Дозировка
Таблетки принимают внутрь целиком, запивая водой. Рекомендуемая доза препарата для снятия приступа мигрени - 2,5 мг (1 таблетка). Рекомендуется принимать препарат как можно раньше с момента начала головной боли, однако препарат эффективен и при приеме в более поздние сроки после начала приступа. Если симптомы мигрени возникают вновь в течение 24 часов, можно принять повторную дозу препарата Мигрепам". Не следует принимать повторную дозу ранее, чем через 2 часа после приема первой дозы. Если после приема первой дозы не отмечено клинического эффекта, маловероятна польза от повторного приема препарата во время того же приступа. Если у пациента не был достигнут терапевтический эффект после приема дозы 2,5 мг, для снятия последующих приступов мигрени можно применять препарат Мигрепам"' в дозе 5 мг (2 таблетки). Не следует принимать более 2 доз препарата Мигрепам" в сутки. Суммарная доза золмитриптана. принятая в течение суток, не должна превышать 10 мг (4 таблетки). Препарат Мигрепам " не показан для профилактики мигрени. Применение у особых групп пациентов Детский и подростковый возраст Эффективность и безопасность применения золмитриптана у детей до 12 лет не изучалась. Эффективность применения золмитриптана в плацебоконтролируемом клиническом исследовании у пациентов в возрасте от 12 до 17 лет не установлена. Применение препарата Мигрепам" у детей и подростков не рекомендуется. Пожилой возраст Эффективность и безопасность золмитриптана у пациентов старше 65 лет не установлена. Поэтому применение препарата Мигрепам" у пациентов пожилого возраста не рекомендуется. Нарушение функции печени Коррекция дозы при легком и умеренном нарушении функции печени не требуется. Для пациентов с тяжелым нарушением функции печени суммарная доза золмитриптана. принятая в течение суток, не должна превышать 5 мг. Почечная недостаточность Коррекция дозы не требуется, если клиренс креатинина выше 15 мл/мин. Препарат противопоказан при почечной недостаточности тяжелой степени тяжести (клиренс креатинина менее 15 мл/мин).
Передозировка
Симптомы При однократном приеме внутрь золмитриптана в дозе 50 мг здоровыми добровольцами обычно отмечался седативный эффект. Период полувыведения золмитриптана составляет 2,5-3 часа, поэтому при передозировке наблюдение за пациентом должно продолжаться, как минимум, в течение 15 часов или пока имеются симптомы передозировки. Леченые Для золмитриптана нет специфического антидота. В случае выраженной интоксикации рекомендуются мероприятия интенсивной терапии, включая восстановление и поддержание проходимости дыхательных путей, обеспечение адекватной оксигенации и вентиляции легких, а также наблюдение и поддержку функции сердечно-сосудистой системы. Эффект гемодиализа и перитонеального диализа в отношении концентрации золмитриптана в сыворотке не установлен.
Лекарственная форма
Круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой желтого цвета. На
поперечном разрезе ядро белого или почти белого цвета.
Состав
I таблетка содержит:
Действующее вещество: золмитриптан 2,5 мг;
Вспомогательные вещества: лактоза безводная 98,0 мг, целлюлоза микрокристаллическая 15,0 мг, карбоксимегилкрахмал натрия (натрия крахмала гликолят) 3,0 мг. магния стеарат 1,5 мг;
Вспомогательные вещества для оболочки: гипромеллоза (гидроксипропилметилцел люлоза 2,4 мг, макрогол 6000 (полиэтиленгликоль 6000) 0,55 мг, титана диоксид 0,6 мг. тальк 0,39 мг, железа оксид желтый 0.06 мг.
Фармакологическое действие
Фармакодинамика
Золмитриптан является селективным агонистом серотониновых 5НТ|в/т-рецепторов. стимуляция которых приводит к вазоконстрикции. Обладает высоким сродством к рекомбинантным серотониновым 5НТ|В/ю-рецепторам человека и умеренным сродством к серотониновым 5НТ1Д-рецепторам. Золмитриптан не обладает сродством и не проявляет существенной фармакологической активности по отношению к серотониновым 5НТ2, 5НТз, 5НТ4, адренергическим, гистаминовым, мускариновым и дофаминергическим рецепторам.
Введение золмитриптана лабораторным животным приводило к вазоконстрикции в бассейне сонной артерии. Кроме того, результаты исследований на лабораторных животных свидетельствуют о том, что золмитриптан блокирует центральную и периферическую активность тройничного нерва за счет ингибирования высвобождения пептида, связанного с геном кальцитонина, вазоактивного интестинального пептида и субстанции Р.
В клинических исследованиях эффект золмитриптана в отношении головной боли и других симптомов мигрени (таких как тошнота, фотофобия, фонофобия) отмечался через 1 час и нарастал в период от 2 до 4 часов после приема препарата.
Золмитриптан одинаково эффективен в отношении мигрени с аурой, мигрени без ауры и мигрени, ассоциированной с менструацией. Прием золмитриптана во время ауры не предотвращал мигренозной головной боли, поэтому препарат следует принимать после начала болевого приступа.
Фармакокинетика
После приема внутрь золмитриптан быстро и полно абсорбируется (минимум 64%). Абсорбция золмитриптана не зависит от приема пищи. Средняя абсолютная биодоступность составляет приблизительно 40%. Средний объем распределения составляет 7,0 л/кг. Связь с белками плазмы низкая (приблизительно 25%). Активный метаболит золмитриптана (N-дезметилметаболит) также является агонистом серотониновых 5HTIB/ID- рецепторов, в 2-6 раз более сильным, чем золмитриптан. При приеме здоровыми добровольцами разовой дозы в диапазоне от 2,5 до 50 мг золмитриптан и его активный метаболит имеют дозозависимые площадь под кривой «концентрация- время» (AUC) и максимальную концентрацию в плазме крови (Стах). Стах достигается в течение 1,5 часов (75% СП1ах - в течение 1 часа) и поддерживается в течение последующих 4-6 часов. При приеме нескольких доз кумуляции препарата не наблюдалось. В течение 4 часов после приема препарата внутрь во время приступа мигрени концентрация золмитриптана и его метаболитов в плазме крови была ниже, чем в случае приема препарата в межприступный период. Вероятно, это объясняется замедлением абсорбции золмитриптана, связанным с замедлением опорожнения желудка во время приступа мигрени.
Золмитриптан элиминируется преимущественно путем печеночной биотрансформации с последующим выведением метаболитов с мочой. Установлены три основных метаболита: индолуксусная кислота (основной метаболит, выявляемый в плазме крови и моче), N- оксид- и N-дезметил-производные. N-дезметилированный метаболит является активным, а два других метаболита не проявляют фармакологической активности. Концентрация N- дезметилметаболита в плазме примерно в 2 раза меньше концентрации золмитриптана. Следовательно, можно предположить, что этот метаболит вносит свой вклад в
(R)
терапевтическое действие препарата Мигрепам . Более 60% золмитриптана, введенного в виде разовой пероральной дозы, выводится с мочой (преимущественно в виде индолуксусного метаболита) и около 30% выводится через кишечник, преимущественно в неизмененном виде. Средний общий плазменный клиренс золмитриптана равен 3 1.5 мл/мин/кг, одну шестую величины которого составляет почечный клиренс. Почечный клиренс выше, чем величина клубочковой фильтрации, что предполагает наличие канальцевой секреции.
Средний период полувыведения золмитриптана и N-дезметилированного метаболита составляет 4,7 часов и 5,7 часов у здоровых добровольцев, 7,3 часов и 7,5 часов у пациентов с умеренным нарушением функции печени и 12 часов и 7,8 часов у пациентов с выраженным нарушением функции печени, соответственно.
Почечный клиренс золмитриптана и его метаболитов в 7-8 раз ниже у пациентов с умеренной и выраженной почечной недостаточностью по сравнению со здоровыми лицами, хотя AUC золмитриптана и активного метаболита увеличивается незначительно (на 16% и 35%, соответственно) с увеличением периода полувыведения на 1 час (до 3-3.5 часов). Значения этих фармакокинетических параметров не выходили за пределы значений, отмеченных у здоровых добровольцев.
У пациентов с нарушением функции печени отмечалось замедление метаболизма золмитриптана, пропорциональное тяжести нарушения функции печени. У пациентов с выраженным нарушением функции печени по сравнению со здоровыми добровольцами было показано увеличение AUC на 226%, Стах - на 47%. периода полувыведения - до 12 часов. При этом отмечалось снижение концентрации метаболитов золмитриптана. в том числе, активного метаболита.
Фармакокинетические параметры у здоровых лиц пожилого возраста аналогичны таковым у молодых здоровых добровольцев.
Побочные действия
Нежелательные реакции при применении золмитриптана, как правило, возникают в течение 4 часов после приема препарата, носят транзиторный характер и разрешаются спонтанно без лечения. Частота нежелательных реакций не увеличивается при приеме повторных доз.
Частота развития нежелательных реакций представлена согласно классификации ВОЗ: очень часто (>1/10 случаев), часто (>1/100 и <1/10 случаев), нечасто (>1/ЮОО и <1/100 случаев), редко (>1/10000 и <1/1000 случаев) и очень редко (<1/10000 случаев). Со стороны цептралъиой нервной системы: часто - нарушения чувствительности, головокружение, гиперестезия, парестезии, сонливость, ощущение «тепла» или «холода», вертиго.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ощущение сердцебиения; нечасто - тахикардия, незначительное повышение артериального давления, транзиторное повышение артериального давления; очень редко - инфаркт миокарда, стенокардия, коронарный ангиоспазм.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: часто - боль в животе, тошнота, рвота, сухость во рту, диспепсия, дисфагия; очень редко - ишемия или инфаркт (например, ишемия или инфаркт кишки, инфаркт селезенки), симптомами которых могут быть диарея с примесыо крови и боль в животе.
Со стороны костно-мышечиой системы: часто - мышечная слабость, миалгия. Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - полиурия, частое мочеиспускание: очень редко - императивные позывы к мочеиспусканию.
Со стороны иммунной системы: редко - реакции гиперчувствительности, в том числе, крапивница, ангионевротический отек и анафилактические реакции.
Общие расстройства: часто - астения, инертность, чувство стеснения дыхания, боль или чувство стеснения в глотке, области шеи. грудной клетке или конечностях, повышенное потоотделение.
Некоторые из перечисленных симптомов могут быть симптомами мигрени.
Если любые из указанных в инструкции нежелательных реакций усугубляются, или Вы заметили другие нежелательные реакции не указанные в инструкции, сообщите об этом
врачу.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Мигрепам" может применяться только в случаях четко диагностированной мигрени. До назначения золмитриптана, как и других средств для купирования мигрени, необходимо исключить другие возможные серьезные неврологические заболевания у пациентов с ранее не диагностированной мигренью, а также у пациентов с установленным диагнозом мигрени при наличии атипичных симптомов. Золмитриптан не показан для лечения гемиплегической. базилярной и офтальмоплегической мигрени. У пациентов, принимающих агонисты серотониновых 5НТ|ц/т-рецепторов, отмечались нарушения мозгового кровообращения, в том числе, инсульты. Пациенты с мигренью могут быть подвержены риску развития определенных нарушений мозгового кровообращения. Не следует применять золмитриптан у пациентов с синдромом Вольфа-Паркинсона-Уайта или аритмиями, ассоциированными с другими дополнительными путями проведения импульса.
Очень редко при применении данного класса препаратов (агонисты серотониновых 5НТ|в/т-рецепторов) отмечатись коронарный ангиоспазм, стенокардия и инфаркт м и о карда.
Перед назначением золмитриптана пациентам с факторами риска развития ишемической болезни сердца (ИБС) (например, курение, артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный диабет, отягощенный семейный анамнез в отношении ИБС) рекомендуется провести обследование сердечно-сосудистой системы, необходимо контролировать артериальное давление и электрокардиограмму. Особое внимание следует уделять женщинам в постменопаузальном периоде и мужчинам старше 40 лет при наличии указанных факторов риска. Тем не менее, не у всех пациентов при обследовании удается выявить сердечно-сосудистые заболевания, и в очень редких случаях серьезные сердечно¬сосудистые осложнения могут развиться у пациентов, не имевших указаний на сердечно¬сосудистые заболевания в анамнезе.
Как и в случае применения других агонистов серотониновых ЗИТпущ-рецепторов, при применении золмитриптана сообщалось об ощущениях тяжести, давления или стеснения в области сердца. При возникновении болей в области грудной клетки или симптомов ишемической болезни сердца следует прекратить прием золмитриптана до проведения соответствующего медицинского обследования.
Как и в случае других агонистов серотониновых 5НТ1в/т-рецепторов, транзиторное повышение артериального давления отмечалось у пациентов независимо от наличия артериальной гипертензии в анамнезе (очень редко такое повышение артериального давления было клинически выраженным). Не следует превышать рекомендованные дозы золмитриптана.
Побочные эффекты могут быть более частыми при одновременном приеме триптанов и растительных препаратов, содержащих зверобой продырявленный (Hypericum perforatum). Отмечалось развитие серотонинового синдрома при одновременном применении триптанов и СИОЗС или СИОЗСиН. Серотониновый синдром может включать следующие признаки и симптомы: изменения психического состояния, вегетативные и нервно- мышечные симптомы. Рекомендуется тщательное наблюдение за пациентами при одновременном назначении препарата Мигрепам" и СИОЗС или СИОЗСиН, особенно в период начала терапии, увеличения дозы или добавления к терапии другого препарата, влияющего на обмен серотонина (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»).
Чрезмерное применение противомигренозных препаратов может приводить к увеличению частоты возникновения головной боли, что потенциально требует отмены лечения. Если у пациента отмечаются частые или ежедневные головные боли, несмотря на регулярный прием препаратов для лечения этого состояния, следует помнить о возможности развития головной боли при избыточном употреблении лекарственных препаратов для терапии головной боли.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами
Не наблюдалось значительного ухудшения в выполнении психомоторных тестов при приеме золмитриптана в дозе до 20 мг. Пациентам, деятельность которых требует высокой скорости психомоторных реакций (например, управление транспортным средством или механизмами), рекомендуется соблюдать осторожность из-за возможного развития сонливости и других симптомов мигрени.
Показания
Купирование приступов мигрени с аурой и без ауры
Противопоказания
Повышенная чувствительность к золмитриптану и другим компонентам, входящим в состав препарата. Возраст до 1 8 лет.
Пожилой возраст - старше 65 лет (эффективность и безопасность применения не изучена).
Период беременности (безопасность применения не изучена).
Гемиплегическая, базилярная и офтальмоплегическая мигрень.
Неконтролируемая артериальная гипертензия.
Ишемическая болезнь сердца.
Коронарный вазоспазм/стенокардия Принцметала.
Заболевания периферических артерий.
Нарушение мозгового кровообращения (в том числе, инсульт или гранзиторная ишемическая атака) в анамнезе.
Синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта или аритмии, ассоциированные с другими дополнительными путями проведения импульса.
Почечная недостаточность тяжелой степени тяжести (клиренс креатинина менее 15 мл/мин).
Одновременное применение с другими агонистами серотониновых 5НТ|в/ю-рецепторов (например, суматриптаном, наратриптаном), эрготамином или его производными (в том числе, метизергидом), а также в течение 24 часов после их отмены.
Одновременное применение с ингибиторами МАО-А и в течение 14 дней после их отмены.
Непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (в состав препарата входит лактоза).
С осторожностью
Тяжелое нарушение функции печени.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Беременность
Безопасность применения золмитриптана во время беременности не изучалась. Результаты исследований на животных не выявили прямых тератогенных эффектов. Однако некоторые данные исследований эмбриотоксичности свидетельствуют о возможном снижении жизнеспособности эмбрионов. Применение препарата противопоказано в период беременности. Период грудного вскармливания
Золмитриптан проникает в молоко лактирующих животных. Неизвестно, проникает ли золмитринган в грудное молоко женщин в период грудного вскармливания. Поэтому необходимо с осторожностью подходить к вопросу назначения препарата женщинам в период грудного вскармливания. Прекращение грудного вскармливания на 24 часа позволяет минимизировать воздействие золмитриптана на грудного ребенка.
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействие с другими лекарственными средствами, требующее коррекции дозы Для пациентов, принимающих циметидин или селективные ингибиторы изофермента CYP1A2 (например, флувоксамин, ципрофлоксацин и другие хинолоны) суммарная доза золмитриптана, принятая в течение суток, не должна превышать 5 мг.
В исследованиях по изучению взаимодействия золмитриптана с кофеином, эрготамином. дигидроэрготамином, парацетамолом, метоклопрамидом, пизотифеном, флуоксетином, рифампицином и пропранололом клинически значимых изменений фармакокинетических параметров золмитриптана и его активного метаболита выявлено не было. Результаты исследований с участием здоровых добровольцев свидетельствуют об отсутствии фармакокинетического и клинически значимого взаимодействия золмитриптана и эрготамина. Однако из-за теоретического риска коронарного ангиоспазма одновременное применение этих препаратов противопоказано. Рекомендуется применять золмитриптан не ранее чем через 24 часа после приема препаратов эрготамина или его производных.
После применения моклобемида (ингибитор МАО-А) отмечалось небольшое увеличение (на 26%) AUC золмитриптана и трехкратное увеличение AUC его активного метаболита. После приема циметидина. ингибитора цитохрома Р450, отмечалось увеличение периода полувыведения золмитриптана на 44% и увеличение AUC на 48%. Период полувыведения и AUC активного N-дезметилированного метаболита увеличивались вдвое. Поэтому для пациентов, принимающих циметидин. суммарная доза золмитриптана, принятая в течение суток, не должна превышать 5 мг. Основываясь на общем профиле взаимодействия золмитриптана, нельзя исключить возможность его взаимодействия с ингибиторами изофермента CYP1A2 цитохрома Р450. Поэтому для пациентов, принимающих селективные ингибиторы изофермента CYP1A2 (например. флувоксамин.
ципрофлоксацин и другие хииолоиы), суммарная доза золмитриитапа. принятая в течение суток, не должна превышать 5 мг.
Фармакокинетическое взаимодействие золмитриптана с селегилином (ингибитор МАО-В) и флуоксетином (селективный ингибитор обратного захвата серотонина (СИОЗС) не было подтверждено. Однако при одновременном применении триптанов и С'ИОЗС или СИОЗСиН (селективных ингибиторов обратного захвата серотонина и норадреналина) были описаны случаи развития серотонинового синдрома (см. раздел «Особые указания»). Как и другие агонисты серотониновых 51 П'пз/ш-рецепторов. золмитриптан может замедлять абсорбцию других лекарственных средств.
Побочные эффекты могут быть более частыми при одновременном приеме триптанов и растительных препаратов, содержащих зверобой продырявленный (Hypericum perforatum).
(3467)
Дозування
Таблетки приймають внутрішньо цілими, запиваючи водою. Рекомендована доза препарату для зняття нападу мігрені - 2,5 мг (1 таблетка). Рекомендується приймати препарат якомога раніше з моменту початку головного болю, однак препарат ефективний і при прийомі в більш пізні терміни після початку нападу. Якщо симптоми мігрені виникають знову протягом 24 годин, можна прийняти повторну дозу препарату Мигрепам". Не слід приймати повторну дозу раніше, ніж через 2 години після прийому першої дози. Якщо після прийому першої дози не відзначений�� клінічного ефекту, малоймовірна користь від повторного прийому препарату під час того нападу. Якщо у пацієнта не був досягнутий терапевтичний ефект після прийому дози 2,5 мг, для зняття наступних нападів мігрені можна застосовувати препарат Мигрепам"' в дозі 5 мг (2 таблетки). Не слід приймати більше 2 доз препарату Мигрепам" в добу. Сумарна доза золмитриптана. прийнята протягом доби, не повинна перевищувати 10 мг (4 таблетки). Препарат Мигрепам " не показаний для профілактики мігрені. Застосування у особливих груп пацієнтів дитячі матраци:��ї та підлітковий вік Ефективність і безпека застосування золмитриптана у дітей до 12 років не вивчалась. Ефективність застосування золмитриптана в плацебоконтролируемом клінічному дослідженні у пацієнтів у віці від 12 до 17 років не встановлена. Застосування препарату Мигрепам" у дітей та підлітків не рекомендується. Літній вік Ефективність і безпека золмитриптана у пацієнтів старше 65 років не встановлена. Тому застосування препарату Мигрепам" у пацієнтів літнього віку не рекомендується. Порушення функції печіні Корекція дози при легкому та помірному порушенні функції печінки не потрібна. Для пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки сумарна доза золмитриптана. прийнята протягом доби, не повинна перевищувати 5 мг. Ниркова недостатність Корекція дози не потрібна, якщо кліренс креатиніну понад 15 мл/хв. Препарат протипоказаний при нирковій недостатності тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв).Передозування
Симптоми При одноразовому прийомі всередину золмитриптана в дозі 50 мг здоровими добровольцями зазвичай познач��вся седативний ефект. Період напіввиведення золмитриптана становить 2,5-3 години, тому при передозуванні спостереження за пацієнтом повинно тривати, як мінімум, протягом 15 годин або поки є симптоми передозування. Леченые Для золмитриптана немає специфічного антидоту. У разі вираженої інтоксикації рекомендуються заходи інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легенів, а також спостереження і підтримку функції серцево-сосу��вуглецевої системи. Ефект гемодіалізу та перитонеального діалізу щодо концентрації золмитриптана в сироватці не встановлено.
Лікарська форма
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На
поперечному розрізі ядро білого або майже білого кольору.Склад
I таблетка містить:
Діюча речовина: золмітриптан 2,5 мг;
Допоміжні речовини: лактоза безводна 98,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 15,0 мг, карбоксимегилкрахмал натрію (натрію крохмалю гліколят) 3,0 мг. магн��я стеарат 1,5 мг;
Допоміжні речовини для оболонки: гіпромелоза (гидроксипропилметилцел люлоза 2,4 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) 0,55 мг, титану діоксид 0,6 мг. тальк 0,39 мг, заліза оксид жовтий 0.06 мг.Фармакологічна дія
Фармакодинаміка
Золмітриптан є селективним агоністом серотонінових 5НТ|/т-рецепторів. стимуляція яких призводить до вазоконстрикції. Володіє високою спорідненістю до рекомбінантних серотонінових 5НТ|В/ма-рецепторів людини та помірну спорідненість до серотонінових 5НТ1Д-рецепторів. Золмитриптан не має спорідненості і не виявляє істотної фармакологічної активності по відношенню до серотонінових 5НТ2, 5НТз, 5НТ4, адренергічних, гістамінових, мускаринових і дофамінергічною рецепторів.
Введення золмитриптана лабораторних тварин призводило до вазоконстрикції у басейні сонної артерії. Крім того, результати досліджень на лабораторних тваринах свідчать про те, що золмітриптан блокує центральну і периферичну активність трійчастого нерва за рахунок інгібування вивільнення пептиду, зв'язок��нного з геном кальцитоніну, вазоактивних кишкових интестинального пептиду та субстанції Р.
У клінічних дослідженнях ефект золмитриптана щодо головного болю та інших симптомів мігрені (таких як нудота, фотофобія, фонофобия) відзначався через 1 годину і наростав у період від 2 до 4 годин після прийому препарату.
Золмітриптан однаково ефективний відносно мігрені з аурою, мігрені без аури і мігрені, асоційованої з менструацією. Прийом золмитриптана під час аури не запобігав мигренозной болю, тому препарат слід��ует приймати після початку больового нападу.Фармакокінетика
Після прийому всередину золмітриптан швидко і повно абсорбується (мінімум 64%). Абсорбція золмитриптана не залежить від прийому їжі. Середня абсолютна біодоступність становить приблизно 40%. Середній об'єм розподілу становить 7,0 л/кг. Зв'язок з білками плазми низьке (приблизно 25%). Активний метаболіт золмитриптана (N-дезметилметаболит) також є агоністом серотонінових 5HTIB/ID - рецепторів, в 2-6 раз більш сильним, чим золмітриптан. При прийомі здоровими добровольцям�� разової дози в діапазоні від 2,5 до 50 мг золмітриптан і його активний метаболіт мають дозозалежні площа під кривою «концентрація - час» (AUC) і максимальну концентрацію в плазмі крові (Стах). Стах досягається протягом 1,5 годин (75% СП1ах - протягом 1 години) і підтримується протягом наступних 4-6 годин. При прийомі декількох доз кумуляції препарату не спостерігалося. Протягом 4 годин після прийому препарату внутрішньо під час нападу мігрені концентрація золмитриптана і його метаболітів у плазмі крові була нижчою, ніж у разі прийому препарату в між��риступный період. Ймовірно, це пояснюється уповільненням абсорбції золмитриптана, пов'язаних з уповільненням випорожнення шлунка під час нападу мігрені.
Золмітриптан елімінується переважно шляхом печінкової біотрансформації з подальшим виведенням метаболітів з сечею. Встановлено три основних метаболіти: индолуксусная кислота (основний метаболіт, виявлений у плазмі крові і сечі), N - оксид - і N-дезметил-похідне. N-дезметилированный метаболіт є активним, а два інших метаболіти не мають фармакологічної а��ності. Концентрація N - дезметилметаболита в плазмі приблизно в 2 рази менше концентрації золмитриптана. Отже, можна припустити, що цей метаболіт вносить свій внесок у
(R)
терапевтична дія препарату Мигрепам . Більше 60% золмитриптана, введеного у вигляді разової пероральної дози виводиться з сечею (переважно у вигляді индолуксусного метаболіту) і близько 30% виводиться через кишечник, переважно у незміненому вигляді. Середній загальний плазмовий кліренс золмитриптана дорівнює 3 1.5 мл/хв/кг, одну шосту величини якого становить нирковий кліренс. Нирковий кліренс вище, ніж величина клубочкової фільтрації, що передбачає наявність канальцевої секреції.
Середній період напіввиведення золмитриптана і N-дезметилированного метаболіту становить 4,7 годин і 5,7 години у здорових добровольців, 7,3 годин і 7,5 годин у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки і 12 годин і 7,8 годин у пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки, відповідно.
Нирковий кліренс золмитриптана і його метаболітів у 7-8 разів нижче у пацієнтів з помірною і вир��женной нирковою недостатністю порівняно зі здоровими особами, хоча AUC золмитриптана і активного метаболіту збільшується незначно (на 16% і 35%, відповідно) зі збільшенням періоду напіввиведення на 1 годину (до 3-3.5 годин). Значення фармакокінетичних параметрів не виходили за межі значень, зазначених у здорових добровольців.
У пацієнтів з порушенням функції печінки відзначалося уповільнення метаболізму золмитриптана, пропорційне тяжкості порушення функції печінки. У пацієнтів з вираженим порушенням функції печеноі в порівнянні зі здоровими добровольцями було показано збільшення AUC на 226%, Стах - на 47%. період напіввиведення - 12 годин. При цьому відзначалося зниження концентрації метаболітів золмитриптана. в тому числі, активного метаболіту.
Фармакокінетичні параметри у здорових осіб похилого віку аналогічні таким у молодих здорових добровольців.Побічні дії
Небажані реакції при застосуванні золмитриптана, як правило, виникають протягом 4 годин після прийому препарату, носять транзиторний характер і розв'язуються спонтанн�� без лікування. Частота небажаних реакцій не збільшується при прийомі повторних доз.
Частота розвитку небажаних реакцій представлена згідно класифікації ВООЗ: дуже часто (>1/10 випадків), часто (>1/100 і <1/10 випадків), нечасто (>1/ЮОО і <1/100 випадків), рідко (>1/10000 і <1/1000 випадків) та дуже рідко (<1/10000 випадків). З боку цептралъиой нервової системи: часто - порушення чутливості, запаморочення, гіперестезія, парестезія, сонливість, відчуття тепла або холоду», вертиго.
З боку серцево-судинної системи: ча��то - відчуття серцебиття; нечасто - тахікардія, незначне підвищення артеріального тиску, транзиторне підвищення артеріального тиску; дуже рідко - інфаркт міокарда, стенокардія, коронарний ангіоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - біль у животі, нудота, блювання, сухість у роті, диспепсія, дисфагія; дуже рідко - ішемія або інфаркт (наприклад, ішемія або інфаркт кишки, інфаркт селезінки), симптомами яких можуть бути діарея з примесыо крові і біль у животі.
З боку кістково-мышечиой системи: часто - мышечная слабкість, міалгія. З боку сечовидільної системи: нечасто - поліурія, часте сечовипускання: дуже рідко - імперативні позиви до сечовипускання.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості, в тому числі, кропив'янка, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції.
Загальні розлади: часто - астенія, інертність, відчуття утруднення дихання, біль або відчуття стискання у горлі, шиї. грудній клітці або кінцівках, підвищене потовиділення.
Деякі з перерахованих симпт��мов можуть бути симптомами мігрені.
Якщо будь-які із зазначених в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили інші небажані реакції не зазначені в інструкції, повідомте про це
лікаря.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Мигрепам" може застосовуватися лише у випадках чітко діагностованої мігрені. До призначення золмитриптана, як і інших засобів для купірування мігрені, необхідно виключити інші можливі серйозні неврологічні захворювання у пацієнтів з раніше не ��иагностированной мігренню, а також у пацієнтів з встановленим діагнозом мігрені при наявності атипових симптомів. Золмітриптан не показаний для лікування геміплегіческой. базилярній і офтальмоплегической мігрені. У пацієнтів, які приймають агоністи серотонінових 5НТ|ц/т-рецепторів, відзначалися порушення мозкового кровообігу, в тому числі, інсульти. Пацієнти з мігренню можуть бути схильні до ризику розвитку певних порушень мозкового кровообігу. Не слід застосовувати золмітриптан у пацієнтів з синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта ілі аритміями, асоційованими з іншими додатковими шляхами проведення імпульсу.
Дуже рідко при застосуванні даного класу препаратів (агоністи серотонінових 5НТ|/т-рецепторів) отмечатись коронарний ангіоспазм, стенокардія та інфаркт м і карда.
Перед призначенням золмитриптана пацієнтам з факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) (наприклад, куріння, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, обтяжений сімейний анамнез щодо ІХС) рекомендується провести обстеження серцево-зсудистой системи, необхідно контролювати артеріальний тиск та електрокардіограму. Особливу увагу слід приділяти жінкам у постменопаузальному періоді та чоловікам, старше 40 років при наявності зазначених факторів ризику. Тим не менш, не у всіх пацієнтів при обстеженні вдається виявити серцево-судинні захворювання, і в дуже рідкісних випадках серйозні серцево-судинні ускладнення можуть розвинутися у пацієнтів, які не мали вказівок на серцево-судинні захворювання в анамнезі.
Як і у випадку застосування інших агоністів сіротониновых ЗИТпущ-рецепторів, при застосуванні золмитриптана повідомлялося про відчуття важкості, тиску або стискання у ділянці серця. При виникненні болю в області грудної клітки або симптомів ішемічної хвороби серця слід припинити прийом золмитриптана до проведення відповідного медичного обстеження.
Як і у випадку інших агоністів серотонінових 5НТ1в/т-рецепторів, транзиторне підвищення артеріального тиску відзначалося у пацієнтів незалежно від наявності артеріальної гіпертензії в анамнезі (дуже рідко так��е підвищення артеріального тиску було клінічно вираженим). Не слід перевищувати рекомендовані дози золмитриптана.
Побічні ефекти можуть бути більш частими при одночасному прийомі триптанов та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum). Зазначалося розвиток серотонінового синдрому при одночасному застосуванні триптанов та СІЗЗС або СИОЗСиН. Серотоніновий синдром може включати наступні ознаки та симптоми: зміни психічного стану, вегетативні та нервово - м'язові симптоми. Реком��ндуется ретельне спостереження за пацієнтами при одночасному призначенні препарату Мигрепам" та СІЗЗС або СИОЗСиН, особливо в період початку терапії, збільшення дози або додавання до терапії іншого препарату, що впливає на обмін серотоніну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Надмірне застосування противомигренозных препаратів може призводити до збільшення частоти виникнення головного болю, що потенційно вимагає відміни лікування. Якщо у пацієнта спостерігаються часті або щоденні головні болі, незважаючи на регулярний прийом препаратів для лікування цього стану слід пам'ятати про можливість розвитку головного болю при надмірному вживанні лікарських препаратів для терапії головного болю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами
Не спостерігалося значного погіршення у виконанні психомоторних тестів при прийомі золмитриптана у дозі до 20 мг. Пацієнтам, діяльність яких вимагає високої швидкості психомоторних реакцій (наприклад, керування транспортним средст��ом або механізмами), рекомендується дотримуватися обережності з-за можливого розвитку сонливості та інших симптомів мігрені.Свідчення
Купірування нападів мігрені з аурою і без ауриПротипоказання
Підвищена чутливість до золмитриптану та інших компонентів, що входять до складу препарату. Вік до 1 8 років.
Літній вік - старше 65 років (ефективність і безпека застосування не вивчена).
Період вагітності (безпека застосування не вивчена).
Гемиплегическая, базилярна і офтальмоплегическая мигрень.
Неконтрольована артеріальна гіпертензія.
Ішемічна хвороба серця.
Коронарний вазоспазм/стенокардія Принцметала.
Захворювання периферичних артерій.
Порушення мозкового кровообігу (у тому числі, інсульт або гранзиторная ішемічна атака) в анамнезі.
Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта чи аритмії, пов'язані з іншими додатковими шляхами проведення імпульсу.
Ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв).
Одночасно�� застосування з іншими агоністами серотонінових 5НТ|в/ма-рецепторів (наприклад, суматриптаном, наратриптаном), ерготаміном або його похідними (в тому числі, метизергидом), а також протягом 24 годин після їх відміни.
Одночасне застосування з інгібіторами МАО-А та протягом 14 днів після їх відміни.
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (до складу препарату входить лактоза).
З обережністю
Тяжке порушення функції печінки.
Застосування при вагітності і в період грудного у��кармливания
Вагітність
Безпека застосування золмитриптана під час вагітності не вивчалася. Результати досліджень на тваринах не виявили прямих тератогенних ефектів. Однак деякі дані досліджень ембріотоксичності свідчать про можливе зниження життєздатності ембріонів. Застосування препарату протипоказано у період вагітності. Період грудного вигодовування
Золмітриптан проникає в молоко лактуючих тварин. Невідомо, чи проникає золмитринган в грудне молоко жінок у пери��д грудного вигодовування. Тому необхідно з обережністю підходити до питання призначення препарату жінкам в період грудного вигодовування. Припинення грудного вигодовування на 24 години дозволяє мінімізувати вплив золмитриптана на немовляти.Лікарська взаємодія
Взаємодія з іншими лікарськими засобами, що вимагає корекції дози Для пацієнтів, які приймають циметидин або селективні інгібітори ізоферменту CYP1A2 (наприклад, флувоксамін, ципрофлоксацин та інші хінолони) сумарна доза золмитриптана, прийнята протягом доби, не повинна перевищувати 5 мг.
У дослідженнях з вивчення взаємодії золмитриптана з кофеїном, ерготаміном. дигидроэрготамином, парацетамолом, метоклопрамідом, пізотифеном, флуоксетином, рифампіцином і пропранололом клінічно значущих змін фармакокінетичних параметрів золмитриптана та його активного метаболіту виявлено не було. Результати досліджень за участю здорових добровольців свідчать про відсутність фармакокінетичної та клінічно значущої взаємодії золмитрипта��а і ерготаміну. Однак через теоретичного ризику коронарного ангіоспазму одночасне застосування цих препаратів протипоказано. Золмітриптан рекомендується застосовувати не раніше ніж через 24 години після прийому препаратів ерготаміну або його похідних.
Після застосування моклобемида (інгібітор МАО-А) спостерігалося невелике збільшення (на 26%) AUC золмитриптана та триразове збільшення AUC активного метаболіту. Після прийому циметидину. інгібітору цитохрому Р450, відзначалося збільшення періоду напіввиведення золмитриптана на 44% і зр��ня AUC-на 48%. Період напіввиведення й AUC активного, N-дезметилированного метаболіту збільшувалися вдвічі. Тому для пацієнтів, які приймають циметидин. сумарна доза золмитриптана, прийнята протягом доби, не повинна перевищувати 5 мг. Ґрунтуючись на загальному профілі взаємодії золмитриптана, не можна виключити можливість його взаємодії з інгібіторами ізоферменту CYP1A2 цитохрому Р450. Тому для пацієнтів, які приймають селективні інгібітори ізоферменту CYP1A2 (наприклад. флувоксамін.
ципрофлоксацин та інші хииолоиы), сумарна доза золмитриитапа. прийнята протягом доби, не повинна перевищувати 5 мг.
Фармакокінетична взаємодія золмитриптана з селегіліном (інгібітор МАО-В) та флуоксетином (селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) не було підтверджено. Однак при одночасному застосуванні триптанов і З'являється ИОЗС або СИОЗСиН (селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну) були описані випадки розвитку серотонінового синдрому (див. розділ «Особливі вказівки»). Як і інші агоністи серотонінових 51 П'ятому пз/ш-рецепторів. золмітриптан може уповільнювати абсорбцію інших лікарських засобів.
Побічні ефекти можуть бути більш частими при одночасному прийомі триптанов та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).
