Дозировка
Перед началом лечения пациенту следует соблюдать стандартную диету с применением продуктов с низким содержанием Хс, которая должна быть продолжена и во время всего периода лечения. Дозы препарата следует подбирать индивидуально в соответствии с целью проводимого лечения и терапевтическим ответом пациента на проводимую терапию, учитывая современные общепринятые рекомендации по целевым уровням липидов. Препарат принимают внутрь, в любое время суток, независимо от приема пищи. Таблетки не разжевывать и не измельчать, проглатывать целиком, запивая водой. Рекомендуемая начальная доза препарата составляет 5 мг или 10 мг 1 раз/ как для пациентов, ранее не принимавших статины, так и для пациентов, переведенных на прием данного препарата после терапии другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы. Выбирая начальную дозу препарата, следует учитывать уровень Хс у каждого конкретного пациента, а также возможный риск развития сердечно-сосудистых осложнений и потенциальный риск возникновения побочных эффектов. В случае необходимости через 4 недели можно провести корректировку дозы. В связи с возможным развитием побочных эффектов при приеме дозы 40 мг по сравнению с более низкими дозами препарата, окончательное титрование до максимальной дозы 40 мг следует проводить только у пациентов с тяжелой формой гиперхолестеринемии и высоким риском возникновения сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с наследственной гиперхолестеринемией), у которых при приеме дозы в 20 мг не был достигнут целевой уровень холестерина, и которые будут находиться под врачебным наблюдением. При назначении дозы 40 мг рекомендовано тщательное наблюдение врача. Не рекомендуется назначение дозы 40 мг пациентам, ранее не обращавшимся к врачу. Для пациентов старше 70 лет рекомендуемая начальная доза препарата составляет 5 мг. Корректировки дозы в связи с возрастом не требуется. У пациентов с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести коррекция дозы не требуется. Рекомендуемая начальная доза препарата составляет 5 мг для пациентов с почечной недостаточностью средней степени тяжести (КК менее 60 мл/мин.). Пациентам с почечной недостаточностью средней степени тяжести назначение препарата в дозе 40 мг противопоказано. Назначение Мертенила в любых дозах противопоказано пациентам с тяжелой степенью почечной недостаточности. У пациентов с печеночной недостаточностью 7 баллов и ниже по шкале Чайлд-Пью не выявлено повышения системной концентрации розувастатина. Однако у 2 пациентов с печеночной недостаточностью 8 и 9 баллов по шкале Чайлд-Пью было отмечено повышение системной концентрации препарата. У таких пациентов следует контролировать функцию печени на фоне терапии. Опыт применения розувастатина у пациентов с печеночной недостаточностью более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью отсутствует. Пациентам с заболеваниями печени в активной фазе Мертенил® противопоказан. У пациентов азиатской расы возможно повышение системной концентрации розувастатина.
Передозировка
В случае передозировки рекомендуется проводить симптоматическое лечение и поддерживающие мероприятия. Следует контролировать функцию печени и степень активности КФК
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
розувастатин кальция 10.4 мг,
что соответствует содержанию розувастатина10 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 12, лактозы моногидрат, магния гидроксид, кросповидон (тип А), магния стеарат.
Состав пленочной оболочки: Опадрай II белый (тальк, макрогол 3350, титана диоксид (Е171), поливиниловый спирт).
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат. Розувастатин представляет собой селективный и конкурентный ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы, фермента, превращающего 3-гидрокси-3-метилглютарилкоэнзим А в мевалонат, который является предшественником холестерина. Основной мишенью действия розувастатина является печень, где осуществляется синтез холестерина (Хс) и катаболизм липопротеинов низкой плотности (ЛПНП).
Розувастатин увеличивает число печеночных рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, повышая захват и катаболизм ЛПНП.
Он также тормозит синтез холестерина липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП) в клетках печени, тем самым снижая общее содержание ЛПНП и ЛПОНП. Розувастатин снижает повышенное содержание Хс-ЛПНП, общего Хс и триглицеридов (ТГ), повышает содержание Хс-ЛПВП, а также снижает содержание аполипопротеина В (АпоВ), Хс-неЛПВП (содержание общего холестерина за вычетом содержания холестерина ЛПВП, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП и увеличивает уровень аполипопротеина A-I (АпоА-I). Розувастатин снижает соотношение Хc-ЛПНП/ Хc-ЛПВП, общий Хc/Хc-ЛПВП, Хc-неЛПВП/Хc-ЛПВП и АпоВ/АпоА-I.
Терапевтический эффект может быть достигнут в течение одной недели после начала лечения, через 2 недели достигается 90% от максимально возможного эффекта. Обычно максимально возможный терапевтический эффект достигается через 4 недели и поддерживается при дальнейшем приеме препарата.
Розувастатин эффективен при лечении взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без симптомов гипертриглицеридемии, вне зависимости от их расовой принадлежности, пола или возраста, а также при лечении особой категории пациентов, больных сахарным диабетом или наследственной формой семейной гиперхолестеринемии. Розувастатин эффективен для лечения пациентов с гиперхолестеринемией типа IIa и IIb по Фредриксону (средний исходный уровень Хc-ЛПНП около 4/8 ммоль/л). У 80% пациентов, получавших розувастатин в дозе 10 мг, были достигнуты целевые значения уровня Хc-ЛПНП, установленные Европейским обществом по исследованию атеросклероза (менее 3 ммоль/л).
У пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимавших розувастатин в дозах от 20 до 80 мг по схеме форсированного титрования доз, все принимаемые дозы оказали существенное влияние на изменение параметров, характеризующих содержание липидов, и на достижение цели терапии. В результате титрования доз до 40 мг/ (12 недель терапии) содержание Хс-ЛПНП снизилось на 53%. У 33% пациентов были достигнуты значения Хс-ЛПНП (менее 3 ммоль/л), соответствующие целевым нормам руководства Европейского общества по исследованию атеросклероза.
У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимавших розувастатин в дозах 20 и 40 мг, среднее снижение содержания Хс-ЛПНП составило 22%. Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом в отношении содержания ТГ и с никотиновой кислотой (более 1 г/) в отношении содержания Хс-ЛПВП. Исследования по влиянию розувастатина на снижение количества осложнений, вызываемых липидными нарушениями, такими как ишемическая болезнь, пока не завершены.
У пациентов с низким уровнем риска заболевания ИБС (определенным, как риск по Фрамингему менее 10% за период более 10 лет), со средним значением содержания Хс-ЛПНП 4 ммоль/л (154.5 мг/дл) розувастатин в дозе 40 мг/ значительно замедлял увеличение максимальной величины, характеризующей утолщение стенки сонной артерии в 12 сегментах, по сравнению с плацебо со скоростью -0.0145 мм/год (95% доверительный интервал (CI): от -0.0196 до -0.0093, при р <0.0001). Дозу 40 мг следует назначать только пациентам с тяжелой формой гиперхолестеринемии и высокой степенью риска развития сердечно-сосудистых заболеваний.
Фармакокинетика
Абсорбция
Cmax розувастатина в плазме крови достигается через 5 ч после приема внутрь соответствующей дозы. Абсолютная биодоступность составляет примерно 20%.
Распределение
Розувастатин поглощается преимущественно печенью, которая является основным местом синтеза Хс и клиренса метаболизма Хс-ЛПНП. Vd розувастатина составляет примерно 134 л. 90% розувастатина связывается с белками плазмы крови, в основном с альбумином.
Метаболизм
Подвергается ограниченному метаболизму (примерно 10%). Розувастатин является достаточно непрофильным субстратом для метаболизма ферментами системы цитохрома Р450. CYP2C9 является основным изоферментом, участвующим в метаболизме, в то время как изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени. Основной метаболит - N-десметил, который на 50% менее активен, чем розувастатин. Лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90% фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы обеспечивается розувастатином, остальное - его метаболитами.
Выведение
Примерно 90% от принимаемой дозы розувастатина выводится в неизмененном виде из организма через кишечник (включая абсорбированный и не абсорбированный розувастатин), а оставшаяся часть выводится в неизмененном виде почками. T1/2 составляет 19 ч, не изменяется при увеличении дозы препарата. Средний геометрический плазменный клиренс составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21,7%). Как и в случае с другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, в процесс "печеночного" захвата розувастатина вовлечен мембранный переносчик холестерина через мембраны - транспортный протеин С органических анионов. Данный переносчик играет большую роль в выведении розувастатина печенью.
Системная экспозиция розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Изменений фармакокинетических параметров при приеме препарата несколько раз в сутки не отмечается.
Возраст и пол не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетические параметры розувастатина.
Сравнительные исследования фармакокинетики показали двукратное увеличение среднего значения AUC и Тmax у пациентов азиатского происхождения (японцы, китайцы, филиппинцы, вьетнамцы и корейцы) по сравнению с показателями у представителей европеоидной расы. У индийцев было отмечено превышение примерно в 1.3 раза среднего значения AUC и Сmах. При этом анализ показателей фармакокинетики для всей исследуемой популяции не выявил клинически значимых различий в фармакокинетике препарата среди представителей европеоидной, негроидной рас, латиноамериканцев.
У пациентов с легкой и умеренной степенью почечной недостаточности плазменная концентрация розувастатина или N-десметил метаболита существенно не меняется. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме крови в 3 раза выше, а концентрация N-десметил метаболита в 9 раз выше по сравнению со здоровыми добровольцами.
Побочные действия
Побочные эффекты, связанные с приемом препарата Мертенил®, обычно умеренно выраженные и краткосрочные. В ходе проведения контролируемых клинических исследований менее 4% пациентов, принимавших розувастатин, прекратили лечение из-за развития побочных эффектов.
О побочных эффектах в клинических исследованиях и/или опыте применения препарата после его коммерческой реализации сообщалось со следующей частотой.
Как и при применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, частота возникновения побочных эффектов носит дозозависимый характер.
Частота возникновения рабдомиолиза, выраженных побочных эффектов со стороны почек и печени увеличивается у пациентов при приеме розувастатина в дозе 40 мг.
Со стороны мочевыделительной системы: при приеме розувастатина наблюдалась протеинурия, преимущественно канальцевого происхождения. Изменения содержания белка в моче (от отсутствия или наличия следовых количеств до уровня ++ и выше) были обнаружены менее чем 1% пациентов, принимавших розувастатина в дозах 10 мг и 20 мг, и примерно у 3% пациентов, принимавших препарат в дозе 40 мг.
Минимальное изменение количества белка в моче, выраженное в изменении от нулевого уровня или наличия следов до уровня +, наблюдалось при приеме препарата в дозе 20 мг. В большинстве случаев протеинурия уменьшалась и самостоятельно проходила в процессе лечения. При анализе данных клинических исследований не выявлена причинная связь между протеинурией и острыми или прогрессирующими заболеваниями почек
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Протеинурия, преимущественно канальцевого происхождения, отмечалась у пациентов при приеме, высоких доз Мертенила, в особенности 40 мг, но в большинстве случаев была периодической или кратковременной. Показано, что такая протеинурия не означает возникновения острого или прогрессирования существующего заболевания почек. Частота серьезных нарушений функции почек повышается при приеме розувастатина в дозе 40 мг. Рекомендуется контролировать показатели функции почек во время терапии препаратом Мертенил®.
При применении Мертенила во всех дозировках, и в особенности при приеме препарата в дозе, превышающей 20 мг, выявлялась миалгия, миопатия и, в редких случаях, рабдомиолиз. Очень редко возникал рабдомиолиз при одновременном приеме эзетимиба и ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы. В этом случае нельзя исключить фармакологическое взаимодействие препаратов, поэтому совместно Мертенил® и эзетимиб следует применять с осторожностью.
Частота случаев рабдомиолиза при приеме розувастатина в дозе 40 мг увеличивается.
Определение активности КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок, вызывающих увеличение КФК, поскольку это может затруднить интерпретацию результатов. При повышении показателя КФК до начала терапии более чем в 5 раз выше верхней границы нормы через 5-7 дней следует провести повторное измерение. Если повторное измерение подтверждает исходный показатель КФК (в 5 раз выше по сравнению с ВГН) терапию Мертенилом начинать не следует.
Мертенил®, как и другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы, следует с особой осторожностью назначать пациентам с имеющимися факторами риска миопатии/рабдомиолиза. К таким факторам относятся:
— почечная недостаточность;
— гипотиреоз (для дозы 40 мг);
— собственный или семейный анамнез мышечных заболеваний (для дозы 40 мг);
— наличие в анамнезе миотоксичности на фоне приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы или фибратов (для дозы 40 мг);
— злоупотребление алкоголем (для дозы 40 мг);
— возраст старше 70 лет;
— состояния, сопровождающиеся увеличением концентрации препарата в плазме крови (для дозы 40 мг);
— одновременный прием фибратов (для дозы 40 мг).
У таких пациентов следует оценить соотношение риска и возможной пользы терапии и осуществлять клиническое наблюдение на протяжении всего курса терапии.
Рекомендуется проинформировать пациентов о необходимости незамедлительно сообщать врачу о случаях неожиданного появления мышечных болей, мышечной слабости или спазмах, особенно в сочетании с недомоганием или лихорадкой.
У таких пациентов следует обязательно осуществлять контроль активности КФК. Лечение следует прекратить, если уровень КФК более чем в 5 раз превысил ВГН или если мышечные симптомы резко выражены и вызывают ежедневный дискомфорт в течение всего дня (даже если активность КФК в 5 раз меньше ВГН).
Показания
— гиперхолестеринемия и комбинированные (смешанные) дислипидемические состояния для снижения повышенной концентрации общего Хс, Хс-ЛПНП, аполипопротеина В и ТГ в сыворотке крови в качестве дополнения к диетотерапии, когда диета и другие немедикаментозные методы (например, физические упражнения, снижение массы тела) оказываются недостаточными;
— семейная гомозиготная гиперхолестеринемия в качестве дополнения к диетотерапии и другим методам липидоснижающей терапии (например, ЛПНП-аферез) или в случаях, когда такая терапия недостаточно эффективна.
Противопоказания
заболевания печени в активной фазе, включая стойкое повышение активности печеночных трансаминаз, а также любое повышение активности трансаминаз в сыворотке крови более чем в 3 раза по сравнению с ВГН;
— выраженные нарушения функции почек (КК менее 30 мл/мин);
— миопатия
— одновременный прием циклоспорина;
— у пациентов, предрасположенных к развитию миотоксических осложнений;
— беременность;
— период лактации;
— у женщин детородного возраста, не применяющих надежные средства контрацепции;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— пациентам с печеночной недостаточностью (выше 9 баллов по шкале Чайльд-Пью);
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— повышенная чувствительность к розувастатину или любому из компонентов препарата
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина увеличилась в 7 раз по сравнению со значениями, полученными у здоровых добровольцев. Совместное применение приводит к повышению концентрации розувастатина в плазме крови в 11 раз. При одновременном приеме препаратов изменения концентрации циклоспорина в плазме крови не выявлено.
Как и в случае с другими ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы, начало терапии розувастатином или увеличение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно антагонисты витамина К (например, варфарин или другие кумариновые антикоагулянты) может привести к увеличению международного нормализованного отношения (MHO). Отмена или снижение дозы розувастатина может вызвать уменьшение MHO. В таких случаях следует проводить мониторинг MHO.
При одновременном приеме розувастатина и эзетимиба не наблюдается изменения AUC или Cmax обоих препаратов.
(6406)
Дозування
Перед початком лікування пацієнту слід дотримуватися стандартної дієти з застосуванням продуктів з низьким вмістом Хс, яка повинна бути продовжена і під час всього періоду лікування. Дози препарату слід підбирати індивідуально відповідно до метою проведеного лікування і терапевтичним відповіддю пацієнта на терапію, враховуючи сучасні загальноприйняті рекомендації щодо цільових рівнів ліпідів. Препарат приймають всередину, в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Таблетки не розжовувати і не подрібнювати, про��латывать цілком, запиваючи водою. Рекомендована початкова доза препарату складає 5 мг або 10 мг 1 раз/ як для пацієнтів, які раніше не приймали статини, так і для пацієнтів, переведених на прийом даного препарату після терапії іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Вибираючи початкову дозу препарату, слід враховувати рівень Хс у кожного конкретного пацієнта, а також можливий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень та потенційний ризик виникнення побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні можна провести кори��s дози. У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг порівняно з більш низькими дозами препарату, остаточне титрування до максимальної дози 40 мг слід проводити тільки у пацієнтів з тяжкою формою гіперхолестеринемії та високим ризиком виникнення серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів зі спадковою гіперхолестеринемією), у яких при прийомі дози 20 мг не був досягнутий цільовий рівень холестерину, і які будуть перебувати під лікарським наглядом. При призначенні дози 40 мг рекомендовано ретельне спостереження лікаря. Не рекомендується призначення дози 40 мг пацієнтам, які раніше не зверталися до лікаря. Для пацієнтів старше 70 років рекомендована початкова доза препарату становить 5 мг. Коригування дози у зв'язку з віком не потрібно. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Рекомендована початкова доза препарату становить 5 мг для пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК менше 60 мл/хв). Пацієнтам з нирковою недостатністю середовищнею ступеня тяжкості призначення препарату в дозі 40 мг протипоказано. Призначення Мертенила в будь-яких дозах протипоказано пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності. У пацієнтів з печінковою недостатністю 7 балів та нижче за шкалою Чайлд-П'ю не виявлено підвищення системної концентрації розувастатина. Проте у 2 пацієнтів з печінковою недостатністю 8 і 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю було відмічено підвищення системної концентрації препарату. У таких пацієнтів слід контролювати функцію печінки на тлі терапії. Досвід застосованоія розувастатина у пацієнтів з печінковою недостатністю більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю відсутній. Пацієнтам із захворюваннями печінки в активній фазі Мертенил® протипоказаний. У пацієнтів азіатської раси можливе підвищення системної концентрації розувастатина.Передозування
У разі передозування рекомендується проводити симптоматичне лікування та підтримуючі заходи. Слід контролювати функцію печінки та ступінь активності КФК
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
розуваст��тін кальцію 10.4 мг,
що відповідає змісту розувастатина10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 12, лактози моногідрат, магнію гідроксид, кросповідон (тип А), магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: Опадрай ІІ білий (тальк, макрогол 3350, титану діоксид (Е171), полівініловий спирт).Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат. Розувастатин являє собою селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим А у мевалонат, який є попередником холестерину. Основною мішенню дії розувастатина є печінка, де відбувається синтез холестерину (Хс) та катаболізм ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).
Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ.
Він також гальмує синтез холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у клітинах печінки, тим самим знижуючи загальний вміст ЛПНЩ і ЛПДНЩ. Розувастатин знижує підвищений вміст Хс-ЛПН��, загального Хс і тригліцеридів (ТГ), підвищує вміст Хс-ЛПВЩ, а також знижує вміст аполіпопротеїну В (АпоВ), Хс-неЛПВП (вміст загального холестерину за вирахуванням вмісту холестерину ЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І). Розувастатин зменшує співвідношення Хс-ЛПНЩ/ Хс-ЛПВЩ, загальний Хс/Хс-ЛПВЩ, Хс-неЛПВП/Хс-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І.
Терапевтичний ефект може бути досягнутий протягом одного тижня після початку лікування, через 2 тижні досягається 90% від максимально можливого ефекту. Зазвичай максимально можлиний терапевтичний ефект досягається через 4 тижні і підтримується при подальшому прийомі препарату.
Розувастатин ефективний при лікуванні дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без симптомів гіпертригліцеридемії, незалежно від їх расової приналежності, статі чи віку, а також при лікуванні особливої категорії пацієнтів, хворих на цукровий діабет або спадковою формою сімейної гіперхолестеринемії. Розувастатин ефективний для лікування пацієнтів з гіперхолестеринемією типу IIa та IIb за Фредриксоном (середній результатний рівень Хс-ЛПНЩ близько 4/8 ммоль/л). У 80% пацієнтів, які отримували розувастатин у дозі 10 мг, були досягнуті цільові значення рівня Хс-ЛПНЩ, встановлені Європейським товариством по дослідженню атеросклерозу (менше 3 ммоль/л).
У пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймали розувастатин в дозах від 20 до 80 мг за схемою форсованого титрування доз, всі прийняті дози мали істотний вплив на зміну параметрів, що характеризують вміст ліпідів, і на досягнення мети терапії. В результаті титрування доз до 40 мг (12 тижнів терапії) вміст Хс-ЛПНЩ знизилося на 53%. У 33% пацієнтів були досягнуті значення Хс-ЛПНЩ (менше 3 ммоль/л), що відповідають цільовим нормам керівництва Європейського товариства по дослідженню атеросклерозу.
У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймали розувастатин в дозах 20 і 40 мг, середнє зниження вмісту Хс-ЛПНЩ становить 22%. Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом щодо вмісту ТГ та з нікотиновою кислотою (більше 1 г/) щодо вмісту Хс-ЛПВЩ. Дослідженняня по впливу розувастатина на зниження кількості ускладнень, що викликаються липидными порушеннями, такими як ішемічна хвороба, поки не завершені.
У пацієнтів з низьким рівнем ризику захворювання на ІХС (визначеним, як ризик за Фрамингему менше 10% за період більше 10 років), з середнім значенням вмісту Хс-ЛПНЩ 4 ммоль/л (154.5 мг/дл) розувастатин у дозі 40 мг/ значно уповільнював збільшення максимальної величини, що характеризує потовщення стінки сонної артерії в 12 сегментах, порівняно з плацебо зі швидкістю -0.0145 мм/рік (95% доверительны�� інтервал (CI): від -0.0196 до -0.0093, при р <0.0001). Дозу 40 мг слід призначати тільки пацієнтам із тяжкою формою гіперхолестеринемії і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань.Фармакокінетика
Абсорбція
Cmax розувастатина в плазмі крові досягається через 5 год після прийому всередину відповідної дози. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.
Розподіл
Розувастатин поглинається переважно печінкою, яка є основним місцем синтезу Хс і кліренсу метаболізму Хс-ЛПНЩ. Vd розувастатина становить приблизно 134 л 90% розувастатина зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном.
Метаболізм
Піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%). Розувастатин є досить непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. CYP2C9 є основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі, в той час як ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі. Основний метаболіт - N-десметил, який на 50% менш активний, ніж розувастатин. Лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболітами.
Виведення
Приблизно 90% від прийнятої дози розувастатина виводиться в незміненому вигляді з організму через кишечник (включаючи абсорбований та не абсорбований розувастатин), а решта виводиться в незміненому вигляді нирками. T1/2 складає 19 год, не змінюється при збільшенні дози препарату. Середній геометричний плазмовий кліренс складстановить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7%). Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, у процес "печінкового" захоплення розувастатина залучений мембранний переносник холестерину через мембрани - транспортний протеїн З органічних аніонів. Цей переносник відіграє велику роль у виведенні розувастатина печінкою.
Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Змін фармакокінетичних параметрів при прийомі препарату декілька разів на добу не відзначається.
Вік і стать ��е мають клінічно значущого впливу на фармакокінетичні параметри розувастатина.
Порівняльні дослідження фармакокінетики показали дворазове збільшення середнього значення AUC і Тмах у пацієнтів азіатського походження (японці, китайці, філіппінці, в'єтнамці і корейці) порівняно з показниками у представників європеоїдної раси. У індійців було відзначено перевищення приблизно в 1.3 рази середнього значення AUC і Смах. При цьому аналіз показників фармакокінетики для всієї досліджуваної популяції не виявив клінічно значущих ��азличий у фармакокінетиці препарату серед представників європеоїдної, негроїдної рас, латиноамериканців.
У пацієнтів з легким і помірним ступенем ниркової недостатності плазмова концентрація розувастатина або N-десметил метаболіту суттєво не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N-десметил метаболіту в 9 разів вище порівняно зі здоровими добровольцями.Побічні дії
Побічні ефекти, пов'язані з приемом препарату Мертенил®, зазвичай помірно виражені і короткочасні. В ході проведення контрольованих клінічних досліджень менше 4% пацієнтів, які приймали розувастатин, припинили лікування внаслідок розвитку побічних ефектів.
Про побічні ефекти в клінічних дослідженнях та/або досвід застосування препарату після його комерційної реалізації повідомлялося з наступною частотою.
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота виникнення побічних ефектів носить дозозалежний характер.
Частота виникнення рабдоміолізу, виражених побічних ефектів з боку нирок і печінки збільшується у пацієнтів при прийомі розувастатина в дозі 40 мг.
З боку сечовидільної системи: при прийомі розувастатина спостерігалася протеїнурія, переважно канальцевого походження. Зміни вмісту білка у сечі (від відсутності або наявності слідових кількостей до рівня ++ і вище) було виявлено менш ніж 1% пацієнтів, що приймали розувастатина в дозах 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3% пацієнтів, які приймали препарат у дозі 40 мг.
Хв��максимальне зміна кількості білка в сечі, виражену у зміні від нульового рівня або наявності слідів до рівня +, спостерігалося при прийомі препарату в дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася і самостійно проходила в процесі лікування. При аналізі даних клінічних досліджень не виявлено причинний зв'язок між протеїнурією і гострими або прогресуючими захворюваннями нирокОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Протеїнурія, переважно канальцевого походження, відзначалася у пацієнтів при ��риеме, високих доз Мертенила, особливо 40 мг, але в більшості випадків була періодичної або короткочасною. Показано, що така протеїнурія не означає виникнення гострого або прогресування існуючого захворювання нирок. Частота серйозних порушень функції нирок підвищується при прийомі розувастатина в дозі 40 мг. Рекомендується контролювати показники функції нирок протягом терапії препаратом Мертенил®.
При застосуванні Мертенила у всіх дозах, особливо при прийомі препарату в дозі, що перевищує 20 мг, выявл��лась міалгія, міопатія і, у рідкісних випадках, рабдоміоліз. Дуже рідко виникав рабдоміоліз при одночасному прийомі езетімібу та інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. В цьому випадку не можна виключити фармакологічна взаємодія препаратів, тому спільно Мертенил® і езетіміб слід застосовувати з обережністю.
Частота випадків рабдоміолізу при прийомі розувастатина в дозі 40 мг збільшується.
Визначення активності КФК не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень, що викликають збільшення КФК, оскільки це може ускладнити інтерпретацію результатів. При підвищенні показника КФК до початку терапії більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання. Якщо повторне вимірювання підтверджує вихідний показник КФК (у 5 разів вище порівняно з ВМН) терапію Мертенилом починати не слід.
Мертенил®, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з особливою обережністю призначати пацієнтам з наявними факторами ризику міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:
— ниркова недостаточнос��ь;
— гіпотиреоз (для дози 40 мг);
— власний або сімейний анамнез м'язових захворювань (для дози 40 мг);
— наявність в анамнезі миотоксичности на тлі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів (для дози 40 мг);
— зловживання алкоголем (для дози 40 мг);
— вік старше 70 років;
— стани, що супроводжуються збільшенням концентрації препарату в плазмі крові (для дози 40 мг);
— одночасний прийом фібратів (для дози 40 мг).
У таких пацієнтів слід оцінити співвідношення ризик�� і можливої користі терапії і здійснювати клінічне спостереження протягом усього курсу терапії.
Рекомендується поінформувати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням або гарячкою.
У таких пацієнтів слід обов'язково здійснювати контроль активності КФК. Лікування слід припинити, якщо рівень КФК більш ніж у 5 разів перевищив ВМН або якщо м'язові симптоми різко виражені і вызывають щоденний дискомфорт протягом всього дня (навіть якщо активність КФК у 5 разів менше ВМН).Свідчення
— гіперхолестеринемія і комбіновані (змішані) дислипидемические стану для зниження підвищеної концентрації загального Хс, Хс-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В та ТГ у сироватці крові в якості доповнення до дієтотерапії, коли дієта та інші немедикаментозні методи (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми;
— сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія як доповнення до дієтотерапії та іншим методам липидоснижающей терапії (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або у випадках, коли така терапія недостатньо ефективна.Протипоказання
захворювання печінки в активній фазі, включаючи стійке підвищення активності печінкових трансаміназ, а також будь-яке підвищення активності трансаміназ у сироватці крові більше ніж в 3 рази порівняно з ВМН;
— виражені порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв);
— міопатія
— одночасний прийом циклоспорину;
— у пацієнтів, схильних до розвитку миотоксических про��ложнений;
— вагітність;
— період лактації;
— у жінок дітородного віку, які не застосовують надійні засоби контрацепції;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— пацієнтам з печінковою недостатністю (понад 9 балів за шкалою Чайльд-П'ю);
— непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до розувастатину або будь-якого з компонентів препаратуЛікарська взаємодія
При одночасному прийом розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина збільшилася в 7 разів порівняно зі значеннями, отриманими у здорових добровольців. Спільне застосування призводить до підвищення концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів. При одночасному прийомі препаратів зміни концентрації циклоспорину в плазмі крові не виявлено.
Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, початок терапії розувастатином або збільшення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), може призвести до збільшення міжнародного нормалізованого відношення (MHO). Скасування або зниження дози розувастатина може викликати зменшення MHO. В таких випадках слід проводити моніторинг MHO.
При одночасному прийомі розувастатина і езетімібу не спостерігається зміни AUC або Cmax обох препаратів.