Дозировка
Внутрь, по 2 таблетки каждые 6 ч (не более 8 таблетки/). При бессоннице, обусловленной болью, - по 2 таблетки перед сном. Длительность приема без консультации с врачом - не более 10 дней.
Передозировка
Симптомы, обусловленные дифенгидрамином: угнетение ЦНС, развитие возбуждения (особенно у детей) или депрессии, расширение зрачков, сухость слизистой оболочки полости рта, парез органов ЖКТ. Симптомы, обусловленные парацетамолом: бледность кожных покровов, снижение аппетита, тошнота, рвота; гепатонекроз (выраженность некроза вследствие интоксикации прямо зависит от степени передозировки). Повышение активности печеночных трансаминаз, увеличение протромбинового времени (через 12-48 ч после приема); развернутая клиническая картина поражения печени проявляется через 1-6 дней. Редко печеночная недостаточность развивается молниеносно и может осложняться почечной недостаточностью (тубулярный некроз). Лечение: промывание желудка, при необходимости - прием препаратов, повышающих АД, кислород, в/в введение плазмозамещающих жидкостей, и донаторов SH-групп и предшественников синтеза глутатиона - метионина - через 8-9 ч после передозировки и N-ацетилцистеина - через 12 ч. Нельзя использовать эпинефрин и аналептики.
Лекарственная форма
Капсуловидные покрытые пленочной оболочкой таблетки голубого цвета, с тиснением на одной стороне «СРС752». В изломе таблетки белого цвета.
Состав
парацетамол 500мг; дифенилгидрамин г/х 25мг; Вспомогательные в-ва: кроскармеллоза натрия, магния стеарат, повидон, крахмал прежелатинизированный, кремния диоксид, карбоксиметилкрахмал натрия, стеариновая к-та
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат.
Парацетамол обладает анальгетическим и жаропонижающим действием.
Дифенгидрамин - блокатор H1-гистаминовых рецепторов I поколения, устраняет эффекты гистамина, опосредуемые через этот тип рецепторов. Действие на ЦНС обусловлено блокадой H3-гистаминовых рецепторов мозга и угнетением центральных холинергических структур. Обладает выраженной антигистаминной активностью, уменьшает или предупреждает вызываемые гистамином спазмы гладкой мускулатуры, повышение проницаемости капилляров, отек тканей, зуд и гиперемию.
Побочные действия
Аллергические реакции (кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек), тошнота, эпигастральная боль; анемия, тромбоцитопения, агранулоцитоз. Сонливость, сухость слизистой оболочки полости рта, онемение слизистой оболочки полости рта, головокружение, тремор, тошнота, головная боль, астения, снижение скорости психомоторной реакции, фотосенсибилизация, парез аккомодации, нарушения координации движений.
У детей возможно парадоксальное развитие бессонницы, раздражительности и эйфории.
При длительном применении в больших дозах - гепатотоксическое действие, гемолитическая анемия, апластическая анемия, метгемоглобинемия, панцитопения; нефротоксичность (почечная колика, глюкозурия, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз).
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Применение при беременности и кормлении грудью возможно только под контролем врача.
При одновременном приеме седативных лекарственных средств необходима консультация врача.
Во время лечения дифенгидрамином следует избегать УФ-излучения.
Необходимо проинформировать врача о применении этого препарата: противорвотное действие может затруднять диагностику аппендицита и распознавание симптомов передозировки других лекарственных средств.
Не следует одновременно применять с другими препаратами, содержащими парацетамол, а также другие ненаркотические анальгетики, НПВС (метамизол, ацетилсалициловую кислоту, ибупрофен и т.п.), барбитураты, противоэпилептические средства, рифампицин, хлорамфеникол.
В период лечения необходимо воздерживаться от употребления этанола (возможно развитие гепатотоксического действия).
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо воздерживаться от управления транспортными средствами и занятий другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Болевой синдром легкой и умеренной выраженности:
— головная и зубная боль;
— боли при синуситах и кашле;
— миалгия;
— артралгия;
— дисальгоменорея;
— боли, сопровождающиеся бессонницей.
Противопоказания
— гиперчувствительность;
— детский возраст (до 12 лет).
C осторожностью: печеночная и/или почечная недостаточность, врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора), алкоголизм; закрытоугольная глаукома, задержка мочи (гиперплазия предстательной железы), стенозирующая язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, стеноз шейки мочевого пузыря, бронхиальная астма, ХОБЛ, эпилепсия. Беременность, период лактации.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие этанола и лекарственных средств, угнетающих ЦНС.
Ингибиторы МАО усиливают антихолинергическую активность дифенгидрамина.
Снижает эффективность апоморфина, назначаемого в качестве рвотного средства для лечения отравлений.
Антагонистическое взаимодействие отмечается при совместном назначении с психостимуляторами.
Усиливает антихолинергические эффекты лекарственных средств с м-холиноблокирующей активностью.
Усиливает действие ингибиторов МАО.
Снижает эффективность урикозурических лекарственных средств.
Под воздействием парацетамола время выведения хлорамфеникола увеличивается в 5 раз.
При длительном приеме парацетамол может усилить действие непрямых антикоагулянтов.
Одновременный прием парацетамола и этанола повышает риск развития гепатотоксических эффектов и острого панкреатита.
Барбитураты, фенитоин, этанол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты и другие стимуляторы микросомального окисления увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, обусловливая возможность развития тяжелых интоксикаций при небольших передозировках.
Ингибиторы микросомального окисления (циметидин) снижают риск гепатотоксического действия.
Метоклопрамид и домперидон увеличивают, а колестирамин снижает всасывание.
Миелотоксичные лекарственные средства усиливают проявления гематотоксичности препарата.
(3465)
Дозування
Всередину, по 2 таблетки кожні 6 год (не більше 8 таблетки/). При безсонні, обумовленої болем, - по 2 таблетки перед сном. Тривалість застосування без консультації з лікарем - не більше 10 днів.Передозування
Симптоми, зумовлені дифенгидрамином: пригнічення ЦНС, розвиток збудження (особливо в дітей) або депресії, розширення зіниць, сухість слизової оболонки порожнини рота, парез органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Симптоми, обумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювота; гепатонекроз (виразність некрозу вс��едствие інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування). Підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу (через 12-48 год після прийому); розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: промивання шлунка, при необхідності - прийом препаратів, що підвищують артеріальний тиск, кисень, в/в введення плазмозамінних рідин, і донаторів SH-груп і предшественни��ів синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 год після передозування і N-ацетилцистеїну - через 12 год. не Можна використовувати епінефрин і аналептики.
Лікарська форма
Капсуловидные вкриті плівковою оболонкою таблетки блакитного кольору, з тисненням на одному боці «СРС752». У зламі таблетки білого кольору.Склад
парацетамол 500мг; дифенилгидрамин г/х 25мг; Допоміжні в-ва: кроскармелоза натрію, магнію стеарат, повідон, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид, карбоксиметилкрахмал натрію, стеаринова до-таФармакологическо�� дія
Комбінований препарат.
Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію.
Дифенгідрамін - блокатор H1-гістамінових рецепторів I покоління, усуває ефекти гістаміну, опосредуемые через цей тип рецепторів. Дія на ЦНС обумовлена блокадою H3-гістамінових рецепторів мозку і пригніченням центральних холінергічних структур. Має виражену антигістамінну активність, зменшує або попереджає викликані гістаміном спазми гладкої мускулатури, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію.Побічні дії
Алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), нудота, епігастральний біль; анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Сонливість, сухість слизової оболонки порожнини рота, оніміння слизової оболонки порожнини рота, запаморочення, тремор, нудота, головний біль, астенія, зниження швидкості психомоторної реакції, фотосенсибілізація, парез акомодації, порушення координації рухів.
У дітей можливе парадоксальне розвиток безсоння, дратівливості і ейфорії.
При тривалому застосуванні у більших дозах - гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (ниркова коліка, глюкозурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Застосування при вагітності та годуванні груддю можливе тільки під контролем лікаря.
При одночасному прийомі седативних лікарських засобів необхідна консультація лікаря.
Під час лікування диферен��нгидрамином слід уникати УФ-випромінювання.
Необхідно поінформувати лікаря про застосування цього препарату: протиблювотна дія може ускладнювати діагностику апендициту та розпізнавання симптомів передозування інших лікарських засобів.
Не слід одночасно застосовувати з іншими препаратами, що містять парацетамол, а також інші ненаркотичні анальгетики, НПЗЗ (метамізол, ацетилсаліцилову кислоту, ібупрофен тощо), барбітурати, протиепілептичні засоби, рифампіцин, хлорамфенікол.
У період л��чення необхідно утримуватись від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії).
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Больовий синдром легкої та помірної вираженості:
— головний та зубний біль;
— болі при синуситах і кашлі;
— міалгія;
— артралгія;
— дисальгоменорея;
— болю, що супроводжуються безсонням.Протипоказання
— гіперчутливість;
— дитячий вік (до 12 років).
C обережністю: печінкова і/або ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), алкоголізм; закритокутова глаукома, затримка сечі (гіперплазія передміхурової залози), стенозуючих виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, стеноз шийки сечового міхура, бронхіальна астма, ХОЗЛ, епілепсія. Вагітність, період лактації.Лікарська взаємодія
Підсилює дію етанолу і лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.
Інгібітори МАО підсилюють антихолинергическую активність дифенгідраміну.
Знижує ефективність апоморфіну, призначуваного як блювотного засобу для лікування отруєнь.
Антагоністична взаємодія відзначається при спільному призначенні з психостимуляторами.
Підсилює антихолінергічні ефекти лікарських засобів з м-холиноблокирующей активністю.
Посилює дію інгібіторів МАО.
Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується в 5 разів.
При тривалому прийомі парацетамол може посилити дію непрямих антикоагулянтів.
Одночасний прийом парацетамолу і етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів і гострого панкреатиту.
Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні ант��депресанти та інші стимулятори мікросомального окиснення збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях.
Інгібітори мікросомального окислення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії.
Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестирамін знижує всмоктування.
Миелотоксичные лікарські засоби підсилюють прояви гематотоксичності препарату.
