Дозировка
В/в для взрослых разовая доза варьирует от 500 мг до 2 г, частота введения и длительность лечения устанавливаются индивидуально, в зависимости от показаний и тяжести течения заболевания. Детям с массой тела менее 50 кг - по 10-12 мг/кг каждые 8 ч; у детей с массой тела более 50 кг применяют дозы, предназначенные для взрослых.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в введения белого или белого с желтоватым оттенком цвета.
Состав
меропенем 1,0г; Вспомогательные в-ва: натрия карбонат
Фармакологическое действие
Антибиотик группы карбапенемов. Более стабилен по отношению к дегидропептидазе I, чем имипенем. Оказывает бактерицидное действие за счет нарушения синтеза клеточной стенки бактерий. Обладает сродством к белкам, связывающим пенициллин (PBPs). Активен в отношении большинства аэробных и анаэробных грамположительных и грамотрицательных бактерий.
К меропенему устойчивы Xanthomonas maltophilia, Enterococcus faecium, метициллин-резистентные штаммы Staphylococcus spp.
Устойчив к действию бета-лактамаз.
Фармакокинетика
После в/в введения хорошо проникает в большинство тканей и жидкостей организма (в т.ч. в цереброспинальную жидкость у больных менингитом). Метаболизируется с образованием одного неактивного метаболита. T1/2 при в/в введении составляет 1 ч, при в/м введении - 1.5 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: боли в животе, тошнота, рвота, диарея, обратимое повышение уровня билирубина, трансаминаз, ЩФ и ЛДГ.
Со стороны свертывающей системы крови: обратимая тромбоцитопения, эозинофилия, нейтропения.
Аллергические реакции: кожный зуд, сыпь, крапивница.
Со стороны нервной системы: головная боль, парестезии.
Эффекты, обусловленные химиотерапевтическим действием: кандидоз полости рта, вагинальный кандидоз, псевдомембранозный колит.
Местные реакции: воспаление, тромбофлебит, боль в месте введения.
Прочие: в некоторых случаях положительная прямая или непрямая проба Кумбса.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
C осторожностью назначают меропенем при заболеваниях печени, при заболеваниях нижних отделов дыхательных путей, вызванных Pseudomonas aeruginosa.
При нарушениях функции почек требуется коррекция режима дозирования в зависимости от значений КК. При заболеваниях печени лечение следует проводить под контролем уровня трансаминаз и билирубина.
При указаниях в анамнезе на реакции повышенной чувствительности к пенициллинам, карбапенемам или другим бета-лактамным антибиотикам возможно развитие реакций повышенной чувствительности к меропенему. Как и при применении других антибиотиков, на фоне лечения меропенемом следует иметь в виду вероятность развития псевдомембранозного колита.
С осторожностью применяют меропенем в составе комбинированной терапии с препаратами, обладающими нефротоксическим действием.
Не рекомендуется применение у детей в возрасте до 3 месяцев.
Показания
Для в/в введения: лечение инфекционно-воспалительных заболеваний тяжелого течения, вызванных одним или несколькими чувствительными к меропенему возбудителями: пневмония, включая госпитальные пневмонии; инфекции мочевыводящих путей, брюшной полости, органов малого таза (в т.ч. эндометрит), кожи и мягких тканей, менингит, септицемия; подозрение на бактериальную инфекцию с фебрильными эпизодами на фоне нейтропении (эмпирическое лечение)
Противопоказания
Повышенная чувствительность к меропенему и другим препаратам группы карбапенемов.
Лекарственное взаимодействие
Пробенецид конкурирует с меропенемом за активную канальцевую секрецию и, таким образом, ингибирует почечную экскрецию меропенема, вызывая увеличение его периода полувыведения и концентрации в плазме крови (одновременное применение не рекомендуется).
(204)
Дозування
В/в для дорослих разова доза варіює від 500 мг до 2 г, частоту введення і тривалість лікування встановлюються індивідуально, залежно від показань і тяжкості перебігу захворювання. Дітям з масою тіла менше 50 кг - по 10-12 мг/кг кожні 8 год; у дітей з масою тіла більше 50 кг застосовують дози, призначені для дорослих.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в введення білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Склад
меропенем 1,0 г; Допоміжні в-ва: натрію карбонатФармакологічна діїдія
Антибіотик групи карбапенеми. Більш стабільний по відношенню до дегидропептидазе I, ніж іміпенем. Чинить бактерицидну дію за рахунок порушення синтезу клітинної стінки бактерій. Володіє спорідненістю до білків, що зв'язують пеніцилін (PBPs). Активний відносно більшості аеробних та анаеробних грампозитивних і грамнегативних бактерій.
До меропенему стійкі Xanthomonas maltophilia, Enterococcus faecium, метицилін-резистентні штами Staphylococcus spp.
Стійкий до дії бета-лактамаз.Фармакокінетика
Після в/в введення добре провиникає в більшість тканин і рідин організму (у т. ч. в цереброспінальну рідину у хворих на менінгіт). Метаболізується з утворенням одного неактивного метаболіту. T1/2 при в/в введенні становить 1 год, при в/м введенні - 1.5 ч.Побічні дії
З боку травної системи: болі у животі, нудота, блювання, діарея, оборотне підвищення рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ і ЛДГ.
З боку системи згортання крові: оборотна тромбоцитопенія, еозинофілія, нейтропенія.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип, крапивни��а.
З боку нервової системи: головний біль, парестезії.
Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз, псевдомембранозний коліт.
Місцеві реакції: запалення, тромбофлебіт, біль у місці введення.
Інші: в деяких випадках позитивна пряма або непряма проба Кумбса.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
C обережністю призначають меропенем при захворюваннях печінки, при захворюваннях нижніх відділів дихальних шляхів, спричинених Pseudomonas aeruginosa.
При порушеннях функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від значень КК. При захворюваннях печінки лікування слід проводити під контролем рівня трансаміназ і білірубіну.
При вказівках в анамнезі реакції підвищеної чутливості до пеніцилінів, карбапенемів або інших бета-лактамних антибіотиків можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості до меропенему. Як і при застосуванні інших антибіотиків, на тлі лікування меропенемом слід мати на увазі імовірність розвитку псевдомембранозного коліту.
З обережністю застосовують меропенем у складі комбінованої терапії з препаратами, що мають нефротоксичну дією.
Не рекомендується застосування у дітей віком до 3 місяців.Свідчення
Для в/в введення: лікування інфекційно-запальних захворювань тяжкого перебігу, спричинені одним або кількома чутливими до меропенему збудниками: пневмонії, включаючи госпітальні пневмонії; інфекції сечовивідних шляхів, черевної порожнини, органів малого таза (у т.ч. ендометрит), шкіри і м'яких тканею, менінгіт, септицемія; підозра на бактеріальну інфекцію з фебрильними епізодами на фоні нейтропенії (емпіричне лікування)Протипоказання
Підвищена чутливість до меропенему і інших препаратів групи карбапенеми.Лікарська взаємодія
Пробенецид конкурує з меропенемом за активну канальцеву секрецію і, таким чином, інгібує ниркову екскрецію меропенему, викликаючи збільшення періоду напіввиведення та концентрації у плазмі крові (одночасне застосування не рекомендується).
