Дозировка
Внутрь. Дозу препарата определяет врач индивидуально для каждого пациента в зависимости от уровня гликемии. Начальная доза составляет 1 таблетку препарата Метглиб* Форс 2,5 мг + 500 мг или Метглиб* Форс 5 мг + 500 мг 1 раз в день. Во избежание гипогликемии начальная доза не должна превышать дневную дозу глибенкламида (или эквивалентную дозу\0009другого ранее принимаемого препарата сульфонилмочевины) или метформина, если они применялись в качестве терапии первой линии. Рекомендуется увеличивать дозу не более чем на 5 мг глибенкламида + 500 мг метформина в день каждые 2 или более недель для достижения адекватного контроля содержания глюкозы в крови. Замещение предшествующей комбинированной терапии метформином и глибенкламидом: начальная доза не должна превышать суточную дозу глибенкламида (или\0009эквивалентную дозу другого препарата сульфонилмочевины) и метформина, принимаемых ранее. Каждые 2 или более недель после начала лечения дозу препарата корректируют в зависимости от уровня гликемии. Максимальная суточная доза составляет 4 таблетки препарата Метглиб* Форс 5 мг + 500 мг или 6 таблеток препарата Метглиб* Форс 2,5 мг + 500 мг. Режим дозирования: Режим дозирования зависит от индивидуального назначения: Для дозировок 2,5 мг + 500 мг и 5 мг + 500 мг •Один раз в день, утром во время завтрака, при назначении 1 таблетки в день. •Два раза в день, утром и вечером, при назначении 2 или 4 таблеток в день. Для дозировки 2,5 мг + 500 мг •Три раза в день, утром, днем и вечером, при назначении 3, 5 или 6 таблеток в день. Для дозировки 5 мг + 500 мг •Три раза в день, утром, днем и вечером, при назначении 3 таблеток в день. Таблетки следует принимать во время еды. Каждый прием препарата должен сопровождаться приемом пищи с достаточно высоким содержанием углеводов для предотвращения возникновения гипогликемии. Пожилые пациенты Доза препарата подбирается исходя из состояния функции почек. Начальная доза не должна превышать 1 таблетку препарата Метглибх Форс 2,5 мг + 500 мг. Необходимо проводить регулярную оценку функции почек. Дети Препарат Метглиб* Форс не рекомендован для применения у детей.
Передозировка
При передозировке возможно развитие гипогликемии из-за наличия производного сульфонилмочевины в составе препарата (см. «Особые указания»). Легкие и умеренные симптомы гипогликемии без потери сознания и неврологических проявлений могут быть скорректированы немедленным потреблением сахара. Необходимо выполнить корректировку дозы и/или изменить режим питания. Возникновение тяжелых гипогликемических реакций у больных сахарным диабетом, сопровождающихся комой, судорогами или другими неврологическими расстройствами, требует оказания неотложной медицинской помощи. Необходимо внутривенное введение раствора декстрозы сразу после установления диагноза или возникновения подозрения на гипогликемию, до госпитализации пациента. После восстановления\0009сознания необходимо принять пищу, богатую легкоусвояемыми углеводами (во избежание повторного развития гипогликемии). Клиренс глибенкламида в плазме крови может увеличиваться у пациентов с заболеваниями печени. Поскольку глибенкламид активно связывается с белками крови, то пр
Лекарственная форма
Овальные двояковыпуклые таблетки, покрытые плёночной оболочкой коричневато-оранжевого цвета. На поперечном разрезе - ядро почти белого цвета.
Состав
1 таблетка, покрытая пленочной оболочкой, 2,5 мг + 500 мг содержит: активные вещества: глибенкламид 2,5 мг + метформина гидрохлорид 500 мг; вспомогательные вещества:\0009крахмал кукурузный 56,5 мг, кальция гидрофосфата дигидрат 62,5 мг, кроскармеллоза натрия 15 мг, макрогол (полиэтиленгликоль 6000) 15 мг, повидон К-30 50 мг, натрия стеарилфумарат 4 мг, целлюлоза микрокристаллическая 44,5 мг;
пленочная оболочка: Опадрай оранжевый 25 мг, в том числе: [гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза) 8,438 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) 8,437 мг, тальк 5 мг, титана диоксид 2,795 мг, краситель железа оксид желтый 0,275 мг, краситель железа оксид красный 0,055 мг].
Фармакологическое действие
Фиксированная комбинация двух пероральных гипогликемических средств различных фармакологических групп: глибенкламида и метформина. Метформин относится к группе бигуанидов и снижает содержание как базальной, так и постпрандиальной глюкозы в плазме крови. Метформин не стимулирует секрецию инсулина, и в связи с этим не вызывает гипогликемии. Имеет 3 механизма действия: снижает выработку глюкозы печенью за счет ингибирования глюконеогенеза и гликогенолиза; повышает чувствительность периферических рецепторов к инсулину, потребление и утилизацию глюкозы клетками в мышцах; задерживает всасывание глюкозы в желудочно-кишечном тракте (ЖКТ). Стабилизирует или снижает массу тела у пациентов с сахарным диабетом.
Препарат также оказывает благоприятное действие на липидный состав крови, снижая содержание общего холестерина, липопротеинов низкой плотности (ЛГТНП) и триглицеридов.
Глибенкламид относится к группе производных сульфонилмочевины II поколения. Содержание глюкозы при приеме глибенкламида снижается в результате стимуляции секреции инсулина бета-клетками поджелудочной железы. Глибенкламид повышает чувствительность к инсулину и степень его связывания с клетками-мишениями, усиливает влияние инсулина на поглощение глюкозы мышцами и печенью, тормозит липолиз в жировой ткани.
Метформин и глибенкламид имеют различные механизмы действия, но взаимно дополняют гипогликемическую активность друг друга. Комбинация двух гипогликемических средств имеет синергический эффект в снижении содержания глюкозы.
Фармакокинетика
Глибенкламид. При приеме внутрь абсорбция из ЖКТ составляет более 95%. Время достижения максимальной концентрации - 4 часа, объем
распределения - около 10 л. Связь с белками плазмы составляет 99%. Почти полностью метаболизируется в печени с образованием двух неактивных метаболитов, которые выводятся почками (40%) и через кишечник (60%). Период полувыведения — от 4-х до 11 часов.
Метформин после приема внутрь абсорбируется из ЖКТ достаточно полно, максимальная концентрация в плазме достигается в течение 2,5 часов. Абсолютная биодоступность составляет от 50 до 60%. При одновременном приеме пищи абсорбция метформина снижается и задерживается. Метформин быстро распределяется в тканях, практически не связывается с белками плазмы. Подвергается метаболизму в очень слабой степени и выводится почками. Клиренс метформина у здоровых субъектов составляет 400 мл/мин, что свидетельствует о наличии активной канальцевой секреции. Примерно 20-30% метформина выводится через кишечник в неизмененном виде. Период полувыведения составляет в среднем 6,5 часов. При нарушении функции почек почечный клиренс снижается, так же, как и клиренс креатинина, при этом период полувыведения увеличивается, что приводит к увеличению концентрации метформина в плазме крови. Сочетание метформина и глибенкламида в одной таблетке имеет ту же биодоступность, что и при приеме таблеток, содержащих метформин или глибенкламид изолированно. На биодоступность метформина в сочетании с глибенкламидом не влияет прием пищи, так же, как и на биодоступность глибенкламида. Однако скорость абсорбции глибенкламида возрастает при приеме пищи.
Побочные действия
В ходе лечения препаратом Метглибх Форс могут наблюдаться следующие побочные-реакции.
Классификация ВОЗ частоты развития побочных реакций: очень часто- >1/10 назначений
часто\0009- от >1/100 до < 1/10 назначений
нечасто\0009- от >1/1000 до <1/100 назначений
редко\0009- от >1/10000 до <1/1000 назначений
очень редко - <1/10000 назначений
Классификация нежелательных побочных реакций в соответствии с поражением органов и систем органов (медицинский словарь для нормативноправовой деятельности Med-DRA).
Нарушения со стороны крови и лимфатической системы:
Данные нежелательные явления исчезают после отмены препарата.
Редко: лейкопения и тромбоцитопения.
Очень редко: агранулоцитоз, гемолитическая анемия, аплазия костного мозга и панцитопения.
Нарушения со стороны иммунной системы:
Очень редко: анафилактический шок.
Могут встречаться реакции перекрестной гиперчувствительности к сульфонамидам и их производным.
Нарушения со стороны обмена веществ и питания:
Гипогликемия (См. «Передозировка», «Особые указания»).
Редко: приступы порфирии (печеночной или кожной).
Очень редко: лактоацидоз (См. «Особые указания»).
Снижение всасывания витамина В12, сопровождавшееся снижением его концентрации в сыворотке крови при длительном применении метформина. При обнаружении мегалобластной анемии необходимо учитывать возможность такой этиологии. Дисульфирамоподобная реакция при употреблении этанола.
Нарушения со стороны нервной системы:
Часто: нарушение вкуса («металлический» привкус во рту).
Нарушения со стороны органа зрения:
Вначале лечения может возникнуть временное нарушение зрения из-за снижения содержания глюкозы в крови.
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта:
Очень часто: тошнота, рвота, диарея, боли в животе и отсутствие аппетита. Данные симптомы чаще встречаются в начале лечения и в большинстве случаев проходят самостоятельно.
Нечасто: ощущение тяжести и переполнения в желудке, отрыжка.
Для профилактики развития указанных симптомов рекомендуется принимать препарат в 2 или 3 приема; медленное повышение дозы препарата такжеулучшает его переносимость.
Нарушения со стороны печени и желчевыводящш путей:
Очень редко:нарушение показателей функции печени или гепатит, требующие прекращения лечения.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей:
Редко: кожные реакции, такие как: зуд, крапивница, макулопапулезная сыпь. Очень редко: фотосенсибилизация, кожный или висцеральный аллергический васкулит, полиморфная эритема, эксфолиативный дерматит.
Лабораторные и инструментальные данные:
Нечасто: умеренное увеличение концентраций мочевины и креатинина в сыворотке крови
Очень редко: гипонатриемия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение препаратом Метглиб* Форс проводится только под наблюдением врача! При приеме препарата необходимо неукоснительно соблюдатьрекомендации врача по соблюдению диеты и самоконтролю концентрации глюкозы в крови. Необходимо регулярно контролировать уровень гликемии натощак и после еды.
Лактоацидоз
Лактоацидоз является крайне редким, но серьёзным (высокая смертность при отсутствии неотложного лечения) осложнением, которое может возникнуть из-за кумуляции метформина. Случаи лактоацидоза при применении метформина возникали, в основном, у пациентов с сахарным диабетом и выраженной почечной недостаточностью. Следует учитывать и другие сопряженные факторы риска, такие как плохо контролируемый сахарный диабет, кетоз, продолжительное голодание, чрезмерное потребление спиртных напитков, печеночная недостаточность и любое состояние, связанное с выраженной гипоксией.
Следует учитывать риск развития лактоацидоза при появлении неспецифических признаков, таких как мышечные судороги, сопровождающиеся диспепсическими расстройствами, болью в животе и сильным недомоганием. В тяжелых случаях может отмечаться ацидотическая одышка, гипоксия, гипотермия и кома.
Диагностическими лабораторными показателями являются:низкий
показатель pH крови, концентрация лактата в плазме выше 5 ммоль/л, повышенный анионный интервал и соотношение лактат/пируват. Гипогликемия
Так как препарат Метглиб® Форс содержит глибенкламид, то прием препарата сопровождается риском возникновения гипогликемии у пациента. Постепенное титрование дозы после начала лечения может предотвратить возникновение гипогликемии. Данное лечение может быть назначено только пациенту, придерживающемуся режима регулярного приема пищи (включая завтрак). Важно, чтобы потребление углеводов было регулярным; так как риск развития гипогликемии увеличивается при позднем приеме пищи, недостаточном или несбалансированном потребление углеводов. Развитие гипогликемии наиболее вероятно при гипокалорийной диете, после интенсивной или продолжительной физической нагрузки, при употреблении спиртных напитков или при приеме комбинации гипогликемических средств. Из-за компенсаторных реакций, вызванных гипогликемией, может возникать повышенное потоотделение, чувство страха, тахикардия, повышение артериального давления, ощущение сердцебиения, стенокардия и аритмия. Последние симптомы могут отсутствовать, если гипогликемия развивается медленно, в случае вегетативной нейропатии или при одновременном приеме бета-адреноблокаторов, клонидина, резерпина, гуанетидина или симпатомиметиков.
Другими симптомами гипогликемии у больных сахарным диабетом могут являться головная боль, голод, тошнота, рвота, выраженная усталость, расстройства сна, возбужденное состояние, агрессия, нарушение концентрации внимания и психомоторных реакций, депрессия, спутанность сознания, нарушение речи, нарушение зрения, дрожь, паралич и парестезии, головокружение, делирий, судороги, сомноленция, бессознательное состояние, поверхностное дыхание и брадикардия.
Осторожное применение препарата, подбор дозы и надлежащие инструкции для пациента являются важными для снижения риска развития гипогликемии. Если у пациента повторяются приступы гипогликемии, которые являются либо тяжелыми, либо связанными с незнанием симптомов, следует рассмотреть возможность лечения другими гипогликемическими средствами. Факторы, способствующие развитию гипогликемии:\0009одновременное
употребление спиртных напитков, особенно при голодании; отказ или (особенно касается пожилых пациентов) неспособность пациента взаимодействовать с врачом и следовать рекомендациям, изложенным в инструкции по применению; плохое питание, нерегулярный прием пищи, голодание или изменения в диете; дисбаланс между физической нагрузкой и приемом углеводов; почечная недостаточность; тяжелая печеночная недостаточность; передозировка препарата Метглиб® Форс; отдельные эндокринные нарушения: недостаточность функции щитовидной железы, гипофиза и надпочечников; одновременный прием отдельных лекарственных препаратов.
Почечная и печеночная недостаточность
Фармакокинетика и/или фармакодинамика может меняться у пациентов с печеночной недостаточностью или тяжелой почечной недостаточностью. Возникающая у таких пациентов гипогликемия может быть продолжительной, в этом случае должно быть начато соответствующее лечение.
Нестабильность содержания глюкозы в крови
В случае хирургического вмешательства или другой причины декомпенсации сахарного диабета, рекомендуется предусмотреть временный переход на инсулинотерапию. Симптомами гипергликемии являются учащенное мочеиспускание, выраженная жажда, сухость кожи. За 48 часов до планового хирургического вмешательства или внутривенного введения йодсодержащего рентгеноконтрастного средства прием препарата Метглиб* Форс следует прекратить. Лечение рекомендуется возобновить через 48 часов, и только после того, как функция почек была оценена и признана нормальной. Функция почек
Поскольку метформин выводится почками, перед началом лечения и регулярно в последующем, необходимо определять клиренс креатинина и/или содержание креатинина в сыворотке крови: не реже одного раза в год у пациентов с нормальной функцией почек, и 2-4 раза в год у пожилых пациентов, а также у пациентов с клиренсом креатинина на верхней границе нормы.
Рекомендуется соблюдать особую осторожность в случаях, когда функция почек может быть нарушена, например, у пожилых пациентов, или в случае начала антигипертензивной терапии, приема диуретиков или нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП).
Другие меры предосторожности
Пациент должен сообщить врачу о появлении бронхо-легочной инфекции или инфекционного заболевания мочеполовых органов.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами
Пациенты должны быть информированы о риске возникновения гипогликемии и должны соблюдать меры предосторожности при управлении транспортным средством и работе с механизмами, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Сахарный диабет 2 типа у взрослых:
при неэффективности диетотерапии, физических упражнений и предшествующей монотерапии метформином или производными сульфонилмочевины;
- для замещения предшествующей терапии двумя препаратами (метформином и производным сульфонилмочевины) у больных со стабильным и хорошо контролируемым уровнем гликемии.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к метформину, глибенкламиду или другим производным сульфонилмочевины, а также к другим компонентам препарата; сахарный диабет 1 типа; диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, диабетическая кома; почечная недостаточность или нарушение функции почек (клиренс креатинина менее 60 мл/мин); острые состояния, которые могут приводить к изменению функции почек: дегидратация, тяжелая инфекция, «Особые указания»); острые или хронические заболевания, которые сопровождаются гипоксией тканей: сердечная или дыхательная недостаточность, недавно перенесенный инфаркт миокарда; печеночная недостаточность; порфирия; беременность, период грудного вскармливания; одновременный прием миконазола; инфекционные заболевания, большие хирургические вмешательства, травмы, обширные ожоги и другие состояния, требующие проведения инсулинотерапии; хронический алкоголизм, острая алкогольная интоксикация; лактоацидоз (в т.ч. в анамнезе); соблюдение гипокалорийной диеты (менее 1000 ккал/сут); детский возраст до 18 лет.
Не рекомендуется применять препарат у лиц старше 60 лет, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития у них лактоацидоза.
С осторожностью
Лихорадочный синдром; надпочечниковая недостаточность; гипофункция передней доли гипофиза; заболевания щитовидной железы (с некомпенсированным нарушением ее функции); у лиц пожилого возраста из-за опасности развития гипогликемии.
Применение во время беременности и в период грудного вскармливания
В период беременности применение препарата Метглиб* Форс противопоказано. Пациент должен быть предупрежден о том, что в период лечения препаратом Метглиб^ Форс необходимо информировать врача о планируемой беременности и о наступлении беременности. При планировании беременности, а также в случае наступления беременности в период приема препарата, он должен быть отменен и назначена инсулинотерапия.
Препарат Метглиб* Форс противопоказан при грудном вскармливании, поскольку отсутствуют данные о его способности проникать в грудное молоко. При необходимости применения лекарственного препарата в период грудного вскармливания следует перейти на инсулинотерапию или прекратить грудное вскармливание.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказанные комбинации
Связанные с применением глибенкламида
Миконазол может провоцировать развитие гипогликемии (вплоть до развития комы).
Связанные с применением метформина
Йодсодержащие контрастные средства: в зависимости от функции почек прием препарата следует прекратить за 48 часов до или после внутривенного введения йодсодержащих контрастных средств.
Нерекомендуемые комбинации
Связанные с применением производных сульфонилмочевины Алкоголь:очень редко наблюдается дисульфирамоподобная реакция
(непереносимость алкоголя) при одновременном приеме алкоголя и глибенкламида.
Алкоголь может увеличивать гипогликемическое действие (посредством ингибирования компенсаторных реакций или задержки его метаболической
инактивации), что может способствовать развитию гипогликемической комы. В период лечения препаратом Метглиб* Форс следует избегать приема спиртных напитков и лекарственных средств, содержащих этанол.
Бозентан в комбинации с глибенкламидом повышает риск гепатотоксического действия. Рекомендуется избегать одновременного приема этих препаратов. Также может снижаться гипогликемический эффект глибенкламида.
Фенилбутазои повышает гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины (замещая производные сульфонилмочевины в местах, связанных с белком и/или уменьшая их элиминацию). Предпочтительно использовать другие противовоспалительные средства, обнаруживающие меньшие взаимодействия, или же предупреждать пациента о необходимости самостоятельного контроля уровня гликемии; при необходимости, следует скорректировать дозу при совместном применении противовоспалительного средства и после его прекращения.
Связанные с применением метформина
Алкоголь: Риск развития лактоацидоза усиливается при острой алкогольной интоксикации, особенно в случае голодания, или плохого питания, или печеночной недостаточности. В период лечения препаратом Метглиб* Форс следует избегать приема спиртных напитков и лекарственных средств, содержащих этанол.
Комбинации, требующие осторожности
Связанные с применением всех гипогликемических средств Хлорпромазин: в высоких дозах (100 мг/сут) вызывает повышение уровня гликемии (снижая выброс инсулина).
Меры предосторожности: следует предупредить пациента о необходимости самостоятельного контроля содержания глюкозы в крови; при необходимости, скорректируйте дозу гипогликемического средства в ходе одновременного ЛП - 0035 71 - 140416
применения нейролептика и после прекращения его применения. Глюкокортикостероиды (ГКС) и тетракозактид: увеличение в крови содержания глюкозы, иногда сопровождающееся кетозом (ГКС вызывают снижение толерантности к глюкозе).
Меры предосторожности: следует предупредить пациента о необходимости самостоятельного контроля содержания глюкозы в крови; при необходимости, следует скорректировать дозу гипогликемического средства в ходе одновременного применения ГКС и после прекращения их применения. Даназол оказывает гипергликемическое действие. При необходимости лечения даназолом и при прекращении приема последнего требуется коррекция дозы препарата Метглиб* Форс под контролем уровня гликемии.
У32-адреномиметики: за счет стимуляции (32-адренорецепторов повышают концентрацию глюкозы в крови.
Меры предосторожности: необходимо предупредить пациента и установить контроль содержания глюкозы в крови, возможен перевод на инсулинотерапию.
Диуретики: увеличение содержания глюкозы в крови.
Меры предосторожности: следует предупредить пациента о необходимости самостоятельного контроля содержания глюкозы в крови; может потребоваться коррекция дозы гипокликемического средства в ходе одновременного применения с диуретиками и после прекращения их пременения.
Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) (каптоприл, эналаприл): применение ингиботоров АПФ способствует снижению
содержания глюкозы в крови. При необходимости следует скорректировать дозу препарата Метглиб'*' Форс в ходе одновременного применения с ингибиторами АПФ и после прекращения их применения.
Связанные с применением метформина Диуретики: Лактоацидоз, возникающий при приеме метформина на фоне функциональной почечной недостаточности, вызванной приемом диуретиков, в особенности петлевых.
Связанные с применением глибенкламида
Р2-адрепоблокаторы, клонидин, резерпин, гуанетидин и симпатомиметики маскируют некоторые симптомы гипогликемии: сердцебиение и тахикардию; большинство неселективных бета-адреноблокаторов повышают частоту развития и тяжесть гипогликемии. Следует предупредить пациента о необходимости самостоятельного контроля содержания глюкозы в крови, особенно в начале лечения.
Флуконазол: Увеличение периода полувыведения глибенкламида с возможным возникновением проявлений гипогликемии. Следует предупредить пациента о необходимости самостоятельного контроля содержания глюкозы в крови; может потребоваться корректировка дозы гипогликемических препаратов в ходе одновременного лечения флуконазолом и после прекращения его применения.
Другие взаимодействия: комбинации, которые следует принять во внимание:
Связанные с применением глибенкламида
Десмопрессин: Метглиб® Форс может снижать антидиуретический эффект десмопрессина.
Антибактериальные ЛС из группы сульфаниламидов, фторхинолоны, антикоагулянты (производные кумарина), ингибиторы МАО, хлорамфеникол, пентоксифиллин, гиполипидемические ЛС из группы фибратов, дизопирамид -риск развития гипогликемии на фоне применения глибенкламида.
(6811)
Дозування
Всередину. Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від рівня глікемії. Початкова доза становить 1 таблетку препарату Метглиб* Форс 2,5 мг + 500 мг або Метглиб* Форс 5 мг + 500 мг 1 раз на день. Щоб уникнути гіпоглікемії початкова доза не повинна перевищувати денну дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу\0009другого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися в якості терапії першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глибенкламитак + 500 мг метформіну у день кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного контролю вмісту глюкози в крові. Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном і глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глібенкламіду (або\0009эквивалентную дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, прийнятих раніше. Кожні 2 або більше тижнів після початку лікування дозу препарату коригують залежно від рівня глікемії. Максимальна добова доза становить 4 таблетки препарату Метглиб* Форс 5 мг + 500 мг або 6 таблеток препарату Метглиб* Форс 2,5 мг + 500 мг. Режим дозування: Режим дозування залежить від індивідуального призначення: Для дозування 2,5 мг + 500 мг і 5 мг + 500 мг Один раз на день, вранці під час сніданку, у разі призначення 1 таблетки на день. •Два рази на день, вранці і ввечері, при призначенні 2 або 4 таблеток на день. Для дозування 2,5 мг + 500 мг Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при призначенні 3, 5 або 6 таблеток у день. Для дозування 5 мг + 500 мг Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при призначенні 3 таблеток на день. Таблетки слід ��брати під час їжі. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися прийомом їжі з високим вмістом вуглеводів для запобігання виникнення гіпоглікемії. Літні пацієнти Доза препарату підбирається виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку препарату Метглибх Форс 2,5 мг + 500 мг. Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок. Діти Препарат Метглиб* Форс не рекомендований для застосування у дітей.Передозування
При передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії з-за наявностія похідного сульфонілсечовини у складі препарату (див. «Особливі вказівки»). Легкі і помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним споживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози і/або змінити режим харчування. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у хворих на цукровий діабет, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними розладами, вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне запровадженню��ие розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію, до госпіталізації пацієнта. Після відновлення\0009сознания необхідно прийняти їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Кліренс глібенкламіду в плазмі крові може збільшуватися у пацієнтів з захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, то пр
Лікарська форма
Овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою коричнево-��ранжевого кольору. На поперечному розрізі - ядро майже білого кольору.Склад
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, 2,5 мг + 500 мг містить: активні речовини: глібенкламід 2,5 мг + метформіну гідрохлориду 500 мг; допоміжні речовини:\0009крахмал кукурудзяний 56,5 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат 62,5 мг, натрію кроскармелоза 15 мг, макрогол (поліетиленгліколь 6000) 15 мг, повідон К-30 50 мг, натрію стеарилфумарат 4 мг, целюлоза мікрокристалічна 44,5 мг;
плівкова оболонка: Опадрай помаранчевий 25 мг, в тому числі: [гіпромелоза (гидроксипропилметил��еллюлоза) 8,438 мг, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) 8,437 мг, тальк 5 мг, титану діоксид 2,795 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,275 мг, барвник заліза оксид червоний 0,055 мг].Фармакологічна дія
Фіксована комбінація двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: глібенкламіду та метформіну. Метформін належить до групи бигуанидов і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози у плазмі крові. Метформін не стимулює секрецію інсуліну, і в зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізму дії: зменшує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу; підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами в м'язах; затримує всмоктування глюкози в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Стабілізує або знижує масу тіла у пацієнтів з цукровим діабетом.
Препарат також чинить сприятливу дію на ліпідний склад крові, знижуючи вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛГТНП) і триглицерідов.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Глібенкламід підвищує чутливість до інсуліну і ступінь його зв'язування з клітинами-мишениями, посилює вплив інсуліну на поглинання глюкози м'язами і печінкою, гальмує ліполіз у жировій тканині.
Метформін і глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активностіть один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні вмісту глюкози.Фармакокінетика
Глібенкламід. При прийомі всередину абсорбція зі ШЛУНКОВО-кишкового тракту становить понад 95%. Час досягнення максимальної концентрації - 4 години, обсяг
розподілу - близько 10 л. Зв'язок з білками плазми становить 99%. Майже повністю метаболізується в печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40%) і через кишечник (60%). Період напіввиведення — від 4-х до 11 годин.
Метформін після прийому всередину абсорбується з ШКТ досить повно, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2,5 годин. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%. При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і затримується. Метформін швидко розподіляється в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми. Піддається метаболізму в дуже незначною мірою і виводиться нирками. Кліренс метформіну у здорових суб'єктів становить 400 мл/хв, що свідчить про наявність активної канальцевої секреції. Приблизно 20-30% метформи��а виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить у середньому 6,5 годин. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само, як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові. Поєднання метформіну і глібенкламіду в одній таблетці має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в комбінації з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Проте швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.Побічні дії
У ході лікування препаратом Метглибх Форс можуть спостерігатися наступні побічні реакції.
Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто- >1/10 призначень
часто\0009 - від >1/100 до < 1/10 призначень
нечасто\0009 - від >1/1000 до <1/100 призначень
рідко\0009 - від >1/10000 до <1/1000 призначень
дуже рідко - <1/10000 призначень
Класифікація небажаних побічних реакц��й у відповідності з ураженням органів і систем органів (медичний словник для нормативноправовий діяльності Med-DRA).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
Дані небажані явища зникають після відміни препарату.
Рідко: лейкопенія і тромбоцитопенія.
Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія.
Порушення з боку імунної системи:
Дуже рідко: анафілактичний шок.
Можуть зустрічатися реакції перехресної гиперчувствительности до сульфонамідів та їх похідних.
Порушення з боку обміну речовин і харчування:
Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»).
Рідко: напади порфірії (печінковою або шкірної).
Дуже рідко: лактоацидоз (Див. «Особливі вказівки»).
Зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації в сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Дисульфирамоподобная реакція при употреблении етанолу.
Порушення з боку нервової системи:
Часто: порушення смаку (металевий присмак у роті).
Порушення з боку органа зору:
На початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози в крові.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
Дуже часто: нудота, блювання, діарея, болі в животі і відсутність апетиту. Дані симптоми частіше зустрічаються на початку лікування та у більшості випадків проходять самостійно.
Нечасто: відчуття важкості і переповнення в шлунку, відрижка.
Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат в 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату такжеулучшает його переносимість.
Порушення з боку печінки і желчевыводящш шляхів:
Дуже рідко:порушення показників функції печінки або гепатит, що вимагають припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
Рідко: шкірні реакції, такі як свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип. Дуже рідко: фотосенсиби��изация, шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит.
Лабораторні та інструментальні дані:
Нечасто: помірне збільшення концентрацій сечовини і креатиніну в сироватці крові
Дуже рідко: гіпонатріємія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування препаратом Метглиб* Форс проводиться тільки під наглядом лікаря! При прийомі препарату необхідно неухильно соблюдатьрекомендации лікаря щодо дотримання дієти і самоконтролю концентрації глюкоз�� в крові. Необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще та після їжі.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність при відсутності невідкладного лікування) ускладненням, що може виникнути за кумуляції метформіну. Випадки лактоацидозу при застосуванні метформіну виникали, в основному, у пацієнтів з цукровим діабетом і вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші супутні фактори ризику, такі як погано контрольований цукровий діабет, кетоз, продоввельних голодування, надмірне споживання спиртних напоїв, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі і сильним нездужанням. У важких випадках може відзначатися ацидотическая задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Діагностичними лабораторними показниками є:низький
показник pH крові, донцентрация лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал і співвідношення лактат/піруват. Гіпоглікемія
Так як препарат Метглиб® Форс містять глібенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Дане лікування може бути призначено тільки пацієнтові, дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним; так як рисдо розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатнє або незбалансованому споживання вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірно при гіпокалорійной дієті, після інтенсивної або тривалої фізичного навантаження, при вживанні спиртних напоїв або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів. З-за компенсаторних реакцій, викликаних гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, відчуття страху, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмия. Останні симптоми можуть бути відсутні, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, в разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків.
Іншими симптомами гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збудження, агресія, порушення концентрації уваги і психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мовлення, порушення зору, тремтіння, параліч і парестезії, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія.
Обережне застосування препарату, підбір дози і належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які або є тяжкими, або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами. Фактори, що сприяють розвинений��ю гіпоглікемії:\0009одновременное
вживання спиртних напоїв, особливо при голодуванні; відмова або (особливо це стосується літніх пацієнтів) неспроможність пацієнта взаємодіяти з лікарем і слідувати рекомендаціям, викладеним в інструкції по застосуванню; погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування або зміни в дієті; дисбаланс між фізичним навантаженням та споживанням вуглеводів; ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; передозування препарату Метглиб® Форс; окремі ендокринні порушення: недостаточ��ость функції щитовидної залози, гіпофіза і надниркових залоз; одночасний прийом окремих лікарських препаратів.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. Виникає у таких пацієнтів гіпоглікемія може бути тривалою, в цьому випадку повинно бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози в крові
У випадку хірургічного втручання або одиной причини декомпенсації цукрового діабету, рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісної рентгеноконтрастного кошти прийом препарату Метглиб* Форс слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і тільки після того, як функція нирок була оцінена і визнана нормальною. Функція нирок
Оскільки метформин виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно в подальшому, необхідно визначати кліренс креатиніну і/або вміст креатиніну в сироватці крові не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів з кліренсом креатиніну на верхній межі норми.
Рекомендується дотримуватися особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нест��роидных протизапальних препаратів (НПЗП).
Інші заходи безпеки
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхо-легеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами
Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії і повинні дотримуватись обережності при управлінні транспортними засобами та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги і швид��оты психомоторних реакцій.Свідчення
Цукровий діабет 2 типу у дорослих:
при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
- для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і похідними сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним і добре контрольованим рівнем глікемії.Протипоказання
Підвищена чутливість до метформіну, глибенкламиду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до інших компонклієнтам препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв); гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, «Особливі вказівки»); гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда; печінкова недостатність; порфірія; вагітність, період ррудного вигодовування; одночасний прийом миконазола; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, що вимагають проведення інсулінотерапії; хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація; лактоацидоз (у т. ч. в анамнезі); дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); дитячий вік до 18 років.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
З обережністю
Гарячковий синдром; надниркова недостатність; гіпофункція передньої частки гіпофіза; захворювання щитовидної залози (з некомпенсованим порушенням її функції); в осіб літнього віку з-за небезпеки розвитку гіпоглікемії.
Застосування під час вагітності і в період грудного вигодовування
У період вагітності застосування препарату Метглиб* Форс протипоказано. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що в період лікування препаратом Метглиб^ Форс необхідно інформувати лікаря про плани��уемой вагітності і про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності в період прийому препарату, він повинен бути скасований і призначена інсулінотерапія.
Препарат Метглиб* Форс протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати в грудне молоко. При необхідності застосування лікарського препарату в період грудного вигодовування слід перейти на інсулінотерапію або припинити грудне вигодовування.Лікарська взаємодії��ие
Протипоказані комбінації
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Не рекомендовані комбінації
Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини Алкоголь:дуже рідко спостерігається дисульфирамоподобная реакція
(непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глібенкламіду.
Алкоголь може збільшувати гіпоглікемічну дію (через інгібування компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної
інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Метглиб* Форс слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Бозентан в комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотокс��тичного дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду.
Фенилбутазои підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини в місцях, пов'язаних з білком і/або зменшуючи їх елімінацію). Переважно використовувати інші протизапальні засоби, виявляють менші взаємодії, або ж попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необх��ності, слід скорегувати дозу при спільному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Алкоголь: Ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у випадках голодування або поганого харчування або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Метглиб* Форс слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що потребують обережності
Пов'язані з застосув��ням всіх гіпоглікемічних засобів Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг/добу) викликає підвищення рівня глікемії (знижуючи викид інсуліну).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності скорегуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного ЛП - 0035 71 - 140416
застосування нейролептика і після припинення його застосування. Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, іноді супроводжуватися��ающееся кетози (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності, слід скорегувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування ГКС і після припинення їх застосування. Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози препарату Метглиб* Форс під контролем рівня гликемии.
32-адреноміметики: за рахунок стимуляції (32-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові.
Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль вмісту глюкози в крові, можливе переведення на інсулінотерапію.
Діуретики: збільшення вмісту глюкози в крові.
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гипокликемического кошти в ході одночасного застосування з діуретиками і після припинення їх використання.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування ингиботоров АПФ сприяє зниженню
вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату Метглиб'*' Форс у ході одночасного застосування з інгібіторами АПФ і після припинення їх застосування.
Пов'язані із застосуванням метформіну Діуретики: Лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності,��званою прийманням діуретиків, особливо петльових.
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Р2-адрепоблокаторы, клонідин, резерпін, гуанетидин і симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття і тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку і тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові, особливо на початку лікування.
Флуконазол: Збільшення періоду напіввиведення глібенкламіда з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові, може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом і після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Десмопресин: Метглиб® Форс може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину.
Антибакте��иальные ЛЗ із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ з групи фібратів, дизопірамід -ризик розвитку гіпоглікемії на тлі застосування глібенкламіду.
