Дозировка
Длительность применения – не более 3 дней (в качестве жаропонижающего) и не более 5 дней (в качестве анальгезирующего).
Передозировка
Симптомы: бледность кожных покровов, снижение аппетита, тошнота, рвота, иногда с кровью; гепатонекроз (выраженность некроза вследствие интоксикации прямо зависит от степени передозировки), гастралгия, ажитация, тревожность, возбуждение, двигательное беспокойство, спутанность сознания, делирий, обезвоживание, тахикардия, аритмия, гипертермия, учащенное мочеиспускание, головная боль, повышенная тактильная или болевая чувствительность, тремор или мышечные подергивания; звон в ушах, эпилептические припадки (при острой передозировке - тонико-клонические), повышение активности "печеночных" трансаминаз, увеличение протромбинового времени; развернутая клиническая картина повреждения печени проявляется через 1-6 дней. Лечение: введение донаторов SH-групп и предшественников синтеза глутатиона - метионина через 8-9часов после передозировки и N-ацетилцистеина - через 12 ч. Для предотвращения позднего гепатотоксического действия проводят промывание желудка.
Лекарственная форма
Таблетки овальной, двояковыпуклой формы покрытые оболочкой белого или почти белого цвета с риской на одной стороне. На поперечном разрезе видны два слоя. Цвет ядра без оболочки белого или почти белого цвета.
Состав
активные вещества: парацетамол – 0,500 г, кофеин – 0,065 г.
вспомогательные вещества: крахмал картофельный, целлюлоза микрокристаллическая, кроскармеллоза натрия, гипролоза (оксипропил-целлюлоза), кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, коповидон, тальк, титана диоксид, силиконовая эмульсия (50 % раствор)
Фармакологическое действие
Мигрениум - комбинированный препарат, действие которого определяется компонентами, входящими в его состав.
Кофеин оказывает психостимулирующее (стимулирует психомоторные центры головного мозга), аналептическое действие, усиливает эффект анальгетиков, устраняет сонливость и чувство усталости, повышает физическую и умственную работоспособность. Влияет на сердечно-сосудистую систему: увеличивает частоту и силу сердечных сокращений (ЧСС), повышает артериальное давление (АД) при гипотензии (не изменяет нормальное). Расширяет бронхи, желчные пути, кровеносные сосуды скелетных мышц, сердца, почек, суживает сосуды органов брюшной полости. Понижает агрегацию тромбоцитов. Стимулирует секрецию желез желудка, повышает основной обмен, обладает умеренным диуретическим эффектом.
Парацетамол - жаропонижающее и анальгезирующее действие (за счет ингибирования циклооксигеназы (ЦОГ) и угнетения синтеза простагландинов (Pg) влияет на центр терморегуляции в гипоталамусе и проведение болевых импульсов в центральной нервной системе (ЦНС). Препарат бло¬кирует циклооксигеназу I и II преимущественно в ЦНС, воздействуя на центры боли и терморегуляции. В воспаленных тканях клеточные пероксидазы нейтрализуют влияние парацетамола на циклооксигеназу, что объясняет практически полное отсутствие у не¬го противовоспалительного эффекта. Препарат не оказывает отрицательного воздейст¬вия на водно-солевой обмен (задержка натрия и воды) и слизистую желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) вследствие от¬сутствия влияния на синтез простагландинов в периферических тканях. Возможность образования метгемоглобина - маловероятна.
Фармакокинетика
Кофеин и его водорастворимые соли хорошо всасываются в кишечнике (в т.ч. толстом). Период полувыведения препарата (Т1/2) составляет около 5 ч, у некоторых лиц - до 10 ч. Основная часть деметилируется и окисляется. Около 10 % выделяется почками в неизмененном виде.
Парацетамол быстро и практически полностью всасывается из ЖКТ. Концентрация в плазме достигает пика через 30-60 мин. Т1/2 плазмы-1-4 ч. Метаболизируется в печени. Выделяется с мочой, главным образом, в виде эфиров с глюкуроновой и серной кислотами; менее 5% выводится в неизменном виде
Побочные действия
Аллергические реакции (кожная сыпь, ангионевротический отек, крапивница), диспепсические расстройства (в т.ч. тошнота, эпигастральная боль). В редких случаях - гемолитическая анемия, тромбоцитопения, метгемоглобинемия. При длительном применении в больших дозах - гепатотоксичность, панцитопения, нефротоксичность (почечная колика, пиурия, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз)
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Чрезмерное употребление кофеинсодержащих продуктов (кофе, чай) на фоне лечения может вызвать симптомы передозировки.
При длительном (более 1 нед.) лечении необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени.
Без консультации врача принимают не более 3 дней при лечении лихорадочного синдрома и не более 5 дней - при болевом синдроме.
Может изменить результаты анализов допинг-контроля спортсменов. Затрудняет установление диагноза при остром "остром животе". У больных, страдающих атопической бронхиальной астмой, поллинозами, имеется повышенный риск развития аллергических реакций. Во время лечения следует отказаться от употребления этанола (повышение риска развития гепатотоксичности)
Показания
Болевой синдром (слабой и умеренной выраженности): головная боль, мигрень, оссалгия, миалгия, невралгия, артралгия, альгодисменорея, зубная боль; лихорадочный синдром, "простудные" заболевания, ОРВИ (в том числе грипп)
Противопоказания
Гиперчувствительность, тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность, эпилепсия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, старческий возраст, детский возраст (до 12 лет)
С осторожностью
беременность, период лактации, врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора)
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие ингибиторов моноаминооксидазы (МАО). Снижает эффективность урикозурических лекарственных средств.
Кофеин ускоряет всасывание эрготамина.
Под воздействием парацетамола время выведения хлорамфеникола увеличивается в 5 раз. При длительном приеме парацетамол может усилить действие антикоагулянтов (производных дикумарина). Одновременный прием парацетамола и этанола повышает риск развития гепатотоксических эффектов и острого панкреатита. Барбитураты, фенитоин, этанол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты и др. стимуляторы микросомального окисления, увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, обусловливая возможность развития тяжелых интоксикаций при небольших передозировках. Ингибиторы микросомального окисления (циметидин) снижают риск гепатотоксического действия. Метоклопрамид и домперидон увеличивают, а колестирамин снижает всасывание.
(3464)
Дозування
Тривалість застосування – не більше 3 днів як жарознижуючий) і не більше 5 днів (як анальгезирующего).Передозування
Симптоми: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювота, іноді з кров'ю; гепатонекроз (виразність некрозу внаслідок інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування), гастралгія, ажитація, тривожність, збудження, рухове занепокоєння, сплутаність свідомості, делірій, зневоднення, тахікардія, аритмія, гіпертермія, прискорене сечовипускання, головний біль, підвищення��ва тактильна або больова чутливість, тремор або м'язові посмикування; дзвін у вухах, епілептичні напади (при гострому передозуванні - тоніко-клонічні), підвищення активності "печінкових" трансаміназ, збільшення протромбінового часу; розгорнута клінічна картина ушкодження печінки проявляється через 1-6 днів. Лікування: введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9годин після передозування і N-ацетилцистеїну - через 12 год. Для запобігання пізнього гепатотоксичної дії проводять промивання шлунка.
Лікарська форма
Таблетки овальної, двоопуклої форми, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору з рискою на одній стороні. На поперечному розрізі видні два шари. Колір ядра без оболонки білого або майже білого кольору.Склад
активні речовини: парацетамол – 0,500 г, кофеїн – 0,065 р.
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, гипролоза (оксипропил-целюлоза), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, коповідон, тальк, титан�� діоксид, силіконова емульсія (50 % розчин)Фармакологічна дія
Мигрениум - комбінований препарат, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу.
Кофеїн надає психостимулюючу (стимулює психомоторні центри головного мозку), аналептичну дію, посилює ефект аналгетиків, усуває сонливість і відчуття втоми, підвищує фізичну і розумову працездатність. Впливає на серцево-судинну систему: збільшує частоту і силу серцевих скорочень (ЧСС), підвищує артериально тиск (АТ) при гіпотензії (не змінює нормальне). Розширює бронхи, жовчні шляхи, кровоносні судини скелетних м'язів, серця, нирок, звужує судини органів черевної порожнини. Знижує агрегацію тромбоцитів. Стимулює секрецію залоз шлунка, підвищує основний обмін, має помірну діуретичну дію.
Парацетамол - жарознижувальну і аналгетичну дію (за рахунок пригнічення циклооксигенази (ЦОГ) і пригнічення синтезу простагландинів (Pg) впливає на центр терморегуляції в гіпоталамусі і проведення больових импул��сов в центральній нервовій системі (ЦНС). Препарат блокує циклооксигеназу I і II переважно в ЦНС, впливаючи на центри болю і терморегуляції. У збуджених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту. Препарат не чинить негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію і води) і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) внаслідок відсутності впливу на синтез простагландинів у пери��ерических тканинах. Можливість утворення метгемоглобіну - малоймовірна.Фармакокінетика
Кофеїн і його водорозчинні солі добре всмоктуються у кишечнику (у т. ч. у товстому). Період напіввиведення препарату (Т1/2) становить близько 5 год, у деяких осіб - до 10 ч. Основна частина деметилюється і окислюється. Близько 10 % виділяється нирками у незміненому вигляді.
Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Концентрація в плазмі досягає піку через 30-60 хв. Т1/2 плазми-1-4 ч. Метаболізується в печінці. Виділяється з сечею, головним прочином, у вигляді ефірів з глюкуроновою і сірчаною кислотами; менше 5% виводиться в незмінному виглядіПобічні дії
Алергічні реакції (шкірний висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка), диспептичні розлади (у т. ч. нудота, епігастральний біль). У поодиноких випадках - гемолітична анемія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія. При тривалому застосуванні у великих дозах - гепатотоксичність, панцитопенія, нефротоксичність (ниркова коліка, піурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз)Особливості продажу
Відпускається без реце��таОсобливі умови
Надмірне вживання кофєїнсодержащих продуктів (кава, чай) на фоні лікування може спричинити симптоми передозування.
При тривалому (більше 1 тижня.) лікуванні необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.
Без консультації лікаря приймають не більше 3 днів при лікуванні гарячкового синдрому і не більше 5 днів - при больовому синдромі.
Може змінити результати аналізів допінг-контролю спортсменів. Утруднює встановлення діагнозу при гострому "гострому животі". У бозагальноосвітніх, які страждають атопічною бронхіальною астмою, полінозами, є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій. Під час лікування слід відмовитися від вживання етанолу (підвищення ризику розвитку гепатотоксичності)Свідчення
Больовий синдром (слабкої та помірної вираженості): головний біль, мігрень, оссалгия, міалгія, невралгія, артралгія, альгодисменорея, зубний біль; пропасний синдром, "простудні" захворювання, ГРВІ (в тому числі грип)Протипоказання
Гіперчутливість, тяжка печінкова та/або ниркова ��едостаточность, епілепсія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, старечий вік, дитячий вік (до 12 років)
З обережністю
вагітність, період лактації, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора)Лікарська взаємодія
Посилює дію інгібіторів моноамінооксидази (МАО). Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.
Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується в 5 раз. При тривалому прийомі парацетамол може підсилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів і гострого панкреатиту. Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та ін стимулятори мікросомального окислення, збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окисле��ія (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестирамін знижує всмоктування.
