Дозировка
Внутрь, во время или непосредственно после еды. Монотерапия и комбинированная терапия с другими пероральными гипогликемическими средствами Начальная доза: 500-1000 мг 1 раз в сутки вечером. Через 7-15 дней при отсутствии неблагоприятных эффектов со стороны ЖКТ назначают по 500-1000 мг 2 раза в сутки утром и вечером. Возможно дальнейшее постепенное увеличение дозы в зависимости от концентрации глюкозы в крови. Поддерживающая доза: 1500-2000 мг/ Для уменьшения побочных явлений со стороны ЖКТ дозу следует разделить на 2-3 приема. Максимальная доза: 3000 мг/ в 3 приема. Медленное увеличение дозы может способствовать улучшению желудочно-кишечной переносимости препарата. Пациенты, принимающие метформин в дозах 2000-3000 мг/, могут быть переведены на прием дозы 1000 мг. Максимальная рекомендованная доза: 3000 мг/ в 3 приема. При переходе на терапию с другого гипогликемического средства следует прекратить прием другого средства и начать прием препарата Метформин-Тева в дозе, указанной выше. Комбинации с инсулином Препарат Метформин-Тева и инсулин можно применять в виде комбинированной терапии для достижения лучшего гликемического контроля. Препарат Метформин-Тева назначается в обычной начальной дозе 500 мг или 850 мг 2-3 раза в сутки. Дозу инсулина подбирают на основании результатов измерения глюкозы крови. Через 10-15 дней дозу корректируют в зависимости от концентрации глюкозы в крови. Максимальная доза метформина при комбинированном лечении: 2 г/ в 2-3 приема. У пожилых пациентов суточная доза не должна превышать 1000 мг/
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, овальные, с риской на обеих сторонах, с гравировкой "9" слева от риски и "3" справа от риски на одной стороне, и "72" слева от риски и "14" справа от риски на другой.
Состав
метформина гидрохлорид 1000 мг
Вспомогательные вещества: повидон К30 - 31.6 мг, повидон К90 - 22.6 мг, кремния диоксид коллоидный - 2.4 мг, магния стеарат - 5.4 мг.
Состав оболочки: опадрай белый Y-1-7000H (гипромеллоза (E464) - 20 мг, титана диоксид (E171) - 10 мг, макрогол 400 - 2 мг).
Фармакологическое действие
Метформин - пероральное гипогликемическое средство из группы бигуанидов. У больных сахарным диабетом снижает концентрацию глюкозы в крови путем угнетения глюконеогенеза в печени, уменьшения всасывания глюкозы из ЖКТ и повышения ее утилизации в тканях за счет повышения их чувствительности к инсулину (преимущественно поперечно-полосатой мускулатуры, в меньшей степени - жировой ткани). Не стимулирует секрецию инсулина, гипогликемических реакций не вызывает. Оказывает влияние на липидный обмен - снижает концентрацию в сыворотке крови триглицеридов, холестерина и липопротеинов низкой плотности. Стимулирует внутриклеточный гликогенез, активируя гликогенсинтазу.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь метформин достаточно полно абсорбируется из ЖКТ. Абсолютная биодоступность составляет 50-60%. Максимальная концентрация (Cmax) в плазме составляет приблизительно 2 мкг/мл или 15 мкмоль/л и достигается через 2.5 ч. Через 7 ч всасывание из ЖКТ заканчивается, и концентрация метформина в плазме постепенно снижается. При одновременном приеме пищи абсорбция метформина снижается и замедляется.
Распределение
Метформин практически не связывается с белками плазмы и быстро распределяется в ткани организма. Проникает в эритроциты. Накапливается в слюнных железах, печени и почках. Кажущийся объем распределения составляет 63-276 л.
Метаболизм и выведение
Выводится почками в неизмененном виде. Клиренс метформина у здоровых лиц составляет 400 мл/мин, что свидетельствует об активной клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Период полувыведения (T1/2) составляет приблизительно 6.5 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с почечной недостаточностью почечный клиренс метформина снижается пропорционально снижению клиренса креатинина, T1/2 возрастает, что приводит к повышению концентрации метформина в крови. Возможна кумуляция.
Побочные действия
Побочные эффекты классифицированы в соответствии со следующей частотой: очень часто - не менее 10%; часто - не менее 1%, но менее 10%; нечасто - не менее 0.1%, но менее 1%; редко - не менее 0.01%, но менее 0.1%; очень редко - менее 0.01%, включая единичные случаи.
Со стороны центральной нервной системы: часто - нарушение вкуса (металлический привкус во рту).
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота, рвота, боли в животе, отсутствие аппетита, возникающие в начальный период лечения и в большинстве случаев спонтанно проходящие; единичные случаи - нарушение показателей функции печени или гепатит, полностью исчезающие после отмены препарата.
Аллергические реакции: очень редко - эритема, кожный зуд, сыпь.
Со стороны обмена веществ: очень часто - лактоацидоз (требует отмены препарата).
Прочие: очень редко - при длительном применении развивается гиповитаминоз B12.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения препаратом Метформин-Тева необходимо регулярно контролировать концентрацию глюкозы в крови натощак и после еды.
Пациента следует предупредить о необходимости прекратить прием препарата и обратиться к врачу при появлении рвоты, болей в животе, мышечных болей, общей слабости и сильного недомогания. Данные симптомы могут быть признаком начинающегося лактоацидоза. Препарат Метформин-Тева следует отменить за 48 ч до и в течение 48 ч после проведения рентгенологического исследования (в т.ч. урографии, внутривенной ангиографии) с применением рентгеноконтрастных средств.
Препарат Метформин-Тева следует отменить за 48 ч до и в течение 48 ч после хирургических вмешательств под общим наркозом, спинномозговой или перидуралыюй анестезией. Поскольку метформин выводится почками, перед началом лечения и регулярно в последующем следует определять КК: у пациентов с сохраненной функцией почек 1 раз в год, у пациентов с пониженным КК и у пожилых пациентов 2-4 раза в год.
Особую осторожность следует проявлять при нарушении функции почек, например, в начальный период терапии антигипертензивными средствами, диуретиками, НПВП.
Следует проинформировать пациента о необходимости обращения к врачу-при появлении симптомов бронхолегочной инфекции или инфекционного заболевания мочеполовых органов. На фоне применения препарата Метформин-Тева следует воздерживаться от приема алкоголя, в связи с повышенным риском развития гипогликемии и дисульфирамоподобного эффекта. Гиповитаминоз B12 при приеме препарата Метформин-Тева обусловлен нарушением всасывания витамина B12 и имеет обратимый характер. При отмене препарата Метформин-Тева признаки гиповитаминоза B12 быстро исчезают.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Монотерапия препаратом Метформин-Тева не вызывает гипогликемии и поэтому не влияет на способность управлять автомобилем и работать с механизмами. При применении препарата Метформин-Тева с другими гипогликемическими средствами (производными сульфонилмочевины, инсулином и т.д.) возможно развитие гипогликемических состояний, при которых ухудшается способность к вождению автотранспорта и занятию другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстрых психомоторных реакций.
Показания
сахарный диабет 2 типа у взрослых (особенно у пациентов с ожирением) при неэффективности диеты и физических нагрузок в качестве монотерапии или в комбинации с другими пероральными гипогликемическими средствами или инсулином.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к метформину или к любому вспомогательному веществу препарата;
— диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, кома;
— почечная недостаточность или нарушение функции почек (КК менее 60 мл/мин);
— острые состояния, протекающие с риском развития нарушений функции почек;
— дегидратация (при диарее, рвоте), лихорадка, тяжелые инфекционные заболевания;
— состояния гипоксии (шок, сепсис, почечные инфекции, бронхолегочные заболевания);
— клинически выраженные проявления острых и хронических заболеваний, которые могут приводить к развитию тканевой гипоксии (в том числе, сердечная или дыхательная недостаточность, острый инфаркт миокарда);
— обширные хирургические операции и травмы, когда показано проведение инсулинотерапии;
— печеночная недостаточность, нарушение функции печени;
— хронический алкоголизм, острое отравление алкоголем;
— лактоацидоз (в т.ч. в анамнезе);
— применение в течение не менее 48 ч до и в течение 48 ч после
Лекарственное взаимодействие
Нерекомендуемые комбинации
При одновременном применении метформина с даназолом возможно развитие гипергликемического эффекта. При необходимости лечения даназолом и после прекращения его приема требуется коррекция дозы метформина под контролем гликемии.
При одновременном применении метформина с алкоголем и этанолсодержащими препаратами повышается риск развития лактоацидоза во время острой алкогольной интоксикации, особенно при голодании или соблюдении низкокалорийной диеты, а также при печеночной недостаточности.
Комбинации, требующие особой осторожности
Хлорпромазин в высоких дозах (100 мг/) уменьшает высвобождение инсулина и повышает концентрацию глюкозы в крови. При одновременном применении с нейролептиками и после прекращения их приема требуется коррекция дозы метформина под контролем гликемии. Глюкокортикостероиды (ГКС) снижают толерантность к глюкозе и повышают концентрацию глюкозы в крови, в некоторых случаях вызывая кетоз. При необходимости применения такой комбинаци
(6828)
Дозування
Всередину, під час або безпосередньо після їжі. Монотерапія та комбінована терапія з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами Початкова доза: 500-1000 мг 1 раз на добу ввечері. Через 7-15 днів при відсутності несприятливих ефектів з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту призначають по 500-1000 мг 2 рази на добу вранці і ввечері. Можливе подальше поступове збільшення дози залежно від концентрації глюкози у крові. Підтримуюча доза: 1500-2000 мг/ Для зменшення побічних явищ з боку ШКТ дозу слід розділити на 2-3 прийоми. Максима��ва доза: 3000 мг/ у 3 прийоми. Повільне збільшення дози може сприяти поліпшенню шлунково-кишкової переносимості препарату. Пацієнти, які приймають метформін у дозах 2000-3000 мг/, можуть бути переведені на прийом дози 1000 мг. Максимальна рекомендована доза: 3000 мг/ у 3 прийоми. При переході на терапію з іншого гіпоглікемічного засобу слід припинити прийом іншого засобу та розпочати прийом препарату Метформін-Тева в дозі, вказаній вище. Комбінації з інсуліном Препарат Метформін-Тева та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої ��ерапии для досягнення кращого глікемічного контролю. Препарат Метформін-Тева призначається у звичайній початковій дозі 500 мг або 850 мг 2-3 рази на добу. Дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози крові. Через 10-15 днів дозу коригують залежно від концентрації глюкози у крові. Максимальна доза метформіну при комбінованому лікуванні: 2 р/ в 2-3 прийоми. У літніх пацієнтів добова доза не повинна перевищувати 1000 мг/
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, овальны��, з рискою на обох боках, з гравіруванням "9" зліва від риски та "3" праворуч від риски на одному боці, та "72" зліва від риски та "14" праворуч від ризики на інший.Склад
метформіну гідрохлориду 1000 мг
Допоміжні речовини: повідон К30 - 31.6 мг, повідон К90 - 22.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.4 мг, магнію стеарат - 5.4 мг.
Склад оболонки: опадрай білий Y-1-7000H (гіпромелоза (E464) - 20 мг, титану діоксид (E171) - 10 мг, макрогол 400 - 2 мг).Фармакологічна дія
Метформін - пероральне гіпоглікемічну засіб з групи біг��анидов. У хворих на цукровий діабет знижує концентрацію глюкози в крові шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці, зменшення всмоктування глюкози зі ШЛУНКОВО-кишкового тракту та підвищення її утилізації в тканинах за рахунок підвищення їх чутливості до інсуліну (переважно поперечно-смугастої мускулатури, у меншій мірі - жирової тканини). Не стимулює секрецію інсуліну, гіпоглікемічних реакцій не викликає. Впливає на ліпідний обмін - знижує концентрацію в сироватці крові тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності. Стимулювання��ует внутрішньоклітинний гликогенез, активуючи гликогенсинтазу.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину метформін достатньо повно абсорбується з ШКТ. Абсолютна біодоступність становить 50-60%. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі становить приблизно 2 мкг/мл або 15 мкмоль/л і досягається через 2.5 ч. Через 7 год всмоктування з ШКТ закінчується, і концентрація метформіну в плазмі поступово знижується. При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і сповільнюється.
Розподіл
��етформин практично не зв'язується з білками плазми і швидко розподіляється у тканини організму. Проникає в еритроцити. Накопичується в слинних залозах, печінці та нирках. Уявний об'єм розподілу становить 63-276 л.
Метаболізм і виведення
Виводиться нирками в незміненому вигляді. Кліренс метформіну у здорових осіб становить 400 мл/хв, що свідчить про активну клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Період напіввиведення (T1/2) становить приблизно 6.5 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадкахr />
У пацієнтів з нирковою недостатністю нирковий кліренс метформіну знижується пропорційно зниженню кліренсу креатиніну, T1/2 зростає, що призводить до підвищення концентрації метформіну в крові. Можлива кумуляція.Побічні дії
Побічні ефекти класифіковані згідно з наступною частотою: дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0.1%, але менш 1%; рідко - не менше 0.01%, але менше 0.1%; дуже рідко - менше 0.01%, включаючи поодинокі випадки.
З боку центральної нервової системи: часто - порушення смаку (металевий присмак у роті).
З боку травної системи: дуже часто - нудота, блювання, болі в животі, відсутність апетиту, що виникають у початковий період лікування і в більшості випадків спонтанно проходять; поодинокі випадки - порушення показників функції печінки або гепатит, повністю зникають після відміни препарату.
Алергічні реакції: дуже рідко - еритема, шкірний свербіж, висип.
З боку обміну речовин: дуже часто - лактоацидоз (вимагає відміни препарату).
Інші: дуже рідко - пр�� тривалому застосуванні розвивається гіповітаміноз B12.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування препаратом Метформін-Тева необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їжі.
Пацієнта слід попередити про необхідність припинити прийом препарату і звернутися до лікаря при появі блювоти, болю в животі, м'язового болю, загальної слабкості і сильного нездужання. Дані симптоми можуть бути ознакою початку лактоацидозу. Препарат Метформін-Тева слід скасувати за 48 годин до і протягом 48 годин після проведення рентгенологічного дослідження (у т. ч. урографії, внутрішньовенної ангіографії) з застосуванням рентгеноконтрастних засобів.
Препарат Метформін-Тева слід відмінити за 48 годин до і протягом 48 год після хірургічних втручань під загальним наркозом, спинномозкової або перидуралыюй анестезією. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно в подальшому слід визначати КК: у пацієнтів зі збереженою функцією нирок 1 раз на рік, у пацієнтів зі зниженим КК і у літніх пацієнтів 2-4 рази в рік.
Особливу обережність слід проявляти при порушенні функції нирок, наприклад, у початковий період терапії антигіпертензивними засобами, діуретиками, НПЗП.
Слід поінформувати пацієнта про необхідність звернення до лікаря при появі симптомів бронхолегеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів. На тлі застосування препарату Метформін-Тева слід утримуватися від прийому алкоголю, у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку гіпоглікемії і дисульфирамоподобного ефекту. Гиповитамин��з B12 при прийомі препарату Метформін-Тева обумовлений порушенням всмоктування вітаміну B12 і має оборотний характер. При відміні препарату Метформін-Тева ознаки гіповітамінозу B12 швидко зникають.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Монотерапія препаратом Метформін-Тева не викликає гіпоглікемії і тому не впливає на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. При застосуванні препарату Метформін-Тева з іншими гіпоглікемічними засобами (похідними сульфонилмочепровини, інсуліном і т. д.) можливий розвиток гіпоглікемічних станів, при яких погіршується здатність до водіння автотранспорту і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидких психомоторних реакцій.Свідчення
цукровий діабет 2 типу у дорослих (особливо у пацієнтів з ожирінням) при неефективності дієти та фізичних навантажень в якості монотерапії або в комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або інсуліном.Протипоказання
— підвищена почуттів��ність до метформіну або до будь-якої допоміжної речовини препарату;
— діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
— ниркова недостатність або порушення функції нирок (КК менше 60 мл/хв);
— гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок;
— дегідратація (при діареї, блюванні), пропасниця, тяжкі інфекційні захворювання;
— стани гіпоксії (шок, сепсис, ниркові інфекції, бронхолегеневі захворювання);
— клінічно виражені прояви гострих і хронич��ських захворювань, які можуть призводити до розвитку тканинної гіпоксії (в тому числі серцева або дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда);
— великі хірургічні операції і травми, коли показане проведення інсулінотерапії;
— печінкова недостатність, порушення функції печінки;
— хронічний алкоголізм, гостре отруєння алкоголем;
— лактоацидоз (у т. ч. в анамнезі);
— застосування протягом не менше 48 годин до і протягом 48 год післяЛікарська взаємодія
Не рекомендовані комбін��ції
При одночасному застосуванні метформіну з даназолом можливий розвиток гіперглікемічного ефекту. При необхідності лікування даназолом і після припинення його застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем глікемії.
При одночасному застосуванні метформіну з алкоголем і етаноловмісними препаратами підвищується ризик розвитку лактоацидозу під час гострої алкогольної інтоксикації, особливо при голодуванні або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності.
Комбінації, тре��ующие особливої обережності
Хлорпромазин у високих дозах (100 мг) знижує вивільнення інсуліну і підвищує концентрацію глюкози в крові. При одночасному застосуванні з нейролептиками і після припинення їх застосування потрібна корекція дози метформіну під контролем глікемії. Глюкокортикостероїди (ГКС) знижують толерантність до глюкози і підвищують концентрацію глюкози в крові, в деяких випадках викликаючи кетоз. При необхідності застосування такої комбинаци