Дозировка
При приеме внутрь средняя доза составляет 100 мг/сут в 1-2 приема. При необходимости суточную дозу постепенно увеличивают до 200 мг. При в/в введении разовая доза - 2-5 мг; при отсутствии эффекта повторное введение возможно через 5 мин. Максимальные дозы: при приеме внутрь суточная доза - 400 мг, при в/в введении разовая доза - 15-20 мг.
Передозировка
Симптомы: выраженная тяжелая синусовая брадикардия, головокружение, тошнота, рвота, цианоз, выраженное снижение АД, аритмия, желудочковая экстрасистолия, бронхоспазм, обморок, при острой передозировке - кардиогенный шок, потеря сознания, кома, атриовентрикулярная блокада (вплоть до развития полной поперечной блокады и остановки сердца), кардиалгия. Первые признаки передозировки проявляются через 20 минут -2ч после приема препарата. Лечение: промывание желудка и назначение адсорбирующих средств; симптоматическая терапия: при выраженном снижение АД - больной должен находиться в положении Тренделенбурга; в случае чрезмерного снижения АД, брадикардии и сердечной недостаточности - в/в, с интервалом в 2-5 мин, бета-адреностимуляторы -до достижения желаемого эффекта или в/в 0,5-2 мг атропина сульфата. При отсутствии положительного эффекта - допамин, добутамин или норэпинефрин (норадреналин). В качестве последующих мер, возможно, назначение 1-10 мг глюкагона (см.инструкцию)
Лекарственная форма
белые, круглые, двояковыпуклые таблетки со скошенным краем, с крестообразной риской на одной стороне и гравировкой "М" на другой.
Состав
Одна таблетка содержит:
активное вещество: метопролола тартрат 50 мг
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, натрия кроскармелоза, коповидон, кремний диоксид коллоидный безводный, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Кардиоселективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности. Оказывает гипотензивное, антиангинальное и антиаритмическое действие. Понижает автоматизм синусового узла, уменьшает ЧСС, замедляет AV-проводимость, снижает сократимость и возбудимость миокарда, уменьшает минутный объем сердца, снижает потребность миокарда в кислороде. Подавляет стимулирующее влияние катехоламинов на сердце при физической и психоэмоциональной нагрузке.
Вызывает гипотензивный эффект, который стабилизируется к концу 2-й недели курсового применения. При стенокардии напряжения метопролол снижает частоту и тяжесть приступов. Нормализует сердечный ритм при наджелудочковой тахикардии и мерцании предсердий. При инфаркте миокарда способствует ограничению зоны ишемии сердечной мышцы и уменьшает риск развития фатальных аритмий, снижает возможность возникновения рецидивов инфаркта миокарда. При применении в средних терапевтических дозах оказывает менее выраженное влияние на гладкую мускулатуру бронхов и периферических артерий, чем неселективные бета-адреноблокаторы.
Фармакокинетика
После приема внутрь метопролол быстро и почти полностью всасывается из ЖКТ, Cmax активного вещества в плазме крови достигается через 1-2 ч. После всасывания метопролол в значительной степени подвергается эффекту "первого прохождения" через печень. Интенсивно метаболизируется в печени при участии изоферментов системы цитохрома Р450 с образованием некативных метаболитов. T1/2 метопролола из плазмы составляет 3-4 ч и во время курса лечения не изменяется. Более 95% принятой дозы выделяется почками, из них только 3% - в неизмененном виде.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: возможны брадикардия, артериальная гипотензия, нарушения AV-проводимости, появление симптомов сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: в начале терапии возможны сухость во рту, тошнота, рвота, диарея, запор; в отдельных случаях - нарушения функции печени.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: в начале терапии возможны слабость, утомляемость, головокружение, головная боль, мышечные судороги, ощущение холода и парестезии в конечностях; возможны уменьшение секреции слезной жидкости, конъюнктивит, ринит, депрессия, нарушения сна, кошмарные сновидения.
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - тромбоцитопения.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемические состояния у больных с сахарным диабетом.
Со стороны дыхательной системы: у предрасположенных пациентов возможно появление симптомов бронхиальной обструкции.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями дыхательных путей, сахарным диабетом (особенно при лабильном течении), болезнью Рейно и облитерирующими заболеваниями периферических артерий, феохромоцитомой (следует применять в сочетании с альфа-адреноблокаторами), выраженными нарушениями функции почек и печени.
На фоне лечения метопрололом возможно уменьшение продукции слезной жидкости, что имеет значение для пациентов, пользующихся контактными линзами.
Завершение продолжительного курса лечения метопрололом следует проводить постепенно (минимум в течение 10 дней) под наблюдением врача.
Не рекомендуется одновременное применение метопролола с ингибиторами МАО.
При комбинированной терапии с клонидином прием последнего следует прекращать через несколько дней после отмены метопролола, во избежание гипертонического криза. При одновременном применении с гипогликемическими средствами требуется коррекция их режима дозирования.
За несколько дней перед проведением наркоза необходимо прекратить прием метопролола или подобрать средство для наркоза с минимальным отрицательным инотропным действием.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
У пациентов, деятельность которых требует повышенного внимания, вопрос о применении метопролола амбулаторно следует решать только после оценки индивидуальной реакции пациента.
Показания
Артериальная гипертензия, профилактика приступов стенокардии, нарушения ритма сердца (наджелудочковая тахикардия, экстрасистолия), вторичная профилактика после перенесенного инфаркта миокарда, гиперкинетический кардиальный синдром (в т.ч. при гипертиреозе, НЦД). Профилактика приступов мигрени.
Противопоказания
AV-блокада II и III степени, синоатриальная блокада, брадикардия (ЧСС менее 50 уд./мин), СССУ, артериальная гипотензия, хроническая сердечная недостаточность IIБ-III стадии, острая сердечная недостаточность, кардиогенный шок, метаболический ацидоз, выраженные нарушения периферического кровообращения, повышенная чувствительность к метопрололу.
Применение при беременности и кормлении грудью
Применение при беременности возможно только в том случае, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Метопролол проникает через плацентарный барьер. В связи с возможным развитием у новорожденного брадикардии, артериальной гипотензии, гипогликемии и остановки дыхания метопролол необходимо отменить за 48-72 ч до планируемого срока родоразрешения. После родоразрешения необходимо обеспечить строгий контроль за состоянием новорожденного в течение 48-72 ч.
Метопролол в незначительных количествах выделяется с грудным молоком. Применение в период лактации не рекомендуется.
Применение при нарушениях функции печени
С осторожностью применяют у пациентов с выраженными нарушениями функции печени.
Применение при нарушениях функции почек
С осторожностью применяют у пациентов с выраженными нарушениями функции почек.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с антигипертензивными средствами, диуретиками, антиаритмическими средствами, нитратами, возникает риск развития выраженной артериальной гипотензии, брадикардии, AV-блокады.
При одновременном применении с барбитуратами ускоряется метаболизм метопролола, что приводит к уменьшению его эффективности.
При одновременном применении с гипогликемическими средствами возможно усиление действия гипогликемических средств.
При одновременном применении с НПВС возможно уменьшение гипотензивного действия метопролола.
При одновременном применении с опиоидными анальгетиками взаимно усиливается кардиодепрессивный эффект.
При одновременном применении с периферическими миорелаксантами возможно усиление нервно-мышечной блокады.
При одновременном применении со средствами для ингаляционного наркоза повышается риск угнетения функции миокарда и развития артериальной гипотензии.
При одновременном применении с пероральными контрацептивами, гидралазином, ранитидином, циметидином повышается концентрация метопролола в плазме крови.
При одновременном применении с амиодароном возможны артериальная гипотензия, брадикардия, фибрилляция желудочков, асистолия.
При одновременном применении с верапамилом повышается Cmax в плазме крови и AUC метопролола. Снижается минутный и ударный объем сердца, частота пульса, артериальная гипотензия. Возможно развитие сердечной недостаточности, диспноэ и блокады синусового узла.
При в/в введении верапамила на фоне приема метопролола существует угроза остановки сердца.
При одновременном применении возможно усиление брадикардии, вызванной гликозидами наперстянки.
При одновременном применении с декстропропоксифеном повышается биодоступность метопролола.
При одновременном применении с диазепамом возможно снижение клиренса и увеличение АUC диазепама, что может привести к усилению его эффектов и уменьшению скорости психомоторных реакций.
При одновременном применении с дилтиаземом повышается концентрация метопролола в плазме крови вследствие ингибирования его метаболизма под влиянием дилтиазема. Аддитивно угнетается влияние на деятельность сердца в связи с замедлением проведения импульса через AV-узел, вызываемым дилтиаземом. Возникает риск развития выраженной брадикардии, значительного уменьшения ударного и минутного объема.
При одновременном применении с лидокаином возможно нарушение выведения лидокаина.
При одновременном применении с мибефрадилом у пациентов с низкой активностью изофермента CYP2D6 возможно повышение концентрации метопролола в плазме крови и увеличение риска развития токсических эффектов.
При одновременном применении с норэпинефрином, эпинефрином, другими адрено- и симпатомиметиками (в т.ч. в форме глазных капель или в составе противокашлевых средств) возможно некоторое повышение АД.
При одновременном применении с пропафеноном повышается концентрация метопролола в плазме крови и развивается токсическое действие. Полагают, что пропафенон ингибирует метаболизм метопролола в печени, уменьшая его клиренс и повышая сывороточные концентрации.
При одновременном применении с резерпином, гуанфацином, метилдопой, клонидином возможно развитие выраженной брадикардии.
При одновременном применении с рифампицином уменьшается концентрация метопролола в плазме крови.
Метопролол может вызвать небольшое уменьшение клиренса теофиллина у курящих пациентов.
Флуоксетин ингибирует изофермент CYP2D6, это приводит к угнетению метаболизма метопролола и его кумуляции, что может усиливать кардиодепрессивное действие и вызывать брадикардию. Описан случай развития летаргии.
Флуоксетин и главным образом его метаболиты характеризуются длительным T1/2, поэтому вероятность лекарственного взаимодействия сохраняется даже через несколько дней после отмены флуоксетина.
Имеются сообщения об уменьшении клиренса метопролола из организма при одновременном применении с ципрофлоксацином.
При одновременном применении с эрготамином возможно усиление нарушений периферического кровообращения.
При одновременном применении с эстрогенами уменьшается антигипертензивное действие метопролола.
При одновременном применении метопролол повышает концентрацию этанола в крови и удлиняет его выведение.
(6424)
Дозування
При прийомі всередину середня доза становить 100 мг/добу в 1-2 прийоми. При необхідності добову дозу поступово збільшують до 200 мг. При в/в введенні разова доза - 2-5 мг; при відсутності ефекту повторне введення можливе через 5 хв. Максимальні дози: при прийомі внутрішньо добова доза - 400 мг, при в/в введенні разова доза - 15-20 мг.Передозування
Симптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострій передозировке - кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, атріовентрикулярна блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), кардіалгія. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв-2 год після прийому препарату. Лікування: промивання шлунка і призначення адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниження АТ - хворий повинен перебувати в положенні Тренделенбурга; у разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії і серцевої недостатності - в/в, з інтервалом 2-5 хв, бета-адреностим��лятори -до досягнення бажаного ефекту або в/в 0,5-2 мг атропіну сульфату. При відсутності позитивного ефекту - допамін, добутамін або норепінефріну (норадреналін). В якості подальших заходів, можливо, призначення 1-10 мг глюкагону (див. інструкцію)
Лікарська форма
білі, круглі, двоопуклі таблетки зі скошеним краєм, з хрестоподібною рискою на одному боці та гравіюванням "М" на інший.Склад
Одна таблетка містить:
активна речовина: метопрололу тартрат 50 мг
допоміжні речовини: целюлоза м��крокристаллическая, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Надає гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Знижує автоматизм синусового вузла, зменшує ЧСС, уповільнює AV-провідність, знижує скоротливість та збудливість міокарда, зменшує хвилинний об'єм серця, знижує потребу міокарда в кисні. Пригнічує стимулюю��її вплив катехоламінів на серце при фізичному та психоемоційному навантаженні.
Викликає гіпотензивний ефект, який стабілізується до кінця 2-го тижня курсового застосування. При стенокардії напруження метопролол знижує частоту і тяжкість нападів. Нормалізує серцевий ритм при надшлуночкової тахікардії і мерехтінні передсердь. При інфаркті міокарда сприяє обмеженню зони ішемії серцевого м'яза і зменшує ризик розвитку фатальних аритмій, знижує можливість виникнення рецидивів інфаркту міокарда. При застосуван��іі в середніх терапевтичних дозах виявляє менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори.Фармакокінетика
Після прийому всередину метопролол швидко і майже повністю всмоктується з ШКТ, Cmax активної речовини в плазмі крові досягається через 1-2 год Після всмоктування метопролол в значній мірі піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Інтенсивно метаболізується в печінці за участю ізоферментів системи цитохрому Р450 з утворенням н��кативных метаболітів. T1/2 метопрололу з плазми становить 3-4 год і під час курсу лікування не змінюється. Понад 95% прийнятої дози виділяється нирками, з них тільки 3% - у незміненому вигляді.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: можливі брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення AV-провідності, поява симптомів серцевої недостатності.
З боку травної системи: на початку терапії можливі сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор; в окремих випадках - порушення функції печінки.
Зі стор��ни ЦНС і периферичної нервової системи: на початку терапії можливі слабкість, стомлюваність, запаморочення, головний біль, м'язові судоми, відчуття холоду і парестезії в кінцівках; можливі зменшення секреції слізної рідини, кон'юнктивіт, риніт, депресія, порушення сну, кошмарні сновидіння.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - тромбоцитопенія.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемічні стани у хворих з цукровим діабетом.
З боку дихальної системи: у схильних п��циентов можлива поява симптомів бронхіальної обструкції.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, цукровий діабет (особливо при лабільному перебігу), хворобою Рейно і облитерирующими захворюваннями периферичних артерій, феохромоцитомою (слід застосовувати у поєднанні з альфа-адреноблокаторами), вираженими порушеннями функції нирок і печінки.
На тлі лікування ��етопрололом можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення для пацієнтів, які користуються контактними лінзами.
Завершення тривалого курсу лікування метопрололом слід проводити поступово (протягом щонайменше 10 днів) під наглядом лікаря.
Не рекомендується одночасне застосування метопрололу з інгібіторами МАО.
При комбінованій терапії з клонідином прийом останнього слід припиняти за кілька днів після відміни метопрололу, щоб уникнути гіпертонічного кризу. При одночасномуом застосуванні з гіпоглікемічними засобами потрібно їх корекція режиму дозування.
За кілька днів перед проведенням наркозу необхідно припинити прийом метопрололу або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У пацієнтів, діяльність яких вимагає підвищеної уваги, питання про застосування метопрололу амбулаторно слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції пацієнта.П��казания
Артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії, порушення ритму серця (надшлуночкові тахікардія, екстрасистолія), вторинна профілактика після перенесеного інфаркту міокарда, гіперкінетичний кардіальний синдром (у т. ч. при гіпертиреозі, НЦД). Профілактика нападів мігрені.Протипоказання
AV-блокада II і III ступеня, синоатріальна блокада, брадикардія (ЧСС менше 50 уд./хв), СССУ, артеріальна гіпотензія, хронічна серцева недостатність ІІБ-III стадії, гостра серцева недостатність, кардіогенний ��ок, метаболічний ацидоз, виражені порушення периферичного кровообігу, підвищена чутливість до метопрололу.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Метопролол проникає через плацентарний бар'єр. У зв'язку з можливим розвитком у новонародженого брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та зупинки дихання метопролол необхідно перервати за 48-72 год до плануванняруемого терміну розродження. Після розродження необхідно забезпечити суворий контроль за станом новонародженого протягом 48-72 год.
Метопролол у незначних кількостях виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації не рекомендується.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовують у пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю застосовують у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок.Лекарственное взаємодія
При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами, діуретиками, антиаритмічними засобами, нітратами, виникає ризик розвитку вираженої артеріальної гіпотензії, брадикардії, AV-блокади.
При одночасному застосуванні з барбітуратами прискорюється метаболізм метопрололу, що призводить до зменшення його ефективності.
При одночасному застосуванні з гіпоглікемічними засобами можливе посилення дії гіпоглікемічних засобів.
При одночасному застосуванні з НПЗЗ можливо��але зменшення гіпотензивної дії метопрололу.
При одночасному застосуванні з опіоїдними анальгетиками взаємно посилюється кардіодепресивний ефект.
При одночасному застосуванні з периферичними міорелаксантами можливе посилення нервово-м'язової блокади.
При одночасному застосуванні із засобами для інгаляційного наркозу підвищується ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпотензії.
При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами, гідралазіном, ранітидином, цим��тидином підвищується концентрація метопрололу в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з аміодароном можливі артеріальна гіпотензія, брадикардія, фібриляція шлуночків, асистолія.
При одночасному застосуванні з верапамілом підвищується Cmax у плазмі крові та AUC метопрололу. Знижується хвилинний і ударний об'єм серця, частота пульсу, артеріальна гіпотензія. Можливий розвиток серцевої недостатності, диспное і блокади синусового вузла.
При в/в введення верапамілу на тлі прийому метопрололу існує загроза ост��новки серця.
При одночасному застосуванні можливе посилення брадикардії, викликаної глікозидами наперстянки.
При одночасному застосуванні з декстропропоксифеном підвищується біодоступність метопрололу.
При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зниження кліренсу і збільшення АUC діазепаму, що може призвести до посилення його ефектів і зменшення швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному застосуванні з дилтіаземом підвищується концентрація метопрололу в плазмі крові внаслідок інгібування його метаболізму під впливом дилтіазему. Адитивно пригнічують вплив на діяльність серця у зв'язку з уповільненням проведення імпульсу через AV-вузол, що викликається дилтіаземом. Виникає ризик розвитку вираженої брадикардії, значного зменшення ударного і хвилинного об'єму.
При одночасному застосуванні з лідокаїном можливе порушення виведення лідокаїну.
При одночасному застосуванні з мибефрадилом у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2D6 можливе підвищення концентрації метопрололу в плазмі крові і збільшений��е ризику розвитку токсичних ефектів.
При одночасному застосуванні з норепінефрином, епінефрином, іншими адрено - і симпатоміметиками (у т. ч. у формі очних крапель або у складі протикашльових засобів) можливе деяке підвищення артеріального тиску.
При одночасному застосуванні з пропафеноном підвищується концентрація метопрололу в плазмі крові і розвивається токсична дія. Вважають, що пропафенон інгібує метаболізм метопрололу в печінці, зменшуючи його кліренс і підвищує сироваткові концентрації.
При одночасному применении з резерпіном, гуанфацином, метилдопой, клонідином можливий розвиток вираженої брадикардії.
При одночасному застосуванні з рифампіцином зменшується концентрація метопрололу в плазмі крові.
Метопролол може викликати невелике зменшення кліренсу теофіліну у курців пацієнтів.
Флуоксетин інгібує ізофермент CYP2D6, це призводить до пригнічення метаболізму метопрололу та його кумуляції, що може посилювати кардіодепресивну дію і викликати брадикардію. Описаний випадок розвитку летаргії.
Флуоксетин �� головним чином його метаболіти характеризуються тривалим T1/2, тому ймовірність лікарської взаємодії зберігається навіть через кілька днів після відміни флуоксетину.
Є повідомлення про зменшення кліренсу метопрололу з організму при одночасному застосуванні з ципрофлоксацином.
При одночасному застосуванні з ерготаміном можливе посилення порушень периферичного кровообігу.
При одночасному застосуванні з естрогенами зменшується антигіпертензивну дію метопрололу.
При одночасне пресу��еменном застосуванні метопролол підвищує концентрацію етанолу в крові і подовжує його виведення.
