Дозировка
Препарат принимают внутрь во время еды один раз в день. Рекомендуемый режим дозирования: · Ревматоидный артрит: 15 мг в сутки. В зависимости от лечебного эффекта доза может быть снижена до 7,5 мг в сутки. · Остеоартроз: 7,5 мг в сутки. При неэффективности доза может быть увеличена до 15 мг в сутки. · Анкилозирующий спондилоартрит: 15 мг в сутки. Максимальная суточная доза не должна превышать 15 мг. У пациентов с повышенным риском развития побочных эффектов, а также у пациентов с выраженной почечной недостаточностью, находящихся на гемодиализе, доза не должна превышать 7,5 мг в сутки.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
мелоксикам 15 мг
вспомогательные вещества: крахмал прежелатинизированный (крахмал 1500) , целлюлоза микрокристаллическая , натрия цитрата дигидрат, кремния диоксид коллоидный (аэросил 380) , магния стеарат
Фармакологическое действие
Мелоксикам - нестероидный противовоспалительный препарат, обладающий обезболивающим, противовоспалительным и жаропонижающим действием. Противовоспалительное действие связано с торможением ферментативной активности циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2), участвующей в биосинтезе простагландинов в области воспаления. В меньшей степени мелоксикам действует на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), участвующую в синтезе простагландина, защищающего слизистую оболочку желудочно-кишечного тракта и принимающего участие в регуляции кровотока в почках.
Фармакокинетика
Хорошо всасывается из ЖКТ (желудочно-кишечного тракта), абсолютная биодоступность мелоксикама – 89%. Одновременный прием пищи не изменяет всасывание. При использовании препарата внутрь в дозах 7,5 мг и 15 мг его концентрации пропорциональны дозам. Равновесные концентрации достигаются в течение 3-5 дней. При длительном применении препарата (более 1 года), концентрации сходны с таковыми, которые отмечаются после первого достижения равновесного состояния. Связывание с белками плазмы составляет более 99%. Диапазон различий между максимальными и базальными концентрациями препарата после его приема один раз в день относительно невелик и составляет при использовании дозы 7,5 мг 0,4–1,0 мкг/мл, а при использовании дозы 15 мг – 0,8–2,0 мкг/мл, (приведены, соответственно, значения Cmin и Cmax). Мелоксикам проникает через гистогематические барьеры, концентрация в синовиальной жидкости достигает 50% максимальной концентрации препарата в плазме.
Почти полностью метаболизируется в печени с образованием четырех неактивных в фармакологическом отношении производных. Основной метаболит, 5’-карбоксимелоксикам (60% от величины дозы), образуется путем окисления промежуточного метаболита,
5’-гидроксиметилмелоксикама, который также экскретируется, но в меньшей степени (9% от величины дозы). Исследования in vitro показали, что в данном метаболическом превращении важную роль играет CYP 2C9, дополнительное значение имеет изофермент CYP 3А4. В образовании двух других метаболитов (составляющих, соответственно, 16% и 4% от величины дозы препарата) принимает участие пероксидаза, активность которой, вероятно, индивидуально варьирует.
Выводится в равной степени через кишечник и почки, преимущественно в виде метаболитов. Через кишечник в неизмененном виде выводится менее 5% от величины суточной дозы, в моче в неизмененном виде препарат обнаруживается только в следовых количествах. Период полувыведения (Т1/2) мелоксикама составляет 15-20 часов. Плазменный клиренс составляет в среднем 8 мл/мин. У лиц пожилого возраста клиренс препарата снижается. Объем распределения низкий, и составляет в среднем 11 л.
Печеночная или почечная недостаточность средней степени тяжести влияния на фармакокинетику мелоксикама существенным образом не оказывает.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: более 1% - диспепсия, в т.ч. тошнота, рвота, абдоминальные боли, запор, метеоризм, диарея; 0,1-1% - преходящее повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, отрыжка, эзофагит, гастродуоденальная язва, кровотечение из желудочно-кишечного тракта (в т.ч. скрытое), стоматит; менее 0,1% - перфорация желудочно-кишечного тракта, колит, гепатит, гастрит.
Со стороны органов кроветворения: более 1% - анемия; 0,1-1% - изменение формулы крови, в т.ч. лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны кожных покровов: более 1% - зуд, кожная сыпь; 0,1-1% - крапивница; менее 0,1% - фотосенсибилизация, буллезные высыпания, мультиформная эритема, в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны дыхательной системы: менее 0,1% - бронхоспазм.
Со стороны нервной системы: более 1% - головокружение, головная боль; 0,1-1% - вертиго, шум в ушах, сонливость; менее 0,1% - спутанность сознания, дезориентация, эмоциональная лабильность.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: более 1% - периферические отеки; 0,1-1% - повышение АД, сердцебиение, "приливы" крови к коже лица.
Со стороны мочевыделительной системы: 0,1-1% - гиперкреатининемия и/или повышение мочевины в сыворотке крови; менее 0,1% - острая почечная недостаточность; связь с приемом мелоксикама не установлена - интерстициальный нефрит, альбуминурия, гематурия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Следует соблюдать осторожность при применении препарата у пациентов, в анамнезе у которых язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, а также у пациентов, находящихся на лечении антикоагулянтами. У таких пациентов повышен риск возникновения эрозивно-язвенных заболеваний ЖКТ.
Следует соблюдать осторожность и контролировать показатели функции почек при применении препарата у пациентов пожилого возраста, пациентов с хронической сердечной недостаточностью с явлениями недостаточности кровообращения, у пациентов с циррозом печени, а также у пациентов с гиповолемией в результате хирургических вмешательств.
У пациентов с почечной недостаточностью, если клиренс креатинина более 25 мл/мин, не требуется коррекции режима дозирования.
У пациентов, находящихся на диализе, дозировка препарата не должна превышать
7,5 мг/сутки.
Пациенты, принимающие одновременно мочегонные средства и мелоксикам, должны принимать достаточное количество жидкости.
Если в процессе лечения возникли аллергические реакции (зуд, кожная сыпь, крапивница, фотосенсибилизация) необходимо обратиться к врачу с целью решения вопроса о прекращении приема препарата.
Мелоксикам, также как и другие НПВП, может маскировать симптомы инфекционных заболеваний.
Применение мелоксикама, как и других препаратов, блокирующих синтез простагландинов может влиять на фертильность, поэтому не рекомендуется женщинам, желающим забеременеть.
Показания
Симптоматическое лечение остеоартроза, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилоартрита (болезнь Бехтерева) и других воспалительных и дегенеративных заболеваний суставов, сопровождающихся болевым синдромом.
Противопоказания
гиперчувствительность к активному веществу или вспомогательным компонентам;
· противопоказан в период после проведения аортокоронарного шунтирования;
· некомпенсированная сердечная недостаточность;
· анамнестические данные о приступе бронхообструкции, ринита, крапивницы после приема ацетилсалициловой кислоты или иного НПВП (полный или неполный синдром непереносимости ацетилсалициловой кислоты – риносинусит, крапивница, полипы слизистой оболочки носа, астма);
· эрозивно-язвенные изменения слизистой желудка или 12-перстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение;
· воспалительные заболевания кишечника (неспецифический язвенный колит, болезнь Крона);
· цереброваскулярное кровотечение или иные кровотечения;
· выраженная печеночная недостаточность или активное заболевание печени;
· выраженная почечная недостаточность у больных, не подвергающихся диализу (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), прогрессирующие
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с другими нестероидными противовоспалительными препаратами (а также с ацетилсалициловой кислотой) увеличивается риск возникновения эрозивно-язвенных поражений и кровотечений ЖКТ.
При одновременном применении с гипотензивными препаратами, возможно снижение эффективности действия последних.
При одновременном применении с препаратами лития возможна кумуляция лития и увеличение его токсического действия (рекомендуется контроль концентрации лития в крови).
При одновременном применении с метотрексатом усиливается побочное действие последнего на кроветворную систему (опасность возникновения анемии и лейкопении, показан периодический контроль общего анализа крови).
При одновременном применении с диуретиками и с циклоспорином возрастает риск развития почечной недостаточности.
При одновременном применении с внутриматочными контрацептивными средствами возможно снижение эффективности действия последних.
(4935)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо під час їжі один раз в день. Рекомендований режим дозування: · Ревматоїдний артрит: 15 мг в добу. Залежно від лікувального ефекту доза може бути знижена до 7,5 мг на добу. · Остеоартроз: 7,5 мг на добу. При неефективності доза може бути збільшена до 15 мг на добу. · Анкілозуючий спондилоартрит: 15 мг в добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15 мг. У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, а також у пацієнтів з вираженою нирковою недостат��очностью, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу.
Лікарська форма
таблеткиСклад
мелоксикам 15 мг
допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) , целюлоза мікрокристалічна , натрію цитрату дигідрат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил 380) , магнію стеаратФармакологічна дія
Мелоксикам - нестероїдний протизапальний препарат, має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Протизапальна дія пов'язана з гальмуванням ферментативної активності циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), яка бере участь у біосинтезі простагландинів в області запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), бере участь у синтезі простагландину, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і бере участь в регуляції кровотоку в нирках.Фармакокінетика
Добре всмоктується з ШКТ (шлунково-кишкового тракту), абсолютна біодоступність мелоксикаму – 89%. Одночасний прийом їжі не змінює всмоктування. При використанні викларата всередину в дозах 7,5 мг та 15 мг його концентрації пропорційні дозам. Рівноважні концентрації досягаються протягом 3-5 днів. При тривалому застосуванні препарату (більше 1 року), концентрації схожі з такими, які відзначаються після першого досягнення рівноважного стану. Зв'язування з білками плазми становить більше 99%. Діапазон відмінностей між максимальними і базальними концентраціями препарату після його прийому один раз на день відносно невеликий і складає при використанні дози 7,5 мг 0,4–1,0 мкг/мл, а при використанні дози 15 мг – 0,8–2,0 мкг/мл, (наведено, відповідно, значення Cmin та Cmax). Мелоксикам проникає через гістогематичні бар'єри, концентрація в синовіальній рідині досягає 50% максимальної концентрації препарату в плазмі.
Майже повністю метаболізується в печінці з утворенням чотирьох неактивних в фармакологічному відношенні похідних. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60% від величини дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту,
5'-гидроксиметилмелоксикама, який також екскретується, але в м��ньшей ступеня (9% від величини дози). Дослідження in vitro показали, що в даному метаболічному перетворенні важливу роль відіграє CYP 2C9, додаткове значення має ізофермент CYP 3А4. В утворення двох інших метаболітів (складових, відповідно, 16% і 4% від величини дози препарату) бере участь пероксидаза, активність якої, ймовірно, індивідуально варіює.
Виводиться рівною мірою через кишечник і нирки, переважно у вигляді метаболітів. Через кишечник у незміненому вигляді виводиться менше 5% від величини добової дози, у сечі в незміненому вигляді препарат виявляється тільки в слідових кількостях. Період напіввиведення (Т1/2) мелоксикаму становить 15-20 годин. Плазмовий кліренс складає у середньому 8 мл/хв. В осіб літнього віку кліренс препарату знижується. Об'єм розподілу низький, і становить у середньому 11 л.
Печінкова або ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості впливу на фармакокінетику мелоксикаму істотним чином не впливає.Побічні дії
З боку травної системи: більш 1% - диспепсія, в т. год. нудота, блювання, абдомінальні болі, запор, метеоризм, діарея; 0,1-1% - минуще підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, відрижка, езофагіт, гастродуоденальної виразка, кровотеча з шлунково-кишкового тракту (у т. ч. приховане), стоматит; менше 0,1% - перфорація шлунково-кишкового тракту, коліт, гепатит, гастрит.
З боку органів кровотворення: більше 1% - анемія; 0,1-1% - зміна формули крові, в т. ч. лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку шкірних покривів: більше 1% - свербіж, шкірний висип; 0,1-1% - кропив'янка; менш 0,1% - фотосенсибілізація, бульозні висипання, мультиформна еритема, у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку дихальної системи: менше 0,1% - бронхоспазм.
З боку нервової системи: більш 1% - запаморочення, головний біль; 0,1-1% - вертиго, шум у вухах, сонливість; менше 0,1% - сплутаність свідомості, дезорієнтація, емоційна лабільність.
З боку серцево-судинної системи: більш 1% - периферичні набряки; 0,1-1% - підвищення артеріального тиску, серцебиття, "припливи" крові до шкіри обличчя.
Зі зякщо сторони сечовидільної системи: 0,1-1% - гіперкреатинемія та/або підвищення сечовини в сироватці крові; менше 0,1% - гостра ниркова недостатність; зв'язок з прийомом мелоксикаму не встановлена - інтерстиціальний нефрит, альбумінурія, гематурія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів, в анамнезі у яких виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, а також у пацієнтів, які перебувають на лікуванні антикоагулянтами. У таких пацієнтів існує підвищений ризик возникн��проникнення ерозивно-виразкових захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Слід дотримуватись обережності і контролювати показники функції нирок при застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку, пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю з явищами недостатності кровообігу, у пацієнтів з цирозом печінки, а також у пацієнтів з гіповолемією в результаті хірургічних втручань.
У пацієнтів з нирковою недостатністю, якщо кліренс креатиніну більше 25 мл/хв не потребують корекції режиму дозування.
/>
У пацієнтів, які перебувають на діалізі, доза препарату не повинна перевищувати
7,5 мг/добу.
Пацієнти, які приймають одночасно сечогінні засоби і мелоксикам, повинні вживати достатню кількість рідини.
Якщо в процесі лікування виникли алергічні реакції (свербіж, шкірний висип, кропив'янка, фотосенсибілізація) необхідно звернутися до лікаря з метою вирішення питання про припинення прийому препарату.
Мелоксикам, як і інші НПЗП, може маскувати симптоми інфекційних заболеваний.
Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез простагландинів може впливати на фертильність, тому не рекомендується жінкам, які бажають завагітніти.Свідчення
Симптоматичне лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондилоартриту (хвороба Бехтерева) та інших запальних і дегенеративних захворювань суглобів, що супроводжуються больовим синдромом.Протипоказання
гіперчутливість до активної речовини або допоміжних компонентів;
· протипоказаний у період після проведення аортокоронарного шунтування;
· некомпенсована серцева недостатність;
· анамнестичні дані про напади бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи іншого НПЗП (повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти – риносинусит, кропив'янка, поліпи слизової оболонки носа, астма);
· ерозивно-виразкові зміни слизової шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча;
/> · запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
· цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі;
· виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
· виражена ниркова недостатність у хворих, що не піддаються діалізу (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючіЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами (а також з ацетилсаліциловою кислотой) збільшується ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень і кровотеч ШКТ.
При одночасному застосуванні з гіпотензивними препаратами, можливе зниження ефективності дії останніх.
При одночасному застосуванні з препаратами літію можлива кумуляція літію і збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію в крові).
При одночасному застосуванні з метотрексатом підвищується побічна дія останнього на кровотворну систему (небезпека виникнення анемії і л��йкопении, показаний періодичний контроль загального аналізу крові).
При одночасному застосуванні з діуретиками і з циклоспорином зростає ризик розвитку ниркової недостатності.
При одночасному застосуванні з внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх.