Дозировка
Взрослым при криптококковом менингите и криптококковых инфекциях других локализаций в первый день обычно назначают 400 мг, а затем продолжают лечение в дозе 200–400 мг 1 раз/сут. Продолжительность лечения при криптококковых инфекциях зависит от клинической эффективности, подтвержденной микологическим исследованием; при криптококковом менингите его обычно продолжают по крайней мере 6–8 нед. Для профилактики рецидива криптококкового менингита у больных СПИДом, после завершения полного курса первичного лечения, флуконазол назначают в дозе 200 мг/сут в течение длительного периода времени. При кандидемии, диссеминированном кандидозе и других инвазивных кандидозных инфекциях доза обычно составляет 400 мг в первые сутки, а затем — по 200 мг. При недостаточной клинической эффективности доза препарата может быть увеличена до 400 мг/сут. Длительность терапии зависит от клинической эффективности. При орофарингеальном кандидозе препарат обычно назначают по 50–100 мг 1 раз/сут; продолжительность лечения — 7–14 дней. При необходимости, у больных с выраженным снижением иммунитета лечение может быть более длительным. При атрофическом кандидозе полости рта, связанном с ношением зубных протезов, флуконазол обычно назначают по 50 мг 1 раз/сут в течение 14 дней в сочетании с местными антисептическими средствами для обработки протеза. При других локализациях кандидоза (за исключением генитального кандидоза), например при эзофагите, неинвазивном бронхолегочном поражении, кандидурии, кандидозе кожи и слизистых оболочек и т.д., эффективная доза обычно составляет 50–100 мг/сут при длительности лечения 14–30 дней. Для профилактики рецидивов орофарингеального кандидоза у больных со СПИДом после завершения полного курса первичной терапии препарат может быть назначен по 150 мг 1 раз в неделю. При вагинальном кандидозе флуконазол принимают однократно внутрь в дозе 150 мг. Для снижения частоты рецидивов вагинального кандидоза препарат может быть использован в дозе 150 мг 1 раз в мес. Длительность терапии определяют индивидуально; она варьирует от 4 до 12 мес. Некоторым больным может потребоваться более частое применение. При баланите, вызванном Candida, флуконазол назначают однократно в дозе 150 мг внутрь. Для профилактики кандидоза рекомендуемая доза флуконазола составляет 50–400 мг 1 раз/сут в зависимости от степени риска развития грибковой инфекции. При наличии высокого риска генерализованной инфекции, например у больных с ожидаемой выраженной или длительно сохраняющейся нейтропенией, рекомендуемая доза составляет 400 мг 1 раз/сут. Флуконазол назначают за несколько дней до ожидаемого появления нейтропении; после повышения числа нейтрофилов более 1000/мм3 лечение продолжают еще в течение 7 суток.
Передозировка
галлюцинации, параноидальное поведение
Лекарственная форма
Капсулы с белым непрозрачным корпусом с черной маркировкой "MYCO 150" и синей непрозрачной крышечкой; содержимое капсул - порошок от почти белого до белого с желтоватым оттенком цвета
Состав
флуконазол 150 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал прежелатинированный, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, натрия лаурилсульфат.
Состав оболочки капсулы: краситель Patent blue (Е131), титана диоксид (Е171), желатин, чернила черные Attramentum nigrum (шеллак, железа оксид черный, н-бутанол, промышленный метилированный спирт, лецитин соевый, противовспениватель DC 1510).
Фармакологическое действие
противогрибковое
Флуконазол, представитель класса триазольных противогрибковых средств, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.
Препарат эффективен при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана также активность флуконазола на моделях эндемичных микозов, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidiodes immitis и Histoplasma capsulatum.
Фармакокинетика
После приема внутрь флуконазол хорошо всасывается, его биодоступность — 90%. Cmax после приема внутрь натощак в дозе 150 мг составляет 90% от содержания в плазме при в/в введении в дозе 2,5–3,5 мг/л. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию препарата, принятого внутрь. Cmax в плазме достигается через 0,5–1,5 ч после приема
T1/2 флуконазола составляет около 30 ч. Концентрации в плазме находятся в прямо пропорциональной зависимости от дозы. 90% уровень равновесной концентрации достигается к 4–5 дню лечения препаратом (при приеме 1 раз/сут).
Введение ударной дозы (в первый день), в 2 раза превышающей обычную суточную дозу, позволяет достичь уровня, соответствующего 90% равновесной концентрации, ко второму дню. Очевидный объем распределения приближается к общему содержанию воды в организме. Связывание с белками плазмы — 11–12%.
Флуконазол хорошо проникает во все биологические жидкости организма. Концентрации препарата в слюне и мокроте аналогичны его уровням в плазме. У больных грибковым менингитом содержание флуконазола в спинно-мозговой жидкости достигает 80% от уровня его в плазме.
В роговом слое, эпидермисе, дерме и потовой жидкости достигаются высокие концентрации, которые превышают сывороточные.
Флуконазол выводится в основном почками; примерно 80% введенной дозы выводится с мочой в неизмененном виде. Клиренс флуконазола пропорционален клиренсу креатинина. Метаболитов флуконазола в периферической крови не обнаружено.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: изменения вкуса, рвота, тошнота, диарея, метеоризм, боли в животе; редко - нарушение функции печени (желтуха, гепатит, гепатонекроз, гипербилирубинемия, повышение активности АЛТ, АСТ, ЩФ).
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение; редко - судороги.
Со стороны системы кроветворения: редко - лейкопения, тромбоцитопения, нейтропения, агранулоцитоз.
Аллергические реакции: кожная сыпь; редко - злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), анафилактоидные реакции.
Со стороны обмена веществ: гиперхолестеринемия, гипертриглицеридемия, гипокалиемия.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
В редких случаях применение флуконазола сопровождалось токсическими изменениями печени, в т.ч. с летальным исходом, главным образом у больных с серьезными сопутствующими заболеваниями. В случае гепатотоксических эффектов, связанных с флуконазолом, не отмечено явной зависимости их от общей суточной дозы, длительности терапии, пола и возраста больного. Гепатотоксическое действие флуконазола обычно было обратимым; признаки его исчезали после прекращения терапии. При появлении клинических признаков поражения печени, которые могут быть связаны с флуконазолом, препарат следует отменить
Больные СПИДом более склонны к развитию тяжелых кожных реакций при применении многих препаратов. В тех случаях, когда у больных с поверхностной грибковой инфекцией развивается сыпь и она расценивается как определенно связанная с флуконазолом, препарат следует отменить. При появлении сыпи у больных с инвазивными/системными грибковыми инфекциями, их следует тщательно наблюдать и отменить флуконазол при появлении буллезных изменений или многоформной эритемы.
Необходимо соблюдать осторожность при одновременном приеме флуконазола с цизапридом, рифабутином или другими препаратами, метаболизирующимися системой цитохрома Р 450.
Показания
Лечение и профилактика заболеваний, вызванных чувствительными к флуконазолу грибами:
— криптококкоз, включая криптококковый менингит и другие локализации данной инфекции (легкие, кожа) как у пациентов с нормальным иммунным ответом, так и у пациентов с различными формами иммунодепрессивных состояний (в т.ч. больных СПИД, при трансплантации органов); препарат можно применять для профилактики криптококковой инфекции у больных СПИД;
— генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивных кандидозных инфекций (инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных путей, мочевых путей). Лечение можно проводить у больных со злокачественными новообразованиями, у больных ОИТ, получающих курс цитостатической или иммунодепрессивной терапии, а также при наличии других факторов, предрасполагающих к развитию кандидоза;
Противопоказания
повышенная чувствительность к препарату или близким по структуре азольным соединениям;
одновременный прием терфенадина или астемизола и других препаратов, удлиняющих интервал QT;
детский возраст (до 3 лет).
Лекарственное взаимодействие
При применении флуконазола с варфарином увеличивается ПВ (в среднем на 12%). В связи с этим рекомендуется тщательно следить за показателями ПВ у больных, получающих препарат в сочетании с кумариновыми антикоагулянтами.
Флуконазол увеличивает период полувыведения из плазмы пероральных гипогликемических средств-производных сульфонилмочевины (хлорпропамид, глибенкламид, глипизид, толбутамид) у здоровых людей. Совместное применение флуконазола и пероральных гипогликемических средств у больных диабетом допускается, однако врач должен иметь в виду возможность развития гипогликемии.
Одновременное применение флуконазола и фенитоина может привести к возрастанию концентрации фенитоина в плазме до клинически значимой степени. Поэтому при необходимости совместного применения этих препаратов нужно мониторировать концентрации фенитоина с коррекцией его дозы с целью поддержания уровня препарата в пределах терапевтического интервала.
(5128)
Дозування
Дорослим при криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях інших локалізацій у перший день зазвичай призначають 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг 1 раз/добу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічної ефективності, підтвердженої мікологічним дослідженням; при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують щонайменше 6-8 тижнів. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на Снід після завершення повного курсу первинного лікування, флуконазол н��значают в дозі 200 мг/добу протягом тривалого періоду часу. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза звичайно становить 400 мг у першу добу, а далі — по 200 мг. При недостатній клінічній ефективності доза препарату може бути збільшена до 400 мг/добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. При орофарингеальному кандидозі препарат звичайно призначають по 50-100 мг 1 раз/добу; тривалість лікування — 7-14 днів. При необхідності у хворих з вираженим зниженням імунітета лікування може бути більш тривалим. При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов'язаному з носінням зубних протезів, флуконазол призначають по 50 мг 1 раз/добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших локалізаціях кандидозу (за винятком генітального кандидозу), наприклад езофагіті, неинвазивном бронхолегеневому ураженні, кандидурии, кандидозі шкіри і слизових оболонок і т. д., ефективна доза звичайно становить 50-100 мг/добу при тривалості лікування 14-30 днів. Для про��илактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на Снід після завершення повного курсу первинної терапії препарат може бути призначений по 150 мг 1 раз на тиждень. При вагінальному кандидозі флуконазол приймають одноразово внутрішньо в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат може бути використаний у дозі 150 мг 1 раз на міс. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 міс. Деяким хворим може знадобитися більш часте застосування. При баланите, спричиненому Candida, флуконазол на��начают одноразово в дозі 150 мг всередину. Для профілактики кандидозу рекомендована доза флуконазолу становить 50-400 мг 1 раз/добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з очікуваною вираженою або довгостроково зберігається нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг 1 раз/добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної появи нейтропенії; після збільшення числа нейтрофілів понад 1000/мм3 лікування продовжують ще протягом 7 діб.Пере��озировка
галюцинації, параноїдальне поведінка
Лікарська форма
Капсули з білим непрозорим корпусом з чорним маркуванням "MYCO 150" і синьою непрозорою кришечкою; вміст капсул - порошок від майже білого до білого з жовтуватим відтінком кольоруСклад
флуконазол 150 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль прежелатинированный, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.
Склад оболонки капсули: барвник Patent blue (Е131), титану діоксид (Е171), желатин, чорнила чорні Attramentum nigrum (шелак, заліза оксид чорний, н-бутанол, промисловий метилированный спирт, лецитин соєвий, противовспениватель DC 1510).Фармакологічна дія
протигрибковий
Флуконазол-представник класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
Препарат ефективний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, вызваннті Blastomices dermatitidis, Coccidiodes immitis, і Histoplasma capsulatum.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується, його біодоступність — 90%. Cmax після прийому всередину натщесерце в дозі 150 мг становить 90% від вмісту у плазмі при в/в введенні в дозі 2,5–3,5 мг/л. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату, прийнятого внутрішньо. Cmax в плазмі досягається через 0,5–1,5 год після прийому
T1/2 флуконазолу становить близько 30 год Концентрації в плазмі знаходяться в прямо пропорційній залежності від дози. 90% рівень рівноважної концентрації досягали��ється на 4-5 день лікування препаратом (при прийомі 1 раз/добу).
Введення ударної дози (у перший день), в 2 рази перевищує звичайну добову дозу, дозволяє досягти рівня, відповідного 90% рівноважної концентрації, до другого дня. Очевидний об'єм розподілу наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми — 11-12%.
Флуконазол добре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрації препарату в слині і мокроті аналогічні його рівням у плазмі. У хворих грибковим менінгітом кроліе флуконазолу у спино-мозковій рідині досягає 80% від рівня його в плазмі.
У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові.
Флуконазол виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виводиться з сечею в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболітів флуконазолу в периферичній крові не виявлено.Побічні дії
З боку травної системи: зміна смаку, блювота, нудота, діарея, метеорвим, біль у животі; рідко - порушення функції печінки (жовтяниця, гепатит, гепатонекроз, гіпербілірубінемія, підвищення активності АЛТ, АСТ, ЛФ).
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення; рідко - судоми.
З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
Алергічні реакції: шкірний висип; рідко - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактоїдні реакції.
З боку обміну віщоств: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т. ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних з флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було обратимым; ознаки її зникали після припинення терапії. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити
Хворі на Снід більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у хворих з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висип і вона розцінюється як виразно пов'язана з флуконазолом, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями, їх слідует ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних змін або багатоформна еритеми.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі флуконазолу з цизапридом, рифабутином або іншими препаратами, що метаболізуються системою цитохрому Р 450.Свідчення
Лікування та профілактика захворювань, викликаних чутливими до флуконазолу грибами:
— криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інші локалізації даної інфекції (легені, шкіра), як у пацієнтів з нормальним імунним відповіддю, так і у пацієнтів з різними формами імунодепресивних станів (у т. ч. хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат можна застосовувати для профілактики криптококової інфекції у хворих на СНІД;
— генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивних кандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних шляхів, сечових шляхів). Лікування можна проводити у хворих зі злоякісними новоутвореннями, хворих ВІТ, які отримують курс цитостатичної або иммунодепрессивн��ї терапії, а також при наявності інших факторів, що привертають до розвитку кандидозу;Протипоказання
підвищена чутливість до препарату або близьких за структурою азольних сполук;
одночасний прийом терфенадину або астемізолу та інших препаратів, що подовжують інтервал QT;
дитячий вік (до 3 років).Лікарська взаємодія
При застосуванні флуконазолу з варфарином збільшується ПВ (в середньому на 12%). У зв'язку з цим рекомендується ретельно стежити за показниками ПВ у хворих, які отримують препарат у поєднанні��ані з кумариновими антикоагулянтами.
Флуконазол збільшує період напіввиведення з плазми пероральних гіпоглікемічних засобів-похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, глипизид, толбутамід) у здорових людей. Сумісне застосування флуконазолу і пероральних гіпоглікемічних засобів у хворих на діабет допускається, проте лікар повинен мати на увазі можливість розвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може призвести до зростання концентрації фенітоїну в плазмі до клінически значущого ступеня. Тому при необхідності спільного застосування цих препаратів слід моніторувати концентрації фенітоїну з корекцією його дози з метою підтримки рівня препарату в межах терапевтичного інтервалу.
