Дозировка
Методжект® назначают подкожно. Интегрированная в шприц игла предназначена только для подкожного введения Методжекта ! Методжект® не следует смешивать с другими лекарственными препаратами. Препарат должен назначаться врачом, имеющим опыт применения метотрексата и знакомым со свойствами метотрексата и особенностями его действия. Препарат предназначен только для однократного применения. Методжект® применяют один раз в неделю. Пациент должен быть ясно проинформирован об однократном еженедельном режиме введения. Рекомендуется назначить для введения конкретный день недели. У пациентов с дополнительным объемом распределения (наличие асцита, плеврального выпота) скорость выведения метотретсата из организма снижена. У таких пациентов необходимо особенно тщательно проводить контроль токсичности, снизить дозу препарата, а в некоторых случаях, при необходимости, прервать лечение. Применение Методжекта® проводится под контролем врача. По решению врача препарат может применяться больными самостоятельно. В этом случае больной перед применением препарата должен быть обучен врачом технике выполнения подкожных инъекций. В любом случае первое самостоятельное применение препарата больным должно проводиться в присутствии врача. В случае появления первых признаков нежелательных явлений пациент должен без промедления информировать лечащего врача. Подробнее см инструкцию.
Передозировка
Симптомы передозировки Токсическое действие метотрексата в основном проявляется со стороны системы кроветворения. Лечение при передозировке Специфическим антидотом, нейтрализующим токсическое действие метотрексата, является фолиниевая кислота. При случайной передозировке в течение первого часа после введения метотрексата (по возможности немедленно) должна быть введена внутривенно или внутримышечно доза специфического антидота - препаратов фолиниевой кислоты (кальция фолината), равная или превышающая дозу метотрексата. Далее по мере необходимости введение препаратов фолиниевой кислоты должно быть продолжено до достижения концентрации метотрексата в сыворотке крови ниже 10’ моль/л. В случае значительной передозировки для предупреждения преципитации метотрексата и/или его метаболитов в почечных канальцах проводят гидратацию организма и
Лекарственная форма
Прозрачная от желтого до желто-коричневого цвета жидкость.
Состав
1мл препарата содержит:
Активное вещество: метотрексат динатрия 54,84 мг (эквивалентно 50 мг метотрексата) Приготовлено по прописи:
Метотрексат 50 мг
Натрия гидроксид\00099,6 мг
Вспомогательные вещества: натрия хлорид 4 мг, натрия гидроксид QS (до pH 8,5-8,9), вода для инъекций до 1 мл.
Фармакологическое действие
Антагонист фолиевой кислоты, цитотоксический препарат - антиметаболит. Конкурентно ингибирует фермент дигидрофолатредуктазу, участвующую в восстановлении дигидрофолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту (переносчик углеродных фрагментов, необходимых для синтеза пуриновых нуклеотидов и их производных), и таким образом ингибирует синтез ДНК.
Наряду с противоопухолевым обладает иммунодепрессивным действием.
Остается невыясненным, чем обусловлена эффективность метотрексата в лечении псориаза, псориатического артрита и ревматоидного артрита (в том числе ювенильного хронического артрита): его противовоспалительным или иммуносупрессивным действием. Также не установлено в какой степени эффективность терапии объясняется вызванным
метотрексатом увеличением экстрацеллюлярной концентрации аденозина в местах воспаления.
Фармакокинетика
Биодоступность при подкожном, внутримышечном и внутривенном введении имеет близкие значения и составляет почти 100 %.
Около 50 % метотрексата связывается с белками плазмы.
После распределения в тканях высокие концентрации метотрексата в форме полиглутаматов обнаруживаются в печени, почках и особенно в селезенке, в которых метотрексат может удерживаться в течение нескольких недель или даже месяцев.
При применении в малых дозах проникает в спинномозговую жидкость в минимальном количестве.
Период полувыведения составляет в среднем 6-7 ч и характеризуется высокой вариабельностью (3-17 ч). Время полувыведения у пациентов с дополнительным объемом распределения (наличие плеврального выпота, асцита) может увеличиваться до величин в 4 раза превышающих средние значения.
Около 10 % введенной дозы метаболизируется в печени, основной метаболит - 7-гидроксиметотрексат, также обладающий фармакологической активностью.
Выводится преимущественно в неизмененном виде почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции.
Около 5-20 % метотрексата и 1-5 % 7-гидроксиметотрексата выводится с желчью (с последующей значительной реабсорбцией в кишечнике).
Выведение препарата у больных с нарушением функции почек значительно замедлено.
Нет данных о замедлении выведения метотрексата при недостаточной функции печени.
Побочные действия
Наиболее частыми побочными эффектами при применении Методжектах являются подавление системы кроветворения и нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта.
Для обозначения частоты эффектов далее применяются следующие градации: очень часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100). редко (> 1/10000. < 1/1000). очень редко (< 1/10000), частота неизвестна (не может быть оценена на основании имеющихся данных).
Со стороны желудочно-кишечного тракта Очень часто: стомат ит, диспепсия, тошнота, потеря аппетита.
Часто: язвы в полости рта. диарея.Нечасто: фарингит, энтерит, рвота.
Редко: эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта.
Очень редко: гематемезнс, кровотечение желудочно-кишечного тракта, токсический мегаколон.
Со стороны кожных покровов и придатков кожи
Часто: экзантема, эритема, кожный зуд. Нечасто: фотосенсибилизация, облысение, увеличение ревматических узлов, Herpes zoster, васкулит, герпетиформные высыпания на коже, крапивница.
Редко: повышенная пигментация, акне, эк-химоз.
Очень редко: синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный нскролиз (синдром Лайелла). изменения пигментации ноггей, острые паропихии. фурункулез, телеангиэктазия.
Общие реакции и реакции в месте введения Редко: аллергические реакции вплоть до анафилактического шока; аллергический васкулит, лихорадка, развитие инфекций, сепсис, ухудшение заживления ран, гипо-гаммаглобулинсмия.
Очень редко: локальные реакции в месте введения: повреждения кожных покровов и окружающих тканей (стерильный абсцесс, липодистрофия).
Нарушения метаболизма
Нечасто: прогрессирование сахарного диабета.
Со стороны нервной системы
Часто: головная боль, чувство усталости.
сонливость.
Нечасто: головокружение, чувство смятения, депрессия.
Очень редко: боль, мышечная слабость или парестезия конечностей, нарушение вкусовых ощущений (металлический привкус), ухудшение зрения, судороги, менингизм, паралич.
Частота неизвестна: лейкоэнцефалопатия.
Со стороны органов зрения
Редко: конъюнктивит, нарушения зрения.
Очень редко - ретинопатия.
Со стороны гепатобилиарнои системы Очень часто: повышение уровня траисами-наз.
Нечасто: цирроз, фиброз и жировое перерождение печени, снижение концентрации сывороточного альбумина.
Редко: острый гепатит.
Очень редко: печеночная недостаточность. Со стороны сердечно-сосудистой системы Редко: перикардит, перикардиальный выпот, перикардиальная тампонада, снижение артериального давления, тромбоэмболические осложнения.
Со стороны органов дыхания Часто: пневмония, интерстициальный альвеол ит/нневмонит, часто сопровождаемые эозинофилией. Симптомы потенциально-серьезного интерстициального пневмонита: сухой непродуктивный кашель, одышка, лихорадка.
Редко: легочный фиброз, пневмония, вызванная Pneumocystis carinii, дыхательная недостаточность и бронхиальная астма, плевральный выпот.
Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы:
Часто: лейкопения, анемия, тромбоцитопения.Нечасто: панцитопения.
Очень редко: агранулоцитоз, тяжелое угнетение функции костного мозга.
Со стороны мочевыделительной и репродуктивной систем
Нечасто: воспаление и изъязвление мочевого пузыря и/или влагалища, нарушение почечной функции, нарушение мочеиспускания.
Редко: почечная недостаточность, олигурия, анурия, нарушения электролитного баланса. Очень редко: вагинальные выделения, утрата полового влечения, гинекомастия, импотенция, олигоспермия. нарушения менструального цикла.
Со стороны костно-мышечной системы Нечасто: артралгия, миалгия, остеопороз. Новообразования
Очень редко: сообщалось об отдельных случаях развития лимфом, некоторые из которых регрессировали после прекращения терапии метотрексатом. В недавнем исследовании не было установлено, что терапия метотрексатом увеличивает риск лимфом. Частота и тяжесть побочных эффектов лечения метотрексатом зависит от дозы и частоты применения препарата. Однако, тяжелые побочные эффекты могут возникать и при применении метотрексата в низких дозах. поэтому необходимо, чтобы пациенты, применяющие метотрексат, регулярно с короткими интервалами проходили врачебное обследование.
При применении подкожно метотрексат показывает хорошую локальную переносимость: при таком способе введения наблюдались лишь умеренные кожные реакции, выраженность которых уменьшалась в процессе проведения терапии.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Влияние на способность управления транспортными средствами и использовать механизмы
Метотрексат способен оказывать влияние на центральную нервную систему (вызывая такие симптомы как ощущение усталости, сонливость, головокружение) и, таким образом, отрицательно влиять на способность управлять автомобилем, использовать механизмы и выполнять другие действия, требующие быстроты психомоторных реакций.
Показания
Ревматоидный артрит в активной форме у взрослых пациентов;
Полиартрит у пациентов с тяжелым ювенильным хроническим артритом в активной форме, не дающих адекватного ответа на терапию нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП);
Тяжелые упорные инвалидизирующие формы псориаза у взрослых пациентов, не отвечающих на обычную терапию, включая фототерапию, PUVA-терапию, терапию ретиноидами,
Тяжелые формы псориатического артрита у взрослых пациентов.
Противопоказания
Гиперчувствительность к метотрексату или другим компонентам препарата;
Печеночная недостаточность (см. также раздел «Способ применения и дозы»);
Алкоголизм;
Выраженная почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 20 мл/мин, см. также раздел «Способ применения и дозы»);
Нарушения кроветворения в анамнезе, такие как гипоплазия костного мозга, лейкопения, тромбоцитопения, выраженная анемия;
Тяжелые острые или хронические инфекционные заболевания, такие как туберкулез, ВИЧ-инфекции;
Выраженный иммунодефицит;
Язвы ротовой полости, язвенная болезнь желудочно-кишечного тракта в активной фазе;
Беременность и период кормления грудью;
Одновременная вакцинация живыми вакцинами.
Беременность и период кормления грудью
Методжект® противопоказан во время беременности и в период кормления грудью.
При применении у людей метотрексат проявил тератогенные свойства; сообщалось о вызванных метотрексатом смерти плода, врожденных уродствах.
Ограниченное применение у беременных женщин (42) привело к увеличению частоты (1:14) мальформаций (краниальных, кардиоваскулярных, конечностей). В случаях прерывания терапии метотрексатом перед оплодотворением наблюдалось нормальное течение беременности.
Женщинам во время лечения метотрексатом необходимо воздерживаться от беременности.
В случае, если женщина забеременела во время терапии метотрексатом, должна быть проведена оценка риска побочного воздействия лечения на плод.
Пациентам детородного возраста обоих полов следует применять надежные меры контрацепции в течение лечения Методжектом® и, как минимум, в течение 6 месяцев после его окончания.
Перед началом терапии Методжектом у женщин детородного возраста должен быть проведен надежный тест на беременность для исключения возможности проведения лечения у беременных.
Лекарственное взаимодействие
Алкоголь, гепатотоксичные и гематотоксичные лекарственные препараты Регулярное употребление алкоголя и применение одновременно с метотрексатом гепатотоксичных препаратов увеличивают риск проявления гепатотоксичности препарата. За пациентами, применяющими другие гепатотоксичные препараты (например, лефлуномид), необходимо осуществлять тщательное наблюдение. Это также касается случаев одновременного назначения гематотоксичных препаратов (таких как лефлуномид, азатиоприн, ретиноиды, сульфасалазин), что повышает риск развития гематотоксичности метотрексата.
При одновременном назначении лефлуномида и метотрексата возрастает риск панцитопении и гепатотоксичности.
При одновременном применении с метотрексатом ретиноидов (таких как ацитретин, этретинат) возрастает риск гепатотоксичности.
Такие антибиотики как пенициллины, гликопептиды, сульфонамиды, ципрофлоксацин, цефалотин в отдельных случаях могут снижать выведение метотрексата почками, что приводит к увеличению его концентрации в плазме и, таким образом, к риску проявления гематологической и желудочно-кишечной токсичности.
Антибиотики, применяемые внутрь
При применении внутрь такие антибиотики как тетрациклины, хлорамфеникол, не всасывающиеся антибиотики широкого спектра действия могут влиять на энтерогепатическую циркуляцию метотрексата за счет угнетения кишечной флоры или подавления бактериального метаболизма.
Препараты, хорошо связывающиеся с белками плазмы
Метотрексат связывается с белками плазмы, причем связанный метотрексат может замещаться другими препаратами, хорошо связывающимися с белками (такими как салицилаты, гипогликемические препараты, диуретики, сульфонамиды, дифенилгидантоин (фенитоин, дифенин), тетрациклины, хлорамфеникол, аминобензойная кислота, противовоспалительные препараты), что в случае одновременного применения может приводить к усилению токсичности метотрексата.
Пробенецид, слабые органические кислоты, препараты пиразолонового ряда и другие нестероидные противовоспалительные препараты
Пробенецид, слабые органические кислоты (такие как петлевые диуретики) и препараты пиразолонового ряда (фенилбутазон) могут снижать выведение метотрексата и, соответственно, увеличивать его концентрацию в плазме, что может приводить к увеличению гематологической токсичности. Риск увеличения токсичности возникает при комбинации даже низких доз метотрексата и нестероидных противовоспалительных препаратов или салицилатов.
Лекарственные средства, воздействующие на костный мозг
В случае применения препаратов, способных воздействовать на костный мозг (в т.ч. как побочное действие) (например, сульфонамиды, триметоприм, сульфаметоксазол, хлорамфеникол, пириметамин) необходимо учитывать возможность выраженного угнетения кроветворения.
Препараты, способные вызывать дефицит фолатов
Одновременное назначение таких препаратов (например, сульфонамидов, триметоприма, сульфаметоксазола) может приводить к увеличению токсичности метотрексата. Поэтому рекомендуется соблюдать особую осторожность при дефиците фолиевой кислоты.
Фолатсодержащие лекарственные средства
Витаминные препараты, и другие препараты, содержащие фолиевую кислоту, фолиниевую кислоту или их производные, могут снижать эффективность метотрексата.
Противоревматические препараты
Как правило, при одновременном применении метотрексата с другими противоревматическими препаратами (такими, как препараты золота, пеницилламин, гидроксихлорохин, сульфасалазин, азатиоприн, циклоспорин) усиление токсического действия метотрексата не наблюдается.
Сульфасалазин
Комбинация метотрексата с сульфасалазином может повышать эффективность метотрексата и, как результат, усиливать побочные эффекты, связанные с подавлением сульфасалазином синтеза фолиевой кислоты. Однако, такие побочные эффекты наблюдались лишь в отдельных редких случаях в ходе нескольких исследований.
Меркаптопурин
Метотрексат повышает концентрацию меркаптопурина в плазме, поэтому при одновременном применении метотрексата и меркаптопурина может потребоваться коррекция дозы.
Ингибиторы протонного насоса
При одновременном назначении ингибиторов протонного насоса (таких как омепразол, пантопразол) может изменяться выведение метотрексата. Одновременное применение метотрексата и омепразола приводило к увеличению времени выведения метотрексата. Сообщалось об одном случае снижения выведения метаболита метотрексата - 7-гидроксиметотрексата, что сопровождалось миалгией и тремором, при одновременном применении метотрексата и пантопразола.
Теофиллин
Метотрексат способен снижать клиренс теофиллина. При одновременном назначении метотрексата и теофиллина необходимо контролировать уровень теофиллина в плазме.
Кофеин- и теофиллинсодержащие напитки
Во время лечения метотрексатом следует избегать употребления в больших количествах напитков, содержащих кофеин и теофиллин (в т.ч. кофе, чай, содержащие кофеин безалкогольные напитки).
(5281)
Дозування
Методжект® призначають підшкірно. Інтегрована у шприц, голка призначена тільки для підшкірного введення Методжекта ! Методжект® не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами. Препарат повинен призначатися лікарем, що має досвід застосування метотрексату і знайомим з властивостями метотрексату і особливостями його дії. Препарат призначений тільки для одноразового застосування. Методжект® застосовують один раз на тиждень. Пацієнт повинен бути ясно проінформований про одноразове щотижневому режимі введення. Річокомендуется призначити для введення конкретний день тижня. У пацієнтів з додатковим об'ємом розподілу (наявність асциту, плеврального випоту) швидкість виведення метотретсата з організму знижена. У таких пацієнтів необхідно особливо ретельно проводити контроль токсичності, знизити дозу препарату, а в деяких випадках, при необхідності, перервати лікування. Застосування Методжекта® проводиться під контролем лікаря. За рішенням лікаря препарат може застосовуватися хворими самостійно. У цьому випадку хворий перед застосуванням препа��ата повинен бути навчений лікарем техніці виконання підшкірних ін'єкцій. У будь-якому випадку перше самостійне застосування препарату хворим повинна проводитися в присутності лікаря. У разі появи перших ознак небажаних явищ пацієнт повинен без зволікання інформувати лікуючого лікаря. Докладніше див інструкцію.Передозування
Симптоми передозування Токсичну дію метотрексату в основному проявляється з боку системи кровотворення. Лікування при передозуванні Специфічним антидотом, нейтралізує токсиче��дещо дію метотрексату, є фолиниевая кислота. При випадковому передозуванні протягом першої години після введення метотрексату (по можливості негайно) повинна бути введена внутрішньовенно або внутрішньом'язово доза специфічного антидоту - препаратів фолиниевой кислоти (кальцію фолінату), що дорівнює або перевищує дозу метотрексату. Далі по мірі необхідності введення препаратів фолиниевой кислоти повинно бути продовжено до досягнення концентрації метотрексату в сироватці крові нижче 10' моль/л. У разі значної передозировкі для попередження преципітації метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях проводять гідратацію організму і
Лікарська форма
Прозора від жовтого до жовто-коричневого кольору рідина.Склад
1мл препарату містить:
Активна речовина: метотрексат динатрію 54,84 мг (еквівалентно 50 мг метотрексату) Приготовлено за прописом:
Метотрексат 50 мг
Натрію гідроксид\00099,6 мг
Допоміжні речовини: натрію хлорид 4 мг, натрію гідроксид QS (до pH 8,5-8,9), вода для ін'єкцій до 1 млФармакологічна действие
Антагоніст фолієвої кислоти, цитотоксичний препарат - антиметаболит. Конкурентно інгібує фермент дигидрофолатредуктазу, що бере участь у відновлення дигідрофолієвої кислоти в тетрагідрофолієву кислоту (переносник вуглецевих фрагментів, необхідних для синтезу пуринових нуклеотидів та їх похідних), і таким чином інгібує синтез ДНК.
Поряд із протипухлинною володіє імунодепресивною дією.
Залишається нез'ясованим, чим обумовлена ефективність метотрексату в лікуванні псоріазу, псориатичеського артриту і ревматоїдного артриту (у тому числі ювенільного хронічного артриту): його протизапальною або імуносупресивний дією. Також не встановлено у якій мірі ефективність терапії пояснюється викликаним
метотрексатом збільшенням экстрацеллюлярной концентрації аденозину в місцях запалення.Фармакокінетика
Біодоступність при підшкірному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні має близькі значення і становить майже 100 %.
Близько 50 % метотрексату зв'язується з білками плазми.
Після роз��ределения в тканинах високі концентрації метотрексату у формі полиглутаматов виявляються в печінці, нирках і особливо в селезінці, в яких метотрексат може утримуватися протягом декількох тижнів або навіть місяців.
При застосуванні в малих дозах проникає в спинномозкову рідину в мінімальній кількості.
Період напіввиведення в середньому становить 6-7 год і характеризується високою варіабельністю (3-17 год). Час напіввиведення у пацієнтів з додатковим об'ємом розподілу (наявність плеврального випоту, асциту) ��оже збільшуватися до величин в 4 рази перевищують середні значення.
Близько 10 % введеної дози метаболізується в печінці, основний метаболіт - 7-гидроксиметотрексат, також володіє фармакологічною активністю.
Виводиться переважно у незміненому вигляді нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції.
Приблизно 5-20 % метотрексату і 1-5 % 7-гидроксиметотрексата виводиться з жовчю (з подальшою значною реабсорбцією у кишечнику).
Виведення препарату у хворих з порушенням функції нирок важливідоволі сповільнено.
Немає даних про уповільнення виведення метотрексату при недостатній функції печінки.Побічні дії
Найбільш частими побічними ефектами при застосуванні Методжектах є пригнічення системи кровотворення та порушення з боку шлунково-кишкового тракту.
Для позначення частоти ефектів далі застосовуються наступні градації: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100). рідко (> 1/10000. < 1/1000). дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).
З боку шлунково-кишкового тракту Дуже часто: стомат іт, диспепсія, нудота, втрата апетиту.
Часто: виразки в порожнині рота. діарея.Нечасто: фарингіт, ентерит, блювання.
Рідко: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту.
Дуже рідко: гематемезнс, кровотеча шлунково-кишкового тракту, токсичний мегаколон.
З боку шкірних покривів і придатків шкіри
Часто: висип, еритема, шкірний свербіж. Нечасто: фотосенсибілізація, облисіння, збільшення ревматичних вузлів, Herpes zoster, васкуліт, герпетиформные висипання на шкірі, кропив'янка.
Рідко: підвищена пігментація, акне, ек-химоз.
Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний нскролиз (синдром Лайєлла). зміни пігментації ноггей, гострі паропихии. фурункульоз, телеангіектазії.
Загальні реакції та реакції в місці введення Рідко: алергічні реакції аж до анафілактичного шоку; алергічний васкуліт, пропасниця, розвиток інфекцій, сепсис, погіршення загоєння ран, гіпо-гаммаглобулинсмия.
Дуже рідко: локальні реакції у місці введення: пошкодження шкірних покривів і навколишніх тканин (стерильний абсцес, ліподистрофія).
Порушення метаболізму
Нечасто: прогресування цукрового діабету.
З боку нервової системи
Часто: головний біль, відчуття втоми.
сонливість.
Нечасто: запаморочення, відчуття неспокою, депресія.
Дуже рідко: біль, м'язова слабкість або парестезія кінцівок, порушення смакових відчуттів (металевий присмак), погіршення зору, судоми, менінгізм, параліч.
Частота невідома: лейкоэнцефалопатия.
З боку органів зору
Рідко: кон'юнктивіт, порушення зору.
Дуже рідко - ретинопатія.
З боку гепатобилиарнои системи Дуже часто: підвищення рівня траисами-зв.
Нечасто: цироз, фіброз і жирове переродження печінки, зниження концентрації сироваткового альбуміну.
Рідко: гострий гепатит.
Дуже рідко: печінкова недостатність. З боку серцево-судинної системи Рідко: перикардит, перикардіальний випіт, перикардіальна тампонада, зниження артеріального тиску, тромбоемболічні ускладнення.
З боку органів дихання: Часто: пневмонія, інтерстиціальний альвеол іт/нневмонит, часто супроводжуються еозинофілією. Симптоми потенційно-серйозного інтерстиціального пневмоніту: сухий непродуктивний кашель, задишка, лихоманка.
Рідко: легеневий фіброз, пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii, дихальна недостатність і бронхіальна астма, плевральний випіт.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
Часто: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія.Нечасто: панцитопения.
Дуже рідко: агранулоцитоз, тяжке пригнічення функції кісткового мозку.
З боку сечовидільної і репродуктивної систем
Нечасто: запалення та виразки сечового міхура та/або піхви, порушення ниркової функції, порушення сечовипускання.
Рідко: ниркова недостатність, олігурія, анурія, порушення електролітного балансу. Дуже рідко: вагінальні виділення, втрата статевого потягу, гінекомастія, імпотенція, олігоспермія. порушення менструального циклу.
З боку кістково-м'язово�� системи Нечасто: артралгія, міалгія, остеопороз. Новоутворення
Дуже рідко: повідомлялось про окремі випадки розвитку лімфом, деякі з яких регрессировали після припинення терапії метотрексатом. У недавньому дослідженні не було встановлено, що терапія метотрексатом збільшує ризик лімфом. Частота і тяжкість побічних ефектів лікування метотрексатом залежить від дози та частоти застосування препарату. Однак, важкі побічні ефекти можуть виникати і при застосуванні метотрексату в низьких дозах. тому необхідно, щоб пац��енти, застосовують метотрексат, регулярно з короткими інтервалами проходили лікарське обстеження.
При застосуванні підшкірно метотрексат показує хорошу локальну переносимість: при такому способі введення спостерігалися лише помірні шкірні реакції, вираженість яких зменшувалася в процесі проведення терапії.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вплив на здатність керування транспортними засобами та використовувати механізми
Метотрексат здатний впливати на центральну нервову систему (викликаючи такі симптоми, як відчуття втоми, сонливість, запаморочення) і, таким чином, негативно впливати на здатність керувати автомобілем і використовувати механізми та виконувати інші дії, що вимагають швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Ревматоїдний артрит в активній формі у дорослих пацієнтів;
Поліартрит у пацієнтів з тяжким ювенільний хронічний артрит в активній формі, не дають адекватної відповіді на терапію нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП);
Важкі наполегливі інв��лидизирующие форми псоріазу у дорослих пацієнтів, що не відповідають на звичайну терапію, включаючи фототерапію, PUVA-терапію, терапію ретиноїдами,
Важкі форми псоріатичного артриту у дорослих пацієнтів.Протипоказання
Гіперчутливість до метотрексату або інших компонентів препарату;
Печінкова недостатність (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»);
Алкоголізм;
Виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв, див. також розділ «Спосіб застосування та дози»);
Порушенн�� кровотворення в анамнезі, такі як гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, виражена анемія;
Тяжкі гострі або хронічні інфекційні захворювання, такі як туберкульоз, ВІЛ-інфекції;
Виражений імунодефіцит;
Виразки ротової порожнини, виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту в активній фазі;
Вагітність і період годування груддю;
Одночасна вакцинація живими вакцинами.
Вагітність і період годування груддю
Методжект® протипоказаний під час вагітності та у період годування груддю.
При застосуванні у людей метотрексат проявив тератогенні властивості; повідомлялося про спричинених метотрексатом смерті плода, вроджених потворність.
Обмежене застосування у вагітних жінок (42) призвело до збільшення частоти (1:14) мальформацій (краніальних, кардіоваскулярних, кінцівок). У випадках переривання терапії метотрексатом перед заплідненням спостерігалося нормальний перебіг вагітності.
Жінкам під час лікування метотрексатом необхідно утримуватися від вагітності.
У случае, якщо жінка завагітніла під час терапії метотрексатом, повинна бути проведена оцінка ризику побічної дії лікування на плід.
Пацієнтам дітородного віку обох статей слід застосовувати надійні заходи контрацепції протягом лікування Методжектом® і, як мінімум, протягом 6 місяців після його закінчення.
Перед початком терапії Методжектом у жінок дітородного віку повинен бути проведений надійний тест на вагітність для виключення можливості проведення лікування у вагітних.Лікарська взаємодія
Алк��голота, гепатотоксичність і гематотоксичные лікарські препарати Регулярне вживання алкоголю і застосування одночасно з метотрексатом гепатотоксичних препаратів збільшують ризик прояви гепатотоксичності препарату. За пацієнтами, які застосовують інші гепатотоксичність препарати (наприклад, лефлуномід), необхідно здійснювати ретельне спостереження. Це також стосується випадків одночасного призначення гематотоксичных препаратів (таких як лефлуномід, азатіоприн, ретиноїди, сульфасалазин), що підвищує ризик розвитку гематотоксичности метотрексату.
При одночасному призначенні лефлуномида і метотрексату зростає ризик панцитопенії і гепатотоксичності.
При одночасному застосуванні з метотрексатом ретиноїдів (таких як ацитретин, етретінат) зростає ризик гепатотоксичності.
Такі антибіотики, як пеніциліни, глікопептиди, сульфонамиды, ципрофлоксацин, цефалотин в окремих випадках можуть знижувати виведення метотрексату нирками, що призводить до збільшення його концентрації в плазмі і, таким чином, до ризику прояви гематологическо�� і шлунково-кишкової токсичності.
Антибіотики, що застосовуються всередину
При застосуванні всередину такі антибіотики як тетрацикліни, хлорамфенікол, не всмоктуються антибіотики широкого спектру дії можуть впливати на ентерогепатичну циркуляцію метотрексату за рахунок пригнічення кишкової флори або пригнічення бактеріального метаболізму.
Препарати, що добре зв'язуються з білками плазми
Метотрексат зв'язується з білками плазми, причому пов'язаний метотрексат може заміщатися іншими препаратами, добре пов'язую��имися з білками (такими як саліцилати, гіпоглікемічні препарати, діуретики, сульфонамиды, дифенілгідантоїн (фенітоїн, дифенін), тетрацикліни, хлорамфенікол, амінобензойна кислота, протизапальні препарати), що у разі одночасного застосування може призводити до посилення токсичності метотрексату.
Пробенецид, слабкі органічні кислоти, препарати піразолонового ряду і інші нестероїдні протизапальні препарати
Пробенецид, слабкі органічні кислоти (наприклад, петлеві діуретики) та препарати пі��азолонового ряду (фенілбутазон) можуть знижувати виведення метотрексату та, відповідно, збільшувати його концентрацію в плазмі, що може призводити до підвищення гематологічної токсичності. Ризик збільшення токсичності виникає при комбінації навіть низьких доз метотрексату і нестероїдних протизапальних препаратів або саліцилатів.
Лікарські засоби, що впливають на кістковий мозок
У разі застосування препаратів, здатних впливати на кістковий мозок (у т. ч. як побічну дію (наприклад, сульфонамиды, триметоприм, сульфаметоксазол, хлорамфенікол, піриметамін) необхідно враховувати можливість вираженого пригнічення кровотворення.
Препарати, здатні викликати дефіцит фолатів
Одночасне призначення таких препаратів (наприклад, сульфонамидов, триметоприму, сульфаметоксазолу) може призводити до збільшення токсичності метотрексату. Тому рекомендується дотримуватись особливої обережності при дефіциті фолієвої кислоти.
Фолатовмісні лікарські засоби
Вітамінні препарати та інші препарати, що містить водоаккумулірующій к�� фолієву кислоту фолінієву кислоту або їх похідні, можуть знижувати ефективність метотрексату.
Протиревматичні препарати
Як правило, при одночасному застосуванні метотрексату з іншими протиревматичними препаратами (такими, як препарати золота, пеніциламін, гідроксихлорохін, сульфасалазин, азатіоприн, циклоспорин) посилення токсичної дії метотрексату не спостерігається.
Сульфасалазин
Комбінація метотрексату з сульфасалазином може підвищувати ефективність метотрексату і, як результат аналізу крові��тат, посилювати побічні ефекти, пов'язані з пригніченням сульфасалазином синтезу фолієвої кислоти. Однак, такі побічні ефекти спостерігалися лише в окремих випадках в ході кількох досліджень.
Меркаптопурин
Метотрексат-підвищує концентрацію меркаптопурину в плазмі, тому при одночасному застосуванні метотрексату та меркаптопурину може знадобитися корекція дози.
Інгібітори протонного насоса
При одночасному призначенні інгібіторів протонного насоса (омепразол, пантопразол) може змінюватися виведення метотрексату. Одночасне застосування метотрексату і омепразолу призводило до збільшення часу виведення метотрексату. Повідомлялося про один випадок зниження виведення метаболіту метотрексату - 7-гидроксиметотрексата, що супроводжувалося міалгією та тремором, при одночасному застосуванні метотрексату та пантопразолу.
Теофілін
Метотрексат здатний знижувати кліренс теофіліну. При одночасному призначенні метотрексату та теофіліну необхідно контролювати рівень теофіліну в плазмі.<br />
Кофеїн - і теофиллинсодержащие напої
Під час лікування метотрексатом слід уникати вживання у великих кількостях напоїв, що містять кофеїн і теофілін (у т. ч. кава, чай, що містять кофеїн безалкогольні напої).
