Корзина Корзина пуста
Маски, Тесты, Перчатки и Антисептики

Моксонидин-с3 0,0002 n60 табл п/плен/оболоч (Моксонидин-с3 0,0002 n60 табл п/плен/оболоч)

270 грн
0 грн
Рейтинг: 74 (4.6) 5
Артикул: 7443
+
Способы доставки
  • Новая Почта
  • Курьером по Киеву
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, независимо от приема пищи. В большинстве случаев начальная доза препарата Моксонидин-СЗ составляет 0,2 мг/сут. Максимальная разовая доза — 0,4 мг. Максимальная суточная доза, которую следует разделить на 2 приема, составляет 0,6 мг. Необходима индивидуальная коррекция суточной дозы в зависимости от переносимости пациентом проводимой терапии. Коррекция дозы для пациентов с печеночной недостаточностью не требуется. Начальная доза для пациентов с умеренной или тяжелой почечной недостаточностью составляет 0,2 мг/сут. В случае необходимости и при хорошей переносимости суточная доза может быть увеличена до максимальной — 0,4 мг.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-розового цвета, круглые, двояковыпуклые; на изломе - белого или почти белого цвета.

Состав

1 таб.

моксонидин 0.2 мг

Вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия 3 мг, лактозы моногидрат 95.3 мг, кремния диоксид коллоидный 0.5 мг, натрия стеарилфумарат 1 мг.

Состав пленочной оболочки: Опадрай II (спирт поливиниловый, частично гидролизованный, - 1.32 мг, титана диоксид - 0.6027 мг, тальк - 0.6 мг, макрогол - 0.3705 мг, лецитин соевый - 0.105 мг, краситель железа оксид желтый 0.0003 мг, краситель железа оксид красный 0.0015 мг).

Фармакологическое действие

Моксонидин является гипотензивным средством с центральным механизмом действия. В стволовых структурах мозга (ростральный слой боковых желудочков) моксонидин селективно стимулирует имидазолинчувствитeльные рецепторы, принимающие участие в тонической и рефлекторной регуляции симпатической нервной системы. Стимуляция имидазолиновыx рецепторов снижает периферическую симпатическую активность и АД. Моксонидин отличается от других центральных гипотензивных средств более низким сродством к ?2-адренорецепторам, что объясняет меньшую вероятность развития седативного эффекта и сухости во рту. Прием моксонидина приводит к снижению системного сосудистого сопротивления и АД. Моксонидин улучшает на 21% индекс чувствительности к инсулину (в сравнении с плацебо) у пациентов с ожирением, инсулинрезистентностью и умеренной степенью артериальной гипертензии.

Фармакокинетика

Всасывание. После приема внутрь моксонидин быстро и почти полностью абсорбируется в верхних отделах ЖКТ. Абсолютная биодоступность составляет приблизительно 88%. Tmax — около 1 ч. Прием пищи не оказывает влияние на фармакокинетику препарата.Распределение. Связь с белками плазмы крови составляет 7,2%.

Метаболизм. Основной метаболит — дегидрированный моксонидин. Фармакодинамическая активность дегидрированного моксонидина составляет около 10% от таковой моксонидина.

Выведение. T1/2 моксонидина и метаболита составляет 2,5 и 5 ч соответственно. В течение 24 ч свыше 90% моксонидина выводится почками (около 78% в неизмененном виде и 13% — в виде дегидромоксонидина, другие метаболиты в моче не превышают 8% от принятой дозы). Менее 1% дозы выводится через кишечник.

Особые группы пациентов

Артериальная гипертензия. По сравнению со здоровыми добровольцами у пациентов с артериальной гипертензией не отмечаются изменения фармакокинетики моксонидина.

Пожилой возраст. Отмечены клинически незначимые изменения фармакокинетических показателей моксонидина у пожилых пациентов, вероятно обусловленные снижением интенсивности его метаболизма и/или несколько более высокой биодоступностью.

Дети. Моксонидин не рекомендуется для применения у пациентов моложе 18 лет, в связи с чем в этой группе фармакокинетические исследования не проводились.

Почечная недостаточность. Выведение моксонидина в значительной степени коррелирует с клиренсом креатинина. У пациентов с умеренной почечной недостаточностью (Cl креатинина 30–60 мл/мин) Css в плазме крови и конечный T1/2 приблизительно в 2 и 1,5 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек (Cl креатинина более 90 мл/мин). У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (Cl креатинина менее 30 мл/мин), Css в плазме крови и конечный T1/2 в 3 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. Назначение многократных доз моксонидина приводит к предсказуемой кумуляции в организме пациентов с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью. У пациентов с терминальной почечной недостаточностью (Cl креатинина менее 10 мл/мин), находящихся на гемодиализе, Css в плазме крови и конечный T1/2 соответственно в 6 и 4 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. Во всех группах Cmax моксонидина в плазме крови выше в 1,5–2 раза. У пациентов с нарушениями функции почек дозировка должна подбираться индивидуально. Моксонидин в незначительной степени выводится при проведении гемодиализа.

Побочные действия

Частота побочных эффектов, приведенных ниже, определялась соответственно следующему: очень часто (?1/10); часто (1/100, <1/10); нечасто (?1/1000, <1/100), включая отдельные сообщения.

Со стороны ЦНС: часто — головная боль*, головокружение (вертиго), сонливость; нечасто — обморок*.

Со стороны ССС: нечасто — выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия*, брадикардия.

Со стороны ЖКТ: очень часто — сухость слизистой оболочки полости рта; часто — диарея, тошнота, рвота, диспепсия.

Со стороны кожи и подкожных тканей: часто — кожная сыпь, зуд; нечасто — ангионевротический отек.

Нарушения психики: часто — бессонница; нечасто — нервозность.

Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: нечасто — звон в ушах.

Со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани: часто — боль в спине; нечасто — боль в области шеи.

Общие расстройства и нарушения в месте введения: часто — астения; нечасто — периферические отеки.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

При необходимости отмены одновременно принимаемых бета-адреноблокаторов и препарата Моксонидин-СЗ, сначала отменяют бета-адреноблокаторы и лишь через несколько дней Моксонидин-СЗ.

В настоящее время нет подтверждений того, что прекращение приема препарата Моксонидин-СЗ приводит к повышению АД. Однако не рекомендуется прекращать прием препарата Моксонидин-СЗ резко, вместо этого следует постепенно уменьшать дозу препарата в течение 2 нед.

Во время лечения следует исключить употребление алкоголя.

Во время лечения необходим регулярный контроль ЧСС и ЭКГ.

Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. Влияние препарата Моксонидин-СЗ на способность к вождению транспортных средств или управлению техникой изучено не было. Однако принимая во внимание возможность возникновения головокружения и сонливости, пациентам следует соблюдать осторожность при занятии потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания, такими как вождение автотранспорта или управление техникой.

Передозировка

Имеются сообщения о нескольких случаях передозировки без летального исхода, когда одномоментно применялись дозы до 19,6 мг

Симптомы: головная боль, седативный эффект, выраженное снижение АД, головокружение, астения, брадикардия, сухость слизистой оболочки полости рта, рвота, повышенная утомляемость, боль в эпигастральной области, угнетение дыхания и нарушение сознания. Кроме того, возможны также кратковременное повышение AД, тахикардия и гипергликемия, как было показано в нескольких исследованиях по изучению высоких доз на животных.

Лечение: специфический антидот препарата не существует. В случае выраженного снижения АД может потребоваться восстановление ОЦК за счет введения жидкости и допамина (инъекционно). Брадикардия может быть купирована атропином (инъекционно). В тяжелых случаях передозировки рекомендуется тщательно контролировать нарушение сознания и не допускать угнетение дыхания. Антагонисты альфа-адренорецепторов могут уменьшать или устранять парадоксальные гипертензивные эффекты при передозировке моксонидина. Моксонидин в незначительной степени выводится при проведении гемодиализа.

Показания

Артериальная гипертензия.

Противопоказания

повышенная чувствительность к активному веществу и другим компонентам препарата;

синдром слабости синусного узла;

выраженная брадикардия (ЧСС покоя менее 50 уд./мин);

атриовентрикулярная блокада II и III степени;

выраженные нарушения ритма сердца;

острая и хроническая сердечная недостаточность (III–IV функциональный класс по классификации NYHA);

одновременное применение с трициклическими антидепрессантами (см. «Взаимодействие»);

тяжелая почечная недостаточность (Cl креатинина менее 30 мл/мин);

гемодиализ;

наследственная непереносимость лактозы, дефицит лактазы или мальабсорбция глюкозы-галактозы;

период лактации;

пациенты старше 75 лет;

пациенты до 18 лет (в связи с отсутствием данных по безопасности и эффективности).

С осторожностью: атриовентрикулярная блокада I степени (риск развития брадикардии); тяжелые заболевания коронарных сосудов; тяжелая ишемическая болезнь сердца или нестабильная стенокардия (опыт применения недостаточен); хроническая сердечная недостаточность; тяжелая печеночная недостаточность; нарушения функции почек (Cl креатинина более 30 мл/мин).

Применение при беременности и кормлении грудью

Клинические данные о применении моксонидина у беременных отсутствуют. В ходе исследований на животных было установлено эмбриотоксическое действие препарата. Моксонидин-СЗ следует назначать беременным только после тщательной оценки соотношения риска и пользы, когда польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Моксонидин проникает в грудное молоко и поэтому не должен назначаться во время кормления грудью. При необходимости применения препарата Моксонидин-СЗ в период лактации, грудное вскармливание необходимо прекратить.

Лекарственное взаимодействие

Совместное применение моксонидина с другими гипотензивными средствами приводит к аддитивному эффекту.

Трициклические антидепрессанты могут снижать эффективность гипотензивных средств центрального действия, в связи с чем не рекомендуется их прием совместно с моксонидином.

Моксонидин может усиливать действие трициклических антидепрессантов, транквилизаторов, этанола, седативных и снотворных средств.

Моксонидин способен умеренно улучшать ослабленные когнитивные функции у пациентов, получающих лоразепам.

Моксонидин может усиливать седативный эффект производных бензодиазепина при их одновременном назначении.

Моксонидин выделяется путем канальцевой секреции. Поэтому не исключено его взаимодействие с другими препаратами, выделяющимися путем канальцевой секреции.

Бета-адреноблокаторы усиливают брадикардию, выраженность отрицательного ино- и дромотропного действия.
(6443)


Дозування

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі. У більшості випадків початкова доза препарату Моксонідин-СЗ становить 0,2 мг/сут. Максимальна разова доза — 0,4 мг. Максимальна добова доза, яку слід розділити на 2 прийоми, становить 0,6 мг. Необхідна індивідуальна корекція добової дози залежно від переносимості пацієнтом проведеної терапії. Корекція дози для пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібно. Початкова доза для пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю становить 0,2 мг/сут. В у разі необхідності та при гарній переносимості добова доза може бути збільшена до максимальної — 0,4 мг.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору, круглі, двоопуклі; на зламі - білого або майже білого кольору.

Склад

1 таб.

моксонідин 0.2 мг

Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза 3 мг, лактози моногідрат 95.3 мг, кремнію діоксид колоїдний 0.5 мг, натрію стеарилфумарат 1 мг.

Склад плівкової оболонки: Опадрай II (спирт полівініловий, частково гидролизованний, - 1.32 мг, титану діоксид - 0.6027 мг, тальк - 0.6 мг, макрогол - 0.3705 мг, лецитин соєвий - 0.105 мг, барвник заліза оксид жовтий 0.0003 мг, барвник заліза оксид червоний 0.0015 мг).

Фармакологічна дія

Моксонідин є гіпотензивним засобом з центральним механізмом дії. У стовбурових структурах мозку (ростральный шар бічних шлуночків) моксонідин селективно стимулює имидазолинчувствительные рецептори, які беруть участь у тонічної і рефлекторної регуляції симпатичної нервової системи. Стимуляція имидазолиновых рецепторо�� знижує периферичну симпатичну активність і ПЕКЛО. Моксонідин відрізняється від інших центральних гіпотензивних засобів більш низькою спорідненістю до ?2-адренорецепторами, що пояснює меншу ймовірність розвитку седативного ефекту і сухості в роті. Прийом моксонидина призводить до зниження системного судинного опору та артеріального тиску. Моксонідин поліпшує на 21% індекс чутливості до інсуліну (порівняно з плацебо) у пацієнтів з ожирінням, инсулинрезистентностью і помірним ступенем артеріальної гіпертензії.

Фармакокінетика

Всасыван��е. Після прийому всередину моксонідин швидко і майже повністю абсорбується у верхніх відділах ШКТ. Абсолютна біодоступність становить приблизно 88%. Tmax — 1 ч. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.Розподіл. Зв'язок з білками плазми крові становить 7,2%.

Метаболізм. Основний метаболіт — дегидрированный моксонідин. Фармакодинамічна активність дегидрированного моксонидина становить близько 10% від такої моксонидина.

Виведення. T1/2 моксонидина і метаболіту становить 2,5 і 5 ч соответственно. протягом 24 год понад 90% моксонидина виводиться нирками (близько 78% в незміненому вигляді і 13% — у вигляді дегидромоксонидина, інші метаболіти в сечі не перевищують 8% від прийнятої дози). Менше 1% дози виводиться через кишечник.

Особливі групи пацієнтів

Артеріальна гіпертензія. Порівняно зі здоровими добровольцями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не відзначаються зміни фармакокінетики моксонидина.

Літній вік. Відзначено клінічно незначущі зміни фармакокінетичних показників моксонидина у літніх пацієнтів й індустріаль��тів, імовірно обумовлені зниженням інтенсивності його метаболізму і/або декілька більш високою біодоступністю.

Діти. Моксонідин не рекомендується для застосування у пацієнтів молодше 18 років, у зв'язку з чим у цій групі фармакокінетичні дослідження не проводилися.

Ниркова недостатність. Виведення моксонидина в значній мірі корелює з кліренсом креатиніну. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (Cl креатиніну 30-60 мл/хв) Css в плазмі крові і кінцевий T1/2 приблизно в 2 і 1,5 рази вище, ніж у пацієнтів й індустріальнтов з нормальною функцією нирок (Cl креатиніну більше 90 мл/хв). У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (Cl креатиніну менше 30 мл/хв), Css в плазмі крові і кінцевий T1/2 в 3 рази вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Призначення багаторазових доз моксонидина призводить до передбачуваної кумуляції в організмі пацієнтів з помірною і тяжкою нирковою недостатністю. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю (Cl креатиніну менше 10 мл/хв), які знаходяться на гемодіалізі, Css в плазмі крові і кінцевий T1/2 відповідно у 6 і 4 разів�� вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У всіх групах Cmax моксонидина в плазмі крові вище в 1,5–2 рази. У пацієнтів з порушеннями функції нирок доза повинна підбиратися індивідуально. Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.

Побічні дії

Частота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно наступного: дуже часто (?1/10); часто (1/100, <1/10); нечасто (?1/1000, <1/100), включаючи окремі повідомлення.

З боку ЦНС: часто — головний біль*, запаморочення (вертиго), сонливийость; нечасто — запаморочення*.

З боку ССС: нечасто — виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія*, брадикардія.

З боку ШКТ: дуже часто — сухість слизової оболонки порожнини рота; часто — діарея, нудота, блювання, диспепсія.

З боку шкіри і підшкірних тканин: часто — шкірний висип, свербіж; нечасто — ангіоневротичний набряк.

Порушення психіки: часто — безсоння; нечасто — знервованість.

З боку органа слуху й лабіринтові порушення: нечасто — дзвін у вухах.

З боку скелетно-м'язової і з'єднаєельной тканини: часто — біль у спині; нечасто — біль в області шиї.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто — астенія; нечасто — периферичні набряки.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

При необхідності відміни одночасно прийнятих бета-адреноблокаторів і препарату Моксонідин-СЗ, спочатку скасовують бета-адреноблокатори і лише через кілька днів Моксонідин-СЗ.

В даний час немає підтверджень того, що припинення прийому препарату Моксонідин-СЗ призводить до підвищення артеріального тиску. Однак не річокомендуется припиняти прийом препарату Моксонідин-СЗ різко, замість цього слід поступово зменшувати дозу препарату протягом 2 тижнів.

Під час лікування слід виключити вживання алкоголю.

Під час лікування необхідний регулярний контроль ЧСС і ЕКГ.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Вплив препарату Моксонідин-СЗ на здатність до водіння транспортних засобів або управління технікою вивчено не було. Однак беручи до уваги можливість виникнення головокр��вання і сонливості пацієнтам слід дотримуватися обережності при занятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги, такими як водіння автотранспорту або керування технікою.

Передозування

Є повідомлення про декілька випадків передозування без летального результату, коли одномоментно застосовувалися дози до 19,6 мг

Симптоми: головний біль, седативний ефект, виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, астенія, брадикардія, сухість слизової оболонки порожнини рота, блювання, підвищена утомля��тість, біль в епігастральній області, пригнічення дихання та порушення свідомості. Крім того, можливі також короткочасне підвищення артеріального тиску, тахікардія і гіперглікемія, як було показано в кількох дослідженнях з вивчення високих доз на тваринах.

Лікування: специфічний антидот препарату не існує. У разі вираженого зниження артеріального тиску може знадобитися відновлення ОЦК за рахунок введення рідини і допаміну (ін'єкційно). Брадикардія може бути купирована атропіном (ін'єкційно). У тяжких випадках передозування рекомендується ретельнательно контролювати порушення свідомості і не допускати пригнічення дихання. Антагоністи альфа-адренорецепторів можуть зменшити або усунути парадоксальні гіпертензивні ефекти при передозуванні моксонидина. Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.

Свідчення

Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

підвищена чутливість до активної речовини та інших компонентів препарату;

синдром слабкості синусового вузла;

виражена брадикардія (ЧСС спокою менше 50 уд./хв);

ат��иовентрикулярная блокада II і III ступеня;

виражені порушення ритму серця;

гостра та хронічна серцева недостатність (III–IV функціональний клас за класифікацією NYHA);

одночасне застосування з трициклічними антидепресантами (див. «Взаємодія»);

тяжка ниркова недостатність (Cl креатиніну менше 30 мл/хв);

гемодіаліз;

спадкова непереносимість лактози, дефіциту лактази або мальабсорбція глюкози-галактози;

період лактації;

пацієнти старше 75 років;

хворимти до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних з безпеки й ефективності).

З обережністю: атріовентрикулярна блокада I ступеня (ризик розвитку брадикардії); тяжкі захворювання коронарних судин; тяжка ішемічна хвороба серця або нестабільна стенокардія (досвід застосування недостатній); хронічна серцева недостатність; тяжка печінкова недостатність; порушення функції нирок (Cl креатиніну більше 30 мл/хв).

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Клінічні дані про застосування у моксонидина вагітних відсутні. У ході досліджень на тваринах було встановлено ембріотоксичну дію препарату. Моксонідин-СЗ слід призначати вагітним тільки після ретельної оцінки співвідношення ризику і користі, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Моксонідин проникає в грудне молоко, тому не повинен призначатися під час годування груддю. При необхідності застосування препарату Моксонідин-СЗ в період лактації, грудне вигодовування необхідно припинити.

Лікарська взаємодія

Совм��стное застосування моксонидина з іншими гіпотензивними засобами призводить до аддитивному ефекту.

Трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність гіпотензивних засобів центральної дії, у зв'язку з чим не рекомендується їх прийом спільно з моксонидином.

Моксонідин може посилювати дію трициклічних антидепресантів, транквілізаторів, етанолу, седативних та снодійних засобів.

Моксонідин здатний помірно покращувати ослаблені когнітивні функції у пацієнтів, які отримують лоразепам.

Моксонидин може посилювати седативний ефект похідних бензодіазепіну при їх одночасному призначенні.

Моксонідин виділяється шляхом канальцевої секреції. Тому не виключено його взаємодію з іншими препаратами, що виділяються шляхом канальцевої секреції.

Бета-адреноблокатори посилюють брадикардію, вираженість негативного іно - і дромотропного дії.
Форма выпуска: 60 таб в уп
Беречь от детей: Да
Производитель: СЕВЕРНАЯ ЗВЕЗДА
Общее описание: Гипотензивное средство центрального действия
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Хранить в защищенном от света месте: Да
Действующие вещества: Моксонидин
Страна происхождения: Россия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
L-тироксин 100 берлин-хеми n100 табл
0 грн
216 грн
Мальтофер 0,1 n30 жев табл
0 грн
301 грн
Эликвис 0,005 n60 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 422 грн
Аллохол n50 табл п/о/фармстандарт
0 грн
174 грн
Ливодекса 0,3 n100 табл п/о
0 грн
536 грн
Фосфоглив n50 капс
0 грн
398 грн
Лоратадин 0,01 n10 табл
0 грн
148 грн
Вольтарен эмульгель 1% 100,0 гель /круглая крыш
0 грн
388 грн
Амлодипин 0,005 n60 табл/озон
0 грн
173 грн
Амлодипин 0,01 n90 табл
0 грн
173 грн
Апровель 0,15 n28 табл п/плен/оболоч
0 грн
440 грн
Аторвастатин 0,02 n30 табл п/о
0 грн
220 грн
Индапамид 0,0025 n30 табл п/о
0 грн
143 грн
Метопролол 0,05 n50 табл/озон
0 грн
160 грн
Нолипрел а форте 0,005+0,00125 n30 табл п/о
0 грн
489 грн
Триметазидин-биоком мв 0,035 n60 табл модиф п/о
0 грн
242 грн
Аскорутин n50 табл
0 грн
170 грн
Шприц 2мл 3-х комп n10 /импорт/sfm/инд/уп/
0 грн
175 грн
© 2021. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка