Дозировка
Доза препарата устанавливается врачом индивидуально в зависимости от уровня глюкозы в крови. Таблетки 0.5 г: начальная доза составляет 0.5-1 г/ Через 10-15 дней возможно дальнейшее постепенное увеличениедозы в зависимости от уровня глюкозы в крови. Поддерживающая доза препарата обычно составляет 1.5-2 г/ Максимальная доза - 3 г/ Таблетки 0.85 г: начальная доза составляет 0.85 г/ Через 10-15 дней возможно дальнейшее постепенное увеличение дозы в зависимости от уровня глюкозы в крови. Поддерживающая доза препарата обычно составляет 1.7 г/ Максимальная доза - 2.55 г/ У больных пожилого возраста рекомендуемая суточная доза не должна превышать 0.85 - 1 г. Таблетки Метформин-Рихтер следует принимать целиком во время или непосредственно после еды, запивая небольшим количеством жидкости (стакан воды). Для уменьшения побочных явлений со стороны желудочно-кишечного тракта суточную дозу следует разделить на 2-3 приема. Вследствие повышенного риска развития лактат-ацидоза дозу препарата необходимо уменьшить при тяжелых метаболических нарушениях.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
1 таб.
метформина гидрохлорид 850 мг
Вспомогательные вещества: коповидон, поливидон, целлюлоза микрокристаллическая, кремния диоксид коллоидный (аэросил), магния стеарат, Opadry II.
Фармакологическое действие
Пероральное гипогликемическое средство из группы бигуанидов (диметилбигуанид). Механизм действия метформина связан с его способностью подавлять глюконеогенез, а также образование свободных жирных кислот и окисление жиров. Метформин не влияет на количество инсулина в крови, но изменяет его фармакодинамику за счет снижения соотношения связанного инсулина к свободному и повышения соотношения инсулина к проинсулину. Важным звеном в механизме действия метформина является стимуляция усвоения глюкозы мышечными клетками.
Метформин усиливает кровообращение в печени и ускоряет процесс превращения глюкозы в гликоген. Снижает уровень триглицеридов, ЛПНП, ЛПОНП. Метформин улучшает фибринолитические свойства крови за счет подавления ингибитора активатора плазминогена тканевого типа
Фармакокинетика
Метформин абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме достигается примерно через 2 ч после приема внутрь. Через 6 ч всасывание из ЖКТ заканчивается и концентрация метформина в плазме постепенно снижается.
Практически не связывается с белками плазмы. Накапливается в слюнных железах, печени и почках.
T1/2 - 1.5-4.5 ч. Выводится почками.
При нарушениях функции почек возможна кумуляция метформина.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, "металлический" привкус во рту, отсутствие аппетита, диарея, метеоризм, боли в животе.
Со стороны обмена веществ: редко - лактат-ацидоз (требует прекращения лечения); при длительном лечении - гиповитаминоз В12 (нарушение всасывания).
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - мегалобластная анемия.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия (при применении в неадекватных дозах).
Аллергические реакции: кожная сыпь.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не рекомендуется применение при острых инфекциях, обострении хронических инфекционно-воспалительных заболеваний, травмах, острых хирургических заболеваниях, опасности дегидратации.
Не применяют перед хирургическими операциями и в течение 2 дней после их проведения.
Не рекомендуется применять метформин у пациентов старше 60 лет и лиц, выполняющих тяжелую физическую работу, что связано с повышенным риском развития молочнокислого ацидоза.
В период лечения необходимо контролировать функцию почек; определение содержания лактата в плазме следует проводить не реже 2 раз в год, а также при появлении миалгии.
Возможно применение метформина в комбинации с производными сульфонилмочевины. В этом случае необходим особо тщательный контроль уровня глюкозы в крови.
Применять метформин в составе комбинированной терапии с инсулином рекомендуется в условиях стационара.
Показания
— сахарный диабет 2 типа без склонности к кетоацидозу (особенно у больных, страдающих ожирением) при неэффективности диетотерапии.
Противопоказания
— диабетический кетоацидоз, диабетическая прекома, кома;
— выраженные нарушения функции почек;
— сердечная и дыхательная недостаточность, острая фаза инфаркта миокарда, острое нарушение мозгового кровообращения, дегидратация, хронический алкоголизм и другие состояния, которые могут способствовать развитию лактат-ацидоза;
— беременность и период грудного вскармливания;
— серьезные хирургические вмешательства и травмы, когда показано проведение инсулинотерапии;
— нарушение функции печени;
— острое отравление алкоголем;
— лактат-ацидоз ( в т.ч. в анамнезе);
— соблюдение гипокалорийной диеты (менее 1000 ккал/);
— повышенная чувствительность к препарату.
Противопоказано применение препарата в течение не менее 2-х дней до и в течение 2-х дней после проведения радиоизотопных и рентгенологических исследований с введением йодсодежащего контрастного вещества.
(6823)
Дозування
Доза препарату встановлюється лікарем індивідуально залежно від рівня глюкози в крові. Таблетки 0.5 г: початкова доза становить 0.5-1 г/ Через 10-15 днів можливе подальше поступове увеличениедозы залежно від рівня глюкози в крові. Підтримуюча доза препарату зазвичай становить 1.5-2 г/ Максимальна доза - 3 г/ Таблетки 0.85 г: початкова доза становить 0.85 г/ Через 10-15 днів можливе подальше поступове збільшення дози залежно від рівня глюкози в крові. Підтримуюча доза препарату зазвичай становить 1.7 г/ Максимальная доза - 2.55 м/ У хворих літнього віку рекомендована добова доза не повинна перевищувати 0.85 - 1 р. Таблетки Метформін-Ріхтер слід приймати цілими, під час або безпосередньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини (склянка води). Для зменшення побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту добову дозу слід розділити на 2-3 прийоми. Внаслідок підвищеного ризику розвитку лактат-ацидозу дозу препарату необхідно зменшити при важких метаболічних порушеннях.
Лікарська форма
Таблетки, пок��ытые оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
1 таб.
метформіну гідрохлориду 850 мг
Допоміжні речовини: коповідон, полівідон, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, Opadry II.Фармакологічна дія
Пероральне гіпоглікемічну засіб з групи бигуанидов (диметилбигуанид). Механізм дії метформіну пов'язаний з його здатністю пригнічувати глюконеогенез, а також утворення вільних жирних кислот і окислення жирів. Метформін не впливає на кількість��тво інсуліну в крові, але змінює його фармакодинаміку за рахунок зниження співвідношення зв'язаного інсуліну до вільного і підвищення співвідношення інсуліну до проинсулину. Важливою ланкою в механізмі дії метформіну є стимуляція засвоєння глюкози м'язовими клітинами.
Метформін посилює кровообіг у печінці й прискорює процес перетворення глюкози в глікоген. Знижує рівень тригліцеридів, ЛПНЩ, ЛПДНЩ. Метформін покращує фібринолітичні властивості крові за рахунок пригнічення інгібітора активатора плазміногену тканинного типу>ФармакокінетикаМетформін абсорбується з ШКТ. Cmax в плазмі досягається приблизно через 2 год після прийому всередину. Через 6 год всмоктування з ШКТ закінчується і концентрація метформіну в плазмі поступово знижується.
Практично не зв'язується з білками плазми. Накопичується в слинних залозах, печінці та нирках.
T1/2 - 1.5-4.5 ч. Виводиться нирками.
При порушеннях функції нирок можлива кумуляція метформіну.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, "металевий" присмак у роті, відсутність ��ппетита, діарея, метеоризм, болі в животі.
З боку обміну речовин: рідко - лактат-ацидоз (потребує припинення лікування); при тривалому лікуванні - гіповітаміноз В12 (порушення всмоктування).
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - мегалобластна анемія.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (при застосуванні в неадекватних дозах).
Алергічні реакції: шкірний висип.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не рекомендується застосування при гострих інфекціях, загостренні хронічно�� інфекційно-запальних хвороб, травмах, гострих хірургічних захворюваннях, небезпеці дегідратації.
Не застосовують перед хірургічними операціями і протягом 2 діб після їх проведення.
Не рекомендується застосовувати метформін у пацієнтів старше 60 років та осіб, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку молочнокислого ацидозу.
У період лікування необхідно контролювати функцію нирок; визначення вмісту лактату в плазмі слід проводити не рідше 2 разів у рік, а також при співаючивлении міалгії.
Можливе застосування метформіну в комбінації з похідними сульфонілсечовини. У цьому випадку необхідний особливо ретельний контроль рівня глюкози в крові.
Застосовувати метформін у складі комбінованої терапії з інсуліном рекомендується в умовах стаціонару.Свідчення
— цукровий діабет 2 типу без схильності до кетоацидозу (особливо у хворих, які страждають на ожиріння) при неефективності дієтотерапії.Протипоказання
— діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
— виражені порушений��я функції нирок;
— серцева та дихальна недостатність, гостра фаза інфаркту міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, дегідратація, хронічний алкоголізм та інші стани, які можуть сприяти розвитку лактат-ацидозу;
— вагітність і період грудного вигодовування;
— серйозні хірургічні втручання і травми, коли показане проведення інсулінотерапії;
— порушення функції печінки;
— гостре отруєння алкоголем;
— лактат-ацидоз ( у т. ч. в анамнезі);
— зоблюдение гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/);
— підвищена чутливість до препарату.
Протипоказано застосування препарату протягом не менше 2-х днів до і протягом 2-х днів після проведення радіоізотопних та рентгенологічних досліджень з введенням йодсодежащего контрастної речовини.
