Дозировка
При ревматоидном артрите рекомендуемая доза составляет 15 мг/сут; в зависимости от терапевтического эффекта доза может быть снижена до 7.5 мг/сут. При остеоартрозе препарат назначают в дозе 7.5 мг/сут, при отсутствии эффекта дозу можно повысить до 15 мг/сут. При анкилозирующем спондилите суточная доза составляет 15 мг. Максимальная суточная доза не должна превышать 15 мг. Препарат принимают 1 раз/сут во время приема пищи. У пациентов с повышенным риском развития побочных эффектов, а также у пагщентов с выраженньши нарушениями функции почек (КК менее 30 мл/мин),
Передозировка
Симптомы: нарушение сознания, тошнота, рвота, боли в эпигастрии, кровотечение из ЖКТ, острая почечная недостаточность, острая печеночная недостаточность, остановка дыхания, асистолия. Лечение: промывание желудка, прием активированного угля (в течение 1 ч после приема препарата); при необходимости проводят симптоматическую терапию. Колестирамин ускоряет выведение мелоксикама из организма. Форсированный диурез, защелачивание мочи, гемодиализ малоэффективны из-за высокой степени связывания мелоксикама с белками крови. Специфического антидота нет.
Лекарственная форма
Таблетки от светло-желтого до желтого с зеленоватым оттенком цвета плоскоцилиндрической формы. Допускается наличие легкой мраморности. Таблетки с дозировкой 15 мг имеют разделительную риску с одной стороны.
Состав
каждая таблетка содержит:
в качестве активного компонента: мелоксикама 15 мг;
вспомогательные вещества:\0009лактоза моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный
натрия кроскармеллоза.
Фармакологическое действие
Оказывает противовоспалительное, жаропонижающее и анальгезирующее действие. Механизм действия обусловлен ингибированием активности циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2), участвующий в биосинтезе простагландинов в области воспаления. В меньшей степени мелоксикам действует на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), участвующую в синтезе простагландинов, защищающих слизистую оболочку желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) и принимающих участие в регуляции кровотока в почках.
Фармакокинетика
Всасывание
Хорошо всасывается из ЖКТ. Абсолютная биодоступность мелоксикама -89%. Одновременный прием пищи не влияет на всасывание. Концентрация
мелоксикама при приеме препарата, внутрь в дозах 7.5 мг и 15 мг пропорциональна дозе.\0009
Распределение\0009
Равновесное состояние достигается в течение 3-5 дней регулярного приема. При длительном (более 1 года) применении препарата равновесная концентрация мелоксикама в плазме сходна с равновесной концентрацией (Css), которая установилась после первых дней приема препарата. Связывание с белками плазмы составляет более 99%. При приеме препарата 1 раз/сут минимальная равновесная концентрация (Cssmin) и максимальная равновесная концентрация (Сssmax) отличаются в небольшой степени и составляют при приеме 7.5 мг - 0.4-1.0 мкг/мл, а при приеме 15 мг - 0.8-2.0 мкг/мл соответственно. Мелоксикам проникает через гистогематические барьеры, концентрация в синовиальной жидкости достигает 50% максимальной концентрации (Сmах) в плазме. Объем распределения (Vd) составляет в среднем 11 л.
Метаболизм\0009\0009\0009
Мелоксикам почти полностью метаболизируется в печени с образованием четырех фармакологически неактивных метаболитов. Основным является
5-карбоксимелоксикам, который образуется путем окисления промежуточного метаболита (5-гидроксиметилмелоксикама). При исследованиях in vitro установлено, что биотрансформация происходит при участии изофермента CYP2C9, дополнительное значение имеет изофермент CYP3А4.
В образовании двух других метаболитов принимает участие пероксидаза активность которой, вероятно, индивидуально варьирует.
Выведение
Выводится в равной степени с калом и мочой, преимущественно в виде метаболитов (5'-карбоксимелоксикам - до 60%, 5’-гидроксиметилмелоксикам -9%, а два других - 16% и 4% соответственно). С калом в неизмененном виде выводится менее 5% от суточной дозы, в моче в неизмененном виде препарат обнаруживается только в следовых количествах. Период гюлувыведения (Т1/2) - 15-20 ч. Плазменный клиренс составляет в среднем 8 мл/мин.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У лиц пожилого возраста клиренс препарата снижается.
У пациентов с печеночной или почечной недостаточностью средней степени тяжести фармакокинетика мелоксикама существенно не меняется.
Побочные действия
Частота: часто - более 1%; нечасто - 0.1-1%; редко - 0.01-0.1%; очень редко -менее 0.01%.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диспепсия, в т.ч. тошнота, рвота, абдоминальные боли, запор, метеоризм, диарея; нечасто - преходящее повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, отрыжка, эзофагит, гастродуоденальная язва, кровотечение из ЖКТ (в т.ч. скрытое), стоматит; редко - перфорация ЖКТ, колит, гепатит, гастрит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - периферические отеки, нечасто - тахикардия, повышение артериального давления (АД), ощущение «приливов».
Со стороны дыхательной системы: редко - обострение течения бронхиальной астмы.
Со стороны центральной нервной системы (ЦНС): часто - головная боль, головокружение; нечасто - вертиго, шум в ушах, сонливость; редко -дезориентация, спутанность сознания, эмоциональная лабильность.
Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - гиперкреатининемия и/или повышение концентрации мочевины в сыворотке крови; редко - острая почечная недостаточность; связь с приемом мелоксикама не установлена -интерстициальный нефрит, альбуминурия, гематурия.
Дерматологические реакции: часто - зуд, кожная сыпь; нечасто - крапивница, редко - повышенная фоточувствительность, буллезные высыпания, многоформная эритема, в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны системы кроветворения: часто - анемия; нечасто - лейкопения, тромбоцитопения.
Аллергические реакции: редко - анафилактоидные реакции (в т.ч. анафилактический шок), отек губ и языка, аллергический васкулит.
Прочие: лихорадка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Следует соблюдать осторожность при применении препарата у пациентов, имеющих в анамнезе язвенную болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, и у пациентов, получающих антикоагулянтную терапию, т.к. у данной категории больных повышен риска развития эрозивно-язвенных поражений ЖКТ.
Следует соблюдать осторожность и контролировать показатели функции почек при применении препарата у пациентов пожилого возраста, пациентов с хронической сердечной недостаточностью, у пациентов с циррозом печени, а также у пациентов с гиповолемией в результате хирургических вмешательств. Пациенты, одновременно принимающие диуретики и мелоксикам, должны получать достаточное количество жидкости.
При появлении аллергических реакций (зуд, кожная сыпь, крапивница, фотосенсибилизация) следует прекратить прием препарата.
Мелоксикам, также как и другие НПВП, может маскировать симптомы инфекционных заболеваний.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
На фоне применения препарата пациенту не следует заниматься потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания, т.к. возможно возникновение головной боли, головокружения, сонливости.
Показания
Симптоматическая терапия:
остеоартроза;
ревматоидного артрита;
анкилозирующего спондилита (болезнь Бехтерева).
Предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
гиперчувствительность (в т.ч. к НПВП других групп);
полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и около носовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и др. НПВП;
язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
воспалительные заболевания кишечника;
кровотечение различного генеза ( в т.ч. из ЖКТ, цереброваскулярное);
тяжелая почечная недостаточность - клиренс креатинина (КК) менее 30 мл/мин (если не проводится гемодиализ);
прогрессирующие заболевания почек;
тяжелая печёночная недостаточность или активное заболевание печени;
тяжелая сердечная недостаточность;
бронхиальная астма, вызванная приемом ацетилсалициловой кислоты;
подтвержденная гиперкалиемия;
дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
детский возраст до 12 лет;
беременность;
лактация (грудное вскармливание);
повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью:
Пожилой возраст, ишемическая болезнь сердца (ИБС), хроническая сердечная недостаточность\0009(ХСН), цереброваскулярные\0009заболевания,
дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, заболевания периферических артерий, курение, КК 30-60 мл/мин, язвенные поражения ЖКТ в анамнезе, наличие инфекции Н. pylori, длительное использование НПВП, алкоголизм, тяжёлые соматические заболевания, одновременный приём пероральных глюкокортикостероидов (ГКС) (в т.ч. преднизолона), антикоагулянтов (в т.ч, варфарина), антиагрегантов (в т.ч. клопидогрела), селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (в т.ч. циталопрама, флуоксетина, пароксетина, сертралина). Для ректального введения (дополнительно): воспалительные заболевания прямой кишки и анального отдела, ректальное или анальное кровотечение (в т.ч. в анамнезе).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с другими НПВП (в т.ч. с ацетилсалициловой кислотой) увеличивается риск возникновения эрозивноязвенных поражений и кровотечений ЖКТ.
При одновременном применении с антигипертензивными препаратами возможно снижение эффективности действия последних.
При одновременном применении с препаратами лития возможно развитие кумуляции лития и увеличения его токсического действия (рекомендуется контроль концентрации лития в крови).
При одновременном применении с метотрексатом повышается вероятность возникновения анемии и лейкопении (показано периодическое проведение общего анализа крови).
При одновременном применении с диуретиками и с циклоспорином возрастает риск развития почечной недостаточности.
При одновременном применении с внутриматочными контрацептивными средствами возможно снижение эффективности действия последних.
При одновременном применении с антикоагулянтами (в т.ч. с гепарином, варфарином), а также с тромболитическими препаратами (в т.ч. со стрептокиназои, фибринолизином) увеличивается риск развития кровотечений (необходим периодический контроль показателей свертываемости крови).
При одновременном применении с колестирамином увеличивается выведение мелоксикама через ЖКТ (за счет связывания).
(4941)
Дозування
При ревматоїдному артриті рекомендована доза становить 15 мг/добу; залежно від терапевтичного ефекту доза може бути знижена до 7.5 мг/добу. При остеоартрозі препарат призначають в дозі 7.5 мг/добу, при відсутності ефекту дозу можна збільшити до 15 мг/добу. При анкілозуючому спондиліті добова доза становить 15 мг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15 мг. Препарат приймають 1 раз/добу під час прийому їжі. У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, а також у пагщентов з выраженньши порушеннями фу��кції нирок (КК менше 30 мл/хв),Передозування
Симптоми: порушення свідомості, нудота, блювання, болі в епігастрії, кровотеча з ШКТ, гостра ниркова недостатність, гостра печінкова недостатність, зупинка дихання, асистолія. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля (протягом 1 год після прийому препарату); при необхідності проводять симптоматичну терапію. Колестирамін прискорює виведення мелоксикаму з організму. Форсований діурез, залуження сечі, гемодіаліз малоефективні через високий ступінь зв'язування мелоксикаму з білками крові. Специфічного антидоту немає.
Лікарська форма
Таблетки від світло-жовтого до жовтого з зеленуватим відтінком кольору плоскоциліндричної форми. Допускається наявність легкої мармуровості. Таблетки з дозуванням 15 мг мають розподільчу риску з одного боку.Склад
кожна таблетка містить:
в якості активного компонента: мелоксикаму 15 мг;
допоміжні речовини:\0009лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний/>
натрію кроскармелоза.Фармакологічна дія
Чинить протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну дію. Механізм дії зумовлений інгібуванням активності циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), який бере участь у біосинтезі простагландинів в області запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), бере участь у синтезі простагландинів, що захищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та беруть участь в регуляції кровотоку в нирках.Фармакокінетика
Всмоктування/>
Добре всмоктується з ШКТ. Абсолютна біодоступність мелоксикаму -89%. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування. Концентрація
мелоксикаму при прийомі препарату внутрішньо у дозах 7.5 мг та 15 мг пропорційна дозі.\0009
Розподіл\0009
Рівноважний стан досягається протягом 3-5 днів регулярного прийому. При тривалому (більше 1 року) застосуванні препарату рівноважна концентрація мелоксикаму в плазмі схожа з рівноважною концентрацією (Css), яка встановилася після перших днів прийому препарату. Зв'язування з білками плазми становить більше 99%. При прийомі препарату 1 раз/сут мінімальна рівноважна концентрація (Cssmin) і максимальна рівноважна концентрація (Сѕѕмах) відрізняються незначною мірою і складають при прийомі 7.5 мг - 0.4-1.0 мкг/мл, а при прийомі 15 мг - 0.8-2.0 мкг/мл відповідно. Мелоксикам проникає через гістогематичні бар'єри, концентрація в синовіальній рідині досягає 50% максимальної концентрації (Смах) у плазмі. Об'єм розподілу (Vd) становить у середньому 11 л.
Метаболізм\0009\0009\0009
Мелоксикам майже повністю метаболизинання в печінці з утворенням чотирьох фармакологічно неактивних метаболітів. Основним є
5-карбоксимелоксикам, який утворюється шляхом окислення проміжного метаболіту (5-гидроксиметилмелоксикама). При дослідженнях in vitro встановлено, що біотрансформація відбувається за участю ізоферменту CYP2C9, додаткове значення має ізофермент СУР3А4.
В утворення двох інших метаболітів бере участь пероксидаза активність якої, ймовірно, індивідуально варіює.
Виведення
Виводиться в рівній��го ступеня з калом і сечею, переважно у вигляді метаболітів (5'-карбоксимелоксикам - до 60%, 5'-гидроксиметилмелоксикам -9%, а два інших - 16% і 4% відповідно). З калом у незміненому вигляді виводиться менше 5% від добової дози, у сечі в незміненому вигляді препарат виявляється тільки в слідових кількостях. Період гюлувыведения (Т1/2) - 15-20 ч. Плазмовий кліренс складає у середньому 8 мл/хв.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
В осіб літнього віку кліренс препарату знижується.
У пацієнтів з печінковою або почечн��ї недостатністю середнього ступеня тяжкості фармакокінетика мелоксикаму істотно не змінюється.Побічні дії
Частота: часто - більше 1%; нечасто - 0.1-1%; рідко - 0.01-0.1%; дуже рідко -менше 0.01%.
З боку травної системи: часто - диспепсія, у т.ч. нудота, блювання, абдомінальні болі, запор, метеоризм, діарея; нечасто - минуще підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, відрижка, езофагіт, гастродуоденальної виразка, кровотеча з ШКТ (у т. ч. приховане), стоматит; рідко - перфорація ШКТ, коліт, гепатит, ��астрі.
З боку серцево-судинної системи: часто - периферичні набряки, нечасто - тахікардія, підвищення артеріального тиску (АТ), відчуття «приливів».
З боку дихальної системи: рідко - загострення перебігу бронхіальної астми.
З боку центральної нервової системи (ЦНС): часто - головний біль, запаморочення; нечасто - вертиго, шум у вухах, сонливість; рідко -дезорієнтація, сплутаність свідомості, емоційна лабільність.
З боку сечовидільної системи: нечасто - гіперкреатинемія та/або вищеня концентрації сечовини в сироватці крові; рідко - гостра ниркова недостатність; зв'язок з прийомом мелоксикаму не встановлена -інтерстиціальний нефрит, альбумінурія, гематурія.
Дерматологічні реакції: часто - свербіж, шкірні висипання; нечасто - кропив'янка, рідко - підвищена фоточутливість, бульозні висипання, багатоформна еритема, у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення: часто - анемія; нечасто - лейкопенія, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: редко - анафілактоїдні реакції (у т. ч. анафілактичний шок), набряк губ і язика, алергічний васкуліт.
Інші: гарячка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів, що мають в анамнезі виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, та у пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію, оскільки у даної категорії хворих підвищений ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ.
Слід дотримуватись обережності і контролювати показники функціїчек при застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку, пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, у пацієнтів з цирозом печінки, а також у пацієнтів з гіповолемією в результаті хірургічних втручань. Пацієнти, які одночасно приймають діуретики та мелоксикам, повинні отримувати достатню кількість рідини.
При появі алергічних реакцій (свербіж, шкірний висип, кропив'янка, фотосенсибілізація) слід припинити прийом препарату.
Мелоксикам, як і інші НПЗП, може маскувати симптоми инфекционних захворювань.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
На тлі застосування препарату пацієнту не слід займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги, оскільки можливе виникнення головного болю, запаморочення, сонливості.Свідчення
Симптоматична терапія:
остеоартрозу;
ревматоїдного артриту;
анкілозуючого спондиліту (хвороба Бехтерєва).
Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запаленийія на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
гіперчутливість (у т. ч. до інших НПЗП груп);
повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і близько носових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ;
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
запальні захворювання кишечника;
кровотеча різного генезу ( у т. ч. з ШКТ, цереброваскулярна);
тяжка ниркова недостат��очность кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв (якщо не проводиться гемодіаліз);
прогресуючі захворювання нирок;
тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
тяжка серцева недостатність;
бронхіальна астма, спричинена прийомом ацетилсаліцилової кислоти;
підтверджена гіперкаліємія;
дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
дитячий вік до 12 років;
вагітність;
лактація (грудне вигодовування);
/> підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю:
Літній вік, ішемічна хвороба серця (ІХС), хронічна серцева недостатність\0009(ХСН), цереброваскулярні\0009заболевания,
дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, КК 30-60 мл/хв, виразкові ураження ШКТ в анамнезі, наявність інфекції Н. pylori, тривале використання НПЗП, алкоголізму, важкі соматичні захворювання, одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (ГКС) (у т. ч. призначену спеціальноізолону), антикоагулянтів (в т. ч, варфарину), антиагрегантів (у т. ч. клопідогрелю), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у т. ч. циталопрама, флуоксетину, пароксетину, сертраліну). Для ректального введення (додатково): запальні захворювання прямої кишки і анального відділу, ректальна або анальна кровотеча (у т.ч. в анамнезі).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з іншими НПЗП (у т. ч. з ацетилсаліциловою кислотою) збільшується ризик виникнення эрозивноязвенных уражень і кровотеч ШКТ.
При одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами можливе зниження ефективності дії останніх.
При одночасному застосуванні з препаратами літію можливо розвиток кумуляцію літію і збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію в крові).
При одночасному застосуванні з метотрексатом підвищується ймовірність виникнення анемії і лейкопенії (показано періодичне проведення загального аналізу крові).
При одночасному застосуванні з діуретиками і з циклоспорином зростає ризик розвитку ниркової недостатності.
При одночасному застосуванні з внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами (в т. ч. з гепарином, варфарином), а також з тромболітичними препаратами (у т. ч. зі стрептокиназои, фібринолізин), збільшується ризик розвитку кровотеч (необхідний періодичний контроль показників згортання крові).
При одночасному застосуванні з колестираміном ув��личивается виведення мелоксикаму через ШКТ (за рахунок зв'язування).