Дозировка
Препарат принимают внутрь. Капсулу следует проглатывать целиком, запивая водой в конце или после приема пищи, обычно по утрам. Назначается индивидуально с учетом тяжести заболевания. Взрослым обычно назначают по 75 мг (1 капс.) 1-2 Максимальная суточная доза - 150 мг.
Передозировка
рвота, тошнота, боли в животе, кровотечение из ЖКТ, диарея, головная боль, головокружение, шум в ушах, повышенная возбудимость, явления гипервентиляции с повышенной судорожной готовностью, судороги, при значительной передозировке - острая почечная недостаточность, гепатотоксическое действие
Лекарственная форма
Капсулы с модифицированным высвобождением, №2, с корпусом белого цвета и крышечкой голубого цвета; содержимое капсул - пеллеты от белого до желтоватого цвета.
Состав
диклофенак натрия 75 мг, в т.ч. диклофенак натрия (в кишечнорастворимых пеллетах) 25 мг
диклофенак натрия (в пеллетах с пролонгированным высвобождением) 50 мг
Вспомогательные вещества: кишечнорастворимые пеллеты - сахарные сферы (содержание сахарозы не более 92%), гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза), гипромеллоза, магния карбонат тяжелый, метакриловой кислоты и этилакрилата сополимер (1:1) дисперсия 30%, триэтилцитрат, тальк, титана диоксид, карбоксиметилцеллюлоза натрия, макрогол, натрия гидроксид; пеллеты с пролонгированным высвобождением - сахарные сферы (содержание сахарозы не более 92%), метакрилата аммония сополимер (тип А), метакрилата аммония сополимер (тип В), гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза), триэтилцитрат, тальк.
Состав содержимого капсулы: кишечнорастворимые пеллеты, пеллеты с пролонгированным высвобождением, тальк*.
Состав тела капсулы: желатин (EP), титана диоксид (E171).
Состав крышечки капсулы: желатин (EP), титана диоксид (E171), краситель и
Фармакологическое действие
НПВП, обладающий анальгезирующим, противовоспалительным и жаропонижающим действием. Основной механизм его действия и связанные с этим побочные эффекты заключаются в неизбирательном угнетении активности ЦОГ-1 и ЦОГ-2, что ведет к нарушению метаболизма арахидоновой кислоты, снижению синтеза простагландинов, простациклина и тромбоксана. Снижается уровень различных простагландинов в моче, слизистой желудка и синовиальной жидкости.
Наиболее эффективен при болях воспалительного характера. При ревматических заболеваниях противовоспалительное и анальгезирующее действие диклофенака способствует значительному уменьшению выраженности боли, утренней скованности, припухлости суставов, что улучшает функциональное состояние сустава. При травмах, в послеоперационном периоде диклофенак уменьшает болевые ощущения и воспалительный отек.
Как все НПВП, диклофенак обладает антиагрегантной активностью. В терапевтических дозах диклофенак натрия практически не оказывает влияния на время кровотечения. При длительном лечении анальгезирующий эффект диклофенака натрия не снижается.
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция - быстрая и полная. Диклофенак содержится в капсулах Наклофен Дуо в форме кишечнорастворимых пеллет и пеллет с пролонгированным высвобождением, поэтому капсулы Наклофена Дуо обладают немедленным и пролонгированным эффектом. Cmax в плазме отмечается через 30-60 мин после приема. Терапевтическая концентрация поддерживается вдвое дольше, чем при использовании таблеток, покрытых кишечнорастворимой пленочной оболочкой. Концентрация в плазме находится в линейной зависимости от величины принимаемой дозы. Изменения фармакокинетики диклофенака на фоне многократного введения не отмечается. Не кумулирует при соблюдении рекомендуемого интервала между приемами пищи.
Распределение
Биодоступность - 50%. Связь с белками плазмы - более 99% (большая часть связывается с альбуминами). Проникает в синовиальную жидкость. Cmax в синовиальной жидкости наблюдается на 2-4 ч позже, чем в плазме. Диклофенак медленнее экскретируется из синовиальной жидкости, чем из плазмы.
Vd - 550 мл/кг. Диклофенак выделяется с грудным молоком.
Метаболизм и выведение
50% активного вещества подвергается метаболизму во время "первого прохождения" через печень. Метаболизм происходит в результате многократного или однократного гидроксилирования и конъюгирования с глюкуроновой кислотой. В метаболизме препарата принимает участие ферменты цитохрома P450. Фармакологическая активность метаболитов ниже, чем диклофенака.
Системный клиренс составляет 260 мл/мин, T1/2 - 2 ч. Около 70% введенной дозы выводится в виде фармакологически неактивных метаболитов почками; менее 1% выводится в неизмененном виде, остальная часть дозы выводится в виде метаболитов с желчью.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У больных с выраженной почечной недостаточностью (КК менее 10 мл/мин) увеличивается выведение метаболитов с желчью, при этом увеличения их концентрации в крови не наблюдается.
У больных с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени, а так же пожилых пациентов фармакокинетические параметры диклофенака не изменяются.
Побочные действия
Часто - 1-10%; иногда - 0.1-1%; редко - 0.01-0.1%; очень редко - менее 0.01%, включая отдельные случаи.
Со стороны пищеварительной системы: часто - эпигастральная боль, абдоминальные спазмы, тошнота, рвота, диарея, диспепсия, метеоризм, анорексия, повышение активности аминотрансфераз; редко - гастрит, кровотечение из ЖКТ (рвота с кровью, мелена, диарея с примесью крови), язвы ЖКТ (с или без кровотечения или перфорации), гепатит, желтуха, нарушение функции печени; очень редко - стоматит, глоссит, сухость слизистых оболочек (в т.ч. рта), повреждения пищевода, диафрагмоподобные стриктуры кишечника (неспецифический геморрагический колит, обострение язвенного колита или болезни Крона), запор, панкреатит, молниеносный гепатит.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение; редко - сонливость; очень редко - нарушение чувствительности, в т.ч. парестезии, расстройства памяти, тремор, судороги, тревога, цереброваскулярные нарушения, асептический менингит, дезориентация, депрессия, бессонница, "кошмарные" сновидения, раздражительность, возбуждение, психические нарушения.
Со стороны органов чувств: часто - вертиго; очень редко - нарушение зрения (затуманивание зрения, диплопия), нарушение слуха, шум в ушах, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны мочевыделительной системы: очень редко - острая почечная недостаточность, гематурия, протеинурия, интерстициальный нефрит, нефротический синдром, папиллярный некроз, отеки.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С целью быстрого достижения желаемого терапевтического эффекта принимают препарат за 30 мин до приема пищи. В остальных случаях принимают до, во время или после еды целиком, запивая достаточным количеством воды.
Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны ЖКТ следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным курсом.
С осторожностью следует использовать препарат при язвенном колите и болезни Крона из-за возможного обострения заболевания.
При длительном применении диклофенака возможно, хотя и в редких случаях, развитие серьезных гепатотоксических реакций, в связи с чем, рекомендуется регулярно исследовать функцию печени.
Из-за важной роли простагландинов в поддержании почечного кровотока следует проявлять особую осторожность при назначении препарата пациентам с сердечной или почечной недостаточностью, а также при терапии лиц пожилого возраста, принимающих диуретики и больных, у которых по какой либо причине наблюдается снижение ОЦК (например, после крупного хирургического вмешательства). Если в таких случаях назначают диклофенак, рекомендуется в качестве меры предосторожности контролировать функцию почек.
С осторожностью следует назначать диклофенак у больных с нарушениями свертывания крови, при порфирии, эпилепсии, а также у больных, получающих антикоагулянты или фибринолитики.
При проведении длительной терапии необходимо контролировать картину периферической крови, проводить анализ кала на скрытую кровь.
В связи с отрицательным действием на фертильность, женщинам, желающим забеременеть, препарат применять не рекомендуется. У пациенток с бесплодием (в т.ч.числе проходящих обследование) рекомендуется отменить препарат.
Пациентам, принимающим препарат, необходимо воздерживаться от употребления алкоголя.
При инфекционных заболеваниях противовоспалительный и антипиретический эффекты диклофенака натрия могут маскировать симптомы этих болезней.
Количество сахарозы, содержащейся в препарате, не влияет на пациентов со следующими состояниями: ферментная недостаточность лактазы, галактоземия и синдром нарушенного всасывания глюкозы/галактозы.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения возможно снижение скорости психических и двигательных реакций, поэтому необходимо воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата (ревматоидный артрит, псориатический артрит, ювенильный хронический артрит, анкилозирующий спондилоартрит (болезнь Бехтерева), подагрический артрит, артрит при болезни Рейтера, ревматическое поражение мягких тканей, остеоартроз периферических суставов и позвоночника, в т.ч. с радикулярным синдромом, тендовагинит, периартрит, бурсит, миозит, синовиит);
— болевой синдром слабой или умеренной выраженности (невралгия, миалгия, люмбоишалгия, посттравматический болевой синдром, сопровождающийся воспалением, послеоперационная боль, головная боль, мигрень, альгодисменорея, аднексит, проктит, зубная боль, почечная и желчная колика);
— в составе комплексной терапии инфекционно-воспалительных заболеваний ЛОР-органов с выраженным болевым синдромом (фарингит, тонзиллит, отит);
— лихорадочный синдром.
Препарат предназначен для симптоматической терапии и на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
— полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и других НПВП (в т.ч. в анамнезе);
— период после проведения аортокоронарного шунтирования;
— эрозивно-язвенные изменения слизистой желудка или двенадцатиперстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение;
— воспалительные заболевания кишечника, в фазе обострения (НЯК, болезнь Крона);
— цереброваскулярное кровотечение или иные кровотечения и нарушения гемостаза;
— выраженная печеночная недостаточность или активное заболевание печени;
— выраженная почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин), в т. ч. подтвержденная гиперкалиемия, прогрессирующее заболевание почек;
— декомпенсированная сердечная недостаточность;
— угнетение костномозгового кроветворения;
— III триместр беременности;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст (до 18 лет);
— гиперчувствительность к диклофенаку.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении диклофенак повышает концентрацию в плазме дигоксина, метотрексата, препаратов лития и циклоспорина.
Диклофенак снижает эффект диуретиков, на фоне калийсберегающих диуретиков усиливается риск развития гиперкалиемии.
При приеме диклофенака на фоне антикоагулянтов, антиагрегантных и тромболитических лекарственных средств (альтеплаза, стрептокиназа, урокиназа) повышается риск развития кровотечений (чаще из ЖКТ).
При одновременном применении диклофенак уменьшает эффект гипотензивных и снотворных лекарственных средств.
Диклофенак увеличивает вероятность возникновения побочных эффектов других НПВП и ГКС (кровотечения из ЖКТ), токсичность метотрексата и нефротоксичность циклоспорина.
Ацетилсалициловая кислота снижает концентрацию диклофенака в крови. Одновременное использование с парацетамолом повышает риск развития нефротоксичных эффектов диклофенака.
(4963)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо. Капсулу слід ковтати цілком, запиваючи водою в кінці або після прийому їжі, зазвичай вранці. Призначається індивідуально з урахуванням тяжкості захворювання. Дорослим зазвичай призначають по 75 мг (1 капс.) 1-2 Максимальна добова доза - 150 мг.Передозування
блювання, нудота, болі в животі, кровотеча з ШКТ, діарея, головний біль, запаморочення, шум у вухах, підвищена збудливість, явища гіпервентиляції з підвищеною судомною готовністю, судоми, при значному передозуванні - гостра ниркова недостаточность, гепатотоксична дія
Лікарська форма
Капсули з модифікованим вивільненням, №2 з корпусом білого кольору та кришечкою блакитного кольору; вміст капсул - пелети від білого до жовтуватого кольору.Склад
диклофенак натрію 75 мг, у т. ч. диклофенак натрію (в кишковорозчинних пеллетах) 25 мг
диклофенак натрію (пелети з пролонгованим вивільненням) 50 мг
Допоміжні речовини: кишковорозчинні пелети - цукрові сфери (вміст сахарози не більше 92%), гипролоза (гидроксипропилц��ллюлоза), гіпромелоза, магнію карбонат важкий, метакрилової кислоти і этилакрилата сополімер (1:1) дисперсія 30%, триэтилцитрат, тальк, титану діоксид, натрію карбоксиметилцелюлоза, макрогол, натрію гідроксид; пелети з пролонгованим вивільненням - цукрові сфери (вміст сахарози не більше 92%), амонію метакрилату сополімер (тип А), амонію метакрилату сополімер (тип В), гипролоза (гідроксипропілцелюлоза), триэтилцитрат, тальк.
Склад вмісту капсули кишковорозчинні пелети, пелети з пролонгованим высвобождениїм, тальк*.
Склад тіла капсули: желатин (EP), титану діоксид (E171).
Склад кришечки капсули: желатин (EP), титану діоксид (E171), барвник іФармакологічна дія
НПЗП, має аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Основний механізм його дії і пов'язані з цим побічні ефекти полягають у невибіркову пригніченні активності ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що призводить до порушення метаболізму арахідонової кислоти, зниженню синтезу простагландинів, простацикліну і тромбоксану. Знижується рівень різні�� простагландинів у сечі, слизовій шлунка та синовіальній рідині.
Найбільш ефективний при болях запального характеру. При ревматичних захворюваннях протизапальна й аналгетична дія диклофенаку сприяє значному зменшенню вираженості болю, ранкової скутості, припухлості суглобів, що покращує функціональний стан суглоба. При травмах, у післяопераційному періоді диклофенак зменшує больові відчуття і запальний набряк.
Як все НПЗП, диклофенак має антиагрегантной ��ктивностью. У терапевтичних дозах диклофенак натрію практично не впливає на час кровотечі. При тривалому лікуванні аналгезуючий ефект диклофенаку натрію не знижується.Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція - швидка і повна. Диклофенак міститься в капсулах Наклофен Дуо у формі кишковорозчинних пелет та пелет з пролонгованим вивільненням, тому капсули Наклофена Дуо мають негайним і пролонгованим ефектом. Cmax в плазмі відзначається через 30-60 хв після прийому. Терапевтична концентрація підтримується вдвічі довше, ніж при використанні таблеток, покритих кишковорозчинною плівковою оболонкою. Концентрація в плазмі знаходиться в лінійній залежності від величини прийнятої дози. Зміни фармакокінетики диклофенаку на фоні багаторазового введення не відзначається. Не кумулює при дотриманні рекомендованого інтервалу між прийомами їжі.
Розподіл
Біодоступність - 50%. Зв'язок з білками плазми - понад 99% (більша частина зв'язується з альбумінами). Проникає в синовіальну рідину. Cmax в синовіальній жрідині спостерігається на 2-4 год пізніше, ніж у плазмі. Диклофенак повільніше екскретується із синовіальної рідини, ніж з плазми.
Vd - 550 мл/кг Диклофенак виділяється з грудним молоком.
Метаболізм і виведення
50% активної речовини піддається метаболізму під час першого проходження" через печінку. Метаболізм відбувається в результаті багаторазового або одноразового гідроксилювання і кон'югування з глюкуроновою кислотою. В метаболізмі препарату приймає участь ферменти цитохрому P450. Фармакологічна активностіть метаболітів нижче, ніж диклофенак.
Системний кліренс становить 260 мл/хв, T1/2 - 2 ч. Близько 70% введеної дози виводиться у вигляді фармакологічно неактивних метаболітів нирками, менше 1% виводиться в незміненому вигляді, інша частина дози виводиться у вигляді метаболітів з жовчю.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У хворих з вираженою нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв) збільшується виведення метаболітів з жовчю, при цьому збільшення їх концентрації в крові не спостерігається.
У хворих з хрониче��кім гепатитом або компенсованим цирозом печінки, а так само літніх пацієнтів фармакокінетичні параметри диклофенаку не змінюються.Побічні дії
Часто - 1-10%; іноді - 0.1-1%; рідко - 0.01-0.1%; дуже рідко - менше 0.01%, включаючи окремі випадки.
З боку травної системи: часто - епігастральний біль, абдомінальні спазми, нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, анорексія, підвищення активності амінотрансфераз; рідко - гастрит, кровотеча з ШЛУНКОВО-кишкового тракту (блювання з кров'ю, мелена, діарея з домішкою крові), виразки ШКТ (з або без кровотечії або перфорації), гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко - стоматит, глосит, сухість слизових оболонок (у т. ч. рота), ушкодження стравоходу, діафрагмоподібні стриктури кишечнику (неспецифічний геморагічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, панкреатит, блискавичний гепатит.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість; дуже рідко - порушення чутливості, в т. ч. парестезії, розлади пам'яті, тремор, судоми, тривога, цереброваскулямініатюрні порушення, асептичний менінгіт, дезорієнтація, депресія, безсоння, "кошмарні" сновидіння, дратівливість, збудження, психічні порушення.
З боку органів чуття: часто - вертиго; дуже рідко - порушення зору (помутніння зору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, порушення смакових відчуттів.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз, набряки.Особливості продажі
рецептурніОсобливі умови
З метою швидкого досягнення бажаного терапевтичного ефекту приймають препарат за 30 хв до прийому їжі. В інших випадках приймають до, під час або після їжі цілком, запиваючи достатньою кількістю води.
Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку ШКТ слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим курсом.
З обережністю слід застосовувати препарат при виразковому коліті і хворобі Крона із-за можливого загострення захворювання.
При тривалому застосуванні диклофенаку можливо, хоча і в рідкісних випадках, розвиток серйозних гепатотоксичних реакцій, у зв'язку з чим рекомендується регулярно досліджувати функцію печінки.
Через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку варто виявляти особливу обережність при призначенні препарату пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також при терапії осіб літнього віку, які приймають діуретики, і хворих, у яких з якої-небудь причини спостерігається зниження ОЦК (наприклад після великого хирургического втручання). Якщо в таких випадках призначають диклофенак, рекомендується як запобіжний засіб контролювати функцію нирок.
З обережністю слід призначати диклофенак у хворих з порушеннями згортання крові, при порфірії, епілепсії, а також у хворих, які отримують антикоагулянти або фибринолитики.
При проведенні тривалої терапії необхідно контролювати картину периферичної крові, проводити аналіз калу на приховану кров.
У зв'язку з негативною дією на фертильність, жінкам, желающим завагітніти, препарат застосовувати не рекомендується. У пацієнток з безпліддям (у т. ч. числі проходять обстеження) рекомендується відмінити препарат.
Пацієнтам, які приймають препарат, необхідно утримуватися від вживання алкоголю.
При інфекційних захворюваннях протизапальний і антипіретичний ефекти диклофенаку натрію можуть маскувати симптоми цих хвороб.
Кількість сахарози, яка міститься в препараті, не впливає на пацієнтів з наступними станами: ферментна недостатність лактази, ��алактоземия і синдром порушеного всмоктування глюкози/галактози.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В період лікування можливе зниження швидкості психічних і рухових реакцій, тому необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева), подагричний артрит, артрит при хворобі Рейтера, ревматичне ураження м'яких тканин, остеоартроз периферичних суглобів і хребта, у т. ч. з радикулярним синдромом, тендовагініт, періартрит, бурсит, міозит, синовіт);
— больовий синдром слабкої або помірної вираженості (невралгія, міалгія, люмбоишалгия, посттравматичний больовий синдром, що супроводжується запаленням, післяопераційний біль, головний біль, мігрень, альгодисменорея, адн��ксит, проктит, зубний біль, ниркова й жовчна коліка);
— у складі комплексної терапії інфекційно-запальних захворювань ЛОР-органів з вираженим больовим синдромом (фарингіт, тонзиліт, отит);
— гарячковий синдром.
Препарат призначений для симптоматичної терапії і на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
— повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗП (у т. ч. в анамнезе);
— період після проведення аортокоронарного шунтування;
— ерозивно-виразкові зміни слизової шлунка або дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча;
— запальні захворювання кишечника, в фазі загострення (НЯК, хвороба Крона);
— цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі і порушення гемостазу;
— виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
— виражена ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), у т. ч. подтвержденна гіперкаліємія, прогресуюче захворювання нирок;
— декомпенсована серцева недостатність;
— пригнічення кістковомозкового кровотворення;
— ІІІ триместр вагітності;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий вік (до 18 років);
— гіперчутливість до диклофенаку.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні диклофенак підвищує концентрацію в плазмі дигоксину, метотрексату, препаратів літію і циклоспорину.
Диклофенак знижує ефект диуретиков, на тлі калійзберігаючих діуретиків посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.
При прийомі диклофенаку на тлі антикоагулянтів, антиагрегантных і тромболітичних лікарських засобів (альтеплаза, стрептокіназа, урокіназа) підвищується ризик розвитку кровотеч (частіше ШКТ).
При одночасному застосуванні диклофенак зменшує ефект гіпотензивних і снодійних лікарських засобів.
Диклофенак збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів інших НПЗП і ГКС (кровотечі з ШКТ), токсичність метотрекс��та нефротоксичність циклоспорину.
Ацетилсаліцилова кислота знижує концентрацію диклофенаку в крові. Одночасне використання з парацетамолом підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів диклофенаку.