Дозировка
Внутрь. Оптимальную дозу препарата Минирин® подбирают индивидуально. Препарат необходимо принимать спустя некоторое время после еды, так как прием пищи может повлиять на абсорбцию препарата и его эффективность. Несахарный диабет центрального генеза: Рекомендуемая начальная доза для детей старше 4 лет и взрослых - 0,1 мг 1-3 раза в день. В последующем дозу изменяют в зависимости от реакции на лечение. Обычно дневная доза находится в пределах 0,2-1,2 мг. Для большинства пациентов оптимальной поддерживающей дозой является 0,1-0,2 мг 1-3 раза в день. Первичный ночной энурез: Рекомендуемая начальная доза - 0,2 мг на ночь. При отсутствии эффекта доза может быть увеличена до 0,4 мг. Необходим контроль за соблюдением ограничения приема жидкости в вечернее время. Рекомендуемый курс непрерывного лечения составляет 3 месяца. Решение о продолжении лечения должно быть принято на основании клинических данных, которые будут наблюдаться после отмены препарата в течение 1 недели. Ночная полиурия у взрослых: Рекомендуемая начальная доза - 0,1 мг на ночь. При отсутствии эффекта в течение 1 недели дозу увеличивают до 0,2 мг и в последующем до 0,4 мг при увеличении дозы с частотой не более 1 раз в неделю. Следует помнить об опасности задержки жидкости в организме. Если после 4 недель лечения и корректировки дозы адекватного клинического эффекта не наблюдается продолжать прием препарата не рекомендуется.
Передозировка
Превышение рекомендуемых дозировок повышает риск и может привести к задержке жидкости, гипоосмолярности плазмы, гипонатриемии, развитию судорожного синдрома и других неврологических и психических симптомов. Лечение: отмена препарата, ограничение приема жидкости, в тяжелых случаях - медленная внутривенная инфузия гипертонического раствора натрия хлорида одновременно с фуросемидом. При гипонатриемии рекомендуется следующее: - при бессимптомной гипонатриемии отменяют препарат Минирин® и ограничивают прием жидкости; - при наличии симптомов гипонатриемии рекомендовано проведение инфузии 0,9% или гипертонического раствора натрия хлорида; - в тяжелых случаях задержки жидкости в организме (судороги и/или потеря сознания) к терапии следует добавить мочегонные препараты (фуросемид).
Лекарственная форма
Таблетки белого цвета, круглые, выпуклые, с риской на одной стороне и надписью "0,2" на другой.
Состав
На 1 таблетку:
активное вещество: 0,178 мг десмопрессина (0,2 мг соответственно в пересчете на десмопрессина ацетат);
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 123,7 мг, крахмал картофельный 73,4 мг, повидон 1,90 мг, магния стеарат 0,51 мг.
Фармакологическое действие
Аналог вазопрессина.
Препарат Минирин® содержит десмопрессин - структурный аналог естественного гормона аргинин-вазопрессина полученный в результате изменений в строении молекулы вазопрессина. Эти структурные изменения приводят, в сочетании со значительно усиленной антидиуретической способностью, к менее выраженному действию на гладкую мускулатуру сосудов и внутренних органов по сравнению с вазопрессином, что обусловливает отсутствие нежелательных спастических побочных эффектов. В отличие от вазопрессина действует более длительно и не вызывает повышения артериального давления (АД). Препарат увеличивает проницаемость эпителия дистальных извитых канальцев нефрона для воды и повышает ее реабсорбцию. Применение препарата Минирин® при центральном несахарном диабете приводит к уменьшению объема выделяемой мочи и одновременному повышению осмолярности мочи и снижению осмолярности плазмы крови. Это приводит к снижению частоты мочеиспускания и уменьшению ночной полиурии.
Максимальный антидиуретический эффект при приеме внутрь наступает через 4-7 часов. Антидиуретическое действие при приеме внутрь в дозе 0,1-0,2 мг - до 8 часов, в дозе 0,4 мг - до 12 часов.
Фармакокинетика
Всасывание: при пероральном применении биодоступность десмопрессина из таблеток Минирина® составляет 0,08-0,16%. Одновременный прием пищи может снижать степень абсорбции из желудочно-кишечного тракта на 40%.
Распределение: объем распределения составляет 0,2-0,3 л/кг. Максимальная концентрация в плазме достигается в течение 2 часов. Десмопрессин не проникает через гематоэнцефалический барьер.
Метаболизм: десмопрессин метаболизируется в почках.
Выведение: выводится почками. Период полувыведения при приеме внутрь варьирует между 2 и 3 часами.
Побочные действия
Часто (менее1% и < 10%): головная боль, головокружение, тошнота, рвота, сухость во рту, периферические отеки, увеличение массы тела.
Редко (менее0,01% и < 0,1%): покраснение глаз, “приливы”, транзиторная тахиаритмия, судороги.
Внимание! Прием препарата Минирин® без одновременного ограничения приема жидкости может приводить к задержке жидкости в организме, сопровождающейся гипонатриемией, повышением массы тела, отеками и в тяжелых случаях - судорогами.
При одновременном применении с имипрамином или оксибутинином возможны гипогликемические судороги.
Если любые из указанных в инструкции побочных эффектов усугубляются, или Вы заметили любые другие побочные эффекты, не указанные в инструкции, сообщите об этом врачу.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Наиболее часто гипонатриемия возникает у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет).
Необходим контроль при лечении детей, подростков, пациентов с риском повышения внутричерепного давления.
Во избежание развития побочных эффектов следует в обязательном порядке ограничить до минимума прием жидкости за 1 час до применения и в течение 8 часов после применения препарата у пациентов с первичным ночным энурезом.
Препарат Минирин® не следует применять, когда имеются другие дополнительные причины для задержки жидкости и электролитных расстройств.
Высокий риск развития побочных эффектов имеют пациенты пожилого возраста с исходно низкой концентрацией натрия в плазме крови и полиурией от 2,8 до 3 л.
Профилактика развития гипонатриемии состоит в увеличении частоты определения натрия в плазме крови, особенно при одновременном применении с препаратами, вызывающими синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона (трициклические антидепрессанты, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, наркотические анальгетики, ламотриджин, хлорпромазин и карбамазепин) и НПВП.
При возникновении острого недержания мочи, дизурии и/или никтурии, инфекций мочевыводящих путей, подозрении на опухоль мочевого пузыря или предстательной железы, наличии полидипсии и декомпенсированного сахарного диабета диагностику и лечение указанных состояний и заболеваний следует проводить до начала лечения препаратом Минирин®.
При развитии на фоне лечения системных инфекций, лихорадки, гастроэнтерита применение препарата следует прекратить.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и мех.:
В настоящее время данные о возможном влиянии препарата Минирин® на способность управлять автотранспортными средствами и работу с механизмами отсутствуют. Тем не менее применение препарата может привести к развитию таких побочных эффектов, как головокружение, головная боль, которые могут отрицательно влиять на способность управлять автотранспортными средствами и выполнять потенциально опасные виды деятельности, требующие повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. Рекомендуется соблюдать осторожность при вождении автотранспорта или работе с механизмами.
Показания
- Несахарный диабет центрального генеза;
- первичный ночной энурез у детей старше 5 лет;
- ночная полиурия у взрослых (в качестве симптоматической терапии).
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к компонентам препарата;
- привычная или психогенная полидипсия;
- сердечная недостаточность и другие состояния, требующие назначения мочегонных препаратов;
- гипонатриемия, в том числе в анамнезе;
- почечная недостаточность средней и тяжелой степени (клиренс креатинина (КК) менее 50 мл/мин);
- синдром неадекватной продукции антидиуретического гормона;
- детский возраст до 4 лет (для лечения несахарного диабета) и 5 лет (для лечения первичного ночного энуреза);
- дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
Если у Вас одно из перечисленных заболеваний, перед приемом препарата обязательно проконсультируйтесь с врачом.
С осторожностью:
Хроническая почечная недостаточность (КК более 50мл/мин), фиброз мочевого пузыря, нарушение водно-электролитного баланса, потенциальный риск повышения внутричерепного давления, беременность, пожилой возраст (старше 65 лет).
Беременность и лактация:
По известным данным при применении десмопрессина у беременных с несахарным диабетом не отмечалось побочного действия на течение беременности, на состояние здоровья беременной, плода и новорожденного. Однако следует соотносить предполагаемую пользу для матери и потенциальный риск для плода.
Как показали исследования, количество десмопрессина, попадающего в организм новорожденного с грудным молоком женщины, принимающей высокие дозы десмопрессина, значительно меньше того, которое способно повлиять на диурез.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении десмопрессин усиливает действие гипертензивных средств.
При одновременном применении буформин, тетрациклин, препараты лития, норэпинефрин ослабляют диуретическое действие десмопрессина.
При одновременном применении десмопрессина с нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП) возможно повышение риска развития побочных эффектов.
При одновременном применении индометацин усиливает, но не увеличивает продолжительность действия десмопрессина.
При одновременном применении трициклические антидепрессанты, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, наркотические анальгетики, НПВП, ламотриджин, хлорпромазин и карбамазепин, способные вызвать, синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона, могут усиливать антидиуретический эффект десмопрессина и приводить к повышению риска задержки жидкости и гипонатриемии.
При применении десмопрессина с лоперамидом возможно троекратное повышение концентрации десмопрессина в плазме, что существенно повышает риск задержки жидкости и возникновение гипонатриемии. Возможно, другие лекарственные препараты, замедляющие перистальтику, могут вызвать аналогичный эффект.
При одновременном применении десмопрессина с диметиконом возможно уменьшение абсорбции десмопрессина.
(874)
Дозування
Всередину. Оптимальну дозу препарату Минирин® підбирають індивідуально. Препарат необхідно приймати через деякий час після їжі, оскільки прийом їжі може вплинути на абсорбцію препарату і його ефективність. Нецукровий діабет центрального генезу: Рекомендована початкова доза для дітей старше 4 років і дорослих - 0,1 мг 1-3 рази в день. У подальшому дозу змінюють залежно від реакції на лікування. Зазвичай денна доза знаходиться в межах 0,2-1,2 мг. Для більшості пацієнтів оптимальною підтримуючою дозою є 0,1-0,2 мг 1-3 рази в день. Первинний нічний енурез: Рекомендована початкова доза - 0,2 мг на ніч. При відсутності ефекту доза може бути збільшена до 0,4 мг. Необхідний контроль за дотриманням обмеження прийому рідини у вечірній час. Рекомендований курс безперервного лікування становить 3 місяці. Рішення про продовження лікування повинно бути прийнято на підставі клінічних даних, які будуть спостерігатися після відміни препарату протягом 1 тижня. Нічна поліурія у дорослих: Рекомендована початкова доза - 0,1 мг на ніч. При відсутності ефекту протягом 1 тижня дозу збільшують до 0,2 мг і в подальшому до 0,4 мг при збільшенні дози з частотою не більше 1 разу в тиждень. Слід пам'ятати про небезпеку затримки рідини в організмі. Якщо після 4 тижнів лікування і коректування дози адекватного клінічного ефекту не спостерігається продовжувати прийом препарату не рекомендується.Передозування
Перевищення рекомендованих дозувань підвищує ризик і може призвести до затримки рідини, гіпоосмолярності плазми, гіпонатріємії, розвитку судомного синдрому та інших неврологічних і психічних симптомів. Лікування: відміна препарату, обмеження прийому рідини, у важких випадках - повільна внутрішньовенна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду одночасно з фуросемідом. При гіпонатріємії рекомендується наступне: - при безсимптомної гіпонатріємії відміняють препарат Минирин® та обмежують прийом рідини; - при наявності симптомів гіпонатріємії рекомендовано проведення інфузії 0,9% або гіпертонічного розчину натрію хлориду; у тяжких випадках затримки рідини в організмі (судоми та/або втрата свідомості), до терапії слід д��бавить сечогінні препарати (фуросемід).
Лікарська форма
Таблетки білого кольору, круглі, опуклі, з рискою на одному боці і написом "0,2" на інший.Склад
На 1 таблетку:
активна речовина: 0,178 мг десмопресину (0,2 мг відповідно в перерахунку на десмопресину ацетат);
допоміжні речовини: лактози моногідрат 123,7 мг, крохмаль картопляний 73,4 мг, повідон 1,90 мг, магнію стеарат 0,51 мг.Фармакологічна дія
Аналог вазопресину.
Препарат Минирин® містить десмопресин - структурний аналог естественного гормону аргінін-вазопресину отриманий в результаті змін в побудові молекули вазопресину. Ці структурні зміни призводять, в поєднанні зі значно посиленою антидиуретической здатністю, до менш вираженого дії на гладку мускулатуру судин і внутрішніх органів у порівнянні з вазопрессином, що обумовлює відсутність небажаних спастичних побічних ефектів. На відміну від вазопресину діє більш тривалий час і не викликає підвищення артеріального тиску (АТ). Препарат збільшує проница��тість епітелію дистальних звивистих канальців нефрону для води і підвищує її реабсорбцію. Застосування препарату Минирин® при центральному нецукровому діабеті призводить до зменшення об'єму сечі, що виділяється, і одночасного підвищення осмолярності сечі та зниження осмолярності плазми крові. Це призводить до зниження частоти сечовипускання та зменшення нічний поліурії.
Максимальний антидіуретичний ефект при прийомі внутрішньо настає через 4-7 годин. Антидіуретична дія при прийомі всередину в дозі 0,1-0,2 мг - до 8 годин, в дозі 0,4 мг - до 12 год��сов.Фармакокінетика
Всмоктування: при пероральному застосуванні біодоступність десмопресину з таблеток Минирина® становить 0,08-0,16%. Одночасний прийом їжі може знижувати ступінь абсорбції з шлунково-кишкового тракту на 40%.
Розподіл: об'єм розподілу становить 0,2-0,3 л/кг Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2 годин. Десмопресин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм: десмопресин метаболізується в нирках.
Виведення: виводиться нирками. Період напіввиведення п��і прийомі всередину варіює між 2 і 3 годинами.Побічні дії
Часто (менше 1% та < 10%): головний біль, запаморочення, нудота, блювання, сухість у роті, периферичні набряки, збільшення маси тіла.
Рідко (менее0,01% та < 0,1%): почервоніння очей, "приливи", транзиторна тахіаритмія, судоми.
Увага! Прийом препарату Минирин® без одночасного обмеження прийому рідини може призводити до затримки рідини в організмі, що супроводжується гіпонатріємією, підвищенням маси тіла, набряками і в тяжких випадках - судомами.
При од��овременном застосуванні з имипрамином або оксибутиніном можливі гіпоглікемічні судоми.
Якщо будь-які із зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Найбільш часто гіпонатріємія виникає у пацієнтів літнього віку (старше 65 років).
Необхідний контроль при лікуванні дітей, підлітків, пацієнтів з ризиком підвищення внутрішньочерепного тиску.
Щоб уникнути ��розвитку побічних ефектів слід в обов'язковому порядку обмежити до мінімуму прийом рідини за 1 годину до застосування та протягом 8 годин після застосування препарату у пацієнтів з первинним нічним енурезом.
Препарат Минирин® не слід застосовувати, коли є інші додаткові причини для затримки рідини і електролітних розладів.
Високий ризик розвитку побічних ефектів мають пацієнти літнього віку з початково низькою концентрацією натрію в плазмі крові і поліурією від 2,8 до 3 л
Профілактика розвитку гіпонатриемии полягає у збільшенні частоти визначення натрію в плазмі крові, особливо при одночасному застосуванні з препаратами, що викликають синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, наркотичні анальгетики, ламотриджин, хлорпромазин і карбамазепін) та НПЗП.
При виникненні гострого нетримання сечі, дизурії та/або ніктурії, інфекцій сечовивідних шляхів, підозрі на пухлину сечового міхура та передміхурової залози, наявності полідипсії і декомпенсованого цукрового діабету діагностику та лікування зазначених станів і захворювань слід проводити до початку лікування препаратом Минирин®.
При розвитку на тлі лікування системних інфекцій, гарячки, гастроентериту застосування препарату слід припинити.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:
В даний час дані про можливий вплив препарату Минирин® на здатність керувати автотранспортними засобами та роботу з механізмами відсутні. Тим не менш застосування пре��арата може призвести до розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення, головний біль, які можуть негативно впливати на здатність керувати автотранспортними засобами і виконувати потенційно небезпечні види діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. Рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами.Свідчення
- Нецукровий діабет центрального генезу;
- первинний нічний енурез у дітей старше 5 років;
- нічна поліурія у взрослых (в якості симптоматичної терапії).Протипоказання
- Підвищена чутливість до компонентів препарату;
- звична або психогенна полідипсія;
- серцева недостатність та інші стани, які потребують призначення сечогінних препаратів;
- гіпонатріємія, в тому числі в анамнезі;
- ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) менше 50 мл/хв);
- синдром неадекватної продукції антидіуретичного гормону;
- дитячий вік до 4 років (для лікування несахарно��про діабету) і 5 років (для лікування первинного нічного енурезу);
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Якщо у Вас одне з перерахованих захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
З обережністю:
Хронічна ниркова недостатність (КК більше 50мл/хв), фіброз сечового міхура, порушення водно-електролітного балансу, потенційний ризик підвищення внутрішньочерепного тиску, вагітність, похилий вік (старше 65 років).
Вагітність і лактація:
За відомими даними при застосуванні десмопресину у вагітних з нецукровим діабетом не відзначалося побічної дії на перебіг вагітності, на стан здоров'я вагітної, плода і новонародженого. Однак слід співвіднести передбачувану користь для матері і потенційний ризик для плоду.
Як показали дослідження, кількість десмопресину, що попадає в організм новонародженого з грудним молоком жінки, що приймає високі дози десмопресину, значно менше того, яке здатне вплинути на діурез.��взаємодія екарственное
При одночасному застосуванні десмопресин посилює дію гіпертензивних засобів.
При одночасному застосуванні буформин, тетрацикліни, препарати літію, норепінефріну послаблюють діуретичну дію десмопресину.
При одночасному застосуванні десмопресину з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) можливе підвищення ризику розвитку побічних ефектів.
При одночасному застосуванні індометацин посилює, але не збільшує тривалість дії десмопресс��на.
При одночасному застосуванні трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, наркотичні анальгетики, НПЗП, ламотриджин, хлорпромазин і карбамазепін, здатні викликати синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, можуть підсилювати антидіуретичний ефект десмопресину і призводити до підвищення ризику затримки рідини і гіпонатріємії.
При застосуванні десмопресину з лоперамидом можливо триразове підвищення концентрації десмопресину в плазмі, що істотно ��овышает ризик затримки рідини та виникнення гіпонатріємії. Можливо, інші лікарські препарати, що уповільнюють перистальтику, можуть викликати аналогічний ефект.
При одночасному застосуванні десмопресину з диметиконом можливе зменшення абсорбції десмопресину.
