Дозировка
Внутрь, во время или после еды, (или запивая молоком), не разжевывая. При трихомониазе - по 250 мг 2 раза в сутки в течение 10 дней или по 400 мг 2 раза в сутки в течение 5-8 дней. Женщинам необходимо дополнительно назначать метронидазол в форме вагинальных свечей или таблеток. При необходимости, можно повторить курс лечения или повысить дозу до 0.75-1 г/сут. Между курсами следует сделать перерыв в 3-4 нед с проведением повторных контрольных лабораторных исследований. Альтернативной схемой терапии является назначение по 2 г однократно пациенту и его половому партнеру. Детям 2-5 лет - 250 мг/сут; 5-10 лет - 250-375 мг/сут, старше 10 лет - 500 мг/сут. Суточную дозу следует разделить на 2 приема. Курс лечения - 10 дней. При лямблиозе - по 500 мг 2 раза в сутки в течение 5-7 дней. Детям до 1 года - по 125 мг/сут, 2-4 лет - по 250 мг/сут, 5-8 лет - по 375 мг/сут, старше 8 лет - по 500 мг/сут (в 2 приема). Курс лечения - 5 дней. При гиардиазисе - по 15мг/кг/сут в 3 приема в течение 5 дней. Взрослым: при бессимптомном амебиазе (при выявлении кисты) суточная доза - 1-1.5 г (по 500 мг 2-3 раза в сутки) в течение 5-7 дней. При хроническом амебиазе суточная доза - 1.5 г в 3 приема в течение 5-10 дней, при острой амебной дизентерии - 2.25 г в 3 приема до прекращения симптомов. При абсцессе печени - максимальная суточная доза - 2.5 г в 1 или 2-3 приема, в течение 3-5 дней, в комбинации с антибиотиками (тетрациклинами) и др. методами терапии. Детям 1-3 лет - 1/4 дозы взрослого, 3-7 лет - 1/3 дозы взрослого, 7-10 лет - 1/2 дозы взрослого. При балантидиазе - 750 мг 3 раза в сутки в течение 5-6 дней. При язвенном стоматите взрослым назначают по 500 мг 2 раза в сутки в течение 3-5 дней; детям в этом случае препарат не показан. При псевдомембранозном колите - по 500 мг 3-4 раза в сутки. Для эрадикации Helicobacter pylory - по 500 мг 3 раза в сутки в течение 7 дней (в составе комбинированной терапии, например, комбинации с амоксициллином 2.25 г/сут). При лечении анаэробной инфекции максимальная суточная доза - 1.5-2 г. При лечении хронического алкоголизма назначают по 500 мг/сут на период до 6 (не более) мес. Для профилактики инфекционных осложнений - по 750-1500 мг/сут в 3 приема за 3-4 дня до операции, или однократно 1 г в первые сутки после операции. Через 1-2 дня после операции (когда уже разрешен прием внутрь) - по 750 мг/сут в течение 7 дней. При выраженных нарушениях функции почек (КК менее 10 мл/мин) суточная доза должна быть уменьшена вдвое.
Лекарственная форма
Таблетки белого или белого с желтовато-зеленоватым оттенком цвета, плоскоцилиндрической формы.
Состав
1 таб.
метронидазол250 мг
Вспомогательные вещества: повидон 2.5 мг, крахмал картофельный 36.4 мг, сахароза 8.1 мг, стеариновая кислота 3 мг.
Фармакологическое действие
Противопротозойный и противомикробный препарат, производное 5-нитроимидазола. Механизм действия заключается в биохимическом восстановлении 5-нитрогруппы внутриклеточными транспортными протеинами анаэробных микроорганизмов и простейших. Восстановленная 5-нитрогруппа взаимодействует с дезоксирибонуклеиновой кислотой (ДНК) клетки микроорганизмов, ингибируя синтез их нуклеиновых кислот, что ведет к гибели бактерий.
Активен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp., а также облигатных анаэробов Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonela spp., Prevotella (P.bivia, P.buccae, P.disiens), и некоторых грамположительных микроорганизмов (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Минимальная подавляющая концентрация для этих штаммов составляет 0.125-6.25 мкг/мл.
В сочетании с амоксициллином проявляет активность в отношении Helicobacter pylori (амоксициллин подавляет развитие резистентности к метронидазолу).
К метронидазолу не чувствительны аэробные микроорганизмы и факультативные анаэробы, но в присутствии смешанной флоры (аэробы и анаэробы) метронидазол действует синергически с антибиотиками, эффективными против обычных аэробов.
Увеличивает чувствительность опухолей к облучению, вызывает сенсибилизацию к алкоголю (дисульфирамоподобное действие), стимулирует репаративные процессы.
Фармакокинетика
Абсорбция - высокая (биодоступность не менее 80%). Обладает высокой проникающей способностью, достигая бактерицидных концентраций в большинстве тканей и жидкостей организма, включая легкие, почки, печень, кожу, спино-мозговую жидкость, мозг, желчь, слюну, амниотическую жидкость, полости абсцессов, вагинальный секрет, семенную жидкость, грудное молоко, проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьер. Объем распределения: взрослые - примерно 0.55 л/кг, новорожденные - 0.54-0.81 л/кг.
Максимальная концентрация препарата в крови (Стах) составляет от 6 до 40 мкг/мл в зависимости от дозы. Время достижения максимальной концентрации (Тстах) - 1-3 ч. Связь с белками плазмы - 10-20%.
В организме метаболизируется около 30-60% метронидазола путем гидроксилирования, окисления и глюкуронирования. Основной метаболит (2-оксиметронидазол) также оказывает противопротозойное и противомикробное действие.
Период полувыведения (Т1/2) при нормальной функции печени -8ч (от 6 до 12 ч), при алкогольном поражении печени -18ч (от 10 до 29 ч), у новорожденных: родившихся при сроке беременности - 28-30 нед - примерно 75 ч, соответственно, 32-35 нед - 35 ч, 36-40 нед - 25 ч. Выводится почками 60-80% (20% в неизмененном виде), через кишечник - 6-15%.
Почечный клиренс - 10.2 мл/мин. У больных с нарушением функции почек после повторного введения может наблюдаться кумулирование метронидазола в сыворотке крови (поэтому у больных с тяжелой почечной недостаточностью частоту приема следует уменьшать). Метронидазол и основные метаболиты быстро удаляются из крови при гемодиализе (Т1/2 сокращается до 2.6 ч). При перитонеальном диализе выводится в незначительных количествах.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диарея, анорексия, тошнота, рвота, кишечная колика, запоры, "металлический" привкус во рту, сухость во рту, глоссит, стоматит, панкреатит.
Со стороны нервной системы: головокружение, нарушение координации движений, атаксия, спутанность сознания, раздражительность, депрессия, повышенная возбудимость, слабость, бессонница, головная боль, судороги, галлюцинации, периферическая нейропатия. Аллергические реакции: крапивница, кожная сыпь, гиперемия кожи, заложенность носа, лихорадка, артралгии.
Со стороны мочеполовой системы: дизурия, цистит, полиурия, недержание мочи, кандидоз, окрашивание мочи в красно-коричневый цвет.
Прочие: нейтропения, лейкопения, уплощение зубца Т на электрокардиограмме
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения противопоказан прием этанола (возможно развитие дисульфирамоподобной реакции: спастические боли в животе, тошнота, рвота, головная боль, внезапный прилив крови к лицу).
В комбинации с амоксициллином не рекомендуется применять у пациентов моложе 18 лет.
При длительной терапии необходимо контролировать картину крови.
При лейкопении возможность продолжения лечения зависит от риска развития инфекционного процесса.
Появление атаксии, головокружения и любое др. ухудшение неврологического статуса больных требует прекращения лечения.
Может иммобилизовать трепонемы и приводить к ложноположительному тесту Нельсона. Окрашивает мочу в темный цвет.
При лечении трихомонадного вагинита у женщин и трихомонадного уретрита у мужчин необходимо воздерживаться от половой жизни. Обязательно одновременное лечение половых партнеров. Лечение не прекращается во время менструаций. После терапии трихомониаза следует провести контрольные пробы в течение трех очередных циклов до и после менструации.
После лечения лямблиоза, если симптомы сохраняются, через 3-4 нед провести 3 анализа кала с интервалами в несколько дней (у некоторых успешно леченных больных непереносимость лактозы, вызванная инвазией, может сохраняться в течение нескольких недель или месяцев напоминая симптомы лямблиоза).
В период лактации рекомендуется прекратить грудное вскармливание.
.
Показания
Протозойные инфекции: внекишечный амебиаз, включая амебный абсцесс печени, кишечный амебиаз (амебная дизентерия), трихомониаз, гиардиазис, балантидиаз, лямблиоз, кожный лейшманиоз, трихомонадный вагинит, трихомонадный уретрит.
Инфекции, вызываемые Bacteroides spp. (в т.ч. В. fragilis, В. distasonis, В. ovatus, В. thetaiotaomicron, В. vulgatus): инфекции костей и суставов, инфекции центральной нервной системы (ЦНС), в т.ч. менингит, абсцесс мозга, бактериальный эндокардит, пневмония, эмпиема и абсцесс легких.
Инфекции, вызываемые видами Bacteroides, включая группу В. fragilis, видами Clostridium, Peptococcus и Peptostreptococcus: инфекции брюшной полости (перитонит, абсцесс печени), инфекции органов таза (эндометрит, эндомиометрит, абсцесс фаллопиевых труб и яичников, инфекции свода влагалища после хирургических операций), инфекции кожи и мягких тканей, Инфекции, вызываемые видами Bacteroides, включая группу В. Fragilis и видами Clostridium: сепсис.
Псевдомембранозный колит (связанный с применением ан
Противопоказания
Гиперчувствительность, лейкопения (в т.ч. в анамнезе), органические поражения ЦНС (в т.ч. эпилепсия), печеночная недостаточность (в случае назначения больших доз), беременность (I триместр), период лактации.
С осторожностью - беременность (П-Ш триместры), почечная/печеночная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие непрямых антикоагулянтов, что ведет к увеличению времени образования протромбина.
Аналогично дисульфираму, вызывает непереносимость этанола. Одновременное применение с дисульфирамом может привести к развитию различных неврологических симптомов (интервал между назначением - не менее 2 нед).
Циметидин ингибирует метаболизм метронидазола, что может привести к повышению его концентрации в сыворотке крови и увеличению риска развития побочных явлений. Одновременное назначение препаратов, стимулирующих ферменты микросомального окисления в печени (фенобарбитал, фенитоин), может ускорять элиминацию метронидазола, в результате чего понижается его концентрация в плазме.
При одновременном приеме с препаратами лития, может повышаться концентрация последнего в плазме и развитие симптомов интоксикации.
Не рекомендуется сочетать с недеполяризующими миорелаксантами (векурония бромид). Сульфаниламиды усиливают противомикробное действие метронидазола.
(213)
Дозування
Всередину, під час або після їжі (або запиваючи молоком), не розжовуючи. При трихомоніазі - по 250 мг 2 рази на добу протягом 10 днів або по 400 мг 2 рази на добу протягом 5-8 днів. Жінкам необхідно додатково призначати метронідазол у формі вагінальних свічок або таблеток. При необхідності можна повторити курс лікування або підвищити дозу до 0.75-1 г/сут. Між курсами слід зробити перерву на 3-4 тижнів з проведенням повторних контрольних лабораторних досліджень. Альтернативною схемою терапії є призначення по 2 г одноразово паціенту та його статевого партнера. Дітям 2-5 років - 250 мг/добу; 5-10 років - 250-375 мг/добу, старше 10 років - 500 мг/добу. Добову дозу слід розділити на 2 прийоми. Курс лікування - 10 днів. При лямбліозі - по 500 мг 2 рази на добу протягом 5-7 днів. Дітям до 1 року - по 125 мг/добу, 2-4 років - по 250 мг/добу, 5-8 років - по 375 мг/добу, старше 8 років - по 500 мг/добу (в 2 прийоми). Курс лікування - 5 днів. При гиардиазисе - 15мг/кг/добу в 3 прийоми протягом 5 днів. Дорослим: при безсимптомному амебіазі (при виявленні кісти) добова доза - 1-1.5 г (по 500 мг 2-3 рази на добу) протягом 5-7 днів. При хронічному амебіазі ��проміжна доза - 1.5 г в 3 прийоми протягом 5-10 днів, при гострій амебної дизентерії - 2.25 г в 3 прийоми до припинення симптомів. При абсцесі печінки максимальна добова доза - 2.5 г на 1 або 2-3 прийоми, протягом 3-5 днів, у комбінації з антибіотиками (тетрациклінами) та ін. методами терапії. Дітям 1-3 років - 1/4 дози дорослого, 3-7 років - 1/3 дози дорослого, 7-10 років - 1/2 дози дорослого. При балантидіазі - 750 мг 3 рази на добу протягом 5-6 днів. При виразковому стоматиті дорослим призначають по 500 мг 2 рази на добу протягом 3-5 днів; дітям у цьому випадку препарат не показаний. П��і псевдомембранозному коліті - по 500 мг 3-4 рази на добу. Для ерадикації Helicobacter pylory - по 500 мг 3 рази на добу протягом 7 днів (у складі комбінованої терапії, наприклад, комбінації з амоксициліном 2.25 г/добу). При лікуванні анаеробної інфекції максимальна добова доза - 1.5-2 р. При лікуванні хронічного алкоголізму призначають по 500 мг/добу на період до 6 (не більше) міс. Для профілактики інфекційних ускладнень - по 750-1500 мг/добу в 3 прийоми за 3-4 дні до операції, або одноразово 1 г у першу добу після операції. Через 1-2 дні після операції (коли вже дозвішен прийом всередину) - по 750 мг/добу протягом 7 днів. При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 10 мл/хв) добова доза повинна бути зменшена вдвічі.
Лікарська форма
Таблетки білого або білого з жовтувато-зеленуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми.Склад
1 таб.
метронидазол250 мг
Допоміжні речовини: повідон 2.5 мг, крохмаль картопляний 36.4 мг, сахароза 8.1 мг, стеаринова кислота 3 мг.Фармакологічна дія
Противопротозойный і протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Мо��анизм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нитрогруппа взаємодіє з дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій.
Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp., а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonela spp., Prevotella (P. bivia, P. buccae, P. disiens), і деяких грампозитивних мікроорганізмів (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Мінімальна інгібуюча концентрація для цих штамів становить 0.125-6.25 мкг/мл
У поєднанні з амоксициліном виявляє активність стосовно Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).
До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми і факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергичес��і з антибіотиками, ефективними проти звичайних аеробів.
Збільшує чутливість пухлин до опромінення, викликає сенсибілізацію до алкоголю (дисульфирамоподобное дія), стимулює репаративні процеси.Фармакокінетика
Абсорбція - висока (біодоступність-не менше 80%). Володіє високою проникаючою здатністю, досягаючи бактерицидних концентрацій у більшості тканин і рідин організму, включаючи легені, нирки, печінку, шкіру, спино-мозкову рідину, мозок, жовч, слину, амніотичну рідину, порожнини абсцесів, вагін��льний секрет, сім'яну рідину, грудне молоко, проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр. Об'єм розподілу: дорослі - приблизно 0.55 л/кг, новонароджені - 0.54-0.81 л/кг.
Максимальна концентрація препарату в крові (Стах) становить від 6 до 40 мкг/мл залежно від дози. Час досягнення максимальної концентрації (Тстах) - 1-3 ч. Зв'язок з білками плазми - 10-20%.
В організмі метаболізується приблизно 30-60% метронідазолу шляхом гідроксилювання, окислення та глюкуронирования. Основний метаболіт (2-оксиметронидазол) також ок��доводить протипротозойну та протимікробну дію.
Період напіввиведення (Т1/2) при нормальній функції печінки -8ч (від 6 до 12 год), при алкогольному ураженні печінки -18ч (від 10 до 29 год), у новонароджених: народилися при терміні вагітності 28-30 тижнів - приблизно 75 год, відповідно, 32-35 тижнів - 35 год, 36-40 тижнів - 25 ч. Виводиться нирками 60-80% (20% у незміненому вигляді), через кишечник - 6-15%.
Нирковий кліренс - 10.2 мл/хв. У хворих з порушенням функції нирок після повторного введення може спостерігатися кумулирование метронідазолу в сироватці крові (поет��го у хворих з тяжкою нирковою недостатністю частоту прийому слід зменшувати). Метронідазол та основні метаболіти швидко видаляються із крові при гемодіалізі (Т1/2 скорочується до 2.6 год). При перитонеальному діалізі виводиться в незначних кількостях.Побічні дії
З боку травної системи: діарея, анорексія, нудота, блювота, кишкова коліка, запор, "металевий" присмак у роті, сухість у роті, глосит, стоматит, панкреатит.
З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атак��ія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, головний біль, судоми, галюцинації, периферична нейропатія. Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний висип, гіперемія шкіри, закладеність носа, лихоманка, артралгії.
З боку сечостатевої системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, кандидоз, фарбування сечі в червоно-коричневий колір.
Інші: нейтропенія, лейкопенія, сплощення зубця Т на електрокардіограміОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умо��я
У період лікування протипоказаний прийом етанолу (можливий розвиток дисульфирамоподобной реакції: спастичні болі в животі, нудота, блювота, головний біль, раптовий приплив крові до обличчя).
У комбінації з амоксициліном не рекомендується застосовувати у пацієнтів молодше 18 років.
При тривалій терапії необхідно контролювати картину крові.
При лейкопенії можливість продовження лікування залежить від ризику розвитку інфекційного процесу.
Поява атаксії, запаморочення та будь ін. погіршення неврологічного статуса хворих потребує припинення лікування.
Може иммобилизовать трепонеми і приводити до ложноположительному тесту Нельсона. Забарвлює сечу в темний колір.
При лікуванні трихомонадного вагініту у жінок та трихомонадного уретриту у чоловіків необхідно утриматися від статевого життя. Обов'язково одночасне лікування статевих партнерів. Лікування не припиняється під час менструацій. Після терапії трихомоніазу слід провести контрольні проби протягом трьох чергових циклів до і після менструації.
Після лікування лямб��иоза, якщо симптоми зберігаються, через 3-4 тижнів провести 3 аналізу калу з інтервалами в кілька днів (у деяких успішно лікованих хворих непереносимість лактози, спричинена інвазією, може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців, нагадуючи симптоми лямбліозу).
В період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.
.Свідчення
Протозойні інфекції: внекишечный амебіаз, включаючи амебний абсцес печінки, кишковий амебіаз (амебна дизентерія), трихомоніаз, гиардиазис, балантидіаз, лямбліоз, шкірний лей��маниоз, трихомонадний вагініт, трихомонадний уретрит.
Інфекції, викликані Bacteroides spp. (в т. ч. В. fragilis, Ст. distasonis, Ст. ovatus, Ст. thetaiotaomicron, Ст. vulgatus): інфекції кісток і суглобів, інфекції центральної нервової системи (ЦНС), в т.ч. менінгіт, абсцес мозку, бактеріальний ендокардит, пневмонія, емпіема та абсцес легень.
Інфекції, викликані видами Bacteroides, включаючи групу В. fragilis, видами Clostridium, Peptococcus і Peptostreptococcus: інфекції черевної порожнини (перитоніт, абсцес печінки), інфекції органів тазу (ендометрит, ендоміометрит, абсцес фаллопієвіх труб та яєчників, інфекції склепіння піхви після хірургічних операцій), інфекції шкіри і м'яких тканин, Інфекції, викликані видами Bacteroides, включаючи групу В. Fragilis і видами Clostridium: сепсис.
Псевдомембранозний коліт (пов'язаний із застосуванням анПротипоказання
Гіперчутливість, лейкопенія (в т.ч. в анамнезі), органічні ураження ЦНС (у т.ч. епілепсія), печінкова недостатність (у разі призначення великих доз), вагітність (I триместр), період лактації.
З обережністю - вагітність (П-Ш триместри), ниркова/��еченочная недостатність.Лікарська взаємодія
Посилює дію непрямих антикоагулянтів, що призводить до збільшення часу утворення протромбіну.
Аналогічно дисульфираму, викликає непереносимість етанолу. Одночасне застосування з дисульфірамом може призвести до розвитку різних неврологічних симптомів (інтервал між призначенням - не менше 2 тижнів).
Циметидин інгібує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації в сироватці крові і збільшення ризику ра��розвитку побічних явищ. Одночасне призначення препаратів, що стимулюють ферменти мікросомального окиснення в печінці (фенобарбітал, фенітоїн), може прискорити елімінацію метронідазолу, в результаті чого знижується його концентрація в плазмі.
При одночасному прийомі з препаратами літію може підвищуватися концентрація останнього в плазмі і розвиток симптомів інтоксикації.
Не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронію бромід). Сульфаніламіди підсилюють протимікробну дію метро��идазола.
