Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Моксонидин 0,0002 n14 табл п/плен/оболоч/озон (Моксонидин 0,0002 n14 табл п/плен/оболоч/озон)

506 грн
0 грн
Рейтинг: 38 (4.4) 5
Артикул: 7433
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Таблетки принимают внутрь, независимо от приема пищи, запивая достаточным количеством жидкости. В большинстве случаев препарат Моксонидин назначают в начальной дозе 0,2 мг в один прием, предпочтительнее в утренние часы. При недостаточности терапевтического эффекта дозу можно увеличить после 3-х недель терапии до 0,4 мг в сутки за 2 приема или однократно; если после 3-х недель лечения ответ на проводимую терапию будет неудовлетворительный, можно увеличить дозу до 0,6 мг, разделенную на 2 приема (утром и вечером). Максимальная разовая доза - 0,4 мг; максимальная суточная доза, разделенная на 2 приема - 0,6 мг. Начальная доза для пациентов с почечной недостаточностью (КК 30-60 мл/мин) составляет 0,2 мг. В случае необходимости и хорошей переносимости суточная доза может быть увеличена до 0,4 мг. У пожилых пациентов с нормальной функцией почек рекомендации по дозировке такие же, как и для взрослых пациентов. Начинать терапию с минимальной дозы и последующее увеличение дозы проводить с осторожностью. Применение препарата у пациентов 75 лет и старше противопоказано (см. раздел «Противопоказание»),

Передозировка

Симптомы: головная боль, седативный эффект, сонливость, выраженное снижение АД, головокружение, повышенная утомляемость, астения, брадикардия, сухость слизистой оболочки полости рта, редко - рвота, боль в верхних отделах живота. Потенциально возможны парадоксальная артериальная гипертензия, тахикардия и гипергликемия. Лечение:\0009симптоматическое, специфического антидота нет. Для снижения абсорбции моксонидина (в случае недавнего приема) - промывание желудка, активированный уголь, слабительные. В случае выраженного снижения АД рекомендуется восстановление объема циркулирующей крови (ОЦК) за счет введения жидкости и допамина, брадикардии - введение атропина. Антагонисты а-адренорецепторов могут уменьшать или устранять парадоксальные антигипертензив-ные эффекты при передозировке моксонидина.

Лекарственная форма

круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые плёночной оболочкой от розового до бледно-розового цвета. На поперечном разрезе видны два слоя - ядро почти белого цвета и пленочная оболочка.

Состав

Активное вещество: моксонидин - 0,200 мг. Вспомогательные вещества (ядро): лактозы моногидрат (сахар молочный) - 92,800 мг; кроскар-меллоза натрия - 4,000 мг; повидон-К25 - 2,000 мг; магния стеарат -1,000 мг.

Вспомогательные вещества (оболочка): гипро-меллоза - 1,710 мг; макрогол - 4000 - 0,450 мг; краситель железа оксид красный - 0,025 мг; титана диоксид -0,815 мг.

Фармакологическое действие

Моксонидин - селективный агонист имидазолино-вых рецепторов. Избирательно взаимодействуя с имидазолиновыми 1,-рецепторами, расположенными в стволе мозга, снижает симпатическую активность.

Моксонидин обладает высоким сродством к ими-дазолиновым 1,-рецепторам и лишь незначительно связывается с центральными апьфа2-адреноре-цепторами за счет взаимодействия с которыми объясняется сухость слизистой оболочки полости рта и седативный эффект.

Уменьшает резистентность тканей к инсулину, стимулирует высвобождение гормона роста.

Влияние на гемодинамику: снижение систолического и диастолического артериального давления (АД) при однократном и продолжительном приеме моксонидина связано с уменьшением прессорного действия симпатической системы на периферические сосуды, снижением периферического сосудистого сопротивления, в то время как сердечный выброс и частота сердечных сокращений существенно не изменяются.

Максимум антигипертензивного эффекта достигается примерно через 2,5-7 часов после приема внутрь.

Фармакокинетика

Всасывание:

Абсорбция - 90 %. Максимальная концентрация (Стах) в плазме крови (после приема таблетки с содержанием 0,2 мг моксонидина) составляет 1,4-3 нг/мл и достигается через 30-180 мин. Биодоступность - 88 %, что указывает на отсутствие значительного эффекта «первичного прохождения» (прием пищи не оказывает влияния на фармакокинетику).

Распределение:

Объем распределения -1,8±0,4 л/кг. Проникает через гематоэнцефалический барьер (ГЭБ). Связывание с белками плазмы крови приблизительно 10 %. Метаболизм:

Основные метаболиты: 4,5-дигидромоксонидин и производные гуанидина. Фармакодинамическая активность 4,5-дигидромоксонидин - около 10 % по сравнению с моксонидином.

Выведение:

Период полувыведения (Тш) моксонидина и метаболитов составляет 2,5 и 5 ч, соответственно. В течение 24 ч более 90 % моксонидина выводится почками, приблизительно 50-75 % в неизмененном виде и 13 % в виде дегидрогенизированного про-

изводного. Менее 1 % выводится через кишечник. Не кумулирует при длительном применении. Средний конечный Т1/2 моксонидина в плазме крови составляет 2,2-2,3 часа, почечный средний конечный Т1/2 - 2,6-2,8 часа. Несмотря на то, что Т1(2 моксонидина и его метаболитов составляет 2,5 и 5 ч, его следует применять не чаще, чем 2 раза в сутки. Фармакокинетика у пациентов с артериальной гипертензией

По сравнению со здоровыми добровольцами у пациентов с артериальной гипертензией не отмечается изменений фармакокинетики моксонидина. Фармакокинетика в пожилом возрасте Набп1одаются возрастные изменения показателей фармакокинетики, связанные, вероятно, с несколько более высокой биодоступностью и/или сниженной метаболической активностью. Однако эти изменения не являются клинически значимыми.

Фармакокинетика у детей

Моксонидин не рекомендуется для применения у пациентов моложе 18 лет, в связи с чем, в этой группе фармакокинетические исследования не проводились.

Фармакокинетика при почечной недостаточности

Выведение моксонидина в значительной степени коррелирует с клиренсом креатинина (КК). У пациентов с умеренной почечной недостаточностью (КК в интервале 30-60 мл/мин) равновесные концентрации в плазме крови и конечный Т1/2 приблизительно в 2 и 1,5 раза выше, чем у пациентов с артериальной гипертензией с нормальной функцией почек (КК > 90 мл/мин). У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (КК < 30 мл/мин) равновесные концентрации в плазме крови и конечный Т1Д в 3 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. Назначение многократных доз препарата не приводит к кумуляции в организме пациентов с умеренной почечной недостаточностью. На поздних стадиях у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности (КК <10 мл/мин), находящихся на гемодиализе, равновесные концентрации в плазме крови и конечный Т1/2 соответственно в 6 и 4 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. У пациентов с нарушениями функции почек дозировка должна подбираться индивидуально. Моксонидин в незначительной степени выводится при проведении гемодиализа.

Побочные действия

Частота возникновения нежелательных эффектов представлена следующим образом, согласно классификации Всемирной организации здравоохранения: очень часто (?1/10), часто (?1/100 до <1/10), нечасто (?1/1000 до <1/100), редко (?1/10 000 до <1/1 000), очень редко (<1/10 000), частота неизвестна (невозможно определить, основываясь на имеющихся данных).

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - симптомы вазодилатации; нечасто - выраженное снижение АД (включая ортостатическую гипотензию), нарушение периферического кровообращения.

Со стороны центральной нервной системы: часто - головокружение, головная боль, сонливость, вертиго, повышенная утомляемость, нарушение сна; нечасто - обморок, парестезия. Психические нарушения: часто - бессонница, нарушение когнитивных функций; нечасто - нервозность, тревога.

Со стороны органа слуха: нечасто - шум в ушах.

Со стороны пищеварительной системы: очень часто - сухость слизистой оболочки полости рта; часто - тошнота, рвота, диарея, диспепсия; нечасто - анорексия.

Со стороны мочеполовой системы: нечасто - импотенция и/или снижение либидо.

Со стороны органа зрения: нечасто - сухость глаз, ощущение жжения глаз.

Со стороны опорно-двигательного аппарата: часто - боль в спине; нечасто - боль в шее.

Со стороны эндокринной системы: нечасто - гинекомастия.

Аллергические реакции: часто - кожная сыпь, зуд; нечасто - ангионевротический отек.

Прочие: часто - астения; нечасто - периферические отеки, слабость в ногах, болезненность в области околоушных желез.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

При необходимости отмены одновременно принимаемых бета-адреноблокаторов и препарата Моксонидин сначала отменяют бета-адреноблокаторы и лишь через несколько дней - Моксонидин.

Во время лечения препаратом необходим регулярный контроль АД, ЧСС и ЭКГ.

Прекращать прием препарата следует постепенно в течение 2-х недель.

Препарат необходимо применять с особой осторожностью у пациентов с тяжелой ишемической болезнью сердца и/или нестабильной стенокардией, в связи с ограниченным опытом применения препарата у данной популяции пациентов, также и у пациентов с умеренной ХСН.

Во время лечения препаратом следует избегать приема алкоголя.

Влияние на способность управлять автотранспортом и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности

В период лечения необходимо воздерживаться от вождения автотранспортных средств и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций (риск развития головокружения и сонливости).

Показания

-Артериальная гипертензия.

Противопоказания

-повышенная чувствительность к компонентам препарата;

-выраженная брадикардия (частота сердечных сокращений (ЧСС) менее 50 уд./мин.) или тяжелая брадиаритмия, включая синдром слабости синусового узла, атриовентрикулярную блокаду II и III степени;

-гемодинамически значимые нарушения ритма сердца;

-тяжелая хроническая сердечная недостаточность III-IV функционального класса по классификации NYHA;

-применение у пациентов в возрасте 75 лет и старше;

-тяжелая почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин, креатинин плазмы крови более 160 мкмопь/л);

-дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-гапактозная мапьабсорбция;

-возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

-одновременный прием с трициклическими антидепрессантами;

-вследствие отсутствия опыта применения, следует избегать приема моксонидина у пациентов с сопутствующей «перемежающейся» хромотой, болезнью Рейно, болезнью Паркинсона, эпилепсией, глаукомой и депрессией.

С ОСТОРОЖНОСТЬЮ

Атриовентрикулярная блокада I степени, хроническая сердечная недостаточность I-II функционального класса по классификации NYHA, брадикардия, хроническая почечная недостаточность (КК более 30, но менее 60 мл/мин), ангионевротический отек в анамнезе, тяжелые заболевания коронарных сосудов, нестабильная стенокардия, пожилой возраст.



ПРИМЕНЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И В ПЕРИОД ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ

Из-за отсутствия опыта клинического применения Моксонидин не следует назначать во время беременности, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза для матери превосходит потенциальный риск для плода.

Моксонидин выделяется с грудным молоком. При необходимости применения препарата в период лактации грудное вскармливание рекомендуется прекратить или отменить препарат.

Лекарственное взаимодействие

При совместном применении моксонидина с гипотензивными средствами происходит взаимное усиление антигипертензивного действия.

При применении моксонидина с глибенкламидом, дигоксином, гидрохлоротиазидом фармакокинетическое взаимодействие отсутствует.

Моксонидин усиливает угнетающее влияние на центральную нервную систему анксиолитиков, барбитуратов и этанола.

Трициклические антидепрессанты могут снизить эффективность гипотензивных средств центрального действия (см. раздел «Противопоказания»), Бета-адреноблокаторы усиливают брадикардию, выраженность отрицательного ино- и дромотропно-го действия моксонидина.

Моксонидин умеренно усиливает сниженную когнитивную способность у пациентов, принимающих лоразепам.

Применение моксонидина совместно с производными бензодиазепина может сопровождаться усилением седативного эффекта последних. Толазолин дозозависимо уменьшает антигипертен-зивный эффект моксонидина.
(6433)


Дозування

Таблетки приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. У більшості випадків препарат Моксонідин призначають в початковій дозі 0,2 мг в один прийом, краще в ранкові години. При недостатності терапевтичного ефекту дозу можна збільшити після 3-х тижнів терапії до 0,4 мг на добу за 2 прийоми або одноразово; якщо після 3-х тижнів лікування відповідь на проведену терапію буде незадовільним, можна збільшити дозу до 0,6 мг, розділеної на 2 прийоми (вранці та ввечері). Максимальна разовая доза - 0,4 мг; максимальна добова доза, розподілена на 2 прийоми - 0,6 мг. Початкова доза для пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 30-60 мл/хв) становить 0,2 мг. В разі необхідності і добрій переносимості добова доза може бути збільшена до 0,4 мг. У літніх пацієнтів з нормальною функцією нирок рекомендації з дозування такі ж, як і для дорослих пацієнтів. Починати терапію з мінімальної дози і подальше збільшення дози проводити з обережністю. Застосування препарату у пацієнтів 75 років та старше протипоказане (див. розділ «Противопоказание»),

Передозування

Симптоми: головний біль, седативний ефект, сонливість, виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, підвищена стомлюваність, астенія, брадикардія, сухість слизової оболонки порожнини рота, рідко - блювання, біль у верхніх відділах живота. Потенційно можливі парадоксальна артеріальна гіпертензія, тахікардія і гіперглікемія. Лікування:\0009симптоматическое, специфічного антидоту немає. Для зниження абсорбції моксонидина (у разі недавнього прийому) - промивання шлунка, активоване вугілля, проносні засоби. У випадку��раженного зниження АТ рекомендується відновлення об'єму циркулюючої крові (ОЦК) за рахунок введення рідини і допаміну, брадикардії - введення атропіну. Антагоністи а-адренорецепторів можуть зменшити або усунути парадоксальні антигипертензив-ві ефекти при передозуванні моксонидина.

Лікарська форма

круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою від рожевого до блідо-рожевого кольору. На поперечному розрізі видні два шари - ядро майже білого кольору і плівкова оболонка.

Склад

Активна речовина: моксонидин - 0,200 мг. Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) - 92,800 мг; кроскар-меллоза натрію - 4,000 мг; повідон-К25 - 2,000 мг; магнію стеарат -1,000 мг.

Допоміжні речовини (оболонка): гіпро-меллоза - 1,710 мг; макрогол - 4000 - 0,450 мг; барвник заліза оксид червоний - 0,025 мг; титану діоксид -0,815 мг.

Фармакологічна дія

Моксонідин - селективний агоніст имидазолино-вих рецепторів. Вибірково взаємодіючи з имидазолиновыми 1,-рецепторами, розташованими в стовбурі мозку, знижує симпатичну активність.

Мо��сонидин володіє високою спорідненістю до ними-дазолиновым 1,-рецепторів і лише незначно зв'язується з центральними апьфа2-адреноре-цепторами за рахунок взаємодії з якими пояснюється сухість слизової оболонки порожнини рота та седативний ефект.

Зменшує резистентність тканин до інсуліну, що стимулює вивільнення гормону росту.

Вплив на гемодинаміку: зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску (АТ) при одноразовому та тривалому прийомі моксонидина пов'язано з зменшенням пресорного дійств��я симпатичної системи на периферичні судини, зниженням периферичного судинного опору, в той час як серцевий викид і частота серцевих скорочень істотно не змінюються.

Максимум антигіпертензивного ефекту досягається приблизно через 2,5-7 годин після прийому внутрішньо.

Фармакокінетика

Всмоктування:

Абсорбція - 90 %. Максимальна концентрація (Стах) в плазмі крові (після прийому таблетки з вмістом 0,2 мг моксонидина) становить 1,4-3 нг/мл і досягається через 30-180 хв Біодоступність - 88 %, що вказує на ��ідсутність значного ефекту «першого проходження» (прийом їжі не впливає на фармакокінетику).

Розподіл:

Об'єм розподілу -1,8±0,4 л/кг Проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Зв'язування з білками плазми крові приблизно 10 %. Метаболізм:

Основні метаболіти: 4,5-дигидромоксонидин і похідні гуанідину. Фармакодинамічна активність 4,5-дигидромоксонидин - близько 10 % порівняно з моксонидином.

Виведення:

Період напіввиведення (Тш) моксонидина і метаболітів склад��яет 2,5 і 5 год відповідно. Протягом 24 год більше 90 % моксонидина виводиться нирками, приблизно 50-75 % в незміненому вигляді і 13 % у вигляді дегидрогенизированного про-

изводного. Менше 1 % виводиться через кишечник. Не кумулює при тривалому застосуванні. Середній кінцевий Т1/2 моксонидина в плазмі крові становить 2,2-2,3 години, нирковий середній кінцевий Т1/2 - 2,6-2,8 години. Незважаючи на те, що Т1(2 моксонидина і його метаболітів становить 2,5 і 5 год, його слід застосовувати не частіше, ніж 2 рази в добу. Фармакокінетика у пацієнтів з артеріальною гіпертензією/>
Порівняно зі здоровими добровольцями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не відзначається змін фармакокінетики моксонидина. Фармакокінетика в літньому віці Набп1одаются вікові зміни показників фармакокінетики, пов'язані, ймовірно, з дещо більш високу біодоступність і/або зниженою метаболічною активністю. Однак ці зміни не є клінічно значущими.

Фармакокінетика у дітей

Моксонідин не рекомендується для застосування у пацієнтів молодше 18 років, у зв'язку з чим, у цій групі ф��рмакокинетические дослідження не проводилися.

Фармакокінетика при нирковій недостатності

Виведення моксонидина в значній мірі корелює з кліренсом креатиніну (КК). У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК в інтервалі 30-60 мл/хв) рівноважні концентрації в плазмі крові і кінцевий T1/2 приблизно в 2 і 1,5 рази вище, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з нормальною функцією нирок (КК > 90 мл/хв). У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв) рівноважні концентрації в пл��зме крові і кінцевий Т1Д в 3 рази вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Призначення багаторазових доз препарату не призводить до кумуляції в організмі пацієнтів з помірною нирковою недостатністю. На пізніх стадіях у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (КК <10 мл/хв), які знаходяться на гемодіалізі, рівноважні концентрації в плазмі крові і кінцевий Т1/2 відповідно в 6 і 4 рази вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з порушеннями функції нирок доза повинна підбиратися індивідуальнале. Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.

Побічні дії

Частота виникнення небажаних ефектів представлена наступним чином, відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (?1/10), часто (?1/100 до <1/10), нечасто (?1/1000 до <1/100), рідко (?1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо визначити, ґрунтуючись на наявних даних).

З боку серцево-судинної системи: часто - симптоми вазодилатації; нечасто - виражене зниження АТ (включаючи ортостатичну гіпотензію), порушення периферичного кровообігу.

З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, сонливість, вертиго, підвищена стомлюваність, порушення сну; нечасто - запаморочення, парестезія. Психічні порушення: часто - безсоння, порушення когнітивних функцій; нечасто - нервозність, тривога.

З боку органа слуху: нечасто - шум у вухах.

З боку травної системи: дуже часто - сухість слизової оболонки порожнини рота; часто - нудота, блювання, діарея, диспепсія; нечасто - анорексія.

З боку сечостатевої системи: нечасто - імпотенція і/або зниження лібідо.

З боку органа зору: нечасто - сухість очей, відчуття печіння очей.

З боку опорно-рухового апарату: часто - біль у спині; нечасто - біль у шиї.

З боку ендокринної системи: нечасто - гінекомастія.

Алергічні реакції: часто - шкірний висип, свербіж; нечасто - ангіоневротичний набряк.

Інші: часто - астенія; нечасто - периферичні набряки, слабкість у ногах, біль в ділянці привушних желез.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

При необхідності відміни одночасно прийнятих бета-адреноблокаторів і препарату Моксонідин спочатку скасовують бета-адреноблокатори і лише через кілька днів - Моксонідин.

Під час лікування препаратом необхідний регулярний контроль АТ, ЧСС і ЕКГ.

Припиняти прийом препарату слід поступово протягом 2-х тижнів.

Препарат необхідно застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів з тяжкою ішемічною хворобою серця та/або нестабільною стенокардією, у зв'язкуі з обмеженим досвідом застосування препарату у цій популяції пацієнтів, також і у пацієнтів з помірною ХСН.

Під час лікування препаратом слід уникати прийому алкоголю.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності

У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспортних засобів і занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку м��ловокружения і сонливості).

Свідчення

-Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

-підвищена чутливість до компонентів препарату;

-виражена брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) менше 50 уд./хв) або тяжка брадиаритмия, включаючи синдром слабкості синусового вузла, атріовентрикулярну блокаду II і III ступеня;

-гемодинамічно значущі порушення ритму серця;

-важка хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу по класифікації NYHA;

-застосування у пацієнтів вікомті 75 років і старше;

-тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв креатинін плазми крові більше 160 мкмопь/л);

-дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-гапактозная мапьабсорбция;

-вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

-одночасний прийом з трициклічними антидепресантами;

-внаслідок відсутності досвіду застосування, слід уникати прийому моксонидина у пацієнтів з супутньою «переміжною» кульгавістю, хворобою Рейно, хворобу Паркінсона, епілепсію, глаукомо�� і депресією.

З ОБЕРЕЖНІСТЮ

Атріовентрикулярна блокада I ступеня, хронічна серцева недостатність I-II функціонального класу за класифікацією NYHA, брадикардія, хронічна ниркова недостатність (КК більше 30, але менше 60 мл/хв), ангіоневротичний набряк в анамнезі, тяжкі захворювання коронарних судин, нестабільна стенокардія, літній вік.



ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ І В ПЕРІОД ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

Через відсутність досвіду клінічного застосування Моксонідин не слід призначати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Моксонідин виділяється з грудним молоком. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити або відмінити препарат.

Лікарська взаємодія

При спільному застосуванні моксонидина з гіпотензивними засобами відбувається взаємне посилення антигіпертензивної дії.

При застосуванні моксонидина з глібенкламідом, дигоксином, гидрохлоротиазидом фармакокінетична взаємодія відсутня.

Моксонідин посилює пригнічувальний вплив на центральну нервову систему анксіолітиків, барбітуратів та етанолу.

Трициклічні антидепресанти можуть зменшити ефективність гіпотензивних засобів центральної дії (див. розділ «Протипоказання»), Бета-адреноблокатори посилюють брадикардію, вираженість негативного іно - і дромотропно-го дії моксонидина.

Моксонідин помірно посилює знижену когнітивну здатність у пацієнтів, які приймають лоразепам.

Застосування моксонидина спільно з похідними бензодіазепіну може супроводжуватися посиленням седативного ефекту останніх. Толазолин дозозалежно зменшує антигіпертензивний ефект моксонидина.
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: 14 таблеток в упаковке
Беречь от детей: Да
Производитель: *АЛВИЛС ООО*
Общее описание: Гипотензивное средство центрального действия.
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Хранить в защищенном от света месте: Да
Действующие вещества: Моксонидин
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Афобазол 0,01 n60 табл
846 грн
769 грн
Валсартан зентива 0,08 n84 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 036 грн
Глюкофаж 0,5 n60 табл п/плен/оболоч
0 грн
566 грн
Банка  контейнер с крышкой  д/ анализа биоматериала 100 мл /инд/уп
0 грн
402 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка