Дозировка
Внутрь. Рекомендуется принимать таблетки Мотилиум® до еды, в случае их приема после еды абсорбция домперидона может замедляться. Длительность непрерывного применения препарата без рекомендации врача не должна превышать 28 дней. Взрослые и дети старше 12 лет и массой тела 35 кг и более: 1-2 таблетки по 10 мг 3-4 раза в сутки. Максимальная суточная доза – 8 таблеток (80 мг). Дети в возрасте от 5 до 12 лет и массой тела 35 кг и более: 1 таблетка по 10 мг 3-4 раза в сутки. Максимальная суточная доза домперидона – не более 8 таблеток (80 мг). Использование у детей Таблетки для рассасывания Мотилиум® показаны только для детей с массой тела 35 кг и более, в детской практике в основном следует использовать суспензию Мотилиум®. Использование у пациентов с нарушениями функции почек Частота приема препарата Мотилиум® должна быть снижена до 1-2 раза в сутки, в зависимости от тяжести нарушений может также потребоваться снижение дозы. Следует проводить регулярное обследование таких пациентов (см. раздел «Особые указания»). Использование у пациентов с нарушениями функции печени Не применять Мотилиум® при нарушениях функции печени средней и тяжелой степени. При легких нарушениях функции печени корректировка дозы не требуется.
Лекарственная форма
таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
домперидон 10мг,
Вспомогательные вещества (на 1 таблетку): лактозы моногидрат 54,2 мг, кукурузный крахмал 20 мг, целлюлоза микрокристаллическая 10 мг, прежелатинизированный крахмал 3 мг, повидон К90 1,5 мг, магния стеарат 0,6 мг, хлопка семян масло гидрогенизированное 0,5 мг, натрия лаурилсульфат 0,15 мг.
Пленочная оболочка: гипромеллоза 2910 5мПа?с, натрия лаурилсульфат 0,05 мг, вода очищенная q.s. (удаляется в технологическом процессе).
Фармакологическое действие
Домперидон – антагонист дофамина, обладающий противорвотными свойствами. Однако, домперидон плохо проникает через гематоэнцефалический барьер. Применение домперидона редко сопровождается экстрапирамидными побочными действиями, особенно у взрослых, но домперидон стимулирует выделение пролактина из гипофиза.
Его противорвотное действие, возможно, обусловлено сочетанием периферического (гастрокинетического) действия и антагонизма к рецепторам дофамина в хеморецепторной триггерной зоне. Исследования на животных и низкие концентрации препарата, найденные в мозге, свидетельствуют о центральном действии домперидона на дофаминовые рецепторы. При применении внутрь домперидон увеличивает продолжительность антральных и дуоденальных сокращений, ускоряет опорожнение желудка и повышает давление сфинктера нижнего отдела пищевода у здоровых людей. Домперидон не оказывает действия на желудочную секрецию.
Фармакокинетика
При приеме натощак, домперидон быстро абсорбируется после приема внутрь, пиковые плазменные концентрации достигаются в течение 30-60 минут. Низкая абсолютная биодоступность домперидона при приеме внутрь (примерно 15%) связана с интенсивным метаболизмом первого прохождения в кишечной стенке и печени. Домперидон следует принимать за 15-30 минут до еды. Снижение кислотности в желудке приводит к нарушению всасывания домперидона.
Биодоступность при приеме внутрь снижается при предварительном приеме циметидина и натрия бикарбоната. При приеме препарата после еды для достижения максимальной абсорбции требуется больше времени, а площадь под фармакокинетической кривой (AUC) несколько увеличивается. При приеме внутрь, домперидон не накапливается и не индуцирует собственный метаболизм; пиковый плазменный уровень 21 нг/мл через 90 минут после 2 недель приема препарата внутрь в дозе 30 мг в сутки был практически таким же, как уровень 18 нг/мл после приема первой дозы. Домперидон связывается с белками плазмы на 91-93%.
Исследования распределения с препаратом с радиоактивной меткой у животных показали значительное распределение препарата в тканях, но низкие концентрации в головном мозге. Небольшие количества препарата проникают через плаценту у крыс. Домперидон подвергается быстрому и интенсивному метаболизму путем гидроксилирования и N-деалкилирования. Исследования метаболизма in vitro с диагностическими ингибиторами показали, что CYP3A4 является основной формой цитохрома Р450, участвующей в N-деалкилировании домперидона, в то время как CYP3A4, CYP1A2 и CYP2E1 участвуют в ароматическом гидроксилировании домперидона. Выведение с мочой и калом составляет 31% и 66% от дозы при приеме внутрь, соответственно. Доля препарата, выделяющегося в неизмененном виде, является небольшой (10 % - с калом и приблизительно 1 % - с мочой).
Плазменный период полувыведения после однократного приема внутрь составляет 7-9 часов у здоровых добровольцев, но повышается у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью. У таких больных (сывороточный креатинин > 6 мг/100 мл, т.е. > 0,6 ммоль/л) период полувыведения домперидона увеличивается с 7,4 до 20,8 часов, но концентрации препарата в плазме ниже, чем у здоровых добровольцев. Малое количество неизмененного препарата (около 1 %) выводится почками. У пациентов с нарушением функции печени средней степени тяжести (оценка по Пью 7-9 баллов, оценка В по Чайлд-Пью), AUC и Сmax домперидона были в 2,9 и 1,5 раз выше, чем у здоровых добровольцев, соответственно. Несвязанная фракция повышалась на 25% и периодом полувыведения увеличивался с 15 до 23 часов. У пациентов с легким нарушением функции печени отмечались несколько сниженные системные уровни препарата в сравнении с таковыми у здоровых добровольцев на основе Cmax и AUC, без изменений связывания с белками или периода полувыведения. Пациенты с тяжелым нарушением функции печени не изучались.
Побочные действия
Нарушения со стороны иммунной системы Очень редко: анафилактические реакции, включая анафилактический шок.
Психические нарушения. Очень редко: ажитация, нервозность (преимущественно у новорожденных и детей).
Нарушения со стороны нервной системыОчень редко: экстрапирамидные расстройства, судороги (преимущественно у новорожденных и детей).
Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы. Очень редко: удлинение интервала QT, желудочковая аритмия*, внезапная коронарная смерть*.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей. Очень редко: отек Квинке, крапивница.
Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей. Очень редко: задержка мочи.
Лабораторные и инструментальные данные. Очень редко: отклонения лабораторных показателей функции печени, повышение уровня пролактина крови.
*В некоторых эпидемиологических исследованиях было показано, что применение домперидона может быть связано с повышением риска развития серьезных желудочковых аритмий или внезапной смерти. Риск возникновения данных явлений более вероятен у пациентов старше 60 лет и у пациентов, принимающих препарат в суточной дозе более 30 мг. Рекомендовано применение домперидона в наименьшей эффективной дозе у взрослых и детей
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При сочетанном применении препарата Мотилиум® с антацидными или антисекреторными препаратами последние следует принимать после еды, а не до еды, т.е. их не следует принимать одновременно с препаратом Мотилиум®.
Применение у детей
Мотилиум® в редких случаях может вызывать неврологические побочные эффекты (см. раздел «Побочные эффекты»). Риск неврологических побочных эффектов у детей младшего возраста выше, так как метаболические функции и гематоэнцефалический барьер в первые месяцы жизни развиты не полностью. В связи с этим следует строго придерживаться рекомендованной дозы (см. раздел «Способ применения и дозы»). Неврологические нежелательные эффекты могут быть вызваны у детей передозировкой препарата, но необходимо принимать во внимание и другие возможные причины таких эффектов.
Применение при заболеваниях почек
Так как очень небольшой процент препарата выводится почками в неизмененном виде, то коррекция разовой дозы у больных с почечной недостаточностью не требуется. Однако при повторном назначении Мотилиум® частота применения должна быть снижена до одного-двух раз в сутки, в зависимости от тяжести нарушений функции почек, а также может возникнуть необходимость снижения дозы. При длительной терапии пациенты должны находиться под регулярным наблюдением.
Эффекты в отношении сердечно-сосудистой системы
В некоторых эпидемиологических исследованиях было показано, что применение домперидона может быть связано с повышением риска серьезных желудочковых аритмий или внезапной смерти (см. раздел «Побочные эффекты»). Риск может быть более вероятен у пациентов старше 60 лет и у пациентов, принимающих препарат в суточных дозах более 30 мг. Рекомендовано применение домперидона в наименьшей эффективной дозе у взрослых и детей.
Если лекарственное средство пришло в негодность или истек срок годности – не выбрасывайте его в сточные воды и на улицу! Поместите лекарственное средство в пакет и положите в мусорный контейнер. Эти меры помогут защитить окружающую среду!
Показания
а) Комплекс диспептических симптомов, часто ассоциирующийся с замедленным опорожнением желудка, желудочно-пищеводным рефлюксом, эзофагитом:
- чувство переполнения в эпигастрии, ощущение вздутия живота, боль в верхней части живота;
- отрыжка, метеоризм;
- тошнота, рвота;
- изжога, отрыжка.
б) Тошнота и рвота функционального, органического, инфекционного происхождения, а также вызванные радиотерапией, лекарственной терапией или нарушением диеты. Специфическим показанием является тошнота и рвота, вызванные агонистами дофамина в случае применения при болезни Паркинсона (такими как леводопа и бромокриптин).
Противопоказания
- установленная непереносимость препарата и его компонентов;
- пролактин-секретирующая опухоль гипофиза (пролактинома);
- одновременный прием пероральных форм кетоконазола, эритромицина или других мощных ингибиторов изофермента CYP3A4, вызывающих удлинение интервала QT, таких как флуконазол, вориконазол, кларитромицин, амиодарон и телитромицин (см. раздел «Взаимодействия»);
- желудочно-кишечные кровотечения, механическая непроходимость или перфорация (т. е. когда стимуляция двигательной функции желудка может быть опасной);
- детский возраст до 5-ти лет (для данной лекарственной формы);
- нарушения функции печени средней и тяжелой степени;
- масса тела менее 35 кг.
Лекарственное взаимодействие
Антихолинергические препараты могут нейтрализовать действие препарата Мотилиум®. Биодоступность препарата Мотилиум® при приеме внутрь уменьшается после предшествующего приема циметидина или натрия гидрокарбоната. Не следует принимать антацидные и антисекреторные препараты одновременно с домперидоном, так как они снижают его биодоступность после приема внутрь (см. раздел «Особые указания»). Главную роль в метаболизме домперидона играет изофермент CYP3A4. Результаты исследований in vitro и клинический опыт показывают, что одновременное применение препаратов, которые значительно ингибируют этот изофермент, может вызывать повышение концентраций домперидона в плазме. К числу мощных ингибиторов CYP3A4 относятся:
• Азольные противогрибковые препараты, такие как флуконазол*, итраконазол, кетоконазол* и вориконазол*;
• Антибиотики из группы макролидов, например, кларитромицин* и эритромицин*;
• Ингибиторы протеазы ВИЧ, например, ампренавир, атазанавир, фосампренавир, индинавир, нелфинавир,
(4019)
Дозування
Всередину. Рекомендується приймати таблетки Мотиліум® до їди, у разі їх прийому препарату після їди абсорбція домперидону може сповільнюватися. Тривалість безперервного застосування препарату без рекомендації лікаря не повинна перевищувати 28 днів. Дорослі і діти старше 12 років та масою тіла 35 кг і більше: 1-2 таблетки по 10 мг 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза – 8 таблеток (80 мг). Діти у віці від 5 до 12 років та масою тіла 35 кг і більше: 1 таблетка по 10 мг 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза домперидону – не більше 8 таблеток (80 мг). Використ��вання у дітей Таблетки для розсмоктування Мотиліум® показано тільки для дітей з масою тіла 35 кг і більше, в дитячій практиці в основному слід використовувати суспензію Мотиліум®. Використання у пацієнтів з порушеннями функції нирок Частота прийому препарату Мотиліум® повинна бути знижена до 1-2 рази на добу, залежно від тяжкості порушень може також знадобитися зниження дози. Слід проводити регулярне обстеження таких пацієнтів (див. розділ «Особливі вказівки»). Використання у пацієнтів з порушеннями функції печінки Не примі��ять Мотиліум® при порушеннях функції печінки середнього та тяжкого ступеня. При легких порушеннях функції печінки коригування дози не потрібно.
Лікарська форма
таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
домперидон 10мг,
Допоміжні речовини (на 1 таблетку): лактози моногідрат 54,2 мг, кукурудзяний крохмаль 20 мг, целюлоза мікрокристалічна 10 мг, крохмаль прежелатинізований 3 мг, повідон К90 1,5 мг, магнію стеарат 0,6 мг, насіння бавовни олія гідрогенізована 0,5 мг, натрію лаурилсульфат 0,15 мг.
Плівкова оболочка: гіпромелоза 2910 5мПа?з, натрію лаурилсульфат 0,05 мг, вода очищена q.s. (іде в технологічному процесі).Фармакологічна дія
Домперидон – антагоніст дофаміну, який має протиблювотними властивостями. Однак, домперидон погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Застосування домперидону рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза.
Його протиблювотна дія, можливо, обумовлена поєднанням периф��історичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у хеморецепторной тригерній зоні. Дослідження на тваринах і низькі концентрації препарату, знайдені в мозку, свідчать про центральному дію домперидону на дофамінові рецептори. При внутрішньому застосуванні домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює спорожнення шлунка, підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу у здорових людей. Домперидон не чинить дії на шлункову секрецію.Фармако��инетика
При прийомі натщесерце, домперидон швидко абсорбується після прийому всередину, пікові плазмові концентрації досягаються протягом 30-60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність домперидону при прийомі всередину (приблизно 15%) пов'язана з інтенсивним метаболізмом першого проходження у кишковій стінці і печінки. Домперидон слід приймати за 15-30 хвилин до їжі. Зниження кислотності в шлунку призводить до порушення всмоктування домперидону.
Біодоступність при прийомі всередину знижується при попередньому прийомі циметидину і натри�� бікарбонату. При прийомі препарату після їжі для досягнення максимальної абсорбції потрібно більше часу, а площа під фармакокінетичною кривою (AUC) дещо збільшується. При прийомі всередину, домперидон не накопичується і не індукує власний метаболізм; піковий плазмовий рівень 21 нг/мл через 90 хвилин після 2 тижнів прийому препарату внутрішньо в дозі 30 мг на добу був практично таким же, як рівень 18 нг/мл після прийому першої дози. Домперидон зв'язується з білками плазми на 91-93%.
Дослідження розподілу з препаратом з радіоактивною міткою у тварин показали значний розподіл препарату в тканинах, але низькі концентрації в головному мозку. Невеликі кількості препарату проникають через плаценту у щурів. Домперидон піддається швидкому та інтенсивному метаболізму шляхом гідроксилювання та N-деалкилирования. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами показали, що CYP3A4 є головною формою цитохромів P450, що бере участь в N-деалкилировании домперидону, в той час як CYP3A4, CYP1A2 та CYP2E1 беруть участь в ароматичному гидроксилирокористання домперидону. Виведення з сечею та калом становить 31% і 66% від дози при прийомі всередину, відповідно. Частка препарату, що виділяється в незміненому вигляді, є невеликий (10 % з калом та приблизно 1 % з сечею).
Плазмовий період напіввиведення після одноразового прийому внутрішньо становить 7-9 годин у здорових добровольців, але підвищується у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. У таких хворих (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону збільшується з 7,4 до 20,8 годин, але концентрації препарату у плазмі нижче, ніж у здорових добровольців. Мала кількість незміненого препарату (близько 1 %) виводиться нирками. У пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості (оцінка за П'ю 7-9 балів, оцінка за Чайлд-П'ю), AUC і Смах домперидону були в 2,9 і 1,5 разів вище, ніж у здорових добровольців, відповідно. Незв'язана фракція підвищувалася на 25% і періодом напіввиведення збільшувався з 15 до 23 годин. У пацієнтів з легким порушенням функції печінки відзначалися дещо знижені системні рівні препарату в сравнени�� з такими у здорових добровольців на основі Cmax і AUC, без змін зв'язування з білками або періоду напіввиведення. Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки не вивчалися.Побічні дії
Порушення з боку імунної системи Дуже рідко: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Психічні порушення. Дуже рідко: ажитація, нервозність (переважно у новонароджених і дітей).
Порушення з боку нервової системыОчень рідко: екстрапірамідні розлади, судоми (переважно у новорожденних і дітей).
Порушення з боку серцево-судинної системи. Дуже рідко: подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія*, раптова коронарна смерть*.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин. Дуже рідко: набряк Квінке, кропив'янка.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів. Дуже рідко: затримка сечі.
Лабораторні та інструментальні дані. Дуже рідко: відхилення лабораторних показників функції печінки, підвищення рівня пролактину крові.
*У деяких епідеміологічних дослідженнях було пвиявлено, що застосування домперидону може бути пов'язане з підвищенням ризику розвитку серйозних шлуночкових аритмій або раптової смерті. Ризик виникнення даних явищ більш імовірний у пацієнтів старше 60 років і у пацієнтів, які приймають препарат у добовій дозі більше 30 мг. Рекомендовано застосування домперидону у найменшій ефективній дозі у дорослих і дітейОсобливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При поєднаному застосуванні препарату Мотиліум® з антацидними або антисекреторними препаратами останні слід приймати після їди, а не до їди, тобто їх не слід приймати одночасно з препаратом Мотиліум®.
Застосування у дітей
Мотиліум® у рідкісних випадках може викликати неврологічні побічні ефекти (див. розділ «Побічні ефекти»). Ризик неврологічних побічних ефектів у дітей молодшого віку вище, так як метаболічні функції і гематоенцефалічний бар'єр в перші місяці життя розвинені не повністю. У зв'язку з цим слід суворо дотримуватися рекомендованої дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Неврологи��еские небажані ефекти можуть бути викликані у дітей передозуванням препарату, але необхідно брати до уваги і інші можливі причини таких ефектів.
Застосування при захворюваннях нирок
Так як дуже невеликий відсоток препарату виводиться нирками у незміненому вигляді, то корекція разової дози у хворих з нирковою недостатністю не потрібно. Однак при повторному призначенні Мотиліум® частота застосування повинна бути знижена до одного-двох разів на добу залежно від тяжкості порушень функції нирок, а та��ж може виникнути необхідність зниження дози. При тривалій терапії пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом.
Ефекти відносно серцево-судинної системи
У деяких епідеміологічних дослідженнях було показано, що застосування домперидону може бути пов'язане з підвищенням ризику серйозних шлуночкових аритмій або раптової смерті (див. розділ «Побічні ефекти»). Ризик може бути більш імовірний у пацієнтів старше 60 років і у пацієнтів, які приймають препарат у добових дозах понад 30 мг. Рекомендовано применение домперидону у найменшій ефективній дозі у дорослих і дітей.
Якщо лікарський засіб прийшло в непридатність або закінчився термін придатності – не викидайте його у стічні води і на вулицю! Помістіть лікарський засіб в пакет і покладіть в сміттєвий контейнер. Ці заходи допоможуть захистити навколишнє середовище!Свідчення
а) Комплекс диспептичних симптомів, що часто асоціюється з уповільненим випорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом:
- відчуття переповнення в епігастрії, відчуття вздуття живота, біль у верхній частині живота;
- відрижка, метеоризм;
- нудота, блювання;
- печія, відрижка.
б) Нудота і блювання функціонального, органічного, інфекційного походження, а також викликані радіотерапією, лікарською терапією або порушенням дієти. Специфічним показанням є нудота і блювання, спричинені агоністами дофаміну у випадку застосування при хворобі Паркінсона (такими як леводопа і бромокриптин).Протипоказання
- встановлена непереносимість препарату та його компонентів;
- пр��лактин-секретуючих пухлина гіпофіза (пролактинома);
- одночасний прийом пероральних форм кетоконазолу, еритроміцину або інших потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, що викликають подовження інтервалу QT, таких як флуконазол, воріконазол, кларитроміцин, аміодарон і телітроміцин (див. розділ «Взаємодії»);
- шлунково-кишкові кровотечі, механічна непрохідність або перфорація (тобто коли стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною);
- дитячий вік до 5-ти років (для даної лікарської форми);
- порушення функції печінки середнього та тяжкого ступеня;
- маса тіла менше 35 кгЛікарська взаємодія
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію препарату Мотиліум®. Біодоступність препарату Мотиліум® при прийомі всередину зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому всередину (див. розділ «Особливі вказівки»). Головну роль в ме��аболизме домперидону відіграє ізофермент CYP3A4. Результати досліджень in vitro та клінічний досвід показують, що одночасне застосування препаратів, які значно інгібують цей ізофермент, може спричиняти підвищення концентрації домперидону в плазмі. До числа потужних інгібіторів CYP3A4 належать:
• Азольні протигрибкові засоби, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
• Антибіотики з групи макролідів, наприклад, кларитроміцин* і еритроміцин*;
• Інгібітори протеази ВІЛ, наприклад, ампренавир, атазанавір, фосампренавир, індинавір, нелфінавір,
