Дозировка
Препарат принимают внутрь. Режим дозирования устанавливают индивидуально в зависимости от показаний. Взрослым и детям старше 12 лет препарат назначают, как правило, в начальной дозе - по 200 мг 3-4 Для достижения быстрого терапевтического эффекта доза может быть увеличена до 400 мг 3 По достижении лечебного эффекта суточную дозу уменьшают до 600-800 мг. Препарат не следует принимать более 7 дней или в более высоких дозах. При необходимости применения более длительно или в более высоких дозах требуется консультация врача. У пациентов с нарушением функции почек, печени или сердца дозу препарата следует уменьшить.
Передозировка
боли в животе, тошнота, рвота, заторможенность, сонливость, депрессия, головная боль, шум в ушах, метаболический ацидоз, кома, острая почечная недостаточность, снижение АД, брадикардия, тахикардия, фибрилляция предсердий, остановка дыхания.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого или почти белого цвета, овальные, с двусторонней риской для деления и тиснением "Е" и "Е" по обеим сторонам от риски на одной из сторон.
Состав
ибупрофен \0009400 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, натрия карбоксиметилкрахмал тип А, кремния диоксид высокодисперсный, магния стеарат.
Состав оболочки: гипромеллоза, титана диоксид (Е171), повидон К30, макрогол 4000.
Фармакологическое действие
Нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП). Ибупрофен является производным пропионовой кислоты и оказывает анальгезирующее, жаропонижающее и противовоспалительное действия за счет неизбирательной блокады ЦОГ-1 и ЦОГ-2, а также ингибирующего влияния на синтез простагландинов.
Анальгезирующее действие наиболее выражено при болях воспалительного характера. Анальгезирующая активность препарата не относится к наркотическому типу.
Как и другие НПВП, ибупрофен обладает антиагрегантной активностью.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь препарат хорошо абсорбируется из ЖКТ. Cmax ибупрофена в плазме составляет приблизительно 30 мкг/мл и достигается примерно через 2 ч после приема препарата в дозе 400 мг.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет около 99%. Он медленно распределяется в синовиальной жидкости и выводится из нее более медленно, чем из плазмы.
Метаболизм
Ибупрофен подвергается метаболизму в печени главным образом путем гидроксилирования и карбоксилирования изобутиловой группы. Метаболиты фармакологически неактивны.
Выведение
Характеризуется двухфазной кинетикой выведения. T1/2 из плазмы составляет 2-3 ч. До 90% дозы может быть обнаружено в моче в виде метаболитов и их конъюгатов. Менее 1% экскретируется в неизмененном виде с мочой и в меньшей степени - с желчью.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: НПВС-гастропатия - боли в животе, тошнота, рвота, изжога, ухудшение аппетита, диарея, метеоризм, запор; редко - изъязвления слизистой ЖКТ, которые в ряде случаев осложняются перфорацией и кровотечениями; возможны раздражение или сухость слизистой ротовой полости, боль во рту, изъязвление слизистой оболочки десен, афтозный стоматит, панкреатит, гепатит.
Со стороны дыхателъной системы: одышка, бронхоспазм.
Со стороны органов чувств: снижение слуха, звон или шум в ушах, токсическое поражение зрительного нерва, нечеткость зрения или двоение, скотома сухость и раздражение глаз, отек конъюнктивы и век (аллергического генеза).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, тревожность, нервозность и раздражительность, психомоторное возбуждение, сонливость, депрессия, спутанность сознания, галлюцинации, редко - асептический менингит (чаще у пациентов с аутоиммунными заболеваниями).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, тахикардия, повышение АД.
Со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность, аллергический нефрит, нефротический синдром (отеки), полиурия, цистит.
Аллергические реакции: кожная сыпь (обычно эритематозная или уртикарная), кожный зуд, отек Квинке, анафилактоидные реакции, анафилактический шок, бронхоспазм или диспноэ, лихорадка, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса- Джонсона), токсический эпидермальный
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При возникновении признаков кровотечения из ЖКТ ибупрофен следует отменить.
Ибупрофен может маскировать объективные и субъективные симптомы, поэтому препарат следует назначать с осторожностью пациентам с инфекционными заболеваниями.
Возникновение бронхоспазма возможно у пациентов, страдающих бронхиальной астмой или аллергическими реакциями в анамнезе или в настоящем.
Побочные эффекты могут быть уменьшены при применении препарата в минимальной эффективной дозе. При длительном применении анальгетиков возможен риск развития анальгетической нефропатии.
Пациенты, которые отмечают нарушения зрения при терапии ибупрофеном, должны прекратить лечение и пройти офтальмологическое обследование.
Ибупрофен может повышать активность печеночных ферментов.
Во время лечения необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек.
При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, анализ крови с определением гемоглобина, гематокрита, анализ кала на скрытую кровь.
Для предупреждения развития НПВС-гастропатии ибупрофен рекомендуется комбинировать с препаратами простагландина Е (мизопростол).
При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 ч до исследования.
В период лечения не рекомендуется прием этанола.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Пациенты должны воздерживаться от всех видов деятельности, требующих повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— головная боль;
— мигрень;
— зубная боль;
— невралгия;
— боли в мышцах и суставах;
— менструальные боли, лихорадочное состояние при простудных заболеваниях и гриппе.
Противопоказания
— эрозивно-язвенные заболевания органов: ЖКТ (в т. ч. язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, болезнь Крона, НЯК);
— "аспириновая триада";
— гемофилия и другие нарушения свертываемости крови (в т.ч. гипокоагуляция), геморрагические диатезы;
— кровотечения различной этиологии;
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
— заболевания зрительного нерва;
— беременность;
— период лактации;
— детский возраст до 12 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к ацетилсалициловой кислоте или другим НПВС в анамнезе.
С осторожностью следует применять препарат в следующих случаях: пожилой возраст; сердечная недостаточность; артериальная гипертензия; цирроз печени с портальной гипертензией; печеночная и/или почечная недостаточность, нефротический синдром, гипербилирубинемия; язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе), гастрит, энтерит, колит;
Лекарственное взаимодействие
Возможно уменьшение эффективности фуросемида и тиазидных диуретиков из-за задержки натрия, связанной с ингибированием синтеза простагландинов в почках.
Ибупрофен может усиливать действие пероральных антикоагулянтов (одновременное применение не рекомендуется).
При одновременном назначении с ацетилсалициловой кислотой ибупрофен снижает ее антиагрегантное действие (возможно повышение частоты развития острой коронарной недостаточности у больных, получающих в качестве антиагрегантного средства малые дозы ацетилсалициловой кислоты).
Ибупрофен может снижать эффективность антигипертензивных средств.
В литературе были описаны единичные случаи увеличения плазменных концентраций дигоксина, фенитоина и лития при одновременном приеме ибупрофена.
Ибупрофен, как и другие НПВС, следует применять с осторожностью в комбинации с ацетилсалициловой кислотой или другими НПВС и ГКС, т.к. это увеличивает риск развития неблагоприятного воздействия препарата на ЖКТ
(4951)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо. Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від показань. Дорослим і дітям старше 12 років препарат призначають, як правило, у початковій дозі - по 200 мг 3-4 Для досягнення швидкого терапевтичного ефекту доза може бути збільшена до 400 мг 3 По досягненні лікувального ефекту добову дозу зменшують до 600-800 мг. Препарат не слід приймати більше 7 днів або в більш високих дозах. При необхідності застосування більш довгостроково або в більш високих дозах потрібна консультація лікаря. У пацієнт��з порушенням функції нирок, печінки або серця дозу препарату слід зменшити.Передозування
болі в животі, нудота, блювання, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, метаболічний ацидоз, кома, гостра ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, фібриляція передсердь, зупинка дихання.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, овальні, з двостороннім рискою для поділу і тисненням "Е" і "Е" по обидва боки від риски на одній з сторон.Склад
ібупрофен \0009400 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію карбоксиметилкрахмал тип А, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид (Е171), повідон К30, макрогол 4000.Фармакологічна дія
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП). Ібупрофен-похідне пропіонової кислоти і чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дії за рахунок невибірковою блокади ЦОГ-1 і ЦОГ-2, а також інгібує влиян��я на синтез простагландинів.
Аналгезуючу дію найбільш виражено при болях запального характеру. Анальгезирующая активність препарату не відноситься до наркотичного типу.
Як і інші НПЗП, ібупрофен має антиагрегантной активністю.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо препарат добре абсорбується з ШКТ. Cmax ібупрофену в плазмі становить приблизно 30 мкг/мл і досягається приблизно через 2 год після прийому препарату в дозі 400 мг.
Розподіл
Зв'язування з білками ��лазмы становить близько 99%. Він повільно розподіляється в синовіальній рідині й виводиться з неї більш повільно, ніж з плазми.
Метаболізм
Ібупрофен зазнає метаболізму в печінці головним чином шляхом гідроксилювання й карбоксилювання изобутиловой групи. Метаболіти фармакологічно неактивні.
Виведення
Характеризується двофазною кінетикою виведення. T1/2 з плазми складає 2-3 ч. До 90% дози може бути виявлено в сечі у вигляді метаболітів і їх кон'югатів. Менше 1% екскретується в незміненому вигляді �� сечею і меншою мірою - з жовчю.Побічні дії
З боку травної системи: НПВС-гастропатия - болі в животі, нудота, блювання, печія, погіршення апетиту, діарея, метеоризм, запор; рідко - виразки слизової оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту, які в ряді випадків ускладнюються перфорацією і кровотечами; можливі подразнення або сухість слизової оболонки ротової порожнини, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит, гепатит.
З боку дыхателъной системи: задишка, бронхоспазм.
З боку органів чуття: з��ижение слуху, дзенькіт або шум у вухах, токсичне ураження зорового нерва, нечіткість зору або двоїння, скотома сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алергічного генезу).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, знервованість і дратівливість, психомоторне порушення, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, рідко - асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями).
З боку серцево-судинної сісистеми: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску.
З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, алергічний нефрит, нефротичний синдром (набряки), поліурія, цистит.
Алергічні реакції: шкірний висип (зазвичай еритематозний або уртикарний), шкірний свербіж, набряк, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, бронхоспазм або диспное, лихоманка, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса - Джонсона), токсичний епідермальнийОсобливості продажу
Відпускається без рецеп��аОсобливі умови
При виникненні ознак кровотечі з ШКТ ібупрофен слід відмінити.
Ібупрофен може маскувати об'єктивні й суб'єктивні симптоми, тому препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з інфекційними захворюваннями.
Виникнення бронхоспазму можливе у пацієнтів, що страждають бронхіальною астмою або алергічними реакціями в анамнезі або в сьогоденні.
Побічні ефекти можуть бути зменшені при застосуванні препарату у мінімальній ефективній дозі. При тривалому застосуванні аналгетиків можливий ризик розвитку аналгетичну нефропатії.
Пацієнти, які відзначають порушення зору при терапії ібупрофеном, повинні припинити лікування й пройти офтальмологічне обстеження.
Ібупрофен може підвищувати активність печінкових ферментів.
Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок.
При появі симптомів гастропатії показаний пильний контроль, який включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначелением гемоглобіну, гематокриту, аналіз калу на приховану кров.
Для попередження розвитку НПЗП-гастропатії ібупрофен рекомендується комбінувати з препаратами простагландину Е (мізопростол).
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
У період лікування не рекомендується прийом етанолу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Пацієнти повинні утримуватися від усіх видів діяльності, що потребують підвищеної вниманія і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— головний біль;
— мігрень;
— зубний біль;
— невралгія;
— болі в м'язах і суглобах;
— менструальні болі, гарячковий стан при простудних захворюваннях і грипі.Протипоказання
— ерозивно-виразкові захворювання органів: ШЛУНКОВО-кишкового тракту (в т.ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, хвороба Крона, НЯК);
— "аспіринова тріада";
— гемофілія й інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморрагические діатези;
— кровотечі різної етіології;
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
— захворювання зорового нерва;
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий вік до 12 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ в анамнезі.
З обережністю слід застосовувати препарат у наступних випадках: літній вік, серцева недостатність; артеріальна гипертенз��я; цироз печінки з портальною гіпертензією; печінкова і/або ниркова недостатність, нефротичний синдром, гіпербілірубінемія; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), гастрит, ентерит, коліт;Лікарська взаємодія
Можливе зменшення ефективності фуросеміду та тіазидних діуретиків через затримку натрію, пов'язану з інгібуванням синтезу простагландинів у нирках.
Ібупрофен може посилювати дію пероральних антикоагулянтів (одночасне застосування не рекомендується).
За однетимчасове призначенні з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її антиагрегантну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують в якості антиагрегантної кошти малі дози ацетилсаліцилової кислоти).
Ібупрофен може знижувати ефективність антигіпертензивних засобів.
У літературі були описані поодинокі випадки збільшення плазмових концентрацій дигоксину, фенітоїну й літію при одночасному прийомі ібупрофену.
Ібупрофен, як і інші НПЗЗ, следуе�� застосовувати з обережністю у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗП і ГКС, оскільки це збільшує ризик розвитку несприятливого впливу препарату на ШКТ