Дозировка
Для взрослых при приеме внутрь начальная доза составляет 375 мкг/ в 3 приема. Дозу следует повышать каждые 5-7 дней до достижения максимального терапевтического эффекта, который наблюдается при приеме 1.5-4.5 мг/ У пациентов с нарушениями функции почек начальная доза составляет 125 мкг/, частота приема 1-3 в зависимости от значений КК. Максимальные дозы: разовая доза – 1.5 мг; суточная доза при КК более 60 мл/мин – 4.5 мг в 3 приема, при КК 35-59 мл/мин – 3 мг в 2 приема, при КК 15-34 мл/мин – 1.5 мг в 1 прием. Прекращать лечение рекомендуется в течение 1 недели.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
прамипексола дигидрохлорида моногидрат 1 мг,
что соответствует содержанию прамипексола 700 мкг
Вспомогательные вещества: маннитол, крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный, повидон, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Противопаркинсоническое средство, агонист допаминовых рецепторов. Полагают, что механизм действия связан со способностью прамипексола стимулировать допаминовые рецепторы в полосатом теле. Это подтверждается влиянием на уровень импульсации в нейронах полосатого тела за счет активации допаминовых рецепторов в полосатом теле и черном веществе.
Нельзя исключить, что прамипексол ингибирует секрецию пролактина у человека.
Фармакокинетика
После приема внутрь прамипексол быстро абсорбируется из ЖКТ, Cmax в плазме достигается примерно через 2 ч. Абсолютная биодоступность прамипексола превышает 90%. Пища не влияет на степень абсорбции прамипексола, хотя время достижения Cmax в плазме увеличивается примерно на 1 ч при приеме препарата во время еды.
Css достигается через 2 дня от начала приема прамипексола.
Широко распределяется в организме, Vd составляет около 500 л (коэффициент вариации - 20%). Связывание с белками плазмы - около 15%. Прамипексол накапливается в эритроцитах, что подтверждается соотношением концентрации в эритроцитах к концентрации в плазме, равным 2.
T1/2 составляет 8 ч у молодых здоровых добровольцев и около 12 ч у пожилых добровольцев.
Прамипексол выводится преимущественно почками; в моче определяется 90% введенной дозы практически полностью в неизмененном виде. Внепочечные пути выведения могут играть некоторую роль в элиминации прамипексола, хотя в плазме и моче не было обнаружено его метаболитов. Почечный клиренс прамипексола составляет примерно 400 мл/мин (коэффициент вариации - 25%), что примерно в 3 раза выше, чем скорость клубочковой фильтрации. Прамипексол, таким образом, секретируется почечными канальцами, возможно через систему транспорта органических катионов.
Клиренс прамипексола примерно на 30% ниже у женщин, чем у мужчин, но это различие в значительной степени может быть обусловлено различием в массе тела. Отсутствует различие в значениях T1/2 у мужчин и женщин.
C возрастом клиренс прамипексола снижается, при этом у пожилых лиц (в возрасте 65 лет и старше) T1/2 увеличивается примерно на 40% (с 8.5 ч до 12 ч), а общий клиренс прамипексола снижается на 30% по сравнению с молодыми, здоровыми добровольцами (в возрасте менее 40 лет).
У пациентов с болезнью Паркинсона клиренс прамипексола может снижаться до 30% по сравнению со здоровыми пожилыми испытуемыми. Причиной этого различия, по-видимому, является снижение функции почек у больных с болезнью Паркинсона.
Фармакокинетика прамипексола у пациентов с недостаточностью функции печени не изучена. Поскольку примерно 90% выделяемой дозы выводится с мочой в неизмененном виде, можно ожидать, что нарушение функции печени не оказывает существенного влияния на выведение прамипексола.
При тяжелых нарушениях функции почек (КК около 20 мл/мин) клиренс прамипексола снижается примерно на 75%, при умеренных нарушениях функции почек (КК примерно 40 мл/мин) - на 60%, по сравнению со здоровыми испытуемыми. У таких больных рекомендуется применять препарат в более низкой начальной и поддерживающей дозах. Клиренс прамипексола крайне низок у больных, находящихся на гемодиализе, поскольку при диализе выводятся незначительные количества прамипексола.
Фармакокинетика прамипексола у детей не изучена.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, дискинезии, галлюцинации; в отдельных случаях - бессонница. При быстром снижении дозы прамипексола, а также при резкой отмене возможно развитие ЗНС.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, запор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях в начале лечения - артериальная гипотензия (особенно при постепенном увеличении дозы в течение слишком короткого времени).
Прочие: в отдельных случаях - периферические отеки.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек. У пациентов с КК менее 15 мл/мин опыт применения прамипексола недостаточен.
Безопасность и эффективность применения прамипексола у детей не установлена.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения следует воздерживаться от управления автомобилем и других потенциально опасных видов деятельности.
Показания
Лечение болезни Паркинсона (в виде монотерапии и в комбинации с леводопой)
Противопоказания
Повышенная чувствительность к прамипексолу.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с лекарственными средствами, которые выводятся катионной транспортной системой почек, возможно повышение концентрации прамипексола в плазме крови.
При одновременном применении с леводопой возможно развитие дискинезии; с циметидином - уменьшение клиренса прамипексола и увеличение его концентрации в плазме крови.
(2981)
Дозування
Для дорослих при прийомі внутрішньо початкова доза становить 375 мкг/ в 3 прийоми. Дозу слід підвищувати кожні 5-7 днів до досягнення максимального терапевтичного ефекту, який спостерігається при прийомі 1.5-4.5 мг/ У пацієнтів з порушеннями функції нирок початкова доза становить 125 мкг/, частота прийому 1-3 залежно від значень КК. Максимальні дози: разова доза – 1.5 мг; добова доза при КК понад 60 мл/хв – 4.5 мг в 3 прийоми, при КК 35-59 мл/хв – 3 мг у 2 прийоми, при КК 15-34 мл/хв – 1.5 мг в 1 прийом. Припиняти лікування рекомендується протягоме 1 тижня.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
прамипексола дигідрохлориду моногідрат 1 мг,
що відповідає змісту прамипексола 700 мкг
Допоміжні речовини: манітол, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Противопаркинсоническое засіб, агоніст допамінових рецепторів. Вважають, що механізм дії пов'язаний зі здатністю прамипексола стимулювати допамінові рецептори в смугастому тілі. Це підтверджується впливом на рівень�� імпульсації в нейронах смугастого тіла за рахунок активації допамінових рецепторів у смугастому тілі і чорному речовині.
Не можна виключити, що праміпексол пригнічує секрецію пролактину у людини.Фармакокінетика
Після прийому всередину праміпексол швидко абсорбується з ШКТ, Cmax в плазмі досягається приблизно через 2 год. Абсолютна біодоступність прамипексола перевищує 90%. Їжа не впливає на ступінь абсорбції прамипексола, хоча час досягнення Cmax в плазмі збільшується приблизно на 1 год при прийомі препарату під час їжі.
Css дост��піддається через 2 дні від початку прийому прамипексола.
Широко розподіляється в організмі, Vd складає близько 500 л (коефіцієнт варіації - 20%). Зв'язування з білками плазми - близько 15%. Праміпексол накопичується в еритроцитах, що підтверджується співвідношенням концентрації в еритроцитах до концентрації в плазмі, що дорівнює 2.
T1/2 складає 8 год у молодих здорових добровольців і близько 12 год у літніх добровольців.
Праміпексол виводиться переважно нирками; у сечі визначається 90% введеної дози практично повністю в незміненому вигляді. Внепочечные шляхи виведення можуть відігравати певну роль в елімінації прамипексола, хоча в плазмі і сечі не було виявлено його метаболітів. Нирковий кліренс прамипексола становить приблизно 400 мл/хв (коефіцієнт варіації - 25%), що приблизно в 3 рази вище, ніж швидкість клубочкової фільтрації. Праміпексол, таким чином, секретується нирковими канальцями, можливо через систему транспорту органічних катіонів.
Кліренс прамипексола приблизно на 30% нижчий у жінок, ніж у чоловіків, але це розходження в значній мірі може бути обумовл��але різницею у масі тіла. Відсутня різниця у значеннях T1/2 у чоловіків і жінок.
C віком кліренс прамипексола знижується, при цьому у літніх осіб (у віці 65 років і старше) T1/2 збільшується приблизно на 40% (з 8.5 год до 12 год), а загальний кліренс прамипексола знижується на 30% порівняно з молодими здоровими добровольцями (віком менше 40 років).
У пацієнтів з хворобою Паркінсона кліренс прамипексола може знижуватися до 30% у порівнянні зі здоровими людьми випробуваними. Причиною цього відмінності, мабуть, є зниження функції��ек у хворих з хворобою Паркінсона.
Фармакокінетика прамипексола у пацієнтів з недостатністю функції печінки не вивчена. Оскільки приблизно 90% дози виділяється із сечею в незміненому вигляді, можна очікувати, що порушення функції печінки не робить істотного впливу на виведення прамипексола.
При тяжких порушеннях функції нирок (КК близько 20 мл/хв) кліренс прамипексола знижується приблизно на 75%, при помірних порушеннях функції нирок (КК приблизно 40 мл/хв) - на 60%, порівняно зі здоровими випробуваними. У таких бол��вих рекомендується застосовувати препарат у більш низької початкової і підтримуючої дози. Кліренс прамипексола вкрай низький у хворих, які перебувають на гемодіалізі, оскільки виводяться при діалізі незначні кількості прамипексола.
Фармакокінетика прамипексола у дітей не вивчена.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, дискінезії, галюцинації; в окремих випадках - безсоння. При швидкому зниженні дози прамипексола, а також при різкій відміні можливий розвиток ЗНС.
З боку п��щеварительной системи: нудота, запор.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках на початку лікування - артеріальна гіпотензія (особливо при поступовому збільшенні дози протягом дуже короткого часу).
Інші: в окремих випадках - периферичні набряки.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції нирок. У пацієнтів з КК менше 15 мл/хв досвід застосування прамипексола недостатній.
Безпека та ефективність застосування прамипе��сола у дітей не встановлена.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
В період лікування слід утримуватися від керування автомобілем та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Свідчення
Лікування хвороби Паркінсона (у вигляді монотерапії і в комбінації з леводопою)Протипоказання
Підвищена чутливість до прамипексолу.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які виводяться катіонної транспортної системою нирок можливо підвищення концентрації прамипексола в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з леводопою можливий розвиток дискінезії; з циметидином - зменшення кліренсу прамипексола і збільшення його концентрації в плазмі крові.
