Дозировка
Взрослым для приема внутрь - 2.5-5 мг/сут утром. Оптимальный эффект развивается через 1-2 недели лечения, а в ряде случаев - через 4 недели. При необходимости суточную дозу увеличивают до 10 мг/сут. Для пациентов в возрасте старше 65 лет начальная доза составляет 2.5 мг/сут. При необходимости суточную дозу можно увеличить до 5 мг.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
1 таб.
небиволол 2.5 мг
Фармакологическое действие
Кардиоселективный бета1-адреноблокатор III поколения с вазодилатирующими свойствами. Активное вещество представляет собой рацемат, состоящий из двух энантиомеров: D-небиволола и L-небиволола. D-небиволол является конкурентным и высокоселективным блокатором ?1-адренорецепторов; L-небиволол оказывает мягкое сосудорасширяющее действие за счет модуляции высвобождения вазодилатирующего фактора (NO) из эндотелия сосудов.
Небиволол снижает ЧСС и АД в состоянии покоя и при нагрузке, уменьшает конечное диастолическое давление левого желудочка, снижает ОПСС, улучшает диастолическую функцию сердца (снижает давление наполнения), увеличивает фракцию выброса; вызывает антиангинальный эффект у больных ИБС.
Гипотензивное действие обусловлено также уменьшением активности ренин-ангиотензиновой системы (прямо не коррелирует с изменением активности ренина в плазме крови).
Антиаритмическое действие обусловлено подавлением патологического автоматизма сердца (в т.ч. в патологическом очаге) и замедлением AV-проводимости.
Устойчивое гипотензивное действие развивается через 1-2 недели регулярного приема препарата, а в ряде случаев - через 4 недели, стабильное действие отмечается через 1-2 месяца.
Фармакокинетика
После приема внутрь небиволол быстро абсорбируется из ЖКТ. Прием пищи не влияет на абсорбцию. Биодоступность составляет в среднем 12% у лиц с быстрым метаболизмом (эффект "первого прохождения" через печень) и является почти полной у лиц с медленным метаболизмом.
В плазме крови оба энантиомера преимущественно связываются с альбумином. Связывание с белками плазмы D-небиволола составляет 98.1%, L-небиволола - 97.9%.
Метаболизируется путем ациклического и ароматического гидроксилирования и частичного N-деалкилирования. Образующиеся гидрокси- и аминопроизводные конъюгируют с глюкуроновой кислотой и выводятся в виде О- и N-глюкуронидов.
Выводится почками (38%) и через кишечник (48%).
У лиц с быстрым метаболизмом T1/2 гидроксиметаболитов - 24ч, энантиомеров небиволола - 10 ч; у лиц с медленным метаболизмом: гидроксиметаболитов - 48 ч, энантиомеров небиволола - 30-50 ч.
Выведение неизмененного небиволола с мочой составляет менее 0.5%.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, чувство усталости, парестезии, депрессия, снижение способности к концентрации внимания, сонливость, бессонница, кошмарные сновидения; очень редко - обморок, галлюцинации.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, запор, диарея, сухость во рту, метеоризм, рвота.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, ортостатическая гипотензия, одышка, отеки, острая сердечная недостаточность, AV-блокада, синдром Рейно, кардиалгии.
Со стороны кожи и подкожных тканей: кожная сыпь эритематозного характера, зуд; очень редко - усугубление течения псориаза.
Аллергические реакции: в отдельных случаях - ангионевротический отек.
Прочие: бронхоспазм, сухость глаз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью следует применять небиволол у пациентов с почечной недостаточностью, сахарным диабетом, гиперфункцией щитовидной железы, аллергическими заболеваниями в анамнезе, псориазом, ХОБЛ, AV-блокадой I степени, стенокардией Принцметала, а также у пациентов в возрасте старше 75 лет.
Отмену бета-адреноблокаторов следует проводить постепенно, в течение 10 дней (до 2 недель у пациентов с ИБС).
В начале лечения следует ежедневно контролировать АД и ЧСС.
Эффективность бета-адреноблокаторов у курильщиков ниже, чем у некурящих.
Небиволол не оказывает влияния на уровень глюкозы у пациентов с сахарным диабетом, однако под действием небиволола могут оказаться замаскированными определенные признаки гипогликемии (тахикардия, учащенное сердцебиение), вызванные применением гипогликемических препаратов.
При необходимости применения небиволола у пациентов с псориазом следует тщательно оценить ожидаемую пользу терапии и возможный риск обострения псориаза.
Бета-адреноблокаторы следует с осторожностью применять при повышенной функции щитовидной железы в связи с тем, что под влиянием бета-адреноблокаторов тахикардия может нивелирована.
Небиволол может усиливать симптомы нарушения периферического кровообращения.
Пациенты, носящие контактные линзы, должны учитывать, что на фоне применения бета-адреноблокаторов возможно снижение продукции слезной жидкости.
При проведении хирургических вмешательств следует предупредить анестезиолога о том, что пациент принимает бета-адреноблокаторы.
Контроль содержания глюкозы в плазме крови следует проводить 1 раз в 4-5 мес (у больных сахарным диабетом).
Контроль лабораторных показателей функции почек следует проводить 1 раз в 4-5 мес (у пациентов пожилого возраста).
Применение у детей не рекомендуется.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Небиволол не влияет на скорость психомоторных реакций. На фоне приема небиволола иногда возможны головокружение и чувство усталости, поэтому пациентам, принимающим небиволол, следует воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности.
Показания
Артериальная гипертензия.
ИБС: профилактика приступов стенокардии напряжения.
Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
Острая сердечная недостаточность; хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации (требующая в/в введения препаратов, обладающих положительным инотропным действием); выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт.ст.); СССУ, включая синоатриальную блокаду; AV-блокада II и III степени (без искуственного водителя ритма); брадикардия (ЧСС менее 60 уд./мин); кардиогенный шок; феохромоцитома (без одновременного применения альфа-адреноблокаторов); метаболический ацидоз; выраженные нарушения функции печени; бронхоспазм и бронхиальная астма в анамнезе; тяжелые облитерирующие заболевания периферических сосудов (перемежающаяся хромота, синдром Рейно); миастения; депрессия; детский и подростковый возраст до 18 лет; повышенная чувствительность к небивололу.
Применение при беременности и кормлении грудью
Применение при беременности возможно только по строгим показаниям (в связи с возможным развитием у новорожденных брадикардии, артериальной гипотензии, гипогликемии и паралича дыхания). Прием небиволола необходимо прекратить за 48-72 ч до родов. В тех случаях, когда это невозможно, следует обеспечивать строгое наблюдение за новорожденными в течение 48-72 ч после родов.
Применение при нарушениях функции печени
Противопоказан при тяжелых нарушениях функции печени.
Применение при нарушениях функции почек
С осторожностью применять у пациентов с почечной недостаточностью.
Применение у детей
Противопоказан в детском и подростковом возрасте до 18 лет.
Применение у пожилых пациентов
С осторожностью применять у пациентов в возрасте старше 65 лет. Контроль лабораторных показателей функции почек у пациентов пожилого возраста следует проводить 1 раз в 4-5 мес.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с антиаритмическими препаратами I класса, амиодароном возможно усиление отрицательного инотропного действия и угнетение AV-проводимости.
При одновременном применении с блокаторами кальциевых каналов (верапамилом и дилтиаземом) усиливается отрицательное инотропное действие и угнетение AV-проводимости.
При в/в введении верапамила на фоне приема небиволола существует угроза остановки сердца (одновременное применение противопоказано).
При одновременном применении небиволола с гипотензивными средствами, нитроглицерином или блокаторами медленных кальциевых каналов может развиться выраженная артериальная гипотензия (особая осторожность необходима при сочетании с празозином).
При одновременном применении с симпатомиметиками подавляется фармакологическая активность небиволола.
При одновременном применении со средствами для наркоза возможно подавление рефлекторной тахикардии и повышение риска развития артериальной гипотензии.
При одновременном применении с трициклическими антидепрессантами, барбитуратами, производными фенотиазина возможно усиление антигипертензивного действия небиволола.
При одновременном применении с циметидином возможно повышение концентрации небиволола в плазме крови.
При одновременном применении небиволола с препаратами, ингибирующими обратный захват серотонина, или другими средствами, биотрансформирующимися с участием изофермента CYP2D6, повышается концентрация небиволола в плазме крови, метаболизм небиволола замедляется, что может повышать риск развития брадикардии.
При совместном применении небиволола с инсулином и гипогликемическими средствами для приема внутрь могут маскироваться симптомы гипогликемии (тахикардия).
(6468)
Дозування
Дорослим для прийому всередину - 2.5-5 мг/добу вранці. Оптимальний ефект розвивається через 1-2 тижні лікування, а в ряді випадків - через 4 тижні. При необхідності добову дозу збільшують до 10 мг/добу. Для пацієнтів віком старше 65 років початкова доза становить 2.5 мг/сут. При необхідності добову дозу можна збільшити до 5 мг.
Лікарська форма
таблеткиСклад
1 таб.
небіволол 2.5 мгФармакологічна дія
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор III покоління з вазодилатирующими властивостями. Активне речовинпід являє собою рацемат, який складається з двох енантіомерів: D-небівололу та L-небівололу. D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатором ?1-адренорецепторів; L-небіволол має м'яку судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення вазодилатирующего фактора (NO) з ендотелію судин.
Небіволол знижує ЧСС і АТ у стані спокою і при навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, знижує ОПСС, покращує діастолічну функцію серця (знижує тиск наповнення), увеличивае�� фракцію викиду; викликає антиангінальний ефект у хворих на ІХС.
Гіпотензивна дія зумовлена також зменшенням активності ренін-ангіотензинової системи (прямо не корелює зі зміною активності реніну в плазмі крові).
Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням патологічного автоматизму серця (у т. ч. в патологічному вогнищі) та уповільненням AV-провідності.
Сталий гіпотензивна дія розвивається через 1-2 тижні регулярного прийому препарату, а в ряді випадків - через 4 тижні, стабільне дейвнаслідок відзначається через 1-2 місяці.Фармакокінетика
Після прийому всередину небіволол швидко абсорбується з ШКТ. Прийом їжі не впливає на абсорбцію. Біодоступність складає в середньому 12% в осіб зі швидким метаболізмом (ефект "першого проходження" через печінку) і є майже повною в осіб з повільним метаболізмом.
У плазмі крові обидва енантіомер переважно зв'язуються з альбуміном. Зв'язування з білками плазми D-небівололу становить 98.1%, L-небівололу - 97.9%.
Метаболізується шляхом ациклічного і ароматичного гідро��силирования та часткового N-деалкилирования. Утворюються гідрокси - і амінопохідні кон'югують з глюкуроновою кислотою і виводяться у вигляді О - і N-глюкуронідів.
Виводиться нирками (38%) та через кишечник (48%).
В осіб зі швидким метаболізмом T1/2 гідроксиметаболітів - 24г, енантіомерів небівололу - 10 год; у осіб з повільним метаболізмом: гідроксиметаболітів - 48 год, енантіомерів небівололу - 30-50 ч.
Виведення незміненого небівололу з сечею становить менше 0.5%.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головная біль, запаморочення, відчуття втоми, парестезії, депресія, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння, кошмарні сновидіння; дуже рідко - непритомність, галюцинації.
З боку травної системи: нудота, запор, діарея, сухість у роті, метеоризм, блювання.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, ортостатична гіпотензія, задишка, набряки, гостра серцева недостатність, AV-блокада, синдром Рейно, кардіалгії.
З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипання еритематозного ��арактера, свербіж; дуже рідко - погіршення перебігу псоріазу.
Алергічні реакції: в окремих випадках - ангіоневротичний набряк.
Інші: бронхоспазм, сухість очей.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю слід застосовувати небіволол у пацієнтів з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, гіперфункцією щитовидної залози, алергічними захворюваннями в анамнезі, псоріаз, ХОЗЛ, AV-блокадою I ступеня, стенокардію Принцметала, а також у пацієнтів у віці старше 75 років.
Скасування бета-пеклореноблокаторов слід проводити поступово, протягом 10 днів (до 2 тижнів у пацієнтів з ІХС).
На початку лікування необхідно щоденно контролювати артеріальний тиск і ЧСС.
Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижчий, ніж у некурящих.
Небіволол не впливає на рівень глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом, однак під дією небівололу можуть бути замаскованими певні ознаки гіпоглікемії (тахікардія, прискорене серцебиття), викликані застосуванням гіпоглікемічних препаратів.
При необ��одимости застосування небівололу у пацієнтів з псоріазом слід ретельно зважити очікувану користь терапії та можливий ризик загострення псоріазу.
Бета-адреноблокатори слід з обережністю застосовувати при підвищеній функції щитовидної залози в зв'язку з тим, що під впливом бета-адреноблокаторів тахікардія може знівельована.
Небіволол може посилювати симптоми порушення периферичного кровообігу.
Пацієнти, які носять контактні лінзи, повинні враховувати, що на тлі застосування бета-адреноблокаторів можливе сн��ження продукції слізної рідини.
При проведенні хірургічних втручань слід попередити анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори.
Контроль вмісту глюкози в плазмі крові слід проводити 1 раз у 4-5 міс (у хворих на цукровий діабет).
Контроль лабораторних показників функції нирок слід проводити 1 раз у 4-5 міс (у пацієнтів похилого віку).
Застосування у дітей не рекомендується.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Небиволол не впливає на швидкість психомоторних реакцій. На фоні прийому небівололу іноді можливі запаморочення і відчуття втоми, тому пацієнтам, які приймають небіволол, слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності.Свідчення
Артеріальна гіпертензія.
ІХС: профілактика нападів стенокардії напруження.
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
Гостра серцева недостатність; хронічна серцева недостатність у стадії д��компенсації (що вимагає в/в введення препаратів, що володіють позитивною інотропною дією); виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.); СССУ, включаючи синоатріальну блокаду; AV-блокада II і III ступеня (без штучного водія ритму); брадикардія (ЧСС менше 60 уд./хв); кардіогенний шок; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз; виражені порушення функції печінки; бронхоспазм і бронхіальна астма в анамнезі; тяжкі облітеруючі захворювання периферичес��їх судин (переміжна кульгавість, синдром Рейно); міастенія; депресія; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до небивололу.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Застосування при вагітності можливо тільки за суворими показаннями (у зв'язку з можливим розвитком у новонароджених брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та паралічу дихання). Прийом небівололу необхідно припинити за 48-72 години до пологів. У тих випадках, коли це неможливо, слід забезпечувати суворе спостереження за ��оворожденными протягом 48-72 год після пологів.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю застосовувати у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Застосування у дітей
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Застосування у літніх пацієнтів
З обережністю застосовувати у пацієнтів у віці старше 65 років. Контроль лабораторних показників функції нирок у пацієнтів ��ожилого віку слід проводити 1 раз у 4-5 міс.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами I класу, аміодароном можливе посилення негативного інотропного дії і пригнічення AV-провідності.
При одночасному застосуванні з блокаторами кальцієвих каналів (верапамілом та дилтіаземом) посилюється негативна інотропна дія та пригнічення AV-провідності.
При в/в введення верапамілу на фоні прийому небівололу існує загроза зупинки серця (одночасне прим��поширення протипоказане).
При одночасному застосуванні небівололу з гіпотензивними засобами, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
При одночасному застосуванні з симпатоміметиками пригнічується фармакологічна активність небівололу.
При одночасному застосуванні із засобами для наркозу можливе пригнічення рефлекторної тахікардії і підвищення ризику розвитку артеріальної рипотензии.
При одночасному застосуванні з трициклічними антидепресантами, барбітуратами, похідними фенотіазину можливе посилення антигіпертензивної дії небівололу.
При одночасному застосуванні з циметидином можливе підвищення концентрації небівололу в плазмі крові.
При одночасному застосуванні небівололу з препаратами, які інгібують зворотне захоплення серотоніну, або іншими засобами, биотрансформирующимися з участю ізоферменту CYP2D6, підвищується концентрація небівололу в плазмі крові, метаболи��м небівололу сповільнюється, що може підвищувати ризик розвитку брадикардії.
При спільному застосуванні небівололу з інсуліном і гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можуть маскуватися симптоми гіпоглікемії (тахікардія).
