що становить 1,25 - 2,5 мг (1/4 таблетки - 1/2 таблетки) препарату Небіволол -Тева 1 раз на добу, може бути збільшена спочатку до 2,5 - 5 мг (1/2 таблетки -1 таблетка) препарату Небіволол -Тева, а потім - до 10 мг (2 таблетки) 1 раз на добу. Пацієнт повинен знаходитись під контролем лікаря протягом 2 год після прийому першої дози препарату, а також після кожного наступного збільшення дози. Кожне збільшення дози повинно здійснюватися не менше ніж через 2 тижденьв. Максимально рекомендована доза при терапії ХСН становить 10 мг препарату Небіволол -Тева 1 раз на добу. Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС і вираженості симптомів ХСН. Під час фази титрации у разі погіршення перебігу ХСН або непереносимості препарату рекомендується знизити дозу препарату Небіволол -Тева або у разі необхідності негайно припинити його прийом (у разі яскраво вираженої артеріальної гіпотензії, погіршення перебігу ХСН з гострим набряком легень, у разі розвитку кардіогенного шоку, симптомамичеський брадикардії або AV блокаді). У пацієнтів з нирковою недостатністю початкова доза-2,5 мг 1 раз на добу. При необхідності можна збільшити дозу до 5 мг на добу. При КК менше 20 мл/хв, та у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг. У літніх пацієнтів початкова доза 2,5 мг 1 раз на добу. При необхідності можна збільшити дозу до 5 мг на добу.Передозування
брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, виражена брадикардія, AV-блокада, кардіогенний шок, зупинка серця, втрата свідомості, кома, нудота, блювання, ціаноз, бронхоспазм, гостра серцева недостатність
Лікарська форма
таблеткиСклад
небіволол (небівололу гідрохлориду) 5,00 (5,45) мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат 142,21 мг, крохмаль кукурудзяний 46,00 мг, натрію кроскармелоза 13,8 мг, целюлоза мікрокристалічна 16,10 мг, гіпромелоза-Е15 4,6 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,69 мг, магнію стеарат 1,15 мг.Фармакологічна дія
Кардіоселективний бета-адреноблокатор з вазодилатирующими властивостями. Небіволол являє собою рацемат, який складається��складається з двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небівололу) та RSSS-небівололу (L-небівололу), що поєднує два фармакологічних дії:
•D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатор бета1-адренорецепторів (спорідненість до бета1адренорецепторам в 293 рази вище, ніж до бета2-адренорецепторами);
•L-небіволол виявляє судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення релаксуючого фактора з ендотелію судин.
Знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої, при фізичному напруженні і зтресі. Конкурентно й вибірково блокує синаптичні і постсинаптичні бета1-адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатирующего фактора оксиду азоту. Антигіпертензивний ефект розвивається на 2-5 день лікування, стабільна дія відмічається через 1 місяць. Даний ефект зберігається при тривалому лікуванні. Антигіпертензивна дія обумовлена також зменшенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (прямо не корелює зі зміною активності реніну в плазмі крові).
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Небіволол урежает ЧСС в спокої і при фізичному навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, знижує загальний периферичний опір судин (ЗПОС), покращує діастолічну функцію серця (знижує тиск наповнення), збільшує фракцію викиду, зменшує масу міокарда та індекс маси міокарда. Знижуючи потребу міокарда в кисні (уражень ЧСС, зниження переднавантаження і постнафузки), зменшує кількість і тяжкість нападів стенокардії, покращує переносимість фізичного навантаження. Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням автоматизму серця (у т. ч. в патологічному вогнищі) і уповільненням атрио-вентрикулярну (AV) провідності.Фармакокінетика
Після прийому всередину небіволол швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на всмоктування, тому небіволол можна приймати незалежно від прийому їжі.
Небіволол активно метаболізується, частково з про��разованием активних гідроксиметаболітів. Метаболізм відбувається шляхом аліциклічного та ароматичного гідроксилювання, N-дезалкілування та глюкуронирования, крім того, утворюються глюкуроніди гідроксиметаболітів. Швидкість метаболізму небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання генетично визначена окисним поліморфізмом і залежить від активності ізоферменту CYP2D6.
Біодоступність небівололу коливається від 12% у пацієнтів з високою активністю ізоферменту CYP2D6 до 96% у пацієнтів з низькою активністю CYP2D6.
<br />
У здорових пацієнтів з екстенсивним метаболізмом небівололу, незмінена середня максимальна концентрація препарату в плазмі крові (Cmax) становила 1,48 нг/мл та досягалась через 1 годину після одноразового прийому небівололу всередину в дозі 5 мг. Площа під кривою "концентрація-час" (AUC) становила 7,76 нг*год/мл У пацієнтів з есенціальною гіпертензією показники Смах для D - і L-небівололу та їх гидроксилированных метаболітів становили 7,3 і 13,1 нг/мл і були досягнуті через 2,5 і 2,6 годин відповідно після одноразового прийому внутрішньо небі��олола в дозі 5 мг. Відповідні показники AUC24 склали 65 і 109 нг*год/мл
Рівноважна концентрація (Css) небівололу в плазмі крові у більшості пацієнтів (з високою активністю ізоферменту CYP2D6) досягається протягом 24 год, a Css для гідроксиметаболітів - через кілька діб. Смах в плазмі 1-30 мкг/л пропорційні дозі. Обидва ізомеру небівололу високою мірою зв'язуються з білками плазми крові (переважно з альбумінами). Зв'язування з білками плазми на 98,1% для D-небівололу та 97,9% L-небівололу. Плазмові концентрації пропорційні дозі в діапазоні від 1 мг до 30 мг небівололу.
Через тиждень після введення 38% (кількість незміненої активної речовини становить менше 0,5%) дози виводиться нирками і 48% - через кишечник.
У пацієнтів з високою активністю ізоферменту CYP2D6 період напіввиведення (Т1/2) небівололу з плазми становить у середньому 10 год, у пацієнтів з низькою активністю CYP2D6 - в 3-5 разів вище. У пацієнтів з високою активністю ізоферменту CYP2D6 Т1/2 гідроксиметаболітів з плазми становлять у середньому 24 год, у пацієнтів з низькою активністю CYP2D6 - в 2 раза вище. Як виявилося, більш низькі концентрації незміненого небівололу у пацієнтів з високою активністю ізоферменту CYP2D6 компенсуються більш інтенсивним утворенням активних гидроксилированных метаболітів, що свідчить про незначні розходження в клінічних ефекти небівололу у даних категорій пацієнтів.
Фармакокінетика небівололу не залежить від віку та статі пацієнтів.Побічні дії
Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно наступного (класифікація Всімирной організації охорони здоров'я): дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менш 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення.
З боку серцево-судинної системи (ССС): нечасто - брадикардія, посилення перебігу ХСН, уповільнення атріовентрикулярної провідності, атріовентрикулярна блокада, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, порушення ритму серця, кардіалгія, прогресування супутньої переміжної кульгавості, периферически�� набряки.
З боку нервової системи: часто - підвищена втомлюваність, головний біль, запаморочення, парестезії; нечасто - "кошмарні сновидіння", зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння, депресія; дуже рідко -галюцинації, непритомність.
З боку органів чуття: нечасто - ослаблення зору.
З боку дихальної системи: часто - задишка; нечасто - бронхоспазм, риніт.
З боку травної системи: часто - сухість слизової оболонки порожнини рота, запор, нудота, діарея; нечасто - блювання, метеоризм.
З боку шкірних покривів: дуже рідко - загострення перебіг псоріазу, фотодерматоз, гіпергідроз.
Алергічні реакції: нечасто - шкірний свербіж, еритематозний висип; дуже рідко - ангіоневротичний набряк.
З боку репродуктивної системи: нечасто - імпотенція.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Скасування бета-адреноблокаторів слід проводити поступово, протягом 10 днів. Лікування ХСН препаратом Небіволол -Тева проводять на фоні стабільних показників гемодинаміки, не раніше, ніж чер��з 6 тижнів після закінчення періоду декомпенсації. Препарат Небіволол -Тева може безпечно застосовуватися для терапії ХСН разом з тіазидними діуретиками, дигоксином, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту або антагоністами рецепторів ангіотензину II.
На початку лікування необхідно щоденно контролювати артеріальний тиск і ЧСС. Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижчий, ніж у некурящих. Небіволол не чинить впливу на концентрацію глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при лече��іі цих пацієнтів, оскільки препарат Небіволол -Тева може маскувати певні симптоми гіпоглікемії (наприклад, тахікардію), викликані прийомом гіпоглікемічних препаратів.
При необхідності застосування небівололу у пацієнтів з псоріазом слід ретельно зважити очікувану користь терапії та можливий ризик загострення псоріазу. Бета-адреноблокатори слід з обережністю застосовувати при підвищеній функції щитовидної залози в зв'язку з тим, що під впливом бета-адреноблокаторів може маскувати клінічні ознаки гипертиреоза, такі як тахікардія. Різка відміна препарату може викликати загострення симптомів захворювання і розвиток тиреотоксичного кризу.
Небіволол може посилювати симптоми порушення периферичного кровообігу. Пацієнти, які носять контактні лінзи, повинні враховувати, що на тлі застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.
При плануванні хірургічних втручань слід попередити лікаря/анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори. Бета-адреноблокатори ��олжны бути скасовані не менш ніж за 24 години до початку підготовки до анестезії.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину (адреналіну) на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.
Бета-адреноблокатори слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легенів, оскільки може посилитися бронхоспазм. Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів з обтяжений��им бронхолегеневої анамнезом.
При застосуванні препарату Небіволол -Тева у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнута ефективна блокада альфа-адренорецепторів).
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинений лише через декілька днів після відміни препарату Небіволол -Тева.
Рекомендується припинити терапію препаратом Небіволол -Тева при розвитку депресії. Контроль концентрації глюкози в плазмі крові следует проводити 1 раз у 4-5 міс (у пацієнтів з цукровим діабетом).
Контроль лабораторних показників функції нирок слід проводити 1 раз у 4-5 міс (у пацієнтів похилого віку).Свідчення
•Есенціальна гіпертензія.
•Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії) у пацієнтів старше 65 роківПротипоказання
Підвищена чутливість до небивололу та інших компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки; гостра серцева недостатність; кардіогенний шок; хронічна серцева недостаточность (ХСН) у стадії декомпенсації; синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду (без кардіостимулятора); атріовентрикулярна блокада II і III ступеня (без штучного водія ритму); бронхоспазм в анамнезі і бронхіальна астма; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз; брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв до початку терапії); важка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.); тяжкі порушення периферичного кровообігу ("переміжна хромота", синдром Рейно); міастенія; депресія; одночасне застосування з флоктафеніном та сультопридом; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років.Лікарська взаємодія
Протипоказане одночасне застосування небівололу та флоктафенина. Існує загроза вираженого зниження артеріального тиску або шоку.
Протипоказане одночасне застосування небівололу та сультоприда. Підвищується ризик розвитку шлуночкової артимии, особливо за типом "пірует".
Зниження сократитель��ої функції серця і уповільнення атріовентрикулярної провідності виникає при поєднанні з блокаторами "повільних" кальцієвих каналів. В/в введення верапамілу/дилтіазему на тлі бета-адреноблокаторів призводить до зниження артеріального тиску, атривентрикулярной блокади та зупинки серця.
Гіпотензивні препарати (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин) можуть призвести до зниження серцевої діяльності за рахунок зниження симпатичної активності (уражень ЧСС, зниження серцевого викиду, симптоми вазодилатації). Аміодарон у зчетании з небівололом може сприяти збільшенню ступеня атріовентрикулярної блокади.